/       /       /    Перероблення блока живлення LRS-200-12 на зарядний пристрій із коректним режимом заряджання
Підтримати проєкт на Patreon


Перероблення блока живлення LRS-200-12 на зарядний пристрій із коректним режимом заряджання

Перейти до магазину
Я вже розповідав, як переробити звичайний блок живлення на зарядний пристрій, але мене довго не полишала думка, що зарядний пристрій має працювати коректніше. І якось мені спало на думку зробити його не лише правильним і простим, а й зібрати на базі плати-адаптера, яку я вже показував.

Нагадую: щоб завжди бути в курсі нових тем у блозі, раджу підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog

Для цієї переробки на ОЛХ купив уживаний блок живлення Meanwell LRS-200-12. А оскільки, як я вже писав, по суті це той самий LRS-350, усе сказане нижче повною мірою стосується обох версій. Думаю, працюватиме і з іншими напругами: 15 (16.8) — точно, 27 — найімовірніше.

Одразу скажу: якщо потрібна друкована плата, її можна отримати за запитом або зачекати, поки я додам її до статті.

Цей блок живлення обійшовся у 400грн + доставка, здається, ще 70.


Для доопрацювання виготовив одну тестову платку. Номінали вже трохи скориговані, тому відрізняються від тих, що на фото; правильні значення будуть наведені на принциповій схемі.


Схема гранично проста, як і принцип роботи.
Минулого разу я показував, що на платі є здвоєний ОП. Один відповідає за зворотний зв’язок за струмом — тут усе зрозуміло. А другий має поріг спрацьовування у 5 разів нижчий (він також визначається подільником) і видає сигнал, коли струм нижчий приблизно за 1/5 струму заряджання.
Саме цей сигнал ми й використовуватимемо.
Під час заряджання зворотний зв’язок проходить через послідовно ввімкнений діод, тому на виході буде приблизно встановлена напруга + 0.6 вольта.
Коли напруга зросте до переходу в режим CV, а струм упаде до значення 1/5, ОП подасть сигнал на відкривання невеликого польового транзистора з P-каналом. Він закоротить додатковий діод, і вихідна напруга стане на 0.6 вольта нижчою, тож струм заряджання одразу припинить текти.
Після переходу в режим зниженої напруги напруга на акумуляторі, звісно, теж знижуватиметься, і навіть може з’явитися невеликий струм заряджання — по суті, для компенсації саморозряджання. Це теж можна прибрати, але повний цикл із заряджанням до високої напруги почнеться лише тоді, коли струм зросте до 1/5 повного струму заряджання.

По суті, зарядний пристрій працюватиме як і раніше, але порогів буде два: наприклад, заряджаємо до 14.2 вольта, щоб пришвидшити заряджання, а потім переходимо на напругу 13.6 вольта.
Для літій-залізо-фосфатних акумуляторів це пришвидшує заряджання, а далі, по суті, переходимо в буферний режим.
Для «звичайних» акумуляторів це усуває буферний режим, шкідливий для них, адже по суті ми заряджатимемо (умовно) до 4.2 вольта, а потім змінюватимемо напругу на 4 вольти.

Цикл також почнеться, коли ваш ДБЖ (якщо використовуєте саме його) перейде на живлення від акумулятора. Після повернення до мережі струм заряджання одразу перевищить необхідний мінімум, зарядний пристрій повністю зарядить акумулятор і знову перейде в режим зниженої напруги.

І все це вирішується додаванням лише кількох компонентів. Крім того, одразу зробив індикацію заряджання та його завершення. За це відповідає двоколірний двовивідний світлодіод, але можна встановити й два звичайні, з’єднавши їх зустрічно-паралельно.


Ось так виглядає готова плата. На відміну від попередньої, цього разу я таки вирішив додати підлаштувальний резистор — для зручності.
Крім того, плата, по суті, універсальна: якщо використовуємо блок живлення на 200 ватів і 12 вольт, ставимо один шунт на 2мОМ; якщо блок живлення на 350 ватів і 12 вольт — два шунти по 2мОм. Один шунт також ставиться, якщо використовуємо блок живлення на 250 ватів і 24 вольти.


Із незручностей: треба перерізати на одну доріжку більше, а також з’явився додатковий провід зворотного зв’язку за напругою. Нагадаю, що ці блоки живлення мають захист від обриву кола ЗЗ; воно навіть підключене до іншої точки на платі, тому навіть у разі обриву основного кола блок живлення підвищить вихідну напругу, але потім перейде в захист. У звичайних дешевих блоках живлення таке коло трапляється рідко, і частково саме тому я вибрав Мінвел.


Намагався зробити встановлення якомога простішим, хоча вже після першої спроби помітив деякі проблеми: наприклад, плата заважає конденсатору, а підлаштувальний резистор не стає як слід. У новій версії плати це виправив, але це радше косметичні зміни.
Щоб встановити плату, потрібно зробити таке:
1. Зняти кожух — чотири саморізи


У мене вже плата нової ревізії, 2020 року. Я писав, що зручніше, коли плата 2018 року або старша. БЖ БУ, тому доведеться ще й прибрати пил.


Викручуємо п’ять гвинтів кріплення друкованої плати, два гвинти притискачів діодних збірок (у версії на 350 Вт їх, найімовірніше, буде три), а також по одному гвинту притискачів транзисторів і діодного моста.


Виймаємо плату з корпусу; за бажанням заодно можна випаяти перемикач вхідної напруги.


Усі операції виконуються на ділянці плати біля вихідної клемної колодки. Спочатку знаходимо місце, позначене прямокутником, і беремо його за орієнтир для наступних фото.


За допомогою канцелярського ножа прорізаємо дві лінії та вириваємо шматочок мідної смужки або робимо проріз будь-яким зручним способом.


Якщо плануємо встановити додатковий конденсатор, робимо додаткові прорізи. Як я вже писав, цей конденсатор бажаний, але не обов’язковий.


Далі знаходимо вузол зворотного зв’язку та невелику доріжку, що з’єднує резистор із полігоном ліворуч. Її погано видно, тому спочатку краще скористатися ліхтариком. Мета — цей резистор не повинен бути з’єднаний із плюсовим контактом виходу БЖ.


Свердлимо отвори, позначені червоним; діаметр отвору — 0.8-1мм. Поруч зачищаємо від лаку місця для паяння. Отвори, позначені синім, очищаємо від припою, якщо плануємо встановлювати конденсатор; плюсовий вивід — праворуч.
Отвори біля шунта свердлимо просто в залуженій ділянці полігона — так простіше, та й чистити потім не доведеться.
Припаюємо шунт: для 200 Вт, 12 В — 2мОм, для 350 Вт, 12 В — 2 шт. по 2мОм.


Ті самі отвори з верхнього боку плати


До плати припаюються виводи та один дротик; робити його надто довгим не потрібно, краще коротшим.
Виводи можна зробити, наприклад, із виводів діода типу 4007.


Плату встановлюємо на місце та припаюємо


На жаль, вона входить буквально впритул. Я, звісно, трохи згодом її змінив, але можуть виникнути труднощі з установленням кріпильного гвинта — тоді краще взагалі його не використовувати.


Якщо встановлюємо додатковий конденсатор, він теж стоїть впритул — на жаль, місця мало. Як його припаяти, показано на фото праворуч.


На виході отримуємо щось на кшталт цього


Думаю, ви помітили контакти для джампера — він потрібен для налаштування верхнього порога напруги.
Встановлюємо джампер і виставляємо напругу завершення заряджання; у моєму випадку це 14.2 вольта.
Знімаємо джампер, напруга має знизитися. Це напруга, яка фактично буде буферною, але оскільки справний акумулятор зазвичай сам не знижує напругу настільки, умовно можна вважати, що заряджання взагалі вимкнеться.


Зі струмом я, як завжди, трохи помилився: отримав повний діапазон регулювання лише 9-10 ампер. Перед перевіркою зарядного пристрою під навантаженням, звісно, від’єднуємо захисну лампу та прикручуємо плату в корпусі; можна навіть без термопасти, але з ізоляторами.


Довелося паралельно із шунтом на 2мОм припаяти ще й шунт на 5мОм. У схемі вже змінено номінали подільника та підлаштувального резистора, тож тепер додатковий шунт паяти не потрібно, а діапазон регулювання став ширшим.


З додатковим шунтом я отримав 12.5–14.3 ампера, діапазон спрацьовування індикації становив 2.5–2.7 А.
При цьому на останніх двох фото видно, як автоматично змінюється і вихідна напруга.


Подивімося, як поводиться плата.
Напруга 13.5 вольта, струм максимальний.
Підвищуємо напругу на навантаженні — отримуємо 14.1–14.2 вольта, струм падає, і відповідно спрацьовує порогова схема: струм падає до нуля, напруга — до нижнього порога.
Знижуємо напругу на навантаженні — струм нульовий.
Знижуємо ще трохи, але залишаємося вище порога: струм зростає понад 2.7 А, спрацьовує порогова схема, і блок живлення починає віддавати повний зарядний струм.


Під час заряджання світлодіод світиться червоним, а коли заряджання завершено — зеленим.


Далі все відмиваємо, наносимо нову термопасту й збираємо у зворотному порядку.


Після цього можна перейти до повноцінних випробувань. До речі, з акумулятором зарядний пристрій працює коректніше й зрозуміліше, ніж із навантаженням.
Спочатку він не хотів переходити в режим заряджання: на акумуляторі було близько 13.6 вольта навіть після кількох тижнів простою, тож довелося під'єднати навантаження.
Це ще раз свідчить про те, що циклів заряджання/розряджання через саморозряд буде дуже мало. Насправді буде ще й саморозряд через те, що блок живлення створює невелике навантаження, але воно становить максимум близько 12–15 мА.
Підштовхнув — пішов зарядний струм, напруга почала зростати.
Щойно напруга досягла 14.2 вольта, струм почав падати. Напруга залишається сталою.
Коли струм упав нижче ніж 2.5 А, зарядний пристрій знизив вихідну напругу й фактично припинив заряджання.


А ось те саме на графіку: видно, який вигляд має режим заряджання. Тепер він коректний, і це особливо корисно для «звичайних» літієвих акумуляторів.
Звісно, найправильніше було б додати можливість обмежувати заряджання ще й за часом, тобто якщо напруга вже досягла повного значення, а струм не падає. Але для цього знадобиться мікроконтролер, що помітно ускладнить схему, тож доведеться обмежитися таким варіантом.



Що маємо в підсумку? А в підсумку вийшов зарядний пристрій, який працює коректніше за той, що я показував раніше, і набагато краще та безпечніше працює з літієвими акумуляторами (та й свинцевими теж), знижуючи напругу буферного режиму й фактично вимикаючи заряджання після його завершення. При цьому система працює безпечніше, а заряджання відбувається швидше, ніж за встановленої напруги буферного режиму.
Нагадаю: звичайні літієві акумулятори (не літій-залізо-фосфатні) небезпечно постійно тримати під повною напругою.
Особисто мені здається, що вийшло саме те, чого я й хотів.

Якщо плануєте під'єднати цей зарядний пристрій паралельно із зарядним пристроєм вашого ДБЖ, пам'ятайте, що не всі ДБЖ коректно працюють із напругою на акумуляторі понад 14 вольт.

На цьому в мене все. Сподіваюся, було корисно, і, як завжди, буду радий коментарям, запитанням і побажанням.
Перейти до магазину
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
как правильно сделать переделку бп компьютера в зарядное для аккумулятора, ac adapter model ad-9019 как сделать 25 вольт, 1, как переделать блок питания от компьютера на 12 вольт для зарядки литиевого аккумулятора, nes-200-12 схема, переделка atx блок только 12в, переделка импульсного блока питания 12 вольт в регулируемый блок, 4, схема китайского блока питания 12 в 5 а модель e24b402, ac adapter sp 12 100 как переделать на зарядное, переделка бп для светодиодных гирлянд в зарядное устройство, пределка бп для светодиодных гирлянд в зарядное устройство, в гостях у самоделкина переделываем зарядку на регулируемую, переделать импульсный бп от телевизора в зу для авто, 8, переделка схем зарядных устройств на другое напряжение, lrs-200-24 переделка, переделка бп для заряда акб, 2, зарядное из блока питания, переделать драйвер питания 200-5 с 5 на 24 вольта, переделка блока питания в зарядное kirich, как увеличить напряжение с12 до 24в на nes-200-12, китайский ибп зарядник для радиостанции схема включения, как переделать импульсный блок питания в зарядное устройства 4.2 в

Запитання та відповіді

Як працює перероблений зарядний пристрій на базі Meanwell LRS-200-12?

Спочатку він заряджає акумулятор до 14,2 В. Коли струм падає нижче 1/5 зарядного струму — у наведеному прикладі нижче 2,5 А — вихідна напруга знижується до 13,6 В, і заряджання майже припиняється.

Що потрібно змінити в Meanwell LRS-200-12 для перероблення?

Автор додає невелику плату з кількома компонентами, зокрема P-канальним польовим транзистором, діодом і шунтом 2 мОм. Для LRS-200-12 потрібен один шунт 2 мОм.

Чи підходить перероблення LRS-200-12 для акумуляторів ДБЖ?

Автор описує роботу зарядного з акумулятором ДБЖ і зазначає, що після переходу ДБЖ на живлення від акумулятора цикл заряджання почнеться знову після відновлення мережі. Він попереджає, що не всі ДБЖ коректно працюють за напруги акумулятора понад 14 В.

Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Зарядні пристрої

Порахувати самомуУсі калькулятори

Товари зі знижкою


Вас може зацікавити


Товари зі знижкою


Підтримати проєкт

Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!

Коментарі29

Коментарі публікуються мовою оригіналу.

  1. 23 травня 2024 22:58#1
    Вы своим обзором, почти как Аль Капоне, вынуждаете брать серию LRS. Благо, что их море и недорого. Не лежит у меня душа к этой серии LRS.
    Как говорил Аль Капоне -  "Добрым словом и пистолетом можно добиться гораздо большего, чем просто добрым словом". (с)
    Ваш обзор работает как пистолет у Аль Капоне.
    0
    1. 26 травня 2024 10:37#2
      россиянин, когда твой город будет выглядеть как сейчас Мариуполь - только тогда у тебя появится право тужиться неуклюже льстить украинцам. Или хотя бы как Салтовка в Харькове.
      Не раньше.
      -11
  2. 29 травня 2024 13:46#3
    Вельми дякую, дуже змістовна інструкція по переробці і дуже своєчасна: як раз треба переробити LRS-150-12 на зарядку літійферум акумуляторів. Єдине, на схемі не підписані операційник, я так розумію це LM358 та транзистор, можливо 2n7002?
    +2
    1. 29 травня 2024 14:27#4
      Да, ОУ LM358, его на фотке видно, транзистор SSM3J332R, в космодроме 2грн стоит, но по сути там не принципиально какой, главное чтобы р-канал.
      Если напишете на почту, могу дать печатку, правда я ее не "причесывал", потому в спринте 3 версии.
      +4
  3. 3 червня 2024 18:27#5
    Добрый день.
    А возможно ли понизить напряжение на этом БП, до диапазона 4,4-7.3V, для зарядки сборки 2S2P из Headway 38120S LiFePO4?

    +1
    1. 12 червня 2024 15:39#6
      на этом, нет, но думаю точно также можно просто переделать другой БП на подходящее напряжение.
      +2
  4. 24 червня 2024 11:36#7
    Вопрос не совсем по теме: Как правильно подключить внешнее мощное зарядное устройство к существующему APC UPS с LiFePo4? Просто параллельно чем-то чревато или нужно через диод лучше??
    0
    1. 24 червня 2024 14:34#8
      Зависит от того, до какого напряжения оно заряжает, если до 13.8-14 вольт, то можно просто параллельно, если до 14.5 и т.п., то думаю диод не помешает, но лучше снизить напряжение, будет лучше.
      +1
      1. 24 червня 2024 14:59#9
        Там батарея 8S 24V и стандартные внешние зарядки идут на 29.2V. Сам UPS заряжает до 27.4-27.6V.
        0
  5. 10 липня 2024 11:41#10
    Схема рабочая,в данное сложное время ,реально помогает быстро заряжать LFP аккумуляторы. Сделал экземпляр под сборку 4S LFP с ёмкостью 20A/ч и током зарядки 10А. Автору большое спасибо за идею и коммуникацию с подписчиками!
    +4
    1. 14 липня 2024 20:05#11
      Спасибо за отзыв. Возможно в ближайшем времени изготовлю с десяток готовых плат и возможно некоторое количество просто пустых. Цель была реализовать именно корректный режим заряда, так называемый "двухступенчатый", что решает сразу три задачи, ускорение заряда и повышение безопасности и увеличение срока службы батареи.
      +7
  6. 25 липня 2024 18:52#12
    А просто обмежити максимальний струм від такого БЖ можна простим способом? Без додаткової плати?
    0
    1. 26 липня 2024 09:42#13
      Можно конечно, берем БП на большее напряжение и ставим DCDC с возможностью ограничения тока. В самом БП этой серии вы больше никак не ограничите ток кроме как добавление еще одной цепи ОС.
      Но именно здесь суть не только в ограничении тока, а в том, что тут двухступенчатый алгоритм заряда, которого нет в DCDC.
      +4
  7. 27 липня 2024 08:34#14
    Які номінали в схемі мають бути, щоб струм обмежувався на рівні 2А? Збільшував просто номінал шунта до 0.02 та  до 0.1 Ома - не працює. Номінали брав з схеми. До речі, на схемі резистор світлодіода 5.6к під'єднаний на мінус після шунта. На платі-до шунта. Як правильно?
    0
    1. 28 липня 2024 00:37#15
      по сути ток зависит только от шунта. Вернее не так, можно изменить номиналы и будет работать и с другими шунтами, но гораздо проще изменить только шунт, потому как схема ориентируется на падение на нем.
      Не совсем понял, что значит не работает, а что именно происходит?

      Резистор светодиода без разницы куда цеплять,ток там мизерный и он на остальное не влияет.
      0
  8. 28 липня 2024 17:50#16
    вихід БЖ                            Без навантаження напруга скаче від 6 до 12в. під навантаженням зовсім нема. Може не правильно врізав схему в БЖ? гляньте по малюнку.   P.S. Діодною прозвонкою запідозрив неладне з LM358 (до речі, можна замість неї ставити 393?) Випаяв з робочого зарядного, і на виході схеми з'явились стабільних 12.6в. поставив джампер, підстроїчником кручу-напруга не міняється на виході. Стабільних 12.6в і світиться світлодіод зеленим (мабуть тре перепаяти світлодіод другою стороною). При 0.02 Ом обмеження теж не працює, БЖ стає в захист при 2.5А. який туди шунта паяти, і як настроїти схему?
    0
  9. 30 липня 2024 14:45#17
    Декілька годин погрався, і розібрався. З статті не зрозумів, що напруга до якої заряджається акумулятор, виставляється на БЖ, а не схемою. Підстроїчним резистором схеми, виставляється струм обмеження заряду. В моєму випадку, в БЖ підняв напругу, зменшивши номінал нижнього резистора з 16к до 14к. А в схемі встановив шунт на 0.02 Ом. І підстроїчним резистором обмежив струм на рівні 2А. Збільшуючи значення підстроїного резистора, струм зменшується. В мене вийшло десь при 480 Ом струм 2А. Також зменшив номінали резисторів світлодіода з 5.6к до 3к -бо ледь світився, особливо червоний. Залишилось цю схему, схрестити з Вашою схемою, де робили безперебійний з БЖ (той що з реле). Але під акумулятори 4.2в, був би хіт.
    +4
  10. 31 серпня 2024 14:22#18
    Доброго дня!
    Переробив по подібній схемі інший бп (48в). Все працює але в режимі стабілізації струму бп пищить.
    Тон писку міняється при зміні номіналу конденсатора С11, але не зникає.
    Не думаю що це нормально, надовго блок не включаю. Можливо треба ще щось підкоректувати в колах зворотнього звязку?
    +1
    1. 31 серпня 2024 21:47#19
      с 48 вольт блоком вообще не должно работать, потому как ОУ максимум на 32 вольта.
      В принципе это можно попробовать обойти, но тут надо экспериментировать.
      Можно снизить питание ОУ до 24 вольта и поставить стабилитрон по выходу чтобы ОУ работал в нормальном режиме.
      -1
      1. 1 вересня 2024 10:21#20
        Оу живиться від лінійного стабілізатора на транзисторі і стабілітроні. 16 вольт.
        Оптопара в самому блоку також живиться від 15в (через стабілітрон, як в принципі і в LRS200). Так що по суті все працює правильно і струм на виході стабілізує. Тільки от писк...
        0
        1. 1 вересня 2024 10:40#21
          тогда лучше.
          На писк влияет связка конденсатор С11 и резистор R19, можно попробовать увеличить номинал конденсатора, раза в два.
          Но вообще конечно здесь еще может зависеть от БП, те что я переделывал (как минвелы, так и безымянные), работали нормально, но это конечно не гарантирует что все будут работать нормально. Что у вас за БП?
          0
  11. 1 вересня 2024 11:00#22
    ADS 48/4000,  в Києві їх робили. На вході є ККП,  далі TL494 через ірку качає полумост. Трансформатор на кільці. Далі класика - ТЛ431 і оптопара. 
    0
    1. 1 вересня 2024 11:43#23
      Как-то странно в БП видеть связку ТЛ494 и ТЛ431. Не, я знаю что так иногда делают, но у ТЛ494 есть свои усилители ошибки, возможно имеет смысл посмотреть как они работают и какие там цепи коррекции, я думаю что получилось наложение одного на другое.
      0
  12. 1 вересня 2024 12:07#24
    Ну так, тут тл стоіть на високій стороні, ключі качає ірка без трансформатора гальванічної розвязки. Зазвичай на 494 роблять інакше,як в старих ATX.
    В принципі так, треба буде змалювати схему як там воно зроблене. Дякую!
    0
  13. 5 вересня 2024 19:42#25
    Приветствую! Такой вопрос возник. Переделываю АТХ в зарядное. В связи с тем, что вкл/выкл электричества не прогнозируемо, то ЗУ будет подключено к сети постоянно, чтобы успеть зарядить акб, например, ночью. В импульсных блоках, особенно в компьютерных, часто на выходе стоит нагрузочный резистор, что бы на ХХ не поплохело. При отсутствии сети, подключенная батарея, получается будет разряжаться ч/з этот резистор? Ток в 50-60 mA видимо больше тока саморазряда батареи. В маломощных ЗУ можно диод Шоттки последовательно ставить, но при токах заряда для литиевых сборок это не вариант.)) Чтоб не городить реле, попадались мысли ставить полевик, но вменяемой схемы не нашел. Если к АТХ добавить вашу "переделку", то появляется полевик, что казалось бы решает задачу, но остается паразитный диод, но вроде как и вых резистор можно выбросить, ваша схема как нагрузка получается, так?  АКБ 20Ah и потерять за, например, часов 12 почти половину емкости не хочется. 
    0
    1. 5 вересня 2024 20:36#26
      Не совсем понял, каким образом вы потеряете за 12 часов почти половину емкости.
      Нагрузка обычно около 20-50мА, за 12 часов это будет 240-500мАч, что для 20Ач батареи всего 2.5%.
      Кроме того да, плата сама является небольшой нагрузкой. Можно сделать по другому, поставить реле, которое питается от того же трансформатора, но через отдельный диод, тогда реле будет подключать резистор только когда есть сеть, можно поставить и полевик, сути это особо не меняет.
      В общем тут надо экспериментировать, кроме того, для АТХ по сути моя плата и не нужна, ТЛ494 и сама умеет ограничивать ток. Мы делали зарядные на ТЛ494 для ИБП еще в нулевых, когда были веерные отключения.

      +2
  14. 13 жовтня 2025 15:58#27
    Цитата: kirich
    с 48 вольт блоком вообще не должно работать, потому как ОУ максимум на 32 вольта.
    В принципе это можно попробовать обойти, но тут надо экспериментировать.
    Можно снизить питание ОУ до 24 вольта и поставить стабилитрон по выходу чтобы ОУ работал в нормальном режиме.

    Хочется переделать 48в БП в 42в зарядку для 10s лития. Напряжение самого блока понизить до 42в (или даже 41,8) плюс такая вот переделка. Хотелось бы узнать подробнее, что нужно, с учетом повышенного напряжения как самого блока, так и аккумуляторов. В блоке еще будет "показометр" и вентилятор, для их питания планируется понижающий дс-дс с основного выхода до 10-12в.
    Как мне видится:
    1) Питание ОУ понизить (резистор-стабилитрон-транзистор, а может и без транзистора достаточно будет, ток ведь там небольшой). Какое напряжение будет оптимальным? Наверное, все же 24?
    2) на выходе для увеличения "ступеньки" при отключении, вместо одного диода VD5 поставить 3-4 последовательно, что даст ступеньку порядка 1,5-2,0в. Думаю, лучше чтоб напряжение отключения было 40в или чуть меньше

    Что непонятно - насчет стабилитронов по выходу ОУ. Верхнему по схеме выходу ничего не угрожает - там максимум может быть 22в (42 минус 20 на зенере). Наверное, на нижний - туда может прийти 42в через два резистора с общим сопротивлением 223к. Я так полагаю, на 22-24в, просто параллельно выходу? Или все же на оба выхода?

    В моем БП тл431 с оптроном включена чуть по другому. Питание (цепь с стабилитроном 20в до светодиода оптопары) подключена до фильтрующего дросселя. А делитель для Ref уже с выхода. Думаю, можно так и оставить.
    0
  15. 10 липня 2026 22:10#28
    Здравствуйте!

    Изучил Ваши статьи по переделке Mean Well LRS-200/LRS-350 под заряд LiFePO₄ и хотел уточнить один момент, на который пока не нашёл однозначного ответа.

    Схема работы следующая:

    - блок LRS переделан под заряд LiFePO₄ (14,6 В с последующим переходом в буферное напряжение);
    - аккумулятор постоянно подключён к выходу блока;
    - нагрузка постоянно подключена к аккумулятору (сквозной канал, без реле и переключения нагрузки);
    - при наличии сети блок одновременно питает нагрузку и поддерживает аккумулятор в буфере;
    - при пропадании сети аккумулятор мгновенно начинает питать нагрузку, при этом его напряжение остаётся подключённым к выходу отключённого LRS.

    Вопрос: не опасен ли для LRS такой режим? Может ли обратный ток (или обратное напряжение) от аккумулятора повредить выходной каскад блока при длительной эксплуатации, или для LRS-200/LRS-350 это штатно переносится и дополнительная защита не требуется?

    Возможно, за последние годы уже накопилась статистика по таким переделкам. Было бы очень интересно узнать Ваш опыт и рекомендации.

    Спасибо!
    0
    1. 7 серпня 2026 02:36#29
      нет, такой режим не опасен, но следует понимать,  что если ток нагрузки вырастет выше чем 1/5 от тока заряда (для указанных номиналов), то зарядное поднимет напряжение заряда.
      +1

Обговорити на форуміТема на форумі вже є, відповідей поки немає. Будьте першим!
Написати на форумі

Коментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.

УвійтиРеєстрація