RD6012H, дуже цікавий перетворювач від Riden
Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт
Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog
Почну огляд із переліку оглядів усієї протестованої продукції цієї фірми.
DPH5005
DPS8005
DPS5020
RD6006
RD6012
RD6018
RD6006P
RD6012P
RD6024
RK6006
Корпус і блок живлення до RK6006
RD6030
Силіконові накладки на корпус
Комплект кабелів RD 25A
Модуль RS485 з гальванічною розв’язкою для підключення перетворювачів серії RD60хх
RD6018P
Упаковка у фірмовому стилі: сам модуль у поролоні плюс коробка з пінопласту, пошкодити таке вельми складно.
Так само, як і минулого разу, у коробку поклали буклетик із рекламою різних моделей.

Замовлявся варіант з індексом W, тому комплект такий:
1. Власне модуль RD6012H
2. Зовнішній термодатчик
3. Клемник
4. Пара наконечників для підключення до блока живлення
5. Запобіжник
6. WiFi-модуль, входить до комплектації з індексом W.

1. До речі, зовні WiFi-модуль змінився порівняно з тими, що побували в мене раніше.
2. Зовнішній термодатчик, типовий, входить до комплекту всіх цих перетворювачів
3. Запобіжник на 20А
4. Клемна колодка й наконечники.

Немає сенсу описувати зовнішній вигляд: він абсолютно нічим не відрізняється від інших моделей, окрім серії МАХ.
А ось технічні характеристики наведу:
Model: RD6012H/RD6012H-W
Input voltage range: 6-70.00V
Max input current: 16A
Output voltage range: 0-60.00V
Output current range: 0-12.000A
Output power range: 0-720W
Output voltage accuracy: 0.3%+30mV
Output current accuracy:0.5%+5mA
Output ripple typical:75mV VPP
Working temperature range: -10℃~40℃
Working mode: Buck boost mode
Over temperature protection: System temperature>80℃
Screen: 2.4 inch color HD display
Weight(with package):About 0.61kg
Product dimension: 167*81*65mm

Ще коли я вперше побачив новинку, то спочатку навіть не зрозумів, що в ній такого особливого. Допомогла таблиця з характеристиками всіх моделей їхніх перетворювачів, де практично першим пунктом зазначено назву топології — Buck-Boost.
І тут одразу стало зрозуміло, що це логічне продовження моделі DPH5005, яка також уміла видавати повні 60 вольт не лише від вхідних 55, а й, наприклад, від 24.

Звісно, хтось запитає: а навіщо це взагалі потрібно, якщо простіше купити блок живлення на вищу напругу?
Є щонайменше два варіанти відповіді:
1. Якщо ви хочете використати не «ноунейм» блок живлення, а фірмовий, то будете неприємно здивовані, адже зазвичай у брендів є варіанти на 24, 36, 48, іноді 54 вольти, а 60 і тим паче 70 вольт практично немає. Тут же можна купити якісний блок живлення на 48 вольт і використовувати його.
2. Живлення від акумулятора. Звісно, хтось скаже: звичайний же теж можна живити від акумуляторів. Ні, якщо хочете отримати на виході до 61 вольта, то не вийде, адже щоб отримати ті самі 68–70 вольт на розрядженій батареї, на зарядженій ви точно перевищите максимальну вхідну напругу, і знадобиться передрегулятор.
3. Крім того, хтось захоче використовувати звичайний трансформатор на 50 Гц, і тут майже та сама проблема, що й з акумуляторами: у трансформаторного блока живлення великий розкид напруги, який залежить від вхідної напруги та струму навантаження.
Щодо живлення виробник навіть показує варіант рішення зі своїм стандартним корпусом. І до речі, ще одна перевага такого варіанта: якщо повна потужність потрібна вам нечасто й ненадовго, цілком можна встановити в корпус акумулятор і відносно малопотужний зарядний пристрій. Велику потужність забезпечить акумулятор, а невелику тривалу — зарядний пристрій.

Власне, через усе це огляд апаратної частини був для мене набагато цікавішим, ніж зазвичай.
Для початку — кілька фото загального вигляду з обох боків.


1. На вході є дросель, але в цьому випадку це не звичний синфазний дросель, а накопичувальний дросель підвищувального DCDC.
2. Поруч установлено запобіжник і транзистор захисту від переполюсування. До речі, поруч є гніздо для встановлення запобіжника, але якщо штатний перегорів, настійно рекомендую спочатку перевірити працездатність перетворювача, встановивши запобіжник у гніздо, і, якщо все гаразд, припаяти його на місце старого. Річ у тім, що гніздо розраховане максимум на 10 А.
3. Вузол допоміжних перетворювачів.
4. Конденсаторів багато, усі великогабаритні, на 470 мкФ, 80 В.
5. Невелика платка, якщо не помиляюся, — захист від підвищеної напруги на вході.
6. Роз'єм для підключення зовнішнього термодатчика, як завжди, сховали. До речі, на фото в магазині вони випадково так само назвали й роз'єм для підключення вентилятора — не переплутайте, датчик один, і підключається він сюди.

1. Субмодуль ШІМ-контролера підвищувального DCDC.
2. Діод і транзистор підвищувального перетворювача. Зазначу, що на діоді немає термопасти, а це недобре.
3. Субмодуль ШІМ-контролера знижувального DCDC.
4. Пара потужних шунтів, відповідальних за вимірювання вихідного струму.
Отже, на спільній платі є три субмодулі, компонування явно дуже щільне — не знайшлося місця навіть для вхідного дроселя.

1. Реле, що підключає клему заряджання акумуляторів.
2. Якийсь незрозумілий вузол біля реле, праворуч є ще й полімерний запобіжник.
3. Біля шунтів виявилося щось, що, судячи з маркування, найімовірніше є транзистором. Припускаю, що він належить до стабілізатора струму, який розряджає вихідні конденсатори.
4. На виході також є запобіжник, а ще дросель для зменшення пульсацій і захисний діод. Якщо не помиляюся, він підключений паралельно до виходу й перегорає запобіжник, якщо під'єднати до основного (а не зарядного) виходу, наприклад, акумулятор із неправильною полярністю. Вихід заряджання має захист від переполюсування — реле просто не ввімкнеться.

Типове місце для встановлення WiFi-модуля, але є й зміни: раніше модуль було складніше встановити, зате він тримався краще, бо фіксувався засувкою корпусу. Тепер установити його простіше, але й підчепити легше.

Далі виймаємо силову плату. Для цього спочатку треба випаяти три вихідні клеми. Мушу сказати, що, на відміну від попередніх моделей, випаяти їх чомусь було складніше, хоча, можливо, це суб'єктивне враження. Особливо важко піддавалася мінусова клема.

Далі відгинаємо засувки й виймаємо плату — це дуже просто.

Кілька детальніших фото верхнього боку.
1. Вузол малопотужних перетворювачів
2. Вузол ШІМ підвищувального перетворювача
3. Клема біля шунтів, випаювалася найгірше. Загалом настійно не рекомендую випаювати ці клеми «просто з цікавості».
4. Вузол вихідного фільтра.
Загалом на виході виходить чимала ємність, тож під час перевірки різних умовних світлодіодів можуть бути «нюанси». Тому або вчимося робити це правильно, або купуємо щось на кшталт RD6006P.

Тут майже порожньо, видно, що в одному місці є або потужна перемичка, або підсилення якоїсь доріжки.

1. Шунт підвищувального перетворювача, номінал — 3.5 мОм, досить рідкісний. Праворуч угорі — радіатор одного з допоміжних DCDC.
2. Вузол знижувального перетворювача. Сподобалися два дроселі праворуч від транзистора, а також загальна акуратність монтажу.

Загальний вигляд плати контролера. До речі, раніше не замислювався, але енкодер вони встановлюють на 30 імпульсів, а не на звичайні 20.

Власне, «мізки» перетворювача.

Під час увімкнення відображається заставка з назвою моделі. Екран із бутлоадером з’явився випадково: клацав, вмикаючи й вимикаючи живлення, щоб сфотографувати вікно заставки, і випадково відкрився екран завантаження.
Основне вікно таке саме, як у попередніх версіях. Єдине, на що звернув увагу, — у рядку встановлення параметра напруги є літера V, а в рядку встановлення струму літери А немає — просто не влізла :)
По суті, відмінність меню від усіх інших версій (ну, крім потужності) полягає в одному пункті — Boost output.

Далі, власне, будуть тести, і першим буде вимірювання споживання. Тут є два варіанти.
Обидва тести проводилися за вхідної напруги 10, 40 і 60 вольт, але ліворуч — із увімкненим режимом підвищення, праворуч — із вимкненим.
Видно, що за вхідної напруги 10 і 40 вольт увімкнення функції підвищення напруги трохи збільшує струм споживання без навантаження, а за 60 вольт різниці вже немає (дивимося споживання за нижнім блоком живлення).

Перший тест — оцінювання точності вимірювання вхідної напруги. Перевіряв за напруги 10, 20, 30, 40, 50 і 60 вольт — усюди без зауважень, похибка максимум 0.01 вольта.

Другий тест
Точність встановлення та вимірювання вихідної напруги. Перевіряв у діапазоні 0.01–50 вольт за сіткою 1-2-5.
До напруги 0.1–0.2 вольта є невеликі зауваження, хоча чи можна вважати зауваженням різницю в 0.002–0.004 вольта?
Тож тут зараховано, мене більш ніж влаштувало.

Третій тест.
Те саме зі струмом — від мінімуму до максимуму, сітка та сама, 1-2-5, але наприкінці є перевірка за струму 12А.
За малих значень струму є певні складнощі: приблизно до 100-200мА струм завищений, далі різниця теж є, але на тлі заданого значення вона відносно невелика.
Загалом цілком нормально, особливо якщо врахувати, що тут усе вимірюється й задається з використанням одного шунта. У мультиметрі я використовував щонайменше два діапазони: до 600мА і до 10А. Тож, як на мене, отримати таку похибку з шунтом 7.5мОм у діапазоні 1мА-12А — більш ніж пристойно.

Четвертий тест, залежність вихідної напруги від навантаження.
Тут я встановлював напругу 3.3, 5, 12 і 24 вольти та вимірював її на клемах БЖ без навантаження і за повних 12А.
Різниця становила приблизно 10-12мВ, що, на мій погляд, теж чудово. Так, тут немає чотирипровідного підключення, але видно, що струм вимірювання вибрано правильно і принаймні на боці перетворювача та його клем усе стабільно, а 10мВ — частина з них цілком припадає і на самі «банани», від зовнішньої до внутрішньої частини клем.

П’ятий тест, оцінювання падіння напруги на силовому вузлі — по суті, щоб розуміти, яка мінімальна напруга має бути на вході, аби отримати потрібну на виході.
І оскільки це не звичний знижувальний перетворювач, є нюанси.
Якщо просто подати зараз на вхід, наприклад, 24 вольти, то на виході без проблем отримаю хоч 40, хоч 60.

Тому заходжу в меню й вимикаю функцію підвищення напруги, після чого перетворювач стає, по суті, звичайним RD6012, і за тих самих 24 вольт на вході маємо близько 22 на виході.

Перевіряв за двох вхідних напруг — 24 і 48 вольт — і двох струмів навантаження: 6 і 12А.
Мінімальне падіння за вхідної напруги 24 вольти становило близько 2.8 і 3.2 вольта для 6 і 12А відповідно.
За вхідної напруги 48 вольт воно було вже більшим — 4.9 і 5.3 вольта відповідно. Тож, щоб отримати 61 вольт, на вхід треба подавати не менше ніж 68-70 вольт, якщо, звісно, не використовуємо функцію підвищення.

А от значно цікавіше провести той самий тест, але вже з увімкненим режимом підвищення.
До речі, невелике доповнення: якщо для знижувальних перетворювачів зазвичай вказують і, по суті, нормують вихідний струм, то для підвищувальних вказують вхідний. Суть у тому, що вирішальним є саме вхідний струм, і оскільки тут заявлено максимальний вхідний струм 16А, то для отримання вихідної потужності 720 ват на вході треба мати щонайменше 720/16=45 вольт.
При цьому, якщо на вході в нас, наприклад, 12 або 24 вольти, то отримаємо до 12х16=192 ват і 24х16=384 ват відповідно.
Але перевірмо, як воно насправді.
Фотографії згруповано попарно: ліворуч RD6012H, праворуч RD6030, який його живить, і можна бачити споживаний струм.
На RD6012H встановлено вихідну напругу 60 вольт і ввімкнено навантаження зі струмом 12А, тож режим близький до максимального.
1, 2, 3. За вхідної напруги 48, 46 і 43.27 усе нормально, єдине — струм від первинного БЖ становив близько 17.3А. Тобто приблизно до 43-44 вольт RD6012H цілком може забезпечити близько 720 ват на виході за вихідної напруги 60 вольт.
4. За вхідної напруги 41.23 вольта струм уже перевищив 18 ампер, а напруга на виході RD6012H трохи знизилася, тобто підвищувальний перетворювач явно перейшов у режим обмеження, але нічого не вимкнулося.
5, 6. За вхідної напруги 40.26 і 37.26 усе продовжувало працювати, але напруга на виході знизилася до 58.40 і 54.85 вольта за вхідного струму 18.16 і 18.47 А відповідно.
Тобто перетворювач повністю забезпечує заявлені характеристики й здатен видавати 720 ватів навіть не за розрахункових 45 вольт, а й за трохи нижчої напруги: за 44 — точно, а можливо, і за 43 вольтів. А якщо на власний страх і ризик трохи зменшити номінал шунта (того, що на 3.5 мОм), то й за нижчої напруги, але тоді доведеться також замінити вхідний запобіжник.

А тепер, як і в моєму прикладі, підемо від зворотного: подамо на вхід 12 і 24 вольти й подивимося, що саме перетворювач може видати за вихідної напруги 60 вольт.
Оскільки вище я наводив розрахунок для ідеальних умов, тобто без урахування ККД самого перетворювача, значення потужності виходили оптимістичнішими, але реальність і фізика вносять свої корективи.
Отже, вхідна напруга — 12 вольт, вихідна — 60 вольт, максимум близько 3.1 А, або 185 ватів; на вході при цьому струм близько 17 А, що явно більше за заявлені 16 А, але цілком працездатно.
Вхідна напруга — 24 вольти, тут уже значно легше: струм 6.5 ампера, потужність 422 вати, на вході трохи більше ніж 17 ампер.
Власне, це максимум, який ви отримаєте, живлячи від джерела на 12 або 24 вольти. Хочете більше — подайте хоча б 36 вольт.

Тест шостий, оцінювання пульсацій.
Цей тест мене також дуже цікавив, передусім своєю непередбачуваністю: адже з одного боку, правильно спроєктований підвищувальний перетворювач може покращити картину, а неправильно спроєктований — погіршити, причому суттєво.
У всіх тестах пульсацій на вхід подавалося 48 вольт, тобто підвищувальний перетворювач працював майже на повну потужність. А ще 48 вольт я вибрав тому, що це найпоширеніша максимальна напруга фірмових блоків живлення.
Почну з варіанта, де на виході 12 вольт, і подивимося на пульсації без навантаження та за струмів 4, 8 і 12 ампер.
Чесно кажучи, тут перетворювач мене неабияк здивував. Я навіть перевіряв кабелі до осцилографа, подумав, що просто немає контакту.
Суть у тому, що навіть у режимі зі струмом 12 А пульсації становлять максимум 10–15 мВ — просто супер.

Тепер трохи інакше: струм скрізь максимальний — 12 ампер, але вихідна напруга різна: 5, 25, 36 і 48 вольт.
Тут пульсації, як і очікувалося, стали більшими, найбільшими вони були за вихідної напруги 36 вольт, але навіть тоді становили близько 20 мВ, що на тлі заявлених 75 мВ виглядає справді дуже добре.

Після стількох перетворень (220-70-48-70-вихідна напруга) дивитися на пульсації з частотою 100 Гц, звісно, особливого сенсу немає, але я просто з цікавості глянув — і не пошкодував.
На верхніх скриншотах результати за 12 і 8 вольтів за максимального струму — там усе, загалом, звичайно. А на нижніх частота розгортки ще в 5 разів менша, і видно невеликі хвилеподібні коливання напруги. Насправді вони зовсім не критичні й проявляються переважно за нижчої напруги (ліворуч 12, праворуч 48 вольт), тож здебільшого просто цікаві. Можливо, це биття між частотами роботи двох DCDC.

Тест сьомий, перехідні характеристики.
Подавання й вимкнення 5 вольт на виході — усе красиво й без нарікань. Також перевірив, чи немає викидів під час подавання/вимкнення живлення перетворювача, — тут теж без нарікань.

Перехід між режимами CV-CC і CC-CV: напруга 15 вольт, струм навантаження 4.5 А, встановлено обмеження 3 А.
Під час переходу CC-CV маємо невеликий викид, близько 0.15-0.2 вольта, думаю, ним можна знехтувати.
Зазвичай я також проводив тест підключення/відключення навантаження, але цей тест провалився: я просто не зміг зафіксувати осцилографом будь-які зміни напруги під час підключення навантаження близько 3.5-4 ампер. Ні, зрозуміло, що вони там десь є, але настільки малі, що ними можна знехтувати. З іншого боку, це певною мірою теж не завжди добре: виходить, що це компенсується великою вихідною ємністю.

«Паяльниковий тест»: на виході 24 вольти, підключено паяльник Т12, дивимося на викиди під час підключення/відключення нагрівача.
Вони там, звісно, є — маю на увазі викиди, — але такі малі, що побачити їх можна хіба що під мікроскопом :)

Тест восьмий — оцінювання ККД перетворювача.
Оскільки перетворювач «хитрий», тест проводився у три етапи: за вхідної напруги 36, 48 і 60 вольт та вихідної напруги 5, 12, 24, 36, 48 і 60 вольт. При живленні від 36 вольт струм навантаження становив 10 А, а за 48 і 60 вольт — повні 12 А.
Нижче фото того, який вигляд мав тест за вхідної напруги 48 вольт. У режимі з вимкненим підвищувальним перетворювачем не перевіряв, бо не бачив у цьому сенсу: у такому режимі це, по суті, типовий RD6012, але з трохи нижчим ККД через падіння напруги на діоді вимкненого підвищувального перетворювача.

Під час заповнення таблиці вводив миттєві значення струму, тому можлива певна похибка, але, думаю, це не критично.
Нижче — результати в усіх перевірених режимах: і щодо ККД, і щодо втрат потужності на перетворювачі.
На мій погляд, результати дуже непогані, хоча й у DPH5005 вони були непоганими. У найгіршому режимі я отримав близько 27 ват втрат, а в режимі з максимальною вихідною потужністю та напругою 48 вольт — 26 ват.

Також перевірив тепловий режим перетворювача. Для цього використав комплект із RD6030 і навантаженням на 1200 ват на базі контролера Atorch.

Намагався використовувати найбільш типовий режим із високим тепловим навантаженням: на вході 48 вольт, на виході 60, струм навантаження 12 ампер, тобто все близько до максимуму.
Звісно, на вході потужність була більшою за 720 ват через ККД, а на виході, на навантаженні, трохи меншою через падіння напруги на проводах.

Тест тривав трохи більше ніж 20 хвилин. Перше фото зроблено майже на самому початку тесту, наступні три — через 20 хвилин. Перетворювач лежав на столі платою догори. У корпусі картина була б, звісно, гіршою, але, думаю, не набагато.
Отже, найгарячіший компонент — діод підвищувального перетворювача, 82 градуси. До речі, пам’ятаєте, я писав, що він без термопасти? Думаю, не завадить трохи її туди додати.
В іншому все чудово: дросель підвищувального перетворювача — 51 градус, у знижувального — лише 29 градусів. Щоправда, шунти теж нагрівалися — до 63 градусів, а решта просто холодна...

Як я розумію, програмне забезпечення фактично не змінилося. Запустив версію 18, вона запропонувала оновитися; з нового заявлена лише підтримка RD6012H.

Загалом програма досить багатофункціональна, хоча, на мій погляд, інтерфейс явно перевантажений.
Є можливість калібрування, програма просить пароль. Не перевіряв, бо й так усе нормально.
Також є можливість роботи за програмою, але вона була тут і раніше.
Версія прошивки перетворювача — 1.40, наразі остання. Власне, це й усе.
Можливо, завтра-післязавтра перевірю підключення через WiFi: може, є якісь зміни, адже модуль, здається, новий. Раніше, пам’ятаю, доводилося танцювати з бубном, поки його підключиш.

Висновки.
Якщо говорити відверто, я більше чекав на модель 6036 — особисто для мене це важливіше. А з огляду на те, що до цього вийшов гібридник 6018Р, це було б і логічніше. Але виробник знову здивував і, мушу сказати, приємно здивував.
Власне, це, по суті, типова модель 6012, але з надбудовою у вигляді підвищувального DC-DC перетворювача. До речі, я не вимірював напругу на його виході, але, знаючи модель DPH5005, можу припустити, що там близько 70 вольт і вони постійні.
Причому додавання перетворювача не погіршило базову модель, а додавання фільтра на виході помітно зменшило пульсації. Хоча, на мій погляд, на зменшення пульсацій, можливо, також вплинуло те, що сама плата тепер, по суті, живиться стабілізованою напругою, причому стабілізація відбувається відразу на спільній платі, а не десь у блоці живлення.
Так, не скажу, що модель буде такою ж популярною, як попередні, але те, що вона однозначно знайде своїх покупців і свою нішу, — факт на всі 100%. Частково завдяки пристойним характеристикам, частково — завдяки характерній особливості, але ця модель мені справді дуже сподобалася.
Мабуть, єдина ложка дьогтю — відносно велика вихідна ємність, через яку перетворювач став трохи «ватним». Тому, якщо перевіряєте щось на кшталт умовних світлодіодів, будьте уважні.
А в іншому — параметри, ККД, можливості: справді 5 балів. Ось як би переконати їх розробити електронне навантаження, а точніше — модуль контролера, а ще точніше — модуль контролера + силові плати, уніфіковані, до яких користувач сам добере систему охолодження? Може, голосування влаштувати? :) Адже фактично є майже порожня ніша (Atorch не рахується, там із ПЗ часто суцільний морок), яку займе хтось інший, і не факт, що в нього буде щось хороше.
Ну а на сьогодні, мабуть, усе. Сподіваюся, було корисно, і я був би дуже радий вашим коментарям та думкам як щодо самого перетворювача, так і щодо можливих сценаріїв його застосування.
riden блок питания 120 v, riden rd6012h vs rd6012h, блоки питания ruideng, riden блок питания повышышай понижай, 1
Запитання та відповіді
Чим Riden RD6012H відрізняється від RD6012?
У RD6012H додано підвищувальний DC-DC-перетворювач, тож він може видавати до 60 В навіть за нижчої вхідної напруги. Автор описує його як типову модель 6012 із цією надбудовою.
Які діапазони вхідної та вихідної напруги має RD6012H?
У статті вказано діапазон входу 6–70 В і виходу 0–60 В. Максимальний вихідний струм — 12 А, потужність — 720 Вт.
Що автор відзначив під час перевірки RD6012H?
Доданий перетворювач не погіршив базову модель, а вихідний фільтр помітно зменшив пульсації. Водночас велика ємність на виході робить пристрій трохи «млявим», тому автор радить бути уважним, наприклад, під час перевірки світлодіодів.
Ця модель є у зведеній таблиці: Порівняння регульованих перетворювачів для лабораторного БЖ
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Перетворювачі
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі1
Коментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація




Коментарі публікуються мовою оригіналу.