Ще блоки живлення, тепер на 48 вольт

Ще коли я думав над цією статтею, мені вперто згадувався старий і дуже відомий фільм із невибагливою назвою «Три плюс два».
Чому так? А тому, що блоків живлення п’ять: три одного типу й два іншого, і до того ж вони розбиті на дві пари — 100 і 200 ватів, а один стоїть окремо, на 400 ватів.
Словом, сьогодні огляд двох блоків на 100 ватів, двох на 200 ватів і одного на 400. Думаю, буде цікаво :)

Нагадую: щоб завжди бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, просто писатиму про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення й нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog Зазначу, що на каналі можна обговорювати огляди й статті, а також просто спілкуватися. Рекомендую.


Загалом блоки живлення на 48 вольтів досить поширені, але я якось не знав, що їх використовують у системах освітлення. Звик, що частіше це 12 або 24 вольти. Перевага вищої напруги в тому, що за тієї самої потужності струм менший, а отже, і падіння напруги на тій самій стрічці менше. Недоліки, звісно, теж є, куди ж без них.
Такі блоки іноді використовують і для живлення простеньких ЛБЖ, тож, можливо, огляд стане в пригоді й тут. Словом, почнімо.


Як я вже сказав, мені надіслали п’ять блоків живлення, усі на 48 вольтів, потужністю 100, 200 і 400 ватів — принаймні так заявлено. Але три мають звичний формфактор, принаймні знайомий, а два — дуже незвичні.



Почну зі звичайних, а пару хитрих залишу на десерт :)



Усі три блоки мають однаковий принцип підключення: з боку мережі — три клеми, з боку виходу — чотири. Клемники з кришечками, але в кришечках є отвори, тож дроти можна затиснути, навіть не відкриваючи їх. Зручно.




Перший — модель на 100 ватів, 48 вольтів, 2,1 ампера.
Розміри 175х48х29мм

І забігаючи наперед, скажу: уся ця серія мені категорично знайома. Треба пошукати результати тестів і статті, бо вона мені точно траплялася — можливо, трохи в іншому корпусі й під іншу напругу, але це вже не принципово.

Плата вкрита захисним компаундом, тому ці блоки стійкіші до підвищеної вологості, але слід розуміти, що герметичними вони точно не є. У будь-якому разі компаунд розв’язує одразу кілька завдань: захищає від вологи, покращує електробезпеку й трохи поліпшує відведення тепла.



1. На вході маємо майже повноцінний фільтр. Варистора немає, але, на мій погляд, набагато важливіше, що є термістор, та й видно Y-конденсатори для придушення перешкод — це вже натякає, що сильно не економили.
2. Вхідний конденсатор на 68мкФ — замало, принаймні для потужності 100 ватів. Але слід розуміти, що заявлений діапазон вузький — 176-264 вольта, хоча й за такого діапазону номінал буквально впритул.

Щоб було зрозуміло, чому я написав про діапазон вхідної напруги. Що нижча вхідна напруга, то більшої ємності потрібен вхідний конденсатор. Блоки живлення бувають на вузький діапазон — щось на кшталт 85-130 вольтів або 198-255 вольтів — і на широкий, 85-255. Насправді значення можуть відрізнятися, але важливо те, що якщо блок живлення розрахований на широкий діапазон і не має активного коректора чи перемикача 115/230 вольтів, то за низької напруги йому працювати ще важче, а основне навантаження припадає на діодний міст, вхідний конденсатор і транзистор перетворювача.

Так, щось я вас завантажив. Коротко кажучи, для заявленого діапазону й потужності зазвичай використовують вхідний конденсатор на 82-100мкФ, а для широкого діапазону ємність збільшують приблизно в півтора раза.

3. Діодний міст і високовольтний транзистор. Діодний міст просто встановлений, а транзистор притиснули до радіатора й не забули про термопасту. Добре.
4. Симпатичний трансформатор, не втримався й сфотографував. Принаймні частину обмоток намотано багатожильним дротом, що теж вітається.
5. Вихідну діодну збірку також притиснуто до корпусу, і термопаста теж є. Трохи розвеселив світлодіод, залитий компаундом: я спочатку його навіть не помітив. Маскування 80-го рівня :)
6. На виході чотири конденсатори по 220мкФ 63 вольта, до того ж є дросель для зменшення пульсацій. Щодо ємності, як завжди, хочеться «пігулок від жадібності, і побільше, побільше» :) Загалом, як на мене, 330мкФ виглядали б краще, але й так нормально.


Уже після тестів я дістався силових компонентів усіх блоків живлення.
1. Транзистор на 4 ампери, 650 вольтів — просто нормальний.
2. Вихідна діодна збірка ER1004FCT, 400 вольтів, 10 ампер, звісно, ультрашвидка, бо діоди Шотткі за таких напруг зазвичай уже не використовують. Але для цього БЖ вона має пристойний запас.



1. Виміряна ємність вхідного конденсатора становила майже 70мкФ, чорт, здається, це вперше, коли заявлена ємність вхідного конденсатора більша за фактичну.
2. Сумарна ємність на виході — 930мкФ, усе гаразд.



Для всіх тестів використовувалося навантаження на 1200 ватів на базі контролера Atorch DL24MP. Можливо, хтось запитає: а чому не новомодна BW600?
Так, я майже повністю перейшов на складання версій на 1200 ватів саме з BW600, але для тестування блоків живлення однозначно краще підходить старенька 24MP, хоча вона помітно поступається новій моделі апаратно й програмно, адже та більше орієнтована на тестування акумуляторів. Шкода, що Atorch зняли її з виробництва, але в мене ще є невеликий запас :)

Хоч тут і висока напруга, я все одно використовував чотирипровідне підключення. А чому б і ні, тим паче що так було зручно.



З фото тесту захисту від перевантаження я трохи протупив, та й проводити його було незручно, бо виявилося, що блок живлення не лише має чіткий пороговий захист, а й вимикається за струму 1.7 ампера. Тобто фактично його вихідна потужність — близько 77 ватів. До речі, варто сказати, що за такої потужності ємності вхідного конденсатора цілком достатньо для нормальної роботи.

ККД оцінювався в діапазоні 0.2-1.6А з кроком 0.2А і становив 85-86%, що загалом непогано. Причому зазначу, що з графіка видно, як ККД зростає наприкінці тесту. Це опосередковано свідчить про те, що блок трохи «придушили» і насправді він може видати й більше.



Щодо пульсацій: принаймні на ВЧ усе просто чудово. Навіть за струму 1.6А маємо лише 50мВ, причому без «голок», а з огляду на напругу 48 вольт результат дуже тішить. Власне, майже вся заслуга низького рівня пульсацій належить вихідному дроселю. Тішить, що на ньому не заощадили.
Пульсації вимірювалися без навантаження та за струмів 0.5, 1 і 1.5 ампера.



На низькій частоті, як на мене, теж усе чудово. Трохи помітні 100 Гц, але рівень такий низький, що на це можна просто не зважати.



Тест під навантаженням.
1, 2. Без навантаження на виході 47.72 вольта, а споживання доволі велике — майже два вати. Це багато, мабуть, виробник придушив «зелений режим». Інших пояснень у мене немає, хоча, можливо, використано якийсь стародавній контролер, але це набагато менш імовірно.
3. Струм навантаження — 1 ампер
4, 5. Струм навантаження — 1.6 ампера, до та після прогрівання
6. Прогрітий блок живлення без навантаження.

Що бачимо в підсумку? Залежність напруги від навантаження від’ємна — близько 70мВ, від прогрівання також від’ємна — 60мВ, що для 48 вольт просто чудово.



Нагрівання за струму 1 і 1.6 ампера. Коментуватиму лише другий варіант, бо перший для цього БЖ узагалі смішний.
Отже, трансформатор — 64 градуси, транзистор — 52, діодна збірка — 53.

Тут мені згадалася фраза з одного фільму: «Та на тобі орати треба». Саме так: температури не просто низькі, складається враження, що цей БЖ працює приблизно на 50% потужності. Запас за температурами просто шалений. Наприклад, на трансформаторі 64 градуси, у кімнаті було 20 градусів, тобто перегрів становив 44 градуси. Навіть за температури повітря 50 градусів температура трансформатора все одно буде в розумних межах, не кажучи вже про решту компонентів.




Друга модель, 48 вольт, 4.1 ампера, 200 ватів.
Розміри 193х48х29мм, від попередньої відрізняється лише довжиною: ця на пару сантиметрів довша, а в усьому іншому вони як близнюки.

Відмінностей у топології теж немає, тут виробник просто масштабував попередню модель. До речі, щодо топології: в обох моделей схема зворотноходова. Зазвичай вона може працювати в широкому діапазоні живлення, але оскільки ємність вхідних конденсаторів часто занижена, рекомендую дотримуватися зазначеного на корпусі діапазону 176-264 вольта.



1. На вході такий самий фільтр, як у моделі на 100 ватів, і до нього також фактично немає зауважень. Діодний міст складається з двох паралельно з’єднаних діодів.
2. Тепер конденсаторів два по 47мкФ, і я вважаю, що цього замало для заявленої потужності 200 ватів, але подивімося на результати тестів.
3. Транзистор один, і його також притиснуто до корпусу через термопасту
4. А ось на виході тут дві діодні збірки, хоча конденсаторів фільтра стільки ж, тобто у вихідній частині просто додали ще одну діодну збірку.



Трансформатор такий самий гарний, щоправда, тут чомусь поставили зовсім низькопрофільний, що не мало особливого сенсу, але й поганого в цьому нічого немає.



1. високовольтний транзистор на 12 ампер і 650 вольт — дуже навіть непогано. Припускаю, що й вузол керування посилили, але що там під компаундом, мені не видно.
2. Діодні збірки такі самі, як були в попередньої моделі, тож запас вийшов точно такий самий хороший.



1. Ну, тут усе повернулося до нормального стану: заявлена ємність вхідних конденсаторів — 47 мкФ, два мали б дати 94, а насправді виходить близько 84 мкФ, що, знову ж таки, явно замало для потужності 200 Вт.
2. Цікаво інше: на виході такі самі конденсатори, як у моделі на 100 Вт, тієї самої фірми й тієї самої ємності, але там сумарно було 930 мкФ, а тут близько 860. Допускаю, що на результати впливають якісь кола блока живлення, але стверджувати не буду. У будь-якому разі, на мій погляд, замало для вихідного струму 4 ампери за такої топології блока живлення.



Тест порога спрацьовування захисту одразу показав два моменти. По-перше, захист пороговий: якщо збільшити струм буквально на 10–20 мА понад поріг, блок вимикається. По-друге, насправді захист спрацьовує приблизно за потужності 160 Вт, тож цей блок живлення розрахований радше на 140–150 Вт, а не на 200. Вище я писав, що ємності 84 мкФ дуже мало для 200 Вт; для 150 теж замало, але вже трохи легше, хоча, на мій погляд, сюди проситься пара конденсаторів від моделі на 100 Вт.



ККД оцінювався в діапазоні 0.3–3.3 А з кроком 0.3 А і виявився доволі непоганим — близько 88.5%. Але здебільшого це заслуга не розробників, а відносно високої вихідної напруги, адже зазвичай що нижча напруга, то нижчий ККД.
Без навантаження на виході близько 47.69 вольта, споживання — 0.7–0.75 Вт, що помітно менше, ніж у версії на 100 Вт.



ВЧ-пульсації без навантаження та за струмів 1.1, 2.2 і 3.3 ампера. По суті, вони не набагато вищі, ніж у версії на 100 Вт: за максимального струму я отримав близько 60 мВ, що просто чудово.



Низькочастотні пульсації радше дивні, ніж великі: повний розмах становив близько 200 мВ, причому за струму 2.2 А розмах трохи більший, ніж за 3.3 А.
У якийсь момент я подумав, що це глюк електронного навантаження, але спроба навантажити звичайними резисторами абсолютно нічого не змінила. Припускаю, що це особливість ШІМ-контролера, на яку наклалася не надто велика ємність вхідних конденсаторів.

У будь-якому разі для навантаження ці пульсації не критичні, адже з урахуванням напруги 48 вольт це було б лише 50 мВ у перерахунку на звичайний блок живлення на 12 вольт.



Тести під навантаженням.
1. Холодний блок без навантаження.
2. Холодний блок, навантаження 2 ампери
3. Теплий блок, навантаження 2.6 ампера
4. Прогрітий блок, навантаження 3.3 ампера, тобто, по суті, максимальне
5. Гарячий блок, навантаження 3.3 ампера
6. Гарячий блок без навантаження.

За результатами тестів видно, що залежність напруги від навантаження від’ємна й доволі велика — близько 1.3 вольта. Це навіть якось дивно: залежність від температури становить лише 20–30 мВ.
Навіть якось дивно, що напруга на виході настільки просідає, хоча не сказав би, що струм великий. Зазвичай це не критично для навантаження й цілком відповідає стандартам, просто незрозуміло.



Нагрівання основних компонентів за струмів 2, 2.6 і 3.3 А.
2 ампери — трансформатор 58.6, транзистор 45.6, діодні збірки 48 градусів.
2.6 ампера — трансформатор 68 градусів, транзистор 56, діодні збірки також 56 градусів.
3.3 ампера — трансформатор 78 градусів, транзистор 61 градус, діодні збірки 66 градусів.

На мій погляд, результати дуже хороші. Щоправда, у кімнаті було прохолодно, близько 20 градусів: опалення в трубах вимкнули, а на вулиці ще не ввімкнули :( Але все одно вважаю, що свої 150 Вт блок витримує легко й із певним запасом — приблизно до температури повітря 40 градусів.





Третя модель у цьому формфакторі — 48 вольт, 8.3 ампера, або цілих (не факт) 400 Вт.
Тут розмір уже більший — 229х59х29мм, від попередніх моделей залишилася тільки висота 29мм.




Я міг би сказати, що це також збільшена версія попередніх моделей, але ні: тут зовсім інша топологія — косий напівміст, що характерно для блоків живлення такої потужності. Хоча, справедливості заради, спільного в них усе-таки дуже багато.
А ось для порівняння фото всіх трьох моделей у розібраному вигляді.



1. Вхідний фільтр майже такий самий, як у попередніх моделей, але додали варистор.
2. Заявлена ємність вхідних конденсаторів — 100 мкФ, тобто сумарно 200, і знову «тигрові м’яса не доклали». Фірму не перевіряв, а от конденсатор живлення ШІМ цілком фірмовий — Aishi.
3. Діодний міст прикручений до корпусу. Чи є там термопаста — не дивився, а от у високовольтних транзисторів вона точно є.
4. Трансформатор трохи більший, ніж у версії на 200 Вт, але тут усе гаразд: за цієї топології він може віддати більше за тих самих габаритів, ніж попередні.
5. Вихідних діодних збірок аж три штуки, а поруч є вихідний накопичувальний дросель. Виглядає дуже охайно, але це спільна риса всіх трьох моделей.
6. На виході також чотири конденсатори по 220 мкФ, і тут це вже прийнятно. А те, що немає дроселя, — пульсації оцінимо пізніше.



1. Високовольтні транзистори. Їхня пара зумовлена саме топологією. Транзистори на 13 А, 500 В — цілком нормально.
2. Поруч щось виглядало з компаунду. Подумав, що це ШІМ-контролер, але виявився просто діод.
3, 4. Діодні збірки різні: одна — Шотткі на 10 А, 200 В, а ще пара ER1004FCT, як у попередніх. Не дивуйтеся, це не «що зібрали з підлоги, те й приліпили», а цілком нормально, адже тут вихідні діоди працюють у двох колах — умовно верхньому й нижньому, і вимоги до них різні.



1. Виміряна ємність вхідного фільтра — близько 180 мкФ, знову замало, але приємно, що заявлена ємність майже відповідає виміряній.
2. Сумарна ємність на виході — 907 мкФ, нормально.



Без навантаження на виході 47.82 В, споживання — 1.2 Вт, що для блока живлення такої потужності цілком нормально.



Максимальний струм, який вдалося отримати без зниження напруги, становив близько 6.6 А. За 6.7 А вже починається плавне зниження, а за 6.9 А на виході маємо вже близько 41 В.



ККД оцінювався в діапазоні 0.4–6.8 А з кроком 0.4 А і становив близько 90%. Начебто й чимало, але для цієї топології та вихідної напруги я очікував 91–92%. Утім, 90% — теж дуже непогано.



Пульсації без навантаження та за струмів 2, 4 і 6.5 А.
І тут усе дуже красиво: 48 В, 300 Вт на виході, фільтра немає, а маємо лише 50–60 мВ. Ну хіба не краса?



Тут я випадково зняв осцилограму з розгорткою 5 мс, а не 10, як зазвичай, але суті це особливо не змінює: помітні пульсації є.
Ідеться не про їхню величину — тут якраз усе чудово, лише 100 мВ, — а, так би мовити, про заповнення. Тобто одна річ, коли загальний шум становить 100 мВ, а на його тлі є сплески 50 мВ, і зовсім інша — коли середній шум 20 мВ, а сплески сягають 100.
Власне, тут виходить так: сам розмах невеликий, і це дуже добре, але характер пульсацій мені особисто не подобається. Можливо, це характерна особливість, розбиратися з якою мені не дуже хочеться.




Тест на нагрівання:
1. Холодний БЖ без навантаження
2. Холодний БЖ, струм 3 А
3. Теплий БЖ, струм 4.5 А
4. Уже прогрітий БЖ, струм 6.5 А.
5, 6. У процесі довелося знизити струм до 6 А, тому тут бачимо результати для гарячого блока з навантаженням 6 А і без навантаження.

Залежність напруги від струму практично відсутня, адже 40 мВ на тлі 48 В — це навіть не одна тисячна. Залежність напруги від температури порівнянна — лише 50 мВ. Тож тут жодних претензій. Навіть дивно: в однієї фабрики два схожі блоки живлення, але в моделі на 200 Вт різниця становить 1.2 В, а в моделі на 400 Вт — 40 мВ...



Як я писав, під час тестування за струму 6.5 А напруга знизилася — мабуть, почав спрацьовувати захист через температуру або через дрейф шунта, не скажу, але факт залишається фактом. Спочатку я знизив струм до 6.1 А, але потім вирішив опустити до 6 — і не дарма: виявилося, що для прогрітого блока 6 А — це просто максимум, адже навіть за такого струму напруга іноді могла «гуляти», хоч і в невеликих межах.




Щодо температур: спочатку результати за струму 3 А, і тут особливо коментувати нічого — майже все холодне.



Тепер за 4.5 і 6 А, хоча спочатку прогрівав струмом 6.5 А, а вже потім — 6 А, але, думаю, це не принципово.

4.5 А — трансформатор 72 градуси, транзистори 58, діоди 60, вихідний дросель 66 градусів. Усюди вказував найгарячішу точку.
6 А — трансформатор 90 градусів, транзистори 75, діоди 74 градуси, вихідний дросель 85.

За результатами можу сказати, що 6 А, або 285 Вт, для нього забагато, і особливо це позначається на температурі трансформатора. На мій погляд, реальна потужність цього БЖ — радше близько 250 Вт.



Ось ми й поступово дісталися значно цікавіших екземплярів. Ще коли мені надіслали їхні фото, перше, що я відповів, було: «Щось вони аж надто схожі на батареї для ноутбуків, якщо, звісно, відрізати ті поросячі хвостики». А так — майже один в один.



Одразу зауваження щодо маркування. На корпусах зазначено LED Driver, і це категорично неправильно: «драйвер» і блок живлення — категорично не одне й те саме.
Для світлодіодного драйвера вказують вихідний струм, який він стабілізує, і діапазон вихідної напруги, у якому він забезпечує стабілізацію струму. Замінювати одне іншим не можна в жодній комбінації, адже драйвер зазвичай видає трохи більше за вказаний максимум, а блок живлення не стабілізує струм.




Конструктивно вони практично ідентичні, але, думаю, це зумовлено сферою застосування. Наскільки я розумію, це блоки для трекових світильників: зверху є пара магнітів, з боків — по парі підпружинених контактів, але живлення підведене лише до однієї пари, причому, звісно, з однаковою полярністю.

Конструкція являє собою П-подібний алюмінієвий профіль із кришкою, до якої прикручена приблизно такого самого розміру пластикова частина із засувками та фіксаторами.



1. Вихідні дроти виведені на один із торців, причому контакти живлення та без нього відрізняються ще й висотою встановлення, щоб у разі неправильного встановлення нічого не спалити.
2. Контакти підпружинені, паяння на четвірку з мінусом — відчувається певна бюджетність.
3. Усередині заливка компаундом, думаю, переважно для електробезпеки й відведення тепла, а не для захисту від води, але в будь-якому разі це плюс.
4. Вхідні дроти залуджені, а на заземлювальному встановлений кільцевий наконечник.

Розміри 100-ватної версії — 252х45х22мм




Для тестування, як і раніше, використовувалося навантаження на 1200 ват на базі DL24MP, підключення чотирипровідне до вихідних клем, що загалом коректно, адже внутрішніх дротів у будь-якому разі не позбутися.



Далі спочатку будуть тести 100-ватної моделі, тобто 48 вольт, 2.1 ампера.

Захист налаштований дуже грубо, спрацьовує приблизно при 3.5А, що дуже багато для такого блока живлення, тим паче що навантаженням є світлодіодна стрічка, у якої принципово немає такого поняття, як пусковий струм.

ККД оцінювався в діапазоні 0.2–2.5 ампера (останній етап — із кроком 0.1А), із кроком 0.2 ампера, і становив близько 87%.
Без навантаження на виході 47.93 вольта, споживання близько 0.2 ватта, що доволі добре.



Із пульсаціями ситуація помітно гірша, ніж у попередніх моделей. Це, загалом, зрозуміло: вмістити достатні ємності й фільтри в такий компактний корпус не так просто, хоча й цілком можливо — можливо, просто заощадили.
Нижче результати без навантаження та при струмах 0.7, 1.4 і 2.1 ампера. На максимальній потужності я отримав близько 600-800мВ. Якби це був блок живлення на 12 вольт, я б, мабуть, лаявся, але тут це просто прийнятний результат, адже зі зростанням напруги зростають і допустимі значення. Для варіанта на 12 вольт це було б еквівалентно 150-200мВ.




На низькій частоті видно роботу «зеленого режиму», але мушу зазначити, що самі пульсації 100 Гц не такі вже й великі. До речі, загальний розмах пульсацій практично не змінився.


Тут мене трохи збентежив інший момент. По суті, він неважливий, але не звернути на нього увагу я не міг. Річ у тім, що на великій потужності навіть невелика зміна струму навантаження помітно змінює характер пульсацій.
Для прикладу — осцилограми при 1.7, 1.9, 2 і 2.1 ампера.



Тест на нагрівання проводився в закритому корпусі, залитому компаундом. Нижче — проміжні вимірювання:
1. Холодний блок без навантаження
2. Холодний блок із навантаженням 1 ампер
3. Теплий блок із навантаженням 1.5 ампера
4. Прогрітий блок із навантаженням 2 ампера
5. Гарячий блок із навантаженням 2 ампера
6. Гарячий блок без навантаження.

Тут одразу помітно кілька особливостей:
1. Напруга має позитивну залежність від струму навантаження, тобто що більший струм, то більша напруга. У тестах на холодну при 0.2А у мене було 47.96 вольта, а при 2.3 ампера — вже 48.16. Різниця абсолютно некритична, але цілком можливо, що тут напруга стабілізується за первинною стороною.
2. За результатами цих тестів у мене вийшло, що залежність напруги від навантаження тут становила 70мВ
3. Залежність напруги від температури була трохи більшою — близько 110 мВ.

Загалом результати цілком пристойні.



Температура корпусу за струмів 1, 1.5 і 2 ампери. Тепловізор фіксує максимальну температуру, але на фото значень майже не видно.
Виходить, що залежно від струму температура становила 37.8, 49 і 58 градусів — цілком нормально, тим паче що блок залитий, тож усередині навряд чи є якісь локальні перегрівання.




Другий блок удвічі потужніший — 200 ватів, і, що цікаво, він навіть трохи менший, точніше, трохи коротший.
Для порівняння, розміри обох блоків:
100 ватів — 252х45х22мм
200 ватів — 245х45х22мм

Модель на 200 ватів на фото без однієї торцевої заглушки та без фіксатора з кнопкою — їх знайшов уже пізніше в коробці, адже блок приїхав розібраним. Але розміри вказано правильно.



Тут заливка не така суцільна, тому можна трохи роздивитися компоненти, а також побачити, що плата помітно коротша за корпус.
На цьому етапі я вже було подумав, що це черговий китайський блок живлення на 100500 ватів PMPO — аж надто кумедно виглядають нутрощі.



Під час огляду одразу звернув увагу на дивні саморізи, вкручені наскрізь у кришку. Причому мало того, що ними явно не з першого разу влучили, бо на кожен є по два отвори, так ще й один саморіз опинився буквально за міліметр від трансформатора — ще трохи, і розколов би осердя.


На вході видно X-конденсатор, два діодні мости, запобіжник і вхідний конденсатор. На вигляд, думаю, навряд чи більше ніж 68 мкФ, ну, може, 82.



Трансформатор якийсь зовсім крихітний для 200 ватів. Праворуч видно оптрон зворотного зв’язку та Y-конденсатор, а ще правіше — вихідний конденсатор, до якого в мене великі претензії, адже він розрахований на 50 вольтів, а для 48 вольтів треба ставити конденсатори щонайменше на 63, як зроблено в попередніх моделях.
Роздивитися складно, але схоже, що з безпекою тут якщо й не все чудово, то, найімовірніше, цілком задовільно. Та й заливка допомагає.



Також помітив, що хоч плата й розташована відносно далеко від корпусу, виводи компонентів стирчать. Уже збирався сварити, але згодом роздивився, що бокова стінка корпусу обклеєна електрокартоном, тож тут усе гаразд. І пам’ятаємо, що цей БЖ передбачає наявність заземлення.



Тут струм захисту налаштований правильно: за струму близько 4.5 А блок ще нормально працює, а за 4.6 А починає знижувати напругу. Отже, максимальна вихідна потужність становить близько 215–220 ватів.



ККД оцінювався в діапазоні від 0.2 до 4.4 ампера і становив понад 91%, що дуже непогано для такого компактного варіанта.
Без навантаження на виході 48.2 вольта, споживання близько 0.6 вата — взагалі без зауважень.



Із пульсаціями тут теж не все так гарно, як хотілося б. Перевіряв без навантаження та за струмів 1.4, 2.8 і 4.2 ампера.
На високій частоті загалом усе гаразд: 100 мВ за максимального навантаження — це справді класно, взагалі без зауважень. Але дивна картина без навантаження одразу насторожила.



А тепер — на низькій частоті.
Пояснення «кривої» осцилограми на ВЧ знайшлося одразу: це просто характерна робота «зеленого режиму», усе гаразд.
А от під навантаженням картина гірша. У мене навіть склалося враження, що на вході взагалі немає конденсатора, адже середньої частини осцилограми, над якою зазвичай з’являються піки з частотою 100 Гц, тут узагалі немає. На виході — чіткі пульсації 100 Гц із повним розмахом 1.2 вольта.
Звісно, 1.2 вольта — не так і страшно на тлі 48 вольтів, але суть у тому, що якщо живити стрічку таким блоком живлення, ці 100 Гц можуть спричиняти її мерехтіння, на відміну від ВЧ, які тут просто ідеальні.

Ще подумаю, але хочеться розібрати цей блок, щоб зрозуміти, чи маю я рацію щодо вхідного конденсатора: він або в обриві, або не підключений, адже справа явно не в його ємності — пульсації є і за малого струму. Або ж це дуже характерна особливість роботи ШІМ-контролера, таке теоретично теж можливо.



А тепер найцікавіше — тест на нагрівання. І це тест дуже компактного блока живлення із заявленою потужністю 200 ватів!

1. Без навантаження, на холодному блоці, маємо 48.23 вольта.
2. Холодний, за струму 2.5 А
3. Потім за струму 3 ампери
4. Теплий, за струму 3.5 ампера
5. Прогрітий за струму 4.1 ампера.
6, 7. Потім на вже добряче прогрітому блоці я спочатку підняв струм до 4.4 ампера, але зглянувся й зрештою знизив до 4.3А
8, 9 прогрітий блок за 4.3А і без навантаження.

За підсумками можу сказати, що залежність напруги від навантаження мінімальна — лише 50мВ, і, можливо, це просто результат просідання на вихідних проводах до клем. Від прогрівання напруга піднялася на 120мВ, що також є цілком хорошим результатом, особливо з огляду на вихідну напругу.




А ось результати вимірювання температури.
Спочатку коротко за струмів 2.5, 3 і 3.5 ампера.
2.5А — біля вхідного конденсатора 44 градуси, трансформатор — 58, бічна стінка — 40 градусів
3А — відповідно 56, 68 і 50 градусів
3.5А — також відповідно 61, 75 і 54 градуси.

Тут поки що взагалі жодних претензій: блок абсолютно легко тягне навантаження у 170 ват, найгарячіше місце — трансформатор, але 75 градусів — це нормальний режим роботи, тим паче що, по суті, я вимірював температуру обмоток, а магнітопровід зазвичай прохолодніший.




А тепер цікавіше: струм 4.1 і 4.3 ампера.
4.1 ампера — біля вхідного конденсатора 68 градусів, трансформатор — 83, бічна стінка — 59, вхідні діодні мости — 75 градусів.
4.3А — відповідно біля конденсатора близько 74, трансформатор — 87, бічна стінка — 62, а діодні мости — 79 градусів.

Тут я знімаю капелюха: я не був упевнений, що блок зможе видати заявлені 200 ват, а точніше, 4.1 ампера. Насправді він чудово працював навіть за струму 4.3 ампера, при цьому на виході було 208 ват, або близько 104% навантаження. Думаю, використано непогану схемотехніку, а також важливу роль відіграв компаунд, який розподілив тепло на корпус і допоміг уникнути локального перегрівання.
Власне, цей блок живлення виявився дуже зручним для тестування: тут є і заливка, і можна виміряти температуру трансформатора.




Висновки в тому самому порядку, що й тестовані моделі
100 ват — загалом сподобався: якісне складання, заливка, низьке нагрівання, по суті, навіть причепитися ні до чого. Хоча ні, є до чого. По суті, це чесний блок живлення на 100 ват із чесним маркуванням на 100 ват, але з придушеним захистом, який дасть вам не більше ніж 80 ват. Справді, дуже дивне й незвичне рішення. Ми бачили різні блоки живлення, але щоб виробник власноруч так урізав потужність — таке трапляється вкрай рідко. Якщо перемаркувати його на 75 ват, вийде чудовий блок живлення з великим запасом надійності, це факт.
200 ват — ситуація певною мірою схожа на модель на 100 ват. Щоправда, тут заявлені 200 ват були б майже впритул до реального максимуму, тож, можливо, це цілком собі блок на 200 ват, хоч і впритул, але в ньому також придушили захист на рівні близько 150–160 ват, що, на мій погляд, і є його реальною чесною тривалою потужністю. Тобто якщо перемаркувати його на 150 ват, то матимемо і реальну потужність, і акуратне складання, і непогану елементну базу, і цілком нормальний ресурс. Єдине, що я хотів би поліпшити, — збільшити ємність вхідних конденсаторів хоча б трохи: з 84 до, скажімо, 120мкФ.
400 ват — тут приблизно підходить усе сказане вище: реальний ліміт також помітно нижчий за заявлений, елементна база теж непогана, ємність вхідних конденсаторів також занижена. Але, на відміну від попередніх моделей, для цієї 400 ват буде перевантаженням, тому поточне обмеження у 300–310 ват цілком виправдане, хоча я рекомендую тривало навантажувати його не більш ніж на 250 ват. І, до речі, за такого режиму ємність вхідних конденсаторів у 180мкФ цілком прийнятна. Тож так, класний блок, але якщо перемаркувати його на 250 ват, це буде і чесно, і коректно. До плюсів можна віднести те, що в нього, схоже, є і термозахист: принаймні поріг захисту помітно залежить від температури.
100 ват трековий — був би хорошим блоком живлення з чесно заявленою потужністю, і я міг би його рекомендувати, якби не принаймні один нюанс: сильно завищений струм спрацьовування захисту. Може, він і потягне тривало 3–3.4 ампера, але я б не ризикував. А так зацікавив: дуже непоганий потенціал і чесна потужність.
200 ват трековий — блок живлення водночас і класний, і поганий. Дуже сподобалася не лише реальна вихідна потужність, а й стабільність роботи, а також низькі пульсації на ВЧ і добре налаштований поріг захисту. Якби не дивина з пульсаціями 100 Гц, я, можливо, сказав би, що саме так і має виглядати чесний якісний блок живлення. Але, крім пульсацій 100 Гц (що, можливо, є браком цього екземпляра), є серйозне зауваження до вихідного конденсатора: тут він на 50 вольт, так робити не можна, потрібно щонайменше 63 вольти! Припускаю, що у версії на 100 ват така сама ситуація.


А тепер коротко.
Перші три — хороші блоки живлення, якісне складання, добра елементна база, помірне нагрівання, але в усіх трьох реальна вихідна потужність нижча за заявлену. І якщо для моделей на 100 і 200 ват це радше особливість, то для варіанта на 400 ват це вже недолік, адже на 400 ват він просто перегрівся б. Так, звісно, його можна продавати як 400-ватний, але із захистом на 300 і реальною потужністю 250, та, на мою думку, простіше одразу вказати 250 і не морочити голову ні клієнту, ні собі. Власне, правильно було б указати не 100-200-400, а 75-150-250.
Щодо двох трекових — тут вони виявилися кращими, ніж я спочатку про них думав. Принаймні до потужності й нагрівання претензій немає. До першого є зауваження щодо струму захисту, до другого — щодо пульсацій і вихідного конденсатора. В іншому — класні блоки.


На цьому поки все. Сподіваюся, було корисно й цікаво, а також, звісно, дякую Віталію за надіслані для тестування зразки.