/       /       /    Потужне електронне навантаження на базі плати DL24 і нового силового модуля, оновлено
Підтримати проєкт на Patreon


Потужне електронне навантаження на базі плати DL24 і нового силового модуля, оновлено

150$
Перейти до магазину
Не так давно я кілька разів показував у своїх відео новий силовий модуль, передісторію появи якого ви також могли бачити в деяких інших оглядах. І ось можу сказати, що наразі проєкт дійшов до певного логічного завершення. Хоча що таке завершення? Для мене це можливість удосконалити попереднє й почати щось нове, можливо, ще цікавіше.

Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog

Одразу скажу, що цей проєкт задуманий не для себе, а на продаж, і на це є кілька причин. Ну, перша банальна: щоб мати змогу розробляти щось нове, потрібні гроші, тож так, причина в грошах. Другу я частково озвучив на початку відео про транзистори: мені просто набридло дивитися, як люди намагаються зробити потужне навантаження і роблять це кардинально неправильно. Причому багато моїх читачів знають, що я публікував усю необхідну інформацію й пояснював, як саме треба робити.
Загалом сьогодні буде відносно коротко, без розжовування очевидних речей, хоча корисна інформація для тих, хто вміє паяти й має досвід, усе одно буде.
Ну а ті, хто теж хоче таке навантаження, але не хоче заглиблюватися в нетрі, замовляти комплектуючі, збирати, пиляти, свердлити, паяти й лаятися, можуть просто купити його в готовому вигляді. Додаткові пояснення будуть наприкінці огляду.

Почну з передісторії. У 2015 році я зібрав собі відносно потужне електронне навантаження. Після складання було кілька доробок, але здебільшого програмних, і допомагав мені один із моїх читачів. Струм збільшили з 15 до 30 ампер, додали термодатчик на базі чипа 18B20, запровадили програмний термозахист, ну й косметичні дрібниці. За майже 8 років вона відпрацювала невідомо скільки годин/днів/тижнів, і за цей час я жодного разу її не ремонтував.


Виконана вона була в тому самому формфакторі, що й мій тодішній основний блок живлення. Для мене цей формфактор виявився максимально оптимальним.


Усередині пачка транзисторів зі схемою балансування струму між ними. Принцип простий і надійний, причому використані транзистори з Китаю, імовірно, навіть підробка, але під час тестів я іноді доводив її до потужності 600 ватів, щоправда, на відносно короткий час — поки силовий модуль не перегрівався і його не вимикала система захисту.
До речі, щодо захисту: на радіаторах ви можете бачити термореле. На жаль, такий спосіб апаратного захисту себе не виправдав з низки причин:
1. Струм — реле банально не могли його витримати, особливо після доробки на 30 А
2. Напруга — розривати живлення за напруги понад 30 вольт загрожує виходом із ладу цих термореле, просто як на Аполлоні (тут є розповідь про це), один в один.
3. Сама концепція: термореле має вимикати обидва силові модулі, а не один, бо в разі вимкнення одного другий намагатиметься працювати за двох.


Але сам принцип побудови зарекомендував себе дуже добре, і нові навантаження я вирішив робити так само, як і старе, але вже з урахуванням набутого досвіду та розуміння помилок, допущених під час конструювання старого. Думаю, 8 років активної експлуатації — це хороший досвід.



До того ж у мене вже є багато варіантів зібраних навантажень на різній елементній базі, тож тут, по суті, компіляція найкращих рішень.



Починаємо, звісно, зі складання силового вузла. Схему я вже якось наводив, тут вона не надто відрізняється. Головне — використано чотириканальний ОП замість двоканального. Плату згодом можна буде завантажити моїм спонсорам на Patreon (у варіанті для самостійного виготовлення за допомогою ЛУТ), хоча насправді розвести її самостійно теж не надто складно. У майбутньому планую замовити плати на виробництві, двосторонні, з маскою, тож цілком можливо, що вони також будуть доступні в зібраному вигляді.

А я для початку виготовив пару тестових плат — по одній для кожного силового модуля. Розрахунковий струм силового модуля — до 40 ампер, але загалом ніщо не заважає збільшити його, наприклад удвічі.



У готовому вигляді має приблизно такий вигляд. Єдине, що мені не подобається, — конденсатор, який доводиться встановлювати навісним монтажем. Раніше я ставив його зі зворотного боку плати, але там його нагріває радіатор, тому встановив зверху.


Під час монтажу плати виникла дилема: спочатку хотів розмістити її по центру, але, знаючи, що тоді відведення тепла буде нерівномірним (далі від вентилятора температура буде вищою), вирішив трохи змістити її ліворуч. Хотів на 5 мм, але для першого разу зупинився на 2,5 мм.
Свердлимо радіатор, кріпимо плату. На цьому етапі навіть не використовував термопасту.


Перша перевірка. Для початку перевірив залежність струму від керувальної напруги. Я розраховував, що за напруги 5 В на вході модуль (цілком) навантажуватиме на 40 ампер. Загалом так і вийшло: половинка за 0,5 В має струм 2,04 А, за 5 В — 20,85 А. Нерівномірність спричинена нагріванням шунтів, але це нормально, адже тут вони відповідають лише за балансування струму, а вимірювання відбувається на загальному шунті навантаження.
На половинці в такому режимі я розсіював 300 Вт.


У такому режимі, звісно, усе швидко перегрівається, адже я не використовував ані нормального охолодження, ані термопасти. Але видно, що транзистори нагріваються відносно рівномірно.


Далі збираю радіатори в пакет, свердлю додаткові отвори — як для кріплення, так і для встановлення додаткових компонентів.
Загалом виходить 38 отворів із різьбою (плюс один без різьби). У деяких місцях свердлити дуже незручно. На другому силовому модулі я зрештою зламав два мітчики: перший — бо його перекосило на ребрі під час виходу (до цього користувався ним багато років), другий — через власну дурість: нарізав глухий отвір мітчиком для наскрізних отворів. Нічого, уже купив нові мітчики :)
Розташування кріпильних отворів уніфіковане, тобто в усіх силових модулях однакове.


Для кращого відведення тепла купив офлайн термопасту ARCTIC COOLING MX-4 (теплопровідність: 8.5 Вт/(м*К)). Хотів купити Honeywell PTM7950 із фазовим переходом, але вона втричі дорожча, а заявлена теплопровідність така сама — 8.5 Вт/(м*К). Може, як розбагатію, куплю для тестування й порівняння.
Паста оригінальна, за сайтом і кодом перевіряється без проблем, на AliExpress ризикувати не став.


Наніс, прикрутив транзистори. Може здатися, що пасти наніс багато, але це не так — зайвої видавилося зовсім трохи.


У чорновому варіанті можна переходити до перевірки, і тут я вирішив порівняти кілька вентиляторів за приблизно однакової потужності розсіювання.
Спочатку це була Дельта. Перевіряти було не дуже зручно: потужний блок живлення живив і саме навантаження, і плату, і вентилятор, тому на ньому було встановлено 15 В, а невеликий блок живлення працював як джерело опорної напруги.


Потужність на силовому модулі — близько 350 Вт. Подавалося більше, але частина розсіювалася на дротах, які нагрівалися до понад 80 градусів.


З Дельтою я отримав близько 78 градусів на транзисторах ближче до виходу повітря. На першому й другому фото — обидва боки модуля. Водночас транзистори, встановлені ближче до вентилятора, були холоднішими приблизно на 7 градусів.


Вентилятори Sunon з AliExpress не пробував, бо вони дуже тихохідні, зате перевірив ті, що купував офлайн. Для початку — PMD1207PTV1-A.
72–73 градуси на крайніх транзисторах і 67 — на тому, що ближче до вентилятора.


Потім — із менш потужним PF70201V1-000U-A99. Тут температура, звісно, зросла: 77 у крайніх і 71 у того, що ближче до вентилятора.


І тут мені стало цікаво, що буде, якщо встановити обидва, як я й думав. Потужніший PMD1207PTV1-A працював на нагнітання, а PF70201V1-000U-A99 — на витяжку. Загальна потужність, споживана системою охолодження, становила понад 12 ват, тому на модулі розсіювалося трохи менше, але буквально на кілька ват.


Шум, звісно, словами не передати, зате я отримав 65-66 градусів на крайніх транзисторах і 62 на ближньому.


Заради цікавості трохи підняв напругу, до 15.5 вольта. Потужність збільшилася, але на температуру це особливо не вплинуло, бо пропорційно зросла потужність вентиляторів.


Вентилятор AVC перевіряв у двох варіантах: спочатку просто прикрутив його до радіатора й отримав 76 на крайніх транзисторах і 71 на ближньому до вентилятора — загалом непогано.


Але в огляді цих вентиляторів я розповідав, що вони мають термодатчик, і в цьому випадку він давав команду збільшити оберти. Та, можливо, температура була недостатньою, адже вимірювалася температура ребер, які охолоджував сам вентилятор.
Зрештою я просто закоротив його.


Споживана вентилятором потужність без закорочування становила близько 2.7 ват, після закорочування зросла до 7.5 ват.


Зате цей вентилятор самотужки забезпечив 69-70 градусів на крайніх транзисторах і 65.6 на ближньому до вентилятора. Фактично зараз цей модуль працює з перегрівом близько 40 градусів (70-30=40), відповідно, за температури 110 градусів на корпусі транзистора він може розсіювати вдвічі більшу потужність, або близько 650-700 ват, і це буде цілком штатним режимом роботи.
Так, дуже шумно, але, як то кажуть, вам шашечки чи їхати? Тихе навантаження такої потужності теж можна зробити, але кількість грошових знаків доведеться значно збільшити.



Одразу після цього зібрав другий комплект плат. Тут внесено невеликі зміни в номіналах, але, як показала практика, особливо нічого не змінилося — вважатимемо це просто експериментом.


На модулях зверху розмістив перехідну плату для зручності підключення, та й виглядає так помітно охайніше.


Тепер переходимо до мізків. Принцип підключення силового модуля, по суті, гранично простий. Випаюємо штатний транзистор, мінус силового модуля підключаємо до витоку транзистора (на платі навантаження), плюс — до стоку, живлення беремо з плати навантаження, керування підключаємо до затвора транзистора. Вентилятор підключаємо до штатного роз'єму.

Так, потім треба внести ще зміни, але, по суті, вони стосуються шунтів, діода тощо.


Подаємо живлення — і ось уже можна знімати 300 ват.


Але 300 ват — це несерйозно, треба брати потужніший блок живлення.


І без проблем спочатку знімаємо майже 600 ват, а потім і близько 670. Далі я вперся в потужність блока живлення. Ну і не забуваймо, що тут я живив плату й вентилятор від 12, а не від 15 вольт, як розраховував спочатку.


Так, попередньо все працює, а отже, беремо штангенциркуль, розмічаємо, потім ножиці — і... ріжемо плату навпіл. Хтось скаже, що це вандалізм, а я скажу: мені треба вставити плату в корпус, а зробити нормально, з повним розміром, просто нереально.


Але насправді вирішив почати не з паяння, а з передньої панелі. Дисплей треба було якось установити. Панель має товщину близько 2мм, кріпити зсередини — не варіант, вирізати отвір на весь розмір — ще гірше, буде зовсім кустарно. Зрештою довелося фрезерувати віконце так, щоб назовні була лише видима частина дисплея, а решта залишалася всередині. Заглиблював приблизно на 1.5мм, майже вийшло, але в одному місці я випадково неправильно задав координату, і фреза пішла не туди, пропахавши борозну. На щастя, з внутрішнього боку.
Так, різати довелося вручну, безпосередньо керуючи з ПЗ (дуже довго й нудно), бо пластик м'який, і фреза будь-якої миті могла намотати на себе пластик. Але думаю, що потім робитиму це в автоматичному режимі.

Але я отримав те, що хотів: нехай це й не промислове виконання, зате явно краще, ніж могло б бути. Як піддослідний використовувався розбитий дисплей: просто ні з того ні з сього він почав світитися білим. Новий уже замовлений і лежить на пошті, треба забрати. А оскільки плат у мене кілька, це ніяк не завадило складанню.



Ще одне завдання, над яким довелося подумати, — захист від переполюсування. Спочатку на платі встановлений діод, здається, на 100 вольт, але мало того, що він лише на 100 вольт, так він ще й гріється. У рідному виконанні його частково обдуває вентилятор, хоча навіть так він перегрівається.
У моєму випадку рідний діод узагалі ніяк не підходив, треба ставити зовнішній — або один зверху, або два з боків, щоб тепло розподілялося рівномірно.
Ба більше, порившись у запасах, я виявив, що відповідних діодів у мене немає. Що робити? Ідея прийшла раптово: у мене є певна кількість польових транзисторів, а кожен такий транзистор містить усередині ще й паразитний діод, причому з параметрами самого транзистора.
Отже, беремо транзистори, замикаємо їм затвор і витік — і отримуємо діод, у цьому випадку на 200 вольт і 30 ампер. Діоди довелося розмістити біля вентилятора, бо з іншого боку вони ще більше нагрівали б і без того гарячіші транзистори. Неакуратно, але що поробиш.
До речі, у цьому випадку нам байдуже, яке падіння напруги на цих діодах, адже ми все одно все перетворюємо на тепло.


Вентилятор також доопрацював: термодатчик вивів назовні. Роз'єм вентилятора переніс у зручніше місце. До речі, тут він керується по шині живлення, а не по мінусу, що іноді може бути корисно.


Тепер знімаємо з плати рідний дисплей — він приклеєний двостороннім скотчем зверху й знизу. Одразу використовуємо рідні отвори для кріплення плати.


Друге завдання — шунти. Тут вони повний відстій і можуть працювати лише з активним охолодженням. Пам'ятаєте огляд перетворювача, де в шунтів плавився припій за 25 ампер? А там же вони мали вдвічі менший опір, і на них розсіювалося вдвічі менше потужності.
Тут же я планую підняти струм до 30А, а охолодження немає.
Коротше, випаюємо рідні шунти. Для порівняння оцініть, наскільки вони тонкі порівняно з правильнішим шунтом, які використовую я.
Але тут ми підемо далі й поставимо «шунт здорової людини» — так, двопровідний, але фірмовий. Заявлена точність — 5%, але лякатися не варто: згідно з даташитом, вони бувають на 1, 2 і 5%, але ТКО у всіх однаковий, а абсолютна точність мене взагалі не хвилювала, бо є калібрування.
Тут я встановив на шунт радіатор. У другій версії радіатора вже не було: дещо змінив і перерахував, після чого стало зрозуміло, що сенсу в ньому немає. До того ж шунт трохи обдувається.


Ліворуч — підготовлена плата, праворуч — звичайна.


Монтуємо все в корпус: знову пиляємо, свердлимо, ріжемо й паяємо — коротше, на столі купа стружки й сміття. Радіатор ззаду закритий решіткою, але тут є проблема: на радіаторі є не лише тепло, а й потенціал вхідної напруги. На жаль, простими способами цього не позбутися — хіба що використати для решітки пластикові гвинти. Подумаю...


Тепер черга передньої панелі. Хотілося, щоб було якщо не красиво, то принаймні акуратно.
Для цього замовив самоклейку: обіцяють білий колір, нормальну щільність тощо. Вийшло близько 350грн із доставкою, сам папір — 100 аркушів за 253грн.


Зі зворотного боку є насічка. Для друкованих плат я б сказав, що це скрайбування, а як це називається для паперу — гадки не маю.
До речі, це дуже важливий нюанс: іноді на звороті роблять друк, щоб було зрозуміло, що це неробочий бік, іноді нічого не роблять (я вже на цьому обпікся), а тут — насічки. Про них пізніше.


Далі — друк, скотч, скрапбукінг і все таке. Забігаючи наперед, скажу: так, скотч — звісно, таке собі рішення, але практика показала, що навіть через 8 років панель має майже новий вигляд, тож це рішення перевірене часом.
А щодо насічок зі зворотного боку — тут я вилаюся. Не знаю, хто таке вигадав, але мало того, що нижній шар важко підчепити, щоб зняти, так він ще й знімається частинами — відповідно до насічок. Побажання виробнику: не робіть насічок, просто друкуйте щось — логотип чи ще що-небудь.

Сам папір, до речі, класний: не просвічує, чисто білий. Якось мені трапився надто тонкий, і чорна панель у результаті мала сіруватий відтінок.



У першого, «дослідного» екземпляра дисплей припаяв просто дротами, хоча поняття «просто» тут дещо перебільшене: крок 1мм, а дроти не те щоб тонкі. МГТФ підійшов би краще, але відповідний у мене вдома закінчився.


Паяння промиваємо, щоб було хоч трохи акуратніше.
Силовий мінус під'єднав за допомогою наскрізної перемички — для надійності й жорсткості, вимірювальні дроти просто вставив у рідні отвори, а силовий плюс на цю плату тепер узагалі не заходить.


Приміряємо в корпусі. До речі, усередині встановлено блок живлення Sanmim на 15 вольт, його потужність — 6 ватт, а реально він споживає максимум до 8 ватт. Але я перевіряв ці блоки: вони справді витримують і більше, до того ж тут є обдування.
Отже, блок живлення постійно підключений до мережі, а живлення комутується на виході. Але я додав запобіжник, а на платі є варистор, тож усе гаразд.
І ще мені спадало на думку додатково комутувати живлення вентилятора за допомогою термореле: тобто ви вимикаєте гаряче навантаження кнопкою, а вентилятор продовжує працювати, доки температура радіатора не опуститься нижче 35 градусів. Але поки вирішив цього не робити.


А ось цю проблему я поки так і не зміг розв’язати. Річ у тім, що платі потрібно знати температуру транзисторів для захисту від перегрівання.
Рідний термодатчик ви бачили в огляді цього навантаження. Я зняв його з плати, припаяв дроти, виготовив тримач з алюмінієвої трубки, залив усередину теплопровідний клей Kafuter, установив, але він насправді занижує температуру приблизно на 15 градусів.
Ні, захист спрацює, запас теж є, адже транзистори можуть нормально працювати за температури до 120-130 градусів, а захист налаштований на 100. Але хотілося б точніше. У другому екземплярі я зробив краще: припаяв до терморезистора тоненькі дротики, а ізолював не термоусадкою, а спеціальною стрічкою, проте особливої різниці не помітив.

Поки обмірковую, як це вирішити. Не люблю, коли щось працює не так, як задумано, але варіантів не бачу.


Ось, власне, майже й усе. Далі — налаштування плати силового модуля, калібрування та перевірка.


Ну і з закритим корпусом — на мій погляд, хоч і не ідеально, але цілком охайно.


Трохи перевірки.
Для початку — потужність. Я заявляю 500 ватт, і це та потужність, яку за нормальної кімнатної температури можна розсіювати тривалий час.
Але експеримент показав, що навантаження цілком нормально витримує і більшу потужність, наприклад 670 ватт.


Щодо струму, я вказав 25 амперів, бо не був упевнений, що вдасться витягнути 30, але навантаження цілком нормально працює і за 30 амперів.


Струм 24 ампери навантаження забезпечує, починаючи з 1.4 вольта на вхідних клемах. За максимального струму цей поріг, звісно, підвищиться, але незначно. Далі все залежить від перерізу проводів до джерела.
Це дає змогу повноцінно тестувати окремі елементи LTO, мінімальна напруга яких становить 1.8 вольта.



Другий екземпляр, звісно, було збирати простіше: менше довелося думати про дрібниці й нюанси, тому він вийшов трохи оптимальнішим. Думаю, третій, четвертий і так далі теж будуть трохи більш відпрацьованими.


Наприклад, у другому я вже використав шлейф. Звісно, у нього є свої недоліки, але є й переваги. На плату самого навантаження встановив роз’єм, надалі планую ставити два роз’єми — на плату й дисплей — і з’єднувати їх без паяння, тим паче що підключати шлейф до плати дуже незручно.


Також тут краще оптимізовано монтаж проводів. До речі, плата USB в обох варіантах підключена за допомогою штекера — по суті, вийшов невеликий подовжувач. Зараз установлено microUSB, але можна поставити й Type-C.
Крім того, обидві плати силового модуля, а також верхня плата покриті захисним лаком, щоб не було пробою через пил і для підвищення стабільності роботи.


USB виведено на задню панель. У другому екземплярі назад вивів також роз’єм для підключення зовнішнього термодатчика. Хотів розташувати його спереду, але виходило справжнє колгоспне рішення.
До речі, на мою особисту думку, від зовнішнього термодатчика немає жодного сенсу — принаймні мені за багато років він жодного разу не знадобився. Річ у тім, що правильно було б вимірювати безконтактно, а вимірювати температуру тестованого блока живлення таким датчиком узагалі марно. Тож, найімовірніше, зроблю його додатковою опцією.


Ну і, власне, два перші екземпляри вже майже серійного пристрою :)


Тепер про різне.
Завтра-післязавтра, можливо, зніму відео про ці навантаження. Якщо цікаво, ставте запитання вже зараз — у відео відповім і, можливо, щось продемонструю, якщо буде потрібно.
Відео зняв, можливо, буде корисним


Додано модель зі струмом до 40А, потужністю 500(600) ватт. Єдиний недолік — немає можливості підключити до ПК кабелем, лише через блютус.
До речі, мене якось запитували, чому я вказую саме 500(600) ватт. Річ у тім, що тривала потужність становить 500 ватт, але певний час навантаження може розсіювати й 600 ватт, а це важливо для тих, хто тестує акумулятори. Як відомо, напруга на акумуляторі в міру розряджання знижується, а отже, знижується і потужність. Тобто ви можете під’єднати заряджену батарею, навантажити її на 600 Вт, напруга відносно швидко знизиться, а потужність упаде до штатних 400–500 Вт. Суть у тому, що навантаження дасть змогу почати розряджання з потужністю понад 500 Вт.

Ця модель побудована на платі DL24M, а оскільки цю плату вже не випускають, то в такому вигляді вона буде єдиною. Далі будуть пристрої на базі DL24, DL24MP, DL24EW — залежно від потрібної конфігурації.
На додачу до кнопок установлено енкодер, що дублює кнопки «Режим», «Більше», «Менше». Так користуватися набагато зручніше.



Також уже випробувано два потужніші варіанти, докладніше розповім пізніше, а поки коротко:
Модель на 1000 Вт на базі DL24. Варіант без корпусу, можливо, зберу в корпусі ще принаймні одну.


І поки що най«просунутіший» варіант. 1500(1800) Вт, струм до 40 А, можливість під’єднати зарядний пристрій зі струмом до 40 А, а отже, і провести автоматичне тестування. Двошвидкісне керування вентиляторами, окреме керування додатковим вентилятором. Керування на базі DL24EW, додатковий апаратний термозахист.

Надалі планую створювати потужніші моделі, наприклад на 3000 Вт і більше.

На фото проміжний варіант, зараз він уже має охайніший вигляд. Замовник запропонував зібрати так, як показано на фото, а далі встановити в корпус власними силами. Власне, тому все й зібрано так, щоб було зручніше встановлювати.



Уже знаю одне запитання: що там із шумом і нагріванням? Нагрівається, сильно шумить. Якщо хтось знає, як у компактному корпусі розсіяти 500–600 Вт без шуму, буду радий почути :) Але насправді шуміти починає приблизно після навантаження 150–200 Вт, до цього шум помірний. Можливо, у майбутньому оптимізую.
До речі, іноді зручно, коли вентилятор починає розганятися раніше: під час тестування на потужностях, вищих за максимальну, це дає запас часу до перегрівання. Перевірено: так я тестував блоки живлення на 600 Вт своєю старою електронною нагрузкою, хоча вона здатна видати максимум 300–350 Вт.

Ціна. Планую 150$, погоджуюся, недешево, але механоскладальні роботи, припасування всього та інші дрібниці — це справді довго й нудно. Коли закінчував перший екземпляр, то в якийсь момент уже хотів усе покинути. Другий пішов легше. До того ж я все перевіряю й калібрую, а ще є техпідтримка тощо. Поки що максимум, що можу запропонувати, — невелику знижку на перший екземпляр (із зеленими кнопочками).

Плани. Їх море: наприклад, оптимізувати вже наявну модель. Але оптимізувати по-людськи, а не «по-китайськи», тобто вдосконалити наявне, а не здешевити його.
Далі, можливо, будуть потужніші версії на 1000 і 1200 Вт, але, звісно, вже в іншому корпусі, можливо, металевому. Також розглядаю варіант навантаження на 1500 Вт. Звісно, йдеться про реальну потужність, а не PMPO. Також обмірковую моделі на 800–1600 Вт із під’єднанням до ПК, струмом до 60 А тощо, але це поки лише ідеї, хоча було б цікаво вивчити попит.

До речі, випадково знайшов у запасах інструкцію до одного з пристроїв, які ми колись розробляли з товаришем. Хто-небудь зможе вгадати, якого року написано цю інструкцію? :)




Ну, власне, на цьому, здається, поки все. Буду дуже радий вашим коментарям, а ще більше — запитанням і думкам.
150$
Перейти до магазину
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
электронная нагрузка гидравлическая, электронной нагрузки 60 вт доработка, atorch dl24 доработка на большую мощность, dl24mpувеличение тока, pcb 24-0 dl, atorch dl24 увеличение мощности, повышение мощности электронной нагрузки dl24 схема, увеличение мощности электронной нагрузки, мощная электронная нагрузка на базе платы dl24, 8, нагрузка dl24 схема, электронная нагрузка на 1000 ватт, dl24 распределения нагрузка, 5, dl24, электронная нагрузка atorch dl24 модернизация, 3, 2, мощная электронная нагрузка, монтажная плата электронной нагрузки, dl24e-a обзор, самодельная электронная нагрузка на мк, atorch dl24mp доработка фиолетовая плата, dl24m сгорел транзистор ремонт, 6

Запитання та відповіді

На який струм розрахований силовий модуль електронного навантаження DL24?

Розрахунковий струм одного силового модуля — до 40 А. Автор перевірив половину модуля: струм становив 2,04 А за керувальної напруги 0,5 В і 20,85 А за 5 В.

Яку потужність витримує електронне навантаження DL24?

Під час випробувань попереднього навантаження автор короткочасно доводив потужність розсіювання до 600 Вт. У компактному корпусі для охолодження потрібен потужний вентилятор, який помітно шумить за навантаження понад приблизно 150–200 Вт.

Чому автор відмовився від термореле в електронному навантаженні?

Термореле не витримували струму, могли вийти з ладу під час розмикання кола понад 30 В і відключали лише один силовий модуль. На думку автора, захист має відключати обидва модулі.

Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Електронні навантаження

Порахувати самомуУсі калькулятори

Товари зі знижкою


Вас може зацікавити


Товари зі знижкою


Підтримати проєкт

Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!

Коментарі31

Коментарі публікуються мовою оригіналу.

  1. 14 вересня 2023 16:16#1
    А какое в итоге получилось минимальное напряжение для тока 30А "на холодную"?
    0
    1. 14 вересня 2023 16:50#2
      При 30А проверять неудобно, проверил при 24А, стабилизировать ток 24А начинает с 1.4 вольта на входе. Это для второго экземпляра, у первого скорее всего будет что-то ближе к 1.3 вольта.  Для 30А напряжение будет немного выше, можно даже просчитать, но не думаю что выше 1.6-1.7 вольта.

      Добавил информацию в обзор.

      Да, по мере прогрева порог еще немного снизится, но в принципе есть возможность еще немного его уменьшить. Но даже так уже вполне можно тестировать LTO аккумуляторы, а ниже только никель идёт, там увы, либо убирать защиту от переполюсовки, либо кардинально ее переделывать. Хотя в принципе даже сейчас есть такая возможность, перевести защиту в режим ключа путем добавления ДС-ДС, это снизит порог.
      +1
  2. 25 жовтня 2023 23:56#3
    Кирич, моё почтение.
     Вы случайно не работаете на контору Volter по стабилизаторам, или может сотрудничаете с какой нибудь компанией по производству сварочных инверторов ? ( Патон, Самурай, Атом ). Это конечно громко сказано, но мне приятно от осознания чтоя живу в одном городе с Киричем. Мелочь, но приятно )

      Крутую вещь Вы собрали. Вы не думали, что на базе новой платы 24EW ( жаль в ней нет блютуза, китайцы и тут поднасрали ) можно внедрить в такой корпус еще и ЗУ, что бы проводить тесты циклов заряда-разряда и проссто заряда любых АКБ. Такой себе, мини лабораторник.
    0
    1. 26 жовтня 2023 02:00#4
      Не, даже не знаю такой конторы, вообще в начале нулевых мы с компаньоном сами разрабатывали и производили бесперебойники и стабилизаторы.
      Сварками вообще не занимаюсь, банально потому, что мне их даже проверить негде, в квартире как-то неохота, а мастерской нет.

      Насчет платы 24EW, вообще уже готова нагрузка с мощностью около 1500-1800 ватт с функцией подключения зарядного устройства, причем разработана плата-адаптер, с которой можно нормально заряжать током до максимальных 40А, на ней же размещён узел управления вентиляторами, а также аппаратная защита от перегрева. У меня недавно был обзор блока питания Sanmim, там в конце как раз есть фото прототипа этой нагрузки.
      +1
  3. 29 жовтня 2023 00:24#5
    Вечер добрый.
    По донимаю Вас вопросами в этой теме. Я уже писал в строй, про "Atorch DL24".
    Есть у меня Atorch DL24, такая же, только с блютузом на плате. За 2 года разрядил/проверил ей больше 50-100 свинцовых 12в7Ач аккумуляторов.
    При первом включении я нагрузку спалил: дорожка на плате шириной 1 см сработала предохранителем. Аккурат между 4х контактной колодкой и ножкой крепления вентилятора.  Сказалась ошибка монтажа радиатора, закоротил креплениями верх и низ. После изоляции и напайки перемычки нагрузка работала долго и штатно.


    Грузил ее длительно, обычно, не более 60 ватт (12v 5А).
    Пол года назад она стала чудить. В общем - впечатление такое, что контроллер решил прикинуться ленивцем. После снятия нагрузки кнопкой "OFF" ток медленно падает около 2-5 минут. При старте, если ток выставлен, например 2А, стартует с большим и длительным забросом: то при старте заброс может быть до 4 А и успокаивается  почти минуту, несколько раз поднимаясь и падая выше заданного значения, раза три-четыре, от 4 до 0.8 ампер.
    Худо - бедно я приноровился к такой работе нагрузки: ток поднимал медленно, после окончания теста выжидал около 10 минут, пока, ток упадет до 0.  Последний раз тестировал новый БП на базе "RIDEN RK6006-BT" минут 15 при 144 ваттах.
    Можете что мне то посоветовать по "лечению"?
    Я думаю - пора менять силовой полевик. У нас такие есть в продаже, в "Радиомаге", 130-160 наших денег. Есть коробка тразисторов с разборки хороших серверных БП, можно там поискать что то подходящее. Может посоветуете другой транзистор.
    Могло что то другое деградировать?
    Заранее спасибо.

    Вот тест БП на базе "RIDEN RK6006-BT" минут 15 при 144 ваттах.

     
    0
    1. 29 жовтня 2023 00:45#6
      Сложно сказать в чем причина, но как по мне, то вряд ли в транзисторе.
      Для начала измерьте что у него на затворе происходит во время включения/выключения.

      0
  4. 29 жовтня 2023 22:43#7
    Цитата: kirich
    Не, даже не знаю такой конторы, вообще в начале нулевых мы с компаньоном сами разрабатывали и производили бесперебойники и стабилизаторы.
    Сварками вообще не занимаюсь, банально потому, что мне их даже проверить негде, в квартире как-то неохота, а мастерской нет.

    Насчет платы 24EW, вообще уже готова нагрузка с мощностью около 1500-1800 ватт с функцией подключения зарядного устройства, причем разработана плата-адаптер, с которой можно нормально заряжать током до максимальных 40А, на ней же размещён узел управления вентиляторами, а также аппаратная защита от перегрева. У меня недавно был обзор блока питания Sanmim, там в конце как раз есть фото прототипа этой нагрузки.


     Вольтер и Элекс ( Ампер ) на сегодня очень популярны в Украине. и как показала практика очень надежные. Может Ампер не сильно выделяется в этом плане ( но, главное что наши и не надо искать по гарантии китайцев безродных ), а Вольтер делает топовую технику.

    Как ваша продукция называлась\называется ? Можно ли её где то увидеть ? Вообще, есть сейчас продукция или кит собрки или просто сборки, над которыми вы работаете и выставляете их на продажу ? 
    0
  5. 2 листопада 2023 17:31#8
    Цитата: kirich
    kirich 0 Сложно сказать в чем причина, но как по мне, то вряд ли в транзисторе. Для начала измерьте что у него на затворе происходит во время включения/выключения.


    Разобрал нагрузку, снял вентилятор, убрал пыль, проверил плату (никакого криминала не нашел).
    Заменил перемычку, что соединяла сгоревшие дорожки на более культурную.
    Заменил изоляторы на радиаторе, собрал.

    Подпаялся мгтф-ом к транзистору, снизу, по ~8 см.

    В качестве нагрузки использовал блок питания на модуле Fnirsi DC-580, повышающе-понижающий, до 5 А, 0.8-32 В.
    Выставил на БП 14В, ограничение по току не более 3А.
    Подключил нагрузку.
    Подключил мультиметр - плюс к затвору, минус к стоку (к минусовой клемме - эффект тот же).
    Мультиметр бюджетный, цифровой, не самый дешевый, значения обновляются раз 0.2-0.5 с, пики легко пропустить, осциллографа нет.

    Выставил на нагрузке 0.1А.
    В момент включения ток дернулся до с 1.4А, быстро упал до 0.2,
    через 20-30 секунд стал держался около заданных 0.1А (0.12-0.08)
    Напряжения при включении на затворе дернулось на 8.5в,
    упало до 0.001в,
    периодически подскакивало до 6.5в.
    Раз 0.3-1с.
    При выключении ток падал с 0.1 до 0
    очень плавно, примерно 3-5 минут.




    Выставил на нагрузке 1.0А.
    В момент включения ток дернулся до с 2А.
    Через 10 с ток  упал до 1.А
    Напряжения на затворе в момент включения держалось 0.003в, потом
    ток стал дергаться от 0.6 до 1.1А, потом напряжение на затворе
    поднялось и держалось в окрестностях 2.5-3в,
    через пару минут устаканилось на 3.5-3.6в.

    Стал поднимать медленно ток на нагрузке до 2.5А, шагом 0.1, раз 3-5 сек..
    В момент нажатия напряжение подскакивает до 7-9в,
    потом падает и стабилизируется.
    ток, пик, стаб.
     А    В    В
    1.1   4   3.6
    1.2   7   4.2
    1.3   8   4.4
    1.4   -   4.7
    1.5   -   4.9
    1.6   8   5.1
    2.0   -   5.0  4.5 через 5 минут
    2.5   -        4.7 через 5 минут




    Выключение: ток падает до 1.5А, напряжение на затворе 0.013в
    через ~1 мин     0.4 А, на затворе   0.001  в
    через ~2 мин.    0.15 А, на затворе  0.0005 в
    через ~4 мин     0.033 А, на затворе 0.0012 в
    через ~6 мин     0.000 А, на затворе 0.0017 в




    Выставил на нагрузке 2.0А.
    В момент включения ток дернулся до с 3.3А,
    напряжение упало до 11В, сработало ограничение на БП.
    Через минуту ток медленно упал до 2.0А
    Напряжения на затворе сразу после пуска  минус! 0.001в
    после успокоения: 2.7в, после прогрева 3 минуты: 3.7в.
    0
  6. 6 листопада 2023 00:46#9
    Шикарные нагрузки, ручная/красивая работа в виде законченного изделия.
    По термопасте - в молодости занимался "разгонами". Закончил в один день и после даже ни разу не заходил на форумы.
    Что для себя подчерпнул по термопастам - к моему удивлению, для дома, достаточно правильной советской КПТ-8. Она проигрывает хорошим термопастам, но только в первый период эксплуатации. Те пасты начинали терять свойства через пару лет. А советской КПТ-8 было по-барабану. На длительном временном промежутке, разница уже не так очевидна.
    То есть, дорогая термопаста, нужна людям которые постоянно следят/перемазывают термопасту и часто лазят в системник. А обычному обывателю, который не любит лазить в системный блок, нужно мазать правильной КПТ-8 и не париться.
    0
  7. 7 листопада 2023 18:08#10
    Цитата: egor2
    Пол года назад она стала чудить. В общем - впечатление такое, что контроллер решил прикинуться ленивцем. После снятия нагрузки кнопкой "OFF" ток медленно падает около 2-5 минут. При старте, если ток выставлен, например 2А, стартует с большим и длительным забросом: то при старте заброс может быть до 4 А и успокаивается почти минуту, несколько раз поднимаясь и падая выше заданного значения, раза три-четыре, от 4 до 0.8 ампер.

    Вечер добрый.
    По поводу нагрузки моей, старой. DL24-PCB. Что я тут всех донимал и плакался.
    Приобрел IRFP260NPbF, за 162 наших денег. Снял старый. Им оказался irfp264.
    Запустил. Все заработало. Нормально. Калибровка не понадобилась. Ток покоя 0.
    Немного фото:
    фасад
     .


    тыл:
     

    проверка старого:

     

    проверка нового:

     

    Старый транзистор проверял еще тепленьким. Через час, его, остывшего, тестер вообще определить не смог. Uncnown девайс говорит.
    0
    1. 13 листопада 2023 03:22#11
      Вы мне кстати напомнили похожую проблему у меня, но с исправными транзисторами. Суть была в том, что я немного недосмотрел и плата с выходом регулирования около 0.2 вольта пыталась управлять силовым модулем с напряжением 5 вольт. Регулировка происходила именно так, оооочень плавно.
      Так что похоже это деградация транзистора, собственно то, о чем я говорил в видео о транзисторах и нагрузках. Вот и реальный пример тем, кто пишет - один транзистор нормально работает!!!111

      +1
  8. 9 листопада 2023 02:43#12
    Хорошо получилось. Мне к сожалению хватает аторча (даже выше крыши), но буду иметь ввиду)
    0
  9. 13 листопада 2023 12:28#13
    Цитата: kirich
    Так что похоже это деградация транзистора, собственно то, о чем я говорил в видео о транзисторах и нагрузках. Вот и реальный пример тем, кто пишет - один транзистор нормально работает!!!111

    Вот аккурат после этого обзора, про транзисторы,  я и стал что то такое подозревать. А после замеров напряжения на затворе понял, что транзистор немного не транзистор. Так что спасибо.
    0
  10. 18 листопада 2023 15:34#14
    Цитата: andrewz
    Хорошо получилось. Мне к сожалению хватает аторча (даже выше крыши), но буду иметь ввиду)
    приветствую. какую модель по рекомендуете Atorch? мне для нагрузки акумуляторных сборок для тестирования. приобрел бы как у автора но я пока только начал разбираться во все этом деле. вдруг не понравится а денег вкину не мало как. 
    0
  11. 15 серпня 2025 09:17#15
    Доброго дня!
    Вопрос: а какая емкость конденсаторов в корректирующих RC цепочках для второго варианта при R=100 Ом?
    0
    1. 15 серпня 2025 10:40#16
      Вы о цепочке между выходом ОУ и инвертирующим входом? 51-100 Ом и 22нФ, можно и 33нФ.
      0
      1. 15 серпня 2025 11:45#17
        Да о ней, Спасибо!
        0
  12. 22 листопада 2025 20:56#18
    Приветствую Кирич.Как всегда хорошая работа.Приятно смотреть.А схему с печаткой можно увидеть,был бы признателен.Хочу собрать подобную,предпочитаю для себя делать сам.В этом есть своего рода удовольствие.
    0
  13. 29 листопада 2025 08:26#19
    Ещё раз приветствую,Кирич.Или какой ёмкости конденсаторов в первом случае,при R102?
    0
  14. 23 березня 2026 11:29#20
    Доброго дня!
    Вопрос, заметил на фото на клеммах "V-" "V+" конденсатор что-то типа К73-17 какая у него емкость / напруга?
    А второй вопрос у Вас термодатчик с основной платы закреплен по левой стороне  силового модуля ближе к выходу (к задней стенке)? 
    0
    1. 29 березня 2026 03:39#21
      Насчет конденсатора скорее был эксперимент, можно не ставить.
      По сути без разницы, на левой или правой, просто слева было удобнее, а на дальнем от вентилятора потому, что там температура выше.
      0
  15. 29 березня 2026 20:43#22
    Спасибо! Насчет термодатчика - я так и думал...
    +1
    1. 15 квітня 2026 11:18#23
      Термодатчик надо хорошо прижимать. Там он правда и так брешет, но хоть немного лучше.
      Кстати, я применяю сейчас терморезисторы с большей чувствительностью, если посмотрите, то увидите что у них есть не только сопротивление, а и циферки типа 3650, 3900 и т.п.
      0
  16. 21 квітня 2026 23:03#24
    Кирич,приветствую.Вы так и не ответили,какой ёмкости сид конденсатор в первом случае при сопротивлении 1кОм  между выходом ОУ  и инвертирующим входом?

    Цитата: Mark1612
    Кирич,приветствую.Вы так и не ответили,какой ёмкости смд конденсатор в первом случае при сопротивлении 1кОм  между выходом ОУ  и инвертирующим входом?

    0
    1. 22 квітня 2026 14:09#25
      Не совсем понял какой именно на 1кОм вы имеете в виду, но конденсатор между выходом ОУ и инверсным входом обычно 22-33нФ, последовательно с ним 51-100 Ом.
      0
  17. 30 квітня 2026 12:16#26
    Но первом случае у вас стоит последовательно с конденсатором 1кОм,номинал:102.Вот за тот конденсатор я и интересуюсь.
    0
    1. 1 травня 2026 10:24#27
      Про него я и написал, так же резистор 1кОм надо заменить на 100 Ом. И также желательно резистор смещения с 3 МОм заменить на 750к-1М
      0
  18. 2 листопада 2026 16:05#28
    Про защиту от переполюсовки. Ты пишешь, что каждый мофет содержит внутри паразитный диод, причем с параметрами самого транзистора. А значит берем транзисторы, замыкаем им затвор и исток, и получаем диод.
     
    НО!!! У боди диода параметры далеко не как у самого транзистора. Не знаю какие именно ты транзисторы поставил, возьмем, например, транзистор IRFP4468PbF, RDS(on) у него 20-26 мОм, а у его паразитного диода падение VSD=1,3 вольта, т.е на транзисторе рассеется около 1Вт, если бы он полностью открылся, а на его бодике 39Вт, ведь транзистор не работает, так как у него затвор-исток напряжения нет. В этом случае Шоттки (например VS-60CPQ150-N3) в 2 раза выигрывает у боди диода транзистора, ведь у него падение напряжения составляет 0,67 В.
    0
    1. 2 листопада 2026 21:00#29
      Естественно речь не про падение, а про допустимый ток и напряжение, падение там конечно большое. По моему это очевидно.
      0
      1. 3 листопада 2026 08:14#30
        Ничего не естесственно, такой огромный текст, всё подробно, а тут промолчал про самую суть. 39Вт потерь, жесть, греется как утюг наверное. Сколько минут проработает эта нагрузка при мощности 600Вт, пока не отключится по перегреву, минут 10? Сколько долговременная мощность, с которой по перегреву не будет отключаться?
        0
        1. 3 листопада 2026 08:40#31
          Так а какая разница какие потери, все равно она переводит всё в тепло, по общей мощности, при 600 ватт работает неограниченно долго, у меня есть пользователь, который нагрузку на таком силовом модуле гонял и при 750 ватт, хотя я декларирую длительно максимум 600. Где-то даже видео есть,  собственно оттуда я это и узнал :)

          0

Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форум

Коментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.

УвійтиРеєстрація