Восьмиканальний модуль введення-виведення для систем домашньої та промислової автоматизації CS-8
2498грн
Як завжди, нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на обліковий запис
У розмові з людиною, яка все це запустила, з’ясувалося, що підготовку й запуск першої партії завершили 15 лютого, буквально напередодні початку війни, тож багато роботи одразу зависло. Хоча що тут казати — зависла робота, та й життя всіх українців кардинально змінилося.
Гаразд, переходимо до огляду. Я отримав пару коробочок і невелику викрутку в окремому пакетику.

Щоб потім не відволікатися, кілька слів про викрутку. Як я зрозумів, вона йде в подарунок, але це щось на кшталт акції, тобто лише до певного часу.
На корпусі такий самий логотип, як і на упаковках пристроїв.

Корпус металевий. Якщо відкрутити задню частину, отримаємо вісім біт: чотири PH і чотири під прямий шліц. На мій погляд, класно, але якби там були ще й біти під шестигранник або зірочку, було б узагалі топ. Але виробнику в будь-якому разі залік — приємна й корисна в господарстві річ.

Біти фіксуються магнітом, установленим усередині викрутки, тримаються надійно.

На упаковці наведено короткі характеристики, а також назву моделі. Наскільки я зрозумів, є дві моделі, які відрізняються наявністю гальванічної розв’язки інтерфейсу RS485. У тієї, що без ізоляції, яку я й отримав, наприкінці маркування є літера S.

Комплект складається з модуля CS-8 та інструкції.

Інструкція доволі докладна й зрозуміла, але для програмування модуля вам у будь-якому разі доведеться щонайменше зайти на сайт виробника, а щонайбільше — завантажити програму. Утім, про це трохи згодом.
Якщо хтось любить читати інструкції, її простіше завантажити за посиланням.

Виробник заявляє орієнтовний строк служби виробу близько 10 років, гарантійний строк — 36 місяців, або 3 роки.

Як і раніше, іноді наводитиму скриншоти з документації. Спершу — характеристики пристрою.
Примітка щодо інтерфейсу керування та маркування: D3M-8DI1XDI8RO-MB – ізольований; D3M-8DI1XDI8RO-MBS – не ізольований

Виконаний акуратно: сірий корпус, світлодіодики й купа клем для підключення :)

І для початку — саме про клеми. Їх справді багато, причому вгорі згруповані силові клеми, до яких підключають комутовані навантаження, а внизу — клеми керування, а також підключення до мережі та інтерфейсу RS485.
З боків немає жодних написів чи схем. Фіксація на рейці — за допомогою непідпружиненого повзунка, але, як на мене, у цьому випадку так навіть зручніше.

Власне, клемники. Тут однозначно залік: правильні клемники «ліфтового» типу, дуже схвалюю такий варіант.

Спереду — десять світлодіодів: індикатор наявності живлення, проходження команди керування (будь-якого типу) і по одному на кожен вихід. Тут же є невеликий отвір для доступу до кнопки скидання.
Ліворуч є перемикач, який підключає термінувальний резистор до лінії. Якщо ваш пристрій останній у ланцюзі або єдиний, його треба ввімкнути.

Розміри стандартні: ширина — 3 модулі, висота трохи менша за стандартний АВ. Ну й для наочності — фото з коробкою :)

Призначення органів керування та індикації, а також габаритні розміри.

Зовнішній огляд завершено, переходимо до цікавішого — нутрощів. Для цього знімаємо нижню кришку, яка тримається лише на засувках.

Кришка знялася досить легко, і цей момент мене неабияк насторожив, тож я вирішив розібратися, що до чого і як.
Розслідування показало, що одна з чотирьох засувок не тримає. Перевірив другий модуль — там усе гаразд, фіксують усі чотири засувки.
Почав розбиратися й помітив, що дно трохи деформоване в районі засувки, яка не тримає, — на четвертому фото, праворуч.
Спроба вигнути пластик у зворотний бік ні до чого не призвела.
Власне, тут одразу виявляється кілька «нюансів».
1. Мені чомусь «щастить»: якщо надходять два однакові пристрої й один із них має дефект, то під час підготовки матеріалів для огляду мені трапляється саме він :)
2. Задня кришка, коли пристрій встановлено на рейку, тримає на собі вагу і самого пристрою, і зусилля від під’єднаних дротів. А їх багато, тож у реальних умовах експлуатації це може створити труднощі.
3. Я не сварю й не виправдовую, а лише констатую помічені недоліки, виступаючи в ролі тестувальника. Далі інформацію передадуть розробникам, і вони вже думатимуть, як усунути слабкі місця. Це нормально: не все можна помітити на етапі налагодження, іноді око «замилюється».
4. Деформація могла виникнути з двох причин: виробничий брак або засувку неправильно защепнули під час складання, потім пристрій поклали в коробку, і пластик з часом деформувався. Тепер пластик деформований, і щоб кришка трималася як слід, треба виконати зворотну операцію.
5. На мою особисту думку, варто подумати або про міцніші засувки, можливо, навіть про клей, або про гвинти, адже цей вузол зазнає механічного навантаження. В принципі, навіть зараз можна вкрутити чотири саморізи збоку корпусу в районі засувок і отримати міцнішу, хоч і менш технологічну у складанні конструкцію.
На виправдання скажу, що в другого реле кришка тримається дуже добре, і так просто зірвати його з рейки не вийде. Але все ж на цей вузол варто звернути увагу.

Модуль з електронікою всередині тримається лише за рахунок тертя, але тримається добре — ледве виколупав.

Конструкція «багатоповерхова», а точніше — триповерхова, але загалом зібрано цікаво: багато частин, спаяних між собою.

Починаємо розбирання: спершу відпаяємо верхню плату. Тут лише світлодіоди, їхні резистори та кнопка.

Щоб трохи спростити процес, далі я відпаяв не середню плату від бічної, а бічну від нижньої — так трохи простіше.

Власне, середня плата — одразу помітні чотири реле.

Бічна плата — це не просто перехідна плата, вона цілком собі насичена компонентами. Тут розташовані мікроконтролер Atmega, восьмиканальний драйвер, трансивер інтерфейсу 485 і невідомий мені чип із маркуванням C2319Z. Щодо призначення невідомого чипа були підозри, але треба було продзвонити виводи, а на той час я вже зібрав плати назад.

У лівій частині середньої плати є додаткові елементи, пов’язані з інтерфейсом зв’язку, а також оптрони, що відв’язують входи керування від входів мікроконтролера. Останнє потрібно не для гальванічної розв’язки, а для підвищення завадостійкості та надійності роботи входів керування. Тут теж усе гаразд: оптрон складніше вивести з ладу, та й працює він краще.

За комутацію живлення навантажень відповідають вісім реле HF32FV-G виробництва Hongfa. Судячи з цифри 24, що проглядається, припущу, що котушка розрахована на 24 вольти.

А проглядається там не лише 24, а й літери STF, що свідчить про звичайний (не sensitive) тип.
Що це означає? Реле не бістабільне, а отже, споживає енергію постійно, поки на котушку подано живлення. Потужність, що розсіюється на котушці, залежить від типу реле: у звичайного вона більша, у чутливого — менша.
Згідно з даташитом, звичайне реле споживає близько 0.45Вт, чутливе — 0.21Вт. Відповідно, вісім увімкнених реле розсіюватимуть 3.6Вт (припускаю, що насправді трохи менше) замість 1.7, що досить суттєво (і це без урахування втрат у контактній групі).
Втім, пізніше ми перевіримо й тепловий режим.

Щодо терміну служби також є застереження. В інструкції зазначено:
Термін життя (кількість перемикань для резистивного
навантаження 10A 250VAC за кімнатної температури) — 100000 циклів.
І тут у мене зауважень немає: усе написано чесно й відповідає даташиту.

Повернімося до огляду. Біля вихідних контактів реле є захисні прорізи. Також видно, що доріжки не лише широкі й розташовані з обох боків, а й додатково посилені припоєм — жодних питань. Можна сказати, що бракує можливості використовувати перемикальні реле, але, думаю, тут радше обмеження за кількістю вихідних контактів: додаткові просто нікуди вивести.

На нижній платі, крім реле, розташована система живлення модуля, а також п’ять оптронів. П’ятий оптрон відповідає за роботу з входом групового вимкнення навантажень.

1, 2. На вході встановлено полімерний запобіжник і термістор для обмеження струму заряджання вхідного конденсатора.
3, 4. Вхідний конденсатор на 10мкФ 450 вольт, і напругу вибрано не просто так: для модуля заявлено вхідну напругу до 305 вольт. На виході — конденсатор на 35 вольт 220мкФ і фільтрувальний дросель. Конденсатори виробництва Rybycon, тож я цілком вірю в заявлений ресурс роботи.

Окремо встановлено DC-DC перетворювач, найімовірніше, для живлення «мізків» пристрою. Це також плюс, адже всередині модуля буде менше нагрівання.

На нижній платі також є захисні прорізи біля вихідних контактів реле, а ще, як і на середній платі, вентиляційні прорізи, що поліпшують тепловий режим. Видно, що до розробки поставилися з душею. Єдине, що псує загальне враження, — це бруд, точніше, погано відмита плата. На роботу це особливо не впливає, радше свідчить про культуру виробництва плати. Хотілося б, щоб вона була не лише чистішою, а й, в ідеалі, покритою захисним лаком.

Перше пробне ввімкнення: подав живлення і за допомогою звичайної перемички запустив усі вісім виходів.
І тут одразу виявилися два недоліки — незначні, але помітні для мене.
1. Світлодіоди дуже яскраві. Коли я спочатку ввімкнув живлення, то помітив, що зелений світлодіод буквально б’є в очі, але це дрібниця порівняно з тим, що сталося, коли я ввімкнув усі виходи. В ідеалі варто було б поставити матові світлодіоди — так було б уже краще, але хотілося б принаймні зменшити їхню яскравість, і суттєво: тут така яскравість ні до чого.
2. Під час роботи модуль пищить. Коли всі реле вимкнені, звук ледь чутний, але що більше виходів увімкнено, то сильніший писк. Коли вмикається останній вихід, він стає... ні, не гучним, але помітним і надокучливим. Можливо, десь далеко в щиті його не буде чути, але іноді щит стоїть просто в житловому приміщенні, і мене цей писк дратував би. Найімовірніше, неправильно підібрано коригувальний конденсатор у колі зворотного зв’язку. Треба буде з ним погратися, але ж модуль знову розбирати...

Щоб потім не забути, одразу перевірив тепловий режим: увімкнув усі виходи й залишив пристрій так на годинку. Тут з’ясувалися одразу два цікаві моменти:
1. Нагрівання було явно меншим, ніж я очікував.
2. Подальше розслідування показало, що застосовано спосіб керування реле з нормальною напругою під час увімкнення та вдвічі нижчою під час роботи.
Як виявилося, писк був спричинений саме програмною особливістю цього методу керування, і в усіх наступних пристроях його усунули.

Схема підключення пристрою дуже проста. Як я писав, пристрій має клеми:
1. Для подавання живлення — використовується лише для живлення пристрою.
2. Для підключення до мережі передавання даних.
3. Для подавання команд керування від кнопок: 8 для каналів і 1 для групового керування.
4. Виходи контактних груп реле — 8 нормально розімкнених контактів.
Зазначу, що вхід живлення не передається на виходи, тож можна комутувати навантаження повністю незалежно одне від одного, до того ж зі струмом до 10А на канал.

Для експериментів під’єднав до керувальних контактів звичайні мікроперемикачі, а до комп’ютера пристрій підключив через недорогий перетворювач RS485-USB. Спрацьовування реле контролював за відповідними світлодіодами — цього більш ніж достатньо.

Але в початковому стані реле просто передає команди від кнопок на виходи: натиснули кнопку 1 — увімкнулося реле 1, натиснули ще раз — вимкнулося. Для складнішої логіки потрібно виконати певні налаштування. Для цього знадобляться:
1. Адаптер RS485-USB або будь-який інший зручний спосіб підключити пристрій з інтерфейсом RS485 до ПК, наприклад, навіть перетворювач RS485-WiFi.

2. Конфігуратор із сайту, який дає змогу перетворити зрозумілі вам функції на код, який потрібно передати пристрою.

3. Програма, за допомогою якої ви передаватимете згенерований код на цільовий пристрій — у цьому випадку модуль реле.

Щоб програма працювала з модулем, потрібно виконати базові налаштування.
1. Параметри порту: зазвичай потрібно змінити лише номер порту й конфігурацію стопових бітів.
2. Також змінити перші два параметри в меню «налаштування», третій чіпати не потрібно: за замовчуванням він дорівнює 0, так і залишаємо
3. І третє — змінити адресу пристрою. За замовчуванням усі пристрої в мережі мають номер 7. Перше налаштування робимо саме так, але якщо адресу було змінено, встановлюємо потрібну нам, адже в мережі може бути кілька пристроїв, і всі вони повинні мати різні адреси.
4. Для перевірки можна натиснути кнопку Tools
5. У вікні, що відкрилося, натиснути Execute Command
6. Якщо все пройшло нормально, отримаємо відповідь від пристрою, де будуть його модель, версія апаратного забезпечення та версія прошивки.
Так, забув показати на скриншотах, але в полях start address і Data format зазвичай вибрано HEX.
У мене була версія прошивки 1.50, але в ній була помилка, яку вже виправили в наступній версії, тож у вас, найімовірніше, буде вже виправлена версія з іншим номером.
Докладніший опис роботи з ПЗ є за посиланням

Для зручності налаштування розділено на три групи.
1. Налаштування підключення. Якщо у вас кілька пристроїв у мережі, кожному слід призначити унікальну адресу.
Нижче — налаштування фільтра придушення брязкоту контактів і часу тривалого натискання, тобто скільки потрібно тримати вимикач натиснутим, щоб команда була сприйнята як тривале натискання. Зазвичай нічого змінювати не потрібно. Крім того, якщо вибрати введення в десятковому форматі, параметр можна вводити «як є».

2. Налаштування реакції на вхідні сигнали.
Увімкнення/вимкнення фільтрації брязкоту контактів вимикачів. Поки не зрозумів, навіщо її вимикати.
Вимикач із фіксацією положення — потрібен для роботи зі звичайними вимикачами, а не з «клавішами» без фіксації
Тривале утримання дає змогу активувати керування кількома виходами: наприклад, при короткому натисканні вмикається перше реле, а при тривалому — друге. Для цього виходи об’єднуються у віртуальні групи (до 4 груп). Причому можна налаштувати реакцію лише на ввімкнення, лише на вимкнення, на зміну стану, а також як групову команду.
Реакція на команду з групового входу (окремий, дев’ятий вхід): задаємо, у який режим перевести входи. За замовчуванням після цієї команди всі виходи деактивуються.

3. Налаштування виходів: затримка вимкнення, автоматичне вимкнення тощо.
Пам’ять стану: вибрані виходи після перезавантаження живлення повернуться в той самий режим, у якому були до знеструмлення.
Реакція на зміну стану — по суті, увімкнення/вимкнення вибраного входу; у режимі OFF команда не приймається.
Інверсія стану — по суті, імітація НЗ контактів за допомогою НО, тобто ввімкненим вважатиметься розімкнений стан виходу, а вимкненим — замкнений.
Обмеження часу замкненого стану: увімкнений вихід автоматично переходить у вимкнений стан через заданий час. Зручно для автоматичного вимкнення навантажень або, наприклад, як захисна функція для забудькуватих користувачів.
Затримка вимкнення — функція, дуже схожа на попередню, але відлік часу починається з моменту команди на вимкнення, а не з команди на ввімкнення.

Спочатку ви, можливо, сприймете все це як кашу, але насправді все не так складно. Хоча, справедливості заради, варто зазначити: на мій погляд, було б набагато зручніше, якби існувало спеціалізоване ПЗ для роботи з модулем — в ідеалі не лише для керування налаштуваннями, а й для оперативного моніторингу та віддаленого керування.
Розробник сказав, що ПЗ планується, але на плани сильно вплинула ситуація в країні, тож доведеться зачекати.
Загалом є кілька ключових параметрів, які вам потрібно буде змінювати й які генерує конфігуратор. Тобто під час «клацання» прапорців нижче параметр змінюватиметься в реальному часі — змінювати потрібно саме ці параметри.
1. ID — адреса пристрою в мережі, у нашому випадку 7; зазвичай вона не змінюється.
2. Func — код функції, визначає функцію керування
3. Addr — по суті, адреса команди; кожна група команд має свою адресу, а деякі можуть мати навіть дві, тобто команда розбита на дві підкоманди.
4. Count — кількість регістрів, якими керуємо. Деякі команди мають групове керування, тобто в одному слові даних є налаштування одразу для всіх виходів, але є команди, де для кожного виходу передбачено окреме значення.
5. Data — власне дані, які потрібно буде записати в пристрій після того, як ви встановите потрібні вам «прапорці».

Для прикладу спробуємо змінити налаштування фіксованих кнопок. Підключені до пристрою кнопки можуть бути як клавішами, так і вимикачами; у другому випадку маємо два фіксовані стани: увімкнено й вимкнено, тобто як у звичайного настінного вимикача, до якого ви звикли, найближча аналогія «клавіші» — кнопка дзвінка: контакти замкнуті, доки тримаємо палець.

Після вибору потрібних нам входів у полі Data зміниться код із 0000 (наприклад) на новий, у цьому випадку — на 00A5.
Вносимо цей самий код у відповідне поле в ПЗ, після чого клацаємо у вільному місці або натискаємо Enter, щоб зняти фокус із цього поля.

Потім натискаємо кнопку Прочитати/записати, щоб записати новий параметр у пристрій. Усе, входи 1, 2, 6 і 8 налаштовані на роботу з фіксованою кнопкою.

Ще один приклад — зміна часу автоматичного вимкнення виходів: задається час у секундах, хвилинах або годинах, через який виходи вимкнуться автоматично.

Спочатку змінюємо формат керування, відповідний код є і в конфігураторі, і в ПЗ.

Оскільки тут параметр задається окремо для кожного виходу, вибираємо режим 8 виходів.

Дані, згенеровані конфігуратором, копіюємо у відповідні поля, далі все як у попередньому прикладі.
Усе, тепер перші чотири автоматично вимикатимуться через заданий час.

Трохи демонстрації роботи.
1. Перший і другий входи працюють у тригерному режимі (за замовчуванням), третій і четвертий — під вимикач із фіксацією.

На першій парі натискання вмикає вихід, повторне — вимикає, на другій парі вихід активний, доки тримаємо кнопку натиснутою.

2. Функція тривалого утримання: перший вихід працює як зазвичай, другий вмикається тривалим утриманням, але ним також можна керувати у звичайному режимі його кнопкою.


3. Варіант групового керування з прив’язкою до тривалого утримання. Тут для кожного входу можна налаштувати функцію вимкнення, увімкнення або зміни стану.

У цьому прикладі я, на жаль, забув, яку саме конфігурацію було встановлено, але, якщо не помиляюся, саме таку, як на скриншоті вище.
Насправді варіантів конфігурації виходить досить багато, загалом можна створити до 4 груп.

4. Робота з кнопкою групового керування: у початковому вигляді вона може вимикати не лише ті виходи, які налаштовані на тригерне керування, а й виходи, що працюють із вимикачами з фіксацією. При цьому вихід вимикача з фіксацією також вимикається; щоб увімкнути його знову, треба вимкнути й знову ввімкнути цей вимикач.

5. Вхід групового керування також можна налаштувати на вибіркове вимкнення навантажень.
Тут, до речі, виявилася невелика плутанина: «увімкнення групового виходу» насправді їх вимикає.

Конфігурацію задано так, що вимикаються всі виходи, крім першого.

6. Обмеження часу ввімкненого стану: перший вихід без обмеження, другий вимикається через 5 секунд, третій — через 8. Зрозуміло, що час може бути й більшим, але на демонстрації це складно показати.

Увага: час задається в секундах із кроком 1 секунда, у хвилинах — із кроком 1 хвилина, а в годинах — із кроком 1 година. Наприклад, задати 1,5 години не вийде, що дещо незручно, або я не зрозумів, як це зробити. Максимальний час — 60 годин.

7. Затримка вимкнення виходів: для другого виходу затримка вимкнення становить 5 секунд.

Конфігурація не дасть примусово вимкнути другий вихід: він вимкнеться із затримкою після команди вимкнення через цей вхід. Сам вхід також можна налаштувати як вимикач без фіксації або з фіксацією.

Коли вже поекспериментував із різними режимами, то замислився: адже багато хто користується підсвічуванням вимикачів у темну пору доби.
На жаль, звичайні вимикачі з підсвічуванням тут працювати не будуть, точніше, підсвічуватися не будуть.
Та мені стало цікаво, чи взагалі можна реалізувати підсвічування, і, як виявилося, можна.
Напруга на контактах кнопок — 24 вольти, струм КЗ — 4.7мА, але оскільки пристрій визначає не наявність КЗ, а збільшення струму вище певного порога, номінал струмообмежувального резистора залежатиме ще й від цього.
Спочатку спробував резистор приблизно на 5.1кОм, але пристрій вирішив, що я підключаю кнопку, тож збільшив номінал до 12кОм.
У результаті світлодіод світить, а кнопка працює, але, зрозуміло, краще використовувати надяскравий світлодіод; у прикладі — просто підвищеної яскравості.

Під час тестування виявили деякі недоробки: про частину я писав, деякі одразу обговорив із розробником і виробником.
Після обговорення та кількох додаткових тестів розробник доопрацював пристрій, усунув недоробки й надіслав пристрої з новою прошивкою на заміну попереднім.
Перша відмінність: версія прошивки тепер 1.6 замість 1.5.

Друга відмінність — у конфігураторі з'явилася можливість задати початковий стан виходів, наприклад, коли якийсь світильник має бути постійно під напругою, а за потреби вимикатися додатковою командою.
Функція дещо спірна — потрібна вона чи ні, але в будь-якому разі краще, коли вона є, ніж коли її немає.

Після виправлення функція інверсії входу запрацювала коректно, і тепер це фактично аналог початкового стану, тобто вихід активний, коли вимикач вимкнений.
Але працює це лише з фіксованими вимикачами. Якщо вхід працює в тригерному режимі, інверсія, а відповідно й початковий стан, нічим не відрізняються від звичайного режиму, хоча, на мій погляд, логічніше було б реалізувати інверсію і для тригерного режиму. Тобто якщо вихід працює в інверсному режимі, він імітує НЗ контакти реле, а отже після подавання живлення контакти замкнуті, а під час натискання кнопки розмикаються. Але тепер це можна обійти за допомогою функції «початковий стан».

Також виправили щонайменше дві помилки:
1. Помітив, що в разі використання таймера автоматичного вимкнення виходу через заданий інтервал повторне ввімкнення відбувалося лише після третього натискання кнопки. Не критично, просто незручно. Виправили: потрійне натискання тепер спрацьовує лише один раз після зміни режиму роботи виходу, а під час наступних увімкнень усе працює коректно.
2. Я писав про писк. Як з'ясувалося, це була програмна помилка в керуванні реле. Її виправили, тепер реле працює абсолютно безшумно — ну, якщо не рахувати власне звук спрацьовування реле.
Також хотілося б:
1. Зменшити яскравість світлодіодів і замінити їх на матові. Це не лише зробило б користування комфортнішим, а й надало б пристрою соліднішого вигляду.
2. Програмне забезпечення. Дуже хотілося б мати як окрему програму для зручнішого налаштування, так і можливість дистанційного керування та моніторингу стану. Наприклад, сидиш увечері на дивані, дивишся телевізор із пивом і думаєш: а чи вимкнув я світло на другому поверсі? Перевірив у смартфоні, побачив, що забув, натиснув — і вимкнув. Згоден, ця функція вже «з іншої опери», адже спочатку цей пристрій мав лише спростити й поліпшити роботу звичайних вимикачів, але, можливо, її можна додати до якоїсь PRO-версії.
3. Додати можливість зберігати конфігурацію, адже після заміни модуля буде складно згадати, що саме було налаштовано.
4. Уважніше контролювати конструктивні особливості корпусу під час вихідного контролю.
5. Можливо, варто додати варистор у коло живлення пристрою.
6. Для використання в промисловому сегменті добре було б мати захисне лакове покриття друкованої плати.
7. Поки писав, забув, що ще хотів порекомендувати. Як згадаю — додам :)
Отже, висновки.
На мій погляд, пристрій цікавий і справді може допомогти в простій автоматизації рутинних операцій, наприклад керуванні світлом, витяжкою тощо. Виготовлений якісно, добротно й явно продумано. Єдине суттєве зауваження стосувалося корпусу, але й це питання розробник уже розглядає. До речі, потішила адекватна й оперативна реакція на мої зауваження та рекомендації.
Мабуть, єдине, що стримує використання цього пристрою, — це проводка «старого типу», адже тут потрібні окремі лінії для кожного вимикача й навантаження, а таке трапляється нечасто.
Крім того, виникає питання регулювання яскравості світильників, наприклад у тій самій спальні: цей пристрій може лише вмикати й вимикати світло. Хоча, коли я робив ремонт у доньки, то встановив світлодіодні лампи, якими можна керувати звичайним вимикачем (2 або 3 рівні яскравості), тож цю проблему теж можна розв'язати, хоча й не так зручно, як хотілося б.
Коротко кажучи, пристрій корисний, виготовлений якісно, але для використання потребує сучасної проводки. Рекомендую.
Бажаю виробникові не зупинятися на цьому й продовжувати розширювати можливості: перший млинець явно не нанівець.
На цьому поки все. Все буде, Україна!
2498грн
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
1
1
Запитання та відповіді
Для чого підходить модуль CS-8?
Він може автоматизувати рутинні завдання, наприклад вмикати й вимикати світло або витяжку.
Які недоліки CS-8 помітив автор?
В одного з двох модулів виявилася деформована кришка із засувкою, а пристрій потребує окремих ліній для вимикачів і навантажень. Яскравістю світильників він не керує.
Який варіант RS485 протестував автор?
Автор отримав модель без гальванічної розв'язки RS485; у маркуванні цієї версії наприкінці стоїть літера S.
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Підтримати проєкт
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі3
Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форумКоментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація




Коментарі публікуються мовою оригіналу.