PIPO X10 або варіації на тему стаціонарного планшета
Усе почалося з того, що зрештою мені довелося продати попередній Х9, про що я потім дуже шкодував.
А приблизно на початку року я побачив анонс нової версії Х10. Сказати, що я захотів його купити, — це нічого не сказати, але, пошукавши інформацію в інтернеті, я дізнався, що це поки лише анонс і коли він з’явиться насправді, ніхто не знає.
Але приблизно місяць тому я побачив його у продажу й одразу замовив. З урахуванням поінтів він обійшовся мені в 186 доларів за початкової ціни 194. Тут я трохи загальмував: можна було просто застосувати купон на -8% і купити ще дешевше, але що зроблено, те зроблено.
Зараз цей комп’ютер продається дорожче — власне, нову ціну й зазначено в заголовку, але є різниця: у мене комп’ютер лише з однією ОС — Windows, а в продажу є двосистемний варіант, Windows + Android.
Та, на щастя, мені потрібен був саме комп’ютер лише з Windows, про це я писав і в попередньому огляді.
Ну, загалом, замовив, оплатив, а потім довелося чекати, поки він надійде на склад і його відправлять.
Доставили «Новою поштою»: швидко, з трек-номером і додому.
Зрештою мені принесли доволі велику коробку. Загалом я підозрював, що коробка буде не дуже маленькою, але вона виявилася помітно більшою, ніж у Х9.
На упаковці зазначено короткі технічні характеристики.
А ось як вони виглядають у повному варіанті:
Система: Windows 10
Процесор: Intel Cherry Trail X5-Z8300
Графіка: Intel® HD Graphics (восьмого покоління)
Пам’ять: 4GB RAM + 64GB ROM
Підтримка: WiFi IEEE 802.11 b/g/n
Ethernet — 100Mbit
Bluetooth: BT 4.0
Аудіовихід — аудіороз’єм 3.5мм
Екран: 10.8 дюйма (1920х1280) + вихід HDMI
Зовнішні інтерфейси: 1x USB 3.0 + 3хUSB 2.0
Підтримка карт пам’яті: 1 слот SD, макс. 128ГБ
Акумулятор 10000мАч
Габарити: 220 x 150 x 60 мм (без урахування антени)
Маса: 680гр
Нині такими характеристиками вже нікого не здивуєш: процесор — наймолодший у лінійці Cherry Trail, зате 4 ГБ оперативної пам’яті й 64 ГБ флешпам’яті. Але головне, що це, по суті, радше стаціонарний комп’ютер, хоча й з акумулятором, а ще те, що в нього є вбудований екран із діагоналлю 10.8 дюйма.
До комплекту входять:
1. Комп’ютер PIPO X10
2. Блок живлення
3. Інструкція
Так, ось такий дуже скромний комплект.
Інструкція хоч і доволі докладна, але, як завжди, мало корисна.
Блок живлення дали не з євровилкою, перехідника в комплекті не було. Той БЖ, що надійшов, розрахований на 5 Вольт 2 Ампера й доволі сильно нагрівається під час роботи та одночасного заряджання акумулятора, але коли я вже готував огляд, то побачив на сторінці товару, що зараз комплектують блоками живлення на 5 Вольт 3 Ампера.
Блок живлення розбирати не став, адже все одно зараз продають інші, та й планую його замінити. Але хочу зазначити, що в комп’ютерах серій Х7, Х8, Х9 були блоки живлення на 12 Вольт 2 Ампера, і, як на мене, використання БЖ на 5 Вольт — це крок назад, краще б залишили, як було.
Оскільки більше оглядати нічого, перейдемо до комп’ютера.
Комп’ютер справді має доволі значні розміри, хоча сам дизайн залишився таким, як і раніше.
На екрані були дві плівки: основна та транспортувальна.
Під екраном розташована стандартна кнопка Windows, хоча саме поняття «кнопка» в цьому випадку умовне, адже насправді це сенсор.
Як і минулого разу, праворуч розташовані пара USB-роз'ємів, кнопки регулювання гучності, кнопка ввімкнення та один із динаміків. Є ще невеликий світлодіод, який має світити крізь маленький отвір, але насправді він більше підсвічує USB-роз'єм.
До речі, щодо USB: один із роз'ємів — 3.0, але кнопки регулювання гучності, як і минулого разу, стоять «навиворіт».
Усі інші роз'єми розташовані на задній стінці, тут усе так само, як у X9.
Незнімна антена Wi-Fi
Слот для карти пам'яті
Пара роз'ємів USB 2.0
Роз'єм HDMI
Роз'єм для підключення до локальної мережі.
Вхід живлення 5 В.
Ліворуч розташований лише другий динамік, так само, як і в попередніх версіях цього комп'ютера.
Корпус комп'ютера пластиковий, а нижня кришка металева, причому з досить великою кількістю вентиляційних отворів.
Вмикаємо — стандартне запрошення Windows ввести всі необхідні дані для локалізації.
Далі простіше, тепер можна робити знімки екрана :)
Звичний уже для багатьох робочий стіл Windows 10.
Попередньо встановлено Windows 10 Домашня.
Оскільки комп'ютер без Android, користувачеві доступно 44 ГБ із 64, чого загалом достатньо для комфортної роботи.
На диску також є прихований розділ для відновлення, але, на відміну від раніше, там не образ системи, а лише мінімум необхідного — про це свідчить розмір розділу, усього 480 МБ.
На диску також була папка з різними потрібними й непотрібними тестами; з усього цього мені згодом знадобився лише тест сенсорного екрана.
Стандартна інформація з CPU-Z.
Модель материнської плати мені ні про що не говорить, а от виробник BIOS дуже знайомий, адже він присутній практично в усіх знайомих мені мінікомп’ютерах.
Як і було обіцяно, 4 ГБ пам’яті DDR3.
Першим тестом, який я провів, була перевірка на перегрівання. Річ у тім, що на момент купівлі я ще не знав, що цей комп’ютер має активне охолодження, адже навіть у невеликих комп’ютерах із цим процесором усюди застосовується пасивне охолодження, не кажучи вже про планшети.
Вентилятор працює не дуже гучно, але якщо сидіти поруч, його точно чути.
Зате є й позитивний бік: перегрівання немає, принаймні в цьому тесті. Це помітно за відсутністю зниження продуктивності під час тесту.
Хоча для моїх завдань продуктивність у 3D не важлива, я все одно навів результати тесту в 3Dmark.
Що можу сказати: результати цілком передбачувані й трохи вищі, ніж у мінікомп’ютера на тому самому процесорі.
А от у Cinebench результат трохи нижчий — 5.75 (у 3D-тесті), ніж у доопрацьованого Wintel.
Певною мірою це зумовлено тим, що Windows 10 постійно лізе в інтернет, шукає там якісь оновлення й навантажує при цьому процесор на 20-40%. Чесно кажучи, це дратувало.
Ще кілька невеликих статистичних тестів.
7 ZIP

WinRAR

У своїх оглядах я часто згадував, що мені подобаються комп’ютери цього виробника завдяки досить швидкій флешпам’яті. Цього разу виробник теж не підвів. Але попередні моделі показували кращий результат.

Для порівняння — швидкість роботи флешнакопичувача в інших мінікомп’ютерах.
Pipo X9
Pipo X7
Pipo X7S
MeeGoPad T02
Pocket P1
Vensmile W10
Teclast X98 Pro
MeeGoPad T03
Wintel Pro CX-W8
У тесті AS SSD Benchmark результати дещо скромніші. Тест проводився на файлі обсягом 5 ГБ, щоб виключити вплив кешу операційної системи.

Для тестування вбудованого кардридера я перевірив дві карти пам’яті: одну швидкісну на 64 ГБ, а другу — звичайну недорогу на 32 ГБ. І якщо в першому випадку результат загалом був передбачуваним, то в другому він здивував.
Причому другий тест я вирішив провести після того, як побачив швидкість читання з цієї безіменної карти пам’яті.

Оскільки комп’ютер має роз’єм USB 3.0, було б несправедливо не протестувати й його.
Спочатку карта пам’яті на 64 ГБ, під’єднана через кардридер з інтерфейсом USB 3.0

А тепер зовнішній жорсткий диск обсягом 500 ГБ. Насправді диск може видавати понад 100 МБ/сек під час послідовного читання, але в цьому тесті результат був гіршим.
До речі, як показали експерименти, жорсткий диск категорично відмовлявся запускатися, лише клацав у спробах стартувати. У розділі «Доопрацювання» я покажу, що довелося зробити, щоб усунути цю проблему.
Але була й друга проблема, і я навіть не знаю, із чим саме вона пов’язана. Річ у тім, що диск категорично відмовлявся працювати під час прямого під’єднання — лише через хаб. Передбачаю запитання: ні, хаб був без додаткового живлення; найімовірніше, проблема в сумісності роз’ємів, а кабель від хаба підійшов краще.
Якщо ви думаєте, що я вирішив на цьому зупинитися, то помиляєтеся.
Переконавшись, що комп’ютер без проблем витримує стандартні тести, я вирішив навантажити його сильніше.
Беремо тестову утиліту OCCT і починаємо тестування.
Для початку навантажимо процесор, а точніше його математичну частину, без навантаження на графічне ядро.
Але й тут мені не вдалося нагріти процесор вище ніж до 75 градусів.
Linpack нагріває ще менше — до 73 градусів. Обидва тести тривали стандартну годину, з якої на нагрівання відводиться саме 54 хвилини.
Як то кажуть — так нецікаво. Запускаємо «волохатий бублик».
Я запускав цей тест трохи більше ніж на пів години й зупинив його просто тому, що температура перестала зростати. Піковий нагрів становив 81 градус, максимальний — 80 градусів.
Інформація про нагрівання з HWinfo.
Оскільки з нагріванням поки що, здається, все гаразд, далі я скористався вбудованим тестом сенсорного екрана на максимальну кількість точок дотику. Було заявлено 10 точок, але чомусь у мене виходило максимум 9, хоча я навіть не уявляю, навіщо потрібні й 5.
Завершивши основні тести, перейду до тестування WiFi. Минулого разу мені дуже сподобалася якість роботи, переважно завдяки зовнішній антені.
Під час пошуку комп’ютер просто стояв у мене на столі й виявив 38 точок доступу.
Але, як не дивно, якість зв’язку виявилася гіршою, ніж у попередника.
За порядком:
1. 12 м до точки доступу, дуже погані умови, залізобетонні стіни.
2. Та сама відстань, але перешкод трохи менше.
3. Наблизилися до ТД на відстань близько 6-7м, прямої видимості немає, кілька міжкімнатних стін.
4. Сусіднє з роутером приміщення, пряма видимість радше формальна.
5. Пряма видимість, відстань близько 1м.
6. Пряме підключення кабелем.
Ну і як не розібрати цю красу. Звісно ж, ліземо всередину.
Комп’ютер розбирається досить просто: відклеюємо чотири гумові ніжки, викручуємо чотири саморізи й видираємо (слово «виймаємо» тут не підходить) нижню кришку.
Цікаво, що вентиляційні отвори закриті тонкою сіткою, судячи з усього, для захисту від комах або пилу, щоб не забивався вентилятор.
Загалом зовнішній вигляд не відрізняється від попередньої версії.
Цікаво, що, попри встановлене активне охолодження, розробники залишили теплопровідну гумку, яка передає частину тепла на нижню кришку.
Розмір гумки приблизно зі сірникову коробку, товщина близько 6мм. Я б навіть сказав, що не бачу в ній особливого сенсу, особливо за такої товщини.
Контролер сенсорного екрана використали від того самого виробника, що й у попередника, але іншої моделі.
На зворотному боці плати майже нічого немає, хіба що невелике зображення дівчини. Але цікаво, що деякі позначення нанесені дзеркально.
На перший погляд, навіть додаткова плата з роз’ємами виконана так само, але насправді її теж зазнали чималих змін.
У правій частині корпусу (якщо дивитися зсередини) виявився цікавий відсік, який, мабуть, спочатку для чогось задумали, але потім виробник передумав його використовувати. Як варіант, там міг бути блок живлення або... акумулятори :)
А ось і основна плата. Щоб більш-менш нормально вийняти її з корпусу, рекомендую від’єднати роз’єм антени.
Одразу впадає в око не просто великий радіатор, а й те, що він оснащений вентилятором. У попередніх моделях була просто смужка жерсті.
Для детальнішого огляду зніму радіатор. На щастя, для цього навіть не потрібні інструменти: достатньо стиснути пластикові фіксатори й відщепнути їх.
Компоненти, встановлені на материнській платі.
1. Процесор, а точніше — SoC X5-8300
2. Оперативна пам’ять Samsung: 4 ГБ набрано двома чипами по 2 ГБ/16 Гб.
3. Флешпам’ять eMMC Toshiba. Мабуть, саме тому швидкість обміну даними з нею нижча, ніж у попередніх комп’ютерів PIPO, де була пам’ять Samsung.
4. Контролер живлення AXP288C. Цей контролер застосовується майже в усіх пристроях такого типу; винятки траплялися мені буквально пару разів.
1. Модуль WiFi і Bluetooth RTL8723 від Realtek. Такий самий стояв у Х9.
2. Контролер Ethernet Davicom Semiconductor, 10/100 Мбіт USB-Ethernet dm9621.
3. За звук відповідає ES8316. Тут його замінили: у попередній версії стояв ALC5640
4. Прошивка BIOS, як і минулого разу, зберігається у Winbond 25Q64 ємністю 64 Мбіт (8 МБ)
1. Напевно, найкласичніший USB 2.0-хаб — gl850g. Так, порти 2.0 отримано «клонуванням», тому за одночасного використання швидкість падатиме.
2. Акселерометр. Як і минулого разу, для мене залишилося загадкою, навіщо акселерометр у стаціонарному пристрої.
3–6. Різноманітні DC-DC перетворювачі живлення, розкидані по платі. Загалом це виглядає дещо дивно, зважаючи на те, що є ще й багатоканальний перетворювач. Мабуть, розробникам забракло його можливостей.
Також з обох боків плати є незапаяні місця для додаткових роз’ємів.
Вище я писав, що додаткова плата хоч і схожа на ту, що була в Х9, але насправді має досить суттєві відмінності.
1. Плата з’єднується плоским шлейфом, який ми згодом трохи «посилимо».
2. На платі є роз’єм USB 3.0, а оскільки з «материнською» платою потрібно більше з’єднань, використали шлейф.
3. Тут також розміщені аудіопідсилювачі.
Але попри все це розробники так і залишили кнопки гучності переплутаними місцями. Цього разу мені було відверто ліньки їх переробляти, як я робив минулого разу, тим паче що тут це зробити складніше.
Як було зрозуміло з технічних характеристик, комп’ютер має вбудований акумулятор, причому досить пристойної ємності — 10 А·год.
Не будемо зважати на те, що я дізнався про нього лише після отримання пристрою (на момент купівлі акумулятор не був заявлений), а також на те, що я не дуже розумію, навіщо він потрібен. Утім, вважаю, що це радше плюс, ніж мінус, особливо для мого використання.
Але я ніяк не можу зрозуміти, навіщо було ховати акумулятор так, щоб для його заміни довелося відклеювати екран, хоча в корпусі є зручніше місце для нього.
Спадає на думку лише те, що в акумулятора короткі дроти й так виробникові було зручніше.
Батарея складається з двох призматичних літієвих акумуляторів, з’єднаних паралельно.
Для перевірки ємності акумулятор під’єднав до тестера акумуляторів. Крім того, я забув згадати, що комп’ютер, окрім акумулятора, має ще й батарейку для живлення годинника, тож цілком може використовуватися і без акумулятора.
Заряджання відбувалося струмом 1 Ампер до напруги 4.2 Вольта, приблизно в такому режимі він заряджається всередині комп’ютера.
Розряджання відбувалося струмом 1.5 Ампера до напруги 3 Вольта. Хотів протестувати більшим струмом, але дротики від акумулятора дуже тонкі, а використав я лише два дроти з чотирьох (точніше, п’яти — п’ятий є термодатчиком).
Оскільки тест тривав дуже довго, то в якийсь момент програма повелася не зовсім адекватно: перестала збільшувати лічильник А·год у верхньому вікні, але в нижньому вікні відлік ішов коректно.
У підсумку вийшло, що ємність акумулятора становить 10.32 А·год, або близько 41 Вт·год, що не лише непогано, а й більше за заявлену виробником.
Ну і, звісно, не обійшлося без доопрацювань. Для початку я зняв радіатор із вентилятором.
Вентилятор розрахований на 5 Вольт, споживаний струм — 180мА, що чимало, близько 1 Ватта.
Оскільки під час тесту з «волохатим бубликом» я побачив досить високу температуру, то вирішив трохи доопрацювати. Хоча такий тест радше належить до екстремальних, у реальних застосунках такого тепловиділення не буде.
Рідну гумову прокладку завтовшки близько 0.7мм замінив на гуму з цього огляду, завтовшки 1мм. Причому взяв не нову, а ту, що залишилася після експериментів.
Заодно я помітив, що вентилятор установлений дуже низько. Зазвичай вентилятор ставлять так, щоб потік повітря був спрямований уздовж ребер, а сам вентилятор піднятий на 10-40мм над радіатором. Це пояснюється тим, що чим ближче вентилятор до поверхні, тим слабший потік повітря; якщо наблизити його майже впритул, він гудітиме й обертатиметься, але охолоджуватиме лише ділянку під собою.
Але дивно інше: у корпусі комп’ютера є місце для вентилятора, проте виробник вирішив фрезерувати радіатор і встановити вентилятор неправильно, замість того щоб змістити його на 15-20мм і розмістити там, де для нього було б більше місця. Як варіант — вирізати частину пластику корпусу.
Але вентилятор не вміщався, і зрештою виробник установив його майже впритул до радіатора, тим самим «задушивши» потік повітря.
Як доопрацювання я вирішив хоча б трохи його підняти, для цього підклав пару шматочків ізоляції від дроту.
Сильно піднімати не можна, бо без доопрацювання корпусу вентилятор почне «задихатися» зверху.
Загалом таке доопрацювання було зроблене радше заради експерименту, а краще просто замінити радіатор на більший і повністю відмовитися від вентилятора.
Вентилятор зібрали, поставили на місце й перейшли до наступного, важливішого доопрацювання.
Під час тестування комп’ютера виявилося кілька суттєвих проблем.
1. Якщо до комп’ютера під’єднано мишу або клавіатуру, вони «відвалюються» приблизно через 10 хвилин роботи. Причому спочатку комп’ютер працював нормально кілька годин, а проблеми почалися пізніше. До цієї проблеми ми ще повернемося.
2. Під час під’єднання зовнішнього жорсткого диска до бічних роз’ємів він не міг розкрутитися. Напруга під час запуску сильно просідала.
3. За будь-якого звуку виникали невеликі перешкоди, які не залежали від установленого рівня гучності. Під час під’єднання жорсткого диска перешкоди були сильними.
Першу проблему я не розв’язав, а от із двома іншими впорався. Річ у тім, що виробник поставив надто тонкий шлейф між основною та додатковою платами, через що було значне падіння напруги. Але, крім того, він виніс на додаткову плату підсилювачі звуку, і будь-яке просідання спричиняло перешкоди у звуці.
Розв’язати це дуже просто: треба збільшити переріз проводів — загального та живлення +. Причому на звук впливає лише загальний провід, а для USB краще додати обидва.
З’ясувавши, що живлення всіх USB-роз’ємів з’єднане просто паралельно, я з’єднав однойменні контакти роз’ємів на платах, а для загального проводу знайшов зручніші контактні майданчики на платах.
Після доопрацювання провели кілька повторних тестів.
Для початку — математичний тест: тут температура знизилася на 8 градусів. Минулого разу було 75, тепер 67 — різниця досить помітна. На знімку екрана видно, що процесор працює в режимі Turbo, частоту підвищено на 11%.

У тесті з «волохатим бубликом» було видно, що під час тесту частота процесора знижується; після доопрацювання картина повторилася..
Уже потім я згадав, що забув зробити «тюнінг» у BIOS. Я підняв мінімальні температури з 50–60 градусів до 80.
Але, як показала практика, це нічого не змінило: частота так само знижувалася на 66%.
Зате температура знизилася на 10 градусів, тож є підозра, що зниження частоти ніяк не пов’язане з нагріванням.
Після невеликого доопрацювання видно, що перегріти процесор тепер неможливо.

Заодно провів тест ємності акумулятора під час відтворення відео: увімкнув свій «тестовий» фільм і засік час.
Тест розпочався о 3.40
А приблизно через 8 годин комп’ютер автоматично перейшов у режим сну.
Досі я розповідав про хороші сторони цього комп’ютера, але, на жаль, мушу перейти до його недоліків. Точніше, до недоліку — хоч він і один, зате суттєвий :(
Під час тестування я натрапив на неабиякі граблі, які підсунув виробник разом із усім відомою компанією Microsoft.
Граблі полягають у тому, що, провозившись увесь вечір із комп’ютером, провівши всілякі тести й увімкнувши його через день, я побачив таке повідомлення.
Точніше, було трохи не так: комп’ютер стояв поруч, я трохи ним покористувався й відволікся на свої справи за основним комп’ютером. І тут чую звук сповіщень. Спочатку навіть не зрозумів, у чому річ. Комп’ютер повідомляв, що з останнім підключеним пристроєм проблеми, а підключені були радіоклавіатура з тачпадом, мишка й пара флешок.
Провівши серію експериментів із від’єднанням різних пристроїв і підключенням їх у різних комбінаціях, я з’ясував, що відвалюються мишка й клавіатура.

При цьому в диспетчері завдань з’являлося схоже повідомлення, але після від’єднання й повторного підключення пристрою воно змінювалося на таке, як на знімку екрана.
Що з’ясувалося:
1. «Відвалюється» не лише мишка, а весь клас пристроїв введення.
2. Флешка нормально працює й далі в сусідньому роз’ємі (на тому самому хабі).
3. Проблема виникає лише під час підключення до USB 2.0, і не має значення, до яких саме роз’ємів.
4. Проблема виникає і з USB 3.0, якщо все те саме підключити туди через хаб. Тобто проблема стосується класу пристроїв за умови, що вони підключені через хаб. А оскільки роз’єми 2.0 тут організовані саме так, то й проявилася вона на цих роз’ємах.
5. Збільшення перерізу жил живлення не допомагає.
6. Проблема суто програмна: на пристроях з Android усе нормально працює в самому Android.
7. Windows 8 ця проблема не зачіпає, але там починаються проблеми з драйверами.
8. Судячи з інформації з 4пда, проблема виникає після встановлення драйверів вбудованої відеокарти.
9. Ця проблема трапляється досить часто й на інших комп’ютерах під керуванням Windows 10.
Відлік часу до виникнення проблеми починається не з моменту запуску комп’ютера, а «накопичується» за сумарним часом роботи пристрою. Наприклад, я можу підключити мишку через пів години — і вона працюватиме 10 хвилин; або ж через пів години на 5 хвилин, а потім ще через пів години — на 5.
Не пам’ятаю, яка версія ОС була на цьому комп’ютері спочатку, але згодом він сам оновився до версії 1607. Та це нічого не змінило.

Пам’ятаючи, що спочатку комп’ютер працював нормально, я запустив повне відновлення системи, але результат був майже той самий: певний час усе працювало нормально (приблизно годину), а потім усе починалося знову.
Після цього я пішов ще далі й вирішив повністю перевстановити Windows.
Під час цього я робив фотографії, щоб у разі успіху описати процес для тих, хто вже купив або планує купити цей комп’ютер. Але оскільки удача від мене відвернулася, публікувати ці фотографії не буду.
Після перевстановлення побачив екран із дуже дрібним текстом і значками — було відчуття, ніби роздільна здатність зросла вдвічі.
У диспетчері завдань купа невідомих пристроїв, але зрештою залишився лише один.
Драйвери можна завантажити тут.
Під час експериментів було перевірено різні збірки Windows 8 і Windows 10. У результаті я з’ясував, що проблема виникає у Windows 10 зі встановленими відеодрайверами.
Windows 8 працює нормально, але для неї немає більшості драйверів, власне, тому, найімовірніше, з нею все й працює.
Якщо встановити Windows 10 і не встановлювати драйвери відеокарти, порти працюють нормально, але, звісно, про ігри та перегляд відео з апаратним прискоренням «важких» файлів можна забути.
Спочатку я планував використовувати цей комп’ютер для керування моїм «зоопарком» різних пристроїв: 3D-принтером, лазерним гравером, фрезером, звичайним принтером. Загалом ніщо не заважає використовувати його саме так. Оскільки комп’ютер має сенсорний екран, мишка йому особливо не потрібна (власне, глюк я помітив випадково), тож я міг би обійтися і без неї, але проблема стосується також USB-RS232-конвертерів, а це, зі зрозумілих причин, узагалі неприйнятно.
Ця проблема стосується не лише комп’ютера, купленого на Гербесті: у відкритій мною темі з тією самою проблемою зіткнулися покупці, які придбали комп’ютер в інших місцях. Але в цій же темі є посилання на згадку про проблему на сайті Майкрософт, та й пошук в інтернеті видає одні й ті самі поради — вимкнути енергозбереження для USB-портів тощо. Думаю, усі розуміють, що такі способи перевіряли вже неодноразово.
Але це ще не все. Буквально пару днів тому я збирав комп’ютер: материнська плата Gigabyte, відеокарта MSI, процесор Core I3 6xxx — усе нове. Коли після встановлення Windows 7 з флешки комп’ютер не бачив нічого, крім клавіатури й миші, я вже нічому не здивувався.
На цьому, мабуть, поки що все, можна підбити підсумки.
Плюси
Великий екран
Наявність зовнішньої антени
Акумулятор на 10000 мА·год.
Два динаміки.
Чудове охолодження
Мінуси
Активна система охолодження
Невдале розташування акумулятора.
Проблема з портами USB 2.0 у Windows.
Моя думка. Комп’ютер справді має багато переваг і загалом кращий за свого попередника Х9, а тим паче за Х8. Перший мій ноутбук мав екран із діагоналлю 10 дюймів, 256 кольорами та роздільною здатністю 640х480. А тепер екран із діагоналлю 10,8 дюйма має роздільну здатність 1920х1280, і це нікого не дивує. Користуватися ним помітно зручніше.
Я чекав на цю версію комп’ютера, чекав доволі довго, але виробник разом із компанією Майкрософт підклали неабияку свиню у вигляді проблеми з USB-портами. Зрештою я, найімовірніше, розв’яжу цю проблему або принаймні сподіваюся на це, але вона вже забрала в мене чимало часу. Загалом я цілком можу користуватися комп’ютером і так, без драйверів відеокарти, але хотілося б, щоб усе працювало як слід.
Напевно, знову будуть запитання, навіщо потрібен такий комп’ютер, якщо є планшети, і я напишу те, що вже відповідав.
1. Великий екран.
2. 4 USB-порти, один із яких — 3.0.
3. Зовнішня антена
4. Дротове підключення до локальної мережі, щоправда, лише 100 Мбіт.
5. Відсутність проблем з охолодженням.
6. Повнорозмірний вихід HDMI
7. Звук кращий, ніж у планшета.
Наступним, найімовірніше, буде запитання, навіщо взагалі потрібен такий комп’ютер.
1. Підключивши проєктор, можна отримати повне керування, наприклад, під час презентацій або в домашньому кінотеатрі. Тим паче цей комп’ютер досить легко справляється з відео 4K.
2. Як робочий комп’ютер для керування різними пристроями CNC, верстатами, принтерами тощо. Причому в цьому разі користуватися ним навіть зручніше, ніж ноутбуком, та й місця він займає менше.
3. Як POS-термінал
4. Та навіть для «приймання» IP-радіо, тільки з розширеним функціоналом.
2, pipo x10pro 4/64прошивка, pipo, pipo x10s, pipo h10f, ede7c184100980f8eab08396a7323c3a, pipo x10, pipo x10 hfp,jh, планшет pipo 10, pipo x10s обзор, 3, планшет popo, pipo x10 board, планшет стационарный, 4, мощность pipo x10 7d gjl yfuheprjq, рipo x10 мощностью, pipo x2s mini планшет обзор, Мини-ПК PIPO Pro X10 Intel® Cherrytrail Z8300 QuadCore, pipo x10r, pipo x10 установка android, https://www.kirich.blog/obzory/kompyutery/234-pipo-x10-ili-variacii-na-temu-stacionarnogo-plansheta, pipo ьфштищфкв, pipo x9 схема, pipo добавить память
Запитання та відповіді
Які характеристики має PIPO X10?
У нього екран 10,8″ із роздільністю 1920×1280, процесор Intel Cherry Trail X5-Z8300, 4 ГБ оперативної та 64 ГБ вбудованої пам’яті. Є чотири USB-порти, HDMI, Ethernet 100 Мбіт/с і акумулятор 10000 мА·год.
Яку проблему виявив автор у PIPO X10?
Автор зіткнувся з проблемою роботи USB 2.0 у Windows і витратив час на пошук рішення. На момент огляду проблему ще не було розв’язано.
Для чого автор вважає корисним PIPO X10?
Він розглядає комп’ютер для презентацій і домашнього кінотеатру з проєктором, керування CNC-пристроями та принтерами, використання як POS-термінала або для інтернет-радіо.
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Інші пристрої
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі61
Коментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація









































































Коментарі публікуються мовою оригіналу.