Невеликий вентилятор у військовому виконанні

Багато років тому я придбав собі вентилятор не зовсім звичного вигляду, тоді намагався його запустити, але нічого доброго з цього не вийшло, тож зрештою закинув його на полицю. І ось через багато часу він знову потрапив мені під руку.

А потрапив він мені тоді, коли я вирішив пошукати вдома трансформатори для попередньої статті. Загалом знайшлося багато різного, і якщо цікаво, можу написати невеликі статті про ці знахідки.

Вентилятор лежав у комплекті з платою керування, яку я для нього зробив.


Конструкція справді брутальна: металевий корпус, металеві крильчатки.


Оскільки вентилятор високошвидкісний, на ньому є сліди балансування. Загалом у роботі він поводиться чудово: жодної вібрації, а з огляду на те, що крильчатки обертаються в різні боки, немає й ефекту протиобертання корпусу.


Повна назва виконана в дусі радянських виробів:
2ДВО-0,7.60-367-4


Є позначення напрямку обертання та напрямку потоку повітря.

Як я писав, купив я його дуууже давно, років 15–17 тому, а може, й більше. Купив просто тому, що він мені сподобався зовні, адже справді гарно зроблений. Є речі, повз які просто неможливо пройти :)


Єдиний мінус полягав у тому, що про нього не було жодних даних. А оскільки тоді інтернет був ще в зародковому стані, не було навіть всезнаючого Google, то все, що я знав, — це робоча частота 400 Гц і те, що вентилятор трифазний.

Але, знову знайшовши цей вентилятор, я почав шукати дані про нього. Спочатку натрапилася модель з індексом 366.


А вже пізніше знайшов і дані для моєї моделі, 367, хоча, схоже, вони однакові.


Усередині вентилятора є два трифазні двигуни. Судячи з опису, напруга — 200 В, частота — 400 Гц, частота обертання — 10600 об/хв. Важливо, що вентилятор розрахований на тривалу роботу та створення високого тиску повітря, а отже, може прокачувати повітря між частими ребрами радіатора.
Для підключення назовні виведено шість проводів, позначених металевими бирками.


Дещо здивувало, що обмотки мають різний активний опір — від 174 Ом.


І до 142 Ом. Досить дивно.


При цьому індуктивність також різна, хоча відмінність помітно менша, ніж у активного опору.
Обмотки в тому самому порядку.


Виходить, що зі зменшенням опору індуктивність зростає.


Оскільки вентилятор потрібно було живити трифазним струмом, було розроблено й виготовлено плату керування — по суті, простий трифазний інвертор.
Моя помилка полягала в тому, що в мене не було документації, і я припустив, що робоча напруга становить 27 В, а не 200, як зазначено в паспорті. Подумав, що вентилятор з авіоніки, де напруга 27 В є поширеною.



Конструкція плати гранично проста: задавальним генератором працює 561ЛА7, за нею стоїть лічильник-дешифратор 561ИЕ8, а далі — три пари ключів, що утворюють три напівмости. Живлення логічних мікросхем надходить від стабілізатора 78L12 — це найсучасніший компонент на платі.
Обмотки двигунів з'єднані трикутником для зниження робочої напруги.
Як вихідні транзистори я використав КТ817 і КТ816. Власне, саме елементна база й обмежила максимальну напругу живлення до 35 В.


Плату креслив на папірці в клітинку, а потім за допомогою рейсфедера переносив малюнок на текстоліт. Власне, тому вона й має дещо старомодний вигляд :)
Крім того, спочатку обмотки двигуна були з'єднані зіркою, тому під час перероблення довелося перерізати доріжки й перепід'єднати обмотки. Але, можливо, була ще якась причина — не пам'ятаю.


Але головне інше: усе це працює :) Звісно, далеко не так, як мені хотілося б, але працює.
1. Вентилятор запускається за напруги 15 В
2. Працездатність зберігається до 9 В, споживаючи при цьому лише близько пів ватта.
3. Якщо вимкнути живлення, а потім знову подати його, вентилятор запускається вже не за 15, а за 12 В.
4. Максимум, який я зміг безпечно використовувати з платою, — це 35 В. Більше компоненти не витримають, а спалити її шкода. Споживання при цьому — 6 Вт із заявлених 37.
До речі, десь я зустрічав інформацію, що ця модель вентилятора розрахована на 115 В. Якщо вважати, що потужність зростає квадратично, то виходить, що фактично живлення становить близько 115 В. Як варіант: 115 В при з’єднанні обмоток трикутником і 200 В — зіркою.


Загалом, невелика й корисна іграшка. Навіть майнула шалена думка використати її в новому електронному навантаженні: там якраз потрібне добре обдування радіаторів, і з таким вентилятором можна спробувати зробити його компактним. Щоправда, шумітиме воно добряче.

Ну і на додачу я зняв невелике відео.