Нова модель перетворювача від Riden, RK6012

Кілька тижнів тому я написав менеджеру Riden щодо одного пристрою. З ним усе виявилося трохи складніше, хоча він уже їде до мене, але менеджер одразу запропонував мені оглянути їхню новинку. Ну а я не став відмовлятися, адже, здається, маю огляди майже всіх їхніх пристроїв. Та й щонайменше троє людей уже писали мені, що вийшла новинка.

Нагадую: щоб завжди бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, просто писатиму про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog Зазначу, що на каналі можна обговорювати огляди й статті, а також просто спілкуватися. Рекомендую.


Я вже оглядав попередню версію, тому цей огляд буде відносно коротким: деякі можливості, по суті, дублюють можливості попередньої версії.

Але почну огляд із переліку оглядів усієї протестованої продукції цієї фірми.
DPH5005
DPS8005
DPS5020
RD6006
RD6012
RD6018
RD6006P
RD6012P
RD6024
RK6006
Корпус і блок живлення для RK6006
RD6030
Силіконові накладки на корпус
Комплект кабелів RD 25A
Модуль RS485 з гальванічною розв’язкою для підключення перетворювачів серії RD60хх
RD6018P
RD6012H


Ця модель є логічним продовженням лінійки RK60хх, хоча цього разу все виявилося помітно цікавішим.

Пакування типове для цього виробника, хоча цього разу виявилося, що пінопластову коробку склеїли — принаймні акуратно відкрити її не вдалося. Усередині все звично. Нічого нового.
Але, перевернувши коробку, я побачив дуже цікаву табличку: крім попередньої моделі 6006 і нової 6012, там є ще три варіанти, на які, найімовірніше, варто чекати в майбутньому.
Для початку вони планують випустити ще потужнішу версію — 6018, на 60 вольт і 18 ампер.
Також видно версію з індексом H — це вже варіант за аналогією з 6012H, тобто з універсальним живленням.
Крім того, буде заміна старенькій, але дуже цікавій моделі 8005: тепер це 8009, тобто 80 вольт і 9 ампер.

Мені це справді подобається. Також подобається, що вони довго виробляють свої вироби, а не як Atorch: раз — і зняли з виробництва...




Я замовив варіант у мінімальній комплектації: у комплекті лише сам перетворювач, клемник незвичного синього кольору та запобіжник на 15 ампер.



Перетворювач дуже компактний, передня панель повністю повторює попередній RK6006, тож, по суті, можна просто замінити свій старий на потужніший. Хоча ні, різниця є: у старої версії був MicroUSB, а тут уже USB-C.
За посиланням на магазин на початку й наприкінці огляду є також зібраний варіант у корпусі та з блоком живлення, але, на жаль, потужність блока живлення в нього така сама, як у 6006. Тож, звісно, ви зможете отримати 12 ампер, але лише до 30 вольт, а далі струм доведеться зменшувати.



Власне, ці перетворювачі позиціонують як заміну застарілій серії DPS, але, здається, найпотужнішою там була версія 6005, а все потужніше вже мало зовнішню силову плату.




Компонування дуже щільне, контролер керування навіть винесено на окремий субмодуль. Є й вентилятор — дуже маленький, але, до речі, працює відносно тихо. Він вмикається, коли температура перевищує 55 градусів або струм — 6 ампер.



На вході — пара конденсаторів по 330 мкФ, 80 вольт; поруч із ними роз’єм для підключення модуля Bluetooth і зовнішнього термодатчика.
Запобіжники припаяні до плати. Поруч із вихідним є роз’єм, вихідні конденсатори — на 63 вольти, 470 мкФ. І тут мушу зазначити, що напруга майже гранична. Поруч видно два дроселі: великий накопичувальний і маленький, для фільтрування пульсацій.



Плату відносно легко вийняти, але знизу на ній, по суті, нічого цікавого немає. Зате багато чого є на другій платі: там мікроконтролер, допоміжне живлення тощо.



Усе керування розташоване на нижній платі, компонування помірно щільне, складання акуратне.


1. Мікроконтролер, живлення, пищалка.
2. Ще якийсь маленький DCDC, найімовірніше, живить мозок пристрою. Поруч видно чип USB; наскільки можу судити, порт має гальванічну розв’язку.



Звісно, зняв радіатор. Термопаста є, але радіатор, по суті, притиснутий лише до корпусів транзисторів. Зате ребра радіатора спрямовані так, що заодно обдувають і силовий дросель.
Під радіатором — діодна збірка на 20 ампер і 100 вольт та три транзистори HYG065N10. Як я зрозумів, це 100В/93А/6,8 мОм. Припускаю, що один із них — захист від переполюсування, а пара — синхронний DCDC, але це не точно.



Не будемо тягнути кота за хвіст — вмикаємо.
Далі все як завжди: привітання, головний екран.
Меню теж типове, хоча з’явилася додаткова опція — час автоматичного вимкнення. Прикольно.
Тривалим натисканням кнопки ОК на головному екрані викликаємо меню роботи з пам’яттю попередніх налаштувань.

Якщо ви помітили, є вибір вихідної потужності. Якщо замінюєте модель 6006 у старому корпусі, обов’язково треба встановити відповідне значення — 360-370 ватів. Тоді перетворювач сам обмежуватиме струм, якщо вихідна напруга перевищує 30 вольт.



Клавіатура чудова: м’яка, з відмінними тактильними відчуттями, а ще з ненав’язливим підсвічуванням активної кнопки. Ось тут усе чудово.

Але що одразу не дуже сподобалося — це вибір кроку регулювання. Якщо натиснути кнопки V-set або I-set, ви перейдете в режим встановлення напруги або струму, за замовчуванням — із найменшим кроком. Натискання на енкодер перемикає крок, але не з найменшого на більший, а одразу на максимальний: для напруги це одиниці вольт, для струму — десятки ампер. Загалом мене це постійно збивало з пантелику, бо я звик, що кроки змінюються за зростанням, а не за спаданням.



Опис, а точніше, технічні характеристики — пара зі зносками, про них далі.



Насамперед перевірка власного споживання.
1. Запускається за напруги близько 9.9 вольта, вимикається ближче до 9.
2-6. Споживання за вхідної напруги 12, 24, 36, 48 і 60 вольт.




Далі тести. Перший — оцінка точності вимірювання вхідної напруги, це той маленький вольтметр у правому верхньому куті.
Перевіряв за напруги 10, 20, 30, 40, 50 і 60 вольт і маю сказати, що до точності зауважень немає.



Другий тест — точність встановлення вихідної напруги (за мультиметром) і вимірювання власним вольтметром на дисплеї перетворювача.
Перевіряв від 0.1 до 50 вольт за стандартною схемою 1-2-5.

Так, є певна похибка, але вона проявляється лише на самому початку й наприкінці. Причому цікаво, що саме наприкінці з’явилася від’ємна похибка вихідної напруги й додатна — вбудованого вольтметра.
По суті, майже наприкінці діапазону бачимо заниження на 30мВ і завищення показів вольтметра на ті самі 30мВ, що дає похибку 60мВ. Але якщо перерахувати, виходить лише 0.1% — як на мене, навіть так непогано.



Третій тест, складніший, — точність задання й вимірювання струму. Принцип той самий, що й вище, тільки наприкінці струм лише 12А.

До значення 2 ампери струм трохи завищений, але зовсім незначно, далі трохи занижений, але знову ж таки, не критично. Для такого маленького й потужного перетворювача, як на мене, це взагалі добре — це ж не калібратор. Цікавіше те, що струм завищується приблизно на одну й ту саму величину незалежно від заданого значення аж до 2А включно.



Четвертий тест — залежність вихідної напруги від струму.

Перевірка проводилася за чотирьох напруг: 3.3, 5, 12 і 24 вольти, відповідно, без навантаження та за повного заявленого навантаження.
Тут результати в мене вийшли гірші, ніж у 6006: тоді було близько 10мВ, а тут отримав ближче до 75-80мВ. Можливо, більше падіння на клемнику, я не розбирався, але результат нижче на фото.
У цьому тесті перетворювач мене трохи розчарував: по суті, за повного струму ви отримаєте приблизно на 0.1–0.09 вольта менше, ніж установлено. Можливо, пізніше ще поекспериментую, але навряд чи стане краще.



Тест п’ятий, мінімальне падіння напруги на перетворювачі.
В описі були дві примітки щодо пульсацій: мовляв, вимірювали з обмеженням смуги до 20МГц і з конденсатором 0.1мкФ, увімкненим паралельно до щупа. Але це звичайна практика, далі покажу.
Друга примітка стосувалася мінімального запасу за напругою, і там було написано якось незрозуміло. Але ось приклад: якщо на вході 24 вольта, то на виході не розраховуйте отримати більше ніж 20.8. Як на мене, це дещо оптимістично.




Тест гранично простий: подаємо на вхід 36 або 55 вольт, а фактично там залишається 35.41 і 54.38 вольта. Потім виставляємо таку вихідну напругу, за якої перетворювач уже точно не зможе стабілізувати її, і рахуємо різницю. Звісно, тест проводиться за повного навантаження.

За вхідної напруги 35.41 було 31.67 вольта, різниця — 3.74 вольта
За вхідної напруги 54.38 було 48.95 вольта, різниця — 5.43 вольта

Ось якось так. Загалом, якщо потрібно мати повні 61 вольт, то блок живлення має бути щонайменше на 67–68 вольт. Звісно, можна сказати, що характеристики вводять в оману, але, справедливості заради, там не вказано, за якого струму отримано результати.




Тест шостий, пульсації.

У першій частині я перевіряв режими без навантаження та за струмів 2.5, 5, 7.5, 10 і 12 ампер, напруга — 30 вольт, середнє значення в усьому діапазоні. Заявлений розмах пульсацій — 100мВ р-р, знову ж таки, без уточнення режиму роботи.

Спочатку я під’єднав щуп без жодних насадок безпосередньо до виходу перетворювача, і не скажу, що результати мені сподобалися. У 6006 за точно такого самого вимірювання картина була кращою.
Власне, не сподобалися ось ці голки, адже основна частина пульсацій вкладалася в 100мВ із великим запасом і становила радше 50мВ.



Гаразд, узяв свою звичну насадку на щуп зі стандартною комбінацією: керамічний конденсатор 0.1мкФ + електролітичний 1мкФ — і отримав зовсім інший результат, який якраз збігається із заявленим.

Так, загалом коректно вимірювати саме з такою накладкою з двох конденсаторів. Інженери Раайдена використовують лише кераміку, але суті це особливо не змінює, адже саме вона здебільшого й зрізає подібні голки.




Друга перевірка також була типовою для моїх оглядів: тут струм скрізь однаковий — 12 ампер, але напруга різна: 3.3, 5, 12, 25, 40 і 53 вольта. Вхідна напруга в усіх випадках становила 61 вольт.

Загалом із комбінацією 0.1+1мкФ пульсації вкладаються в заявлені 100мВ, хіба що голки трохи більші за напруги 3.3 і 5 вольт.

На мій погляд, хоча на виході перетворювача й стоїть дросель, вихід тут помітно «брудніший», ніж у попередньої моделі. Можливо, є сенс зняти плату й припаяти керамічні конденсатори до вихідних конденсаторів.




Тест шостий, перехідні процеси.

Перевірку проводив у різних режимах роботи
1, 2. Подавання/зняття напруги 5 вольт на виході.
3, 4. Реакція на під’єднання/від’єднання навантаження. На виході було встановлено 12 Вольт, постійно був під’єднаний резистор 30 Ом, а паралельно до нього під’єднувався (або від’єднувався) резистор 3.3 Ома. Відповідно, тут перевірялася реакція на стрибок струму 0.4–4А і 4–0.4А.
5, 6. Перехід із режиму CV у режим CC і назад: напруга 14 вольт, струм навантаження 4.5А, встановлено обмеження 3А.

Перетворювач чудово впорався з усіма режимами. Єдине, що незвично, — дуже плавне спадання напруги після вимкнення: з 5 до 0 вольт вона знижувалася лінійно протягом 1.6 секунди. Припускаю, що розрядне коло (там часто стоїть стабілізатор струму) відносно малопотужне, тож просто майте це на увазі.



«Паяльниковий» тест я не проводив, бо вже й так видно, що ця модель пройшла б його без проблем. Зате перевірив реакцію на регулювання напруги. Нижче — осцилограма процесу регулювання з 3 до 11 вольт. Узагалі ступенів мало бути більше, але насправді через швидку зміну перебудова відбувалася так: 3-4- 6-8-10-11 вольт. Але в будь-якому разі жодних стрибків помічено не було, не було їх і під час подавання живлення на перетворювач — усе працює коректно.




Тест сьомий, оцінювання ККД перетворювача.

Тут я перевіряв ККД за вхідної напруги близько 61 вольта, струму навантаження 12 А та вихідної напруги 5, 12, 24, 36, 48 і 54 вольти.
Заодно порівняємо з моделлю 6006

Вихідна напруга — ККД — втрати
5 Вольт — 88.8% — 7.57 Вт
12 Вольт — 94.3% — 8.63 Вт
24 Вольти — 96.7% — 9.83 Вт
36 Вольт — 97.8% — 9.8 Вт
48 Вольт — 98.5% — 8.56 Вт
54 Вольти — 98.8% — 7.64 Вт

Майже ті самі режими, крім струму та максимальної напруги, для 6006
Вихідна напруга — ККД — втрати
5 Вольт — 83.4% — 6.3 Вт
12 Вольт — 91.8% — 6.4 Вт
24 Вольти — 95.3% — 7.0 Вт
36 Вольт — 96.8% — 7.2 Вт
48 Вольт — 97.6% — 7.1 Вт
56 Вольт — 97.9% — 6.8 Вт

Видно, що ККД нової моделі явно вищий. Втрати, звісно, теж більші, адже потужність удвічі більша, але мушу сказати, що втрати зросли помітно менше, ніж потужність.




Восьмий тест — нагрівання.

Тут я зібрав простенький стенд, подав на вхід перетворювача близько 61 вольта, виставив на виході 54 вольти й навантажив струмом 12 ампер, тобто вихідна потужність становила майже 648 ватів із максимальних 720.
При цьому виходило так: від мережі споживалося 747 ватів, до виходу мого БЖ доходило 665, до виходу тестового БЖ — 648, а до навантаження — лише 638 ватів, решта розсіювалася дорогою.

Насправді втрати були більшими за напруги 24 вольти, а не 54 — це я зрозумів уже потім, але різниця не така й велика.




Поганяв так деякий час, щоб усе прогрілося, і почав дивитися.
1. Десь між клемником і радіатором було 67 градусів
2. Температура силового дроселя — 50 градусів
3. Десь там, між дроселем і радіатором, було видно температуру 62 градуси
4. А найвища температура, яку я виявив, становила 77 градусів — у лівій частині радіатора, точніше, під радіатором.

У будь-якому разі перетворювач працював чудово, трохи шумів вентилятором і сильно не нагрівався.



Завантажив програму, встановив, як завжди, оновив, запустив і хотів би сказати, що є якісь помітні зміни, але одразу їх не побачив. Утім, програма й так досить функціональна.




Висновки.
Загалом у Riden вийшов черговий передбачувано хороший перетворювач. Непогана точність, високий ККД, помірні пульсації, компактний розмір, уніфікований корпус, але не обійшлося й без того, що мені не дуже сподобалося.
Не сподобалися мені дві речі. Перша й найважливіша — чомусь відносно велике просідання напруги під навантаженням, причому, судячи з усього, воно відбувається на клемнику, бо сам перетворювач вважає, що все гаразд. Друга — якось незручно перемикати крок регулювання. Я вже потім зрозумів, що у звичних мені перетворювачів серії RD60xx просто є дві кнопки — ліворуч/праворуч, тож я до них звик. Загалом тут справа звички.

А якщо коротко, то це досить непоганий компактний перетворювач із вихідною потужністю до 720 ватів. Згадався мій перший ZXY6005: велика плата й лише 300 ватів, а тут пристрій об'ємом із пачку цигарок, функціональніший і вдвічі з половиною потужніший.

На сьогодні в мене все, сподіваюся, було корисно, а я чекатиму на другу посилку від Riden :)