Струмовимірювальні шунти 1–47 мОм, 0,5% від Isabellenhütte

На продовження розповіді про компоненти вирішив викласти огляд струмовимірювальних шунтів від відомої фірми Isabellenhütte. Ці шунти також знадобилися для силового модуля електронного навантаження, а оскільки замовляв їх в одного продавця, то вирішив набрати різних і зрештою замовив 6 номіналів.
Скажу одразу: шунти цікаві, але докладніше, як завжди, — в огляді.


Перш за все варто сказати дві речі:
1. Подібні шунти я вже оглядав у статті про міліомметр, і тоді вони мені дуже сподобалися.
2. Міліомметр, яким я перевіряю шунти, до цього перевірив на інших шунтах, які, своєю чергою, перевірив перед тестами.

Замовляв одразу багато різних — частково тому, що я запасливий хом’як, частково тому, що ощадливий: за доставку до посередника я платив один раз, за всю посилку від продавця. Отримав 6 пакетів, у кожному — по одному номіналу.


І щоб одразу закрити питання щодо цін, ваги та кількості, ось табличка від посередника, де вказано ціну (без урахування його послуг із доставки до мене) і все перелічене вище.


Загалом вибір цих шунтів на Тао справді великий, ціна залежить і від самого продавця, і від номіналу. Наприклад, шунти на 2.2 мОм дешевші, і ціна майже не залежить від точності — 0.5 чи 1%. Крім того, всі шунти вживані.
Зрештою я замовив шунти з такими номіналами (точність усіх — 0.5%):
1 мОм
2.2 мОм
6.8 мОм
10 мОм
41.6 мОм
47 мОм

Тут і далі фото розташовані в порядку зростання опору.


Чим примітні такі шунти? Перш за все — від початку чотирипровідним підключенням і можливістю встановлення на радіатор для зниження температури, а отже, і зменшення її впливу на опір.
В огляді міліомметра я наводив зображення з даташита на такі шунти, щоб пояснити їхню будову. Покажу його і тут.


Для загального розуміння можна навести ще такий приклад, але взагалі простіше перейти до огляду, де я докладно розповідав, що таке чотирипровідне підключення, наприклад тут і тут.


У випадку із шунтом таке підключення гарантує, що ні довжина провідників друкованої плати, ні якість паяння, ні щось інше не впливатимуть на напругу, зняту з шунта, адже підключення виконується всередині нього.
У випадку зі звичайним дротяним шунтом також застосовують подібний метод, але результат усе одно залежить від перелічених нюансів. Можна навіть додати трохи припою на контакт шунта й отримати вже інший результат — у мене був такий випадок. І що менший опір шунта, то помітніша різниця.

Ліворуч — підключення класичного шунта, праворуч — чотирипровідного.



А тепер огляд і вимірювання.
Номінал — 1 мОм
Точність — 0.5%
Ціна — $0.28, посилання.

Два шунти, маркування фарбою, якість середня; ззаду шунти також відрізняються виглядом основи.


Опір обох відповідає заявленому.


Номінал — 2,2 мОм
Точність — 0.5%
Ціна — $0.09, посилання.

Купив сім штук, частково через ціну — лише близько 0.09 долара, до того ж номінал мене цілком влаштовував. Подумав, що просто стануть у пригоді.
Чотири шунти (ліворуч) мають лазерне маркування, три — маркування фарбою. Основа також трохи відрізняється: у тих, що ліворуч, вона шорсткіша.


Номінал — +/-0.01мОм, але навіть там, де він становить 2.19 або 2.21, покази частіше змінюються в межах 2.19–2.20. Я спеціально не намагався підловити момент, щоб показувало рівно 2.20, хоча один чи два резистори стабільно показували 2.19.


Номінал — 6,8 мОм
Точність — 0.5%
Ціна — $1.09, посилання.

Найдорожчі шунти в огляді. Брав через опір, який мені більше підходить. Маркування лазерне, назви фірми немає, але є її логотип. На мій погляд, ці резистори «фірмовіші».


У всіх трьох покази здебільшого були дуже стабільними: два показували рівно 6.8, один — 6.79 мОм.


Номінал — 10 мОм
Точність — 0.5%
Ціна — $0.44, посилання.

Дуже зручний номінал, мабуть, треба було взяти більше. Лазерне маркування, але дуже глибоке й грубіше, ніж у попередніх. До того ж вони помітно брудніші — можливо, справді вживані й оригінальні, хоча хто їх знає.


Насправді пара мала опір 9.9 мОм, пара — 10, а один резистор — 10.1 мОм. Звісно, можна сказати, що це вже радше 1%, але приладу бракує роздільної здатності, щоб точно вимірювати такі номінали з настільки високою точністю.


Номінал — 41,6 мОм
Точність — 0.5%
Ціна — $0.55, посилання.

Брав радше «для колекції», оскільки номінал дуже специфічний і малопоширений. Маркування фарбою, дуже грубе.


І таки не пошкодував, що взяв: резистор явно або перемаркований, або підроблений, реальний опір — 54 мОм. Перевіряв кілька разів, навіть якось не вірилося, що таке можливо, особливо на тлі попередніх вимірювань.


Номінал — 47 мОм
Точність — 0.5%
Ціна — $0.27, посилання.

Ці резистори мало підходять мені для використання як шунти через високий опір, тому брав їх радше як зразки для перевірки приладів.
Лазерне маркування, дуже акуратне.


Виміряний опір відповідає заявленому.


Різні види маркування. Видно, що воно сильно відрізняється залежно від типу. Яке з них оригінальне — не скажу, але особисто я більше довіряю тим, що мають лазерне гравіювання.


Але повернімося до дивного резистора із заявленим опором 41.6 мОм і реальним 54 мОм.
Ось він у порівнянні з іншими, які також мали маркування фарбою. Видно, що якість друку та й саме маркування відрізняються; після назви фірми є три літери — Dbg.


Під час перевірки з’ясувалося, що резистор явно перемаркований (спочатку я думав, що він просто підгорів). Нормальне маркування фарбою зазвичай не боїться навіть ацетону, а спирт на нього й поготів ніяк не впливає. Я потер обидва резистори ваткою, змоченою спиртом, і на правому маркування почало стиратися. Ось такі справи...


А це вже цікавіший тест — вимірювання залежності опору від температури. Для цього я розташував резистор і паяльник так, щоб резистор нагрівався, але не торкався нагрівального елемента. Паралельно контролював температуру корпусу резистора ІЧ-термометром. Вимірював не всі, а лише основні номінали.

1, 2. Номінал 1 мОм, нагрівання до 90 градусів — жодних проблем, хоча прилад став трохи частіше перескакувати з показів 1.00 на 0.99.
3, 4. Аналогічно до попереднього, температура корпусу — 95 градусів.


1, 2. Номінал 47 мОм, після нагрівання до 94 градусів опір знизився до 46.9 мОм.
3, 4. А ось цей тест був для мене найцікавішим. Я вже подумав, що всередину цього дивного резистора поставили якийсь звичайний, а потім просто залили компаундом і нанесли маркування — китайські продавці іноді такі вигадники...
Але виявилося, що під час нагрівання до 95 градусів резистор поводився не гірше за попередній, тож запитань немає.


Узагалі дивно: навіщо брати нормальний резистор і перемарковувати його на щось інше, щоб потім продати, по суті, за тією самою ціною, що й інші подібні? Для мене це, мабуть, найбільша загадка.

Коротше, вирішив я трохи виправити це непорозуміння.
1. Беремо ватку, спирт і стираємо старий напис.
2. Оскільки фарби вдома в мене немає, довелося дістати лазерний гравер, нашвидкуруч накидати текст і зробити нове маркування, яке більше відповідає дійсності.
3. Стер спиртом залишки окалини після гравіювання.
4. Згоден, вийшло трохи кривувато й грубіше. Але, по суті, це з першої спроби: просто накидав текст, виставив потужність 20% — і вперед. Головне, що таке маркування стерти буде значно складніше.
Думаю, з якоїсь 4-5 спроби вийшло б щось схоже на оригінал, але для цього треба мати потрібні шрифти, а крім того, гравіювати у векторному режимі, а не в растровому, як робив я.


До речі, кожен резистор, крім номіналу й позначення типу, має ще якийсь індекс, тому майже всі резистори в огляді відрізняються один від одного (є два однакові на 1 мОм). В одних це L34, P21, V19 тощо у верхньому правому куті, в інших — 0.12, 7.9, 8,11 у нижньому правому. Хтось знає, що це? Мені здається, що це якась позначка калібратора, наприклад, зміна опору порівняно з початковим у результаті підгонки.



Ось, власне, і весь огляд. Особливо більше мені сказати нічого, а якщо коротко, то резистори мене влаштували, навіть той дивний, який незрозуміло навіщо перемаркували.



На цьому все, сподіваюся, що огляд був корисним, і, як завжди, буду радий запитанням.