Що таке PoE на прикладі пари комутаторів

З появою великої кількості пристроїв, підключених до локальної мережі, виникло й бажання живити їх дистанційно. Погодьтеся, тягнути окремий кабель до невеликого пристрою, який і так уже підключений власним кабелем для передавання даних, не лише незручно, а й дорого.
Отже, сьогодні поговоримо про те, що таке PoE і «з чим його їдять».


PoE, або повністю Power over Ethernet, — дуже стара технологія. Уперше я дізнався про неї років 15 тому, приблизно тоді, коли в нас почали з’являтися різні будинкові мережі на кшталт «піонер-нет». А оскільки я багато працюю з різними блоками живлення, то зацікавився і нею.

Ця технологія дає змогу живити відносно малопотужні пристрої безпосередньо через мережевий кабель. До цього переліку входять найрізноманітніші пристрої: мережеві камери, IP-телефони, метеостанції, комутатори й навіть малопотужні комп’ютери.
До речі, саме такий спосіб дає змогу простими засобами подолати межу в 100 м для мідного кабелю: посередині лінії встановлюють додатковий комутатор, який живиться від кабелю й передає дані далі, на наступні 100 м.


Кабелі для локальних мереж бувають різні, але найчастіше використовують дво- або чотирипарний. У чотирипарному кабелі навіть у мережі 100 Мбіт залишаються дві незадіяні пари, які спочатку планували використовувати для телефону (наприклад, синю пару).
За стандартом на синю пару подається плюс, а на коричневу — мінус. На мій погляд, це трохи нелогічно, адже значно логічніше було б подавати плюс на коричневу, а мінус на синю — за аналогією з фазою та нулем в електромережі. Але, мабуть, розробники керувалися іншим принципом.


Найпростіший спосіб передавання живлення через виту пару — так званий Passive PoE, коли жили кабелю просто продовжують вихідні проводи блока живлення. Для цього способу використовують спеціальні комплекти.


Зовні це має такий вигляд:
Перехідники підключають у розрив між кабелем і пристроєм — як на лінії Ethernet, так і на лінії живлення. По суті, це просто подовжувач.
Але є проблема — невелика дальність роботи. На лівому рисунку зазначено, що довжина не має перевищувати 30 метрів, але це залежить від багатьох чинників:
1. Напруги живлення.
2. Якості кабелю
3. Запасу за вхідною напругою в кінцевого пристрою

У результаті за напруги живлення 5 В і досить енергоємного пристрою відстань може суттєво зменшитися. Крім того, такий варіант не має гальванічної розв’язки.



Оскільки опір жил кабелю зменшити не можна, для збільшення дальності роботи підвищують напругу, а на віддаленому кінці встановлюють інжектор зі знижувальним перетворювачем. Власне, такі системи я неодноразово робив і сам.
Максимальна напруга живлення в таких системах становить близько 48–55 В. Такі системи бувають:
1. На один або кілька портів.
2. З повною підтримкою стандарту PoE або з роботою в режимі Passive PoE
3. На 48 або 24/12 В.

Крім того, деякі «альтернативно обдаровані» намагалися подавати просто 220 В — я сам зустрічав подібні «рішення». Таким людям за таке треба щонайменше вкорочувати руки, бажано по самі плечі, адже це не просто неправильно, а ще й надзвичайно небезпечно:
1. Ризик ураження електричним струмом
2. Не менший ризик зламати собі шию: можна перерізати кабель під напругою, стоячи на драбині, яка, своєю чергою, стоїть на якихось сходах у під’їзді.
3. Ризик спричинити пожежу.


Є дві основні схеми подавання живлення в кабель: A і B. Різниця між ними дуже проста: у схемі A для живлення використовуються ті самі жили, що й для даних (ось така несподіванка), а у схемі B — синя та коричнева пари, тобто ті, що не задіяні в підключенні на 100 Мбіт.
Найчастіше використовують варіант B, бо він трохи простіший. Варіант A має перевагу в тому, що можна використовувати двопарний кабель, який трохи дешевший.

Крім того, у варіанті B можна встановити проміжний інжектор, наприклад, посередині траси, хоча ніхто не заважає встановити його й біля комутатора.

Свого часу я теж робив за варіантом B.


У вікі є таблиця, де вказано розташування контактів і їхнє призначення для різних схем підключення.
Нижче також є згадка —



Насправді схема живлення з використанням усіх жил уже досить давно й цілком успішно застосовується та дає змогу передавати вдвічі більшу потужність на ту саму відстань. Причому з гігабітним підключенням!
Саме такий варіант я хотів реалізувати у своїх пристроях, але все вперлося у спеціальні трансформатори із середнім відводом. Хоча в мене ще була ідея зробити розв’язку, як у телебаченні, де коаксіальним кабелем передаються і живлення, і сигнал. Але потім мені це просто стало нецікаво, і я все закинув.


Крім того, існує відповідний стандарт — ieee802.3at, або так званий PoE+.
Нижче — скриншот із цього документа, де вказано максимальну потужність за стандартами PoE і PoE+. А оскільки опір кабелю та напруга незмінні, збільшити потужність можна лише одним способом — передавати енергію одразу всіма чотирма парами провідників.
Також нижче показано класи енергоспоживання: пристрій із підтримкою PoE спочатку повідомляє джерелу живлення, скільки йому потрібно, а далі, якщо джерело може це забезпечити (це закладено в його налаштуваннях), на виході з’являється живлення.
Зрозуміло, що підтримка стандарту PoE+ потрібна і на боці споживача.

Дуже хороший опис стандарту PoE+ є за цим посиланням, російською мовою і досить зрозумілий.



Усе, що я написав вище, по суті визначає середовище передавання: що, як і через що передаємо. У цьому випадку, звісно, йдеться про живлення, а не про дані.
Але насправді PoE — це не просто «подав живлення в кабель — і все запрацювало». Ситуація дещо складніша, і про це я розповім нижче. А поки перейду до практичної частини огляду, тобто до комутатора з функцією PoE.

Мене часто запитують: підкажи, де краще купити камери на AliExpress. Ось якраз у цьому огляді товар із магазину, де я постійно купую камери, і за весь час була лише одна проблема: замість двох камер надіслали одну (я замовляю парами, щоб не лякати митницю). Ще до розпакування посилки я написав продавцеві, мовляв, проблема. У відповідь він попросив номер замовлення, а за годину відповів: так, справді, є така справа, вам краще повернути гроші чи надіслати товар, якого бракує?
Другий раз це була навіть не стільки проблема, скільки дрібний нюанс. Я оплатив замовлення, але продавець усе не надсилав і не надсилав. Зрештою замовлення автоматично закрилося до відправлення, а гроші автоматично повернулися.
Пишу: мовляв, що за дурня? Мені відповідають: на складі виникла затримка з товаром (таке буває), можемо надіслати за 2 дні.
Я кажу: гаразд, але купував із купоном, була знижка на 4 бакси, та ще й майже долар втратив на грошовій транзакції. Можете компенсувати мої збитки? У відповідь: без проблем, замовляйте, але не оплачуйте — компенсуємо. І справді, через 10 хвилин після замовлення мені скинули ціну.


Отже, отримав я комутатор. Упакований він був досить добре, хоча у відгуках до замовлення скаржилися на недостатню якість пакування. Але, як на мене, усе чудово. Сам комутатор запакований у картонну коробку, а та — ще в одну, точно такого самого розміру. У цього продавця я постійно бачу, що зовнішню коробку підібрано так, аби пакування товару всередині не бовталося.


До комплекту постачання входять:
1. Комутатор
2. Кабель живлення
3. Кріплення
4. Інструкція та гарантійний талон.


1. Інструкція повністю китайською мовою: описано підключення, а також наведено всі варіанти комутаторів, що випускаються, та їхні умовні позначення у виробника.
2. Кабель живлення найзвичайнісінький, знайомий кожному комп’ютернику. Якість середня, кабель тонкий, але з огляду на низьке споживання пристрою цілком підійде.
3, 4. Також поклали 5 гвинтиків і пару кріпильних «вушок», за які можна прикрутити комутатор до стійки. Насправді гвинтів потрібно 4, п’ятий — запасний.


В описі заявлено підтримку (ieee802.3af) макс. 15.4 Вт / (ieee802.3at) макс. 30 Вт на 1 порт, але водночас максимальна споживана потужність становить 150 Вт. Наскільки я розумію, це максимальна потужність від мережі, а не на виходах.



Сам по собі комутатор має цілком стандартний вигляд: прямокутна металева коробочка з купою роз’ємів.
Ширина передньої панелі — 220мм, а разом із «вушками» це дає змогу встановити його в 10-дюймову стійку.



Конфігурація роз’ємів — 8+2. У цьому випадку це означає, що комутатор має 8 PoE-роз’ємів і 2 звичайні.
Бувають різні конфігурації, наприклад 4 PoE+1 звичайний, 8 PoE + 2 гігабітні, 24 PoE + 24 звичайні + 2 гігабітні тощо.



Наприклад, на роботі один із комутаторів для живлення камер — Cisco SF200-48P. У нього 24 порти PoE, 24 звичайні порти на 100 Мбіт і пара гігабітних.


Щоправда, у цьому випадку це керований комутатор, і одна з його зручних особливостей — віддалене керування живленням портів на випадок, якщо якась камера зависла (таке теж іноді трапляється).
Після однієї з літніх гроз із двох таких комутаторів у мене залишився один, другий безнадійно вийшов з ладу, треба буде забрати додому й покопирсатися. Замінив на TPlink на 24 порти.
Думаю, усі розуміють, що ціна на такі пристрої трохи вища, ніж на той, який оглядаю. На момент купівлі він коштував близько 600 доларів (якщо не плутаю), або 12 доларів за порт; той, який оглядаю, коштує 57 доларів, або 5,7 долара за порт.


Як і у «дорослих» комутаторів, тут частину портів виділено для підключення пристроїв — у цьому випадку вісім.


Ще два порти не можуть нічого живити, і зазвичай їх використовують для послідовного з’єднання кількох комутаторів.


Застосовують кілька різних схем підключення.
1. Розподілена (угорі). Комутатори встановлюють у місцях найбільшого скупчення споживачів, а із сервером і між собою з’єднують одним кабелем.
2. Зірка. Тут усі кабелі зводяться в одну точку, де їх підключають до центрального комутатора/комутаторів, з’єднаного із сервером.

Переваги першого варіанта — менша кількість кабелю, а отже, нижча підсумкова вартість проєкту, можливість роботи пристроїв на більшій відстані від сервера.
Переваги другого варіанта — вища надійність рішення.

Каскадне з’єднання комутаторів зручне, коли треба охопити велику площу, адже довжина кабельних ліній обмежена. Але при цьому виникає проблема: у разі знеструмлення одного з комутаторів (або обриву лінії) усе вимикається. У топології «зірка» вимикається лише один споживач, причому це дуже легко діагностувати.

Крім того, нарощувати кількість комутаторів безкінечно не можна, оскільки є обмеження на пропускну здатність основного каналу. Наприклад, до цього комутатора можна підключити 8 камер, а швидкість «зовнішніх» портів — 100 Мбіт. Зазвичай я налаштовую камери на швидкість потоку 3–4 Мбіт, відповідно, 8 камер потребуватимуть до 32 Мбіт, дві послідовно — до 64 Мбіт, три… Ні, три взагалі нормально працювати не будуть, бо потрібен запас. Отже, послідовно можна встановити два комутатори з огляду, ну, теоретично три, але з обмеженнями.
Якщо споживачів буде більше, вибирають комутатори з гігабітними Uplink (так називаються додаткові порти), і тоді систему можна значно розширити.

Чому я віддаю перевагу топології «зірка». Перевищити граничну довжину кабелю в 100–150 метрів у межах одного об’єкта вдається нечасто, тому зазвичай спочатку вибирають місце для «серверної», якомога ближче до центру зірки, і тоді ми отримуємо діаметр охоплення 200–300 м, що дуже непогано. При цьому маємо централізоване безперебійне живлення (а в моєму випадку ще й живлення від двох вводів електроенергії з АВР), а отже, і вищу надійність.



Якось, описуючи все, про що писав вище, я забув, що це рішення підходить тим, хто не використовує реєстратори з вбудованим PoE. Якщо придбати такий реєстратор, він зможе сам живити камери, але є мінуси:
1. У разі форс-мажору, наприклад удару блискавки, є великий шанс залишитися ще й без реєстратора
2. Надійність такого рішення дещо нижча, оскільки в корпусі з електронікою та жорсткими дисками, що нагріваються, розташований ще й досить потужний блок живлення.

Для прикладу — фото реєстратора Хіквижн із 8 портами PoE.


Взагалі ці фотографії готувалися ще взимку для іншого огляду, але не думаю, що писатиму його. Можу лише сказати від себе: зрештою я зіткнувся з таким глюком у парі реєстраторів Хіквижн, що сумніваюся, чи й надалі ставитимуся до них позитивно.


Ззаду розташований роз’єм для підключення кабелю живлення, а ліворуч майже все відведено під вентиляційні щілини.


Але праворуч, крім вентиляційних отворів, є ще й невеликий перемикач, якого немає у звичайних комутаторів. Цей комутатор реалізує функцію, яка більше потрібна для систем відеоспостереження та подібних систем із невеликим трафіком, але потребою використовувати довгий кабель.
Річ у тім, що цей комутатор примусово переводить PoE-порти в режим 10 Мбіт/с і тим самим дає змогу збільшити дальність роботи завдяки нижчій швидкості.


Знизу просто наклейка, але, на жаль, у цього комутатора немає ніжок, що дуже незручно, коли встановлюєш його на стіл.



Напевно, ті, хто читає мої огляди не вперше, вирішать, що зараз буде розбирання. Ні, розбирання, звісно, буде, але не зараз :)
Далі покажу ще один комутатор, яким також користуюся. Купив його офлайн, коштує він близько 40–50 доларів.
Постачається він також у картонній коробці, а всередині — упаковка на кшталт лотка для яєць.


Оскільки блок живлення в цього комутатора зовнішній, то й комплект постачання, відповідно, виглядає значно більшим, хоча по суті все майже однакове.
1. Комутатор
2. Блок живлення
3. Кабель живлення
4. Кріплення
5. Ніжки
6. Інструкція


1. Кабель живлення тут трохи кращий, блок живлення — 54 В, 1,11 А (60 Вт).
2. Пара кронштейнів, п’ять гвинтиків і гумові ніжки! Останнього пункту мені справді бракувало в попередньому комутаторі.


Комутатор продається під ТМ UTEPO.


Ви, напевно, запитаєте, чому вище я написав «під ТМ» (торговою маркою), а не «вироблений». Усе дуже просто. Під час підготовки огляду я шукав деяку інформацію і випадково натрапив на ось такий комутатор. Не помічаєте нічого спільного?
До речі, до комутаторів FoxGate я ще повернуся.



Тут також є перемикач CCTVDefault, окрім нього на передню панель винесено лише індикатор живлення.


Збоку — вентиляційні отвори та отвір для замка Kensington.


Цей комутатор розрахований на 6 портів, організованих за схемою 4+2, тобто 4 PoE-порти, а два інші працюють як Uplink для зв’язку з іншими комутаторами або комп’ютером/реєстратором.
Тут же розташоване гніздо для підключення блока живлення.


Порівняння двох комутаторів.


Ну а тепер розбирання. Але оскільки це видовище не для людей зі слабкими нервами, воно сховане під спойлером.






Порівняльне фото двох комутаторів. Уже на цьому етапі можу сказати, що великий комутатор «ніжніший» і більше підходить для внутрішніх систем, а маленький має кращий захист.


Ну а тепер трохи тестів.
Спочатку тест пропускної здатності.

Швидкість без комутатора — 75 Мбіт, через порти Uplink — 65–67 Мбіт. Чомусь у мене навіть за прямого підключення швидкість не піднімалася вище 80 Мбіт, хоча під час тестування пристроїв на Android я спостерігав і 90–95.


Тепер один комп’ютер підключений до порту Uplink, другий — до порту PoE.
У звичайному режимі — 61–64 Мбіт
У режимі CCTV — 9.5 Мбіт, причому швидкість обмежується дуже рівно.


Тест другого комутатора показав точно такі самі результати, я б сказав — у межах похибки самого тесту.


Далі — тест під навантаженням. Я вирішив, що непогано було б провести його якомога наочніше, без усілякої складної апаратури, тестерів, електронних навантажень тощо.
Загалом тест гранично простий: беремо 8 IP-відеокамер, підключаємо їх до комутатора й залишаємо на кілька годин.


Споживання комутатора на холостому ходу — 3.1–3.2 Вт.
З підключеними камерами було 34 Вт, при цьому ІЧ-підсвічування працювало приблизно на 50% потужності. На жаль, отримати повну яскравість не вдалося, але в цілковитій темряві було близько 40–42 Вт, хоча камер було багато, тож вони починали підсвічувати одна одну.


Зрештою я зрозумів, що такий тест — зовсім не тест, адже найгарячішим місцем (45 градусів) була купка камер, а комутатор на їхньому тлі здавався взагалі холодним: температура його корпусу становила 37 градусів, і це влітку.


Проблема полягала в тому, що наведений вище тест хоч і дуже наочний, але водночас некоректний, адже споживання залежить від довжини кабелю.
Пояснюється все дуже просто: припустімо, камера споживає 6 Вт, і з коротким кабелем споживання від комутатора буде таким самим. Але зі збільшенням довжини кабелю додається його активний опір, а оскільки споживання камери у Вт незмінне, то разом із падінням напруги на її вході вона намагається компенсувати втрати, збільшуючи струм. Оскільки струм у колі незмінний, виходить, що за незмінної напруги на виході комутатора та збільшення струму зростає і потужність, яку він споживає.

Загалом я вирішив порівняти, скільки споживає камера, підключена коротким кабелем і відрізком завдовжки близько 20 м. Але тест показав, що споживання незмінне — банально не вистачає роздільної здатності ватметра.


Гаразд, подумав я, ускладнимо тест. Вище я писав, що цей комутатор підтримує роботу за стандартом ieee802.3at, тобто передавання живлення всіма парами, відповідно опір кабелю зменшується вдвічі.
Зрештою я взяв ще один відрізок кабелю завдовжки близько 15–20 м, але обтиснув його так, щоб були підключені лише дві пари. Заодно перевірив, чи може комутатор живити камеру лише двома сигнальними парами.
Але, на жаль, і цей тест нічим не закінчився: споживання залишилося на попередньому рівні. Точніше, воно зросло, але грубими приладами цю різницю не виміряти.


За-хорошого наступний тест мав би бути з довгим кабелем, але хоча в мене на роботі є три повні котушки, проводити цей тест я не буду: 305 м — це все одно забагато, а різати новий кабель на відрізки досить затратно. Коли з’являться коротші відрізки, обов’язково спробую.

Власне, тому далі я перейшов до тесту за допомогою електронного навантаження, бо альтернатив у мене не залишилося.
1, 2. Припаяв пару дротів, вивів їх назовні й підключив до електронного навантаження.
3, 4. Струм навантаження встановив на 2.2 А, а оскільки вихідна напруга блока живлення становить 51.6 В, отримав близько 114 Вт, або 14 Вт на один порт за норми для PoE 13 Вт. Споживана потужність при цьому становила близько 130 Вт.
5, 6. Поганяв так близько години, а потім знизив потужність навантаження до 80 Вт, або 10 Вт на один порт, що для камер спостереження дає великий запас.


А тепер виміряємо температуру.
1. Через пів години за потужності 114 Вт
2. Ще через пів години за потужності 114 Вт.
3. Через годину роботи за потужності 80 Вт; паузи на охолодження не робив, просто знизив потужність і засік ще годину.

Можу сказати, що 114 Вт — це межа для цього блока живлення. За 104 Вт (13 Вт на порт) буде, звісно, трохи краще, але насправді краще не перевищувати ліміт 10 Вт на порт, чого, втім, більш ніж достатньо для живлення камер спостереження.


А далі мені чомусь захотілося переконатися, що комутатор справді відповідає стандарту ieee802.3at. Для цього я знову вийняв плату власне комутатора й почав уважно її вивчати.
У процесі з’ясувалося, що не все так гладко. Нижче на фото — ділянка плати з розведенням чотирьох із восьми портів. Можна простежити доріжки від елементів D21, D79-81, які йдуть у бік гнізд RJ45.


Але мене цікавив вузол біля самих гнізд.


Для кращого розуміння я виділив кольором один із роз’ємів так, щоб колір відповідав кольору проводів кабелю Ethernet, під’єднаного до нього.
За логікою, коричнева й синя пари також мають іти до живлення, але нижче видно перемички (елементи з маркуванням 0), і встановлено не всі. Немає перемичок до контактів, позначених синім і коричневим. Вимірювання підтвердило: під час роботи камери на цих контактах немає напруги.
Така схема допустима й нормальна, але це не ieee802.3at, тому, якщо перемикання в режим 10 Мбіт допоможе збільшити дальність, то щодо живлення я все одно не перевищував би 100-150 метрів. Утім, це дуже залежить від потужності навантаження.


Яким же було моє здивування, коли я вирішив перевірити й другий комутатор із гордим написом PoE+ на передній панелі.
Загалом знизу доріжки до роз’ємів узагалі не підходять.


А згори чітко видно, що живлення підведене інформаційними парами (1,2 і 3,6). Про всяк випадок під’єднав камеру й перевірив живлення: нуль, напруга є лише на зазначених вище контактах.


В огляді я згадав комутатори FoxGate і те, що показаний мною 4-портовий комутатор — це той самий пристрій, просто під іншою назвою.
Знайшовся цікавий комутатор тієї ж фірми FoxGate або Utepo (не знаю вже, хто в кого копіює), який протестували.
Водночас у нього є цікава особливість — кнопки короткочасного вимкнення живлення портів, хоча, на мій погляд, це вже надмірність і маркетинг. Там, де критична втрата зв’язку через знеструмлення всього комутатора, зазвичай ставлять керовані комутатори, а там, де це не критично, простіше перепід’єднати роз’єм або знеструмити весь комутатор.


Загалом хлопці отримали такі результати: Cu — мідь, CCA — біметал.


А тепер спробую звести всю інформацію докупи, а заразом відповісти на деякі запитання, які мені ставлять і які я зустрічаю в обговореннях. Не претендую на 100% достовірність і точність, але розпишу, як знаю.
1. PoE — це справді зручно: обладнання можна живити тим самим кабелем, яким передаються дані.
2. PoE буває двох видів:
а. «нормальний», тобто з використанням спеціального контролера й високою напругою до 57 Вольт.
б. Пасивний — без контролера, просто подавання живлення в кабель.
3. «Нормальний» PoE без навантаження подає в кабель невелику напругу з обмеженням струму. Кабель, під’єднаний до комутатора, можна різати й обтискати — нічого не вийде з ладу. Нічого не згорить, навіть якщо переплутати всі проводи в роз’ємі. Я сам перевіряв, хоча, звісно, краще не ризикувати. Під час під’єднання відповідного обладнання з таким самим «нормальним» PoE живлення подається автоматично.
4. Обладнання з «нормальним» PoE працюватиме й від звичайного БЖ із напругою 44-57 Вольт, якщо подати живлення на синю (плюс) і коричневу (мінус) пари. Утім, усередині PoE-обладнання має бути діодний міст, тож полярність особливого значення не має.
5. Обладнання, розраховане на пасивне PoE, найімовірніше, не працюватиме під час під’єднання до PoE-комутатора.
6. «Нормальний» PoE поділяється на три типи:
а. живлення тими самими парами, якими передаються дані.
б. живлення коричневою та синьою парами.
в. живлення всіма чотирма парами. У цьому разі йдеться про стандарт PoE+. Так само працює й гігабітне обладнання з PoE.
7. Слід пам’ятати, що, на відміну від «нормального» PoE, пасивне буває і на 12, і на 24 Вольти, тому спершу треба це з’ясувати, інакше можна вивести з ладу своє обладнання. Напругу «нормального» PoE чітко визначено, тож такого бути не може.
8. Крім комутаторів із PoE, є ще чимало різного обладнання, наприклад зовнішні інжектори з повною підтримкою PoE, відеореєстратори тощо.
9. Як зрозуміти, чи підтримує обладнання «нормальний» PoE. Щонайменше має бути напис PoE, а щонайбільше — зазначені номери стандартів: IEEE802.3, IEEE802.3u, IEEE802.3x, IEEE802.3af/AT.
10. Під час зовнішнього встановлення камер, незалежно від типу PoE, захистіть роз’єм від води, інакше він дуже швидко вийде з ладу, і буде дуже прикро.



Що можна сказати про комутатор, який я оглядав.
До роботи особливих претензій немає, працює стабільно, для простих рішень цілком підходить, хоча й із певними застереженнями.
Не рекомендую знімати з порту понад 10 Ватт — він перегріватиметься. Засмутило те, що не вміє живити навантаження через чотири пари, але тішить, що живить через інформаційні. У такому варіанті за потреби можна одним кабелем передати сигнал одразу від двох пристроїв.
Є перемикач, який знижує швидкість на PoE-портах до 10 Мбіт, тим самим збільшуючи можливу довжину кабелю до обладнання.
Зауваження щодо безпеки: над блоком живлення немає ізолятора.


На цьому в мене все. Сподіваюся, огляд був корисним, а я, як завжди, буду радий запитанням і просто коментарям по темі.