Деякий час тому в мене виникла ідея створити один простенький, але корисний пристрій. Усе необхідне для нього в мене було вдома, але бракувало ампервольтметра. Замовив, отримав і взявся за задумане. Докладніше — під катом.
Ще на початку місяця я написав, що планую присвятити більшу частину оглядів цього місяця саморобкам і різним речам для них. Але життя внесло свої корективи у вигляді певних проблем, через які я понад два тижні нічого не писав і майже не заходив на муську. Крім того, я не встиг викласти огляд 18 квітня, хоча планував у такий спосіб відзначити річницю публікації мого першого огляду тут. За цей рік я знайшов багато нових друзів і познайомився з дуже хорошим і приємним колективом, тож вважайте, що сьогодні 18 квітня і я виклав огляд на честь річниці :)
Почну, як завжди, з того, як це до мене дісталося. Так само, як завжди, сховаю цю частину під спойлер.
Моє замовлення прийшло в поліетиленовому пакеті, усередині якого був такий собі невеликий згорток, у якому й лежало замовлення.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Прилад був упакований у пакет із застібкою, усе просто й акуратно.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
До комплекту входить сам прилад, кабель живлення приладу (живлення не від вимірюваного кола) і кабель для підключення кіл вимірювання струму та напруги. Роз'єми фіксуються досить надійно, хоча самі дроти не вирізняються перерізом — на жаль, це проблема всіх таких речей. Загалом такі прилади досить добре відомі, навряд чи я відкрию щось нове.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
На торці вказані характеристики. Але зазначено лише пункт 10 Ампер, діапазон вимірювання напруги не вказаний. Уже після тестування я побачив, що прилад розрахований на вимірювання напруги до 100 Вольт, а тестував я його лише до 32, бо вважав, що прилад розрахований максимум на 30 Вольт. Прикре недогледіння.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Прилад має стандартні монтажні розміри 45х26мм. Також є засувки для фіксації приладу на щиті, але варто зазначити, що для встановлення плату доведеться вийняти з корпусу, оскільки засувки впиратимуться в індикатори, і встановити прилад буде складно або й узагалі неможливо. На фото видно нутрощі приладу, добре помітні два підлаштувальні резистори для коригування показів напруги та струму.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Індикатор чомусь нагадав мені наші старі, ще радянські індикатори. Уже не пам'ятаю, як вони називалися: такі самі рубані сегменти, щоправда, наші світили значно гірше.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Прилад має власний шунт, під ним є деталь, схожа на операційний підсилювач, але стверджувати не буду, бо документації не знайшов. Якщо хтось знає, що це, пишіть у коментарях, буду дуже вдячний.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
На цьому фото добре видно контролер, на якому зовсім немає жодного маркування, мікросхему стабілізатора живлення, роз'єм живлення, а також діод, який захищає від переполюсування живлення (випадково перевірив).
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Не ходитиму навколо та навколо, а відразу перейду до тестування. На мою думку, це найнеобхідніше під час опису таких приладів (та й будь-яких речей, призначених для вимірювання чого-небудь).
Для цього я зібрав невеликий стенд, у якому взяли участь: Два мультиметри: один вимірює струм (ліворуч), другий — напругу (праворуч). Два лабораторні блоки живлення: один працював як джерело струму (верхній), другий — як джерело напруги (нижній). Блок живлення, від якого живився сам ампервольтметр (стоїть окремо)
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Перша перевірка показала, що струм вимірюється не надто добре. Точніше, похибка вимірювання була цілком прийнятною для амперметра, але якщо є можливість зробити краще, то чому б нею не скористатися. Чотири вимірювання до корекції — На БЖ, який працював як джерело напруги, я просто виставляв напругу, кратну 4 В, а на БЖ, який працював як джерело струму, виставляв струм за своїм мультиметром.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Після цього етапу я трохи підкоригував налаштування. На мій погляд, стало краще.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
На цьому етап перевірки ампервольтметра можна вважати завершеним. Тепер можна спокійно перейти до опису того, для чого замовлявся цей ампервольтметр.
Застосувати цей прилад я вирішив в одному цікавому й корисному пристрої — електронному навантаженні. Не скажу, що цей прилад мені потрібен, можливо, ще й стане в пригоді, але спочатку мені просто сподобалася сама ідея, і хотілося зробити щось для моїх читачів. У цьому пристрої немає нічого незвичайного, усі рішення добре описані в літературі, а я просто «приготував» його по-своєму. Спочатку я зробив його дуже компактним і використав компоненти SMD, але потім вирішив переробити так, щоб його було зручно повторити навіть радіоаматорам-початківцям. Тут немає мікроконтролерів чи якихось рідкісних і дорогих компонентів, найдорожчий — власне ампервольтметр, та й усі деталі використані вивідні.
Схему зібрано на операційному підсилювачі. Мікросхема містить два однакові ОП. На одному зібрано схему порівняння, яка встановлює таку напругу на затворі силового транзистора, за якої струм у колі дорівнює заданому. Другий підсилювач я використав як підсилювач струму для джерела опорної напруги. Можна було обійтися і без нього, але він уже був, та й не хотілося, щоб простоював. Джерело опорної напруги потрібне, щоб задане значення струму не змінювалося під час роботи, наприклад, через нагрівання. Уся схема живиться від 8 В, які стабілізуються лінійним стабілізатором 78L08.
Схема дає змогу встановлювати струм навантаження до 5 А, при цьому вхідна напруга має бути такою, щоб потужність, розсіювана на силовому транзисторі, не перевищувала 30-40 Вт. Якщо використати потужніший транзистор і організувати активне охолодження, потужність можна легко збільшити до 50-100 Вт. На платі передбачені місця для встановлення терморезистора керування вентилятором і його підключення. Оскільки я робив демонстраційний варіант, ці компоненти не встановлював. Можна використати практично будь-який польовий транзистор або навіть біполярний (але тут потрібен транзистор із великим коефіцієнтом підсилення, наприклад КТ827). Практично всі компоненти можна використовувати зі значним розкидом номіналів — до 50-100%. Виняток становить лише пара резисторів R2 + R3 і струмовимірювальні резистори R7, R8.
Схема пристрою Вхідний роз'єм має три контакти. Це зроблено для того, щоб можна було збільшити потужність навантаження, підключивши зовнішній навантажувальний резистор. На платі є перемичка між двома контактами, але насправді вона не потрібна й має бути встановлена безпосередньо на роз'ємі.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Друкована плата.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Плата виготовляється дуже легко, не має вузьких місць, тонких доріжок тощо. Також на платі є контур для вирізання віконця під установлення ампервольтметра.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
А ось і весь комплект компонентів. Усі резистори мають потужність 0.125–0.25 Вт, виняток — R7 і R8, які мають бути потужністю 1 Вт.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
А ось і зібрана плата. Радіатор трохи не вписався за габаритами, узяв перший, який більш-менш підійшов. Силовий транзистор ізольований від радіатора. Під час установлення плати в корпусі це робити необов’язково, але за відкритого монтажу бажано, оскільки корпус транзистора під’єднаний до входу плати й на ньому є напруга вимірюваного кола.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Плата трохи ближче. Ліворуч — роз’єм для під’єднання того, що ми хочемо навантажити: блока живлення, акумулятора чи чогось іншого. Біля індикатора — ручка змінного резистора. Краще використовувати резистор із лінійною характеристикою регулювання: А у вітчизняних і В в імпортних. Праворуч — вимикач живлення та вхід для під’єднання живлення пристрою. Я використовував найзвичайніший блок живлення на 12 В.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Ззаду нічого особливо цікавого немає. Проводи від індикатора я вивів через верхній бік плати — мені здалося, що так буде охайніше й надійніше. Насправді їх можна просто припаяти знизу. Плату виготовлено під транзистор у корпусі ТО247, але я використав транзистор у корпусі ТО220.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Перше ввімкнення. Якщо компоненти справні, пристрій має запрацювати одразу. Єдиний компонент, який, можливо, доведеться підібрати, — резистор R2. Мені нічого підбирати не довелося.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Для перевірки я використовував лабораторний блок живлення. Регулювання струму навантаження починається від 20 мА — це видно за показами індикатора пристрою. Менше встановити не дає змінний резистор.
Кілька фотографій процесу тестування пристрою, який у мене вийшов. Напруга на виході блока живлення не змінювалася. Те, що на індикаторі пристрою напруга під навантаженням менша, — це нормально: позначається падіння напруги на проводах, клемах тощо. 1. Струм навантаження — 1 А. 2. Струм навантаження — 2 А. 3. Струм навантаження майже максимальний — 5.07 А. 4. Струм навантаження максимальний — 5.1 А. Блок живлення перейшов у режим обмеження струму, а індикатор пристрою показує мінімальне падіння. Фактично це мінімальна вхідна напруга, за якої пристрій забезпечує струм навантаження 5 А.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Напруга на вхідних клемах відповідає напрузі, яку показує ампервольтметр (з урахуванням його похибки).
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Наприкінці заради експерименту перевірив стабілізацію струму навантаження зі зміною вхідної напруги. Працює ідеально. Вхідна напруга — 3 і 12 В, струм навантаження — 2 А.
Щитовий ампервольтметр і його застосування.
Додаткові матеріали, схема, трасування, кілька даташитів — завантажити.
На цьому з описом пристрою, здається, все. Якщо є запитання, буду радий відповісти :)
Підсумок. Не буду ділити на плюси й мінуси, адже, на мій погляд, прилад цілком непоганий. Звісно, не зовсім ідеальний, але цілком відповідає своєму класу. Дуже потішила можливість підлаштування. У мене вже був огляд амперметра, де не допомагало навіть підлаштування, а тут із цим усе гаразд. Покази індикатора добре видно, щоправда, я б поміняв місцями кольори підсвічування, але це вже на любителя.
Ампервольтметр для огляду надала крамниця eachbuyer.
Сподіваюся, огляд був цікавим і корисним. Чекаю на запитання й поради в коментарях :) Щоб отримати знижку 8%, можна скористатися купоном NEWORDER8
Цю сторінку знайшли, коли шукали: https://www.kirich.blog/stati/informaciya-dlya-nachinayuschih/86-schitovoy-ampervoltmetr-i-ego-primenenie, схема подключение ва-2 вольтамперметр, "Ампервольтметр" принцип рааботы, принцип действия ампервольтомметр, 2, вольтамперметр щитовой ва 240 подключение проводов, для чего предназначен ампервольтметр? на тубах, амперметр щитовой авв для чего, щитовой ампервольтметр ва 2 схема подключения проводов, самодельный электронный ампервольтметр, назначение и общие характеристики ампервольтметр, схема подключения 4 разрядного ампервольтметра, ампервольтметр что делает, ампервольтметр для чего применяется, щитовой амперметр всё про него, щитовой амперметр и его применения, ампервольтметр это, тк 1382, вольтамперметр щитовой ва 20 0 60а схема подключения, щитовой ампервольтомметр, домашние ампервольтметры, ампервольтметр для чего предназначен, для чего нужен ампервольтметр тепловые сети, опишите назначение и применение ампервольтметра., схема вольт амперметра тк 1382
Який діапазон напруги вимірює щитовий ампервольтметр?
На приладі вказано діапазон до 100 В, але автор перевірив вимірювання напруги лише до 32 В.
Яке електронне навантаження автор зібрав із цим ампервольтметром?
Це проста схема на операційному підсилювачі, розрахована на струм до 5 А та живлення 8 В. Потужність на силовому транзисторі має залишатися в межах 30–40 Вт.
Чи можна підлаштувати покази ампервольтметра?
Так. Усередині приладу є окремі підстроювальні резистори для коригування вимірювань струму й напруги; після підлаштування автор відзначив покращення.
Коментарі публікуються мовою оригіналу.