Ще один приладчик, тепер курвіметр
Як завжди, нагадую: щоб бути постійно в курсі нових тем у блозі, раджу підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на обліковий запис
Йтиметься про курвіметр. Його назва походить від двох слів: Curve (крива) і Meter (вимірювання). Характерно, що російською він називається не «вимірювач кривих» і не «кривовимірювач» :), а курвіметр.
Гаразд, це я відволікся від теми.
Прилад упакований у компактну картонну коробочку, у комплекті є лише інструкція.

Інструкція пожовкла від часу. Намагався розгледіти дату випуску, але так і не зміг. Припускаю, що це десь початок 80-х.

Виглядає досить компактно, є навіть знак якості.

Прилад гранично простий і показує довжину виміряної ділянки лише у двох варіантах: сантиметрах і дюймах. Ціна поділки в першому випадку — 1 мм.
Під склом усередині виявилися якісь волокна, які трохи заважають стрілці під час зворотного ходу. Кнопки скидання результату немає, тож на нуль треба виставляти вручну, хоча це не надто складно.

Про простоту я згадав не дарма: найчастіше подібні прилади мають на одній шкалі кілька варіантів вимірюваних величин, а тут дві шкали, і на кожній лише один варіант, хоча технічно було б нескладно додати ще.
Цікаво, що в українській версії статті Вікіпедії про курвіметр показано саме такий варіант, як в огляді :)

Курвіметри часто виготовляли на годинникових заводах, та й принцип роботи приладу гранично простий. Унизу є коліщатко: коли прокочувати його по кривій (наприклад, по дорозі на карті), обертання через зубчасту передачу передається безпосередньо стрілкам.
Єдиний нюанс: механізм має працювати дуже плавно, а коліщатко — добре зчіплюватися з поверхнею, тому його робили ребристим.

На корпусі приладу знайшлася ціна. Думаю, ті, хто жив за СРСР, знають, що це таке. У цьому випадку прилад коштував 2 рублі, або 10 порцій «Пломбіру» :)

Розбирати не став, зате спробував провести вимірювання. Цього разу вимірювалася довжина прямої лінії, і я трохи здивувався, побачивши, що прилад трохи занизив результат. Причому на фото потрапив найкращий варіант, різниця сягала 2 мм.

Ми з товаришем вирішили спробувати розібратися з цією особливістю.
Взяли аркуш паперу, точнішу (як ми припускали) лінійку й прокотили ще раз — усе гаразд, на ділянці завдовжки 270 мм прилад показав рівно 27 см.

Беремо ту саму лінійку й прокочуємо вже не по аркушу паперу, а по скатертині на столі — результат знову менший.

Виникла підозра, що причина — структура тканини, яка явно конфліктує з вимірювальним механізмом приладу.
Повторюємо експеримент і знову отримуємо ту саму нісенітницю: на папері відхилення в межах похибки, а на тканині результат занижений.
Припускаю, що під час прокочування тканина розтягується, і до кінцевої точки ми доїжджаємо вже по розтягнутій тканині, відповідно долаючи менший шлях. Тобто довжина тканини у звичайному стані — 270 мм, але якщо цю ділянку під час вимірювання трохи розтягнути, то після повернення до початкового стану вона, напевно, виявиться на пару міліметрів коротшою.

Приладчик хоч і простенький, але по-своєму цікавий. Щоправда, із сучасними технологіями на кшталт Google Maps йому не зрівнятися, зате є важлива перевага: він працює без інтернету :)
На цьому поки все, тримайтеся!
1, куриметр
Запитання та відповіді
Як вимірює радянський курвіметр з огляду?
Коліщатко прокочують уздовж лінії, а його обертання через зубчасту передачу передається стрілкам. Прилад показує довжину в сантиметрах або дюймах.
Чому курвіметр занижував довжину на скатертині?
На папері відрізок завдовжки 270 мм прилад виміряв точно, а на тканині показав менше. Автор припускає, що тканина розтягувалася під час прокочування.
Яка точність курвіметра зі статті?
Ціна поділки сантиметрової шкали — 1 мм. На прямій лінії прилад трохи занижував результат, різниця сягала 2 мм.
Ця модель є у зведеній таблиці: Порівняння вимірювальних приладів з оглядів блогу
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Вимірювальні прилади
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація


