Блок живлення Meanwell LRS-50-12
Ще один блок живлення, куплений у харківському Космодромі, давно лежить без діла. Усе ніяк не було часу показати, але ось, здається, трохи розібрався з поточними справами й протестував.
Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, просто писатиму про щось цікаве — посилання на акаунт
Також підписатися на оновлення й нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog
Купувався у складі великого збірного замовлення, причому не в одному екземплярі, тому обійшовся не в 660грн, як зазначено в заголовку, а в 572грн. Загалом можна було пошукати в інших магазинах, але це ще плюс чергові 70грн за доставку, тож у підсумку вийшло б приблизно те саме.
Єдине — для моїх завдань використовуються блоки живлення на 15 вольт, але найближчий був лише на 12. Про це наприкінці огляду.
Упаковка звична для Мінвела: картонна коробочка з віконцем.

Звісно, є даташит — посилання.

Корпус являє собою алюмінієве шасі з перфорованою кришкою. Перфорація досить велика, особливо з огляду на невеликий корпус.

У лінійці є сім моделей: на 3.3, 5, 12, 15, 24, 36 і 48 вольт, але зазвичай поширеніші моделі на 5, 12 і 24 вольти, трохи рідше — на 48, а решта, на жаль, трапляються нечасто.

З торця встановлено типову клемну колодку, праворуч — індикатор роботи й підлаштувальний резистор. Світлодіод світить дуже тьмяно, можна було зробити й яскравішим.
Клемна колодка також видається завеликою для такого невеликого корпусу.

До речі, щодо розмірів: порівняння з еталонним сірниковим коробком.

Ну й приблизні розміри з даташита :)

Розбирається звично: викручуємо саморіз і зсуваємо кожух.

Усередині все акуратно. Єдине — трансформатор видався мені завеликим для 50 ват, у якомусь дешевому «китайському» блоці заявили б щонайменше 100 ват.

1. На вході майже повноцінний фільтр, бракує лише варистора.
2. Є навіть розрядник у колі вхідного дроселя.
3. Вхідний конденсатор на 100мкФ — із запасом для нашої мережі й цілком достатній для повного діапазону. Транзистор притиснутий пружинною скобою, а не прикручений, як це буває частіше.
4. Вихідну діодну збірку закріплено так само.
5, 6. На виході є дросель для зменшення пульсацій, конденсатори на 1000мкФ 16 вольт, і ось останній момент мене трохи збентежив: на мій погляд, 16 вольт — це зовсім впритул, краще було б 25 вольт. До того ж це дещо заважає моїй переробці.

Знімаю скоби, викручую гвинтик і виймаю плату для подальшого огляду.

1. Високовольтний транзистор K10A60D
2. У снабері використано супресор, а не звичну схему RCD; поруч стоїть струмовимірювальний шунт.
3. Y-конденсаторів два, вони з’єднані послідовно, що досить корисно й підвищує надійність і безпеку..
4. Вихідна діодна збірка PS20SM80CT — без зауважень.

На платі є захисні прорізи, зазор між гарячою та холодною сторонами достатній.

1. ШІМ-контролер TEA18363T від NXP
2. Цікава схема запуску ШІМ-контролера: через два діоди від вхідної мережі. Не менш цікаво, що послідовно стоять три резистори по 51к, але один із них набраний із двох по 100к.

На платі передбачено місце для мікросхеми керування синхронним випрямленням, а біля виводів діодної збірки є маркування виводів польового транзистора. Але в цьому БЖ ця можливість не використовується — вона призначена для моделей на 3.3 і (імовірно) 5 вольт.

Подаємо живлення й перевіряємо. На виході близько 12 вольт, ватметр споживання не реєструє, діапазон регулювання — 10.5-14.18 вольта. Регулювання досить грубе.

Під час перевірки порога спрацьовування захисту з’ясувалося, що блок вимикається за вихідного струму близько 6.4-6.5 ампера. Виходить півторакратний запас від початкових 4.2А.
Для мого застосування потрібен великий запас, оскільки блок живлення живить вентилятори, а вони іноді мають великий пусковий струм — це залежить від моделі вентилятора й типу його контролера.
Зазначу чудову стабілізацію вихідної напруги: вона стояла буквально як укопана в усьому діапазоні навантажень.

Заявлений ККД — 86%, у мене вийшло близько 85%, але похибка мого ватметра, особливо за малої потужності, відносно висока.

Для тестів переважно використовувалося навантаження EBC-A10H, хоча через те, що воно в мене було зайняте тестуванням акумуляторів, тести на нагрівання довелося проводити з EBC-A20. Підключення, звісно, чотирипровідне.

У діапазоні температур від -25 до +50 градусів і за номінальної напруги мережі допускається тривале 100% навантаження. До речі, допускається робота й за -30, що іноді буває корисно.
Також зазначу, що для різної напруги мережі контролер використовує різну робочу частоту.

Спочатку тест проходив етапами по 20 хвилин за струму навантаження 1.5, 3 і 4.5А, тобто трохи більше за повне навантаження (4.2А), далі 10 хвилин за 5.5А і ще 15 хвилин за 6А. Фактично перевірка проводилася за потужності майже в півтора раза більшої за максимальну, але блок живлення просто лежав на столі, а температура повітря була близько 21 градуса.
Напруга протягом усього тесту була стабільною, але після зняття навантаження трохи піднялася — буквально на 20мВ, що є дуже хорошим результатом.

Результати для струмів навантаження 3, 4.5 і 5.5 ампера — на мою думку, усе дуже пристойно. По суті, за вихідного струму 5.5А найгарячішим компонентом був супресор снабера — 78 градусів, а трансформатор мав близько 71 градуса. За температури повітря 50 градусів ці значення відповідно зростуть на +30 градусів, але все одно залишаться в безпечній зоні.

Але цікавіші результати за струму 6 ампер. Супресор нагрівся до 82.6 градуса, трансформатор мав трохи більше ніж 80 градусів, а температура в районі вихідної діодної збірки становила 85.5 градуса. Дублюю значення текстом, бо на фото їх погано видно.
Як на мене, усе дуже добре, особливо з огляду на майже півтораразове перевантаження.

Так, це все чудово, а що в нас із пульсаціями? Виробник заявляє 120мВ р-р.
Спочатку результати на ВЧ, щоправда, без навантаження довелося збільшити час розгортки, бо БЖ має «зелений» режим і суттєво знижує частоту.
Вимірювання проводилися на вихідному клемнику, фільтр С+С не використовувався.
1. Без навантаження
2. 2А
3. 4А
4. 6А.
За струму 4 ампери отримав близько 70мВ, за 6 ампер було вже близько 100мВ, але в будь-якому разі результати не перевищили заявлені 120мВ.

Із НЧ-пульсаціями виникла певна дивина: за струму 2 ампери все красиво й передбачувано, за 4 ампер з'явилися пульсації 100 Гц, але коли підняв навантаження до 6 ампер, ситуація знову нормалізувалася. Дивно, може, я чогось не розумію? Під час тесту змінювався лише струм навантаження, інших маніпуляцій не проводилося.

Цікаво, що без навантаження імпульс стартує трирівнево — раніше якось такого не помічав.

Кілька слів про перероблення. На виході мені потрібно близько 14.5-15 вольт, бажано все ж таки 15, тому я від початку й думав це зробити.
Але тут є нюанс: як я писав вище, конденсатори розраховані на 16 вольт, а для вихідної напруги 15 це не дуже добре. Хоча з огляду на специфіку роботи саме в моєму застосуванні це не критично, у разі перероблення їх усе ж краще замінити на 25 вольт.
А оскільки замінити конденсатори зовсім не проблема навіть для початківця-радіоаматора, то просто покажу, що треба зробити для зміни напруги (якщо, наприклад, потрібно 15, а БЖ був лише на 12). Звісно, це стосується тільки саме цієї моделі.
На платі є вузол зворотного зв'язку й дільник, треба просто додати один резистор номіналом близько 100кОм. У мене під рукою був резистор на 82кОм — такий теж підходить. Припаюємо його майже на штатне місце; принаймні резистор розміру 1206 або 0805 туди стає чудово.

І отримуємо регулювання від тих самих 10.5, що були раніше, до 15.4. З резистором 100кОм максимальна напруга просто трохи зменшиться.

Висновки.
А що тут казати — типовий приклад якісного фірмового блока живлення. Мабуть, єдине, що мені особисто не сподобалося, — це вихідні конденсатори на 16 вольт, а не на 25. Ще, мабуть, трохи дивними видалися пульсації 100 Гц за струму навантаження близько 4 амперів. Не скажу, що це критично, адже їхній розмах невеликий, але все ж дивно.
А, мало не забув: світлодіод ледь світиться, але тепер це точно всі недоліки :)
На цьому поки все. Сподіваюся, було корисно. Дякую за увагу і, звісно, за ваші коментарі.
Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, просто писатиму про щось цікаве — посилання на акаунт
Також підписатися на оновлення й нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog
Купувався у складі великого збірного замовлення, причому не в одному екземплярі, тому обійшовся не в 660грн, як зазначено в заголовку, а в 572грн. Загалом можна було пошукати в інших магазинах, але це ще плюс чергові 70грн за доставку, тож у підсумку вийшло б приблизно те саме.
Єдине — для моїх завдань використовуються блоки живлення на 15 вольт, але найближчий був лише на 12. Про це наприкінці огляду.
Упаковка звична для Мінвела: картонна коробочка з віконцем.

Звісно, є даташит — посилання.

Корпус являє собою алюмінієве шасі з перфорованою кришкою. Перфорація досить велика, особливо з огляду на невеликий корпус.

У лінійці є сім моделей: на 3.3, 5, 12, 15, 24, 36 і 48 вольт, але зазвичай поширеніші моделі на 5, 12 і 24 вольти, трохи рідше — на 48, а решта, на жаль, трапляються нечасто.

З торця встановлено типову клемну колодку, праворуч — індикатор роботи й підлаштувальний резистор. Світлодіод світить дуже тьмяно, можна було зробити й яскравішим.
Клемна колодка також видається завеликою для такого невеликого корпусу.

До речі, щодо розмірів: порівняння з еталонним сірниковим коробком.

Ну й приблизні розміри з даташита :)

Розбирається звично: викручуємо саморіз і зсуваємо кожух.

Усередині все акуратно. Єдине — трансформатор видався мені завеликим для 50 ват, у якомусь дешевому «китайському» блоці заявили б щонайменше 100 ват.

1. На вході майже повноцінний фільтр, бракує лише варистора.
2. Є навіть розрядник у колі вхідного дроселя.
3. Вхідний конденсатор на 100мкФ — із запасом для нашої мережі й цілком достатній для повного діапазону. Транзистор притиснутий пружинною скобою, а не прикручений, як це буває частіше.
4. Вихідну діодну збірку закріплено так само.
5, 6. На виході є дросель для зменшення пульсацій, конденсатори на 1000мкФ 16 вольт, і ось останній момент мене трохи збентежив: на мій погляд, 16 вольт — це зовсім впритул, краще було б 25 вольт. До того ж це дещо заважає моїй переробці.

Знімаю скоби, викручую гвинтик і виймаю плату для подальшого огляду.

1. Високовольтний транзистор K10A60D
2. У снабері використано супресор, а не звичну схему RCD; поруч стоїть струмовимірювальний шунт.
3. Y-конденсаторів два, вони з’єднані послідовно, що досить корисно й підвищує надійність і безпеку..
4. Вихідна діодна збірка PS20SM80CT — без зауважень.

На платі є захисні прорізи, зазор між гарячою та холодною сторонами достатній.

1. ШІМ-контролер TEA18363T від NXP
2. Цікава схема запуску ШІМ-контролера: через два діоди від вхідної мережі. Не менш цікаво, що послідовно стоять три резистори по 51к, але один із них набраний із двох по 100к.

На платі передбачено місце для мікросхеми керування синхронним випрямленням, а біля виводів діодної збірки є маркування виводів польового транзистора. Але в цьому БЖ ця можливість не використовується — вона призначена для моделей на 3.3 і (імовірно) 5 вольт.

Подаємо живлення й перевіряємо. На виході близько 12 вольт, ватметр споживання не реєструє, діапазон регулювання — 10.5-14.18 вольта. Регулювання досить грубе.

Під час перевірки порога спрацьовування захисту з’ясувалося, що блок вимикається за вихідного струму близько 6.4-6.5 ампера. Виходить півторакратний запас від початкових 4.2А.
Для мого застосування потрібен великий запас, оскільки блок живлення живить вентилятори, а вони іноді мають великий пусковий струм — це залежить від моделі вентилятора й типу його контролера.
Зазначу чудову стабілізацію вихідної напруги: вона стояла буквально як укопана в усьому діапазоні навантажень.

Заявлений ККД — 86%, у мене вийшло близько 85%, але похибка мого ватметра, особливо за малої потужності, відносно висока.

Для тестів переважно використовувалося навантаження EBC-A10H, хоча через те, що воно в мене було зайняте тестуванням акумуляторів, тести на нагрівання довелося проводити з EBC-A20. Підключення, звісно, чотирипровідне.

У діапазоні температур від -25 до +50 градусів і за номінальної напруги мережі допускається тривале 100% навантаження. До речі, допускається робота й за -30, що іноді буває корисно.
Також зазначу, що для різної напруги мережі контролер використовує різну робочу частоту.

Спочатку тест проходив етапами по 20 хвилин за струму навантаження 1.5, 3 і 4.5А, тобто трохи більше за повне навантаження (4.2А), далі 10 хвилин за 5.5А і ще 15 хвилин за 6А. Фактично перевірка проводилася за потужності майже в півтора раза більшої за максимальну, але блок живлення просто лежав на столі, а температура повітря була близько 21 градуса.
Напруга протягом усього тесту була стабільною, але після зняття навантаження трохи піднялася — буквально на 20мВ, що є дуже хорошим результатом.

Результати для струмів навантаження 3, 4.5 і 5.5 ампера — на мою думку, усе дуже пристойно. По суті, за вихідного струму 5.5А найгарячішим компонентом був супресор снабера — 78 градусів, а трансформатор мав близько 71 градуса. За температури повітря 50 градусів ці значення відповідно зростуть на +30 градусів, але все одно залишаться в безпечній зоні.

Але цікавіші результати за струму 6 ампер. Супресор нагрівся до 82.6 градуса, трансформатор мав трохи більше ніж 80 градусів, а температура в районі вихідної діодної збірки становила 85.5 градуса. Дублюю значення текстом, бо на фото їх погано видно.
Як на мене, усе дуже добре, особливо з огляду на майже півтораразове перевантаження.

Так, це все чудово, а що в нас із пульсаціями? Виробник заявляє 120мВ р-р.
Спочатку результати на ВЧ, щоправда, без навантаження довелося збільшити час розгортки, бо БЖ має «зелений» режим і суттєво знижує частоту.
Вимірювання проводилися на вихідному клемнику, фільтр С+С не використовувався.
1. Без навантаження
2. 2А
3. 4А
4. 6А.
За струму 4 ампери отримав близько 70мВ, за 6 ампер було вже близько 100мВ, але в будь-якому разі результати не перевищили заявлені 120мВ.

Із НЧ-пульсаціями виникла певна дивина: за струму 2 ампери все красиво й передбачувано, за 4 ампер з'явилися пульсації 100 Гц, але коли підняв навантаження до 6 ампер, ситуація знову нормалізувалася. Дивно, може, я чогось не розумію? Під час тесту змінювався лише струм навантаження, інших маніпуляцій не проводилося.

Цікаво, що без навантаження імпульс стартує трирівнево — раніше якось такого не помічав.

Кілька слів про перероблення. На виході мені потрібно близько 14.5-15 вольт, бажано все ж таки 15, тому я від початку й думав це зробити.
Але тут є нюанс: як я писав вище, конденсатори розраховані на 16 вольт, а для вихідної напруги 15 це не дуже добре. Хоча з огляду на специфіку роботи саме в моєму застосуванні це не критично, у разі перероблення їх усе ж краще замінити на 25 вольт.
А оскільки замінити конденсатори зовсім не проблема навіть для початківця-радіоаматора, то просто покажу, що треба зробити для зміни напруги (якщо, наприклад, потрібно 15, а БЖ був лише на 12). Звісно, це стосується тільки саме цієї моделі.
На платі є вузол зворотного зв'язку й дільник, треба просто додати один резистор номіналом близько 100кОм. У мене під рукою був резистор на 82кОм — такий теж підходить. Припаюємо його майже на штатне місце; принаймні резистор розміру 1206 або 0805 туди стає чудово.

І отримуємо регулювання від тих самих 10.5, що були раніше, до 15.4. З резистором 100кОм максимальна напруга просто трохи зменшиться.

Висновки.
А що тут казати — типовий приклад якісного фірмового блока живлення. Мабуть, єдине, що мені особисто не сподобалося, — це вихідні конденсатори на 16 вольт, а не на 25. Ще, мабуть, трохи дивними видалися пульсації 100 Гц за струму навантаження близько 4 амперів. Не скажу, що це критично, адже їхній розмах невеликий, але все ж дивно.
А, мало не забув: світлодіод ледь світиться, але тепер це точно всі недоліки :)
На цьому поки все. Сподіваюся, було корисно. Дякую за увагу і, звісно, за ваші коментарі.
Цю сторінку знайшли, коли шукали:
электрическая схема блока питания lrs-50-r11, mw lrs 50-24 схема, схема блока питания lrs 50 r7 kerwin, frs-50-12 блок питания для контроллера питания заточных станков, схема блока питания lrs 50-12, без трансформаторный блок питания на 12 вольт 50 вт, lrs--50-12 какой пусковой ток выдержит через нагрузку, источник питания lrs-50-5 регулировка выходного напряжения, 4, 1, lrs-50 mean well j,pjh
электрическая схема блока питания lrs-50-r11, mw lrs 50-24 схема, схема блока питания lrs 50 r7 kerwin, frs-50-12 блок питания для контроллера питания заточных станков, схема блока питания lrs 50-12, без трансформаторный блок питания на 12 вольт 50 вт, lrs--50-12 какой пусковой ток выдержит через нагрузку, источник питания lrs-50-5 регулировка выходного напряжения, 4, 1, lrs-50 mean well j,pjh
Цифри з цього огляду є в базі вимірювань: Блоки живлення
Порахувати самомуУсі калькулятори
Товари зі знижкою
Вас може зацікавити
Товари зі знижкою
Підтримати проєкт
Усі матеріали на сайті та поради безкоштовні, однак ми будемо вдячні за підтримку проєкту та каналу!
Коментарі1
Обговорити на форуміЄ запитання чи власний досвід? Обговоріть статтю з автором і читачами: на форумі зручно показувати схеми та фото.
Перейти на форумКоментувати можуть зареєстровані читачі. Це займає хвилину, і можна увійти через той самий акаунт, що й на форумі.
УвійтиРеєстрація




Коментарі публікуються мовою оригіналу.