Плата для цифрового лінійного БЖ на 50 В і 10 А від Gandf

Не так давно я обіцяв, що буде огляд, у якому розповім, як додати цифрове керування до плати лінійного блока живлення. Виконуючи обіцянку, сьогодні публікую і огляд самої плати, і деякі креслення, схему, прошивку, а для справжніх гурманів — ще й вихідний код.


Почати, мабуть, варто з того, що ця плата, а точніше пристрій, який можна зібрати на її основі, фактично є доповненням до електронного навантаження того самого автора. Про навантаження я написав цілу серію оглядів, та й саме воно з’являється майже в усіх оглядах блоків живлення, а іноді й в оглядах акумуляторів.
Ці пристрої не лише дуже схожі за характеристиками — максимальна напруга 50 В і струм 10 А у БЖ та 5–15 А у навантаження, — а й за схемотехнікою.
Насамперед зазначу, що обидва пристрої прості за схемотехнікою й доступні для повторення навіть відносно початківцям. І я точно знаю, що після огляду електронного навантаження його повторили не лише деякі читачі, а ще один навіть зміг модернізувати прошивку (за що йому величезне спасибі).

Але про все розповім у ході огляду, а поки — кілька слів про пакування.
Плату купував разом із контролером навантаження Sousim, про який розповідав раніше. Коробка виявилася справді великою, я навіть не очікував.
При цьому загальна вага становила 222 грами, вага двох замовлень — 114, а комплект із цього огляду взагалі крихітний — лише 20 грамів. Думаю, такий набір можна брати на додачу до чогось :)


Комплект був запакований у маленький пакетик, а все, що ви бачили вище, — пакування магазину.


До комплекту входять:
Друкована плата
Набір постійних резисторів
Підлаштувальний резистор
Дросель.
Перемичка?


Так, набір дуже скромний. Крім того, на сторінці продавця щось писали про якісні конденсатори 223, яких у комплекті не було.
Перелічу номінали резисторів:
100 Ом — 2 шт.
220 Ом — 1 шт.
1 кОм — 4 шт.
4.7 кОм — 7 шт.
10 кОм — 6 шт.
39 кОм — 1 шт.
82 кОм — 1 шт.
100 кОм — 1 шт.
200 кОм — 3 шт.
3 МОм — 2 шт.

Майже всі резистори мають точність 1% — про це свідчить і коричнева смужка наприкінці маркування, і мої вимірювання. Єдиний номінал, який був звичайним, — 3 МОм.

Підлаштувальний резистор 20 кОм і дросель 100 мкГн


Вище я вказав у складі комплекту ще й перемичку. Насправді це резистор, а точніше — дротяний шунт.
На сторінці товару є фото, де показано, що в комплекті має бути ще резистор 0.1 Ом. Опір дротинки також близько 90 мОм, що приблизно збігається.
Але є одна, а точніше навіть дві проблеми:
1. На схемі й платі вказано, що опір шунта має бути 20 мОм.
2. Навіть на шунті 20 мОм розсіюється до 2 Вт, а на шунті 0.1 Ом — усі 10 Вт.

Зрештою дротинку я відклав убік, а проблему вирішуватиму іншими способами, але про це пізніше.


Друкована плата виготовлена досить акуратно. Єдине, що мені не дуже сподобалося, — місцями маленькі «п’ятачки».


Хоча під час роботи виявилася ще одна проблема — не зовсім правильне підключення шунта для вимірювання струму. Напруга знімається не лише з нього, а й із частини доріжок, а мідь має не надто низький ТКС і може впливати на результат під час нагрівання, особливо за великих струмів.
Краще або продублювати силові доріжки проводом великого перерізу, або трохи змінити підключення вимірювального кола.


На платі є шовкографія, де вказані не лише позиційні позначення компонентів, а й їхні номінали. Останнє набагато важливіше, адже здебільшого я орієнтувався саме на них.
Також на платі є інформація про розробника — власне, про згаданого вище Gandf.


Для огляду я шукав трасування в якомусь нормальному форматі, але, на жаль, знайшов лише в такому вигляді. Та якщо є час і бажання, думаю, його цілком реально перенести в той самий lay.



Розміри плати — 87х60 мм, і це не просто так: вони повністю збігаються з розмірами дисплея 1604, звісно, так само збігаються й кріпильні отвори. Так само зроблено і з платою електронного навантаження, тільки там був дисплей 2004, а розміри плати трохи більші.


А зі схемою вийшло водночас і простіше, і складніше.
Простіше, бо знайти їх легше, а складніше через те, що їх не лише кілька, а й схожі вони на ту, що в огляді, не дуже. Наприклад, був варіант зі спрощеним підключенням силового транзистора.
Точніше, не зовсім так: схема відповідає платі, але не всі позиційні позначення компонентів збігаються, як і нумерація виводів ОП.
Я знайшов найбільш схожу схему, утім її цілком достатньо для складання.


Далі буде кілька нудних етапів складання.
Як завжди, спочатку я припаюю компоненти, яких найбільше, — так простіше буде знайти решту.
Спочатку резистори на 4.7 і 10 кОм, разом їх 13 штук — майже половина від загальної кількості.


Далі встановив усі інші резистори та дросель. Єдину невелику складність спричинив пошук місця для одного резистора номіналом 200кОм: на платі, якщо побіжно глянути, номінал читається як 20кОм.


А далі комплектні компоненти майже закінчилися, залишився тільки підлаштувальний резистор. Тож усе інше довелося шукати вдома, а чого не знайшов — купувати.
Крім того, під час складання я вирішив замінити деякі номінали конденсаторів на інші.
Спочатку за платою потрібно:
22 пФ — 2шт 0806
1нФ — 5шт
10нФ — 2шт
22нФ — 1шт
100нФ — 2шт.

Я замінив два конденсатори 1нФ на 220нФ, оскільки вони стоять після стабілізатора напруги.
Один із конденсаторів 100нФ також замінив на 220нФ, тож тепер список має такий вигляд
22 пФ — 2шт 0806
1нФ — 3шт
10нФ — 2шт
22нФ — 1шт
100нФ — 2шт
220нФ — 3шт.

Конденсатор 22нФ довелося скласти з двох — 15+5.1 нФ, бо 22 вдома не знайшлося.

Крім того, потрібні:
Кварцовий резонатор 8 МГц
Полярний конденсатор 10мкФ 16 Вольт — 7шт (я використав випаяні танталові конденсатори зі старої материнської плати)
Полярний конденсатор 1мкФ 50 Вольт — 1шт (краще використати на 63 Вольта, а я сподіватимуся на якість Matsushita)
Резистор 1-10 Ом, я використав 1.6 Ома (у комплекті його не було). На схемі це резистор, увімкнений послідовно з виходом RS232.



Припаюємо все на місця. Стрілками позначені конденсатори ємністю 220нФ.


Конденсатори 22пФ встановлюються зі зворотного боку плати, там само я встановив конденсатор 15нФ.


Ще деталі, цього разу:
1N4007 — 4шт. На платі вказані діоди Шотткі 1N5819, я встановив звичайні.
1N4148 — 1шт, сіренький на фото.
TL431 — 1шт, використовується для стабілізації опорної напруги; краще взяти з літерою B, у мене під рукою був тільки L.
TL084 — 1шт. Операційний підсилювач.
Вузька панелька на 28 виводів для мікроконтролера. Для операційного підсилювача я вирішив панельку не використовувати.


Встановлюємо все відповідно до позначок на платі.


Далі дійшла черга до шунта для вимірювання струму, але спочатку важливе зауваження.
На платі є контактні майданчики для підключення силового транзистора, і вони неправильно промарковані: замість ЕКБ треба читати БКЭ, тобто дзеркально.
Причому це помилка на всіх цих платах, навіть на наведеній вище трасувальній схемі вона є. Ба більше, про неї згадували на китайському форумі, де людина купила таку саму плату.
Дивно, що продавець ніяк про це не згадує.


Ось я й дійшов до низькоомного резистора. За описом його потужність має становити 3 Ватта, а насправді на ньому розсіюється 2 Ватта (за струму 10 Ампер).
Я взяв п'ять резисторів 2512 1% номіналом 0.1 Ома. За даташитом їхня розсіювана потужність становить 1 Ватт, але оскільки вони встановлені поруч один з одним, потужність треба зменшити.
Спочатку хотів розташувати їх один над одним, але потім виклав у ряд три штуки й припаяв їх за допомогою виводів, що залишилися від діодів 4007. Потім поклав зверху ще два резистори й у результаті отримав резистор номіналом 20мОм.
Звісно, краще було б купити чотири резистори номіналом 20мОм і розташувати їх уздовж, з'єднавши за схемою 2S2P, але довелося використати те, що знайшлося у продажу.


Ще деталі, цього разу:
Конденсатор 470мкФ х 16 Вольт — 2шт
Конденсатор 100мкФ х 16 Вольт — 1шт
Конденсатор 100мкФ х 100 Вольт — 1шт
7805 — 1шт
7905 — 1шт.

Найбільшою проблемою став пошук конденсаторів 470мкФ 16 Вольт, оскільки вони або мають великий діаметр, або завелику висоту. Зрештою я використав якісь Teapo. 100 мкФ застосував Samwha RD серії.
Конденсатор 100 мкФ × 100 В — це вхідний конденсатор силового живлення, за схемою він розрахований на 60 В (дивно, що не на 63), я взяв із запасом — на 100 В, теж Samwha RD.


Вхідний конденсатор 100 мкФ 100 В довелося встановити горизонтально, а висота конденсатора 470 мкФ 100 × 16 усе одно виявилася завеликою — приблизно на 2 мм вищою, ніж потрібно, і плата дисплея лежить на ньому.


Стабілізатори встановлені знизу, паралельно платі. Під час встановлення будьте уважні, який куди ставити, адже вони мають різну полярність.


По суті, залишилося зовсім небагато — тепер треба якось під'єднати дисплей. До речі, в одному ряду з дисплеєм є ще пара контактів для підключення світлодіода індикації ввімкнення. Якщо він не використовується, треба встановити «гребінку» на 16 контактів.
На плату я встановив «маму», а на дисплей — «тата», але на початковому етапі до дисплея краще нічого не паяти.
Також є ще одинарний контакт, теоретично він використовується для контролю, хоча я зрештою ним не користувався.


Тепер треба «вдихнути життя» в пристрій, тобто прошити мікроконтролер.
Використовується класична Atmega8A.


З файлами прошивки проблем узагалі не виникло — викладу їх наприкінці огляду. А от із бітами конфігурації я заплутався.
Спочатку прошив просто зі значеннями за замовчуванням, і плата навіть ожила, але виникли деякі проблеми. Оскільки я не програміст, то звернувся до одного з читачів, який модернізував програму електронного навантаження. Він підказав, що треба виставити, за що йому ще раз велике людське спасибі. Після цього все запрацювало нормально, хоча й виявився один нюанс, але про нього трохи згодом.


Отже, прошивку залили, мікроконтролер встановили на місце, але роз'єм на дисплеї я поки не припаяв, а просто вставив штирями в отвори так, щоб дисплей опинився екраном у зворотний бік.
Річ у тім, що резистор регулювання контрастності розташований під індикатором, і потім регулювати його буде дуже незручно. Тож спочатку я все налаштував і лише потім припаяв дисплей.


Перевіряємо — усе працює, під час увімкнення з'являється заставка із зазначенням розробника програми.

Цікаво, що попередньо встановлений струм перевищує 10 А (праворуч угорі), хоча плата вміє працювати лише з 10 А. Обертання енкодера повертає значення до 10.000, збільшити його більше не можна.

Опис робочого екрана:
Лівий стовпчик
Задана напруга
Напруга на виході
Вихідна потужність
Опір навантаження.

Правий стовпчик
Заданий струм
Вихідний струм
Вхідна напруга
Вхідна потужність.

Посередині є квадратик, який блимає під час увімкнення. Якщо в цьому режимі повернути один з енкодерів, екран перемкнеться на другий режим, у якому два нижні рядки просто дублюються вгорі.
Є також прошивка для дисплея 2004, але там, по суті, усе так само, тільки по два вертикальні ряди знакомісць ліворуч і праворуч залишаються вільними. Мабуть, хтось попросив автора зробити прошивку для дисплея, який у нього є.

На дисплеї можна побачити дивні значення — річ у тім, що зараз подано лише +5 В.


А ось тут уже є відмінність, зумовлена особливостями мого застосування. На платі є два місця для транзисторів 2SD667, але оскільки в моєму випадку плата керуватиме готовим силовим модулем, другий транзистор мені не потрібен.
Зрештою я застосував 2SC945, а вихід на силовий модуль під'єднав через резистор 24 Ом.

Увага! 2SC945 має два варіанти розташування виводів: звичне КБЕ та рідше ЕКБ. У пристрої має стояти 2SD667, який також має цокольовку ЕКБ. Я застосував С945 із цокольовкою ЕКБ; якщо у вас інша, доведеться трохи помучитися.


Останній крок складання — роз'єми.
Для підключення входу й виходу я взяв DG128-5.0-02P-14-00A(H) виробництва DEGSON. Заявлений струм для них — 10 А, хоча тут краще застосувати щось потужніше, наприклад, як у тих платах, які я показував раніше.
Решта роз'ємів простіші: живлення на плату подається через триконтактний NX2500-03SMS, а енкодери під'єднуються через звичайну «гребінку».


Оскільки більше нічого паяти я не збирався, то промив плату ацетоном і покрив захисним лаком.
Роз'єми встановлені зі зворотного боку, бо зверху заважає дисплей.




Ось такий модуль керування вийшов у результаті. Угорі дисплей утримується роз’ємом, унизу встановив стійки.


Для керування використовуються енкодери з кнопкою. Ще перед китайським Новим роком я замовив п’ять штук, і їх навіть встигли відправити, тож отримав я їх наприкінці лютого. А от дисплей продавець відправив уже після свят — власне, саме його й бракувало, щоб завершити огляд. Можна було, звісно, купити офлайн, але зазвичай це дорожче, а крім того, найімовірніше, це був би звичайний Winstar, у якого підсвічування споживає дуже багато.
Під час експериментів я пробував OLED, але чомусь через нього в мене злітала прошивка контролера...


Підключення енкодерів є на китайському форумі.


Але мені, по суті, достатньо було знати, де спільний провід, а де провід кнопки. У крайньому разі перепаяв би пару контактів самого енкодера.
Зрештою все збіглося відразу, навіть одразу було зрозуміло, який енкодер регулює струм, а який — напругу.
На фото видно, що до кожного енкодера йдуть чотири проводи.
Напруга
Чорний — спільний
Зелений і жовтий — енкодер
Синій — кнопка

Струм
Чорний — спільний
Зелений і жовтий — енкодер
Червоний — кнопка

Середній контакт енкодера з’єднаний з одним із виводів кнопки.


Залишилося під’єднати все до силового модуля. Не буду розписувати все, оскільки повне підключення силового модуля показано в нещодавньому огляді комплекту на 60 Вольт 20 Ампер. У цьому випадку я використовував лише силовий модуль, а живлення подавав від регульованого блока живлення.
По суті, силовий модуль — це потужний складений транзистор, наприклад, як відомий КТ827/825.


Власне, тому я й не встановлював другий транзистор: він уже є в силовому модулі, а його базу й емітер з’єднав просто резистором.
До речі, плату цілком можна використовувати у штатному ввімкненні, тобто встановити другий керувальний транзистор, а замість силового впаяти вказаний на схемі 2SC5200 або аналог. Але в мене є певні сумніви щодо надійності такого рішення, оскільки як керувальний застосовано зовсім малопотужний транзистор, а, наприклад, у показаних силових платах він навіть встановлений на радіаторі.
Я б рекомендував зробити так, як я робив вище, але замість силового модуля встановити вказаний мною КТ827. У такому разі потужність блока живлення треба зменшити.

Загалом я під’єднав модуль так, як показано на фото і як я показав вище на схемі.


Силове живлення подав на лівий роз’єм, а навантаження під’єднував до правого; провід із білою смужкою — плюс.

Крім того, плата живилася від однієї обмотки на 9 Вольт, хоча живити треба від двох.
Тут є ще один важливий момент! Показана раніше плата керування має розпіновку роз’єму живлення 15-0-15 Вольт, а в оглядуваній платі використано такий самий роз’єм, але розпіновка — 0-9-9 Вольт. Напругу понад 10 Вольт краще не подавати — стабілізатори почнуть помітно нагріватися.


Увімкнули — і ура, усе працює, нічого не вибухнуло :)
Пізніше я помітив незрозумілу річ. Річ у тім, що процедура керування блоком живлення така —
За замовчуванням блимає центральний квадратик, у цей самий режим плата переходить після 10 секунд бездіяльності.
Натискання на енкодер вмикає режим встановлення напруги або струму, наступні натискання вибирають крок регулювання.
Якщо ввімкнено регулювання одного параметра, то для регулювання іншого треба натиснути на відповідний енкодер.
Тобто ви не зможете випадково змінити другий параметр, не перемкнувшись на нього.

Так от, виділений розряд індикатора має блимати, щоб було зрозуміло, що саме регулюємо. Але блимав він не завжди, точніше, іноді ледь-ледь. Пізніше я з’ясував, що він блимає тоді, коли БЖ може забезпечити задані параметри. Наприклад, вхідна напруга — 25 Вольт: якщо встановити 24–25, то блимає, а якщо 25 і вище — не блимає.
Ось така своєрідна індикація.


Під’єднуємо автомобільну лампочку на 45 Ватт, задаємо 12 Вольт. Бачимо, що струм становить близько 3.8 Ампера, на лампі — 45 Ватт, загальна потужність — майже 75 Ватт. Виходить, що на транзисторах «розсіюється» близько 30 Ватт.


Як ви вже зрозуміли з огляду, на платі немає елементів для корекції, хіба що підлаштувальний резистор регулювання контрастності індикатора.
Усе налаштовується в окремому меню калібрування. Щоб потрапити до нього, треба ввімкнути живлення, затиснувши енкодер напруги.
Після цього стане доступним меню із шести пунктів:
Корекція встановлення напруги
Корекція показань вимірювання вхідної напруги.
Корекція встановлення струму
Завантаження параметрів
Збереження параметрів.
Вихід.

Пункти завантаження та збереження параметрів, як я зрозумів, потрібні, якщо ви змінюєте корекції, а потім хочете відновити попередні значення.
Наприклад, іноді я калібрував електронне навантаження так, щоб воно задавало струм навантаження вдвічі більший, ніж насправді відображається на екрані.



Докладніше про калібрування.
Усі операції виконуються одним енкодером (напруги), і є три варіанти дій — обертання, коротке натискання та довге натискання.
Далі в тексті замість «довге» я писатиму Д, а замість «коротке» — К.

Спочатку калібруємо вихідну напругу.
1. Для цього натискаємо на енкодер (Д) і потрапляємо до першого розділу. Тут треба встановити нижню контрольну напругу, за замовчуванням — 1 Вольт.
2. Натискаємо (Д), курсор переходить до встановлення константи. Обертаючи енкодер і перемикаючи розряди (К), добиваємося, щоб вольтметр, підключений до виходу БЖ, показував значення, встановлене на початку (1 Вольт).
3. Натискаємо (Д) і переходимо до вибору верхньої напруги (за замовчуванням — 19 Вольт). Ще одне натискання (Д) — і знову змінюємо константу, доки на виході не отримаємо встановлене значення (у цьому випадку 19 Вольт).
4. Натискаємо (Д) і зберігаємо налаштування (Д).


Корекція вимірювання напруги трохи відрізняється: тут треба подати на вхід БЖ якусь напругу, за замовчуванням це 19 Вольт. Але не просто подати її, а точно знати, скільки саме подано.
Після цього встановлюємо ту саму напругу, яку показує вольтметр, у цьому випадку — 19.06 Вольта. Тепер контролер знатиме, яка напруга на вході насправді.


Калібрування струму. Загалом усе так само, як і під час калібрування вихідної напруги, але мультиметр увімкнений у режимі вимірювання струму паралельно до вихідних клем БЖ.
Крім того, за замовчуванням калібрування виконується за струму 0.1 і 1 Ампер. Я б радив калібрувати за струму 0.1 і 4 або 5 Ампер.


А тепер спробуймо перевірити, що вийшло в результаті.
Спочатку — встановлення напруги в діапазоні від 1 до 47 Вольт, останню напругу вибрано довільно.
Якщо напруга встановлюється більш-менш коректно, хіба що за винятком 5 Вольт, то вбудований вольтметр іноді показує не те, що треба.


Приблизно така сама картина зі струмом, тільки на малих струмах вбудований амперметр показує взагалі нісенітницю: замість 100мА показав 147, а замість 500 — 329, хоча саме встановлення відбувається досить точно.


А ось і проявився дефект, про який я писав майже на самому початку огляду. Послідовно із шунтом працює ділянка доріжки, і за великих струмів вихідний струм починає «сповзати» вниз. Річ у тім, що мідь має додатний ТКС, тобто опір доріжки зі зростанням температури починає збільшуватися. Відповідно, блок живлення починає «думати», що струм зростає, адже напруга на шунті збільшується. Операційний підсилювач це компенсує, і в результаті струм на виході падає.
Рішення — або продублювати доріжки товстим дротом, або змінити точку підключення до шунта. Перше, мабуть, навіть простіше.
До речі, щось подібне трохи проявляється і під час регулювання напруги, але значно менше.


На китайському форумі знайдено дуже багато різної інформації про цей блок живлення. Наприклад, там само користувач тестував подібний блок живлення у себе. Я взяв лише чотири фотографії, оскільки на решті він перевіряв, як змінюється результат зі зміною молодшого розряду.
Крім того, ще один користувач виклав непогані результати, тож є до чого прагнути.


Крім того, оцінювали реакцію на КЗ і перевантаження.


Також вимірювали шум на виході, щоправда, тут невідомо, який БЖ живив цю плату.


Є й приклади готових пристроїв, але мене вони зацікавили дещо іншим.


У них використано не лише іншу версію плати.



А ще, як я зрозумів, тут використано ШІМ + лінійний регулятор, але можу помилятися. Просто я не можу пояснити наявність досить потужного DC-DC чимось іншим.
Посилання



Але, крім того, використано й інший дисплей. І загалом цю конструкцію можна було б повторити, але я так і не знайшов для неї прошивку. Судячи з коментарів на їхньому форумі, ця проблема не лише в мене, адже про це часто запитують.
Ця плата також уміє вимірювати температуру радіаторів і керувати вентиляторами.
Знайшов повний опис і плати, і керування, але китайською (Chrome допоміг перекласти), і знову без прошивки :(


До речі, там же «пасеться» і відомий моддер 100MHz, пропонуючи свої варіанти, але вже на базі відомих перетворювачів.


А ще там є екстремали, які майструють БЖ на базі STM8S103F3P6 з параметрами 60 Вольт 50 Ампер, причому з відкритим вихідним кодом.


Відеоверсія огляду


Підсумую коротко.
Якщо говорити про продавця та його товар, то суттєве зауваження в мене лише одне: немає резистора 0.02 Ома, а також не вказано, що маркування підключення силового транзистора регулятора неправильне.

А якщо говорити про сам пристрій, то він працює, хоча й має чимало недоліків:
1. Немає функції вимкнення виходу.
2. Є деякі недопрацювання в топології друкованої плати.
3. Вимірювані значення на екрані оновлюються надто часто, це дратує.
4. Відкалібрувати пристрій нескладно, але хороший результат виходить не завжди. Згадуючи своє електронне навантаження, можу сказати, що можна двічі виконати однакове калібрування й отримати різні результати — від не надто хорошого до майже ідеального.

Із переваг зазначу таке:
1. Пристрій досить легко повторити.
2. Стабілізація по суті аналогова: мікроконтролер лише задає опорну напругу, а зворотний зв’язок побудовано на операційному підсилювачі.
3. Є не лише прошивка, а й вихідний код, тож ті, «хто в темі», можуть змінити програму так, як їм зручніше. Наприклад, у мене вже є власні ідеї.
4. У схемі контролера немає нічого дефіцитного чи дорогого.
5. Якщо поєднати його з платою реле, про яку я розповідав раніше, можна отримати пристрій, який у разі КЗ на виході не розсіюватиме на радіаторах усі 500 Ватт.
6. Плата в огляді відрізняється від тієї, що показана на сторінці продавця, причому в кращий бік: у нього показано зовсім стару версію, і це дуже тішить :)

Наостанок. Напевно, ви думали, що цим оглядом я завершу серію про потужний лінійний БЖ, але це не так. На жаль (чи на щастя), усе лише починається, адже ще належить вибрати трансформатор і конденсатори, замовити корпус і радіатори (тут є свої складнощі), привести все це до відтворюваного вигляду, можливо, доопрацювати ПЗ, зробити «розумне» керування вентиляторами тощо. Тому цей огляд радше є приводом для спілкування на цікаву тему або генерування ідей для подальшого розвитку.

І, звісно, доповнення:
Два варіанти схеми БЖ
Прошивки
Вихідні файли
Друкована плата розглянутого варіанта у png
Друкована плата розширеного варіанта у lay6
Друкована плата останнього варіанта навантаження у lay6

З’ясувалося, що для завантаження файлів друкованих плат у lay6 потрібно не лише зареєструватися на форумі, а й мати їхні віртуальні монети. На щастя, я до цього накопичив їх у своїх темах :)

Спонсором огляду став посередник yoybuy.com, який узяв на себе оплату доставки. Але я все одно написав би цей огляд, адже тема лінійних БЖ мене «зачепила».