Паяльник TS100, або звичний інструмент у новому вигляді

Новину про появу цього паяльника я побачив кілька місяців тому. Думаю, зайве говорити, як мені захотілося його випробувати.
А оскільки паяльник — фактично один із моїх основних робочих інструментів, то спробувати його хотілося подвійно.
Враження, аналіз, висновки — усе, як завжди, під катом.

Уперше я спробував паяти, мабуть, років у 7 — уже й не пам’ятаю, стільки часу минуло.
За цей час через мої руки пройшло вже дуже багато паяльників, тож щойно я дізнався про такий паяльник, першою думкою було: я мушу його випробувати!

Як вступ скажу лише, що моя думка про нього за час перевірки змінювалася кілька разів.
Чому і як вона змінювалася, розповім наприкінці, а поки що — власне, огляд цього дива ворожої сучасної техніки :)

Для тесту я замовив не лише сам паяльник, а й пару змінних жал до нього та блок живлення.


Сам паяльник приїхав у невеликій (якщо не сказати маленькій) чорній коробочці. Зовні все просто чудово, але була одна невелика претензія до магазину: зверху була наклейка з номером SKU і датою відправлення. Ну хто клеїть стікери зверху?


Ззаду нічого особливого: невелика наклейка із зазначенням моделі паяльника та типу комплектного жала (під час замовлення можна вибрати один із 5 варіантів).


Упаковка відкривається, як коробка сірників, але досить туго.
Коли я надіслав одному зі своїх товаришів посилання на цей паяльник, перший коментар був: пафосно.
Що ж, тут я з ним цілком згоден :)
Паяльник — це, по суті, просто інструмент, не більше й не менше, але ця модель постачається в красивій подарунковій упаковці. Власне, через це спочатку я поставився до неї трохи упереджено: якось звик до брутальніших варіантів.
А тут можна сказати, що це паяльник «у смокінгу».


До того ж на конверті, що лежить усередині, є навіть фірмове тиснення. Підозрюю, що це зроблено для якоїсь перевірки на оригінальність, але стверджувати не буду.




Усередині конверта знайшлися:
Інструкція англійською та китайською мовами
Невеликий шестигранний ключик і пара гвинтиків (лише згодом я зрозумів, для чого вони потрібні)
Гарантійна картка — таких я ще не зустрічав, хіба що особистого підпису директора бракує.
Але при цьому з іншого боку написано (вільний переклад):
Привіт… хлопці, будь ласка, зареєструйтеся на нашому форумі, щоб отримувати інформацію та підтримку.


Усередині паяльник і комплектне жало лежать окремо, хіба що оксамиту бракує :)
Хоча загалом справляє враження — той випадок, коли навіть просто подивитися приємно.


Останнім часом у мене виходять не дуже вдалі фотографії. Відібрав найкращі, але вже як вийшло — вибачайте.

А ось і сам красень, причому цього разу без лапок: зовні просто чудовий.


Конструкція зовні гранично проста: індикатор і пара кнопок. На індикатор наклеєна захисна плівка.


Єдине — кнопки ніяк не підписані, але практика показала, що керування настільки просте, що це й не потрібно.


У передній частині є захисна заглушка. Як на мене, це вже зайве, адже в робочому стані цей отвір закритий жалом, а носити із собою паяльник у розібраному вигляді може бути не дуже зручно. Хоча певною мірою турбота виробника приємна, шкода, що кришечка, найімовірніше, швидко загубиться.
У задній частині корпусу є гвинт для під'єднання заземлення.
На задньому торці розташовані два роз'єми: microUSB і роз'єм живлення.
Роз'єм живлення, на диво, правильний: на фото видно, що пружні пелюстки розташовані по колу, і їх багато. Це забезпечує добрий контакт, але є деякі застереження, про які трохи згодом.


Також ззаду є маркування відповідності стандартам CE і FCC. І схоже, що значки цілком справжні. Наприклад, без знака FCC у США не вийде офіційно торгувати таким інструментом. (Ті, хто живе у США, поправте, якщо я помиляюся.)
З іншого боку є маркування типу роз'єму живлення та напруги.
Роз'єм живлення круглий, зовнішній діаметр — 5.5 мм, внутрішній — 2.5 мм, глибина — 14 мм. Плюсовий контакт — центральний, усе стандартно.


Заглушка фіксується штатним гвинтом. У комплекті є два такі гвинти та шестигранний ключ до них.


Після встановлення жало фіксується тим самим гвинтом. Трохи незвично, адже жало виходить не таким уже й швидкознімним. На моїй паяльній станції такого гвинта немає.


Зображення з інструкції.
1. Фіксувальний гвинт
2. Кнопка А
3. Кнопка В
4. Гвинт кріплення дроту заземлення
5. Штекер блока живлення
6. MicroUSB
7. Гніздо живлення DC5525 12-24 В
8. Роз'єм для встановлення жала
9. Контактний роз'єм жала
10. Нагрівач


Як я вже писав вище, під час замовлення можна вибрати один із варіантів комплектного жала.
Я вибрав паяльник із жалом TS-BC2, за формою це скошений циліндр. На мій погляд, одне з найзручніших жал.


У цьому паяльнику застосовано жала власної конструкції. Відмінна риса — круглий обмежувач неподалік від контактів (на фото він праворуч).
Звісно, таке рішення обмежує вибір витратних частин, адже вони менш поширені, але виробник, схоже, розширює асортимент.


До цього в роботі я використовував жала іншої конструкції, вони значно поширеніші, я навіть робив на них огляд. Ліворуч жало Hakko, посередині — Aoyue, праворуч — те, що оглядаємо.
До речі, я пробував ставити жала від інших паяльних станцій, але не радив би цього робити, адже вони не мають обмежувача, і можна просто пошкодити нутрощі.
Та й користуватися буде дуже незручно.


У комплект я замовив пару додаткових жал. Вибрав найпотрібніші, принаймні на мій особистий погляд, адже в різних людей різна специфіка роботи й різні вподобання.


На звороті упаковки є коротка пам’ятка про типи жал, але в ній приблизно половина тих, що існують зараз.


Опис усіх типів жал для цього паяльника.
Загальне зображення та три типи, які беруть участь у цьому огляді.


Чотири альтернативні варіанти.
Тут є два варіанти жала типу «голка», але вони мені подобаються помітно менше.
З цікавого, мабуть, варіант TS-KU — зменшена версія TS-K.
Ну, можливо, ще TS-C4, але цей варіант радше підходить для габаритних компонентів, паяти які цим паяльником дещо нелогічно, хоча кому як.


На замовлених жалах є фірмове маркування, щоправда, трохи блідіше.
Не беруся судити про їхню оригінальність, бо я не експерт, але зовні претензій у мене не виникло.
TS-D24 — посилання
TS-K — посилання
TS-I — посилання
TS-BC2 — посилання


Довжина жал приблизно однакова, частина з роз’ємом повністю однакова.


У зібраному вигляді паяльник здається дуже компактним, радше іграшковим.
Але малий розмір — це водночас і перевага, і недолік.


Зібрали, подивилися, тепер спробуємо розібрати й подивитися, як він усе-таки влаштований :)

Трохи про підключення живлення до паяльника.
Виробник не комплектує паяльник ані блоком живлення, ані кабелем.
Якщо відсутність блока живлення здебільшого не є проблемою, то правильний роз'єм і кабель знайти вдається не завжди.


Ну і про правильне живлення :)


У результаті в мене вийшов ось такий комплект для перевірки й порівняння.


Перше ввімкнення — і навіть нічого не згоріло. Засвітився екранчик, показав логотип виробника, версію прошивки й запропонував натиснути кнопку.


Спершу на екрані з'являється запрошення до ввімкнення із зазначенням, яку кнопку треба натиснути. Малюнок із паяльником нагадав мені якийсь підводний човен :)


За замовчуванням паяльник налаштований на температуру 300 градусів.
Під час першого ввімкнення температура може «втекти» трохи вище, але потім стабілізується на заданому значенні.
Якщо довго утримувати кнопку 1 або 2, паяльник переходить у режим встановлення потрібної температури. Перемикання відбувається з кроком 10 градусів (опція налаштовується), причому розробники навіть додали простеньку анімацію процесу.
Якщо фактична температура перевищує задану, на екрані з'являється відповідне позначення.

Коли паяльник перебуває в режимі очікування, через деякий час він знижує температуру до 200 градусів, а ще згодом повністю вимикає нагрівач.


Перший тест — на «прийомистість», тобто на те, як паяльник працює з великими полігонами або контактами з великою теплоємністю.
Це найскладніший тест, адже він показує якість роботи системи регулювання потужності та швидкість передавання тепла від нагрівача до жала.
Тест проводився на старій платі від монітора: я пробував нагрівати різні полігони, пелюстки радіатора, заземлювальний контакт роз'єму живлення — підряд і з паузами.
Можу сказати, що автоматика чудово справляється з усім, хоча здебільшого це заслуга не стільки автоматики, скільки доброго жала з нагрівачем.
Це жало є наступником попереднього типу — T12, яке також чудово показало себе в роботі й від початку розроблялося для безсвинцевої технології паяння.
Формально це і є T12, тільки в укороченому варіанті.
Для тесту спочатку я спробував комплектне жало «скошений циліндр».


Другим тестом буде порівняння ергономіки паяльника.
Я чудово розумію, що для цього замало описати все словами — краще самому попрацювати інструментом хоча б тиждень, але вже як можу.
Для порівняння я використав три типи паяльників, якими пропрацював не один рік.
Усі вони також мають термостабілізацію і є низьковольтними: перший — на 36 В, решта — на 24.

Паяльник, який я оглядаю, — це «просунутий» варіант першого, у якому температуру задавали за допомогою невеликої «крутилки», а світлодіод показував, що на нагрівач подається живлення. Це промисловий вітчизняний паяльник, трохи брутальний, але надійний. На жаль, обидва ці паяльники в мене вже померли від важкої праці, так само вийшла з ладу й пара запасних нагрівачів, запчастин немає :(
Другий паяльник моїм читачам уже знайомий. Це Solomon із цифровою паяльною станцією. Паяльник на 24 В, відповідно, живиться від блока живлення, розміщеного в блоці керування та стабілізації.
Третім паяльником я користуюся значно рідше — це паяльник від безсвинцевої паяльної станції Aouye 2738.

Я майже впевнений, що хтось напевно скаже про паяльник, який я оглядаю: ціна 50–60 баксів за паяльник — це дуже дорого.
Прокоментую: це недорого, це нормально.
Перший паяльник коштував близько 20 баксів (приблизно 17 років тому), до нього ще потрібен був трансформатор на 36 В.
Другий коштує дорожче: станція — 60 доларів, а сам паяльник — близько 7, разом комплект коштує приблизно 67 доларів. Купувався у 2008 році.
Третій оцінити складніше, бо він ішов у комплекті з паяльною станцією, яка на момент купівлі (2007 рік) коштувала близько 200 доларів.

Паяльник, який я оглядаю, найближчий до Solomon із паяльною станцією: за ціною виходить приблизно стільки ж, а функцій має більше.


Перше порівняння — відстань від місця хвату до кінчика жала.
Тут правило «що більше, то краще» не діє, а все навпаки: що ближче місце паяння до місця хвату, то зручніше буде працювати.
У цьому тесті паяльник, який я оглядаю, посідає друге місце.
До речі, у рекламних матеріалах виробник гордо заявляє, що їхнє нове жало коротше за звичне T12, але скромно замовчує, що жало T12 майже повністю заходить у ручку — це добре видно на фото.


До речі, про розміри. Щоб краще їх уявити, я зробив такий простенький кресленик.
Якби виробник укоротив жало на довжину вузької частини (17 мм на фото), було б ще зручніше, але коли я зрозумів призначення цієї проставки, то змінив свою думку.


Наступний тест — зручність хвату та балансування. Цей параметр впливає на зручність роботи й втому руки. Так, рука може втомитися від роботи з паяльником, але якщо працювати ним менш як кілька годин поспіль, ви навряд чи це помітите.
У тесті я перевіряв два параметри: зручність хвату під час роботи та «відпочинку», коли просто тримаю паяльник у руці. Я працюю стандартним хватом, дуже схожим на те, як тримають авторучку чи олівець. Так працює більшість людей, хоча можливі й інші варіанти.

Спочатку я перевірив паяльник, який оглядаю, і був приємно здивований. Одна річ — просто тримати його в руках, і зовсім інша — працювати ним.
До останнього я був упевнений, що працювати буде незручно через маленьку ручку й довге жало.
Але експеримент показав, що це не створює проблем і можна виконувати досить тонку роботу.
Потім я зрозумів причину: паяльник дуже легкий, і це полегшує «позиціювання» жала.
У «стані спокою» він теж зручний, знову ж таки завдяки малій вазі; до того ж конструкцію додатково подовжує штекер живлення.
У мене велика рука, тому вважаю тест цілком об’єктивним; із меншою рукою буде ще зручніше.

Після цього я взяв свій звичний паяльник, яким працюю останні 6–7 років.
Позиціювання явно гірше, бо жало довше, та ще й діаметр у нього більший.
Переваги — більша ручка, яка краще підходить для важкої роботи, хоча цим паяльником я паяв мікросхеми з кроком виводів 0,5 мм. У Solomon мені не подобається комплектний кабель: він жорсткуватий і часом «завалює» паяльник жалом на стіл.
Зручність у «стані спокою» середня або вища за середню, можливо, дається взнаки звичка.


Третім був паяльник від станції Aoyue.
Оцінити його складніше. Завдяки короткому жалу ним зручно працювати з дрібними компонентами, адже «позиціювання» тут найзручніше з усіх. Але через дуже жорсткий кабель і димовідсмоктувач усі ці переваги зводяться нанівець. Я пробував прибирати димовідсмоктувач — це допомагає, але не сказав би, що дуже сильно. Картину трохи псує довга ручка: під час роботи дріт намагається перетягнути її вниз.
У положенні «відпочинку» цей паяльник майже неможливо втримати, думаю, це видно на фото.

Четвертим був мій старий паяльник, яким я пропрацював років 10. Усе сказане про Solomon стосується і цього паяльника, адже вони дуже схожі.
З переваг можу відзначити важчий, але водночас гнучкіший кабель із чудовою термостійкою ізоляцією. Я спокійно використовував кабель як підставку: на нього можна покласти паяльник, і з кабелем нічого не станеться.
Користуватися ним трохи менш зручно, ніж Solomon, через довшу ручку, хоча загалом можна сказати, що вони майже рівні.


Окремо зазначу, що всі попередні паяльники мають виступ для пальців, щоб їх було зручніше тримати. У паяльника, який я оглядаю, такого виступу немає, і користувачі не раз звертали на це увагу.
Практика показала, що цей паяльник не дуже й потребує виступу, але за бажання його легко зробити самому зі шматочка тонкого металу або пластику. Для цього треба вирізати кільце діаметром близько 25мм, просвердлити в центрі отвір діаметром 6мм, а потім надіти його на жало (на частину з контактами) перед установленням. Після цього зафіксувати жало гвинтом — і все. Єдине: треба вибирати матеріал завтовшки не більш як 0.5мм, інакше не буде контакту.

Вище я написав, що можна використовувати навіть пластик. Так, це справді так.
Річ у тім, що упор, який не дає жалу зайти глибше в корпус паяльника, під час роботи майже не нагрівається. За температури жала 300 градусів температура упора становить близько 50.
На фото я без проблем тримаю паяльник за цей упор. Він гарячий, але не сказав би, що обпікає, — можна довго тримати.
Заодно так я перевірив, чи нагрівається ручка (цим грішать паяльники з карболітовою ручкою).


Під час тестування паяльника я, звісно, випробував і жала, які замовив у комплекті з ним. Усіма трьома було нормально користуватися. Великим жалом було зручно працювати з теплоємними елементами та полігонами, що й очікувано. Два інші дуже схожі між собою, адже відрізняються лише трохи формою кінчика.

Зате я помітив цікаву річ.
Під час першого ввімкнення паяльника з новим жалом температура спочатку сильно «стрибає».
На фото мені не вдалося це показати, але перші 20-30 секунд температура може «стрибати» в діапазоні 280-450 градусів (хоча вибрати можна лише до 400 градусів).
Через 20-30 секунд температура стабілізується, і таких стрибків більше немає.
Найімовірніше, це особливість нового жала, адже після прожарювання таке більше не повторюється.


До речі, про температуру. Паяльник має вбудоване автоматичне калібрування температури.
Увага: усі операції виконуються з холодним жалом (кімнатної температури).
Для цього треба перейти в режим вимірювання температури, довго утримуючи праву кнопку.
Після цього одночасно натиснути дві кнопки.
Якщо калібрування пройшло успішно, на екрані з’явиться напис — Cal_V, а в разі помилки — Cal_X. Я пробував зробити це на гарячому паяльнику — з’явилася помилка, а на холодному калібрування пройшло без проблем.
Вихід із цього режиму — довге утримання лівої кнопки.


Трохи про прошивку та налаштування.
Спочатку я отримав паяльник із версією прошивки 2.09. Під’єднав його до комп’ютера, і той відобразив його як флешку обсягом 4КБ.
У режимі підключення до комп’ютера на екрані з’являється напис — Config.


Якщо відкрити диск, який з’явиться в диспетчері дисків, на ньому буде текстовий файл. Змінивши певні значення у файлі, можна змінити налаштування паяльника.
По черзі.
1. Температура в режимі очікування
2. Температура в робочому режимі (стартова)
3. Час автоматичного вимкнення нагрівача
4. Час переходу в режим очікування
5. Крок регулювання температури. Спочатку встановлено 10 градусів, як на мене, це оптимально.
6. Нижній поріг напруги живлення, за якого паяльник переходить у режим очікування
7. Режим відображення температури у градусах Цельсія або Фаренгейта.
8. Не використовується.


Після всіх експериментів я вирішив оновити прошивку (файл є в додаткових матеріалах).
Оновити її дуже просто.
Натискаємо ліву кнопку (ближчу до жала) і, утримуючи її, підключаємо паяльник до комп’ютера.
Після цього на екрані має з’явитися DFU1.0 (насправді цифри можуть бути іншими).
У диспетчері дисків з’явиться новий диск. Відкриваємо його, копіюємо на нього файл нової прошивки з розширенням *.HEX — диск зникне й з’явиться знову, але розширення файлу зміниться на *.RDY.
Ось і все.


Я оновив прошивку до 2.11, але поки що різниці не помітив. До речі, на сайті є користувацька прошивка для роботи лівою рукою.


Також перевірив, скільки споживає паяльник у різних режимах роботи.
У вимкненому стані амперметр блока живлення взагалі не відреагував.
У стані спокою споживання змінювалося в діапазоні 200-250 мА, або 4.8-6 Вт.


Під час прогрівання великого полігона струм спочатку підскакував до 2 А, а потім швидко змінювався в діапазоні 0.6-1.5 А.
Власне, цей експеримент показав, що навіть блок живлення на 50 Вт для нього надлишковий, а насправді потрібен блок живлення потужністю 25 Вт для тривалої роботи й 65 Вт — короткочасно.
Значення струму змінюється дуже динамічно, тому зробити фото було дуже складно.


Ну і наостанок.
На коробці й паяльнику є логотип. Але, мабуть, не всі зрозуміли, що це за логотип.
Цей паяльник розробила й виробляє та сама компанія, яка кілька років тому розробила кишеньковий осцилограф, який фігурує в деяких моїх оглядах.


Ось так виглядає весь комплект. А я, здається, знайшов непогану заміну своєму Solomon.


А тепер про те, як змінювалася моя думка про паяльник під час підготовки огляду.
1. Отримання. Спочатку я навіть не зрозумів із коробки, що це паяльник, тож подумав: «Ого, нічого собі».
2. Огляд. Непоганий, маленький, акуратний, навіть дещо незвичний.
3. Встановлення жала. Виходить якось надто довго, чи буде взагалі зручно — сумнівно.
4. Проба без підключення живлення. Так, мабуть, довгий, незвично, та й упору для пальців немає.
5. Проба з живленням. А паяти, в принципі, зручно.
6. Проба з різними жалами. Зручно, добре нагрівається, стабілізація працює чудово.

Підсумок.
Переваги
Пакування — однозначно підійде як подарунок.
Продумана конструкція
Чудове складання.
Хороша стабілізація температури.
Просте керування та зрозуміла логіка роботи.
Жала хорошої якості

Недоліки
Не завадив би упор для пальців.
У комплекті немає підставки (а було б приємно отримати ще й фірмову підставку).
У комплекті немає кабелю живлення з термостійкою ізоляцією.
Жала хороші, але дорогі :(

Моя думка. Ну що тут сказати. Такий паяльник однозначно добре підійде на подарунок — за нього точно не буде соромно, адже він має презентабельний вигляд і до того ж добре працює.
Досвід експлуатації показав, що він підійде і для щоденної роботи. Принаймні повертатися до Solomon не хочеться, хоча раніше він здавався мені дуже зручним. Але якщо усереднити результати тестів, то Solomon із паяльною станцією приблизно не поступається тому, який я оглядаю.
У чомусь кращий один, у чомусь інший, але, мабуть, той, який я оглядаю, усе-таки трохи кращий. «Прийомистість» нового помітно краща, ніж у Solomon, але конструкція здається слабшою — можливо, потрібно більше часу на «обкатку».
Звісно, у дизайні виробник дещо перемудрив. Як на мене, можна було встановити й РК-екран, а не OLED, хоча другий має цікавіший вигляд, але коштує дорожче.

Що в підсумку. Паяльник справді сподобався. Чомусь я очікував, що він буде гіршим. Тепер це буде мій основний паяльник, але, найімовірніше, після заміни шнура та виготовлення нового блока живлення.
До речі, про блок живлення: планую огляд саморобного блока живлення саме для цього паяльника — хочеться зробити дуже компактний і надійний блок. Ще б знайти десь відповідний кабель — м’який і з термостійкою ізоляцією.
Ну а далі — тільки Metcal :)

На цьому все, як завжди, буду радий коментарям і запитанням.