LCR-метр Fnirsi LC1020E

Деякий час тому мені запропонували зробити огляд LCR-метра від Fnirsi. Не скажу, що мені це було зручно, адже робоче навантаження дуже велике, але цього разу вирішила цікавість, тим паче що подібним приладом я користуюся вже досить давно й знаю, що після мого огляду його придбало чимало людей. Та й, наскільки можу судити, Fnirsi LC1020E вже побував у багатьох авторів, тож мій огляд буде радше просто доповненням.

Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, просто писатиму про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog Зазначу, що на каналі можна обговорювати огляди й статті, а також просто спілкуватися. Рекомендую.


Для тих, хто ще не в курсі: вище я, звісно, писав про LCR-метр XJW01, також є стаття про встановлення його в корпус.
Прилад цікавий, хоча певною мірою застарілий: режимів не дуже багато, частота тестування — лише до 7.8кГц, та й розміри чималі.
Власне, цікавість здебільшого й стала причиною того, що я погодився зробити огляд варіанта від Fnirsi.

Не скажу, що мені подобається ця фірма: нарікань багато, у цілком серійних пристроях часто трапляються «дитячі хвороби», а підтримка своїх продуктів не надто хороша. Але, з іншого боку, я сам стикаюся з розробкою та виробництвом, тож тим, кому щось у них не подобається, можу сказати: спробуйте самі розробити пристрій, а найскладніше — довести його не лише до серійного виробництва, а й до того, щоб ваше ім’я стало відомим у всьому світі. Цікаво подивитися, що у вас вийде.

До пакування взагалі жодних претензій: усе акуратно, красиво й навіть продумано, хоча враження трохи зіпсувало те, що все, що входить до комплекту, просто звалено докупи, хай і в пакетиках. Але приємно, що на дні внутрішнього відсіку є зображення й позначення, що є що, — зручно.




Власне, весь комплект. Я б сказав, тут є все необхідне, хоча, пригадую, до мого старого вимірювача додавався ще й пінцет, яким я іноді користувався, хоча точність вимірювання з ним, звісно, гірша.


Інструкція англійською, з ілюстраціями, але загалом це не так важливо, адже цільова аудиторія зазвичай має знати принаймні базову технічну англійську. Щоправда, помітив, що в реальності й на ілюстраціях інформація на дисплеї відображається помітно по-різному.
Кабель для підключення до ПК або заряджання вбудованого акумулятора.
Перемичка для калібрування приладу.


Комплектні щупи — по суті, бюджетна заміна пінцета для XJW01, хоча в нього, крім пінцета, також є чотирипровідне підключення.
Щупи справді найпростіші. На проводах зазначено 20AWG, що відповідає приблизно 0.5мм.кв; заявлено 10А, але, на мій погляд, це реальний максимальний короткочасний струм. З іншого боку, тут невеликий переріз може збільшувати похибку.
Спочатку здалося, що штекери всередині різного діаметра, але ні — лише здалося.



А ось це вже значно корисніша річ — щупи із затискачами Кельвіна. Суб’єктивно, виготовлені якісно; нарікання, мабуть, лише до досить дубового кабелю, який не додає зручності.
Частину, що підключається до приладу, запаяли навіть не в пластик, а в товсту прозору термоусадку. Є позначення, як вставляти, хоча тут усе просто: кабель має бути спрямований праворуч, і тоді написи читатимуться. Контактна частина зроблена з двостороннього склотекстоліту, тож реалізовано чотирипровідне підключення плюс екран; коли виймаємо цей «штекер» із роз’єму, контактна група перемикається в двопровідний режим.

На штирьовій частині, що підключається до приладу, є характерні виступи — фіксатори від випадкового від’єднання. Вставили, посунули праворуч — і все, самі не випадуть. Треба вийняти — посунули ліворуч і витягли.




Прилад відносно невеликий, по суті, формату типового мультиметра. Корпус чорний із блакитними вставками, у стилі інших пристроїв цієї фірми.



Зовні, звісно, схожий на цеглину — просто пластиковий брусок із кольоровими вставками.
Праворуч є порт USB, закритий гумовою кришечкою; на бічних гранях більше нічого немає.
Знизу — шильдик, на якому вказано ємність акумулятора і, незрозуміло навіщо, частоту 100к.
Також знизу є муляж ніжок і підставка, щоб ставити прилад вертикально. До підставки в мене особливих претензій немає, а от те, що не зробили нормальних гумових ніжок, — це справді незручно. Пам’ятаєте, я вище писав, що кабель до щупів Кельвіна дуже жорсткий, просто дубовий? А тепер додайте до цього пластикові ніжки й відносно легкий прилад. Загалом під час роботи на гладкому столі він у вас 100% їздитиме.

Заявлена ємність акумулятора — 3000мАч, споживання не вимірював, але зрештою користуюся ним уже досить довго й жодного разу не доводилося заряджати, тож тут у мене претензій немає.



За відображення інформації відповідає 2.8-дюймовий дисплей, на який із заводу наклеєна захисна плівка, і це корисно: навіть за дбайливого використання дрібні подряпини вас переслідуватимуть, а так є хоч якийсь захист.
Ліворуч під дисплеєм є світлодіодний індикатор режиму сортування, він світиться приємним зеленим кольором.




1. Органи керування
Ліворуч дві кнопки: одна вибирає основний режим вимірювання — Авто, Опір, Ємність, Індуктивність, Імпеданс; друга — відображення допоміжного параметра: Реактивний опір (Х), Тангенс кута діелектричних втрат, Добротність, Фазовий кут, ESR.
Праворуч — кнопки входу в меню налаштувань, навігації та вибору.
Нижче — група із шести кнопок: Утримання показань, Швидкість відображення, Діапазон (автоматичний або ручний вибір), Частота, Тестова напруга, Напруга зміщення.
Ну і ще правіше — кнопка ввімкнення.

2. Клеми підключення.
Угорі — клеми для прямого вимірювання компонентів або підключення щупів Кельвіна, причому в обох випадках працюватиме коректне чотирипровідне підключення.
Нижче — три клеми для підключення звичайних щупів, але тут двопровідна схема. Якщо виміряти відносно велику ємність, індуктивність або опір не буде проблемою, то з малими величинами, на мій погляд, похибка буде значно більшою.




Під час першого ввімкнення вас попросять вибрати мову. За замовчуванням — китайська, рекомендую відразу вибрати англійську, щоб потім не блукати меню.
Потім на короткий час на обох шкалах з'являються нулі, і прилад переходить у штатний режим роботи.

Одразу про нюанси. Прилад запам'ятовує режим, у якому перебував: що вимірюємо, на якій частоті тощо. Єдине, чого він не запам'ятовує і що доводиться щоразу вибирати вручну, — це вторинний параметр. Наприклад, мені найчастіше потрібен ESR, а для цього доведеться ще тричі натиснути кнопку — незручно. Що завадило зробити запам'ятовування всіх режимів, гадки не маю, але так було б справді зручніше.



Меню гранично просте. До нього входять:
1. Режим сортування.
2. Мова
3. Яскравість дисплея
4. Гучність вбудованого зумера
5. Автовимкнення
6. Калібрування
7. Дані про прилад. У мене версія прошивки 1.1, а в інструкції зображення для версії 1.0.

Не зовсім зрозумів режим автовимкнення: річ у тім, що він... не працює. Я відразу вибрав 5 хвилин, але прилад категорично відмовляється вимикатися сам. Споживає він, судячи з усього, не дуже багато, та й зарядити його завжди можна, але все одно якось криво вийшло.



1–5. Як я писав, є чотири режими відображення основної величини: Авто, опір, ємність, індуктивність та імпеданс. За це відповідає ліва верхня кнопка.
6–9. Друга кнопка дає змогу вибрати відображення вторинного параметра.

По суті, прилад одразу вимірює все, а ви вибираєте, що саме він відобразить на дисплеї. Скажу відразу: особисто на мій погляд, найнепотрібніший режим — це авто. Принаймні не пригадую, щоб користувався ним колись — ні раніше, ні зараз.



Нижні кнопки дають змогу вибрати:
1. Частоту тестового сигналу — 100, 120 Гц і 1, 10, 100кГц.
2. Амплітуду тестового сигналу — 0.1, 0.3 або 0.6 вольта
3. Напруга зміщення, точніше її наявність — 0.5 вольта — або відсутність.

Варто зазначити, що якщо у вас увімкнена напруга зміщення, тестовий сигнал може бути лише 0.1 або 0.3 вольта, режим 0.6 вольта вибрати не вдасться.
Праворуч відображається діапазон вимірювання — автоматичний або ручний.



Режим сортування може бути зручним для відбору компонентів. Тут можна вибрати, що перевіряємо: ємність, опір чи індуктивність; величину, відсоток допуску, а також реакцію (сигналізувати, якщо значення поза допуском або в його межах), звукове чи світлове сповіщення.

Перевірка показала, що режим сортування працює, але трохи незвично. По-перше, він трохи гальмує (гальмує саме звукове та світлове сповіщення), але це якраз нормально. А от якщо, наприклад, повторно під'єднати конденсатор, який потрапляє в допуск, прилад може нічого не повідомити, але водночас відобразити це на дисплеї та записати в журнал.



Режим утримання показань. Тут, загалом, нічого незвичного; хіба що видно: так, прилад вимірює все одразу, а потім фіксує результати, адже перемикання первинних вимірювань не впливає на відображення вторинних.

Угорі також можна помітити режим відображення — три градації: повільний, середній і швидкий. Я користуюся повільним, щоб значення не миготіли перед очима.



Я довго шукав, як перейти в режим сортування: параметри налаштувати можна, а як змусити це працювати — незрозуміло.
Але виявилося, що ця функція доступна в режимі логера, який викликається тривалим утриманням кнопки Hold. Як на мене, це зовсім не інтуїтивно.
Загалом дизайн меню та керування — річ дуже тонка. В ідеалі прилади такого рівня мають бути зроблені так, щоб користувачеві взагалі не доводилося звертатися до інструкції. Звісно, у приладах із величезною кількістю складних функцій, математикою, режимами тощо без інструкції розібратися важче, але тут.

Але це неважливо. Утримуємо кнопку Hold і потрапляємо в такий режим. У чомусь він простіший, а в чомусь водночас складніший. Тут не відображаються додаткові вимірювання, лише основні: ємність, індуктивність і опір. Зате тут є:
відображення відсотка точності (відносно значення, заданого в меню сортування)
індикація «придатний/непридатний»
Номінал, заданий у меню сортування; відносно нього показується відхилення у відсотках
Лічильник придатних і непридатних компонентів; після перезавантаження він обнуляється
Нижче — меню режимів, таке саме, як і в основному режимі.

Загалом принцип простий: задаємо, наприклад, режим перевірки конденсаторів, ємність конденсатора — у мене це 642мкФ, задаємо розкид, припустімо, 5%, а потім переходимо в цей режим. Далі під'єднуємо наші конденсатори, і якщо значення в межах допуску, отримуємо сповіщення (на дисплеї, світлодіодним індикатором і звуковим сигналом), а лічильник придатних/непридатних збільшується на одиницю. Під'єднуємо наступний — і процес повторюється.

Можна вибрати, що вимірювати: ємність, індуктивність чи опір. Але тут є нюанс: у режимі сортування я задав вимірювання ємності, ємність 642мкФ, розкид 5%, а якщо перемкнути вибір компонента на цьому додатковому екрані, отримаємо 642мкФ, 642кОм або 642мкГн :)
Загалом, на мій погляд, реалізація цього режиму не лише не дуже інтуїтивно зрозуміла, а й не надто зручна.

Але річ навіть не в цьому: цей режим допоміжний, і після перезавантаження приладу ви автоматично повертаєтеся до штатного режиму, показаного вище. Але в інструкції показано лише цей режим відображення.
Фнирси, як у вас так вийшло, що в інструкції ви показали дисплей лише допоміжного режиму, який не тільки не відображає частину вимірювань, а ще й є режимом за замовчуванням? Ну як так вийшло?



Також є режим вибору схеми заміщення — послідовної або паралельної. Він вибирається тривалим утриманням кнопки Speed.
Я туди навіть якось і не заглядав, мені з головою вистачає автоматичного режиму.




Перед більш-менш серйозними тестами — таблиця від виробника. Тут можна оцінити заявлені значення похибки, а також залежність вимірюваних величин від частоти вимірювання.


Перед початком тесту виконав калібрування — тут усе дуже просто.
Заходимо в налаштування, калібрування, встановлюємо перемичку, запускаємо калібрування Short, чекаємо приблизно 30-40 секунд, потім вибираємо Open, знімаємо перемичку, запускаємо калібрування, знову чекаємо — і все, виходимо та користуємося.



З огляду на специфіку моєї роботи, для мене найважливіше вимірювання малих опорів, в ідеалі — хоча б від 0.5мОм, але вдома є лише від 1мОм.
Загалом вибрав чотири шунти: 1, 2.2, 10 і 47мОм, чотирипровідні, із заявленою точністю 0.5%, фірмові.

І тут ви напевно помітили літеру С на кельвінах. Поясню. У щупів є умовно силові та вимірювальні контакти, такі самі є й у цих шунтів, тож для коректного вимірювання їх потрібно правильно під’єднувати: «силові» — до крайніх, вимірювальні — до середніх, щоб підвищити точність вимірювання. Зрозуміло, що це стосується лише чотирипровідних шунтів.



І тут на мене чекало велике розчарування. Ні, звісно, у специфікації вказано діапазон від 1мОм, тут не посперечаєшся, але хотілося б хоча б так.
У підсумку маємо таке —
1 мОм — показує бозна-що, показання стрибають від нуля до реального значення. Якщо змінити вимірювальну напругу, може показати 10мОм замість 1.
2.2мОм — не сказав би, що набагато краще: за 0.6 вольта занижує, за 0.1 завищує. Але гірше інше: показання принципово не стоять на місці, по суті, та сама халепа. Про вимірювання таких номіналів просто забудьте — його немає.
10мОм — тут прилад хоч якось вийшов на нормальний режим роботи, хоча, справедливості заради, показання все одно стрибали, тож особливої довіри вони в мене не викликають.
47мОм — за 0.6 вольта нормально, показання стояли майже як укопані, але якщо вибрати 0.1 вольта, прилад показав якусь нісенітницю. Можливо, згодом показання стабілізувалися б, але це вже не вимірювання...



Тут я подумав: може, у мене лижі не тієї системи? Взяв свій старий прилад і перевірив ним. Варто сказати, що тоді я особливо не займався його калібруванням, та й робив це багато років тому.
Але в будь-якому разі, по-перше, показання набагато ближчі до реальних, а по-друге, коливаються максимум на +/-1 знак, та й то рідко.

І так, мій теж уже час калібрувати. До речі, пригадую, коли я тоді це робив, була одна дивина: вдалося налаштувати точніше або приблизно на 1мОм, або на 10 і вище. Я калібрував радше під дуже низькі опори.



Перевірив ще кілька дротяних резисторів із точністю від 0.25 до 1%: номінали 0.51, 5.1, 75 Ом і 2.2, 27 та 180 кОм.
Ну, тут усе нормально, хоча, на мій погляд, накосячити тут справді складно.

По суті, прилад реально вимірює приблизно від 10мОм, але є нюанси щодо тестової напруги: чомусь 47мОм за 0.1 вольта поводився дивно. Під час вимірювання резистора 5.1 Ома я пробував змінювати частоту й тестову напругу — різниця була, але майже непомітна.




Наступним кроком була перевірка вимірювання ємності. Для початку взяв чотири конденсатори ємністю 1000пФ і 0.0609, 0.1, 0.3902мкФ із точністю 1%.
Далі виміряв ємність, тангенс кута втрат і ESR на частотах 1 і 100кГц.

Загалом вимірює, хоча в конденсатора на 1000пФ ESR стрибав від 1.5 до приблизно 40 Ом. Власне, я вже вище писав, що іноді прилад не вирізняється стабільністю показань, і це справді дратує. Не допомагає навіть повільний режим, не кажучи вже про середній і швидкий — їх я взагалі не бачу сенсу вмикати.



Із полярними конденсаторами, а точніше, з конденсаторами більшої ємності, усе виявилося трохи складніше.
У специфікації заявлено, що можна вимірювати до 1000мкФ на частотах 10 і 100кГц.
Але виявилося, що, наприклад, навіть 47мкФ я не можу виміряти на 100кГц, максимум — 10кГц.
Ну а якщо намагаюся виміряти 680 і 1000мкФ на частоті 10кГц, то отримую повну нісенітницю.



Ну а далі — просто вимірювання ємності й імпедансу різних конденсаторів. Для початку полімерні —
47мкФ 50 вольт, 680мкФ 25 вольт (два типи, хоча купувалися одним лотом), 1000мкФ 16 вольт і 3300мкФ 2.5 вольта.

На фото — вимірювання ємності й ESR на частотах 120 і 1000Гц, а також вимірювання імпедансу на частотах 120 Гц і 100кГц.




І звичайні електролітичні конденсатори: 47мкФ 35 вольт (Samwha WL), 1000мкФ 16 і 25 вольт (здається, Panasonic), вживаний 1500мкФ 16 вольт, якийсь китайський 1000мкФ 16 вольт і вживаний 100мкФ 450 вольт.

Вимірювання в тих самих режимах: ємність на частотах 120 Гц і 1кГц та імпеданс на частотах 120 Гц і 100кГц. Але є один нюанс: оскільки конденсатори з рідким електролітом, я ввімкнув зміщення (offset), воно потрібне для поляризації. Те саме потрібно, наприклад, і для іоністорів, а полімерні конденсатори зазвичай ставляться до цього терпиміше.



І тут можна було б сказати, що все чудово, якби не чергове «але».
Нещодавно я готував черговий огляд чергових блоків живлення, цього разу на 5 вольт, і за сценарієм вимірював ємність конденсаторів, зрозуміло, не випаюючи їх із плати. Але тут і підкралася несподіванка.
По-перше, мультиметр відмовився вимірювати. По-друге, спробував Fnirsi, але як я не грався з налаштуваннями, так і не зміг отримати адекватних стабільних значень. Із увімкненим зміщенням ще сяк-так: показував щось близьке, хоча й стрибав. Якщо зміщення вимкнути, показання змінювалися в діапазоні приблизно 8000-14000мкФ.
А по-третє, подивився я на це все, дістав звичний для мене прилад, під’єднав і виміряв. Причому його показання майже не коливалися, ну буквально трішечки.
Ви, звісно, запитаєте, якою була ємність вихідних конденсаторів. А там було 5 штук по 2200мкФ, з’єднаних паралельно, тобто близько 11000мкФ, тому найближче значення показав саме старенький прилад.

Ну і раз уже в кадр потрапив мультиметр, то нагадаю і наполегливо скажу: завжди розряджайте конденсатори перед вимірюванням!!!!
Чому я про це згадав? Якось я спробував виміряти мультиметром ємність вхідного конденсатора, зарядженого приблизно до 250 вольт. І думаєте, сталося щось погане? Аж ніяк: він просто показав Discharge, а потім виміряв ємність. Так, виявилося, що цей мультиметр, якщо бачить, що конденсатор заряджений, спочатку розряджає його, а вже потім вимірює. Але в LCR-метрах зазвичай такого захисту не ставлять, тож якщо ви так зробите, є шанс, що доведеться йти по новий прилад.



І, звісно, індуктивність. Тут у мене немає нічого прецизійного, та й узагалі розкид тут зазвичай більший, бо найчастіше це силові дроселі. Але все ж спробуймо хоч щось оцінити.

Для тесту я вибрав умовно 6 типів дроселів, по два кожного типу — на мою думку, цілком достатньо.

1. Феритова трубка на дроті: один виток і кілька витків.
2. Аксіальні дроселі: імпортний на 10мкГн і радянський на 100мкГн.
3. Стрижневі, найімовірніше з блоків живлення або материнських плат, два варіанти
4. Тороїдальні на осерді з матеріалу з розподіленим зазором, явно з материнських плат.
5. Броньові, 33 і 330мкГн
6. Гантельки на 22 і 220мкГн.



Після цього спочатку виміряв добротність і ESR кожного з них на частоті 100кГц — для таких компонентів це цілком нормальна робоча частота.
Мені, по суті, особливо нічим перевірити результати, бо мій старий прилад на таких частотах не працює, та й порівнювати в цьому випадку, на мою думку, некоректно.

Суб'єктивно, виглядає цілком адекватно.



А тут я зробив іншу вибірку: взяв частину з перевірених вище, шість тестів:
1. Три вимірювання добротності на частотах 1, 10 і 100кГц
2. Три вимірювання ESR на частотах 1, 10 і 100кГц
3. Відповідно, три вимірювання індуктивності на частотах 1, 10 і 100кГц, але це загальне вимірювання.

Спочатку — одиночна трубка на дроті, модний стрижневий і тороїдальний дроселі



А також гантелька на 22мкГн. І тут я вирішив додати ще один дросель, намотаний на альсифері, якийсь радянський, найімовірніше з військового обладнання, доволі давній.



Радше як доповнення спробував виміряти первинну та вторинну обмотки імпульсного трансформатора. Випаювати не став, що в цьому випадку не зовсім коректно. За потреби можу виміряти який-небудь подібний поза платою.



Індуктивність, добротність і ESR первинної обмотки на частотах 10 і 100кГц.


І вторинна обмотка.


Ну і наостанок звичайний трансформатор на 50 Гц ТПП270, первинна обмотка.
Тут заради цікавості я виміряв індуктивність, добротність і ESR, але вже на частотах 100, 120 Гц і 1кГц.



Усюди пишуть, зокрема й в описі цього пристрою, що перед вимірюванням конденсатор треба розрядити. І мене постійно непокоїть питання: невже так складно зробити захист? Якщо спробувати виміряти ємність зарядженого конденсатора моїм мультиметром, він спочатку покаже напис Discharge і лише після розряджання почне вимірювання. Причому якось я так виміряв конденсатор вхідного фільтра БЖ, заряджений щонайменше до 200-250 вольт. І що б ви думали? Він так само розрядив його й виміряв.



Висновки.
На мій погляд, пристрій неоднозначний, і в мене є кілька причин так вважати.
Але спочатку про те, що мені сподобалося саме по собі й у порівнянні з моїм старим приладом. Переважно це зручність користування та формфактор корпусу, а також вбудований акумулятор (хоча він є і в моєму). Я б сказав, що сподобався інформативний дисплей, але тут усе неоднозначно. Річ у тім, що на екрані мого старого приладу, по суті, одразу відображається все, а тут лише два параметри — основний і додатковий.
Режими вимірювання, частоти 10 і 100 кГц, можливість увімкнути зміщення, а також вибрати вимірювальну напругу, функція сортування — загалом, якщо подивитися, всього багато.

Звісно, скажу й про те, що мені не сподобалося. Як мінімум, є певна невідповідність заявлених параметрів реальним. Наприклад, зазначено, що можна вимірювати конденсатори ємністю до 1000мкФ на частотах 10 і 100кГц, але насправді це не так: чомусь у мене виникли труднощі навіть із вимірюванням конденсатора на 47мкФ на частоті 100кГц, а 680мкФ я не зміг виміряти навіть на 10кГц.
Не менше запитань викликає вимірювання малих опорів, десь до 10-20мОм: про точність тут просто забудьте. Також помітив, що якщо він не може щось нормально виміряти, то покази починають шалено стрибати, тобто це не просто похибка, а взагалі неможливість працювати.
Ергономіка дещо підводить: наприклад, кнопка має одну назву, а функція — іншу; до того ж немає повного збереження останнього режиму роботи. Ну і вишенька на торті — не працює автовимкнення, це вже перебір. Хоча ні, є ще дрібниця: інструкцію писала людина, яка жодного разу не бачила прилад на власні очі, інакше вона знала б, який вигляд має головний екран.

Так, якось недоліків я побачив більше, ніж переваг, але все ж я вже деякий час ним користуюся і можу сказати, що він бере зручністю користування та якісним дисплеєм, тобто він просто зручний. Якщо до нього звикнути, тобто знати, де йому можна довіряти, а де ні, то цілком нормально.
І все ж мене дуже здивувало інше: мій старенький XJW01, по суті саморобний прилад, у деяких тестах його перевершив. Наприклад, під час вимірювання малих опорів він може те, чого не може Fnirsi; це стосується й вимірювання ємності. Я показав, що XJW01 краще вимірює в схемі. Ні, неправильно: XJW01 вимірює там, де Fnirsi не може. Чому — я не розбирався. Але XJW01 певною мірою застарів, йому багато років, хоча, як на мене, він досі рулить.

Розбирання не робив, бо просто не бачу в цьому сенсу, та й у інших оглядах нутрощі показували неодноразово.

Магазин надав промокод FNSCD325, як я розумію, він дає знижку 3 долари. Період дії: 01.06.2026 – 10.06.2026

На цьому в мене поки, мабуть, усе, сподіваюся, було корисно.