Восьмиканальний тестер акумуляторів ZKEtech EBC-X 0510

Думаю, багато моїх читачів пам’ятають, що я часто тестую акумулятори й уже досить давно придивляюся до спеціалізованого тестера акумуляторів. Так, друзі, сьогодні йтиметься про електронне навантаження — тестер EBC-X, який я нарешті купив :)


Одразу хочу подякувати людині, яка допомагала мені під час замовлення, адже в мене є певні труднощі із замовленнями через Міст експрес. Зрештою тестер обійшовся у 271 долар (сам пристрій + комісія), плюс доставка — 34, разом 305 доларів. Замовляв тут, є він і на Ali, але дорожче.

Замовлення зробив на початку травня, а в середині червня вже забрав коробку з пункту видачі. Загалом минуло близько 35 днів, хоча посилка їхала потягом — так довше, зате дешевше. Вага посилки становила майже 7 кг. Тестер купував у фірмовому магазині ZKEtech.


Досить значну частину ваги становили кабелі. Я їх не зважував, але вони однозначно чимало важать.


Крім тестера, у комплекті були:
1. Кабель живлення — непоганий, але, на жаль, із вилкою, яка не підходить. Добре, що її можна замінити на звичайну «комп’ютерну», такі зазвичай є в господарстві.
2. Кабель із конвертером для підключення до комп’ютера, роз’єм чотириконтактний.
3. Інструкція та рекламка перевізника.
4. Ще дали гарантійний талон. В інструкції все докладно описано, але, як ви розумієте, усе китайською.


Також був великий джгут кабелів для підключення акумуляторів, а точніше — вісім кабелів. За замовчуванням дають кабелі із затискачами-прищіпками, але за додатковим запитом можна замовити варіант із затискачами-крокодилами. Мені не підходили ні ті, ні інші, бо я все одно хочу переробити їх під тримачі, тож залишив як є.
Підключення чотирипровідне, кабелі зроблені акуратно: для силових використано провід 16AWG (1.3мм.кв), для сигнальних — 20AWG (0.52мм.кв). Кабелі дуже м’які, як, утім, і завжди.


Деякий час тому я спеціально для тестера замовив шість тримачів. Огляд на них я вже робив, замовляв у магазині 100MHz — посилання.
Замовив шість штук, бо на момент замовлення тримачів саме цієї моделі більше не було, та й просто вирішив, що шести мені вистачить.


Замовляв тримачі в розібраному вигляді й без проводів — так дешевше, а проводи надійшли в комплекті з тестером.
Збираються нескладно, радше нудно.


У результаті маємо тримач із кабелем для підключення до тестера. Тримачі взяв саме цієї моделі, бо вони найзручніші в роботі, до того ж розраховані на струм до 10 А. Тривала експлуатація попередньої пари показала, що з якістю в них усе чудово. До речі, можна буде перепаяти роз’єми на моїх попередніх навантаженнях для сумісності — тоді буде 8 тримачів. Наразі полярність підключення моїх попередніх тримачів повністю протилежна.


Ну ось, нарешті дістався до предмета огляду. Вигляд явно не «побутовий»: великий корпус, спереду ручки для перенесення (як виявилося, не зайві).
Розміри корпусу — 350х285х135мм без урахування виступних частин і ніжок, повні — 355х320х145.



Усього в цій серії є три пристрої, які відрізняються струмами заряджання/розряджання, потужністю та точністю встановлення струму.
У мене модель 0510, відповідно, струм заряджання — до 5 А, струм розряджання — до 10 А. Можна було, звісно, купити модель 0510А, але, здається, її вже не виробляють, та й не бачу сенсу в таких струмах заряджання для ресурсних тестів. До того ж вона дорожча й важча.


На передній панелі все дуже скромно: вісім роз’ємів і стільки ж світлодіодів.


Ліворуч — вентиляційні отвори, праворуч — вентилятор 120 мм.
Ззаду — вимикач живлення, вхідний роз’єм і роз’єм для підключення до комп’ютера. Також є наклейка з назвою моделі та датою випуску — 30 березня 2020 року. Зверху — наклейка з попередженням про високу температуру.
Є й гарантійна пломба, але, на жаль, появи сервісних центрів цієї фірми в нас явно не передбачається.


Знизу — купка гвинтів для кріплення різних модулів, причому частина з них ізольована від корпусу.


Щоб дістатися до нутрощів, треба зняти верхню кришку. Усередині, власне, нічого незвичайного: силовий модуль, блоки живлення та плата керування.


1. Основний блок живлення такий самий, як у EBC-A40L: 5 вольт, 60 ампер.
2. Допоміжний блок живлення на 12 вольт, судячи з вигляду, виробництва Sanmim.
3. усередині також два радіатори, які можна було бачити і в A40L, і в A10H.
4. Вентилятор справді дуже потужний: 120 мм, 12 вольт, 0,45 А. Дме, шумить трохи тихіше за пилосос, працює весь час, поки навантаження виконує програму. Жодного регулювання немає.

Загалом усе зібрано відносно непогано, але дріт живлення вентилятора був небезпечно близько до крильчатки — найімовірніше, його затягнуло б і обірвало.


На силовій платі несподівано виявилися... запобіжники. Це вже мій п'ятий пристрій від ZKEtech, але запобіжники в них я бачу вперше.


Транзистори згруповані попарно: 4×2 з одного боку і стільки ж з іншого. Також видно діоди для захисту від переполюсування.


Виробник не став обтяжувати себе вибором і встановив свої незмінні IRFP250M. Праворуч видно термовимикач: він є лише на одному радіаторі, хоча по діагоналі є місце для другого, але для встановлення доведеться свердлити радіатор. У попередніх моделях він вмикав вентилятор на повні оберти, а тут не дає йому вимкнутися, коли програма вимкнула навантаження.
Загалом вентилятор запускається одразу після початку роботи програми, але приблизно через 15–20 секунд програма його вимикає.


Майже всю передню панель займає крос-плата з купою модулів. Модулі не лише вставлені в роз'єми, а й додатково закріплені паянням за спеціальний виступ друкованої плати.


Конструкція загалом зрозуміла й логічна, але мене вона трохи засмутила, бо я планував зробити локальне керування, для чого й купив планшет. Однак розмістити його на передній панелі буде проблематично: доведеться розбирати всю конструкцію, випаювати роз'єми й переносити їх в інше місце. Коротше, поки що маємо проблему...


Плати мало чим відрізняються від тих, що я вже показував: той самий контролер, та сама обв'язка, навіть трасування дуже схоже.


Відмінність у тому, що тут є дев'ята плата з окремим мікроконтролером та оптоізоляцією. Ця плата «спілкується» з комп'ютером і керує роботою решти восьми контролерів.


Наскільки я розумію, усі плати під'єднані до спільної шини, тому порядок встановлення має значення. Для цього на кожній платі є відповідна наклейка.


Збираємо й переходимо до тестів.
Щодо індикації: світлодіод один, до того ж одноколірний. Він світиться, поки працює програма відповідного каналу, незалежно від того, що саме відбувається в цей момент: заряджання, розряджання чи пауза.


Перед тестами розповім про програму, тим паче що вона відрізняється від ПЗ для інших пристроїв.
У виробника є чотири версії програми: по дві для кожної мови (китайської/англійської), а також для EBC-X і для всіх інших пристроїв.

Після запуску ПЗ і підключення до пристрою на екрані відображається інформація не лише про всі вісім каналів, а й про непід'єднані, адже ПЗ підтримує щонайменше до 6 восьмиканальних пристроїв, тобто 48 каналів!


Клацання правою кнопкою миші в області каналу відкриває меню керування, де можна перейти до параметрів, а також вибрати індивідуальний запуск каналу, груповий запуск або запуск усього пристрою одразу.


Це навантаження не має безпосереднього керування режимом роботи, як у попередніх моделях: воно працює лише за програмою. Тому тести з вимірюванням напруги/струму були не дуже зручними: щоразу доводилося задавати режим, запускати програму, вимірювати, зупиняти її й знову заходити в налаштування. Також немає попередньо встановлених режимів заряджання та режиму CP, але це зумовлено призначенням пристрою.


Після подвійного клацання на каналі відображається процес його роботи, де можна побачити графік і стан. Повторне подвійне клацання в будь-якій області повертає відображення до попереднього режиму.


Кнопка List view дає змогу докладно переглянути поточний стан каналів.


Є певний пошук за протестованою ємністю, але я поки що не до кінця зрозумів деякі особливості роботи програми.
Крім того, під час роботи каналів у їхніх віконцях відображається кольоровий індикатор: червоним позначено заряджання, а зеленим — розряджання.


Четверта кнопка внизу — Data report — виводить результати в стислому вигляді.


Є функція аналізу даних тестів, але, знову ж таки, я не до кінця зрозумів принцип її роботи. По суті, ПЗ автоматично зберігає всі результати, тож згодом їх можна відкрити, але чомусь одні дані зберігаються у форматі CSV, а інші — DAT. Не сказав би, що мені це потрібно: результати 100 циклів зазвичай являють собою жахливе видовище за обсягом, але все ж, думаю, варто розібратися.


Спочатку перевірив точність вимірювання напруги — від неї залежить точність порогів вимкнення під час заряджання та розряджання.
Взагалі, з’єднувати канали навантаження паралельно не можна, так само як і тестувати батареї: усі підключені акумулятори мають бути повністю незалежними. Але для перевірки точності вимірювання напруги це не має значення, тому я перевіряв одразу 4 канали.


Перевірку напруги проводив за чотирма ключовими значеннями — 2.5, 3.0, 3.65 і 4.2 вольта. Напругу подавав від регульованого блока живлення, контролював мультиметром.


У результаті я отримав дані для всіх восьми каналів, тобто 32 виміряні значення.
Видно, що виміряна пристроєм напруга відрізняється від поданої мною. При цьому:
1. 2.5 вольта — різниця в останньому розряді.
2. 3 вольти — найбільша різниця в першому каналі, 3 мВ; за паспортом допускається 0.2% +-0.003В, або похибка 12 мВ.
3. 3.65 вольта — похибка 3 мВ
4. 4.20 вольта — похибка 3 мВ.

Як бачимо, за заявленої максимальної похибки 12 мВ фактично я отримав до 3 мВ, що, на мій погляд, просто чудово.


Насправді пристрій може вимірювати напругу й понад 4.5 вольта, але працювати не буде й видасть помилку, хоча вимірює навіть точніше. Насправді я подавав і більше — близько 6-7 вольт, суть не змінювалася.


Зі струмом ситуація трохи гірша: у цьому тесті я подавав напругу з блока RD6012, а тестер працював у режимі розряджання.
Перевірку проводив за струмів 100, 200, 500 мА, 1, 2, 5, 7.5 і 10 А. За паспортом допускається похибка 0.2% +/- 5 мА, або до 25 мА загалом.
До струму 5 А загалом усе йшло нормально, але далі похибка виявилася більшою за заявлену.


Ще гірше те, що за струмів, близьких до максимальних, через нагрівання покази відхиляються: приблизно за першу хвилину струм змінюється на 15-20 мА від початкового значення.


Вище — результати тесту першого каналу, крім того, перевірив і четвертий. Міг би перевірити й усі, але це дуже незручно.
Тут результати трохи кращі, але не набагато; хіба що за малих струмів точність вища.


Звісно, результати так собі, але навантаження ZKE мають велику перевагу — можливість калібрування, причому відносно простого. Єдина вимога — потрібен достатньо точний і перевірений мультиметр.
Наприклад, заради цікавості я відкалібрував верхню половину діапазону вимірювання струму (калібрування зазвичай проводять у двох точках) і отримав дуже хороші результати.
Оскільки є температурна залежність, перед кожним етапом калібрування варто потримати навантаження в цьому режимі хоча б хвилину.


Для режиму заряджання заявлено таку саму похибку, але тут максимальний струм становить 5 А, відповідно допустима похибка — 15 мА. За межі допуску пристрій вийшов лише за максимального струму. Тут також можна спробувати відкалібрувати його самостійно, причому температурна стабільність буде значно вищою, адже помітне відхилення спостерігалося лише за струмів 8-10 А.


Результати четвертого каналу приблизно такі самі.


Для модернізації (крім тримачів) уже підготовлено допоміжні пристрої та компоненти:
1. Джерело безперебійного живлення, найімовірніше, замінить обидва блоки живлення
2. Акумулятори LiFePO4
3. Планшет для керування в локальному та віддаленому режимах (радмін, тимв’ювер)
4. Перетворювач із вихідним струмом до 20 А.

Є сумніви щодо перетворювача, адже 20 — це замало, лише 2.5А на канал, тому я замовив на Таобао й інші: вихідний струм у них трохи менший, зате вони фірмові, та й не один :)
Також треба купити якийсь USB-хаб, бажано з вбудованою мережевою картою, і, можливо, контролер вентилятора, бо шумить він добряче, причому режим роботи ніяк не залежить від температури.



З невеликого досвіду користування можу сказати, що пристрій сподобався, але також можу сказати, що він справді вузькоспеціалізований і явно призначений для ресурсних тестів. Звісно, ним можна користуватися і як звичайним тестером акумуляторів, але в цьому плані його функціональність урізана, а користуватися ним не так зручно.
Поки не перероблю, навряд чи користуватимуся ним, адже таким тестерам потрібен щонайменше ДБЖ для самого тестера й керувального комп’ютера, інакше можна легко втратити всі результати тестів.

Шкода, що виробник не реалізував можливість об’єднувати канали, наприклад 1х80А, 2х40А, 4х20А або довільні комбінації — тоді це був би взагалі суперпристрій.

Загалом, якщо хтось іще планує проводити подібні тести, рекомендую. Ну а в мене на сьогодні все, сподіваюся, було корисно.