Підготовка блоків живлення для багатоканального тестера акумуляторів
Друга частина саги "тестер акумуляторів для товариша", і сьогодні йтиметься про зміну напруги блоків живлення та їх послідовне з’єднання.
Щоб заряджати збірки акумуляторів до 19S, потрібна напруга майже 80 В. Для регулювання струму й напруги в мене лежав перетворювач DPS8005, але для повноцінної роботи йому на вході потрібно хоча б 84–86 В. До речі, саме цей перетворювач і обмежує максимальну напругу тестованих збірок акумуляторів: якби він був на 84 В, можна було б зробити до 20S.

В огляді цих блоків живлення я їх хвалив, похвалю і зараз: блоки справді класні, і мені навіть було трохи шкода ставити їх у зарядний пристрій, якому, по суті, байдуже, які там пульсації.
Напруга в них 50 В, струм — до 2.5 А, призначалися вони явно для систем PoE.

Пізніше подумав, що можна було б, мабуть, узяти звичайний блок живлення в кожусі з вихідною напругою 48 В і подвоїти її, додавши пару діодів і конденсаторів, а також трохи втрутившись у саму схему.

Тим паче, що за потужністю він підходить, але головне — він двотактний, на базі TL494 (KA7500), а отже, його набагато легше переробити. Ба більше, мабуть, це було б цікавіше моїм читачам, але, як то кажуть, добра думка приходить запізно. Можливо, покажу подібну переробку на прикладі якогось іншого блока живлення.

Перше, що треба зробити перед послідовним з’єднанням, — переконатися, що вихідна клема «мінус» не з’єднана ні з корпусом, ні із заземленням, інакше на виході одного з блоків живлення станеться коротке замикання, коли ви з’єднаєте їхні корпуси або клеми заземлення.

На виході блоків живлення 50 В, а мені потрібно приблизно 85–88 В, тож вихідну напругу треба знизити. Регулювання в них немає, доведеться лізти всередину.
Викручую в кожному блоці живлення по 10! гвинтів, що кріплять кришку. Такої ґрунтовності я не зустрічав навіть у брендових виробів.

Мета — мати на руках дві плати з доступом до компонентів кола зворотного зв’язку.

Схема в мене вже була, тому на цьому етапі все відносно просто. Якщо схеми немає, шукаємо коло зворотного зв’язку: зазвичай воно розташоване біля регульованого стабілітрона TL431 (якщо він є) і являє собою подільник, у якому один резистор під’єднаний до виходу блока живлення, другий — до землі, а точка їхнього з’єднання — до входу TL431. Резисторів може бути не два, до того ж вони можуть бути з’єднані як паралельно, так і послідовно, наприклад, як R22 і R26 тут. Так роблять, щоб скоригувати вихідну напругу, коли стандартних номіналів недостатньо.

Щоб змінити вихідну напругу, треба змінити номінали резисторів подільника. Щоб визначити номінали резисторів, та й узагалі пройти весь процес, є кілька способів.
1. Просто замінити резистори на інші. Тоді випаюємо штатні, запускаємо калькулятор і задаємо потрібні параметри: вихідну напругу та напругу стабілітрона TL431 (2.5 В). Калькулятор запропонує варіанти номіналів.

2. Під’єднати додаткові резистори. Якщо під’єднати їх паралельно верхньому, напруга на виході блока живлення знизиться, а якщо паралельно нижньому — зросте. Можна навіть просто змоделювати частину кола зворотного зв’язку: спочатку задати наявну вихідну напругу й установлені резистори, виміряти напругу на виході подільника, а потім змінити напругу та під’єднувати паралельно резистори, підганяючи напругу після подільника до значення, отриманого під час першої спроби.
У мене в такому експерименті напруга зворотного зв’язку за вихідної напруги 50 В становила 2.488 В.
Потім я виставив напругу джерела приблизно на 44 Вольти й підбирав резистор паралельно верхньому. Для цього довелося від’єднати коригувальний резистор на 150кОм (R26 за схемою БЖ), і тоді все чудово вийшло з додатковим резистором на 430кОм, які були в мене під рукою.

Знаходимо на платі потрібні резистори, хоча, думаю, зазвичай їх знаходять заздалегідь :)
До речі, номінали можна підбирати просто експериментально, під’єднуючи резистори до блока живлення, але тут треба бути особливо обережним, щоб не спалити БЖ.

SMD-резистори, звісно, були б зручнішими, але в мене їх не було. Зате були вітчизняні вивідні на 0.062 Ватта, на фото вони для порівняння зі звичайними поширеними імпортними.

Резистор R26 я випаяв, але не викинув, а припаяв так, щоб він не впливав на схему — мало що, раптом доведеться все переробляти назад.
Паралельно R27 під’єднав новий, на 430кОм.

Загалом можна було поставити й підлаштувальний резистор, але мені це було не дуже зручно. До речі, щодо підлаштувальних резисторів: ставити його треба лише послідовно з нижнім резистором, і це дуже важливо.
Річ у тім, що підлаштувальні резистори менш надійні й можуть втрачати контакт рухомої частини з резистивним шаром. Це загрожує збільшенням опору або повним обривом.
Тож якщо підлаштувальний резистор стоїть угорі, на виході БЖ буде підвищена напруга, а то й узагалі можна втратити контроль над ним.
Якщо ж резистор стоїть унизу, то навіть у разі повного обриву на виході буде 2.5 Вольта (з TL431) або БЖ вимкнеться.

Припаяв, увімкнув — на виході маємо 43.6 за розрахункових 43.7. Як на мене, чудово.

Наступний етап — власне, послідовне з’єднання блоків живлення.
Мене часто запитують: чи можна з’єднувати блоки живлення послідовно?
Так, якщо блоки однотипні, то можна.
Також трапляється рідше запитання: чи можна з’єднувати паралельно?
Найчастіше — ні, хоча саме ці БЖ можна, оскільки вони мають режим CC і за великої потужності самі обмежуватимуть свій струм.
Які недоліки має послідовне з’єднання.
1. Заради безпеки сумарну потужність краще трохи зменшити. Наприклад, від пари БЖ на 125 Ватт не варто брати понад 230-240, щоб залишився запас і БЖ не перейшли в захист.
2. Якщо БЖ однакові, можливі биття через різницю частот. Наприклад, один БЖ працює на 100кГц, а другий — на 101кГц. Тоді за великої потужності навантаження отримаємо пульсації з частотою 1кГц, які складніше згладити, ніж пульсації 100кГц. Чи будуть вони критичними, залежить від ситуації.
3. Потрібно встановити захисні діоди.
4. Бажано під’єднувати навантаження вже після запуску обох БЖ.
5. Якщо після БЖ використовуються знижувальні перетворювачі, може статися так, що після вимкнення одного БЖ другий також перейде в захист через перевантаження. З резистивним навантаженням (коли струм падає пропорційно до зниження напруги) такого не буде.

Захисні діоди потрібні, щоб у разі вимкнення одного БЖ струм ішов не ланцюгом «трансформатор, діод, дросель і кола БЖ», а в обхід, як показано на другій схемі. У першому випадку струм проходитиме через обмотку трансформатора, і можуть виникнути проблеми з його повторним запуском.

У мене є огляд потужного регульованого БЖ, де я також з’єднував блоки живлення послідовно.

Захисний діод має бути розрахований на робочий струм блока живлення, а в деяких випадках його ще й потрібно встановити на радіатор, як я робив у тому огляді.

У моєму випадку струм не перевищує 2.5-3 Ампера, тому я взяв найзвичайнісінькі 1N5408. Звісно, краще було б щось із меншим падінням напруги, але загалом і так згодиться. Діоди можуть бути низькочастотними.

Місця для їх встановлення майже не було, тому я поставив їх замість плівкових конденсаторів, які стояли паралельно виходу БЖ. У цьому випадку вони не надто потрібні, адже пульсації й так невеликі, БЖ недовантажені, а після них стоїть ще один перетворювач.

З’єднуємо, вмикаємо — на виході 87 Вольт, або 43.5 на кожен БЖ. Чудово.

Під час під’єднання перетворювача з’ясувалося, що максимум, який він може видати, — 79.91 Вольта, і це не помилка: мультиметр показує те саме.
Але порахуймо: 79.9119 = 4.206 Вольта на акумулятор, навіть із невеликим запасом.

Останній етап — перевірка під навантаженням. Для тестування я під’єднав навантаження потужністю 150 Вт, струм 1.85А, і залишив на деякий час.

Приблизно за 40 хвилин перевірив температуру.
З’ясувалося, що найбільше нагрівається радіатор перетворювача — приблизно до 72 градусів, самі блоки живлення радше теплі — 55 градусів.

На цьому етап завершено, далі, найімовірніше, будуть додаткові операції та складання, про які я розповім окремо. Сподіваюся, інформація була корисною :)
Щоб заряджати збірки акумуляторів до 19S, потрібна напруга майже 80 В. Для регулювання струму й напруги в мене лежав перетворювач DPS8005, але для повноцінної роботи йому на вході потрібно хоча б 84–86 В. До речі, саме цей перетворювач і обмежує максимальну напругу тестованих збірок акумуляторів: якби він був на 84 В, можна було б зробити до 20S.

В огляді цих блоків живлення я їх хвалив, похвалю і зараз: блоки справді класні, і мені навіть було трохи шкода ставити їх у зарядний пристрій, якому, по суті, байдуже, які там пульсації.
Напруга в них 50 В, струм — до 2.5 А, призначалися вони явно для систем PoE.

Пізніше подумав, що можна було б, мабуть, узяти звичайний блок живлення в кожусі з вихідною напругою 48 В і подвоїти її, додавши пару діодів і конденсаторів, а також трохи втрутившись у саму схему.

Тим паче, що за потужністю він підходить, але головне — він двотактний, на базі TL494 (KA7500), а отже, його набагато легше переробити. Ба більше, мабуть, це було б цікавіше моїм читачам, але, як то кажуть, добра думка приходить запізно. Можливо, покажу подібну переробку на прикладі якогось іншого блока живлення.

Перше, що треба зробити перед послідовним з’єднанням, — переконатися, що вихідна клема «мінус» не з’єднана ні з корпусом, ні із заземленням, інакше на виході одного з блоків живлення станеться коротке замикання, коли ви з’єднаєте їхні корпуси або клеми заземлення.

На виході блоків живлення 50 В, а мені потрібно приблизно 85–88 В, тож вихідну напругу треба знизити. Регулювання в них немає, доведеться лізти всередину.
Викручую в кожному блоці живлення по 10! гвинтів, що кріплять кришку. Такої ґрунтовності я не зустрічав навіть у брендових виробів.

Мета — мати на руках дві плати з доступом до компонентів кола зворотного зв’язку.

Схема в мене вже була, тому на цьому етапі все відносно просто. Якщо схеми немає, шукаємо коло зворотного зв’язку: зазвичай воно розташоване біля регульованого стабілітрона TL431 (якщо він є) і являє собою подільник, у якому один резистор під’єднаний до виходу блока живлення, другий — до землі, а точка їхнього з’єднання — до входу TL431. Резисторів може бути не два, до того ж вони можуть бути з’єднані як паралельно, так і послідовно, наприклад, як R22 і R26 тут. Так роблять, щоб скоригувати вихідну напругу, коли стандартних номіналів недостатньо.

Щоб змінити вихідну напругу, треба змінити номінали резисторів подільника. Щоб визначити номінали резисторів, та й узагалі пройти весь процес, є кілька способів.
1. Просто замінити резистори на інші. Тоді випаюємо штатні, запускаємо калькулятор і задаємо потрібні параметри: вихідну напругу та напругу стабілітрона TL431 (2.5 В). Калькулятор запропонує варіанти номіналів.

2. Під’єднати додаткові резистори. Якщо під’єднати їх паралельно верхньому, напруга на виході блока живлення знизиться, а якщо паралельно нижньому — зросте. Можна навіть просто змоделювати частину кола зворотного зв’язку: спочатку задати наявну вихідну напругу й установлені резистори, виміряти напругу на виході подільника, а потім змінити напругу та під’єднувати паралельно резистори, підганяючи напругу після подільника до значення, отриманого під час першої спроби.
У мене в такому експерименті напруга зворотного зв’язку за вихідної напруги 50 В становила 2.488 В.
Потім я виставив напругу джерела приблизно на 44 Вольти й підбирав резистор паралельно верхньому. Для цього довелося від’єднати коригувальний резистор на 150кОм (R26 за схемою БЖ), і тоді все чудово вийшло з додатковим резистором на 430кОм, які були в мене під рукою.

Знаходимо на платі потрібні резистори, хоча, думаю, зазвичай їх знаходять заздалегідь :)
До речі, номінали можна підбирати просто експериментально, під’єднуючи резистори до блока живлення, але тут треба бути особливо обережним, щоб не спалити БЖ.

SMD-резистори, звісно, були б зручнішими, але в мене їх не було. Зате були вітчизняні вивідні на 0.062 Ватта, на фото вони для порівняння зі звичайними поширеними імпортними.

Резистор R26 я випаяв, але не викинув, а припаяв так, щоб він не впливав на схему — мало що, раптом доведеться все переробляти назад.
Паралельно R27 під’єднав новий, на 430кОм.

Загалом можна було поставити й підлаштувальний резистор, але мені це було не дуже зручно. До речі, щодо підлаштувальних резисторів: ставити його треба лише послідовно з нижнім резистором, і це дуже важливо.
Річ у тім, що підлаштувальні резистори менш надійні й можуть втрачати контакт рухомої частини з резистивним шаром. Це загрожує збільшенням опору або повним обривом.
Тож якщо підлаштувальний резистор стоїть угорі, на виході БЖ буде підвищена напруга, а то й узагалі можна втратити контроль над ним.
Якщо ж резистор стоїть унизу, то навіть у разі повного обриву на виході буде 2.5 Вольта (з TL431) або БЖ вимкнеться.

Припаяв, увімкнув — на виході маємо 43.6 за розрахункових 43.7. Як на мене, чудово.

Наступний етап — власне, послідовне з’єднання блоків живлення.
Мене часто запитують: чи можна з’єднувати блоки живлення послідовно?
Так, якщо блоки однотипні, то можна.
Також трапляється рідше запитання: чи можна з’єднувати паралельно?
Найчастіше — ні, хоча саме ці БЖ можна, оскільки вони мають режим CC і за великої потужності самі обмежуватимуть свій струм.
Які недоліки має послідовне з’єднання.
1. Заради безпеки сумарну потужність краще трохи зменшити. Наприклад, від пари БЖ на 125 Ватт не варто брати понад 230-240, щоб залишився запас і БЖ не перейшли в захист.
2. Якщо БЖ однакові, можливі биття через різницю частот. Наприклад, один БЖ працює на 100кГц, а другий — на 101кГц. Тоді за великої потужності навантаження отримаємо пульсації з частотою 1кГц, які складніше згладити, ніж пульсації 100кГц. Чи будуть вони критичними, залежить від ситуації.
3. Потрібно встановити захисні діоди.
4. Бажано під’єднувати навантаження вже після запуску обох БЖ.
5. Якщо після БЖ використовуються знижувальні перетворювачі, може статися так, що після вимкнення одного БЖ другий також перейде в захист через перевантаження. З резистивним навантаженням (коли струм падає пропорційно до зниження напруги) такого не буде.

Захисні діоди потрібні, щоб у разі вимкнення одного БЖ струм ішов не ланцюгом «трансформатор, діод, дросель і кола БЖ», а в обхід, як показано на другій схемі. У першому випадку струм проходитиме через обмотку трансформатора, і можуть виникнути проблеми з його повторним запуском.

У мене є огляд потужного регульованого БЖ, де я також з’єднував блоки живлення послідовно.

Захисний діод має бути розрахований на робочий струм блока живлення, а в деяких випадках його ще й потрібно встановити на радіатор, як я робив у тому огляді.

У моєму випадку струм не перевищує 2.5-3 Ампера, тому я взяв найзвичайнісінькі 1N5408. Звісно, краще було б щось із меншим падінням напруги, але загалом і так згодиться. Діоди можуть бути низькочастотними.

Місця для їх встановлення майже не було, тому я поставив їх замість плівкових конденсаторів, які стояли паралельно виходу БЖ. У цьому випадку вони не надто потрібні, адже пульсації й так невеликі, БЖ недовантажені, а після них стоїть ще один перетворювач.

З’єднуємо, вмикаємо — на виході 87 Вольт, або 43.5 на кожен БЖ. Чудово.

Під час під’єднання перетворювача з’ясувалося, що максимум, який він може видати, — 79.91 Вольта, і це не помилка: мультиметр показує те саме.
Але порахуймо: 79.9119 = 4.206 Вольта на акумулятор, навіть із невеликим запасом.

Останній етап — перевірка під навантаженням. Для тестування я під’єднав навантаження потужністю 150 Вт, струм 1.85А, і залишив на деякий час.

Приблизно за 40 хвилин перевірив температуру.
З’ясувалося, що найбільше нагрівається радіатор перетворювача — приблизно до 72 градусів, самі блоки живлення радше теплі — 55 градусів.

На цьому етап завершено, далі, найімовірніше, будуть додаткові операції та складання, про які я розповім окремо. Сподіваюся, інформація була корисною :)
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
последовательное или комбинированное соединение нескольких блоков питания, схема последовательного подключения импульсных блоков питания, последоваьельное соединение источников питания, 4, последовательное включение импульсных блоков питания, https://www.kirich.blog/obzory/bloki-pitaniya/807-podgotovka-blokov-pitaniya-dlya-mnogokanalnogo-testera-batarey, самый простой способ переделки компьютерного блока питания в регулируемый, последовательное подключение импульсных блоков питания, обучение блок питание, последовательное соединение блоов питания me, соединение импульсных блоков последовательно защитные диоды, как развязать последовательные блоки питания диодами?, электроника мк 59 схема, как соединить два блока питания в двухполярное питание из двух блоков питания с общим нулем, тестер блоков питания, kirich.blog/obzory/bloki pitaniya/807 podgotovka blokov pitaniya dlya mnogokanalnogo testera batarey.html, подключяение тестера от блока питания, подготовка блоков питания, тестер стабилитронов от блока питания, через диоды нужно соединить. более подробно прочтите здесь kirich.blog/obzory/bloki pitaniya/807 podgotovka blokov pitaniya dlya mnogokanalnogo testera batarey.html, тестер блоков питания с резисторами, можно два импульсных бп соединить последовательно, последовательное соединение импульсных источников питания, электроника мк 59 схема блока питания, блок питания на lm317 и кт827 схема
последовательное или комбинированное соединение нескольких блоков питания, схема последовательного подключения импульсных блоков питания, последоваьельное соединение источников питания, 4, последовательное включение импульсных блоков питания, https://www.kirich.blog/obzory/bloki-pitaniya/807-podgotovka-blokov-pitaniya-dlya-mnogokanalnogo-testera-batarey, самый простой способ переделки компьютерного блока питания в регулируемый, последовательное подключение импульсных блоков питания, обучение блок питание, последовательное соединение блоов питания me, соединение импульсных блоков последовательно защитные диоды, как развязать последовательные блоки питания диодами?, электроника мк 59 схема, как соединить два блока питания в двухполярное питание из двух блоков питания с общим нулем, тестер блоков питания, kirich.blog/obzory/bloki pitaniya/807 podgotovka blokov pitaniya dlya mnogokanalnogo testera batarey.html, подключяение тестера от блока питания, подготовка блоков питания, тестер стабилитронов от блока питания, через диоды нужно соединить. более подробно прочтите здесь kirich.blog/obzory/bloki pitaniya/807 podgotovka blokov pitaniya dlya mnogokanalnogo testera batarey.html, тестер блоков питания с резисторами, можно два импульсных бп соединить последовательно, последовательное соединение импульсных источников питания, электроника мк 59 схема блока питания, блок питания на lm317 и кт827 схема
Запитання та відповіді
Як автор змінив напругу блоків живлення на 50 В?
Він змінив коло зворотного зв’язку: від’єднав резистор R26 на 150 кОм і додав паралельно R27 резистор 430 кОм. На виході кожного блока отримав 43,5 В.
Яка напруга вийшла після послідовного з’єднання двох блоків?
На виході було 87 В — по 43,5 В на кожен блок. Перетворювач при цьому видавав максимум 79,91 В.
Як блоки живлення працювали під навантаженням?
За навантаження 150 Вт і струму 1,85 А приблизно через 40 хвилин перетворювач нагрівся до 72 °C, а блоки живлення — до 55 °C. Автор зазначає, що для послідовного з’єднання потрібні захисні діоди та запас за потужністю.
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Блоки живлення
Порахувати самомуУсі калькулятори
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Підтримати проєкт
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі3
Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форумКоментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація




Коментарі публікуються мовою оригіналу.