Джерело безперебійного живлення UPS-1000 від Новатек-Електро
6800₴ (около $240)
Колись у нашій країні були так звані «віялові відключення». Там, де я живу, електрику вимикали щонайменше двічі на добу по дві години. Мені тоді якось не дуже хотілося сидіти вдома без електрики, а в передмісті було ще гірше. Грошей особливо не було, та й асортимент таких пристроїв промислового виробництва був невтішним. Це були або дорогі пристрої фірми АРС, або щось невідоме, але зазвичай їх об’єднувало те, що вони не могли довго працювати від власної батареї, банально перегріваючись.
У будь-якому разі довелося спочатку зробити собі інвертор (до речі, тоді вдома вже була автономна мережа на 12 вольт), а потім додати до нього автоматичне перемикання мережа/батарея. Ідеєю зацікавився мій знайомий, який добре вмів писати програми для мікроконтролерів (тоді ще асемблером), і ми вирішили розробити власний ДБЖ.
Основні відмінності від того, що продавалося:
1. Можливість працювати від батареї необмежено довго, тобто час роботи обмежувала лише ємність батареї.
2. Можливість заряджати батарею струмом не менше 5 амперів, щоб за час, поки є електрика, встигнути максимально зарядити батарею. У звичайних ДБЖ струм заряджання становив 1 А.
3. Наявність функції «холодного старту», щоб можна було ввімкнути ДБЖ у роботу, навіть якщо в мережі немає напруги.
Поступово це переросло в модульну конструкцію, що складалася із силової плати, модуля процесора, модуля зарядного пристрою та плати індикації. При цьому модулі процесора й індикації були однаковими для всіх серій. Спочатку робили моделі на 300 Вт, потім на 600 (12 і 24 вольти, заряджання струмом 5 або 8 А), потім на 1200–1500 (24 вольти, заряджання струмом 10 А). Також були моделі для роботи з опалювальними котлами та стабілізатори напруги. Пам’ятаю, що особливо дякували мешканці передмістя. Ба більше, були постійні клієнти, які збирали замовлення у себе, а потім закуповували в нас. По-своєму «веселий» був час.
З цікавості спробував знайти бодай одне фото, бо пам’ятав, що зробив його на цифровий фотоапарат, куплений тоді (на самому початку нульових), і таки знайшов. До речі, знайшов і те, що тоді розробляли, з описами, інструкціями, гарантійними талонами й навіть назвою фірми, яка переважно займалася реалізацією, — НПФ Экодан. А фото лише одне.

Крім цього, розробили різні таймери, пристрої захисту, був навіть восьмиканальний тестер акумуляторів і батарей із гальванічною розв’язкою всіх каналів, можливістю заряджання/розряджання акумуляторів і вимірювання ємності — причому свинцевих, нікелевих і літій-іонних. У 2003 році. Уся інформація виводилася на власний матричний дисплей. А з мікроконтролерів були або PIC-и від майкрочипа, або 90S1200 від Атмела. Ми використовували другий варіант і організовували на ньому все, аж до АЦП, здається, 8-бітного. Ну а транзистори — IRFZ44 (46) або IRF3205, що з’явилися тоді, і... все.
Гаразд, друзі, не буду вас надто навантажувати. Можливо, у процесі ще щось згадаю для порівняння, а зараз перейду до огляду.
Отже, отримав я коробку вельми значних розмірів і ще більш значної ваги — понад 11 кг. І це попри те, що акумуляторів у комплекті немає, та й ДБЖ навіть не розрахований на їх установлення.
До пакування претензій немає, усе продумано, навіть те, як виймати його з упаковки.

Крім того, блок додатково обмотали плівкою для захисту. У комплекті лише ДБЖ та інструкція. Можна було б порадити додавати ще комплект запобіжників, але, як показує практика, у цьому просто немає сенсу: навіть якщо вони перегорять, комплектні до того часу, найімовірніше, вже загубляться.

В інструкції є вся необхідна інформація як про технічні характеристики, так і про особливості заряджання, налаштування, розрахунок часу роботи тощо. Крім того, зазначено, що гарантійний термін становить 3 роки.

Для детального ознайомлення можна скористатися електронною версією, а я періодично наводитиму основні моменти у вигляді скриншотів і почну з технічних характеристик

Виробник позиціонує цей ДБЖ як лінійно-інтерактивний безперервної дії, із синусоїдою на виході під час роботи від батареї.
Але тут я не зовсім згоден, адже в ДБЖ безперервної дії інвертор працює постійно, тому їх відносять до серій онлайн. У цьому випадку в паспорті зазначено час перемикання — не більше 5 мс.
Лінійно-інтерактивний означає, що пристрій уміє взаємодіяти з мережею, або, кажучи простіше, має всередині стабілізатор напруги й перед переходом на батарею намагається обійтися підвищенням/зниженням вихідної напруги шляхом перемикання обмоток трансформатора. Тобто у звичайному режимі трансформатор живить зарядний пристрій і перемикає обмотки, щоб працювати як стабілізатор, а під час роботи від батареї підвищує напругу після інвертора. Саме тому для мене в цьому випадку трохи дивно звучить словосполучення «безперервної дії».
Можливо, якось розповім про різні топології ДБЖ, чим вони відрізняються одна від одної та яку краще застосовувати в певних ситуаціях.
Зовнішній вигляд більш ніж класичний: велика металева коробка з панеллю індикації. Щоправда, мабуть, саме панель і вибивається з «класичного» дизайну, адже зараз дедалі рідше трапляються ДБЖ із великою кількістю індикаторів.

З боків є вентиляційні отвори, зміщені до передньої частини для кращого охолодження потоком повітря.

Передня панель велика, індикаторів багато, мабуть, навіть дуже багато. Як на мене, тут уже просяться не дискретні світлодіодні індикатори, а семисегментні або невеликий РК-дисплей на кшталт 2004, на який можна було б вивести всю інформацію, аж до можливості задати ємність акумулятора й, відповідно, розрахунковий час автономної роботи.
З органів керування є одна кнопка — ліворуч. На щастя, налаштувань небагато, та й робити це доводиться лише раз.

Опис передньої панелі.
• 1-5 BATTERY: індикатори рівня заряду АКБ;
• 6-10 OUTPUT: індикатори навантаження ДБЖ;
• 11: індикатор струму заряджання (15А) та покажчик типу АКБ;
• 12: індикатор струму заряджання (12А) та покажчик типу АКБ;
• 13: індикатор струму заряджання (8А) та покажчик типу АКБ;
• 14: індикатор стану ДБЖ (світиться постійно (CHARGE) — заряджання АКБ, світиться переривчасто
(DISCHARGE) — розряджання АКБ);
• 15 LINE: індикатор стану мережі змінного струму (світиться постійно — мережа в нормі,
світиться переривчасто — напруга в мережі вийшла за межі діапазону 150–280 В, не світиться — мережа змінного струму
відсутня);
• 16 FAULT: індикатор аварії ДБЖ, а також індикатор короткого замикання на виході;
• 17 ON/OFF: кнопка ввімкнення та вимкнення ДБЖ, а також налаштування типу АКБ і струму заряджання

А ось ззаду все набагато скромніше: вентилятор, розетка для підключення навантаження, пара запобіжників і виводи для проводів.
Одразу зазначу нюанс маркування ДБЖ. Є три варіанти: UPS1000, UPS-1000L і UPS-1000LP. Спочатку я не міг зрозуміти, чим вони відрізняються. Виявилося, що саме типом розетки: UPS-1000L — німецький стандарт, UPS-1000LP — французький стандарт, а на фото просто UPS1000. Думаю, виробнику варто якось виразніше позначити відмінності в маркуванні або винести цю інформацію ближче до початку опису.
Вентилятор виробництва Sunon. Тішить, що на ньому не стали економити.

Кабелі незнімні. Можна було б поскаржитися, що не можна замінити вхідний кабель, але зауважу, що на вигляд він досить якісний, а зайві роз'ємні контакти не додають надійності.
Проводи до акумулятора мають переріз 10мм.кв, що цілком допустимо за максимального струму близько 80А; на кінцях — мідні клеми. Кабель виробництва Тумен, дуже жорсткий, хоча в цьому випадку це не критично. Щоправда, він міг здатися мені жорстким після роботи з надзвичайно гнучким кабелем великого перерізу в силіконовій ізоляції, але там зовсім інша ціна, та й тут такий не потрібен.

Знизу — чотири гумові ніжки та наклейка з назвою пристрою, версією прошивки й серійним номером. Ліворуч один із гвинтів зроблено під потай, також видно сліди паперової пломби. Припускаю, що оскільки пристрій їхав на огляд, із пломбуванням просто не стали морочитися, адже я все одно його розібрав би. А припущення, чому його розкривали, висловлю пізніше.
Через велику масу та гумові ніжки зсунути його зі столу досить проблематично; іноді це навіть заважало мені під час різних переміщень.

Викручуємо шість гвинтів і знімаємо кришку, щоб дістатися до нутрощів.

Монтаж дуже вільний, усередині корпусу досить багато порожнього місця і, в принципі, за належної вправності сюди, мабуть, можна втиснути навіть батарею з чотирьох акумуляторів LiFePO4 ємністю 25-30Ач.

Усю верхню частину займає друкована плата і, як мені здалося, порівняно з продукцією відомої фірми АРС тут більше компонентів.
На платі є позначка маркером — V11, а на наклейці було V12.1. Підозрюю, що перед відправленням програмне забезпечення оновили.

Частина, що відповідає за керування: мікроконтролер, стабілізатори живлення допоміжних кіл.

Для керування використано мікроконтролер STM32F070, праворуч видно пару логічних мікросхем і операційний підсилювач.

Також тут є
1. Ще пара чотириканальних операційних підсилювачів MCP6004
2. Драйвер верхнього та нижнього ключів IR2301
3. Одноканальний драйвер IRS21271, поєднаний із функцією контролю струму.
4. Здвоєний ОП LM258

Загальний вигляд силової частини

Сподобалося, що конструкція добре продумана: щоб зняти плату, треба відкрутити чотири гвинти, якими силові дроти прикручені до радіаторів, потім ще чотири гвинти, щоб зняти саму плату, а далі просто від'єднати кілька роз'ємів.
Добре видно один із ключових компонентів пристрою — силовий трансформатор. Первинна обмотка, ймовірно, намотана мідною шиною, а оскільки вона одна, то маємо справу з мостовою схемотехнікою інвертора.
Зазвичай застосовують два варіанти інверторів:
1. Підвищуємо низьку напругу до високої постійної за допомогою імпульсного перетворювача, а потім на високовольтній стороні встановлюємо мостову схему на транзисторах.
2. Встановлюємо НЧ-трансформатор і відразу підвищуємо низьку напругу до потрібної високої змінної.
Перша схема компактніша й дешевша, але, на мій особистий погляд, схема з НЧ-трансформатором надійніша й краще витримує різкі стрибки навантаження завдяки більшій «інерційності» НЧ-трансформатора, що згладжує імпульсні струми через транзистори інвертора.

Суб'єктивно, трансформатор має запас за габаритною потужністю. Для порівняння — фото ДБЖ від АРС, який також має синусоїдальну напругу на виході, таку саму заявлену потужність і також є лінійно-інтерактивним, тобто, по суті, повний аналог, за винятком того, що всередині в нього встановлена пара акумуляторів. Про це свідчить і вага: 13.6кг (з акумуляторами) у АРС і 11.4 (без акумуляторів) у Новатека

Плата згори

Радіатори розташовані вздовж напрямку повітряного потоку, що покращує їхнє охолодження.
Вище я написав, що схема мостова, а це передбачає чотири комплекти силових транзисторів, але тут комплектів п'ять: п'ятий відповідає за заряджання. Причому транзистори зарядного пристрою розташовані на одному з малих радіаторів, а транзистори інвертора — по одному комплекту на двох малих і два комплекти на великому.
Власне, тут вдалося оптимізувати конструкцію: на великому радіаторі встановлені транзистори верхнього плеча, а на двох малих — відповідно, нижнього. Це дало змогу розробникам не ізолювати транзистори від радіатора, що також позитивно позначається на охолодженні й, відповідно, надійності.

1, 2. Транзистори зарядного пристрою: 1 шт. IRLB8314 і 2 шт. IRLB3813; поруч також розташований датчик струму ASC712
3, 4. Комплекти нижнього плеча, що складаються з двох транзисторів IRLB3813 і діодної збірки STPS30L30CT

Поруч видно запобіжники в колі акумулятора — три штуки по 40А, з'єднані паралельно. Запобіжники вставлені в тримачі, які, своєю чергою, припаяні до плати.
Також видно батарею конденсаторів на шині живлення: 6х3300мкФ 16 вольт.

Вузол верхнього плеча моста; праворуч видно термодатчик, вставлений в отвір радіатора.
Тут застосовано два комплекти з 2 шт. IRLB8314 і 1 шт. STPS30L30CT.
Спочатку здалося трохи дивним, що у верхньому й нижньому плечах застосовані різні транзистори. Але припускаю, що це може бути пов'язано з тим, що верхніми транзисторами керують драйвери, які контролюють струм за падінням напруги на транзисторах.

Частина вузла керування. Вище видно, що плата в районі транзисторів не лише двостороння, а й має додаткові доріжки завдяки пропаяним ділянкам.

Тут же встановлені:
1. Чотири реле HRS4H-S, три з яких, найімовірніше, відповідають за комутацію обмоток у режимі стабілізатора, а одне — за перемикання мережа/акумулятор. Поруч видно варистор на 430 вольт.
2. Тут же розташований датчик струму, який споживає навантаження.

Для порівняння — друкована плата показаного вище аналога від АРС.

Трохи відволічуся.
Не можу не згадати свій ДБЖ, який у мене вже давно і який дістався мені вже вживаним. Він має більший корпус, але всередині вже передбачено місце для п'яти акумуляторів на 12 вольт. Крім того, це онлайн-ДБЖ, і саме тому я деякий час тому відмовився від його використання: він не лише вимагав заміни акумуляторів раз на три роки, а й споживав для власних потреб близько 50-80Вт, що з урахуванням заміни акумуляторів обходилося приблизно в 60-70 доларів на рік.
Є в нього й особливості: наприклад, індикатор потужності навантаження має шкалу не до 100%, а до 140, тобто 100, 120, 140. Режим байпасу вмикається автоматично, коли вимикачем на передній панелі вимикають ДБЖ. Цей ДБЖ легко тягнув системний блок, 19-дюймовий кінескопний монітор, зовнішній модем, колонки й лазерний принтер. Особливо цікавим виглядає перехід в онлайн-режим під час увімкнення. Під’єднуємо до виходу осцилограф, іде мережева синусоїда зі спотвореннями, вмикаємо — за кілька секунд спрацьовує реле всередині, і синусоїда стає гарною.
Якщо хтось знає, що це взагалі за ДБЖ, буду радий посиланням або будь-якою інформацією.
Перепрошую за якість фото: ДБЖ стоїть у шафі, важить багато, витягати проблематично, а фото нижче взагалі п’ятирічної давнини.

Але схемотехнічно, та й конструктивно, він мені дуже подобається: великі радіатори вздовж усього корпусу, забір повітря спереду, ззаду два вентилятори, купа фільтрів від завад. До речі, потужність у нього така сама, як у того, що оглядаємо.

Є ще одна особливість — два роз’єми COM, причому один «тато», другий «мама». Коли я розбирався з ним, то з’ясував, що, найімовірніше, він підтримує каскадне підключення або одночасне виведення сигналів із кількох ДБЖ.
І тут, мабуть, я маю зробити зауваження Novatek. Звісно, ДБЖ — це добре, але як так сталося, що в ньому немає виходів хоча б для стандартних сигналів — «немає мережі» та «акумулятор розряджений»?
Відсутність програмного забезпечення мене зовсім не засмучує: ДБЖ далеко не завжди використовують із комп’ютерами (хоча сучасні пристрої тією чи іншою мірою теж є комп’ютерами), але стандартні «сухі контакти» цілком можуть стати в пригоді, тим паче що ця опція коштує копійки. Загалом сигнали можна взяти й самому зі світлодіодів передньої панелі, але це буде трохи... криво.
Ще на початку нульових ми почали вбудовувати у свої ДБЖ можливість роботи з комп’ютером — примітивно до жаху, але з використанням стандартних сигналів, і тоді це цілком працювало. Наскільки я розумію, Windows 7-10 так уже не вміє.

Після того як зібрав усе назад, вирішив перед тестами хоча б перевірити, чи працює ДБЖ. Для цього під’єднав акумулятор на 12 вольт «на живу нитку», хоча так робити не можна, і заодно з’ясував, що без акумулятора ДБЖ не запускається.
З акумулятором можна запустити ДБЖ без мережі, тобто підтримується функція «холодного старту»; мій старий ДБЖ її не має.
Ще одразу скажу, що яскравість світлодіодів дуже висока, а з огляду на те, що зазвичай світяться 4-5 штук, і щонайменше один ще й блимає, це іноді може дратувати.
Також під час роботи є низькочастотне гудіння — не дуже гучне, але в тихому приміщенні його однозначно помітно. Мій старий ДБЖ сам по собі не гудів, але шумів вентиляторами, через що мені довелося замінити їх на інші.
Під час роботи зазвичай світяться індикатори (на фото деякі підсвічені спалахом):
1. Line — робота від мережі
2. Discharge — світиться під час заряджання, потім гасне й блимає під час роботи від акумулятора.
3. Charge — блимає, показуючи, який тип акумулятора під’єднано. Я б його взагалі прибрав: не бачу сенсу індикувати те, що зазвичай налаштовують один раз і надовго.
4. Один світлодіод індикації відсотка заряду
5. Один світлодіод індикації відсотка навантаження, якщо воно перевищує 20%

Щодо під’єднання акумулятора. ДБЖ може споживати від акумулятора великий струм, тож є велика ймовірність, що акумуляторів буде кілька, з’єднаних паралельно. Тому є особливість їх під’єднання: робити це треба по діагоналі, як зазначено в інструкції. У такому разі струм у колі кожного акумулятора буде однаковим, якщо самі акумулятори мають однакові параметри. До речі, в ДБЖ інших виробників, розрахованих на під’єднання зовнішніх акумуляторних модулів, зазвичай використовують під’єднання «гірляндою», що не зовсім правильно: найближчий до ДБЖ акумулятор зношуватиметься активніше.
Крім того, в інструкції написано, що не можна під’єднувати різні акумулятори, хоча тут є чимало застережень і за певних умов так робити цілком можна. Але використання однакових акумуляторів спрощує обслуговування, адже й зношуються вони одночасно.

Для тестів використовувався акумулятор LiFePO4, зібраний із чотирьох комірок, під’єднаний короткими проводами з клемами під болт.

Невеликий відступ. Вище я писав, що ДБЖ під час роботи гуде, а точніше — гуде трансформатор. Думаю, багато хто знайомий зі звичним гудінням БЖТ на 50 Гц, тут те саме, але є одне «але». Річ у тім, що, крім власне гудіння, до якого швидко звикаєш і з часом перестаєш його помічати, хоча, як я писав, у квартирі ви все одно його чутимете, є ще один звук. Під час роботи ДБЖ видає звуки, схожі на клацання; вони можуть бути парними, на кшталт 1.1...1.1......1.1...1.1..., можуть бути поодинокими, і ось вони дратують більше, ніж гудіння. Причому вони є не лише під час заряджання акумулятора та в режимі очікування — вони є навіть тоді, коли ДБЖ від’єднати від мережі й вимкнути кнопкою на передній панелі. Коли напруга акумулятора знижується, частота цих клацань трохи змінюється, а згодом вони зникають. Я б сказав, що вони з’являються періодично, але точніше буде сказати, що періодично їх немає.
На фотографіях вище ви бачили вентилятор. Його робота залежить від температури, тому в режимі очікування він зазвичай вимкнений, а вмикається переважно під час заряджання акумулятора або роботи інвертора. За це плюс.
Оскільки ДБЖ не має програмного забезпечення, а також вбудованої батареї, тести будуть трохи скорочені, хоча навіть у такому вигляді вони забрали чимало часу.
Перший тест — перевірка споживаного струму у вимкненому режимі (від мережі та кнопкою) і в режимі роботи інвертора без підключеного навантаження. Отже, електроніка в режимі очікування споживає близько 9-10 мА, а інвертор без навантаження — 2.5 А.

Струм заряджання та власне споживання від мережі.
Ця частина буде великою, адже, на мій погляд, режим заряджання для ДБЖ чи не більш критичний, ніж режим перетворення: некоректне заряджання призводить до дуже швидкого зношення батареї, а часом батарея може коштувати майже стільки ж, скільки сам ДБЖ, а то й дорожче.
ДБЖ підтримує три значення струму заряджання: 8, 12 і 15 А, і це просто величезний плюс. Згаданий вище аналог від АРС зі своїми 0.9 А нервово курить осторонь. Але такі режими накладають і обмеження: про використання пари «батарейок» на 7-9 А·год, з'єднаних паралельно, можете одразу забути. Я вже якось писав, що максимальний струм заряджання таких батарей становить близько 2.5-3.5 А, тож навіть дві штуки працюватимуть із перевантаженням. Цей ДБЖ розрахований саме на ємні батареї.
Вибрати струм заряджання дуже просто: підключаємо батареї та вмикаємо ДБЖ у мережу. За замовчуванням струм заряджання становить 8 А. Якщо хочемо вибрати інше значення, у ввімкненому стані натискаємо кнопку й утримуємо її, доки він не почне послідовно перемикати режими 8-12-15 А. На потрібному відпускаємо кнопку, ДБЖ вимкнеться, після цього знову його вмикаємо.
1, 2. Режим 8 А, максимальне споживання від мережі становило 163 Вт (наприкінці заряджання).
Я перевіряв із батареєю LiFePO4, у неї нижча напруга завершення заряджання, відповідно, максимальна потужність від мережі також трохи менша. У режимі AGM максимум становив 170 Вт.
3, 4. Режим 12 А
5, 6. Режим 15 А
7, 8. Після повного заряджання є невеликий струм підзаряджання батареї, а споживання від мережі самим ДБЖ становить близько 13-14 Вт. Це дуже добре, адже саме велике власне споживання було однією з причин, чому я відмовився від використання онлайн-ДБЖ.
Струми заряджання трохи завищені, але це зовсім не принципово. Власне споживання невелике, що є перевагою. Тут можу сміливо поставити п'ять балів.

Важливе значення має не лише струм заряджання, а й напруга, що підтримується на батареї, та алгоритм роботи зарядного пристрою. Найчастіше це режим CC/CV, де CV дорівнює напрузі батареї в буферному режимі.
До речі, батареї зазвичай мають два режими роботи: циклічний і буферний. При цьому діапазони напруг зазвичай зазначають не лише в документації, а й на корпусі батареї.
Цей ДБЖ підтримує три типи батарей: AGM, Gel і LiFePO4. Насправді батареї AGM і гелеві належать до однієї технології — VRLA; до неї ж належать і так звані мультигелеві (MG). Батареї відрізняються робочими напругами як у циклічному, так і в буферному режимах.
Загалом із усіма цими батареями VRLA є чимала плутанина: одні вказують одне, інші — зовсім інше. Тому перед тестами я зазирнув у пошуковик і підібрав для прикладу чотири батареї, щоб позначити робочі режими. Підбирав їх дуже просто: бажано, щоб тип був зазначений на самій батареї та було більш-менш нормальне фото. У результаті маємо:
1. Azbist, ASAGM121000M8. Буферний режим 13.7-13.9 В (13.6-13.8, на корпусі зазначено два значення), циклічний режим 14.6-14.8 В
2. CSB, GP12650. Буферний режим 13.5-13.8 В, циклічний режим 14.4-15 В
3. LogicPower, LPM-GL 12 65. Буферний режим 13.5-13.8 В, циклічний режим 14.5-14.9 В
4. Delta, GEL-12-75. Буферний режим 13.38-13.61 В, циклічний режим 13.8-14.1 В
Перші дві — за технологією AGM, друга — гелева, третя заявлена як комбінована AGM+Gel, хоча спочатку я знайшов її як гелеву.
За напругами видно, що майже всюди діапазон напруг буферного режиму становить близько 13.5-13.8 вольта, і лише в останнього типу він менший — 13.38-13.61 В. Діапазон напруг циклічного заряджання при цьому становить 14.4-15 вольт, і знову в останнього типу він відрізняється — 13.8-14.1 В.

В описі виробник наводить два алгоритми заряджання. Для AGM і Gel він однаковий і виглядає цілком коректно: спочатку батарея заряджається з параметрами циклічного заряджання, а потім переходить у буферний режим. На мій погляд, це найкоректніший алгоритм.

Для LiFePO4 загалом також рекомендується використовувати подібний режим. Його непогано описано в даташиті на батареї LT-LFP220-300. Крім того, подібне тестування я проводив в іншому огляді, де перевіряв залежність часу заряджання та відданої ємності від напруги буферного режиму.

Інженери Новатек-электро тут вчинили трохи інакше: вони просто заряджають до буферної напруги й надалі підтримують її на одному рівні. Принаймні на графіку з інструкції показано саме так.
Причому вказано, що батарея заряджається до напруги 14.5 вольта, а за чотирьох комірок це дає 3.625 вольта. Це забагато, і для LiFePO4 це циклічний режим; крім того, за наявності плати захисту це може спричиняти хибні спрацьовування.

Що маємо насправді.
Тести проводив просто: спочатку частково розряджав батарею, потім вмикав заряджання й стежив за піковою напругою. Після цього чекав, поки згасне індикатор Charge, і вмикав реєстрацію максимуму/мінімуму. Річ у тім, що після цього заряджання не припиняється, а відбувається ступінчасто: один крок угору, два вниз, тобто напруга опускалася до певного значення, потім трохи піднімалася, а тоді знову знижувалася, але вже трохи нижче, ніж на попередньому кроці. І так цей процес триває дуже довго.
Результати відповідно поділено на три групи — для трьох режимів заряджання.
1. AGM, напруга завершення заряджання — 14.67 вольта, мінімальна за три години — 14.06 вольта, середня — 14.12 вольта
2. Gel, завершення заряджання за напруги 14.26 вольта, мінімальна за три години — 14.02 вольта, середня — 14.09 вольта
3. LiFePO4, завершення заряджання — 14.26 вольта, мінімальна за 12 хвилин — 13.91 вольта, середня — 13.92 вольта. Цей тест проводив першим і трохи за іншою методикою: тут я ще не задавав інтервал відстеження у 3 години, а просто почав відлік макс./мін. приблизно через ті самі 3 години. Але видно, що напруга стабілізувалася, адже за 12 хвилин коливання становило лише 27мВ.
З того, що помітив: у режимі AGM інтервал між досягненням максимального значення напруги та згасанням світлодіода Charge був помітно більшим, ніж у двох інших режимах. Крім того, навіть через три години напруга продовжувала знижуватися, але дуже маленькими кроками, і далі я просто не чекав — можливо, вона знизилася б ще більше. При цьому я так і не дочекався, щоб зарядний пристрій повністю вимкнувся.

Пізніше провів ще один експеримент: вимкнув ДБЖ кнопкою та витягнув вилку з розетки. Виявилося, що наведені вище тести просто впиралися в те, що напруга на батареї дуже повільно падала. Для режиму роботи з LiFePO4 це означає, що батарея хоч і підзаряджалася, але дуже короткими імпульсами. Під час заряджання напруга змінювалася приблизно так: +20мВ, -22мВ, +21мВ, -19мВ, +22мВ, -19мВ. Але зрештою батарея просто набрала потрібну ємність, а ДБЖ лише компенсував саморозряд.
На фото нижче — напруга після вимкнення заряджання, через 16 хвилин і приблизно через півтори години.
До речі, у мого старого ДБЖ після вимкнення перемикачем автоматично вмикався байпас, а зарядний пристрій продовжував працювати, тому тут я про всяк випадок повністю вимикав його.

Щоб перевірити свої теорії, пішов далі: дістав із комори коробку з уживаними батареями, з'єднав їх паралельно й вирішив перевірити так.
Під час тесту помітив, що напруга коливалася в широкому діапазоні — від 12.47 до 14.74 (увімкнено режим AGM), причому відбувалося це дуже швидко. Причина стала зрозумілою приблизно за пару годин: найімовірніше, в однієї батареї було внутрішнє КЗ однієї з комірок — на термознімку її чітко видно, тож довелося її від'єднати.
Напевно, виникне запитання, чому я використовую батареї якоїсь незрозумілої фірми. Ні, усі батареї Panasonic, одна з них стоїть унизу. Вони залишилися після планової заміни шести штук в одному ДБЖ, а коробка давно валялася без діла.

Після цього все стало нормально: ДБЖ зарядив батарею, потримав її близько години під повною напругою, трохи поганяв туди-сюди й повністю вимкнув заряджання, хоча під час цього все одно продовжував підзаряджати короткими імпульсами — це видно за вимірюваною напругою та зареєстрованим мінімумом.
Власне, навіщо я все це вимірював, фотографував і описував.
Річ у тім, що зарядний пристрій тут — не типовий «кип'ятильник», яким обладнана переважна більшість ДБЖ, зокрема й зовсім не бюджетні фірмові моделі. І це справді добре, адже мало хто з виробників цим переймається. Їм же треба продавати свої батарейні модулі, а як їх продаси, якщо ДБЖ їх береже?
Якщо дуже спростити, процес заряджання виглядає приблизно так:
1. Заряджаємо батарею до 14.2-14.6 вольта залежно від режиму й деякий час тримаємо під напругою. Під час першого заряджання напруга може короткочасно (буквально на пару секунд) піднятися до 14.7-14.8 вольта, але це не критично.
2. Знижуємо струм заряджання майже до нуля, щоб напруга почала знижуватися.
3. Через деякий час знову вмикаємо заряджання, і так кілька разів.
4. Повністю вимикаємо заряджання, лише періодично трохи підзаряджаючи.
5. Якщо під час роботи батарея розрядилася нижче певного критичного порога, знову заряджаємо її до повної напруги, тобто повертаємося до п. 1.
Особисто на мій погляд, тут реалізовано правильний алгоритм, який передбачає і заряджання в циклічному режимі, щоб батарея отримала максимум корисної ємності, і невелике тренування, але без функції «кип'ятіння».
Мабуть, єдине, що мене бентежить, — робота з LiFePO4, адже їх використовують із платами захисту й заряджати їх треба «ніжно», щоб вбудований балансир устиг якось вирівняти напругу на комірках. Якщо заряджати різко, напруга на найслабшій комірці вийде за критичну межу, і плата захисту повністю вимкне батарею.
Але роботу функцій для LiFePO4 я перевірю окремо й пізніше, акумулятори вже замовлені.

Досить рідкісний, але корисний тест для користувачів опалювальних котлів. Тут я перевіряв, чи розриваються обидва проводи на вході й виході, чи лише один. Річ у тім, що мені траплялися ДБЖ, у яких під час переходу на батарею вимикалися і фаза, і нуль. У такому разі з газовими котлами можуть виникнути проблеми — спрацьовував захист.
Тут усе гаразд, хоча є невеликий нюанс, якого я не зовсім зрозумів: протягом приблизно хвилини опір плавно й хвилеподібно змінювався від 0 до 0.3 Ома й назад.

Вихідна напруга.
1. Живлення від мережі, без навантаження
2. Живлення від батареї, без навантаження.
3. Живлення від зарядженої батареї під навантаженням 420Вт.
Заодно перевірив роботу й із розрядженою батареєю: індикатор заряду вже світився червоним, а під тим самим навантаженням 400-420Вт вихідна напруга просіла до 216 вольт, що цілком нормально.

Робота індикатора заряду викликала кілька запитань.
1, 2. Після невеликого розряду батареї та вимкнення навантаження індикатор показував 75-100%, хоча фактичний заряд був ближче до 90-95%.
3. Якщо під'єднати навантаження, індикатор заряду одразу починав показувати лише 25%.
4. Напруга на клемах ДБЖ без під'єднаного навантаження (лише власне споживання ДБЖ).
5. Напруга на клемах ДБЖ під навантаженням 420Вт
6. Напруга на клемах батареї під тим самим навантаженням.

І тут я знову повернуся до складнощів вимірювання заряду LiFePO4-батарей.
Ліворуч — графік розряду свинцевої батареї струмом 23А, з опором 12мОм; праворуч — LiFePO4, графік за струму 40А (нижній), опір батареї — 6-7мОм, тож можна сказати, що батареї навантажені приблизно однаково.
Але напруга LiFePO4 явно падає повільніше. При цьому в перші 10% розряду вона становить 11.9 вольта у свинцевої батареї, а в LiFePO4 — уже 12.8 (що приблизно збіглося з вимірюваннями), і мені було дивно бачити на індикаторі 25% заряду, хоча батарея заряджена.
В ідеалі для LiFePO4 слід задавати ємність батареї та обнуляти її після кожного повного заряджання, щоб лічильник відданих А·год або Вт·год працював коректно. Але це складно, тож я б просто перевірив калібрування індикатора.
Крім того, у ДБЖ є проводи завдовжки близько метра, тобто загальна довжина — 2м. За перерізу 10мм.кв і струму близько 40А падіння становитиме 3.3мОм х 40А = 0.132 вольта. Тобто за такого струму до ДБЖ доходило вже не 12.5, а 12.37, і індикатор міг помилятися, а до того ж додасться ще й плата захисту.

До речі, щодо споживаного струму та ККД. Під час під'єднання резистивного навантаження потужністю 420Вт (звичайної праски) струм у колі батареї становив 42.16А, що за напруги на клемах 12.5 вольта дає потужність на вході 527Вт і, відповідно, ККД 80%.
Судячи з індикатора ДБЖ, навантаження становило 60%, що цілком логічно за заявленої потужності 600Вт.
Зазначу корисну особливість: під час переходу на батарею ДБЖ подає два звукові сигнали, а далі мовчить. Це цілком доречно для «довгограючих» ДБЖ, які можуть працювати годинами. Також варто сказати, що цей ДБЖ не має «зеленого» режиму й цілком нормально працює без навантаження, не вимикаючись автоматично.

Про всяк випадок повторив тест у наочнішому вигляді, з навантаженнями 200 і 420Вт. Тут також вийшов ККД близько 78-79%, що не дуже багато, хоча й із запасом вкладається в заявлені 75%. Дається взнаки низька напруга живлення: у ДБЖ на 24 вольта й більше вона зазвичай вища.
Цікаво, що для подібного ДБЖ від АРС (із батареєю на 24 вольта) за таких самих режимів заявляють ККД 95-97%, і щось мені підказує, що це трохи завищено.

Щодо потужності. У ДБЖ є індикатор на 20, 40, 60, 80 і 100%. Без навантаження або за дуже малого навантаження він не світиться; за активного навантаження 200Вт показує 40%, за 420Вт — 60%, а за 620Вт — відповідно 100%.
Тут я згадав наші ДБЖ: вище я вказав, що їхня потужність становила 300, 600Вт тощо. Це не описка — потужність заявляли для активного навантаження.

Перевірка порога вимкнення через розряд батареї. Батарея слабенька, і напруга швидко просіла, але я помітив, що індикатор розряду батареї швидко перейшов у червону зону, хоча напруга на батареї була не нижчою за 11.3 вольта. На першому фото покази через чотири хвилини після початку тесту, але насправді індикатор перейшов у червону зону значно раніше.
Порадувало, що навіть за напруги на батареї 10.6 вольта вихідна напруга залишалася такою самою — 229 вольт.
ДБЖ вимкнувся за напруги на батареї 10.48 вольта; безпосередньо на вході ДБЖ, думаю, було близько 10.6.

Перевірка діапазонів робочої напруги.
Тут я перевіряв роботу в діапазоні вхідної напруги від мінімально можливої до 250 вольт; верхню напругу обмежували можливості ЛАТРа.
ДБЖ має два ступені зниження та два ступені підвищення напруги, водночас забезпечує роботу за її зниження приблизно до 150 вольт (за невеликого навантаження), а далі переходить на батарею. Перехід на мережу відбувається за вхідної напруги 160–170 вольт. Чіткої залежності я не відстежив, але за відчуттями, що довше ДБЖ працює від батареї, то пізніше переходить на мережу.
Під час підвищення напруги її зниження починається за вхідної напруги близько 248–250 вольт; до цього ДБЖ працює в режимі байпасу. За моїми прикидками, на наступний ступінь він має перейти за вхідної напруги близько 280 вольт, а якщо напруга й далі зростатиме, то перейде на батарею.

Підвищення вхідної напруги від 130 до 250 вольт; вихідна напруга при цьому була в межах 209–245 вольт

Те саме в динаміці.

Зниження вхідної напруги від 250 вольт до порога переходу на батарею; вихідна напруга залишалася в межах 206–230 вольт. Насправді діапазон був трохи ширшим: реєстратор записує повільніше, ніж це відображається на дисплеї.

І наочніше

Ну і осцилограми того, що відбувається на виході ДБЖ, а також його реакція в різних режимах роботи.
1. Живлення від мережі, стабілізатор вимкнений. Так, у мене в мережі ось така неприваблива картина.
2. Робота від батареї без навантаження — стало явно гарніше.
3. Підключив резистивне навантаження 420 Вт — особливо нічого не змінилося.
4. А ось тут підключений імпульсний блок живлення без коректора потужності, потужність 420 Вт; форма стала схожою на трапецію, КМ=0.72-0.75
5. Той самий тип навантаження, але потужність знижено до 200 Вт. Якщо й стало краще, то незначно.
6. Комбіноване навантаження: 200 Вт резистивного + 200 Вт ІБЖ із КМ=0.72-0.75.
Звісно, результат під час використання як навантаження ІБЖ без активного коректора потужності був передбачуваним, тим паче коли потужність навантаження становить близько 70% від максимальної, але виглядало це зовсім негарно. Значно цікавішою для мене була реакція на реактивне навантаження, але коли я почав шукати вдома щось для його створення, то раптом зрозумів, що таких приладів у мене вдома три, і всі не підходять:
1. Невеликий вентилятор — надто малопотужний.
2. Кухонна витяжка: у неї симісторне керування, і незрозуміло, як вона поводитиметься під час перехідних процесів; та й коректність тесту була б під питанням.
3. Холодильник: за штатної роботи все нормально, але під час запуску компресора буде перевантаження.
Наразі шукаю ще щось, але це вже буде в другій частині огляду.

Перехідні процеси під час перемикання з мережі на батарею. Тут і далі я використовую два типи навантаження: лампу розжарювання потужністю 200 Вт і ІБЖ із навантаженням 200 Вт без коректора потужності.
В інструкції заявлено час перемикання до 5 мс, але насправді я отримав більше. Тести проводилися по кілька разів, але щоразу результати були різними.
1, 2. Активне навантаження: перемикання не завжди займає 5 мс. Наприклад, ліворуч було 12 мс, причому після перемикання ДБЖ не відразу вийшов на нормальний режим; праворуч вихід на робочий режим відбувся коректно, але час перемикання все одно становив 7 мс.
3, 4. ІБЖ: у першому випадку приблизно ті самі 12–13 мс, вихід на режим відбувся коректно; у другому час перемикання був таким самим, але вихід на робочий режим мав дивну форму: спочатку все нормально, потім просідання напруги й відновлення.

Зворотне перемикання — з батареї на мережу.
1, 2. Активне навантаження, перемикання приблизно за 7 мс.
3, 4. ІБЖ: можна сказати, що все дуже гарно; фактично синусоїда (якщо її так можна назвати) навіть не переривалася.
У цьому режимі все було помітно краще, оскільки перемикання ініціював сам ДБЖ і він цілком міг підлаштуватися під потрібний момент. Але навіть за активного навантаження він трохи не вклався в заявлені 5 мс.

Перехідні процеси в режимі стабілізації напруги.
1, 2. Зниження вхідної напруги, відповідно ДБЖ переходить у режим підвищення; ліворуч активне навантаження 200 Вт, праворуч ІБЖ.
3, 4. Перехід із режиму стабілізації з підвищенням до звичайної роботи: видно якийсь зовсім негарний процес, причому такі коливання були в усіх тестах; тут і вище показано середній результат. Тут також ліворуч активне навантаження, праворуч ДБЖ.

Зацікавившись, провів ще один тест, цього разу лише з активним навантаженням, але тут показано перехід із нормального режиму в режим зниження напруги й назад. Ліворуч на вході 250 вольт, ДБЖ знизив напругу, праворуч — зворотний процес.
Також видно перехідний процес під час перемикання ДБЖ у режим передавання вхідної напруги на вихід.
На мій погляд, такі перехідні процеси — це не дуже добре. Можливо, це пов’язано з якістю конкретного реле, можливо — з відсутністю вихідних фільтрів придушення перешкод.

Тепер найскладніше — висновки.
Що сподобалося.
ДБЖ може працювати з LiFePO4, а також має великий струм заряджання — до 15 ампер, що підходить для використання з ємними акумуляторами й забезпечує швидке відновлення ємності після розряджання. Якщо спростити, після години роботи від акумулятора з повним навантаженням ДБЖ за 4 години може відновити ємність, витрачену за цей час. Згаданому вище ДБЖ АРС на це знадобиться у 4-8 разів більше часу.
Коректний алгоритм заряджання акумулятора — просто як у рекламі, без примусового «кип’ятіння». До того ж зовнішній акумулятор не нагрівається від самого ДБЖ.
Нагрівання. Тут я тестів не проводив, але можу сказати, що вентилятор почув лише раз за весь час — під час тривалого заряджання акумулятора струмом 15 ампер. За вихідної потужності близько 35% протягом 15 хвилин вентилятор також не запустився.
Стабілізатор має не два ступені, як часто буває, а чотири, що дає змогу працювати без переходу на акумулятор у діапазоні 150-280 вольт!
Заявлений робочий температурний діапазон — від -5 градусів до +40.
Конструкція. Є таке влучне слово — «дубова», у хорошому сенсі. У мене склалося враження, що цей ДБЖ насправді приблизно в півтора раза потужніший, ніж заявляє виробник. Особливо це помітно за габаритами трансформатора. Загалом, як то кажуть: важкий — це добре, важкий — це надійно.
Вбудований зумер. Я чув його лише у двох випадках: під час переходу з мережі на акумулятор (два сигнали) і перед вимкненням через розряджання акумулятора.
Немає «зеленого режиму» з усілякими розумними вимкненнями для заощадження енергії.
Що не сподобалося.
Затягнутий перехід на живлення від акумулятора: у мене виходило близько 7-12мс за заявлених 5мс. Хотілося б, щоб було краще: мені дуже сподобалося все, про що я написав вище, але осцилограми цілком однозначні.
Перехідний процес під час переходу з режиму підвищення/зниження напруги до прямого передавання напруги. Можливо, потрібні додаткові фільтри або снаберні ланцюги паралельно контактам реле.
ККД хоч і вищий за заявлений, але все одно хотілося б, щоб він був вищим.
Шум. Можливо, він і вкладається в заявлені межі, але дивні безперервні клацання трохи дратують. Причому вони є, навіть якщо повністю вимкнути ДБЖ, залишивши під’єднаним лише акумулятор. Хоча, зважаючи на те, що ДБЖ навряд чи стоятиме у спальні, можливо, я просто прискіпуюся. Пізніше з’ясувалося, що клацає вентилятор, на який чомусь подається невелика напруга.
Що, на мій погляд, варто додати або змінити.
1. Індикація й керування. Блимання світлодіодів дратувало, особливо коли під час роботи від акумулятора напруга на ньому опускалася до нижнього порога: тоді блимали одразу три світлодіоди, причому з різною частотою — ялинка відпочиває. Чому б не встановити для індикації режимів двоколірні світлодіоди? Блимання індикатора зазвичай потрібне, щоб привернути увагу, наприклад у разі аварії, відсутності мережі тощо, але не в штатному режимі роботи. Можна було б, звісно, порадити зробити індикацію на семисегментних індикаторах, але, можливо, це вже зайве.
2. Зовнішні сигнали. Ну як так: ДБЖ — і без виходів для передавання інформації про його стан? Розумію, що це потрібно далеко не всім, але, на мій погляд, знайдеться чимало користувачів, які не куплять його лише через їхню відсутність. Програмне забезпечення не так уже й потрібне (хоча не завадило б), але ж можна просто зробити сухі контакти.
3. Версія на 24 вольта, думаю, не завадила б, адже тривало пропускати проводами струми 50-60-70 ампер — не надто ефективно.
4. Підтримка акумуляторів LiFePO4 — це справді добре, і за це беззаперечні 5 балів, але тут є нюанс. Таким акумуляторам потрібна плата захисту, а в них є особливість: після вимкнення через надмірне розряджання вони не завжди відновлюються самостійно. Відповідно, можемо отримати непрацездатний ДБЖ із розрядженим акумулятором, адже без акумулятора ДБЖ не запускається. Можливо, варто розробити власну плату захисту, причому силові елементи на ній навіть не потрібні — достатньо подавати ДБЖ сигнал про розряджання акумулятора, як у фірмовому електроінструменті.
Суб’єктивна загальна оцінка.
Я користувався цим ДБЖ близько двох тижнів, випробовував його в різних режимах, заряджав акумулятори, живив навантаження. І за весь цей час, як не дивно, у мене була лише одна претензія — до шуму (гудіння й клацання), адже ДБЖ стояв за кілька метрів від мене.
В іншому він нагадує виріб якогось підприємства оборонної промисловості, зібраний у межах конверсії: усе із запасом і так, щоб надійно працювати на морозі десь у підсобному приміщенні.
Об’єктивно найсуттєвіше зауваження — затягнутий перехід із мережі на акумулятор, який не відповідає заявленим характеристикам.
Дуже не завадили б коментарі представника розробника й виробника. Можливо, проблема «на моєму боці».
На цьому все. Сподіваюся, було корисно, і, як завжди, готовий відповісти на запитання по темі.
6800₴ (около $240)
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
2, https://www.kirich.blog/obzory/bloki-pitaniya/955-istochnik-bespereboynogo-pitaniya-ups-1000-ot-novatek-elektro, транзистори от бесперебойника, sendon ups 1000, подключение новатек ups 1000, как переделать ups в стабилизатор, новатек 1000, ups 1000 новатек электро
2, https://www.kirich.blog/obzory/bloki-pitaniya/955-istochnik-bespereboynogo-pitaniya-ups-1000-ot-novatek-elektro, транзистори от бесперебойника, sendon ups 1000, подключение новатек ups 1000, как переделать ups в стабилизатор, новатек 1000, ups 1000 новатек электро
Запитання та відповіді
Який час перемикання заявлено для UPS-1000 від Новатек-Электро?
У паспорті зазначено не більше 5 мс. За спостереженнями автора, фактичне перемикання з мережі на батарею затягнуте й не відповідає заявленим характеристикам.
Що не сподобалося автору в UPS-1000?
Приблизно за два тижні випробувань автор відзначив шум — гудіння та клацання. Головним зауваженням стало затягнуте перемикання на батарею.
З якими батареями працює UPS-1000?
Автор окремо відзначає підтримку LiFePO4 як перевагу, але застерігає щодо вимкнення плати захисту батареї через надмірний розряд: після цього ДБЖ може не запуститися без батареї.
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Батареї й павербанки
Порахувати самомуУсі калькулятори
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Підтримати проєкт
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі14
Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форумКоментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація




Коментарі публікуються мовою оригіналу.