Контролер QC 3.0 для ремонту зарядного пристрою

Не так давно я викладав огляд зарядного пристрою QC 3.0, який хоч і був дуже недорогим під час купівлі, але на перевірку виявився не повністю працездатним. Власне, у ньому й не працювала та сама функція QC. Для відновлення знайшов на Тао відповідний чип, замовив, відремонтував і вирішив відзвітувати — раптом комусь стане в пригоді.


Останнім часом трапляється чимало оглядів підроблених компонентів: і перемаркування, і несправні компоненти, і відверті підробки, і навіть порожні корпуси з виводами. Тож, хоча ціна тут і невисока, я все одно хвилювався.

Як я писав, мені знадобився чип QC — шкода ж втрачати таку функцію в зарядному пристрої. А оскільки я все одно збирав нову посилку, то вирішив докинути туди й їх.
Мені потрібен був певний чип, я вказував його в минулому огляді — NT6008. Офлайн не знайшов, на AliExpress не знайшов, зате побачив їх багато на Тао й вирішив ще трохи заощадити. Під час пошуку вибрав варіант із безкоштовною доставкою: зазвичай доставка до посередника коштує $1.9, а іноді доходила й до 7-8, але в тому випадку це, найімовірніше, була хитрість продавця.
І таки знайшов: пошуковик видав три варіанти, але в одного мені не сподобалася назва магазину, інший узагалі був пов’язаний із сантехнікою. Зрештою вибрав ті, що по 2 юані (близько 30 центів).


Спочатку хотів замовити три штуки — ну, про всяк випадок, якщо одну зламаю, а другу загублю. Але згодом отримую повідомлення в чаті посередника: мовляв, продавець відправить щонайменше 10 шт. Ну, вирішив, що, може, ще знадобляться, і погодився, хоча, звісно, так виходить дорожче.


Зрештою через деякий час отримав великий пакунок, у якому лежав другий — уже від продавця. Думаю, з огляду на мізерну вагу мікросхем, більшу частину суми я заплатив за перевезення пакунків.


Усередині стандартна стрічка з десятьма чипами, поки що все чудово.


Маркування збігається із зазначеним у лоті — PGZ6A1. У моєму зарядному пристрої було PGZ691, але насправді це не принципово, головне, що є PGZ6.
Корпус TSOT23-8, але цей чип буває ще й у корпусі MSOP-10L, тому треба також звертати увагу на фото.


Цей контролер підтримує QC 2.0 і QC 3.0 class A.


Примітка: class A означає, що, на відміну від повноцінного QC 3.0, верхню межу вихідної напруги обмежено рівнем 12 Вольт, а не 20.


Застосування, загалом, просте й примітивне: цей контролер вмикається між вихідними клемами, що йдуть до навантаження, і входом зворотного зв’язку ШІМ-контролера. Формально він працює як "обманка", адже ШІМ-контролер навіть не знає, яка там насправді напруга на виході.
Саме тому я й погодився на більшу кількість мікросхем: у планах зробити власні невеликі зарядні пристрої, але не банальні Step-Down, яких уже повно в продажу приблизно за півтора долара, а поєднати перетворювач SEPIC і QC, що фактично дасть змогу отримувати 5-12 Вольт із 5-20 у будь-якій комбінації.


У даташиті наведено приклад схеми із застосуванням цього контролера, я виділив його червоним. Тут він працює разом із ШІМ-контролером NT3875A, і, судячи з його опису, виходить, що зворотний зв’язок налаштований на вихідну напругу 5.2 Вольта, а все, що вище, забезпечує чип QC.
Якщо дуже спростити, принцип такий:
1. Ваш смартфон хоче 12 Вольт.
2. Зі смартфона на чип QC надходить команда: хочу 12 Вольт.
3. Чип приймає її й "підкорочує" нижній резистор дільника ЗЗ перетворювача.
4. Перетворювач думає: о, напруга просіла, треба підняти.
5. Напруга підвищується, доки не стане рівною 12 Вольт.
6. Чип QC підтримує усталений режим, і на виході маємо потрібні 12 Вольт.

Загалом так можна, мабуть, доопрацювати будь-який перетворювач. Не відмовився б від таких самих чипів, тільки з підтримкою 20 Вольт — може, хтось зустрічав.


Власне, пацієнт і ліки, зараз лікуватимемо :)


Чип захований глибоко всередині, але головне, що він саме той, який треба, далі справа техніки.


Узяв паяльник і почав випаювати, але робити це було дуже незручно, хоча й цілком можливо.


Після уважного огляду плати з’ясувалося, що радіатор можна зняти. Звісно, USB-роз’єм, розташований поруч із чипом, усе одно заважав, але працювати стало значно легше.


1. Спочатку додаю по краплі припою з кожного боку мікросхеми, щоб розплавити заводський припій. Це допоможе швидше прогрівати контакти, а збільшена теплоємність дасть змогу, почергово прогріваючи боки, зняти мікросхему з плати. У деяких випадках мікросхема може бути приклеєна, але цього разу мені пощастило — знялася відносно легко. Крім того, іноді допомагає використання легкоплавких припоїв: так можна розчинити заводський припій і знизити загальну температуру плавлення.
2. Потім беремо спирт, вату й пінцет. Останні два пункти можна замінити ватною паличкою, а перший — ацетоном, але з ним треба бути трохи обережнішим, ніж зі спиртом, хоча він відмиває легше й краще.
3. Паяльником знімаємо зайвий припій, але бажано залишити трохи на контактних майданчиках, щоб потім було легше припаяти нову мікросхему. Промиваємо місце роботи спиртом.
4. Після цього беремо флюс. Я використовую наш Ф-3, ще зі старих запасів.


1. Наносимо флюс на контактні майданчики, сильно не заощаджуємо, але й не заливаємо. Це зручно робити невеликим пензликом. Я зазвичай використовую палички зі скловолокна, але цього разу просто наніс флюс пінцетом.
2. Пінцетом встановлюємо мікросхему на місце й припаюємо будь-який із виводів — не має значення який і як виглядає це паяння, головне, щоб мікросхема стояла рівно. У мене спаялися два виводи, але насправді вони й так з’єднані на платі.
3. Наносимо ще трохи флюсу й акуратно припаюємо решту виводів, після цього підправляємо перше паяння.
4. Знову беремо спирт і вату та видаляємо флюс із плати й мікросхеми. Ось, власне, і весь процес.


Настав момент істини: невже підробка? Ні, поки що все працює нормально, на виході 5 В, а до ремонту було близько 8 В, оскільки мікросхема була несправна. Радіатор я встановив лише для фото, інакше плата просто падала. Для перевірки його можна не встановлювати, щоб у разі проблем не довелося знімати його знову.


1. Список підтримуваних протоколів.
2. Переходимо в ручний режим керування. За замовчуванням — 5,21 В, мабуть, тут також налаштовано коло зворотного зв’язку, як у прикладі вище.
3. Мінімально можна встановити 3,8 В
4. Максимально — 12,13 В
5, 6. У режимі QC 2.0 можна встановити лише фіксовані значення — 9 і 12 В, ну і, звісно, базові 5 В. QC 3.0 дає змогу плавніше регулювати напругу — власне, цим він і відрізняється від QC 2.0.


На цьому ремонт можна вважати завершеним. Часто зустрічаю думку, що для подібної роботи потрібне спеціальне обладнання: паяльна станція, фен, відсмоктувач, обплетення для зняття припою тощо.
На фото — все, що я використовував під час заміни, аж до шматочка вати. Жодного спеціального інструмента.


Те саме й із паяльником: ніяких T12, Quick та іншого, звичайний Solomon. Нижче на фото його жало порівняно зі старою мікросхемою.

Навіщо я зробив це фото? Мене часто запитують: «Підкажи, який паяльник/станцію купити, які жала використовувати?» Мені складно відповідати на такі запитання, бо я звик працювати будь-яким інструментом, а те, що зручно мені, не обов’язково буде зручним для вас.



На цьому, власне, і все: зарядний пристрій відремонтовано. Щонайменше встановлена мікросхема справна, а щонайбільше — справні й усі інші. Ціна мене більш ніж влаштувала: за результатами зважування в посередника вийшло 2 грами, а оскільки на загальному тлі це була крапля в морі, доставка обійшлася майже безкоштовно. Хоча, звісно, замовляти лише ці мікросхеми було б дуже дорого — простіше було б купити ще один зарядний пристрій.
Решту мікросхем поки кинув у шухляду стола, але хочу зробити невеликі платки, які можна буде додавати до інших перетворювачів (байдуже яких) і отримувати QC. А раптом знадобиться :)

Сподіваюся, огляд був корисним.