/       /       /    Meanwell AD-55A, БЖ із функцією джерела безперебійного живлення, або як із ДБЖ зробити ДБЖ
Підтримати проєкт на Patreon


Meanwell AD-55A, БЖ із функцією джерела безперебійного живлення, або як із ДБЖ зробити ДБЖ

Деякий час тому до мене звернувся один із моїх читачів із проханням допомогти доопрацювати джерело безперебійного живлення фірми Meanwell.
Блоки живлення цієї фірми дуже хороші, і я це неодноразово показував, але цей ДБЖ зміг мене здивувати, причому не сказав би, що приємно. Утім, докладніше — в огляді.

Як завжди, нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт

Отже, прохання полягало в тому, щоб збільшити струм заряджання й додати функцію автоматичного запуску під час підключення акумулятора.
Річ у тім, що для цього ДБЖ заявлений струм заряджання лише 230мА, а за нинішніх реалій це означає, що заряджання триватиме майже вічність. Крім того, якщо ДБЖ вимкнувся через розряд, то, щоб він запрацював після заміни акумулятора на заряджений, потрібно хоча б на короткий час подати живлення від мережі.
З першим пунктом я погоджувався, а до другого ставлюся скептично, утім, це радше суб’єктивна думка. Зараз користувачам цих ДБЖ для запуску пропонують установити кнопку, що, звісно, не дуже зручно.
На додачу було ще й третє прохання — спробувати збільшити вихідну потужність.

Цей огляд перетинатиметься з чималою кількістю інших моїх оглядів, тому тим, хто їх не читав, рекомендую ознайомитися.
1. Блок живлення 12 вольт 3 ампери і невелике допрацювання
2. Акумулятори VariCore 32700 LiFePo4 і трохи про заміну свинцевих батарей у ДБЖ
3. MeanWell PSC-160A-C, блок живлення 160Вт із функцією ДБЖ
4. MeanWell PSC-160A-C, усунення недоліків, доопрацювання та доповнення до огляду
5. Ще одні акумулятори Vapcell LiFePO4 32700 із заявленою ємністю 6200мАг
6. Цікава, але трохи дивна плата захисту акумуляторів

Блок у звичному для багатьох користувачів дизайні: металевий корпус із перфорованим кожухом.


Ця серія ДБЖ випускається в кількох модифікаціях, які відрізняються напругою (індекс A або B), потужністю (моделі AD-55 і AD-155), а також наявністю другого виходу з напругою 5 вольт (серії AD і ADD).
У моєму випадку ДБЖ мав маркування AD-55A, тобто 13.8 вольта, 55Вт і без другого каналу на 5 вольт.


На торці розташована звична клемна колодка, до якої виведено контакти для підключення мережевого кабелю, виходу 13.8 вольта, підключення акумулятора й один вільний контакт, який використовується в серії ADD. Також праворуч є місце під трьохконтактний роз’єм (імовірно), підлаштувальний резистор і світлодіод індикації роботи.

Блок живлення явно простіший за новішу серію psc-160a, де майже в такому самому об’ємі потужність утричі більша, а також є релейні виходи, що сигналізують про зникнення мережі та передрозряд акумулятора. Хоча насправді відмінностей між серіями AD/ADD і PSC набагато більше.


Знову побачив загнутий кут корпусу. У мене таке враження, що цей кут загинається під час транспортування приблизно у 30% випадків. Чи це мені так щастить?


Одразу розкрутив корпус і почав оглядати плату. Узагалі, років 10 тому я неодноразово мав справу з цими блоками живлення, але на 27 вольт і 155Вт. Та тоді я діяв за принципом «купив — поставив — забув», а дарма.


Компонування досить вільне, купа порожнього місця.


Мережевий фільтр, термістор, конденсатори, трансформатор — тут узагалі жодних питань. Мабуть, єдине, чого бракує, — це варистора, а решта на місці. До самих компонентів теж немає претензій: фірмові конденсатори, досить акуратне складання — Мінвел є Мінвел.
Як ШІМ-контролер працює широко відомий UC3842, що значно полегшує ремонт таких БЖ, адже цей контролер не лише недорогий, а й є майже в кожному радіомагазині. Порадувала ємність вхідного конденсатора: 150мкФ достатньо для роботи БЖ у повному діапазоні напруг, а для нашого — і поготів із великим запасом.


Вихідна діодна збірка на радіаторі, але чомусь тут застосували X12SL, який є просто швидким, а не звичний діод Шотткі.
На виході чотири конденсатори 470мкФ 25 вольт: три до дроселя й один після.
Також на окремому радіаторі стоїть діодна збірка на 10 ампер 45 вольт, поруч реле, яке комутує коло акумулятора.
У колі акумулятора є запобіжник на 15А.


Власник блока живлення вже намагався трохи поліпшити охолодження, додавши термопасти між корпусом і радіатором транзистора, але, мабуть, у нього дядько працює на фабриці термопасти, бо пасти... багато :) Втім, думка слушна.


Оскільки каналу 5 вольт на платі немає, є купа вільних місць під компоненти, а крім того, вже можна зрозуміти, що його реалізували на базі перетворювача DC-DC. Але, як на мене, вільних місць усе одно якось забагато.


Вмикаємо, тицяємо тестером, дивимося.
Спочатку БЖ налаштований на вихідну напругу 13.8 вольта, а на каналі підключення акумулятора при цьому 13.4 вольта. Це мене дещо здивувало, бо за схемотехнікою, яку я звик робити, напруги мають бути однаковими.
Вихідна напруга регулювалася в межах 10.9–14.3 вольта, але оскільки я вимірював напругу на клемах акумулятора, то на основному виході вона становила б 11.3–14.7 вольта.


Для подальших тестів підключаємо БЖ до навантаження, поки що без акумулятора.


За вхідної напруги 230 вольт і вихідної близько 14.3 вольта (напругу заряджання я виставив на стандартні 13.80 вольта) отримав струм навантаження 4.8А і потужність майже 70Вт. За вихідної напруги близько 12 вольт було 65Вт, але струм — 5.4А.


За вхідної напруги 115 вольт потужність була навіть більшою — 70Вт, а струм 5А.


А от навантажувальна характеристика зарядного пристрою виявилася доволі дивною: замість режиму CC я побачив просто лінійну залежність напруги від струму навантаження, як у примітивних схемах із резистором обмеження струму.


З підключеним акумулятором БЖ видав на виході струм до 10А (максимум для навантаження), але за струму понад 4.8А почалися «гойдалки» вихідної напруги, що свідчить про спрацювання захисту від перевантаження вбудованого БЖ. Тобто вихід працював від акумулятора, але БЖ періодично запускався й одразу переходив у захист. Якби в БЖ був не захист від перевантаження, а просто обмеження струму, він допомагав би акумулятору, а так спостерігаємо самі «гойдалки».


Під час роботи лише від акумулятора спостерігаємо просто лінійну залежність напруги від струму навантаження.


Під час спроб перемикатися на ходу з мережі на акумулятор і назад видно, що під час роботи від мережі вихідна напруга стабілізована. Звісно, жодних перемикань акумулятор/мережа немає, адже по суті це аналог «онлайн»-ДБЖ, тобто акумулятор завжди підключений до навантаження через розв'язувальний діод.


Далі був тест тривалої роботи під навантаженням. Перевіряв у три етапи зі струмом 1.5, 3 і 4.5А, хоча максимальний струм заявлений як 3.5А.
Спочатку перевірка залежності вихідної напруги від струму й температури.
1. холодний БЖ без навантаження
2. холодний БЖ, струм 1.5А
3. гарячий БЖ, струм 4.5А
4. гарячий БЖ одразу після зняття навантаження.

На мій особистий погляд, просто ідеально: навіть у максимальних режимах різниця становить лише 12мВ залежно від струму навантаження і 4мВ залежно від температури.


Температура після навантаження струмом 1.5, 3.0 і 4.5А. Перший тест тривав 20 хвилин, тривалість решти можна оцінити за годинником на термофото.


Загалом трохи погрався, частково розрядив акумулятор, а потім залишив ДБЖ підключеним до мережі й зайнявся своїми справами. Приблизно через 6 годин вирішив із цікавості подивитися, чи зарядився він. Розрядив приблизно на 800-1000мАч, заявлений струм заряджання — 230мА, тобто за 6 годин акумулятор уже мав би зарядитися.
Але все виявилося цікавіше: на акумуляторі було лише близько 13.4 вольта за встановлених мною 13.8, а струм заряджання становив близько... 60мА!

Звісно, з таким струмом заряджання він зарядиться... майже за вічність... А якщо врахувати, що є місця, де між вимкненнями світло дають лише на 4 години, то він ніколи не зарядиться повністю.


Усе стало на свої місця, коли я побачив схему цього вузла. Дякую людині, яка її накреслила. Звісно, можна було зробити це й самому, але якщо вже є готове, то це завжди тільки на користь.

Такої підстави від Mean Well я ніяк не очікував: заряджання відбувається через два резистори по 3 Ома та діод 1N4007, тобто виходить, що за вихідної напруги, наприклад, 14.2 вольта, струм заряджання за напруги близько 13.7 вольта буде майже нульовим. Жесть.


Тут не можу не згадати відео одного чоловіка, який показував свою схему ДБЖ. Згадати його варто тому, що вона ще гірша, хоча й побудована за схожим принципом. При цьому він показує нову версію ДБЖ від Mean Well — PSC-35. Припускаю, що там якраз усе зроблено правильно. Канал загалом цікавий по-своєму: там часто трапляються розбирання різних інверторів, зарядних станцій тощо. Але автор дуже дивний: мене, наприклад, він забанив за коментарі, тож будьте обережні — будь-яку критику він може сприйняти не зовсім адекватно.


До речі, ще одне відео і заодно запитання. Автор стверджує, що його USB-тестер згорів від виходу QC, бо він «старий і не розрахований на напругу понад 5 вольт». Але, наскільки я знаю, і до того ж сам автор показував цей тестер в огляді та, здається, казав, що згорів стабілізатор. Тестер явно має витримувати щонайменше 20 вольт на вході. Чи траплялися комусь тестери, подібні до показаного, але розраховані лише на 5 вольт?


На цьому етапі вже стало цілком зрозуміло, що простими засобами тут нічого не зробити, тож довелося повернутися до мого огляду майже дев’ятирічної давності й повторити те, що я робив тоді.
Фактично мені потрібно переробити цей ДБЖ на звичайний блок живлення, щоб потім зробити з нього ДБЖ.

Оскільки тоді плата була розрахована лише на вихідний струм 1 ампер і струм заряджання до 0.4А, її довелося доопрацювати. А оскільки тут вона була прив’язана до конкретного пристрою, то й перетрасувати.


Схема по суті залишилася без змін, кількість резисторів вимірювання струму (R3-R7) збільшено до 5 шт. Звісно, їх можна замінити одним із меншим опором. Струм заряджання розраховується за правилом: 1 Ом = 600мА, тобто струм заряджання визначається за формулою I=0.6/R, або 0.6/I=R.
Розкид параметрів більшості компонентів може бути значним. Резистори R1 і R2 можна ставити в діапазоні 47-470 Ом, але краще щось близько 100-200 Ом.
Я використав транзистор BC547, підійде будь-який подібний, навіть звичайнісінький КТ315 або КТ3102.
R8-R10 утворюють подільник напруги, підібраний так, щоб плата від’єднувала акумулятор, коли напруга розрядженого акумулятора досягне 10 вольт. Поріг можна трохи підвищити, якщо встановити R7 номіналом 4.7кОм — так буде навіть зручніше.
Конденсатори С1, С3, С4 можуть бути 0.1-0.22мкФ, але краще 0.22, принаймні для С1.
Конденсатор С2 може бути 47-220мкФ. Він потрібен для захисту від хибних вимкнень під час короткочасних просідань напруги.
Діодну збірку D1 краще взяти з якомога меншим падінням напруги, решта діодів — будь-які зручні.


Плату трасував під звичайні компоненти, за винятком конденсатора С4 — його я вирішив додати пізніше. Думав зробити плату під SMD, але економія місця була невеликою, тож вирішив залишити так.


Ну а далі — знайомі всім радіоаматорам операції: склотекстоліт, папір, принтер, праска, хлорне залізо, свердління, зачищення, лудіння — і друковані плати готові. Зробив одразу три штуки, бо є й інші блоки живлення для перероблення.


Для перероблення виймаємо плату з корпусу. Так, плату я трасував ще до того, як повністю розібрав блок живлення, власне, я вже знав, що там побачу.


Тут теж термопаста, щоправда, не лише сіра, а й біла. Припускаю, що біла була спочатку, а сіру додали пізніше.
Загалом пасту з радіаторів я хоч і витер, але зрештою все одно постійно десь у неї влізав :)


Плата знизу, монтаж компонентів односторонній.


Але далі нас цікавитиме вторинна (холодна) сторона блока живлення.



Оскільки зверху плати великі компоненти сусідять із дрібними, спочатку приберемо те, що побільше:
1. Реле
2. Діодну збірку на радіаторі.
3. Резистори R50, 2Вт 3 Ома, 2шт
4. Резистор R27, 2 Вт, 330 Ом, у принципі можна було б і не знімати, але, на мій погляд, він тут лише гріє повітря та споживає зайвий струм від акумулятора.


Тепер випаюємо все, що міститься у виділених областях. Загалом випаювати все необов’язково, просто я не бачив сенсу залишати там ці компоненти.


На платі є два маленькі діоди 4148 і стабілітрон ZD42. Його одразу відкладіть убік, щоб не переплутати з діодами.


У результаті плата має набути такого вигляду.


З випаяних компонентів нам знадобляться:
1. Реле
2. Діодна збірка
3. Пара діодів 4148.

У принципі можна використати й штатний транзистор, але в нього інше розташування виводів, хоча в усьому іншому він підходить. Не подумав про це, коли трасував плату.
Також додаємо до цього комплекту решту деталей. Вони не обов’язково мають бути новими, головне, щоб були справними. Наприклад, TL431 я випаяв із якогось БЖ


Збираємо платку, тут також нічого складного. Можна, звісно, позначити, де які компоненти, але їх так мало, що й так усе зрозуміло з самої плати.
Спочатку хотів зробити плату так, щоб діодна збірка стала на штатне місце, але їй заважала діодна збірка самого БЖ, тому довелося зігнути виводи, як показано на фото.


Тепер власне підключення.
На платі позначені місця підключення нової плати. Також для зручності монтажу треба запаяти одну перемичку, бажано не надто тонким дротом, адже нею протікатиме весь струм від акумулятора.

Отже, маємо 5 точок підключення. Найбільш незручна — CC: дріт хоч і тонкий, але припаюється безпосередньо до виводу резистора R24, ближнього до краю плати, або до виводу TL431, також ближнього до краю плати. Але отвори там великі, тому я просто вставив туди обрізок виводу резистора, прогрів, запаяв із зворотного боку, а потім припаяв зверху дріт.


Також на платі треба перерізати одну доріжку. Загалом завдяки тому, що переробляється ІБЖ, а не звичайний БЖ, переробка дещо спростилася — принаймні тим, що клемник на потрібну кількість контактів уже є.


Потім припаюємо дроти й виводимо їх так, як показано на фото. Усі дроти, крім CC, бажано взяти з великим перерізом — хоча б 0.5мм.кв, а краще 0.75мм.кв
Ліворуч від реле припаюється залуджений обрізок дроту, який потім знадобиться також для фіксації плати.

Діодну збірку ізолюємо від радіатора, хоча, по суті, думаю, нічого небезпечного не станеться, навіть якщо її не ізолювати: її корпус з’єднаний із мінусом акумулятора. Але все ж ізолятор краще встановити.


У результаті вийшла така каракатиця.


А ось тут видно, навіщо потрібен залуджений шматок дроту: крім того, що через нього плата підключається до точки Р+, він ще й утримує друковану плату.
Тобто плата зафіксована у двох точках — діодною збіркою та цим виводом. Просто прикручувати її до радіатора не можна: від удару її просто вирве.
Свердлити отвори в радіаторі не потрібно: діодна збірка прикручується у штатний отвір діодної збірки каналу 5 вольт.

До речі, про діодну збірку.
Спочатку вона стояла на маленькому радіаторі, хоча через неї протікає майже такий самий струм, як і через основну діодну збірку БЖ. Та була прикручена до алюмінієвого корпусу — дивне рішення.


Не збираючи блок, підключаємо акумулятор і тестер та перевіряємо.
Спочатку виставляємо напругу завершення заряджання — 13.80 вольта. Робити це треба без акумулятора; підключатися можна до будь-якого каналу — як основного, так і виходу на акумулятор.
Підключаємо акумулятор і спостерігаємо струм заряджання 1.8А. Перше доопрацювання завершено.


Підключаємо навантаження до виходу на акумулятор і перевіряємо залежність струму заряджання від напруги на акумуляторі.
Тут також усе чудово: струм стабілізований на всій ділянці від початку й до моменту, коли на акумуляторі буде 13.80 вольта. Потім, зі зрозумілих причин, він почне падати, але це вже не проблема блока живлення, хоча й тут є що доопрацювати :)))


Друге завдання (хоча, радше, третє) — збільшити вихідну потужність. Увага, тут може вдарити струмом!

БЖ чудово тягнув навантаження до 4.5А за заявлених 3.5А, і при цьому було добре відчутно, що запас ще є. Частково це зумовлено тим, що сама фірма виготовляє хороші БЖ, а крім того, БЖ розрахований на повний діапазон вхідної напруги 100–240 вольт, тож за наших 192–252 запас більший.

На платі є резистор вимірювання струму, увімкнений у коло високовольтного транзистора. Номінал резистора — 0.39 Ома. Прикинувши, що потужність можна збільшити на 20–30%, я паралельно штатному додав резистор на 1.2 Ома.


Але чи то я чогось не зрозумів, чи то блок живлення не зрозумів, чого я від нього хочу, і видав понад 100 Вт, хоча я планував, що буде ближче до 80–90. Уже потім подумав, що рахував максимальну потужність як 60 Вт, а на виході ж було 70.


Ну та гаразд, беремо ще один резистор на 1.2 Ома, з’єднуємо їх так, щоб разом вони дали 2.4 Ома, і припаюємо назад.


Оце вже краще: вихідний струм — до 6.3 А за напруги 13.8 вольта, потужність, відповідно, близько 85 Вт.


Але слід враховувати, що струм заряджання акумулятора додається до струму навантаження, тому, якщо заряджання відбувається одночасно, БЖ почне переходити в захист за струму близько 4.5–4.6 А. Тобто струм спрацьовування захисту — 6.4 А, струм заряджання — 1.8 А, відповідно, захист спрацює за струму 6.4-1.8=4.6 А.
Якщо навантажувати ДБЖ із уже зарядженим акумулятором, то на акумулятор він почне переходити за струму 6.4 А, оскільки струму заряджання немає.


Під час роботи лише від акумулятора майже нічого не змінилося: за максимального струму напруга трохи просіла, але думаю, це через те, що збільшилася довжина проводів або акумулятор не встиг повністю зарядитися.


Втрати. Так, вони є, але, справедливості заради, варто сказати, що навіть суто з погляду схемотехніки вони тут не можуть бути більшими, ніж у початковому варіанті, адже струм тече точно тим самим колом: клема, запобіжник, контакти реле, діодна збірка, клема. Змінилося лише те, що додалися проводи від однієї плати до іншої. Крім того, раніше всі втрати були в колі плюс-плюс, а тепер вони розділилися, оскільки розділилося й коло мінуса.
У результаті за струму 5 ампер маємо:
1. У колі мінус-мінус — 0.47 вольта
2. У колі плюс-плюс — 0.21 вольта.
3. При цьому на ділянці від плюсової клеми до контакту після запобіжника — 0.04 вольта
4. На контактах реле — 0.076 вольта.

Загальне падіння напруги за струму 5 А становить 0.68 вольта. Основна частина припадає на діодну збірку — не вимірював, але близько 0.45 вольта; ще близько 0.1 падає на запобіжнику й контактах реле, решта — на проводах і доріжках плати.
В огляді ДБЖ серії PSC теж не все було гладко: там я показував, що для зменшення падіння напруги мені довелося посилити доріжки, заодно замінити запобіжник на SMD, і навіть навів виміряні значення падіння. Але там не було діодної збірки як основного «споживача». Реалізовано це було завдяки іншому схемотехнічному рішенню. Тут його також можна застосувати, але це буде вже інша схема — з низькоомним шунтом і ОП, що, звісно, складніше, ніж просто резистор із транзистором і діодом. Загалом питання в тому, чи є сенс і далі розвивати цю тему.


Зате під час роботи з’ясувалося, що на платі захисту запрацював балансир. Під час заряджання засвітилися два світлодіоди, а резистори балансира нагрівалися; згодом світлодіоди згасли. Коли напруга досягла 13.80 вольта й зарядний пристрій перейшов у режим CV, світлодіоди знову засвітилися, але помітно тьмяніше й блимали. Тепер думаю, чому вони не світилися під час моїх тестів.


Тепер щодо вихідної напруги.
Вище я показував, що в початкової схеми були проблеми із заряджанням, але вихідна напруга не залежала від ступеня зарядженості акумулятора. Тепер така залежність є, вона закладена схемотехнічно. Тобто схема контролю заряджання намагатиметься забезпечити заданий струм, а для цього треба підтримувати напругу вищою, ніж напруга на акумуляторі. Різниця становить близько 0.6 вольта — саме така напруга відкривання транзистора, на який подається напруга з шунта вимірювання струму. Саме тому розрахунок там прив’язаний до напруги 0.6 вольта. Після переходу у фазу CV напруга знижуватиметься, доки не становитиме 13.80 вольта, тобто напругу завершення заряджання.
Йдеться про напругу на основному виході; напруга на акумуляторі ніколи не перевищить установленого вами значення.

Позбутися цього можна знову ж таки, переробивши схему на варіант із низькоомним шунтом, про який я писав вище. Це не недолік мого варіанта: у початковому виконанні цьому ДБЖ також була потрібна напруга майже на ті самі 0.5 вольта вища, ніж на акумуляторі, але через падіння напруги на діоді.


Третє завдання — автозапуск. На мій погляд, це зайва функція, але, як показав досвід людини, яка надіслала цей ДБЖ, іноді вона їй потрібна. Як він сказав, йому порадили встановити кнопку, але це не зовсім зручно, тому тут я спеціально для нього вирішив автоматизувати процес.
Зробити це дуже просто: треба лише додати конденсатор, показаний на схемі червоним кольором, ємністю такою самою, як у конденсатора С2, або більшою.


На платі його не передбачено, тому встановив навісним монтажем ззаду. З конденсатором ємністю 220мкФ плата впевнено запускається за напруги під’єднуваної батареї близько 11 вольт або більше.

До речі, автозапуск легко додати й до початкової схеми: для цього треба паралельно стабілітрону ZD42 під’єднати конденсатор ємністю 47мкФ (можна й менший, я перевіряв із таким), мінусом до транзистора.


Вже потім подумав, що можуть виникнути проблеми під час використання літієвих батарей із платою захисту. Якщо плата захисту вимкнеться, то навіть за подавання мережевої напруги реле не запуститься, і батарея не почне заряджатися. Можна спробувати виправити це, встановивши ланцюжок із резистора та діода, який зможе «активувати» плату захисту, а далі все піде звичайним шляхом.
Звісно, багато хто запитає: а чому б не поставити діод між плюсом блока живлення та виходом, тобто між контактами реле, або між плюсом живлення й точкою з’єднання діодів VD2 і VD3?
Поставити, звісно, можна, але тоді зникне захист від переполюсування. У моєму початковому варіанті реле ввімкнеться лише тоді, коли батарею під’єднано з правильною полярністю, і теоретично має вимкнутися та заблокуватися, якщо батарею під’єднати «на ходу», але я цього не перевіряв.
Резистор із діодом не створять великого струму й не завадять захисту, але можуть запустити плату захисту батареї, якщо вона вимкнеться.


У результаті в мене вийшов ось такий БЖ. Спробую перелічити всі зміни порівняно з початковим варіантом:.
1. Струм заряджання тепер більший, зараз близько 1.75-1.8А. Можна підвищити й більше, але це збільшить нагрівання струмовимірювальних резисторів.
2. Струм заряджання стабілізований і не залежить від напруги батареї.
3. Вихідну потужність збільшено з 65 до 85Вт.
4. Нагрівання діодної збірки батареї зменшено завдяки встановленню її на радіатор.
5. Баластний резистор, який постійно споживав енергію, прибрано; на мою думку, він тут не потрібен.
6. БЖ тепер контролює напругу на батареї, тому його простіше налаштовувати для різних типів батарей.

Що можна додати:
1. Автозапуск
2. Автозапуск плати захисту.
3. Можна змінити номінал резистора R9 на 4.7 або навіть 5.1кОм. Це не набагато скоротить час роботи від батареї, зате зменшить імовірність спрацьовування плати захисту.

Недоліки, які я хотів би виправити
1. «Вибіг» напруги під час заряджання. Він є і в оригінальній схемі, але там БЖ завжди видає напругу, вищу за напругу батареї на 0.5, а в моєму варіанті — лише наприкінці заряджання.
2. Велике падіння напруги на струмовимірювальному колі під час заряджання. Не критично, просто зайве тепло.
3. Велике падіння під час розряджання, воно є і в початковому варіанті.

Усі ці недоліки можна виправити одним способом: змінити схему контролю струму. Тоді зміниться і номінал шунта, і зникне діодна збірка. Реально отримати падіння близько 0.1 вольта замість нинішніх 0.4-0.6, тобто у 4-6 разів менше. Але для цього доведеться додати ОП.


До речі, щойно згадав: у мене є китайський ДБЖ, де також застосовано просту схему заряджання, але там, на відміну від цього варіанта, додано обмотку, тож можна реалізувати й нормальний режим CV. Тобто навіть у ньому заряджання, на мою думку, реалізовано краще.



Висновки.
Якщо чесно, наскільки добре в Mean Well виходять блоки живлення, настільки погано в них вийшов ДБЖ. Вони створили чудову основу, але все зіпсували примітивною схемою заряджання. Усе це виправлено в моделі PSC-160, але там вони зробили струм заряджання 4А, що добре підходить для літієвих батарей, але не дуже — для свинцево-кислотних. Для них треба ставити батарею ємністю не менш ніж 25Ач.
Не знаю, як схемотехнічно реалізовано PSC-35. Хотів би його розібрати, але, судячи із заявленого струму заряджання 0.9А, припускаю, що так само, як і PSC-160.

Поставлене завдання виконано, матеріал для повторення є. У майбутньому планую описати перероблення на ДБЖ ще одного 12-вольтового блока живлення, а ще в мене зараз лежить китайський низьковольтний ДБЖ.
Ну і питання: чи варто взагалі розвивати цю тему?

На сьогодні поки що все. Сподіваюся, інформація була корисною. Намагався писати коротше, але водночас хотілося докладніше все пояснити, тож вийшло багато. Вибачте.
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
,kjr gbnfybz фв-55ф ecnfyjdrf, ad55a схема подключения, блок питания ада 12 е 400 как сделать регулируемый, 2, meanwell ad-155 подключаем к акб на 12в, делаем источник бесперебойного питания из компьютерного блока питания, ad-55a для чего он нужен, 7, 3, плата усилителя для сабвуфера как подключить разъем для наушников если его нет на плате f50-00318-030 маркировка, источник питания ad-55a, https://www.kirich.blog/obzory/bloki-pitaniya/1130-meanwell-ad-55a-bp-s-funkciey-istochnika-bespereboynogo-pitaniya-ili-kak-iz-ibp-sdelat-ibp, плата для подачи энергии из одного из двух источников, ибп melan well ad отсутствует питание 13.8, mean well ad-55a, ad-55a какой аккумулятор подходит, схема подключения ad-55a, mean well ad-55d, сделать usb 5 вольт в ибп, ad-55a как подключить, 1

Запитання та відповіді

Які характеристики має Meanwell AD-55A?

Це ДБЖ із виходом 13,8 В і потужністю 55 Вт, без додаткового виходу 5 В. Автор виміряв до 70 Вт без батареї, але з підключеною батареєю за навантаження понад 4,8 А напруга починала коливатися.

Який струм заряджання Meanwell AD-55A і в чому проблема?

Заявлений струм заряджання — 230 мА. Автор вважає схему примітивною: напруга лінійно залежить від струму навантаження, а не працює в режимі постійного струму.

Що автор доопрацював у Meanwell AD-55A?

Запит стосувався збільшення струму заряджання й автозапуску після підключення батареї, а також перевірки можливості збільшити вихідну потужність. Автор повідомляє, що поставлене завдання виконано; подробиць перероблення в наведеному фрагменті немає.

Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Блоки живлення

Порахувати самомуУсі калькулятори

Товари зі знижкою


Вас може зацікавити


Товари зі знижкою


Підтримати проєкт

Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!

Коментарі10

Коментарі публікуються мовою оригіналу.

  1. 16 лютого 2023 22:53#1
    Тему развивать стоит.
    Если, конечно, у Вас на это время есть.
    И обстановка позволяет.
    Спасибо за обзор!
    +5
  2. 17 лютого 2023 00:21#2
    Супер. Дуже цікаво і на перший погляд дуже проста переробка :)
    0
  3. 17 лютого 2023 07:05#3
    Спасибо за интересную статью!
    Тема очень интересная и актуальная, ждём продолжения - и про 12В и про низковольтный!


    0
  4. 17 лютого 2023 15:27#4
    Ещё раз спасибо за очень полезную статью!
    Вопрос по psc-160a
    Можно ли его доработать, чтобы он стартовал только от батареи?
    Из коробки он стартует только от 230в и только потом можно на батарею переключиться. Типа в полях использовать в качестве пауэрбанка..
    0
    1. 17 лютого 2023 15:44#5
      Заставить думаю можно, но вопрос, а зачем "в полях" бесперебойник? По моему гораздо проще для такого иметь батарею, ни и можно зарядное отдельно, в сумме будет дешевле и легче.
      Не совсем понимаю смысл данного варианта использования.
      0
  5. 18 лютого 2023 05:07#6
    Да он может понадобиться в таком режиме раз в год. Не думая, взять и использовать,  в нем лишнее для поля только блок питания.

    0
  6. 19 березня 2023 12:52#7
    А Ви досі травите хлорним залізом?

    Є ж кращій рецепт - лимонна кислота + сіль + перекис водню.
    Компоненти доступніші та дешевші, на одязі не залишає плям (принаймні свіжий розчин - він прозорий, відпрацьований синьо-зелений), травить так само.

    Щоправда, розчин не зберігається, готується перед застосуванням.
    +1
    1. 24 березня 2023 21:57#8
      оглосите пропорции плиз.
      +1
  7. 25 березня 2023 10:23#9
    Цитата: emdskar
    оглосите пропорции плиз.


    Лимонка та сіль приблизно 1:1 по об'єму (міряю ложками), залити перекисом до розчинення солі та кислоти.
    Перекис з аптеки (водний розчин).
    Насправді оптимальне з точки зору хімії співвідношення лимонки та  солі трохи інше (хоч і близьке до 1:1), але я його забув. Рецепт читав на одному російському форумі, але лізти туди шукати зараз просто огидно.

    Концентрація перекису менш важлива, бо перекис не реагує безпосередньо з сіллю та лимонкою, а діє на мідь, окислює мідь атомарним киснем, який виділяється на поверхні металу при розпаді перекису (а оксид міді вже реагує з іонами хлору та цитратним кислотним залишком).

    PS Я той ще хімік, можу помилятись в розумінні хімреакцій )
    Але рецепт робочій, перевірений. І спиртовий фломастер не розчиняє.

    0
  8. 6 травня 2023 16:39#10
    Можете выложить файл платки
    +1

Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форум

Коментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.

УвійтиРеєстрація