5 Вольт, 7,2 Ампера і 36 Ватів, або невелика розповідь про те, як вибрати правильний блок живлення.
Сьогодні огляд блока живлення на 5 Вольт.
Але просто зробити огляд було б зовсім нудно, тому цього разу я спробую розповісти, за що відповідають різні компоненти блока живлення і на що треба звертати увагу, вибираючи блок живлення.
В огляді буде багато тексту й не дуже багато фотографій. І хоча я намагатимуся писати зрозумілою мовою, можу зірватися й почати сипати незрозумілими словами на кшталт «синфазний», «насичення», «витік» тощо. Якщо раптом щось незрозуміло — запитуйте, поясню :)
Спочатку я планував замовити два блоки живлення різної потужності — на 18 і 36 Ватів, але потім вирішив, що 18 Ватів — зовсім нецікаво, і замовив лише версію на 36 Ватів. Її й оглядатимемо.
Як завжди, почну огляд з упаковки, адже товар спершу зустрічають за упаковкою.
Блок живлення надійшов у коробці з коричневого картону. На ній є маркування, яке вказує, що перед нами блок живлення на напругу 5 Вольт і струм 7,2 Ампера.
Судячи з маркування, блоки живлення в такому корпусі виготовляють на різну потужність і для різної напруги. Мені вже якось траплявся блок живлення на 12 Вольт у такому корпусі.
Технічні характеристики блока живлення, зазначені на наклейці.
Вхідна напруга — 100–240 Вольт
Частота мережі живлення — 50/60Гц.
Вихідна напруга — 5 Вольт
Вихідний струм (максимальний) — 7,2 Ампера
Максимальна потужність — 36 Ватів. Написано, що вона загальна, але що саме мається на увазі в цьому випадку, не зовсім зрозуміло.
Блок живлення відносно невеликий: його висота приблизно дорівнює висоті сірникової коробки й становить 37мм.
Блок живлення важить лише 133 грами (загалом, що більше це значення, то краще, хоча це й непряма ознака).
Довжина — 85мм, ширина — 58мм.
Вхід, вихід і заземлення виведені на одну клемну колодку.
Клемна колодка має кришку, яка повністю не відкривається — їй буквально трохи не вистачає ходу. Поруч розташовані підлаштувальний резистор для коригування вихідної напруги та світлодіод, який показує, що блок живлення ввімкнений.
Зовні блок живлення нічим не примітний, хіба що блискучим перфорованим кожухом, який захищає від ураження струмом і перешкод. Тож подивімося, що всередині й як усе це працює.
Відкручуємо пару гвинтів і дістаємося до нутрощів.
Зовні претензій немає. Насамперед про культуру виробництва свідчить монтаж. Якщо деталі встановлені рівно, на платі немає порожніх місць, а габаритні компоненти закріплені клеєм (або герметиком), то найчастіше це радше ознаки хорошого БЖ, ніж поганого.
Тут усе встановлено акуратно, але порожні місця все ж є, хоч їх і небагато.
Зовнішній огляд завершено, тепер можна перейти до докладнішого опису.
Для початку — конструкція: у цьому блоці живлення застосовано пасивне охолодження компонентів.
Частина тепла передається на алюмінієвий корпус, який виконує роль радіатора. Це доволі класичний принцип охолодження таких блоків живлення.
До речі, ефективність охолодження можна підвищити, закріпивши блок живлення на чомусь, що добре розсіює тепло. Не рекомендується кріпити такий блок живлення до теплоізоляційної поверхні, або ж робити це лише за умови зменшення навантаження.
Тепло на корпус передається від двох деталей: це високовольтний транзистор і вихідний діод, про них я розповім пізніше. Між компонентами та корпусом нанесено теплопровідну пасту, а самі компоненти притиснуті сталевою пластиною.
А тепер розгляньмо окремі частини типового блока живлення, і я спробую пояснити, за що кожна з них відповідає.
1. Клемник — тут усе зрозуміло, він призначений для під’єднання вхідних і вихідних проводів. За великих струмів використовують кілька однойменних клем, наприклад дві плюсові та дві мінусові. Тут на цьому трохи заощадили, адже вихідний струм — до 7.2 Ампера, а клем лише по одній на полюс. Не скажу, що це критично, але краще, коли навантаження можна розподілити.
2. Вхідний фільтр.
3. Діодний міст випрямляє мережеву напругу; іноді його встановлюють на радіатор (якщо він виконаний у вигляді окремого компонента), але в малопотужних блоках це не потрібно.
4. Конденсатор вхідного випрямляча
5. Високовольтний транзистор
6. Трансформатор
7. Вихідний випрямний діод.
8. Вихідний фільтр живлення
9. Вузол стабілізації та регулювання вихідної напруги.
Далі я докладніше покажу й опишу згадані вище вузли.
Вхідний фільтр живлення. Насправді він потрібен переважно для фільтрації завад, які потрапляють від блока живлення в мережу. Якщо під час увімкнення імпульсного блока живлення фонить радіоприймач, спершу перевірте, чи є в ньому такий фільтр.
У повному варіанті він містить дросель із двома обмотками, два конденсатори типу X (на фото жовті) і два конденсатори типу Y (зазвичай невеликі, блакитного кольору). До фільтра завад також входить конденсатор, що з'єднує первинну та вторинну сторони БЖ, і конденсатор, що з'єднує мінус вихідних клем із корпусом, але вони більше впливають на придушення завад на виході.
Через ці конденсатори Y1 незаземлений блок живлення зазвичай «кусається».
З дроселем і конденсаторами X усе просто: що більші індуктивність і ємність, то краще. Іноді навіть застосовують двоступеневі фільтри (два дроселі).
У деяких випадках фільтр спрощують, залишаючи тільки дросель, один конденсатор типу X і один або два конденсатори типу Y1 (між первинною та вторинною сторонами БЖ і між мінусом БЖ та корпусом). Це теж цілком нормальне рішення, але іноді замість дроселя ставлять «спеціально навчені перемички» або взагалі прибирають фільтр — так робити не можна, завади гарантовані.
У цьому випадку ми бачимо «економваріант», але цілком працездатний. Його можна було б не доопрацьовувати, але виробник замість належних конденсаторів Y1 установив звичайні високовольтні (2.2нФ 2КВ). Це небезпечно, адже в разі пробою таких конденсаторів вихід БЖ з'єднається з входом і може вдарити струмом. Пробити його може стрибок напруги, спричинений, наприклад, потужним розрядом блискавки неподалік лінії електропередач.
Висновок: фільтр цілком придатний до роботи, але для безпечної експлуатації краще замінити блакитні конденсатори, позначені на платі як CY, на належні конденсатори Y1 або заземлити корпус БЖ.
На жаль, цим грішать, мабуть, 90% недорогих БЖ.
Також перед фільтром живлення в імпульсних блоках живлення встановлюють спеціальний терморезистор, який обмежує кидок струму під час увімкнення. Тут його немає, точніше, його роль частково виконує дросель. Це не дуже добре, але в цьому випадку допустимо. За великої потужності БЖ (а отже, і конденсаторів великої ємності) він обов'язковий, а в особливо складних випадках навіть установлюють спеціальну схему, яка замикає його після ввімкнення.
Працює він так: поки терморезистор холодний, його опір великий і він обмежує струм. Після ввімкнення він нагрівається, його опір падає, і він не створює значних втрат. Але якщо вимкнути блок живлення, а потім увімкнути, не дочекавшись охолодження терморезистора, кидок струму майже не буде обмежений.
Після вхідного фільтра встановлено діодний міст, який випрямляє змінний струм, а далі вже постійний струм надходить на електролітичний конденсатор.
Діодний міст також буває різним: його складають або з окремих діодів, або виконують у вигляді окремого компонента; іноді його навіть установлюють на радіатор. У цьому випадку використано 4 окремі діоди. Діоди найзвичайнісінькі — 1N4007, для такого блока живлення їх цілком достатньо. У дешевих блоках живлення взагалі використовують один діод, і це дуже погано, оскільки вхідний конденсатор працює неефективно.
Вхідний електролітичний конденсатор. Тут усе просто: що більша ємність (у розумних межах), то краще.
Для блока живлення, розрахованого лише на 230 (± 10%), ємність конденсатора має дорівнювати потужності БЖ. Тобто якщо блок живлення має потужність 90 Ватт, установлюють конденсатор на 100мкФ.
Для блоків живлення, розрахованих на розширений діапазон 100-240 Вольт, ємність цього конденсатора має бути більшою у 2-3 рази.
У цьому випадку використано конденсатор ємністю 47мкФ на напругу 450 Вольт (це дуже добре, зазвичай використовують конденсатори на 400 Вольт). Для вхідної напруги 230 Вольт його ємність більш ніж достатня (за потужності блока живлення 36 Ватт), але для роботи за напруги 100-150 Вольт він замалий.
Ємність конденсатора впливає на такі характеристики.
1. Діапазон вхідної напруги, за якого блок живлення працює нормально.
2. Строк служби конденсатора: через великі пульсації конденсатор меншої ємності зістариться раніше. Що більша ємність, то довше він прослужить.
3. Збільшення ємності позитивно впливає на ККД блока живлення, хоча й незначно.
Високовольтний транзистор. Тут особливо й сказати нічого.
Хіба що тут не діє правило «що більше, то краще». Параметри транзистора мають бути оптимальними для застосованої мікросхеми ШІМ-контролера.
Може мати значення максимальна напруга: у цього транзистора вона становить 600 В, для цієї схеми це цілком нормально. Іноді траплялися мені транзистори на 800 В, але це велика рідкість.
Впливає також тип корпусу. Бувають транзистори в повністю пластмасовому корпусі, а бувають із металевою частиною — тоді транзистор кріпиться до радіатора/корпусу через ізоляційну прокладку. Особисто мені більше подобається варіант із повністю ізольованим корпусом.
Силовий трансформатор.
Якщо дуже спростити, тут діє правило: що більше, то краще.
У цьому БЖ застосовано схемотехніку «зворотноходового перетворювача», тобто спочатку відкривається транзистор і «накачує» трансформатор (насправді це не зовсім трансформатор, але неважливо), потім транзистор закривається, і енергія з трансформатора «перекачується» в навантаження через вихідний діод.
Чому я написав, що це спрощення? Річ у тім, що розміри трансформатора залежать не лише від потужності, а й від частоти роботи блока живлення. Що вища частота, то менший трансформатор можна використати, але більшість масових блоків живлення працюють у діапазоні 60–130 кГц, тож це правило все-таки діє.
Існують контролери з вищою частотою, але для високої частоти потрібні дуже якісні матеріали для трансформатора, тому такий БЖ коштуватиме значно дорожче.
У дешевих блоках живлення ATX потужністю 250–300 Вт мені траплялися трансформатори розміром із пів сірникової коробки, але це було не завдяки роботі на дуже високій частоті, а просто через дику економію :(
Іноді запитують: чи можна переналаштувати БЖ із 5 В на 9 В або з 19 В на 12 В?
Найчастіше не можна, оскільки трансформатор має певне співвідношення кількості витків у первинній і вторинній обмотках, і переналаштований БЖ працюватиме в неоптимальному режимі. Або взагалі не працюватиме, адже в трансформатора є ще одна обмотка, від якої живиться мікросхема ШІМ-контролера, і напруга на цій обмотці також залежить від напруги на інших обмотках.
У цьому блоці живлення трансформатор цілком відповідає заявленій потужності.
Вихідний випрямний діод.
Від цього діода значною мірою залежить надійність роботи блока живлення. Одне з правил: діод має бути розрахований на струм у 2,5–3 рази більший за максимальний вихідний струм блока живлення. У нашому випадку це 7,2×3=21,6
У цьому блоці живлення застосовано діодну збірку з двох діодів. Згідно з документацією, діод розрахований на 20 А (2×10) і напругу 100 В.
За струмом він відповідає необхідним параметрам, а за напругою значно перевищує вимоги.
Зазвичай для БЖ на 5 В достатньо діода, розрахованого на 45–60 В, для БЖ на 12 В — на 100 В, а для 24 В уже потрібно 150 В.
Але насправді надмірно хороше — теж погано. Поясню чому.
Діоди Шотткі — дуже хороша річ: мають мале падіння напруги та швидко перемикаються, що позитивно позначається на ККД блока живлення і його нагріванні.
Але, на відміну від звичайних діодів, у них помітніше залежить падіння напруги від максимальної напруги, на яку розрахований діод. Тобто діод на 45 В цілком може мати падіння напруги в 1,5 раза менше, ніж діод на 100 В. Тож у цьому БЖ краще підійшов би діод на 30–40 А і 60 В: ККД був би вищим, а ціна майже така сама.
Тобто фактично в цьому БЖ застосовано хороший діод із великим запасом за напругою. Це надійно: думаю, якщо він і згорить, то одним із останніх. Але він просто не зовсім оптимальний.
Вихідний фільтр і вузол стабілізації.
Для початку тут також є свої правила. Наприклад, сумарна ємність конденсаторів бажана з розрахунку 1000мкФ на кожен 1 Ампер вихідного струму, але насправді БЖ цілком нормально працює і з удвічі меншою ємністю. Не менш важливі максимальна напруга, на яку розраховані конденсатори, та їхній тип.
Вихідна напруга зазвичай бажана така:
Для БЖ на 5 вольт — 16, у крайньому разі 10 Вольт, у жодному разі не 6.3
Для 12 Вольт — 25, у крайньому разі 16.
Для 24 Вольт — 35, у жодному разі не 25.
Конденсатори мають бути з низьким внутрішнім опором (LowESR) і розраховані на 105 градусів — тоді працюватимуть довго.
У цьому БЖ конденсатори мають ємність 1000мкФ, що дає загалом 2000мкФ. З огляду на це максимальний тривалий струм бажано обмежити 4-5 Амперами. Короткочасно можна знімати й більше, але строк служби конденсаторів скоротиться.
До речі, у цьому блоці живлення є місце для встановлення нормальних конденсаторів діаметром 10мм, хоча зараз встановлені невеликі, діаметром 7мм.
Вихідний дросель — тут точно: що більший, то краще. Але слід враховувати, що важливий не лише розмір, а й струм, на який розрахований дросель. Якщо дросель намотаний тонким дротом, він нагріватиметься. А якщо перегрівається ферит, на якому намотаний дросель, його характеристики різко погіршуються (після перевищення певної температури). Приблизно на такому принципі працюють індукційні паяльники, але там зло обернули на благо. Та це вже тема іншого огляду.
Тут застосовано не дуже потужний дросель, пізніше під час тестів ми до нього ще повернемося.
Схема стабілізації вихідної напруги. Про неї я напишу трохи пізніше, оскільки вона розташована знизу друкованої плати. Зверху розміщені лише підлаштувальний резистор для точного встановлення вихідної напруги та світлодіод, який показує, що блок живлення ввімкнений і працює (іноді це не одне й те саме :).
Поступово ми дісталися до «тоншої» електроніки. У цьому БЖ основна частина компонентів розташована знизу, з боку доріжок, оскільки застосовано безвивідні (SMD) компоненти. У блоці живлення можуть бути використані й звичайні деталі, особливого значення це не має, тож загалом не варто надто на це зважати.
А ось на монтаж плати звертати увагу варто. Плата має бути якісно виготовлена, виводи припаяні й обрізані, а не стирчати абияк у різні боки. Бажано, щоб флюс був змитий, принаймні більша його частина.
До цього БЖ особливих претензій немає, цілком заслужені 4 бали. Не скажу, що ідеально, радше нормально.
Я взагалі маю звичку покривати плату лаком після монтажу й промивання, але таке трапляється лише у брендів найвищого рівня, та й то частіше в промислових пристроях.
Трохи засмутила відсутність захисного прорізу під оптроном, який розділяє високовольтну й низьковольтну частини. Бажано, щоб між близько розташованими провідниками різних частин блока живлення були прорізи — це підвищує безпеку.
За друкованою платою я накреслив принципову схему. Загалом я взяв схему одного з раніше оглянутих БЖ і вніс необхідні доповнення та корективи, оскільки більшість таких блоків живлення побудовані за схожою (якщо не сказати однаковою) схемотехнікою.
Первинна сторона блока живлення зблизька.
Чітко видно ШІМ-контролер зі своєю «обв’язкою», шунт із кількох SMD-резисторів, а також резистори, що входять до складу «снабера».
До речі, щодо «снабера»: це такий вузол, який гасить паразитні викиди, що виникають на високовольтній обмотці трансформатора. Його виконують у кількох варіантах:
1. Діод + резистор + конденсатор (так зроблено в цьому БЖ), на схемі це R3, C3, DB1.
2. Діод + супресор (аналог дуже потужного стабілітрона — обмежувач).
3. Комбінація пунктів 1 і 2, зазвичай застосовується у пристроях великої потужності.
4. Китайське ноу-хау — взагалі його не встановлювати. Так зазвичай роблять у найдешевших БЖ, наприклад у зарядних пристроях для електронних сигарет і мобільних телефонів, які продаються за три копійки.
Цей вузол впливає на надійність БЖ
Шунт із кількох SMD-резисторів під номерами 9, 19, 21, 22, 23 призначений для вимірювання струму через високовольтний транзистор. Це потрібно для захисту блока живлення від перевантаження та короткого замикання. У разі виходу блока живлення з ладу найчастіше в інший світ разом із високовольтним транзистором і ШІМ-контролером вирушає резистор, який стоїть між транзистором і контролером.
Паяння акуратне, до того ж компоненти приклеєні — це вже одна з «ознак» більш-менш нормальних блоків живлення.
У цьому БЖ застосовано ШІМ-контролер невідомого походження, але за виводами він повністю збігається з контролером 63D39, який, своєю чергою, є аналогом FAN6862.
У невеликих блоках живлення застосовують три типи схемних рішень
1. Мікросхема ШІМ-контролера + високовольтний польовий транзистор.
2. Мікросхема потужного ШІМ-контролера, усередині якої є і польовий транзистор, і шунт (іноді замість шунта вимірюється падіння напруги на польовому транзисторі у відкритому стані)
приклади — TOP Powerintegrations, Viper тощо.
3. Автогенератор: мікросхем немає, іноді немає й захисту від перевищення струму.
Перші два типи, по суті, аналогічні, третій значно гірший. Якщо ви побачили невелику мікросхему, то у 99% випадків у вас БЖ першого типу. Якщо на платі є високовольтний транзистор і поруч із ним ще 1–2 транзистори меншого розміру, то це у 99% випадків автогенератор.
Тут застосовано правильне рішення, зауважень немає.
Вторинна сторона відповідає за випрямлення та стабілізацію вихідної напруги.
Дехто помилково вважає, що за стабільність вихідної напруги відповідає первинна сторона (хоча є й такі варіанти БЖ). За точність стабілізації вихідної напруги відповідає саме вторинна сторона, адже вона контролює роботу первинної.
За стабілізацію відповідає невелика мікросхема під назвою TL431. На цьому фото вона в дуже маленькому корпусі з трьома виводами під позначенням V3. Ця мікросхема — керований стабілітрон: коли на неї подається напруга з виходу блока живлення, вона керує ввімкненням оптрона (на фото він зверху плати, між трансформатором і транзистором), який передає команду ШІМ-контролеру, а той уже керує потужністю БЖ, підлаштовуючи її так, щоб на виході була стабільна напруга.
Напруга на мікросхему подається через подільник — іноді це просто два резистори, а іноді додається ще й підлаштувальний резистор, за допомогою якого можна трохи змінити вихідну напругу.
Є ще одна хибна думка: коли блок живлення виходить з ладу, зазвичай страждає і те, що до нього під’єднано. Скажу так: теоретично таке можливо, але на практиці трапляється ДУЖЕ рідко. Також у разі виходу БЖ з ладу вторинна сторона страждає найрідше; найчастіше всі неприємності виникають на первинній (високовольтній) стороні.
Іноді виробники не стабілізують вихідну напругу за допомогою спеціальної мікросхеми й оптрона, але це не дуже добре. Ба більше, у мене навіть є огляд блока живлення, в якому оптрон є, але нікуди не під’єднаний.
На результат може впливати навіть те, як прокладені доріжки, якими вимірюється вихідна напруга. Це критично, особливо за великих струмів.
Загалом, якщо є оптрон і невелика мікросхема з трьома виводами неподалік від виходу БЖ, то, найімовірніше, у цьому БЖ застосовано правильну стабілізацію.
Щоб краще зрозуміти, що таке первинна (вона ж «гаряча») сторона і вторинна (вона ж «холодна»), я позначив їх на схемі різними кольорами; чорним кольором позначено компоненти, які належать до обох сторін одночасно.
Для початку — перше ввімкнення (треба ж було його колись увімкнути). Усе запрацювало, і нічого не згоріло :).
Під час увімкнення БЖ показав вихідну напругу 5,12 Вольта.
Перевіряємо діапазон регулювання: він становить 4.98-5.19 Вольта, цілком нормально.
Після цього виставляємо на виході заявлені 5 Вольт.
Для перевірки блока живлення я використовую вже знайомий читачам «стенд», що складається з:
Електронного навантаження
Мультиметра
Осцилографа
Безконтактного термометра.
Ручки й аркуша паперу
Як і минулого разу, я проводжу ступінчасті тести тривалістю по 20 хвилин кожен, збільшуючи струм навантаження після успішного проходження тесту. Щуп осцилографа встановлено в положення 1:1.
Перший тест проводимо без навантаження: напруга 5 Вольт, пульсації майже відсутні.
2. Навантаження 2 Ампери, напруга 5 Вольт, пульсації на рівні 30-40мВ — чудово.
1. Навантаження 4 Ампери, напруга 5 Вольт, пульсації близько 40мВ — чудово.
2. Навантаження 6 Ампер, напруга трохи просіла до 4.99 Вольта, пульсації майже не змінилися й становлять близько 40мВ — чудово.
1. Струм навантаження 7.2 ампера, напруга 4.99 Вольта, але пульсації дуже зросли. Це погано.
Зростання пульсацій зумовлене не лише струмом навантаження, а радше нагріванням дроселя (точніше, його перегріванням). Вище я писав, що осердя дроселя (і трансформатора) змінює свої характеристики, коли нагрівається вище певної температури. У цьому випадку дросель починає працювати просто як шматок дроту, майже нічого не фільтруючи. Якщо так перегріється трансформатор, доведеться йти по інший БЖ. Саме за вимірюваннями температури я роблю висновки про те, у якому режимі працює БЖ і яка його максимальна потужність.
Дросель у цьому БЖ намотаний тонким дротом, тому має великий опір і сильно нагрівається.
Заради експерименту я охолодив дросель і ще раз виміряв пульсації під навантаженням. Про всяк випадок я сфотографував екран осцилографа «в режимі реального часу», а не в режимі утримання показань.
2. Струм навантаження 7.2 Ампера, дросель охолоджено до 88 градусів (щоправда, я мимоволі трохи охолодив і весь БЖ, але переважно охолоджував дросель), пульсації становлять максимум 50мВ.
За результатами тестування було складено невелику таблицю температур основних елементів цього блока живлення.
Трохи про температури.
Нехай вас не лякають температури транзисторів і діодів під 100 градусів — за таких температур вони почуваються цілком нормально.
Набагато критичніша температура трансформатора й дроселя, а також електролітичних конденсаторів. У цьому БЖ після 1 години 40 хвилин тестування (останній стовпчик + 20 хвилин під максимальним струмом) вихідні конденсатори нагрілися до 104.2 градуса — це дуже погано, але, судячи з температури дроселя у 142 градуси, думаю, що основний «внесок» у цей результат зробив саме він, і якщо його замінити, температура конденсаторів значно знизиться.
Загалом діоди й транзистори можуть нормально працювати й за температури 130-140 градусів, але я вважаю це зависокою температурою. Раніше в наших довідниках писали: забороняється експлуатація компонентів, якщо перевищено хоча б один із параметрів. Я ж намагаюся взагалі не перевищувати жодного параметра.
У цьому БЖ найбільше нагрівається вихідний дросель, температури решти компонентів навіть під максимальним струмом і після тривалого прогрівання залишаються на безпечному рівні. Я навіть здивувався, що діод нагрівся так мало.
Під час вимірювання температури вимірювалася саме температура компонента, а не радіатора, на якому він установлений, — це дає точніше розуміння процесу.
Підсумок.
Переваги
БЖ чудово тримає вихідну напругу — поки що це найкращий результат серед протестованих мною БЖ.
Рівень пульсацій можна було б вважати дуже хорошим, якби не перегрів дроселя на максимальному струмі та подальше зростання пульсацій.
Загальний нагрів БЖ у допустимих межах.
Непогана загальна якість виготовлення БЖ.
Вхідний конденсатор на 450 Вольт
Недоліки
Дросель «не відповідає» вихідному струму БЖ, перегрівається.
Вихідні конденсатори встановлено із заниженою ємністю.
Застосовано не правильні Y, а звичайні високовольтні.
Моя думка. Цей блок живлення цілком безпечно можна експлуатувати зі струмом навантаження до 5-6 Ампер, але якщо замінити вихідний дросель і конденсатори, то можна спокійно працювати тривалий час і зі струмом 7 Ампер. Під час тесту я короткочасно навантажував його струмом 7.5 Ампер — працював абсолютно без проблем. Тобто запас за потужністю в цього БЖ є.
Дуже шкода, що знову зекономили на конденсаторах, які з'єднують первинну й вторинну сторони БЖ, і встановили звичайні високовольтні. Але, судячи з мого досвіду розбирання недорогих БЖ, так роблять дуже часто :(
Дуже потішила точність стабілізації вихідної напруги: зі зміною струму навантаження від холостого ходу до 7.5 ампер вихідна напруга знизилася лише на 10мВ — це просто чудово, чесно, я не очікував.
Загалом такий собі БЖ-конструктор із хорошим потенціалом, але буквально «просить» доопрацювання.
На цьому поки все. Сподіваюся, що трохи допоміг тим, кому важко вибрати блок живлення. Частково огляд є відповіддю на багато запитань, які мені ставлять у приватних повідомленнях і коментарях, але в планах продовження (радше доповнення) цього огляду-пояснення, уже з іншим блоком живлення, помітно потужнішим. Другий блок живлення також замовлено для огляду на прохання читачів, і сподіваюся, що він уже десь на підході до мене.
Як завжди, чекаю на запитання й пропозиції в коментарях :)
Товар надано магазином для написання огляду.
lc511a микросхема, на входе питания на плате установлен элемент в виде бочонка, lp3783 smps 电路图, lp3783 схема включения, схема хорошего блока питания на 5 вольт, транзистор для бп 5 вольт, простой блок питания на 5 вольт, меньше 5 ампер на блоке питания, лучший блок питания на 5 вольт, что сделать из мощноого блока питания 5 вольт, обзор блоков питания на 5 вольт, https://www.kirich.blog/obzory/118-5-volt-7-2-ampera-i-36-vatt-ili-nebolshoy-rasskaz-o-tom-kak-vybrat-pravilnyy-blok-pitaniya, 3, блок питания мощный на 5 вольт, блок питания 5 в обзор, максимальная мощность 27вт, входное напряжение 5вольт,пост 3ампера какой купить адартер, три хороших блока питания на 5 вольт, киттайский бп на 12 вольт 36 ват схема, микросхема на 6 ножек в блоке питания 5 вольт, в какую сторону должен быть повернут переключатель на блоке питания 12 вольт 5 ампер для 220 вольт, импульсный блок питания 24 вольта 60 ватт своими руками, ибп 5 вольт на транзисторах, дроссель 133 mhz 2 ампера для блока питания, импульсный бп на 5 вольт, нагрев блока питания 36 ватт
Запитання та відповіді
Які характеристики має розглянутий блок живлення?
На наклейці вказано вхід 100–240 В, 50/60 Гц і вихід 5 В, максимум 7,2 А та 36 Вт. Розміри — 85 × 58 × 37 мм, маса — 133 г.
На що автор радить звертати увагу під час вибору блока живлення?
Він перелічує вхідний фільтр, запобіжник, стабілізацію на вторинному боці, належні конденсатори й діоди, а також охайність монтажу та кріплення деталей до корпуса чи радіатора.
Як охолоджується блок живлення на 5 В, 36 Вт?
Охолодження пасивне: частина тепла від високовольтного транзистора та вихідного діода передається на алюмінієвий корпус. Автор не радить кріпити блок на теплоізоляційну поверхню, якщо навантаження не зменшено.
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Блоки живлення
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі1
Коментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація






























Коментарі публікуються мовою оригіналу.