PSMN020-150W і PSMN040-200W — польові транзистори для роботи в лінійному режимі, а також «доважок» у вигляді IRFP260M

Не так давно я оглядав якісь зовсім "дикі" незрозумілі транзистори з маркуванням IXUS, куплені на ТаоБао для електронного навантаження. Але минув час, і я знову вирішив ризикнути, замовивши ще різні транзистори, які від початку розраховані на роботу в режимі постійного струму, а тому підходять для використання в силовому вузлі електронних навантажень.


Не розповідатиму про нюанси, скажу лише, що небагато польових транзисторів розраховані на нормальну роботу в лінійному режимі з великою потужністю розсіювання. Найчастіше вона обмежена рівнем 30-50 Ватт — залежно від корпусу, напруги та інших характеристик.
Але є транзистори, для яких такий режим є нормальним і які можуть працювати практично "на повну".

Минулого разу китаєць жорстоко мене обдурив, підсунувши замість транзисторів IXUS невідомо що. Я вже навіть почав обмірковувати варіанти купівлі оригіналів або встановлення купи відоміших IRFP250, 460 тощо. Але потім цілком випадково згадав, що в комплекті до мого першого електронного навантаження дали цікавий транзистор із маркуванням PSMN. Знову відкривши даташит, я переконався, що ці транзистори справді можуть нормально працювати в такому режимі. Ба більше, про IXUS, мабуть, знають майже всі, а от що таке PSMN, думаю, відомо меншій кількості радіоаматорів, хоча це теж відома фірма — Philips Semiconductors.

Зрештою я отримав три купки транзисторів, акуратно розфасованих у пакетики.


Загалом було замовлено 3 типи транзисторів: 13, 11 і 7 штук.


Але почну розповідь не з PSMN, а з більш знайомих IRFP260M і відразу відповім на слушне запитання: кирич, ну навіщо для чого ти їх купив? Якщо чесно, то просто "за компанію" і частково через особливості купівлі на ТаоБао, де вартість доставки товару територією Китаю зазвичай фіксована. Тож зрештою вони обійшлися мені по 21 центу плюс послуги перевізника.

Отже, IRFP260M, ціна $0.21, посилання.

Фото продавця


Що отримав: різниця, мабуть, лише в тому, що на фото продавця вони чистіші. Але це нормально: транзистори вживані, і для фото їх відмили.


Повний даташит можна завантажити тут, нижче я наводитиму лише короткі витяги.

Загальний опис.


Увага: ці транзистори не призначені для роботи в лінійному режимі, хоча їх можна використовувати й так, обмеживши потужність розсіювання рівнем 40-50 Ватт, оскільки вони розраховані на ключовий режим.


Виглядають нормально, виводи довгі, але дуже схоже, що їх наростили зварюванням — про таке я неодноразово читав у відгуках. Для серійних виробів я б їх не використовував, а для якихось власних саморобок цілком підійдуть.


Трохи тестів.
Основні параметри транзисторів, які я зазвичай вимірюю та порівнюю з наведеними в документації, — це ємність затвора й опір у відкритому стані. У підробок вони найчастіше помітно відрізняються.


Здебільшого ємність затвора відповідала даташиту — близько 4100-4300пФ, але в одного вона була близько 5500, а ще знайшовся один дивний екземпляр. Спочатку я під'єднав його й вирішив, що він несправний, бо прилад показав, що затвор, найімовірніше, в обриві. Але я поворушив виводи, і він показав 5300пФ. Найімовірніше, в останнього транзистора десь поганий контакт, тому використовувати його я не буду.


Опір вимірювався за напруги на затворі від 1 до 15 Вольт із кроком 0.5 Вольта, але нижче я наведу його для чотирьох значень напруги — 3, 5, 10 і 15 Вольт. Можу побудувати графік залежності опору від напруги на затворі, але не бачу в цьому сенсу.
За напруги 5 Вольт опір становить 60мОм, а за 10 і 15 — майже однаковий, близько 34-35мОм, що цілком відповідає заявленому "менше 40".


А ось це вже набагато цікавіші транзистори, тому їх я замовив більше.

PSMN020-150W, ціна $0.35, посилання.
Із посиланням є певна дивина. Коли я пишу огляд товарів із Тао, то беру посилання зі сторінки замовлення в посередника — так зручніше. Але в цьому випадку посилання чомусь привело мене на інший лот з іншою картинкою і, відповідно, іншими транзисторами, хоча в посередника все відображалося правильно, і отримав я саме те, що замовляв. А вивела вона мене на IXFB100N50P - посилання.

Фото зі сторінки товару — саме замовлених транзисторів.


Як і в попередньому випадку, зовні збігаються, тільки мої брудніші.


Тут я виділив одразу кілька груп із різним кодовим маркуванням — вийшло 4 основні групи. На мій погляд, сама відмінність у маркуванні дає підстави вважати, що це все-таки оригінал.


Посилання на повний даташит, до речі, є ще скорочений, без графіків.


На цьому графіку ОБР чітко виділено режим DC, і якщо подивитися, він охоплює діапазон потужностей до 300 Ватт. Але слід враховувати, що це зовсім не означає, ніби за допомогою такого транзистора можна розсіювати всі 300 Ватт, адже для цього доведеться забезпечити температуру 25 градусів, а згідно з іншим графіком за температури корпусу 100 градусів її слід обмежити рівнем 150 Ватт (50%).


Тут транзистори явно вживані: видно сліди термопасти, герметика, потертості, короткі виводи


Параметри з даташита.


Ємність затвора згідно з даташитом — 9537пФ, за моїми вимірюваннями вийшло від 9557 в одного до 11060 у двох, решта мали ємність близько 10400пФ.


Опір за напруги 3, 5, 10 і 15 Вольт відповідно — 27 Ом і 17, 12.5 та 12.1 мОм.


Треті транзистори з тієї ж лінійки, що й попередні; основна відмінність — у напрузі й, відповідно, струмі/опорі.
PSMN040-200W, ціна $0.28, посилання.

До речі, у маркуванні зазначено напругу та внутрішній опір: відповідно, PSMN040-200W — це 40мОм 200 Вольт, а PSMN020-150W — 20мОм і 150 Вольт.

Фото товару з'явилося вже після того, як я купив і отримав транзистори; спочатку там було порожнє місце, тож купував я, по суті, «кота в мішку». Помітив, що всі фото зроблені на одному й тому самому тлі, а отже, найімовірніше, їх справді зробив продавець.


Фото отриманого товару.


Тут також виділяються кілька груп, схожих за кодовим маркуванням.


Посилання на даташит і кілька скриншотів із нього.



Графік ОБР схожий на PSMN020-150W, але з урахуванням вищої напруги: наприклад, у PSMN020-150W було до 150 Вольт 2 Ампера, а тут, відповідно, до 200 Вольт 1.5 Ампера. Особисто на мій погляд, ці транзистори краще підходять для електронних навантажень.


Зовні такі самі, як і попередні, звісно, з урахуванням відмінності в маркуванні :)


І електричні характеристики.


За даташитом ємність затвора приблизно така сама, як у попередніх, близько 9500пФ; виміряна, як і в PSMN020-150W, — близько 10500пФ, але один трапився з 11330.


Опір відкритого каналу за напруги 3, 5, 10 і 15 Вольт відповідно — 55 Ом і 28, 22 та 21.5 мОм, тобто приблизно вдвічі більше, ніж у PSMN020-150W, усе правильно.


Якось у коментарях мені написали, що я неправильно їм бутерброд вимірюю. Загалом так, погоджуюся: опір відкритого каналу вимірюють під струмом, тому я зібрав ось такий стенд.
Як джерело я використав не блок живлення, вихід якого навантажував би відкритим транзистором, а акумулятор, який навантажував за допомогою електронного навантаження через транзистор, що перевіряється. На затвор подавалася напруга 10 Вольт згідно з даташитом.


Перед тестом акумулятор був повністю заряджений.


IRFP260M тестувався останнім, але щоб не порушувати порядок, спочатку наведу його результати.
І тут я припустився помилки: коли дивився значення тестового струму, то цілком випадково натиснув 250 замість 260 і отримав дані для IRFP250M. А оскільки перевіряв його останнім, то цього не помітив. Різниця в тому, що для IRFP250 дані наведені для струму 18 Ампер, а для 260 — для 28 Ампер.
Крім того, це значення наводиться для імпульсу тривалістю менш як 300-400мкс, але мені доведеться перевіряти за тривалого навантаження.


Одразу після запуску напруга була близько 730мВ, але в міру прогрівання почала зростати, і на фото вже 757мВ. Як я писав вище, помилково було встановлено струм 18 Ампер, що з урахуванням напруги дає нам 730/18=40.5мОм. У даташиті для імпульсу тривалістю до 400мкс вказано максимум 40 мОм, тож думаю, результат можна вважати дуже навіть непоганим.


PSMN020-150W
Тут параметри заявлені для тієї самої напруги на затворі, але за струму 25 Ампер. Через обмеження за струмом електронного навантаження було встановлено струм 20 Ампер, але не думаю, що це сильно вплинуло на результат.


Опір зростав помітно повільніше, оскільки потужність на транзисторі також була помітно меншою.
У результаті одразу після ввімкнення я отримав близько 283мВ, відповідно, опір становить 28320=14.15мОм. Згідно з даташитом, типове значення — 12 мОм, але не більше ніж 20, тому вважаю, що цей тест пройдено успішно.


І останній транзистор — PSMN040-200W.
Заявлені умови тесту та умови, за яких його проводили, ідентичні попереднім.


У мене вийшло 513мВ, отже, опір становить 51320=25.65мОм. На мій погляд, це, з одного боку, добре, а з іншого — підозріло, тому мені складно сказати, усе добре чи все погано: явно бракує зразка для порівняння.



Якщо ви помітили, загальна кількість транзисторів непарна. Це тому, що спочатку я планував розкрити по одному транзистору кожного типу, хоча після тестів було трохи шкода ламати справні компоненти.

Почав із PSMN020-150W.
На відміну від IXTK, розкрити його набагато складніше — поки розкривав, думав, що й лещата зламаю.
Товщина підошви — 2мм, на вигляд явно мідь.


Зрештою я його таки розкрив.


Розміри кристала — 7.2х6мм, тобто 43мм.кв, що суттєво більше, ніж у підроблених IXTK, де площа коливалася від 25 до 36мм.кв, хоча їх заявляли як потужніші.


PSMN050-200W я розкривав останнім, але трохи іншим способом: спочатку кілька разів нагрів на газовій плиті, а потім швидко охолодив. Можливо, тому тут частина кристала залишилася цілою.


Розміри такі самі, як і в PSMN020-150W.



Третім я розкрив той IRFP260M, у якого «плавала» ємність затвора. З’ясувалося, що зникає контакт виводу затвора: якщо натиснути в один бік — зникає, в інший — з’являється.

Я думав, що PSMN020-150W було важко розкрити. Та ні, порівняно з цим він розкривався легко, але я його переміг :)
Мідна основа також завтовшки 2мм.


Кристал має іншу форму, розміри — близько 7.5х4.5мм, площа — 33.5мм.кв.


На порівняльному фото видно, що фарба на PSMN040 потемніла. Це я доводив температуру до того, що почав горіти пластик корпусу. Хороша фарба :)


Я б навіть сказав, що транзистори PSMN оригінальні — принаймні, з огляду на результати моїх тестів. Якби не одне «але»...
Випадково натрапив на фото в іншому корпусі.


І справді, згідно з даташитом транзистор має корпус із бічними вирізами напівкруглої, а не прямокутної форми. Тому виникає запитання, на яке я поки не можу відповісти: це просто якісна підробка чи виробник випускає транзистори в такому корпусі? Річ у тім, що, наскільки мені відомо, його випускають компанії Philips і NXP, у якої, по суті, теж «ноги ростуть» від Philips


На сайті 1688.com знайшовся навіть лот із двома варіантами.


Мені важко винести вердикт, чи це на 100% оригінали, чи підробки. Китайці — великі майстри таких фокусів, але, на мою думку, за характеристиками вони дуже схожі на оригінал. Звісно, добре було б дізнатися розміри кристала 100% оригінальних транзисторів PSMN020 і 040 — тоді можна було б говорити точніше. Але в IRFP260 розміри кристала все-таки більше схожі на оригінальні.

Загалом, поки планую замовити собі ще таких транзисторів. Треба тільки визначитися, скільки замовляти: якщо не знадобляться для навантаження, то кудись точно підуть. До речі, бачив у якомусь місцевому інтернет-магазині транзистори PSMN020-150W приблизно за долар і з довгими виводами. Сумніваюся, що це оригінал. В іншому магазині трапилися по 3 долари — це вже більше схоже на ціну оригінальних транзисторів, але різниця в ціні щонайменше вп’ятеро...

На цьому в мене все. Сподіваюся, інформація була корисною. Цікава ваша думка щодо оригінальності.