Реле напруги ZUBR-D2-63 від DS Electronics
1 052₴ (около $40)
Деякий час тому зайшла мова про виробників пристроїв захисту, і тоді я відповів, що до якісних зараховую продукцію трьох фірм: Новатек-Электро, Меандр і Зубр. Меандр мені не дуже доступний, продукцію Новатека я показував неодноразово, і ось дійшла черга до ще одного українського виробника — DS Electronics, який випускає продукцію під ТМ ZUBR.
Так склалося, що реле захисту від виходу напруги за встановлені межі поширеніші саме в країнах СНД, тому щодо асортименту ситуація така: на ринку є
1. Реле від великих фірм — зазвичай надійні, але часто з не надто широким функціоналом або вищою ціною.
2. Реле від відомих вітчизняних виробників: Zubr, Новатек, Меандр, DigiTop, хоча щодо останнього в мене є певні сумніви і стосовно країни-виробника, і щодо загальної якості.
3. Ну і чимало варіантів китайського виробництва — трапляються як цілком нормальні, так і дуже посередні за якістю.
Крім того, є реле від менш поширених виробників, наприклад харківські DigiCop і Adecs, російський (імовірно) HS Electro, AKIP-DON тощо.
При цьому вітчизняні пристрої зазвичай помітно якісніші за більшість виробів «з AliExpress», але функціонально насиченіші за фірмові аналоги зі схожою ціною, що й робить їх дуже популярними.
Почну з невеликого пояснення. Як би я цього не хотів, але огляд усе одно переросте в порівняння цього реле з Новатеківським РН-263t, тому постараюся робити це якомога об'єктивніше. Крім того, слід розуміти, що хоча ці пристрої й дуже схожі, РН-263t відрізняється функціональністю, адже додатково вміє вимірювати струм і, відповідно, працювати як реле максимального струму. Тож порівнювати їх «лоб у лоб» буде не зовсім коректно.
З продукцією DS Electronics я познайомився кілька років тому, коли робив електрику у квартирі доньки. Тоді я купив попередню модель — Dt-63 — і міг би сказати, що все чудово, якби не один нюанс. За замовчуванням встановлено надто низький поріг спрацьовування, через що часто траплялися хибні вимкнення. Будинок новий, проводка, відповідно, теж, але заселений ще не повністю, тож удень напруга легко сягала 240 вольт, і через стрибки реле вимикалося — довелося підняти верхній поріг.

DS Electronics виробляє свою продукцію лише на території України, але продає її під двома торговельними марками: ZUBR в Україні та RBUZ у Росії. На відміну від Новатек, у якого одна торгова марка й назви, але виробництво є і в Україні, і в Росії. І тут варіант із ZUBR/RBUZ мені подобається трохи більше, адже якість продукції незмінна, де б ви її не купили.
Посилання в заголовку веде на українську «Розетку», але про всяк випадок залишу посилання на сайт виробника, а також його російське дзеркало.
Серія ZUBR-D2 випускається у двох варіантах індикації (червона й біла) та трьох варіантах максимального струму (40, 50 і 63А). В огляді беруть участь дві моделі зі струмом 63А, але з різним кольором індикатора. Упаковані в картонні коробки, на яких зазначено модель, колір індикатора, гарантійний термін 5 років і адресу виробництва.

Крім пристрою, до комплекту входять інструкція та гарантійна картка.

Інструкція спільна для всієї серії й дуже докладна, тим паче що параметрів для налаштування багато, а налаштовуються вони через меню.
Як і належить, кожен пристрій має серійний номер, до якого прив'язана гарантійна картка. Щоправда, не знаю, що буде в разі її втрати; думаю, просто відраховуватимуть гарантійний термін від дати виробництва.

Чомусь на сайті виробника інструкція є лише українською, тож, щоб усім було зрозуміло, довелося знайти її окремо. До речі, український варіант інструкції зроблено якісніше.
Так само, як зазвичай, упродовж огляду я наводитиму витяги з неї, тому назва іноді буде не ZUBR, а RBUZ.
Технічні характеристики — ну, якось дуже стисло, хоча, справедливості заради, більшості користувачів цілком вистачить і спрощеного варіанта.

Але перейдемо власне до пристрою. Тут мушу зазначити: він має щонайменше незвичний вигляд, і ця незвичність полягає в тому, що на передній панелі немає звичного віконця індикатора.

Зверху й знизу розташовані клеми. Заявлений максимальний переріз проводів — 16 мм², що з огляду на заявлений струм підходить навіть для проводів з алюмінієвими жилами, не кажучи вже про мідні.
Збоку нанесено лазерне маркування з назвою приладу, короткими технічними характеристиками, адресою виробника та серійним номером виробу.
Знизу — фіксатор для встановлення на рейку. Читав в інтернеті кілька скарг на його крихкість, підтвердити не можу: у мене тримався нормально.
Зазначу, що пластик трохи незвичний: у цьому випадку він глянцевий, що дивно, адже модульне обладнання зазвичай матове. Утім, це не принципово. До міцності також претензій немає, а крім того, пластик не підтримує горіння, тож і тут усе гаразд.

На передню панель винесено трицифровий семисегментний дисплей, якого поки не видно, світлодіод і чотири кнопки керування.

Призначення кнопок керування.

Ширина корпусу становить два стандартні модулі, причому в перерізі корпус має форму трапеції, тому вгорі утворюється невелика щілина. Не критично, але трохи незвично.

Гаразд, з екстер’єром закінчили, перейдемо до огляду нутрощів.
Половинки корпусу скріплені засувками й одним невеликим саморізом, схованим під фіксатором. Після зняття нижньої частини одразу видно нульову шину та силові контакти реле.

Друкована плата двошарова, монтаж двосторонній. Зовні все має чистий і акуратний вигляд — причому не лише в SMD-компонентів, а й у вивідних, які зазвичай паяють вручну.
Приблизно в центрі плати видно терморезистор, що відповідає за контроль перегрівання. Він контролює температуру в корпусі реле, але встановлений так, що розташований відносно недалеко від контактів реле, щоправда, з протилежного боку плати.

1. Блок живлення побудований на базі ШІМ-контролера Viper06H, який уже має вбудований високовольтний транзистор, але тут він працює не з трансформатором, а з дроселем, оскільки гальванічна розв’язка не потрібна.
2. На платі є також другий DC-DC, який перетворює 24 вольти на 3,3 для живлення мікроконтролера. Тут використано доволі старий ШІМ-контролер 34063.
Тут мушу поставити виробникові плюс: мені особисто все-таки більше подобаються схеми з імпульсними перетворювачами, а не на базі баластного конденсатора, але це радше суб’єктивна думка.

З іншого боку плати встановлені габаритні компоненти, зокрема й поляризоване реле NRL08B-24D. Для реле цієї серії заявлено тривалий струм 60 А і короткочасний 80 А, опір контактів до 2 мОм і час увімкнення/вимкнення до 15 мс.

Кілька слів про реле та заявлені параметри.
У паспорті вказано модель реле, максимально допустиму потужність і струм навантаження.

Але, щоб спростити опис, виробник ніде не уточнює, що наведені вище параметри стосуються лише активного навантаження, а для індуктивного, ємнісного чи комбінованого вони можуть суттєво відрізнятися.
Причому про це не сказано й текстом — є лише невелике уточнення, яке також стосується далеко не всіх типів навантаження.
Також слід враховувати, що потужність навантаження 3000 ВА за напруги 220 В становитиме 4400 ВА за
270 В. Тому не допускайте перевищення паспортного значення комутованої потужності реле за
максимально можливого відхилення напруги в
бік збільшення.
Монтаж досить щільний, плату індикації та керування припаяно до силової.

Але мені було цікаво змалювати принципову схему, тому довелося розпаяти конструкцію.

Реле також довелося зняти.

На вході послідовно встановлено конденсатори 2.2мкФ 400 вольт виробництва Suntan, у низьковольтному колі — пара Jamicon 100мкФ 35 вольт.
Зазначу, що на вході пристрою встановили не лише варистор на 680 вольт (або 485 діючої напруги), а й повноцінний запобіжник, і за це я однозначно ставлю розробникам DS Electronics плюс.

На додатковій платі розмістилися дисплей, кнопки керування, а також мікроконтролер STM32F031.

Тут також явно використовували паяння на автоматичній лінії, усе дуже акуратно.

Реле розібрав лише тому, що воно легко розбиралося: кришка не приклеєна, а тримається на засувках.
Усередині — звичайне силове поляризоване реле, його навіть можна вручну перемкнути в той чи інший стан.
Контакти масивні, пружну частину додатково посилено.

Опір обмоток реле — близько 190Ом, що за напруги живлення 24 вольта дає струм обмотки близько 123мА. За комутацію живлення відповідають «цифрові» транзистори PDTS143XT, які за паспортом мають максимальний струм 100мА. Так, звісно, тут вони працюють у дуже короткочасному режимі й, можливо, працюватимуть нормально, але я б поставив щось потужніше.

Схему креслив просто з цікавості, і вже коли більша її частина була готова, згадав, що цю ж роботу виконав колега ksiman у своєму огляді, за що йому велике спасибі. Щоправда, у процесі знайшов чи то зміну, чи то помилку — не так важливо, та й сама схема трохи відрізняється.
Також скажу, що силову плату явно суттєво переробили конструктивно.

Перш ніж описувати налаштування й переходити до тестів, поясню схему підключення.
В українській версії цей момент описано докладніше й наведено не лише звичайну схему, а й монтажну.
Є два варіанти підключення: в одному силове нульове коло проходить крізь реле, у другому нульова клема використовується лише для живлення реле та вимірювання. На мій погляд, другий варіант надійніший, оскільки в силовому колі виходить менше з’єднань.

Підключаємо й перевіряємо.
Перше, що впадає в око, — індикатор. Так, пристрій має стильний і незвичний вигляд, і, думаю, такий варіант дешевший і простіший у виробництві, ніж корпуси зі світлофільтром, але, як на мене, він не такий зручний.
За світла спалаху показання майже не читаються, тому далі довелося знімати без нього, але тоді виникає інша проблема: пластик хоч і непогано пропускає світло, чіткість помітно падає.
У реальному житті це не критично, адже показання все-таки читаються, а крім того, у цього пристрою є регулювання яскравості — на випадок, якщо він, наприклад, стоїть у щитку з прозорою кришкою.
До речі, суб’єктивно білий індикатор читається краще.
Споживання довелося вимірювати одразу у двох пристроїв одночасно, оскільки під час спроби виміряти споживання одного ватметр показував нуль.

Перейдемо до налаштувань.
Щоб відкрити налаштування пристрою, натискаємо кнопку з трьома рисками. Є шість пунктів: кожне наступне натискання вибирає наступний пункт. Якщо нічого не натискати, через 5 секунд реле перейде у звичайний режим роботи.
1. Затримка ввімкнення потрібна як для компресорного обладнання, так і для захисту від частого ввімкнення/вимкнення в разі проблем у мережі. Рекомендую встановити хоча б одну хвилину.
2. Корекція показань вольтметра — тут на ваш розсуд, я б залишив як є.
3. Звичайна або професійна модель: спрацьовуємо на аварію якомога швидше або, якщо перевищення невелике, повільно, а за дуже високого — швидко. За замовчуванням вибрано звичайний варіант. Рекомендую одразу змінити на професійний; якщо чесно, я взагалі не розумію, навіщо потрібна «звичайна» модель.
4. Затримка вимкнення в разі просідання напруги виключає хибні спрацьовування за короткочасного зниження напруги, яке зазвичай безпечне для техніки.
5. Тип затримки ввімкнення: від моменту нормалізації чи від моменту вимкнення реле. Як на мене, для більшості користувачів особливої різниці не буде; другий варіант трохи швидший, перший безпечніший (на мій погляд).
6. Яскравість індикатора. Я пробував різні режими, але оскільки індикатор світить крізь пластик із відносно низькою прозорістю, найімовірніше, зазвичай буде встановлено режим 100%. Але все одно приємно, якщо РН стоїть у щитку, розташованому в квартирі: надто яскраве світіння може дратувати.

А так виглядає меню в динаміці. Деякими моментами воно мені чимось нагадало меню АВН, але загалом воно дуже зручне й інтуїтивно зрозуміле.
Кнопка i виконує кілька функцій, зокрема:
1. Якщо утримувати її 3 секунди, доки не з’явиться напис rSt, а потім відпустити, журнал аварій обнулиться
2. Якщо утримувати її 6 секунд, відобразиться версія прошивки — у моєму випадку d2.1.26.A

І, звісно, вимірювання.
Для початку, як завжди, оцінка діапазону робочих напруг і точності вимірювання напруги. У першому тесті обидва реле ввімкнулися за напруги близько 37–38 вольт, показували трохи менше, але за заявленої мінімальної напруги 100 вольт це нормально.
За вхідної напруги 50 і 75 вольт реле також занижували покази на 2–3 вольти, але й тут претензій немає.

А ось тут з’явилася невелика дивина. Під час тестування я помітив, що екран мультиметра світить надто яскраво, зменшив яскравість і вирішив провести тести заново. І ось тепер реле з червоним індикатором запускалося пізніше, а на певному початковому етапі в обох реле індикатор світився помітно тьмяніше, ніж під час першого прогону. Але цікаво, що змінилися й покази: якщо раніше на початковому етапі вони були занижені, то тепер — завищені.
У будь-якому разі нормується діапазон від 100 вольт, а тут в обох екземплярів усе чудово: до 250–300 вольт точність доволі пристойна. Якщо підвищувати напругу далі, видно, що різниця починає зростати й за вхідної напруги 400–450 вольт сягає 5 вольт.
На мій погляд, результат дуже пристойний; невелике зауваження є лише до діапазону від 300 вольт і вище.

Виробник заявляє верхню напругу 420 вольт, а більшої напруги в мережі ви навряд чи дочекаєтеся, але я вирішив прогнати реле протягом 30 хвилин за напруги 450 вольт.
І тут немає претензій ані до роботи, ані до нагрівання: максимум 44 градуси на корпусі в місці, де реле стояли поруч одне з одним.

За замовчуванням нижній поріг реле становить 198 вольт, верхній — 242 вольти, але в мене чомусь фактично вийшло 196 і 240 вольт. Причому на фото видно, що через невелику різницю в показах одне реле спрацьовує трохи раніше за інше, тож пороги я визначив правильно.
І тут я повернуся до того, з чого почав огляд, — хибних спрацьовувань. Так, формально нормальним діапазоном напруги в мережі вважають 198–242 вольти (220 +.-10%), але через можливі короткочасні стрибки або добові коливання реле запросто вимикатиметься, хоча насправді для техніки це нешкідливо. Саме це й сталося під час мого першого знайомства з реле Dt-63.
На мій особистий погляд, таке звуження діапазону лише негативно позначається на відгуках про реле, адже користувачі почнуть знайомство з ним із коротких аварійних вимкнень.
Думаю, діапазон 180–250 був би не менш безпечним, але стабільнішим. Наприклад, у мене зараз налаштовано 175–260.

Процес у динаміці: у такому режимі покази оновлювалися приблизно 1 раз на секунду.

Для прикладу — типовий добовий графік зміни напруги в мене вдома.

А таку картину я побачив буквально під час підготовки огляду, поки реле лежало поруч зі мною.
Налаштування за замовчуванням: 198/242 вольти, затримка ввімкнення 3сек. За таких параметрів ваша техніка отримає незабутні враження, особливо зрадіє холодильник...
Іноді така поведінка тривала пів хвилини й довше.

Мабуть, один із головних тестів пристроїв захисту — поведінка в різних аварійних ситуаціях і час спрацьовування.
Тут зроблю невелике пояснення: пристрій підтримує дві моделі поведінки — звичайну та професійну. Звичайна орієнтована на максимальну швидкість спрацьовування, а професійна зменшує кількість хибних спрацьовувань.
Водночас в інструкціях у двох варіантах (посилання є вище) описи режимів відрізняються. Різниця стосується опису реакції на зниження напруги в професійній моделі, тому я навів обидва варіанти.

Звичайна модель поведінки, налаштування за замовчуванням:
1. Зниження до 190 вольт, вимкнення через 1сек
2. Зниження до 160 вольт, вимкнення через 1сек
3. Зниження до 130 вольт, вимкнення через 1сек
4. Зниження до 110 вольт, вимкнення через 0.02сек
5, 6. Підвищення до 245 вольт, вимкнення через 0.03сек
У більшості випадків вимкнення припадало або на перехід синусоїди через нуль, або на останню чверть, але з випадковою полярністю.

Професійна модель:
1. Зниження до 190 вольт, вимкнення через 10сек
2. Зниження до 170 вольт, вимкнення через 1сек
3. Зниження до 130 вольт, вимкнення через 0.02сек
4. Зниження до 110 вольт, вимкнення через 0.02сек
5. Підвищення до 245 вольт, вимкнення через 0.5сек
6. Підвищення до 270 вольт, вимкнення через 0.03сек
Ключова відмінність від звичайної моделі поведінки — збільшена до 10 сек затримка при невеликому зниженні напруги та до 0.5сек при підвищенні. Також зросла швидкість реакції при зниженні напруги до 130 вольт: з 1 сек до 0.02сек.
В іншому поведінка нічим не відрізняється від звичайної моделі.

Увімкнення реле як після зниженої, так і після підвищеної напруги відбувалося також найчастіше близько до нуля синусоїди й також за випадкової полярності.

Пристрій має пам’ять аварій на 100 комірок. Цей режим активується натисканням кнопки i, при цьому на індикатор виводиться напруга в мережі, зареєстрована в момент аварії, та порядковий номер комірки — від найновішої до найстарішої.
Не скажу, що це дуже зручно, та й пам’ять на 100 спрацьовувань — навіть якось забагато, але тут я радше вважаю, що вона є — і добре, зайвою точно не буде.

На додачу перевірив падіння напруги на реле: щупи мультиметра під’єднував безпосередньо до клем пристрою, струм — близько 32, 63 і 80А.
Відповідно, отримав 15.1, 29.2 і 37.4мВ, що дає потужність втрат 0.48, 1.84 і 3Вт. Тест не зовсім коректний, оскільки комутувалася низька напруга, але результати близькі до очікуваних. Думаю, що краще не перевищувати тривало значення 50А.

І наостанок — порівняльне фото ZUBR-D2-63 і РН-263t.

Висновки.
Суб’єктивно реле дуже сподобалося, особливо відзначу хорошу схемотехніку, якісне складання, а також елементну базу й відповідність заявленим параметрам.
Звісно, не обійшлося й без «нюансів», і про них я розповім трохи докладніше.
Функціональність. Тут нічого ні додати, ні відняти: є все необхідне — регулювання порогів і часу затримки, а також доволі рідкісні функції: корекція показів вольтметра та регулювання яскравості індикатора.
Безпека використання. Корпус із пластику, що не підтримує горіння, якісні клеми, які, по суті, є виводами реле, що зменшує перехідний опір, а на додачу — захист від перегрівання.
Керування. З одного боку, є всі необхідні налаштування, але деякі, на мій погляд, цілком можна прибрати — реле не втратило б функціональності. Втім, «більше — не менше».
Зручність користування. Як органи керування використано кнопки. Певною мірою це зручно, але порівняно з «крутилками» наочність гірша. Наприклад, ви встановили комусь реле, а потім у разі проблем вам може зателефонувати навіть зовсім непідготовлений користувач і сказати, у якому положенні вони стоять. З кнопками це складніше, до того ж можна збити налаштування.
Дизайн. По-своєму гарне й малопоширене рішення, але цифри все-таки трохи мутнуваті. Можна було б поставити звичний світлофільтр, хоча й без нього все читається. Загалом, на любителя.
Єдине справді суттєве зауваження — налаштування за замовчуванням.
1. Пороги спрацьовування — 198/242. Це надто вузьке «вікно», і наша мережа в нього явно не вписується, тож імовірність хибних спрацьовувань буде майже 100%. Хибними вони будуть тому, що напруга нижче 198 вольт для переважної більшості техніки не небезпечна, а вище 242 — ще й тому, що зараз у нашій мережі максимально допустима напруга не 220 +10%, а 230 +10%, тобто 253 вольта.
2. Звичайна модель реакції на аварію, а не професійна. Чесно кажучи, я б «звичайну» модель узагалі прибрав: під час роботи вона радше створює проблеми, а до того ж зайвий раз заплутує користувача.
3. Час відновлення після аварії. У цього реле він становить 3 секунди, що разом із п.1 і п.2 створює просто пекельну проблему: реле починає хибно спрацьовувати, коли напруга в мережі ще нормальна, і ми отримуємо «кольоромузику», але без музики. У результаті реле не захищає техніку, а вбиває її.
Так, звісно, ви скажете: усе ж можна налаштувати. Цілком згоден, і це треба зробити одразу після встановлення. Рекомендую виставити нижній поріг 180 вольт, верхній — 255, час затримки — 60-90сек і професійну модель реакції.
Але, на мій погляд, ідеальний товар — це той, який після купівлі/встановлення не потребує жодних налаштувань.
І, звісно, виникає питання: яке ж реле краще — від DS Electronics чи Новатек-электро? На мій погляд, це приблизно те саме, що запитати, який ведмідь крутіший — бурий чи білий.
Якщо коротко, то в середньому вони приблизно однакові. На боці Новатековского РН-263t — більша функціональність (контроль і обмеження струму, краща модель реакції на аварію) та гарантія на 10 років. Ну а в оглянутому реле мені більше сподобалися схемотехніка, якість складання та коректне вимірювання напруги аж до максимального значення.
Крім того, у РН-263t застосовано одну модель поведінки, але ще складнішу: вона враховує три порогові напруги й формує три швидкості вимкнення. А ще є важлива річ — гістерезис: тут його або взагалі немає, або він дуже малий. І якщо три рівні не такі критичні, то гістерезис однозначно потрібен.
Також не можу не відзначити, що виробник після ранньої версії цього реле повністю переробив силову плату й поліпшив якість складання, а отже, зважає на зауваження та побажання. Респект.
P.S. Після надсилання розробникам звіту про помилку вони відповіли, що планують додати гістерезис. Аналогічно й щодо порогів спрацьовування — можливо, їх змінять відповідно до чинного стандарту.
На цьому в мене все, сподіваюся, було корисно.
1 052₴ (около $40)
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
реле напряжения zubr d2 -63t обзор отзывы, werlok vip 50, zubr d2 испытания, nrl08b-12d, 1, сравнить f&f cp 721 1 или зубр д2 63, где производятся реле напряжения зубр д2 63, реле напряжения зубр д2 подделка, где производится сборка реле контроля напряжения зубр д2 40, реле напряжения зубр внутри 4 кнопки
реле напряжения zubr d2 -63t обзор отзывы, werlok vip 50, zubr d2 испытания, nrl08b-12d, 1, сравнить f&f cp 721 1 или зубр д2 63, где производятся реле напряжения зубр д2 63, реле напряжения зубр д2 подделка, где производится сборка реле контроля напряжения зубр д2 40, реле напряжения зубр внутри 4 кнопки
Запитання та відповіді
Які налаштування автор радить для ZUBR-D2-63?
Нижній поріг — 180 В, верхній — 255 В, затримка — 60–90 секунд; також автор радить професійну модель реакції.
Що авторові сподобалося в реле ZUBR-D2-63?
Він відзначає схемотехніку, якість складання та коректне вимірювання напруги аж до максимального значення.
Який недолік ZUBR-D2-63 згадано в огляді?
На думку автора, у реле немає гістерезису або він дуже малий. Виробник відповів, що планує додати гістерезис.
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Інші пристрої
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Підтримати проєкт
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі2
Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форумКоментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація



Коментарі публікуються мовою оригіналу.