Регульований DC-DC перетворювач DPS8005 + USB + Bluetooth

Про огляди подібних перетворювачів мене багато разів запитували і в коментарях, і в листуванні. Я бачив чимало оглядів таких пристроїв, але самі пристрої якось проходили повз мене: частково тому, що в мене й так уже є досить багато різних регульованих блоків живлення, а частково тому, що я загалом уявляю, що це таке і як воно працює. Але так склалося, що для одного проєкту знадобився саме такий перетворювач, і я вирішив замовити його для огляду.
Огляд буде не дуже великим і стосуватиметься переважно моєї особистої думки про сам перетворювач, його конструкцію, керування та загальні враження від нього порівняно з моделями ZXY.


Для початку — про те, навіщо мені взагалі знадобився саме цей перетворювач.
Я вже якось казав, що мій товариш займається різними акумуляторами, зокрема ремонтом акумуляторних збірок. Крім того, в огляді набору для складання електронного навантаження я писав, що планую зробити стенд для тестування та балансування великих акумуляторних збірок. Але електронне навантаження вміє лише розряджати акумулятори, а їх же ще треба чимось заряджати — для цього й придбав цей перетворювач.

Тепер про те, чому було обрано саме цю модель.
Струм: мені було достатньо 1–2 А, а наскільки я знаю, модель на 5 А — найменша в лінійці цих пристроїв, тож особливого вибору не було.
А от із напругою ситуація трохи інша: найчастіше DPS розраховані на 50 В, ZXY мають трохи більший діапазон — до 62 В, хоча мені траплявся опис версії на 120 В, і вона якраз підійшла б, але її вже не виробляють (та й навряд чи виробляли серійно).
Огляд ZXY6005S і два огляди ZXY6020S — один, два.

Заодно відповім на одне із запитань: навіщо потрібні такі високовольтні перетворювачі. Не братиму до уваги моделі на 400 В і вище, адже вони бувають не у вигляді наборів для складання, а тому мені не підходять. Мені треба зібрати пристрій для тестування акумуляторних збірок від 1S до... хоча б 15S, а краще більше. Але навіть 15S — це вже 63 В, і я вже встиг переконатися, що навіть ZXY6005 для цього мало.
Це фото вже було в одному з моїх оглядів. Тут показана батарея 2х15S2P, яку мені треба було балансувати.


Загалом найкращим кандидатом виявилася модель DPS8005, яка має діапазон вихідної напруги до 80 В за струму до 5,1 А, що дає змогу заряджати батареї до 19S, тобто до напруги 79,8 В. Звісно, цифра 20S виглядала б красивіше, але ми з товаришем вирішили, що й так вистачить.
Одразу зауважу: у цьому огляді не буде готового виробу, як не буде його й у наступному, адже ще потрібно чимало окремих вузлів, про які я розповім. Але кожен огляд наближатиме нас до того, щоб зробити те, що ми задумали від самого початку.

Я часто бачив, що подібні набори надходять у пінопластових коробках, але тут усе було помітно простіше: пластикова упаковка та лоток зі спіненого поліетилену.


Отже, я замовив набір «у повній комплектації», тобто до нього входять:
1. Перетворювач DPS8005
2. Модуль USB-RS232 TTL із кабелем.
3. Модуль Bluetooth.
4. Інструкція.

У магазині був варіант без додаткових плат, а також перетворювач + USB, але я не знав, що мені знадобиться, і замовив усе, тим паче що ліміту в мене не було.


Інструкція загалом зрозуміла: достатньо мінімального знання англійської, щоб збагнути суть, а далі простіше розібратися експериментально.
До ZXY інструкція була лише у PDF, і її ще треба було знайти, тому тут DPS має перевагу. Але для ZXY була інформація про протокол керування, тож можна було написати власне ПЗ.


Кожна додаткова плата запакована в окремий пакетик.


Додаткові плати потрібні для підключення перетворювача до комп’ютера, але якщо такий функціонал не потрібен, їх можна не купувати. Та я б радив про всяк випадок придбати хоча б USB-плату — стане в пригоді.


По суті, плати інтерфейсів — це просто перетворювачі RS232 на USB або Bluetooth, причому USB-плата має гальванічну розв’язку за допомогою оптронів.
У своїх блоках живлення на базі плат ZXY я використовував ізоляцію інтерфейсу за допомогою спеціальної мікросхеми ADuM, але оскільки швидкість передавання даних дуже низька, цілком підійдуть і оптрони.
Далі можна встановити будь-яку мікросхему перетворювача RS232-USB або модуль Bluetooth, якщо він у вас є, адже на роз’єм перетворювача виведено чотири стандартні контакти: живлення, земля, RX, TX.



Якщо хочеться одразу використовувати два інтерфейси, я якось робив таке підключення: перший роз’єм (2-3-4-5) використовувався для підключення до модуля ZXY, другий (1-2-3-4) — до адаптера Bluetooth, а ADuM — для гальванічної розв’язки RS232-USB.
Схему взято з огляду ZXY6020, але в цьому випадку її суть не змінюється. Зважайте, що підключати подібні пристрої без гальванічної розв’язки не можна.


Сам блок перетворювача дуже компактний: монтажні розміри за вікном у панелі — 76х40мм, зовнішні — 79х43х42 (без урахування ручки енкодера).


На передній панелі розташовані:
1. Три кнопки
Вгору — переміщення меню, зміна параметра, увімкнення режиму зміни напруги. Якщо натиснути й утримувати, активується перша комірка пам’яті.
SET — вхід у режим налаштувань і вихід із нього; якщо натиснути й утримувати, відображається комірка М0, а налаштування скидаються до початкових значень.
Вниз — переміщення меню, зміна параметра, увімкнення режиму зміни струму. Якщо натиснути й утримувати, активується друга комірка пам’яті.

2. Екран, на якому відображаються параметри, а також меню керування.
3. Енкодер, за допомогою якого змінюють параметри. Енкодер із кнопкою: натискання змінює крок регулювання (на головному екрані) та активує пункт меню (у режимі налаштувань), а тривале натискання блокує або розблоковує керування.
4. Кнопка ввімкнення виходу

Логіка керування мені не сподобалася, але про це пізніше.


По суті, для підключення потрібні два дроти на вході й два на виході, але слід мати на увазі, що земля входу й земля виходу — не одне й те саме, адже між ними на платі ввімкнено вимірювальний шунт. Тобто підключати перетворювач трьома дротами не можна. Точніше, підключити можна, але нормально він не працюватиме й може вийти з ладу.
Клемник правильного типу, знімний і зручний, але непрактичний. Річ у тім, що зазвичай пристрій підключають один раз — під час монтажу, а зайві контакти впливатимуть постійно.


Компонування перетворювача дуже щільне: на задній платі розташовані силова частина, конденсатори, силовий транзистор, вихідний діод, дросель і шунт.


1. Вхідні конденсатори невідомого мені виробника, ємністю 330мкФ і напругою 100 Вольт, з’єднані паралельно, що дає сумарну ємність 660мкФ. Запас за напругою майже відсутній, оскільки плата розрахована на вхідну напругу до 90 Вольт.
2. Між вхідними конденсаторами й корпусом розташований роз’єм для підключення інтерфейсу зв’язку з комп’ютером. Розташування не дуже зручне, але оскільки цей роз’єм підключають лише один раз, під час монтажу, то цілком нормально.
3. Силові напівпровідники встановлені на радіаторі:
Транзистор HY18P10, 80 Ампер, 100 Вольт, 28 мОм. Як уже зрозуміло з маркування, транзистор P-канальний, як і в платах ZXY. Це не найкраще рішення, оскільки P-канальні транзистори зазвичай мають гірші характеристики порівняно з N-канальними, зате керувати ними простіше, адже спеціальний драйвер верхнього плеча не потрібен.
Діодна збірка VF40100C 100 Вольт 40 (20+20) Ампер. Тут запитань немає.
4. Як на мене, порівняно з ZXY6005 радіатор замалий. Правда, варто також зазначити, що в ZXY6005 встановлено IRF9540N, який витримує струм лише до 23 А і має опір 117 мОм проти 28 мОм у пристрої, який я оглядаю. Крім того, у ZXY стоїть звичайний швидкий діод, а тут — діод Шотткі.
5. А от дросель дуже компактний — приблизно вдвічі менший, ніж у ZXY6005, заявлена потужність якого становить 300 Вт проти 400 Вт у пристрою, який я оглядаю. Річ у тім, що розміри дроселя безпосередньо пов’язані саме з вихідною потужністю, але водночас залежать від частоти. Дросель намотаний дротом досить пристойного перерізу, тут питань немає, а температуру я перевірю під час тестів.
6. Оскільки пристрій є імпульсним перетворювачем напруги, на виході також встановлено досить ємний конденсатор — у цьому випадку 150 мкФ, 100 В. Вихідний конденсатор — це, звісно, погано, адже під час підключення навантаження та переходу блока живлення в режим CC може виникнути кидок струму, особливо за великої різниці між заданою та фактичною напругою на навантаженні.
На жаль, у цьому випадку без такого конденсатора не обійтися, і розробник зазвичай постає перед дилемою: більша ємність забезпечує кращі характеристики перетворювача, а менша знижує кидок струму під час переходу в режим CC. На мій погляд, 150 мкФ — цілком непогано; у ZXY6005 встановлено 2×1000 мкФ. Головне, щоб це не позначилося на стабільності роботи перетворювача за максимального струму навантаження.


Думаю, не дуже помилюся, якщо припущу, що схемотехніка схожа на серію ZXY6005, де мікроконтролер задає опорну напругу, яку потім операційні підсилювачі порівнюють із вихідною напругою та струмом, а з виходу ОП сигнал подається на звичайний ШІМ-контролер, який, своєю чергою, «керує» силовим транзистором через примітивний драйвер верхнього плеча.
Схема ZXY6006


Але конструктивно ZXY виглядає солідніше.



По черзі відгинаємо чотири засувки й, одночасно піднімаючи плати, виймаємо всю конструкцію з корпусу. Крім того, спочатку треба зняти ручку енкодера.


Я хотів би сказати, що розібрати пристрій дуже просто, але хоча модуль легко виймається з корпусу, насправді це нічого не дає, адже решта фактично нерозбірна.
У результаті маємо модуль з екраном, енкодером і силовою частиною.


Ось головний недолік цього пристрою: він практично не піддається ремонту. Плати спаяні за принципом сендвіча, але розібрати всю цю конструкцію тепер майже нереально — принаймні акуратно. Плати з’єднані двома гребінками по 8 контактів у кожній.
Хоч я й знаю схемотехніку подібних перетворювачів, мені дуже хотілося змалювати хоча б частину силового вузла, щоб відповісти на два запитання, які мені ставлять:
1. Як вивести сигнал зворотного зв’язку, щоб зробити трипровідне підключення
2. Як вивести сигнал CC/CV на зовнішній світлодіод.

На жаль, у цьому випадку залишається тільки ламати. Крім того, навіть банальна заміна силового транзистора чи конденсатора може перетворитися на цілу епопею. Загалом за конструкцію — двійка.
А тим, хто ставив мені наведені вище запитання, поки можу сказати: не засмучуйтеся, адже зараз у мене є ще модуль 5020, зібраний на двох платах за тією самою схемотехнікою, і там я спробую розібратися ґрунтовніше.


На платі також помітні мікроконтролер та інші елементи, зокрема польовий транзистор TPH8R8. Для чого він потрібен, я не знаю, але це явно силовий елемент; є згадки про його вихід з ладу в потужніших модифікаціях. На жаль, я не знаю, у якому колі він стоїть.


1. Перетворювач живиться від вхідної напруги, відповідно, на платі є невеликий DC-DC-перетворювач із маркуванням 7472, але назвати конкретну модель перетворювача я не можу.
2. Крім того, на платі виявлено додатковий захисний діод SS5200.


На превеликий жаль, далі розглядати нічого, тож перейду до кількох тестів і опису керування цим перетворювачем.
Оскільки блоки живлення, призначені для цього пристрою, я ще не отримав, підключив його до звичного мені ZXY6005, який вірою і правдою служить мені вже близько 4 років, за характеристиками дуже схожий на пристрій, який я оглядаю, — DPS8005, — і з яким я періодично порівнюватиму його, особливо щодо керування.


Короткий переклад пунктів керування та індикації.



Тепер про керування та особливості.
1. Під час увімкнення з’являється заставка та номер версії прошивки — у цьому випадку V1.5
2. Потім екран перемикається в основний режим. Від себе можу сказати, що інформації виводиться багато, а екран маленький, тому людям із далекозорістю буде важко зчитувати дрібні цифри.
Крім того, лише під час написання огляду я помітив, чого мені тут бракує і що є у ZXY, — лічильника ампер-годин. Так, попри всю простоту індикації, ZXY показує на екрані ще й ємність в А·год, що пройшла через нього. Дрібниця, а неприємно.
3, 4. Меню керування на перший погляд містить багато пунктів, але насправді вони гранично прості:
U-SET — встановлення напруги, яка задаватиметься під час запуску
I-SET — встановлення струму, який задаватиметься під час увімкнення.
S-OVP — максимальна вихідна напруга, за якої вихід автоматично вимкнеться
S-OCP — максимальний вихідний струм, за якого вихід вимкнеться
S-OPP — максимальна вихідна потужність, за якої вихід вимкнеться
B-LED — яскравість підсвічування
M-PRE — збереження налаштувань у відповідну комірку пам’яті. Записуються всі налаштування, зазначені вище.
S-INT — автоматичне ввімкнення виходу після подавання живлення
5, 6. У попередніх версіях не було опції автозапуску, тепер вона є і працює без проблем — треба просто встановити режим увімкнення.
7, 8. Яскравість регулюється на шести рівнях від 0 до 5, автоматичного зменшення яскравості немає, зате кожній комірці пам’яті можна призначити свою.
9. Вибір комірки пам’яті для збереження налаштувань. Я чесно намагався розібратися, але цей режим настільки неінтуїтивний, що, на мій погляд, він радше заважає, ніж допомагає. Втім, це суб’єктивна думка.

Кілька слів про керування, індикацію та особливості.
У моєму БЖ на базі ZXY є майже всі ці функції, але керування ними реалізовано набагато зручніше, ніж у DPS.
Спочатку про перехід меню: щоб налаштувати параметр, треба натиснути SET, кнопками вибрати потрібний параметр, натиснути на енкодер, обертанням енкодера вибрати значення параметра, а потім натиснути SET, щоб знову перейти до загального меню.
Оцей момент — натиснути SET, кнопками вибрати потрібний параметр, натиснути на енкодер — дратував найбільше: щоб перейти до режиму налаштування параметра, я постійно інтуїтивно натискав SET ще раз і, звісно, повертався на головний екран. Дурня.
Тепер про індикацію. На екрані ZXY відображаються лише 5 параметрів + один додатковий (час від моменту запуску або скидання):
Напруга
Струм
Потужність
Ємність
CCCV

Тут відображаються 11 параметрів —
Задана напруга
Заданий струм
Вихідна напруга
Вихідний струм
Вихідна потужність
Вхідна напруга
Блокування
Аварія
CCCV
Комірка пам’яті
Індикація ввімкнення

Як же так вийшло, що у ZXY відображається менше параметрів, але він ще й вимірює ємність?
У ZXY індикація заданого струму/напруги з’являється під час регулювання. Якщо перестати обертати енкодер, то за секунду індикація перемикається на відображення виміряного параметра. Причому, якщо ви змінюєте напругу, індикатор струму продовжує показувати виміряне значення. Зручно? Ще й як.
Індикація потужності в обох перетворювачів однакова.
Індикація вхідної напруги — ну навіщо вона тут? Ви все одно не зможете встановити на виході напругу, більшу за вхідну мінус 1 Вольт: просто не вийде, спрацьовує програмний захист.
Індикація блокування — ну, мабуть, потрібна річ, сперечатися не буду, як і відображення комірки пам’яті.
Індикація CCCV є в обох перетворювачів, але у ZXY вона дублюється світлодіодом, що набагато зручніше за напис на екрані. Індикація ввімкнення на екрані ZXY не відображається, але там за знеструмленого виходу формат відображення взагалі інший, а крім того, є окремий третій світлодіод — вихід.
Індикації спрацювання захисту від перевищення струму/напруги/потужності у ZXY немає, як, власне, і самого захисту.

Зрештою можу сказати, що на екрані з 2 рядків і 16 символів користуватися ZXY зручніше, ніж моделлю, яку я оглядаю, з її новомодним TFT-екраном. Розумію, що звучить дивно, але це так. І це я ще вище забув написати, що в DPS інформація на екрані оновлюється 2 рази на секунду, а в ZXY — не менше ніж 10. Щоправда, іноді висока частота оновлення дратує, але користуватися ним значно зручніше: наприклад, я можу швидко крутити енкодер і в ZXY бачитиму кроки 4-5-6-7-8-9, а в DPS — 3-7-12-15-19-24.


1. Щоб встановити напругу, натискаємо кнопку "вгору", далі обертанням енкодера змінюємо значення, а натисканням — крок зміни.
2. Те саме для струму, тільки натискаємо кнопку — вниз. В обох випадках крок перемикається від меншого до більшого, у ZXY — навпаки, але це радше справа звички.
3. Як я писав вище, на екрані відображається значення вхідної напруги, але при цьому немає жодної індикації, що вона впала нижче заданого вхідного значення. То навіщо тоді її показувати? Наприклад, у ZXY ця напруга на екрані не відображається, зате є індикація того, що БЖ перестав стабілізувати напругу.
4. Тривале натискання кнопок «вгору» або «вниз» вмикає першу або другу комірку пам’яті.
5. Тривале утримання кнопки SET вмикає нульову комірку.
6. Якщо в останньому режимі обертати енкодер, номер комірки змінюється від М0 до М9.


Вище я писав, що в налаштуваннях є опції S-OVP, S-OCP і S-OPP. За допомогою цих параметрів задаються відповідно максимальні вихідні напруга, струм і потужність.


1, 2. Для наведеного вище прикладу я встановив обмеження потужності на рівні 2 Вт: за 2.03 вихід ще активний, але зі збільшенням з’являється повідомлення OPP і вихід вимикається.
3, 4. Аналогічно зі струмом і напругою.

Усе начебто гарно й цікаво, якби не одне «але». Хоча ні, у цьому випадку цілих два «АЛЕ».
1. Те, що перетворювач має не лише функцію CCCV, а й функцію вимкнення за тригером, справді зручно. Але чому тоді вихід вимикається, якщо, наприклад, встановити 3 А, а енкодером задати вихідний струм понад 3 А навіть без навантаження, тобто взагалі без струму? У чому логіка? Адже я можу встановити на виході хоч 5 А, але захист має спрацювати за попередньо встановлених 3 А.
2. Але це все дрібниці. А от коли я дійшов до функції обмеження потужності, то згадав, що якось цікавився, чи є ця функція в DPS, і мені сказали, що є. Але працює вона зовсім не так, як у ZXY.
У DPS вихід вимикається, коли перевищено встановлене значення, тобто функція працює як захист.
У ZXY контролер підлаштовує параметри струму й напруги так, щоб вихідна потужність ніколи не перевищувала встановлене значення, але при цьому вихід не вимикається. Наприклад, обмеження — 50 Вт, напруга — 10 В, струм — 5 А. Щойно я спробую встановити напругу 20 В, вихідний струм автоматично обмежиться до 2.5 А.

Ця функція потрібна для захисту джерела живлення. Конкретний приклад: у цьому випадку мені потрібна напруга до 80 В за струму до 2 А, тобто 160 Вт. Планую купити пару блоків живлення на 48 В, 100 Вт і з’єднати їх послідовно. У результаті отримаю 96 В, 200 Вт. У ZXY у такому разі я просто встановлюю OPP на 200 Вт, і перетворювач ніколи не видасть на виході понад 200 Вт, але всі функції при цьому працюватимуть у штатному режимі. Тут же доведеться постійно натискати кнопку ввімкнення, бо перетворювач вимикатиме вихід.




Трохи тестів.

Перетворювач має три вимірювальні вузли: два основні й один допоміжний. Основні вимірюють вихідні струм і напругу, допоміжний — вхідну напругу.
Спочатку перевірив допоміжний і, як на мене, точність вимірювання просто чудова — п’ять балів. До речі, перетворювач запускається за вхідної напруги 9 В.


Точність встановлення й вимірювання вихідної напруги: я задавав 0.1, 1, 5, 10, 15, 20.... 55, 61,38 В і можу сказати, що точність цілком гідна: у діапазоні 0–40 В — чудова, у другій половині діапазону гірша, але все одно непогана. Причому більше «кульгає» не точність вимірювання — тут усе гаразд, — а точність встановлення.


Точність встановлення й вимірювання струму за значень 2, 10, 50, 100, 200, 500 мА та 1, 2, 3, 4, 5, 5.1 А
Загалом картина приблизно така сама, як із напругою. Звісно, це не вимірювальний прилад, але працює цілком гідно.


Наступний крок — перевірка під навантаженням. Оскільки зараз мені не зовсім зручно забезпечити на вході потрібні 90 В, я вирішив обмежитися блоком живлення на 60 В як джерелом, а решту висновків зроблю на основі цих значень.


Щоб оцінити ККД, я перевірив роботу перетворювача за струму 5 А та вихідної напруги від 5 до 50 В, тобто за потужності від 25 до 250 Вт, і можу сказати, що результат мені сподобався. За вихідної потужності 250 Вт втрати на перетворювачі становили близько 6.5–7 Вт, тобто ККД — приблизно 97%, що дуже непогано.
До того ж слід враховувати, що перетворювач працював майже за максимального вихідного струму, а мінімальна різниця між входом і виходом становила лише 8 В. Фактично збільшення вихідної потужності призведе лише до зростання втрат на силовому дроселі, адже транзистор і діод перетворювача працювали майже в тому самому режимі, що й за вхідних 90 В і вихідних 80 В.


Але не сказав би, що температури зовсім низькі: приблизно після 20–25 хвилин роботи за потужності 200–250 Вт отримав такі значення:
Транзистор — 92 градуси
Діодна збірка — 88 градусів
Дросель — 65 градусів.

Найбільше я хвилювався за температуру дроселя, але виявилося, що запас ще є, і чималий. Тому думаю, що перетворювач точно впорається з 350 Вт, але все ж рекомендую використовувати хоча б невелике активне охолодження, адже я тестував просто плату на столі, а не в корпусі.

Але не обійшлося й без проблем. Коли я перевернув плату й виміряв температуру компонентів, тепловізор показав, що в одного з транзисторів вона перевищила 120 градусів.


Ось цей транзистор. Наскільки можу судити за трасуванням плати, він підключений до затвора силового транзистора. З огляду на те, що транзистор працював на максимальному режимі, можливо, так і було задумано, але особисто мені таке не подобається, і я б рекомендував прикрутити до нього хоча б невелику пластинку, тим паче що в корпусі транзистора є отвір.

Спочатку я грішив на шунт — на мій погляд, це було б логічніше, але виявилося, що все-таки винен транзистор.


Тепер — «больове місце» багатьох перетворювачів: оцінка рівня пульсацій.
Для початку — картина без прикрас, тобто щуп під’єднаний до виходу перетворювача без жодних фільтрів тощо. Тести проводилися за струму навантаження 2.5 і 5 Ампер, вихідна потужність — відповідно 125 і 250 Ватт.

Мабуть, навіть непогано, дуже непогано.


Але мене запитували, чи можна ще поліпшити характеристики. Хоча питання було радше про потужніші моделі, наприклад 5020, який у мене зараз теж лежить, я перевірив і цей варіант.
Для цього я взяв перший-ліпший дросель із материнської плати — на щастя, вони мають обмотку з пристойним перерізом — і три конденсатори:
0.68 мкФ
2.2 мкф
68 мкФ

Індуктивність дроселя — лише 2.7 мкГн, активний опір — 2.4 мОм.


А тепер результати.
1, 2. конденсатор 0.68мкФ, струм навантаження в цьому та інших випадках — 2.5 і 5 Ампер
3, 4. 0.68мкФ + 2.2мкф
5, 6. 0.68мкФ + 68мкФ.

На мій погляд, для цього перетворювача цілком достатньо варіанта 0.68мкФ + 2.2мкФ, тим паче що збільшувати ємність на виході вкрай небажано.


Але не варто тішити себе ілюзіями: джерело живлення відіграє дуже велику роль, адже в деяких ситуаціях можна отримати й те, що показано тут. Особливо впливає наявність і ємність міжобмоткового конденсатора, про який я часто згадую у своїх оглядах, а також загальна якість виготовлення блока живлення.
Страшно, так? :)


На цьому з тестами поки все, розповім трохи про програмне забезпечення.
Встановлення стандартне: запускаємо файлик, тиснемо «далі-далі-далі-ок».


Наприкінці попросить перезавантажити комп’ютер, але я забив на це, тим паче що комп’ютер був дуже зайнятий і йому було не до моїх проблем із різними непотрібними програмами.


Спочатку просто заради цікавості спробував під’єднатися через Bluetooth.


Вибрав у програмі відповідний COM-порт, але, на жаль, «щось пішло не так».


А от під час під’єднання через USB усе запрацювало з пів оберту, тим паче що драйвер USB-COM у мене в системі встановився майже одразу після встановлення windows.
Можу сказати, що цій програмі я можу поставити тверду п’ятірку. Звісно, хотілося б п’ять із плюсом, але п’ятірка буде чесною оцінкою. Програма працює, причому досить надійно й коректно, та ще й користуватися нею дуже зручно.


Ба більше, крім основної функції регулювання та побудови графіка, програма дає змогу задавати різні сценарії регулювання, наприклад поступово підвищувати струм або напругу до встановленого значення з регульованим кроком.


Загалом у плані ПЗ ZXY програв із розгромним рахунком, адже його ПЗ ну зовсім убоге.


Але для цього перетворювача є ПЗ і для Android, тож я вирішив перевірити й його.
Спочатку просто під’єднав перетворювач через Bluetooth до телефона, встановив ПЗ і запустив його.


Потім довго намагався зрозуміти, чого хоче від мене програма. З’ясувалося, що вона свариться через те, що вхідна напруга нижча за ту, яку я хочу встановити. Ну гаразд, підняв напругу вище — дає встановити на 1 Вольт нижче за вхідну, нормально.


А далі почалося щось дивне. Не зупинятимуся на дивному графіку струму на резистивному навантаженні..., але нульова вихідна напруга на першому скриншоті й водночас вихідна потужність близько 180 Ватт мене дещо насторожили.
Потім ще трохи погрався, подивився на гарні графіки, покрутив віртуальну ручку регулювання, спробував змінити яскравість екрана перетворювача з програми. Ну що ж, гарно, навіть у чомусь зручно.


І ось після цього я побачив справді цікавий глюк — навіть не знаю, чий саме. Загалом усе почалося з того, що під час чергової спроби відрегулювати вихідну напругу на графіку вискочив пік у 500 Вольт. Звісно, я розумію, що технічно це неможливо, тим паче на резистивному навантаженні. А ось скриншот, ось графік, дивіться самі.

Далі ще цікавіше: виявилося, що ПЗ має властивість підвисати. При цьому воно продовжує регулювати напругу/струм, яскравість екрана, навіть малювати графік, але ліве нижнє вікно програми, де відображаються вхідні та вихідні параметри, зависає.
На скриншоті добре видно, що вихід активовано, вхідна напруга — 62 В, вихідна — 17 В, але в мене встановлено 7 В, а не 17...

Потім програма «відмерзає», оновлює значення, але ненадовго.


При цьому, навіть коли програма зависає, вона продовжує коректно керувати перетворювачем. На фото видно, яку напругу встановлено, яку відображає перетворювач і яку показує ПЗ.


Щоб не завершувати огляд на сумній ноті, ось фото того, з чим я ще тестував перетворювач і з чим йому доведеться працювати надалі. Точніше, з одним із таких акумуляторних блоків, адже на фото зовсім прості збірки — лише 10S2P.


Відеоогляд буде трохи пізніше, але навряд чи раніше ніж за тиждень.


А тепер висновки. Для початку — порівняння з ZXY6005.
Наскільки можу судити, схемотехніка обох пристроїв приблизно однакова: той самий DC-DC stepdown, той самий P-канальний польовий транзистор. Але в цьому випадку її трохи вдосконалили завдяки кращим характеристикам компонентів, тому й отримали вищий ККД.
Щодо керування та ергономіки, ZXY однозначно кращий. Для мене це поки еталон серед китайських DC-DC: усе просто й зручно. Наприклад, у ZXY лише 5 кнопок і енкодер, але насправді використовуються 3 кнопки й енкодер, і користуватися ними легко — на відміну від пристрою, який я оглядаю, із 4 кнопками та енкодером із натисканням.
Те саме стосується й екрана. Тут, звісно, усе красиво, багато інформації, але екран насправді перевантажений: забагато зайвої інформації, а вимірювачі при цьому оновлюють покази лише 2 рази за секунду проти приблизно 10 у ZXY. Ну й лічильника ампер-годин тут немає.
І, звісно, реалізація обмеження потужності трохи крива, хоча розробникам спасибі за функцію тригерного захисту за напругою та струмом.
Якщо коротко, то ZXY простіший у керуванні й ергономічніший, але набагато зручніший. Це пристрій для роботи, а не для демонстрацій.

Тепер щодо самого перетворювача.
Характеристики дуже непогані як щодо вимірювання напруги та струму, так і щодо рівня пульсацій на виході. На відміну від ZXY, тут суттєво зменшено вихідну ємність — вона становить лише 120 мкФ. Використано хороший силовий транзистор і діодну збірку, завдяки чому ККД сягає приблизно 97–98%. Широкий діапазон вихідної напруги. Але не обійшлося й без недоліків:
1. Сильно нагрівається один із транзисторів драйвера (імовірно).
2. Пристрій зовсім неремонтопридатний — той випадок, коли компактність пішла на шкоду.

Програмне забезпечення.
Однозначно на голову вище, ніж у того ж ZXY. Та й загалом ПЗ для ПК дуже сподобалося: функціональне, зручне — п’ять балів.
Але з ПЗ для Android поки все навпаки: воно має дивну властивість підвисати, що дуже заважає роботі. Ще спробую перевірити його з іншими смартфонами.

Загалом сам перетворювач мені сподобався, програмне забезпечення теж доволі непогане, але з ергономікою користування без ПК — біда.

На цьому все. Як завжди, чекаю на запитання, а сам поки потроху тестуватиму DPS5020. Якщо маєте ідеї щодо тестів або доопрацювань, пишіть у коментарях — буду радий.