Фітнес-годинник WeLoop Hey 3S

Спочатку хотів назвати огляд у стилі «черговий розумний годинник», але предмет огляду якось не дуже підпадає під це поняття. Назвати його «фітнес-браслетом» — теж якось не те. А все тому, що цей годинник, по суті, ще не «розумний», але вже явно не просто фітнес-браслет. Тож у сьогоднішньому огляді йтиметься про фітнес-годинник від компанії WeLoop.



Технічні характеристики
Вимірювання кількості кроків
Вимірювання пульсу
Моніторинг сну
Будильник
Захист від вологи (з годинником можна пірнати на глибину до 50 метрів)
Автономність — 30 днів
Магнітний зарядний пристрій у комплекті
Екран — 1.28 дюйма, 176х176 пікселів, кольоровий.
Синхронізація — з Android та iOS через Bluetooth 4.2.
Розміри — 46.21x35.66x11.15 мм
Вага — 28 грамів.

Крім того, у характеристиках траплялося таке:

Щодо SMS я ще посварюся пізніше, а от як керувати плеєром, я так і не зрозумів. Можливо, це просто помилка в описі, адже йшлося про етап релізу.

Годинник незвично запакований у подвійну коробку: зовні звичайна, а всередині радше подарункова, але виглядає все досить охайно. Є коротка інформація.


Усередині все розкладено по своїх комірках, а в окремому конверті лежить інструкція.


Отже, до комплекту входять:
1. Фітнес-годинник WeLoop Hey 3S
2. Зарядна «підставка»
3. Кабель USB-microUSB
4. Ремінець
5. Коротка інструкція
6. Повна інструкція


Перше, що трохи збентежило: коротка інструкція повністю китайською, хоч і з купою малюнків.


1. На щастя, у повній інструкції знайшлася хоча б англійська, про російську можна тільки мріяти :(
2. Кабель USB-microUSB цілком звичайний, ну, може, трохи симпатичніший за звичайний, переважно завдяки тому, що він плаский.
3, 4. Я замовляв годинник у чорно-сірому кольорі. По суті, колір у замовленні визначається кольором ремінця. Установити його просто: відтискаємо повзунок біля шпильки, вставляємо ремінець на місце, відпускаємо повзунок — і все. Ширина місця для встановлення — 20мм.
5, 6. Зарядна «підставка» має чотири контакти для підключення до годинника, усі контакти використовуються для заряджання, тож, по суті, просто продубльовані. Усередині досить потужний магніт, а оскільки заряджати годинник треба доволі рідко, то у вільний від роботи час вона збирає на моєму столі всі металеві предмети :)


Годинник продається у трьох варіантах кольорового оформлення. Хоча, якщо бути точним, уся відмінність полягає в кольорі ремінця. У магазині до основного ремінця можуть бонусом додати ремінець іншого кольору.
Оскільки я людина досить консервативна, то вибрав чорно-сірий варіант.


Коли замовляв, чомусь підсвідомо очікував, що годинник буде великим. Насправді я б сказав, що він радше середнього розміру, трохи більший за той, до якого я звик, але не настільки, щоб дратувати. Та в будь-якому разі на маленькій руці виглядатиме не дуже, та й буде некомфортно, але про це трохи згодом.


На годинник була наклеєна транспортувальна плівка, причому наклеєна навпаки — це можна зрозуміти за розташуванням кнопок і написів. Правильне положення годинника — коли кнопки нижче від центра.
Що можу відзначити: скло не марке. Так, на ньому можуть залишатися сліди пальців, але вони дуже легко витираються рукавом сорочки, тому зазвичай годинник має цілком нормальний вигляд.


Знизу — логотип виробника, а також зазначено, що максимальний тиск становить 5 атмосфер. Заявлено, що годинник можна використовувати під водою, а точніше — під час плавання, але глибоко пірнати я б не став.


Керування годинником здійснюється двома кнопками, функцій мінімум —
Ліва кнопка — скасування, вона ж відкриває меню, де відображаються відсоток заряду акумулятора, режим роботи (ніч/день) і стан підключення.
Права кнопка — меню, де вибирається режим роботи, а також доступні найпростіші налаштування.

Кнопки натискаються доволі туго, але завдяки великому діаметру ними зручно користуватися: випадково не натиснеш, а коли натискаєш, то чітко відчуваєш натискання.


Знизу також розташований датчик частоти серцевих скорочень. У звичайному режимі він неактивний, працює в режимі крокоміра тощо. Якщо зняти годинник із руки, на короткий час можна побачити дуже яскраві зелені спалахи.
Якщо коротко, на фото видно три віконця: крайні — яскраві світлодіоди, посередині — фотоприймач. Найпоширеніша довжина хвилі — 525 нм. Подібні датчики зараз застосовуються в аналогічних пристроях. Кому потрібні подробиці, простіше прочитати окремо


Так, передчуття мене не підвело: годинник повністю китайською. Перша думка — влип, друга — доведеться вчити китайську, третя — ні, спочатку пошукаю в Google.


Останній варіант допоміг. Google вивів мене на 4пда, де вже є чимало тих, хто наступив на ті самі граблі до мене. Виявилося, все майже гранично просто, а заодно я з'ясував, що:
1. Усі ці годинники спочатку йдуть із китайською мовою.
2. Перекласти їх у більш-менш зрозумілий вигляд можна лише за допомогою їхнього рідного застосунку.
3. Із усього списку запропонованих мов найзрозуміліша — англійська.
4. Російську теж начебто додають, але такими темпами я, мабуть, швидше вивчу китайську.

Загалом завантажуємо рідний застосунок Weloop із Google Play, тим паче що без нього годинник — не більше ніж.... годинник.
Уже в застосунку оновлюємо прошивку годинника й водночас вибираємо мову спілкування — у моєму випадку англійську.


Ось і все: тексту тут небагато, але англійська значно зрозуміліша.


Годинник має квадратний екран із діагоналлю 1.28 дюйма (32мм) і роздільною здатністю 176х176 пікселів.
Екран має підсвічування, яке вмикається як натисканням будь-якої кнопки, так і рухом руки. Підсвічування світить недовго — лише кілька секунд, а крім того, його можна вимкнути на денний час.
За денного освітлення все на екрані видно просто чудово, адже екран використовує принцип відбиття світла. Насправді ж достатньо навіть слабкого освітлення, щоб зрозуміти, що саме зараз відображається, а підсвічування справді потрібне лише в майже повній темряві.
Підтримується зміна вигляду головного екрана. Варіант за замовчуванням можна побачити вище. Я ж вибрав зручніший для себе, де години й хвилини відображаються звичним способом, а не одна над одною. Цифри великі, їх легко розгледіти навіть побіжним поглядом.
1. Головний екран. Тут видно поточний час, підключення через блютуз, режим "ніч", поточну кількість кроків за добу й температуру. Але значення температури мені так і не вдалося вивести: за ідеєю, годинник отримує його зі смартфона, але, спробувавши з трьома різними моделями, я зрештою так нічого й не отримав.
2. Рухом угору можна перейти на додатковий екран, де відображається стан за поточну добу.
3. Натиснувши ліву кнопку, потрапляємо на інформаційний екран, де відображається стан підключення, заряд акумулятора й режим роботи день/ніч.
4. На праву кнопку винесено все керування годинником. Перший екран
5. Другий екран.
6. Третій екран — тут лише невелике меню налаштувань.


Коли акумулятор розряджається, годинник переходить у певний режим енергозбереження: вимикаються блютуз і GPS, а після натискання будь-якої кнопки з’являється значок порожньої батареї. Це відбувається приблизно за 4-5% заряду. Якщо в цей час годинник записував трек, то просто завершує цю операцію, і ви побачите те, що показано нижче.
До речі, щодо автономності. Для цього годинника заявлено до 30 днів роботи. Найбільше енергії споживають GPS і датчик ЧСС, причому часто вони працюють разом. Я користувався годинником досить довго й постійно (тобто щодня) і можу сказати, що в найінтенсивнішому режимі він витрачав приблизно 35-40% за 4 години безперервної роботи GPS+датчик ЧСС.
У звичайному режимі заряд майже не витрачається, і цілком вірю, що годинник протримається 30 днів. Але який тоді в ньому сенс?
За мого звичного ритму життя й пересування вулицею (близько 1-2 години на добу) заряду вистачало на 6-7 днів, і при цьому я щоразу вмикав GPS.


Пройдуся функціями цього годинника. Перший екран.
1. На годинник можуть надходити SMS із підключеного до нього телефона. Але, на жаль, коректно відображатиметься лише англійський текст, а замість російського буде абракадабра. Крім того, годинник вібрує під час вхідного виклику й показує номер абонента (лише номер). При цьому він робить це раніше, ніж телефон починає дзвонити, що трохи збиває з пантелику.
Функція, на мій особистий погляд, малокорисна.


2. Вимірювання ЧСС. Тут є два варіанти роботи: у стані спокою та під час активності.
У стані спокою малюється певний графік без відображення власне частоти.
Для активних занять є окремий режим, який запускається кнопкою GO. Тут відображається власне частота, час від початку роботи режиму, а також оцінка у вигляді кількох смужок різного кольору. Якщо не помиляюся, жовта — 140, фіолетова — 170, червона — близько 200. Працює із помітним запізненням: я приклав годинник до руки, отримав значення, переклав його на стіл і встиг спокійно сфотографувати.


3. Режим крокоміра.
Оскільки годинник має GPS, є два режими: перший для вулиці, другий для приміщення.
Чутливість GPS досить висока. Є підозра, що приймач намагається працювати й у фоновому режимі, адже якщо запустити годинник після певного часу перебування на вулиці, старт відбувається швидше, ніж одразу після виходу з дому.
Виглядає процес так:
Вмикаємо режим
Годинник намагається знайти супутники: у квартирі бачить один-два, на вулиці — 6-8.
Приблизно через 20-30 секунд лунає короткий сигнал і відбувається вібрація, після цього з’являється кнопка запуску режиму.

На екран при цьому виводиться час від початку запуску, оцінка ЧСС, точне значення ЧСС, пройдена відстань із кроком 10 метрів. Так, іще вгорі відображається маленький годинник, а праворуч — рівень сигналу супутників.

Режим "у приміщенні" майже повністю ідентичний. Різниця лише в тому, що все обчислюється не за даними GPS, а за даними акселерометра; тільки кроки переводяться в метри.

Тут зроблю невеликий відступ. Крім власне підрахунку пройденої відстані, годинник записує трек, а згодом у програмному забезпеченні можна подивитися на карті, де ви йшли.
Є й інші особливості. Наприклад, якщо їхати в транспорті, годинник легко знаходить супутник, але нарахує вам бозна-що, бо він не розуміє, що людина навряд чи бігтиме зі швидкістю 60 км/год.
Щодо втрати сигналу. Ця проблема обробляється дуже коректно, але є два варіанти:
1. Підключений смартфон у межах досяжності — усе чудово: доки бачимо супутник, рахуємо за ним, щойно втрачаємо — рахуємо за кроками.
2. Смартфон залишився вдома. Втрачаємо супутник (спустилися в метро), рахуємо коректно, вийшли на вулицю — отримали, наприклад, + 6 км до результату. Але треба віддати належне програмістам: підсумкова кількість кроків буде правильною, просто відстань у км буде більшою.
Якщо годинник довго не бачить супутника, то приблизно раз на п’ять хвилин починає вібрувати, нагадуючи користувачеві перейти в інший режим роботи.

У будь-якому разі можу сказати, що я пробував і рахувати кроки, і порівнювати роботу обох режимів — точність більш ніж достатня: розбіжність на 3000 кроків становила близько 100–150, навіть якщо тримати руки в кишенях, нести вантаж тощо.

Після завершення показується підсумковий результат, а також короткий результат за кожен пройдений кілометр (плюс результати попереднього кілометра), про що годинник повідомляє коротким звуковим сигналом і вібрацією.


4. Велосипед.
Загалом усе дуже схоже на попередній пункт, але є невеликі відмінності:
1. Відображається поточна швидкість руху. Перевіряв до швидкості 102 км/год — різниця зі спідометром становила близько 1 км/год. Хоча в цьому випадку я радше схильний більше довіряти годиннику, ніж спідометру.
2. Пройдена відстань відображається з кроком 100 м, а не 10. І це зрозуміло: пройти 100 км (99.99) за добу дуже складно, а от проїхати — без проблем.
3. Дані про час від початку поїздки відображаються на додатковому екрані, оскільки більшу частину основного займає значення швидкості руху.
Тут також є вібрація, але, якщо не помиляюся (спеціально не засікав), кожні 5 км, а не 1, як для «пішохода».


Другий екран режимів роботи.
1. Басейн.
Тут мені важко сказати щось конкретне, можу лише показати. Ні, плавати я вмію і навіть колись займався підводним плаванням, але в басейні був багато років тому (хоча із задоволенням сходив би), лізти в річку за нульової температури повітря не дуже хочеться, а у ванні мало місця. Максимум, що я зробив, — кинув годинник у воду, щоб перевірити герметичність, але ванна для нього надто мілка. Думаю, глибоко пірнати з ним навряд чи хтось буде, а для басейну цілком вистачить.
Загалом тут спочатку вибираємо довжину доріжки, запускаємо, а далі йдуть три екрани з результатами, де відображаються «пройдена» відстань, витрачений на неї час, кількість кіл, помахів руками (сплесків), а також спалених калорій.
Після завершення показується результат запливу.
Стилі плавання взагалі різні, тому не впевнений, що пристрій коректно працюватиме в такому режимі.


2. Секундомір — думаю, тут і так усе більш ніж зрозуміло.


3. Таймер. Тут також усе досить просто. Угорі відображається поточний час.


4. Варіанти оформлення головного екрана. Тут є два варіанти: основний і додатково завантажений. Якщо завантажити як додатковий такий самий, як основний (така можливість є), то будуть два однакові :)


Третій екран — меню налаштувань.
Хоча називати це меню, мабуть, занадто гучно — так, менюшка.
1. Перші два пункти
2. Увімкнення «нічного» режиму.
3. Інформація про серійний номер і версію прошивки.
4. Другі два пункти зрозумілі й без пояснень.


Окрім переліченого вище, є ще кілька варіантів того, що може відображатися на дисплеї, але я цього не фотографував, бо воно з’являється лише час від часу:
1. Інформація про втрату сигналу із супутника.
2. Якщо довго сидіти в розслабленому стані, з’являється значок із людиною та напис: «Ви надто довго сидите, непогано було б пройтися» (вільний переклад).
3. Схожий значок, але напис — черговий добовий рекорд.
4. Також є будильник: у цьому разі годинник не пищить, а вібрує.

На цьому з описом годинника поки все, тепер перейду до опису ПЗ.

Перед описом варто сказати, що:
1. Годинник працює і без ПЗ, але втрачає сенс. Точніше, без ПЗ це просто просунутий годинник.
2. ПЗ англійською мовою.
3. Усе працює через «хмару», тобто для роботи ПЗ потрібні годинник, підключений через Bluetooth, і смартфон із доступом до інтернету. Без інтернету нічого не працюватиме.
4. Щоб запустити ПЗ, треба зареєструватися, тобто ввести свою електронну адресу й придумати пароль. Якщо встановити ПЗ на другий смартфон, доступ можна отримати без проблем (увівши пароль), але на першому доступ вимкнеться, і для входу в ПЗ доведеться знову вводити пароль. Тобто Програма запам’ятовує пароль лише одного смартфона.

Щоб установити програму, спочатку зайшов у маркет і знайшов її за назвою фірми-виробника — застосунок лише один, тож не заплутаєтеся.
Після встановлення буде запропоновано прив’язати обліковий запис до електронної пошти й створити пароль.


Далі вам поставлять чимало запитань: окрім імені, треба буде вказати також свій зріст і вагу. Наприкінці запитають про типове навантаження для крокоміра. Я вибрав варіант за замовчуванням — 10000 кроків.
Після цього ви потрапите у робоче вікно програми, але, оскільки історії ще немає, жодних значень там не буде.


Після встановлення програми треба під’єднати годинник до неї. На вибір пропонуються три наявні моделі, у моєму випадку — верхня. Годинник також може працювати лише з одним смартфоном. Щоб під’єднати його до іншого, спочатку треба від’єднати від попередньої програми.


Переходимо до налаштувань годинника. Насамперед я оновив програмне забезпечення, після цього у списку налаштувань з’явився пункт вибору мови. Вибрав англійську — і все.


Пропонується купа варіантів «циферблатів», але справді нормальних лише кілька — принаймні, на мій особистий погляд.
Через деякий час надійшло ще одне оновлення, але, наскільки я розумію, «косметичне», тобто виправлення дрібних помилок.


Налаштувань програми не так багато: можна встановити час початку й завершення «нічного режиму», а також будильник. Перше мені не потрібне, а от друге може стати в пригоді.


Перші експерименти. Повернувшись додому, без проблем отримав трек, пройдену відстань, кількість кроків, графік швидкості, а також дані про пульс.


Ще один тест. До речі, цього разу я час від часу поглядав на годинник і помітив, що був момент, коли пульс піднявся до 200, але потім різко впав до 120. Найімовірніше, дані були помилковими, оскільки програма показала пік у 150.


Можна переглянути статистику за тижнями: ліворуч два знімки екрана від самого початку тестування годинника, праворуч — на поточний момент.


А це вже тест з імітацією їзди на велосипеді. Але оскільки велосипеда в мене немає, тестував у машині — тим паче трапилася нагода поїхати.
Програма показує пройдений трек, максимальну швидкість і швидкість на останньому кілометрі, а також час, за який подолано кожен кілометр. Крім того, відображаються графік швидкості та пов’язаний із ним графік ЧСС. Думаю, ця функція дуже корисна.


Статистика на поточний момент. Видно, що я користувався годинником майже щодня протягом місяця, тож за цей час цілком встиг його «обкатати» й зробити для себе певні висновки.
У календарі відображається кругова діаграма, яка показує фактичне навантаження порівняно із заданими 10000 кроків. Повне коло означає, що я зробив 10000 кроків або більше, половина — близько 5000 тощо.
Натиснувши на відповідний день, ви побачите всю статистику за цей день: скільки ходили, їздили, спали чи сиділи.


Наприкінці — кілька слів про зовнішній вигляд, ергономіку та загальні враження після місяця користування.

Щодо годинників, я невибагливий: мене цілком влаштовують звичайні Q&Q, від яких мені потрібні лише точний час і батарейка, яку я міняю раз на три роки. До речі, мої Q&Q просто чудово тримають точність ходу — «поспішають» приблизно на 5 секунд за місяць, тож підводжу я їх раз на рік. Хоча цим годинникам уже близько 17 років.
Годинник, який я оглядаю, помітно легший: 38 грамів проти 66. Він трохи більший, але такої самої товщини. Спочатку було заявлено вагу годинника 28 грамів, але, думаю, це без урахування ремінця.


До речі, про ремінець. На руці годинник сидить як влитий, але перші пару днів я відчував датчик пульсу й уже хотів було сварити його за це, та згодом перестав помічати. Варто зазначити, що годинник, який я оглядаю, розрахований на цілодобове носіння як фітнес-браслет. Я ж носив його переважно лише надворі: ну не можу я носити годинник удома, і все тут — дратує. Зате надворі «без годинника як без трусів».
Через гумовий ремінець годинник має значно дешевший вигляд, ніж коштує насправді. Чому виробник не використав нормальний металевий ремінець — не знаю.


Застібка. Незручна, хоча, можливо, це справа звички. Наприклад, я звик до застібки-кліпси, а не до такої, як на ременях. У моєму випадку один раз відрегулював застібку під руку — і все.
Крім того, для нормальної роботи датчика пульсу годинник має щільно прилягати до руки, а я звик носити ремінець відносно вільно.
Ну і третє — незручний «безель», тобто та частина ремінця, куди заправляється вільний «хвостик». Пересувається ремінцем важко, бо гума рухається по гумі. Але чомусь виходить так, що вона завжди біля застібки, тож зрештою доводиться згинати хвостик, щоб заправити його.
Загалом незручно, перше (і, мабуть, єдине), що я замінив би в цьому годиннику, — ремінець.


Що ж можна сказати наостанок. Спершу відповім на запитання: Киричу, навіщо ти їх узагалі взяв, ти ж не спортсмен. Так, я не спортсмен, тому взяв їх просто з цікавості й можу однозначно сказати, що задовольнив її більш ніж повністю. Я користувався годинником майже місяць, і особисто для мене це просто дуже цікава іграшка. Можливо, носитиму й далі, а можливо, повернуся до своїх попередніх. Найзручніше для мене — трекер.

Тепер про сам годинник. Функцій явно небагато: тут немає слота для SIM-картки, немає Android, немає можливості подивитися кіно чи пограти в гру. Але є й плюси: ті скромні функції, що є, працюють нормально й без збоїв, а крім того, запас автономності дає змогу годиннику працювати 10-12 годин у найнавантаженішому режимі (GPS+ датчик ЧСС + Bluetooth). Якщо трек не потрібен, його можна вимкнути, і запас автономності збільшиться.
Крім того, годинник рахує пройдені кроки просто у «фоновому» режимі. Заявлено до 30 днів автономності, на мій погляд, цілком реально, ну, може, трохи менше, але не 1-2 дні, як у «розумного» годинника.
З мінусів: мені було незручно, що якщо запустити режим крокоміра, їзди на велосипеді тощо, то поточний час відображається лише маленькими цифрами, тобто операція не може виконуватися у фоновому режимі.
Точність підрахунку кроків нормальна, точність ходу самого годинника не має значення, адже він усе одно синхронізується зі смартфоном.
За екран окремий плюс: чіткий, у темряві з підсвічуванням добре видно, удень — і під яскравим сонцем, і в сутінках — узагалі чудово.
Також порадувала чутливість GPS: працює навіть у «складних» місцях.

Також мені не дуже сподобався ремінець — ані з погляду зручності, ані зовнішнього вигляду. Кольоровий ремінець на тлі строгого годинника виглядає не надто вдало.
Мабуть, можна ще поскаржитися на те, що для синхронізації обов’язково потрібен інтернет, а скільки інформації може зберігатися в пам’яті самого годинника, я так і не зміг з’ясувати.

Ну і, звісно, ціна. Я, звичайно, розумію, що компактні рішення зазвичай коштують дорожче за стандартні, але все одно годинник коштує як доволі непоганий смартфон, хай навіть у нього є GPS. Думаю, він радше для людини, яка розуміє, навіщо він їй, і використовуватиме його нехай не на 100%, а хоча б на 80-90. Можливо, я помиляюся.

На цьому все, як завжди, чекаю на запитання й сподіваюся, що огляд був корисним.

Магазин запропонував знижку: якщо купити товар, але не оплачувати, а написати продавцеві — nopending, то ціну знизять до $97.