Регульований перетворювач RD6006-Max від Riden
Як уже можна здогадатися, виробник, по суті, зробив своєрідний «рестайлінг» дуже популярної серії перетворювачів. На мій погляд, це цілком логічно, і зробити це варто було вже давно.
Нагадую: щоб завжди бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт
Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog Зазначу, що на каналі можна обговорювати огляди й статті, а також просто спілкуватися. Рекомендую.
Як завжди, перш ніж перейти безпосередньо до огляду, наведу список виробів цієї фірми, які я протестував.
DPH5005
DPS8005
DPS5020
RD6006
RD6012
RD6018
RD6006P
RD6012P
RD6024
RK6006
Корпус і блок живлення до RK6006
RD6030
Силіконові накладки на корпус
Комплект кабелів RD 25A
Модуль RS485 з гальванічною розв’язкою для підключення перетворювачів серії RD60хх
RD6018P
RD6012H
RK6012
RD6030-max
RK6006H
RK6018
RK8009, останній із п’ятірки компактних DCDC від Riden
Якось я вже оглядав новий варіант перетворювача серії 6030 у версії Max. Тоді в обговореннях я написав, що виробник навряд чи випускатиме їх окремо для продажу, хоча, власне, менеджер мені про це й писав. Але минув час, вони, мабуть, побачили, що продажі йдуть, і вирішили зробити цей варіант загальнодоступним.
Нагадаю, ключова відмінність — розмір дисплея: було 2.4 дюйма, стало 3.2 дюйма. На мій погляд, це справді зручно, та й зовні виглядає цікавіше.
Власне, тому огляд буде відносно коротким: зміни радше зовнішні, а сам перетворювач, схоже, залишився таким самим.
Як завжди, пакування на висоті: коробка з пінопласту, всередині — картонна коробка, у ложементі якої лежить сам перетворювач. Також унизу пакування є перелік усіх запланованих моделей. І тут мушу сказати: з одного боку, чудово, що вони оновлюють усю лінійку базових моделей, але виникає закономірне запитання: а як же серії P і H?

Перетворювач продається у трьох варіантах комплектації:
Базова
Базова плюс WiFi
Базова + конвертер RS485
У мене на огляді перший варіант. До речі, якщо вам раптом знадобився модуль WiFi або RS485, їх можна придбати окремо — посилання WiFi і посилання RS485.

Технічні характеристики зі сторінки магазину. Цікаво, що за інерцією вони вказали, ніби дисплей має діагональ 2.4 дюйма :)
Model: RD6006-Max/RD6006-Max-W/RD6006-Max-RS485
Input voltage range: 6-70.00V
Output voltage range: 0-60.00V
Output current range: 0-6.000A
Output power range: 0-360W
Input voltage resolution: 0.01V
Output voltage resolution: 0.01V
Output current resolution: 0.001A
Battery voltage resolution: 0.01V
Input voltage accuracy: ±(1%+5 digits)
Output voltage accuracy:0.3%+30mV
Output current accuracy: 0.5%+5mA
Battery voltage accuracy: ±(0.5%+3 digits)
Automatic cut off current value when charging battery:10mA
Output ripple typical:100mV VPP
Working temperature range: -10℃~40℃
External sensor Temperature detection range:-10℃~100℃/0℉~200℉
External sensor Temperature detection accuracy:±3℃/±6℉
Constant voltage moderesponse time: 2ms(0.1A-5A Load)
Constant voltage mode load regulation: 0.1%+2mV
Constant current mode load regulation: 0.1%+3mA
Capacity measurement range: 0-9999.99Ah
Energy measurement range: 0-9999.99Wh
Capacity and energy statistical error: ±2%
Buck working mode: Voltage drop >1V and >10%
Over temperature protection: System temperature>80℃
Screen brightness setting: 0-5(6 level in total)
Screen: 2.4inch color HD display
Cooling fan start condition:Output voltage> 40V or Output current>4A or System temperature>45℃
Cooling fan shut down condition: Output voltage> 40V and Output current<3.9A and System temperature<40℃
Weight:About 0.33kg
Product dimension: 172*82*69 mm
Метод вимірювання пульсацій: шум і пульсації вимірюють у діапазоні X1, у режимі AC coupling,
з пропускною здатністю осцилографа 20 MHz і конденсатором 0.1uF, підключеним паралельно до вихідних клем
І коротко — основні параметри

Мабуть, нове тут лише на останньому фото — якісь фіксатори. Їх було видно й на рекламному фото, яке я показував приблизно місяць тому.

Зовні дуже схоже на модель RD6030-Max, тож ті, хто читав той огляд, навряд чи знайдуть тут щось нове.
З того, що можна помітити, — великий дисплей і порт USB-C замість Micro-USB. На мій погляд, навіть виглядає трохи сучасніше.

Ну а це порівняння з RD6006P. Чесно кажучи, якби випустили RD6006P-Max, я б перейшов на нього не вагаючись — лише через дисплей. Щоправда, зір у мене вже не дуже, може, тому мені й подобається великий дисплей, а може, просто так красивіше.

А ось іще одна відмінність не лише від старої версії, а й від мого RD6030-Max. І відмінностей тут дві:
1. Корпус тепер не надрукований на принтері, а явно виготовлений на термопластавтоматі — отже, замовили нову пресформу.
2. Фіксатори. Нарешті, через стільки років вони зробили фіксатори. Для тих, хто не в курсі, поясню: якщо встановити модуль у штатний корпус, то він, звісно, стає без проблем, але бовтається там, і це страшенно дратує, справді.
Тепер маємо версію Max не лише в гарному корпусі, а й із підпружиненими фіксаторами, які не даватимуть їй люфтити, — саме цього я й чекав...

Начинку також оновили, але це помітніше за топологією друкованої плати. Хто хоче порівняти, може зробити це в моєму огляді першої версії.
По суті, розробники трохи оптимізували трасування та внесли деякі зміни в схемотехніку. Перше видно одразу, друге — після детального розгляду.

1. Вхід плати, вузол захисту від перенапруги та вхідний синфазний дросель. Якщо напруга на вході перевищує 72 вольти, з’являється попередження; теоретично, якщо підняти її ще вище, пристрій має вимкнутися.
2. На вході встановлено конденсатор 330мкФ 80 вольт
3. На виході — пара конденсаторів 330мкФ 80 вольт, поруч також дросель для зменшення пульсацій і реле комутації клем заряджання акумуляторів, а лівіше — очевидно, вузол розряджання вихідного кола.
4. Вихідний дросель перетворювача.

1. Вузол вторинних перетворювачів, які живлять електроніку плати.
2. Основою самого перетворювача, як і раніше, є TL595.
3. Вузол драйвера силового транзистора та транзистор захисту від переполюсування
4. Найімовірніше, це вузол вимірювального шунта та його ОП.

В огляді RD6006 я не розбирав пристрій, але тут розбирати треба обов’язково.
Для цього випаюємо вихідні клеми й виймаємо плату.
Коли випаяв клеми, звернув увагу на якісь напівпрозорі вставки: їх видно на двох лівих клемах, а на правій вставка залишилася на місці.

Тут нічого особливо цікавого: силовий транзистор і діод. Так, тут немає синхронного випрямляча, як у потужніших варіантах, але, по суті, він тут і не дуже потрібен.
Зате на платі видно маркування 6006-max, тобто це плата саме для нової моделі.

Звісно, зміни торкнулися й плати керування, але вони, схоже, теж радше косметичні. Я спеціально порівняв фото старої та нової версій і маю сказати, що здебільшого змінилося лише розташування деяких компонентів, не більше.

Оскільки дисплей замінили, роз’єм перенесли й, найімовірніше, змінили його розпіновку. Раніше шлейф ішов угору (якщо дивитися на фото), тепер — униз. Припускаю, що просто замінити один дисплей на інший, як це можна зробити в Atorch, не вийде.
.Вузол USB-конвертера (з гальванічною розв’язкою) і чип керування світлодіодами та, можливо, обробки сигналів клавіатури.
А от що явно змінилося, то це додалася жменя резисторів. Як нормальний користувач, я спочатку розбираюся сам, а вже потім читаю інструкцію, тож не відразу зрозумів, для чого вони, хоча й припускав: на фото начебто було видно підсвічування клем.
І так, це резистори світлодіодів підсвічування — по одному на кожен світлодіод.

Плата керування зі зворотного боку. Мушу зауважити: я вперше знімаю цю плату, але якщо раніше це було зовсім нецікаво, то тут я не втримався.

Так, біля кожної клеми є по вісім двоколірних світлодіодів — по 4 кожного кольору. Отже, для підсвічування клем використали 24 світлодіоди. Припускаю, що ними ще й можна керувати незалежно. Могли б тоді вже й USB-роз’єм підсвітити :)
Єдине маркування дисплея знайшов на його шлейфі — раптом комусь стане в пригоді.

Меню.
Під час завантаження з’являється оновлена заставка, а далі пристрій переходить у штатний режим роботи.
У меню, по суті, майже все так само, як і раніше, за винятком кількох нових опцій, знайомих мені за новими моделями серії RK: розділу захисту від зниження вхідної напруги, а також пункту тригерного захисту від перевищення струму — про нього я вже писав.

На цьому я б завершив опис меню, якби не два нові варіанти відображення. Причому спочатку я побачив їх в описі, а вже потім знайшов у меню. До речі, нагадаю: ці режими можна перемикати кнопками вліво/вправо просто у звичайному режимі роботи.
Якщо чесно, я не зрозумів ці режими: перший — табличний, другий імітує аналоговий амперметр, причому лише амперметр. А оскільки точність відображення в такому варіанті нижча, індикацію ще й розбили на два діапазони: до 0.5 і до 6 ампер. Загалом, таке собі нішеве нововведення.

А це скриншот, з якого я дізнався про цю функцію.

Споживання за вхідної напруги 12, 24, 36 і 48 вольт становить 72, 38, 27 і 22 мА.

І трохи тестів.
Перший тест — точність вимірювання вхідної напруги.
Перевіряв за значень 10, 20, 30, 40, 50 і 60 вольт і маю відзначити дуже високу точність: максимальна похибка становила одну одиницю молодшого розряду.

Щодо підсвічування клем: виглядає симпатично, але чомусь я очікував чогось більшого, точніше — більшої кількості варіантів світіння.
1. Коли під’єднати акумулятор до зарядних клем, вони підсвічуються жовтим.
2. В активному режимі ті самі клеми світяться зеленим, а невикористовувана клема підсвічується червоним.
3. Якщо переплутати полярність батареї, підсвічування немає.
4. У звичайному режимі роботи, коли вихід активний, крайні клеми світяться зеленим.
Я б, наприклад, зробив підсвічування червоним під час заряджання, зеленим — коли заряджання завершено. Або підсвічував би червоним, якщо полярність неправильна. Загалом, варіанти є.
Підсвічування не надто яскраве, тому не дратує й має гармонійний вигляд. Чорт, цього немає навіть у моєму 6030-max....

Намагався зрозуміти, які ще є варіанти індикації. В описі зазначено: читайте в інструкції. Завантажив — там лише загальні фрази, на жаль.

Тест другий: точність встановлення та вимірювання напруги.
Як зазвичай, перевірка проходила за стандартним рядом 1-2-5, починаючи з 10 мВ і закінчуючи 50 вольтами.
Загалом усе чудово, але є дивина: за 10 і 20 мВ чомусь світився індикатор CC, що взагалі нелогічно. Ну і похибка за цих значень велика, але це якраз нормально.

Тест третій: точність встановлення та вимірювання струму.
Тут теж виявився сюрприз: на виході в режимі КЗ завжди є невеликий струм, причому він не залежить від того, активний вихід чи ні. Не те щоб це була проблема, просто невелика дивина, раніше я цього начебто не помічав.

Струм перевіряв за тією самою схемою 1-2-5, починаючи з 1 мА і закінчуючи 6 А. Останнє значення я все-таки зробив 6 А, а не 5.
Тут маємо відносно велику похибку на самому початку, але, на жаль, це відома проблема: дуже важко зробити бюджетний перетворювач, який працював би в усьому діапазоні з достатньою точністю.
По суті, струм нормально стабілізується, починаючи приблизно з 10 мА, але за малих значень, приблизно до 50–100 мА, є певне коливання — струм змінюється приблизно на 1–2 мА.

Тест четвертий: залежність вихідної напруги від струму навантаження.
Тут я перевіряв за напруги 3,3, 5, 12 і 24 вольти та порівнював напругу без навантаження і за максимального струму.
У підсумку отримав просідання близько 15–20 мВ, що є дуже хорошим результатом. Але також зазначу, що у старої версії 6006 це значення було ще меншим — близько 5–7 мВ!

Тест п’ятий: мінімальне падіння напруги на перетворювачі.
Тест проводився за двох вхідних напруг — 24 і 48 вольт — та за трьох струмів навантаження: 3, 4,5 і 6 ампер.
У першому випадку я отримав мінімальну різницю 2,2, 2,3 і 2,4 вольта
У другому — 4,15, 4,25 і 4,4 вольта відповідно.
На підставі вимірювань можна сказати, що потрібно мати запас щонайменше 6–7 вольт, тому для отримання повних 61 вольта на виході потрібен блок живлення хоча б на 68 вольт.

Тест шостий: пульсації напруги.
Перша перевірка проводилася за вихідної напруги 12 вольт у режимах без навантаження, а також за струмів 2, 4 і 6 ампер.
Виробник заявляє до 100 мВ п-п, а насправді було радше близько 50 мВ. У старої версії, здається, було приблизно вдвічі більше.

Друга перевірка проводилася інакше: струм скрізь 6 ампер, але напруга різна — 5, 25, 36 і 48 вольт.
Тут бачимо менші пульсації за напруг, близьких до крайніх значень, тобто 5 і 48 вольт, і більші — у середині діапазону, за 25 і 36 вольт.
Відповідно, у першому випадку близько 35–40 мВ, у другому — 50–60 мВ.

Тест сьомий: перехідні процеси.
1. Подача 5 вольт на вихід — викидів немає, графік гарний.
2–4. Зняття напруги 5, 25 і 48 вольт із виходу без навантаження. Тут графік розтягнутий: якщо за 5 вольт процес відносно швидкий, то за 48 вольт напруга падає до нуля приблизно за 7 секунд.
На моделі 6006 я такого тесту не проводив, але, здається, там було швидше. Подивився на 6012: там за 5 вольт напруга падає до нуля приблизно за 0,12 секунди, а тут — за 0,8 секунди. Якось повільно.

1, 2. Реакція на підключення/відключення навантаження. На виході було встановлено 12 вольт, постійно був підключений резистор 30 Ом, а паралельно до нього підключався (або відключався) резистор 3,3 Ома. Відповідно, тут показано реакцію на зміну струму з 0,4 до 4 А і з 4 до 0,4 А.
3, 4. Перехід із режиму CV у режим CC і назад, напруга 14 вольт, струм навантаження 4.5А, встановлено обмеження 3А.
Під час підключення/відключення навантаження є невеликі викиди, але загалом у мене немає нарікань.

Тест восьмий, оцінювання ККД.
Тест проводився за вхідної напруги близько 60 вольт, струму навантаження 6 ампер і вихідної напруги 5, 12, 24, 36, 48 і 52 вольти. В останньому випадку мене обмежувала вхідна напруга, але не думаю, що це суттєво.
Вихідна напруга — ККД — втрати
5 Вольт — 75,3% — 9,82 Вт
12 Вольт — 88.0% — 9.8 Вт
24 Вольта — 93.6% — 9.8 Вт
36 Вольт — 95.9% — 9.2 Вт
48 Вольт — 97.2% — 8.3 Вт
52 Вольта — 97.5% — 7.9 Вт
Не сказав би, що ККД високий, але думаю, це наслідок відсутності синхронного випрямляча. Втім, у цьому випадку це не має великого значення, адже потужність невелика, а штатного охолодження цілком достатньо.

Тест дев'ятий, оцінювання температурного режиму.
Тут я навантажив блок приблизно на 85% потужності. Звісно, це не максимум, але з огляду на те, що втрати за максимального навантаження цілком можуть бути навіть меншими, ніж за нижчого, для тесту це цілком нормально. До речі, випадково помітив, що мій 6006Р за активного виходу споживає з мережі близько 12-15 ватт. Навіть здивувався, що так багато.
Поганяв так хвилин сорок.

У підсумку маємо.
1. На загальному фото найгарячіший компонент — шунт, близько 55 градусів, насправді, думаю, трохи більше.
2. Дросель нагрівся лише приблизно до 33 градусів. По суті, можна сказати, що перетворювач працює із великим запасом. До речі, вентилятор відносно тихий.
У корпусі температура, найімовірніше, буде трохи вищою, але до якихось суттєвих значень ще дуже далеко.

Висновки.
Загалом перетворювач сподобався, помітні поліпшення: великий екран, роз'єм USB-C, новий тип кріплення в корпусі, явно переробили й силову частину, додали програмні функції, а також індикацію з підсвічуванням клем. Тобто зміни сумарно дещо більші, ніж просто косметичні.
Трохи засмутило, що в підсумку пульсації трохи вищі, ніж у першої версії, але не сказав би, що набагато.
Загалом вийшло так, що дещо стало трохи гірше, але змін на краще набагато більше. І, як я вже писав, якби це була версія на кшталт RD6006P-Max, замінив би свій основний блок, навіть не вагаючись.
Але чи варто купувати його саме на заміну — тут не знаю. Хіба що хочеться великого екрана й «фішок». А якщо вибирати між звичайним 6006 і новим, то однозначно новий.
На сьогодні в мене все. До речі, до мене їде ще одна новинка від Riden — це перетворювач із серії RK. А я ж думав, що в лінійці випустили всі моделі, але вони несподівано здивували....
Запитання та відповіді
Чим Riden RD6006-Max відрізняється від попереднього RD6006?
У RD6006-Max екран збільшився з 2,4 до 3,2 дюйма, замість Micro-USB встановлено USB-C, а корпус отримав підпружинені фіксатори. Також оновлено плату й силову частину, додано програмні функції та підсвічування клем.
Як нагрівається RD6006-Max під навантаженням?
За навантаження приблизно 85% потужності після близько 40 хвилин шунт нагрівся приблизно до 55 °C, а дросель — до 33 °C. Автор зазначив, що вентилятор працює відносно тихо.
Чи варто міняти звичайний RD6006 на RD6006-Max?
Автор вважає нову модель кращим вибором, якщо обирати між звичайним RD6006 і RD6006-Max. Замінювати вже наявний перетворювач варто, якщо важливі великий екран і нові функції; водночас пульсації трохи вищі, ніж у першої версії.
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Перетворювачі
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація



