Один із прикладів ремонту блока живлення
Маю одразу сказати: початкову несправність я усунув, але зрештою нічого не вийшло.
Але тим, кому цікаво почитати про нюанси й методи ремонту, думаю, знайдеться щось цікаве та корисне.
Ситуація. На об’єкті було два великі кондиціонери. Після близького влучання блискавки обидва вийшли з ладу. Одну плату комусь вдалося відремонтувати, а другу після невдалої спроби ремонту принесли мені.
Якщо ремонт вдається, зазвичай я в таких випадках беру подвійну ціну за свою роботу, адже ремонтувати після когось набагато складніше. Сьогодні покажу чому.
Спочатку плата мала такий вигляд. Не дивуйтеся, що на платі немає вхідного фільтрувального конденсатора: його під’єднують дротами, для цього на платі встановлено роз’єм. У кондиціонерах таке трапляється досить часто.

Але ще більше мене засмутив вигляд знизу. Будь-який ремонт починається не зі спроби ввімкнути пристрій, а із зовнішнього огляду. Ніколи не намагайтеся ввімкнути блок живлення, попередньо його не оглянувши, це важливо!

На платі видно сліди паяння, вигляд доволі моторошний. Саме тому я не люблю ремонтувати пристрої після втручання іншого майстра: незрозуміло, що було встановлено спочатку і що взагалі робили. Але спробуймо розібратися.

1. Видно, що замінили ШІМ-контролер і оптопару. До речі, тут використано ШІМ-контролер, якому не потрібна додаткова обмотка на трансформаторі. Це дуже зручно, я сам такі використовую, але коли знімав відео на цю тему, то забув про них.
Також видно, що намагалися замінити стабілітрон (ліворуч), а другий стабілітрон випаяли (праворуч).
2. Сліди паяння дуже засмучують. Я розумію, коли плата має такий вигляд після демонтажу компонента, але після монтажу таке неприпустимо.
3. Також видно, що перепаювали діодний міст, а поруч демонтували резистор, номінал невідомий.
4. Тут теж є сліди паяння. Але здивувало те, що випаювали вхідний дводротовий дросель. Навіщо — загадка. Такий дросель без проблем можна продзвонити прямо на платі.

Як я вже казав, найголовніше — попередній огляд. Часто він дає змогу з’ясувати причину несправності й способи її усунення ще до того, як увімкнеш паяльник або тестер. Скажімо так, приблизно 70-80% несправностей можна побачити на око, без приладів. Ну, принаймні в блоках живлення :)
Біля трансформатора видно сліди розряду, а отже, і металізацію плати, що виникла внаслідок цього.

Випаюємо трансформатор і бачимо, що між двома контактами виникла дуга. Оскільки під час горіння дуги метал контактів розпилюється, плата вкрилася тонким шаром металізації.

Під час візуального огляду з’ясувалося, що в трансформатора відгоріли дроти, під’єднані до середніх контактів. Вивільняємо залишки за допомогою ножа, а потім залуджуємо їх. Після цього беремо пару шматочків дроту й припаюємо контакти.

Після таких несправностей часто трапляється міжвиткове КЗ. Під’єдную трансформатор до вимірювача індуктивності й бачу, що індуктивність первинної обмотки становить близько 1.3мГн. Схоже на реальне значення. Для прикладу на другому фото я закоротив вторинну обмотку — видно, що індуктивність значно зменшилася.

Але не поспішайте припаювати трансформатор на місце. Як я вже казав, під час горіння дуги метал випаровується з контактів, у цьому випадку — з дроту обмотки. Цей метал осідає на текстоліті й, найімовірніше, проводитиме струм. У найкращому разі блок живлення просто бахне, у найгіршому — стане небезпечним.
До речі, у кондиціонерах блок живлення іноді не має гальванічної розв’язки з мережею, тож у цьому випадку проблема може полягати лише в тому, що доведеться ремонтувати блок живлення ще раз.
У будь-якому разі ретельно очищаємо плату, а заразом прочищаємо отвори для встановлення компонентів.

Перше ввімкнення завжди робимо через лампу розжарювання. Світлодіодні, КЛЛ тощо використовувати не можна.
Потужність лампи зазвичай вибирають залежно від потужності блока живлення. Для малопотужних блоків (10-40 Вт) достатньо лампи на 15-25 Вт, для блоків живлення потужністю 40-100 Вт використовують лампу на 40 Вт тощо.
Під час першого запуску з лампою на 15 Вт вона почала блимати в такт зі спрацьовуванням реле на платі. Після заміни лампи на 25 Вт усе стало нормально, мабуть, власне споживання плати велике.
Так, під час такої перевірки навантаження не під’єднують, блок живлення перевіряють на холостому ходу.

Під час перевірки з’ясувалося, що стабілізатор на 5 В сильно нагрівається. Зрештою я випаяв його з плати й, на жаль, пошкодив під час демонтажу, тож потім замінив на звичайний 7805.

Зазвичай цю перевірку я проводжу до ремонту блока живлення, але цього разу вчинив неправильно: спочатку відремонтував блок живлення, а вже потім почав перевіряти решту. Випаявши мікросхему стабілізатора, я подав напругу 5 В на її вихід. З’ясувалося, що плата споживає 200 мА, власне, тому стабілізатор і перегрівався, вимикаючи при цьому вихід.
Діагноз — вихід з ладу мікроконтролера, оскільки він нагрівався найбільше. А з огляду на те, що було встановлено стабілізатор 78L05, максимальний струм якого становить 100 мА, причому такі стабілізатори зазвичай ставлять із запасом, а на фото видно, що плата споживає вдвічі більше, висновок у цьому випадку однозначний.
Замість належних 50–70 мА споживання у 3–4 рази більше.

Далі я просто вирішив хоч трохи довести свою роботу до кінця, хоча, по суті, особливого сенсу в цьому не було, адже мікроконтролера в мене все одно не було.
Але я просто вирішив показати, як слід діяти, якщо все інше ціле, адже блок живлення вже відремонтовано.
Вище я писав, що на платі бракувало одного стабілітрона, який стояв у колі стабілізації напруги. Я одразу зрозумів, яка там має бути напруга: це коло живило реле, на яких було зазначено — 12 Вольт.
Я встановив стабілітрон на 9,1 Вольта, але з’ясувалося, що це забагато: напруга становила 16 Вольт замість 12. Нічого страшного в цьому немає, але краще замінити його на інший. Згодом я встановив стабілітрон на 6,2 Вольта, і напруга нормалізувалася.

Потім я випаяв панельки, у які були вставлені ШІМ-контролер та оптрон, оскільки панельки у високовольтних колах не вітаються.
Процедура проста: випаюємо панельки (або старі мікросхеми), очищаємо отвори, ретельно промиваємо плату, встановлюємо нові компоненти, ще раз промиваємо плату.

Знизу я також трохи навів лад. Зазвичай після ремонту, особливо якщо це кондиціонер, зволожувач (або осушувач) повітря чи пральна машина, я покриваю плату захисним лаком, адже в такі пристрої може потрапити волога. Використовую лак Пластик-70 — його перевага в тому, що його можна змити ацетоном. Якщо хочете зробити «на віки», використовуйте лак Уретан.

На цьому, власне, все. Сьогодні я трохи розповів про теорію, а заразом показав, що блок живлення можна відремонтувати, але зрештою пристрій — ні. Шкода :(
Ну і, звісно, відео — цього разу про використання лампочки під час ремонту та діагностики несправностей блоків живлення.
Коротко:
1. Якщо лампа світить безперервно, то, найімовірніше, є коротке замикання у вхідних колах, наприклад у діодному мосту, вхідних конденсаторах або силовому транзисторі.
2. Якщо світить на половину розжарення, то, найімовірніше, пробитий один із діодів діодного моста.
3. Якщо блимає з частотою 0.5-2Гц, то, схоже, є проблеми у вторинному колі, і ШІМ-контролер перезапускається. Також іноді подібне трапляється через проблеми в колі живлення ШІМ-контролера.
Але тим, кому цікаво почитати про нюанси й методи ремонту, думаю, знайдеться щось цікаве та корисне.
Ситуація. На об’єкті було два великі кондиціонери. Після близького влучання блискавки обидва вийшли з ладу. Одну плату комусь вдалося відремонтувати, а другу після невдалої спроби ремонту принесли мені.
Якщо ремонт вдається, зазвичай я в таких випадках беру подвійну ціну за свою роботу, адже ремонтувати після когось набагато складніше. Сьогодні покажу чому.
Спочатку плата мала такий вигляд. Не дивуйтеся, що на платі немає вхідного фільтрувального конденсатора: його під’єднують дротами, для цього на платі встановлено роз’єм. У кондиціонерах таке трапляється досить часто.

Але ще більше мене засмутив вигляд знизу. Будь-який ремонт починається не зі спроби ввімкнути пристрій, а із зовнішнього огляду. Ніколи не намагайтеся ввімкнути блок живлення, попередньо його не оглянувши, це важливо!

На платі видно сліди паяння, вигляд доволі моторошний. Саме тому я не люблю ремонтувати пристрої після втручання іншого майстра: незрозуміло, що було встановлено спочатку і що взагалі робили. Але спробуймо розібратися.

1. Видно, що замінили ШІМ-контролер і оптопару. До речі, тут використано ШІМ-контролер, якому не потрібна додаткова обмотка на трансформаторі. Це дуже зручно, я сам такі використовую, але коли знімав відео на цю тему, то забув про них.
Також видно, що намагалися замінити стабілітрон (ліворуч), а другий стабілітрон випаяли (праворуч).
2. Сліди паяння дуже засмучують. Я розумію, коли плата має такий вигляд після демонтажу компонента, але після монтажу таке неприпустимо.
3. Також видно, що перепаювали діодний міст, а поруч демонтували резистор, номінал невідомий.
4. Тут теж є сліди паяння. Але здивувало те, що випаювали вхідний дводротовий дросель. Навіщо — загадка. Такий дросель без проблем можна продзвонити прямо на платі.

Як я вже казав, найголовніше — попередній огляд. Часто він дає змогу з’ясувати причину несправності й способи її усунення ще до того, як увімкнеш паяльник або тестер. Скажімо так, приблизно 70-80% несправностей можна побачити на око, без приладів. Ну, принаймні в блоках живлення :)
Біля трансформатора видно сліди розряду, а отже, і металізацію плати, що виникла внаслідок цього.

Випаюємо трансформатор і бачимо, що між двома контактами виникла дуга. Оскільки під час горіння дуги метал контактів розпилюється, плата вкрилася тонким шаром металізації.

Під час візуального огляду з’ясувалося, що в трансформатора відгоріли дроти, під’єднані до середніх контактів. Вивільняємо залишки за допомогою ножа, а потім залуджуємо їх. Після цього беремо пару шматочків дроту й припаюємо контакти.

Після таких несправностей часто трапляється міжвиткове КЗ. Під’єдную трансформатор до вимірювача індуктивності й бачу, що індуктивність первинної обмотки становить близько 1.3мГн. Схоже на реальне значення. Для прикладу на другому фото я закоротив вторинну обмотку — видно, що індуктивність значно зменшилася.

Але не поспішайте припаювати трансформатор на місце. Як я вже казав, під час горіння дуги метал випаровується з контактів, у цьому випадку — з дроту обмотки. Цей метал осідає на текстоліті й, найімовірніше, проводитиме струм. У найкращому разі блок живлення просто бахне, у найгіршому — стане небезпечним.
До речі, у кондиціонерах блок живлення іноді не має гальванічної розв’язки з мережею, тож у цьому випадку проблема може полягати лише в тому, що доведеться ремонтувати блок живлення ще раз.
У будь-якому разі ретельно очищаємо плату, а заразом прочищаємо отвори для встановлення компонентів.

Перше ввімкнення завжди робимо через лампу розжарювання. Світлодіодні, КЛЛ тощо використовувати не можна.
Потужність лампи зазвичай вибирають залежно від потужності блока живлення. Для малопотужних блоків (10-40 Вт) достатньо лампи на 15-25 Вт, для блоків живлення потужністю 40-100 Вт використовують лампу на 40 Вт тощо.
Під час першого запуску з лампою на 15 Вт вона почала блимати в такт зі спрацьовуванням реле на платі. Після заміни лампи на 25 Вт усе стало нормально, мабуть, власне споживання плати велике.
Так, під час такої перевірки навантаження не під’єднують, блок живлення перевіряють на холостому ходу.

Під час перевірки з’ясувалося, що стабілізатор на 5 В сильно нагрівається. Зрештою я випаяв його з плати й, на жаль, пошкодив під час демонтажу, тож потім замінив на звичайний 7805.

Зазвичай цю перевірку я проводжу до ремонту блока живлення, але цього разу вчинив неправильно: спочатку відремонтував блок живлення, а вже потім почав перевіряти решту. Випаявши мікросхему стабілізатора, я подав напругу 5 В на її вихід. З’ясувалося, що плата споживає 200 мА, власне, тому стабілізатор і перегрівався, вимикаючи при цьому вихід.
Діагноз — вихід з ладу мікроконтролера, оскільки він нагрівався найбільше. А з огляду на те, що було встановлено стабілізатор 78L05, максимальний струм якого становить 100 мА, причому такі стабілізатори зазвичай ставлять із запасом, а на фото видно, що плата споживає вдвічі більше, висновок у цьому випадку однозначний.
Замість належних 50–70 мА споживання у 3–4 рази більше.

Далі я просто вирішив хоч трохи довести свою роботу до кінця, хоча, по суті, особливого сенсу в цьому не було, адже мікроконтролера в мене все одно не було.
Але я просто вирішив показати, як слід діяти, якщо все інше ціле, адже блок живлення вже відремонтовано.
Вище я писав, що на платі бракувало одного стабілітрона, який стояв у колі стабілізації напруги. Я одразу зрозумів, яка там має бути напруга: це коло живило реле, на яких було зазначено — 12 Вольт.
Я встановив стабілітрон на 9,1 Вольта, але з’ясувалося, що це забагато: напруга становила 16 Вольт замість 12. Нічого страшного в цьому немає, але краще замінити його на інший. Згодом я встановив стабілітрон на 6,2 Вольта, і напруга нормалізувалася.

Потім я випаяв панельки, у які були вставлені ШІМ-контролер та оптрон, оскільки панельки у високовольтних колах не вітаються.
Процедура проста: випаюємо панельки (або старі мікросхеми), очищаємо отвори, ретельно промиваємо плату, встановлюємо нові компоненти, ще раз промиваємо плату.

Знизу я також трохи навів лад. Зазвичай після ремонту, особливо якщо це кондиціонер, зволожувач (або осушувач) повітря чи пральна машина, я покриваю плату захисним лаком, адже в такі пристрої може потрапити волога. Використовую лак Пластик-70 — його перевага в тому, що його можна змити ацетоном. Якщо хочете зробити «на віки», використовуйте лак Уретан.

На цьому, власне, все. Сьогодні я трохи розповів про теорію, а заразом показав, що блок живлення можна відремонтувати, але зрештою пристрій — ні. Шкода :(
Ну і, звісно, відео — цього разу про використання лампочки під час ремонту та діагностики несправностей блоків живлення.
Коротко:
1. Якщо лампа світить безперервно, то, найімовірніше, є коротке замикання у вхідних колах, наприклад у діодному мосту, вхідних конденсаторах або силовому транзисторі.
2. Якщо світить на половину розжарення, то, найімовірніше, пробитий один із діодів діодного моста.
3. Якщо блимає з частотою 0.5-2Гц, то, схоже, є проблеми у вторинному колі, і ШІМ-контролер перезапускається. Також іноді подібне трапляється через проблеми в колі живлення ШІМ-контролера.
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
ремонт Универсальный блок питания 3–24 В, блок питания aksilium ps-1220 rm-7 не включается, fse040a1 ремонт своими руками, yjs024c-1202000g схема, pa-1181-6hy распиновка, ace-916ap-rs 100w схема, ace916ap шасси fsp 180-50pla ver:1 принципиальная схема форум, схема платы tb-6027pwr, v2328-eu затяжнод ремонт, ремонт питания вj3219c164bf, бп szyb 42 2000 ремонт своими руками схема, lr 120050 -ремонт своими руками, 24, схема блока питания mod:ACE-916AP, ипс25-350т ip20 офис 1610 ремонт своими руками, ремонт блок питания yh-2105 своими руками, pa-1181-9, неисправность источника питания 100 350 11 а, блок плата питания dc-386 rev1.3 плата питания монитора, азама-202 ремонт блок питания, ремонт платы jx-34, zg 1260 адаптер ремонт, ремонт блока питания kb-5150, ec1-dp50w htvjyn, zs2925a
ремонт Универсальный блок питания 3–24 В, блок питания aksilium ps-1220 rm-7 не включается, fse040a1 ремонт своими руками, yjs024c-1202000g схема, pa-1181-6hy распиновка, ace-916ap-rs 100w схема, ace916ap шасси fsp 180-50pla ver:1 принципиальная схема форум, схема платы tb-6027pwr, v2328-eu затяжнод ремонт, ремонт питания вj3219c164bf, бп szyb 42 2000 ремонт своими руками схема, lr 120050 -ремонт своими руками, 24, схема блока питания mod:ACE-916AP, ипс25-350т ip20 офис 1610 ремонт своими руками, ремонт блок питания yh-2105 своими руками, pa-1181-9, неисправность источника питания 100 350 11 а, блок плата питания dc-386 rev1.3 плата питания монитора, азама-202 ремонт блок питания, ремонт платы jx-34, zg 1260 адаптер ремонт, ремонт блока питания kb-5150, ec1-dp50w htvjyn, zs2925a
Запитання та відповіді
Як автор перевіряв блок живлення плати кондиціонера після ремонту?
Перше ввімкнення він проводив через лампу розжарювання, без навантаження: замінив лампу 15 Вт на 25 Вт, після чого робота стала нормальною.
Чому стабілізатор 5 В перегрівався на платі кондиціонера?
Коли автор подав 5 В у точку виходу, плата споживала 200 мА — у 3–4 рази більше за очікувані 50–70 мА. Підвищене споживання він пов’язав із виходом з ладу мікроконтролера.
Яка напруга вийшла після заміни стабілітрона в блоці живлення?
Стабілітрон 9,1 В дав 16 В замість потрібних 12 В. Після встановлення стабілітрона 6,2 В напруга нормалізувалася.
Порахувати самомуУсі калькулятори
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Підтримати проєкт
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форумКоментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація


