Символьний РК-дисплей 1604

Цей дисплей лежить у мене вже досить давно, але написати огляд руки дійшли лише зараз. Загалом навряд чи я скажу щось особливо нове, адже цей тип дисплеїв настільки поширений, що мало знайдеться радіоаматорів, які про нього не знають. Від поширених моделей 1602 і 2004 він відрізняється лише тим, що тут 16 символів у чотирьох рядках.


На момент замовлення дисплей коштував трохи дешевше, але суті це особливо не змінює. На вигляд упакований непогано, але упаковка м’яка, тож під час доставки його запросто міг пошкодити гострий кут якоїсь іншої посилки.


Та, на щастя, все обійшлося, принаймні зовні він був цілий :) Купувати вирішив у Китаї, бо він був потрібен мені не надто терміново, а ціна була нижчою, ніж у нас. Але варто враховувати, що в нас зазвичай продають дисплеї Winstar із кирилицею, а в Китаї — лише з латиницею.


Дисплей найзвичайнісінький, LCD. Для порівняння — таблиця різновидів дисплеїв, у якій показано, які варіанти зараз є на ринку.
1. OLED — дорого, якісно, але є питання щодо довговічності за певних умов.
2. LCD — дешево, але найнижча якість зображення серед усіх.
3. VFD — ну, це класика: дорого, теж якісно, але велике енергоспоживання.
4. VATN — компроміс між OLED і LCD.

Звісно, є ще, наприклад, TFT, але символьних таких я не зустрічав, тому тут їх немає.


Фото з реальними дисплеями наведено в тому самому порядку, у якому їх перелічено вище. Матричного/символьного VFD у мене поки немає, тому фото взяв з інтернету, решту випробував сам.


До плати претензій не виникло, усе акуратно й гарно. Розміри плати — 87х60мм.


Більше розмірів є на кресленні, але зазвичай достатньо знати розміри плати, бо решта фактично прив’язана до них.


Підсвічування забезпечують два світлодіоди, тоді як у звичних 1602 зазвичай один. Тут треба мати на увазі два важливі нюанси:
1. Якщо підсвічування виконане на світлодіоді, як тут, то зазвичай на нього просто подають 5 Вольт, а струмообмежувальний резистор встановлений на платі дисплея. Найчастіше так зроблено в китайських моделях.
2. Якщо підсвічування виконане у вигляді спеціального плоского модуля, то струм потрібно обмежувати зовнішнім резистором — на платі дисплея його немає. Здебільшого так зроблено в дисплеях Winstar.

Крім того, у другого типу струм споживання помітно вищий — близько 150-220 мА, а в першого варіанта (як в огляді) — близько 10-15 мА.


У цьому огляді показано дисплей із негативним відображенням (темне тло, світлі символи), синім фоном і білими символами, але насправді існує безліч варіантів кольорів символів і тла.


Ще кілька слів про підключення. Загалом тут усе стандартно, але мені траплялися дисплеї зі зворотним підключенням живлення або підсвічування — вже не згадаю, чого саме, але перед підключенням краще перевірити.
Крім того, є щонайменше три варіанти розташування контактів для підключення:
1. Зверху (як у дисплея з огляду)
2. Знизу
3. Збоку, зазвичай ліворуч.

Під час купівлі на це треба звертати увагу, бо замінити верхнє розташування на нижнє дещо... незручно.


Призначення контактів для підключення.


Дисплей дуже схожий на 2004, що цілком логічно: 2004 трохи довший.


Для перевірки дисплея можна використати як цільову плату, так і, загалом, будь-яку іншу. Навіть якщо на вашій платі встановлено дисплей 1602, то 16004 або 2004 також працюватиме. Щоправда, рядки тексту будуть зміщені, але для простої перевірки працездатності цього достатньо.
У моєму випадку для перевірки використовувався пристрій, для якого я його й купував.


У цьому випадку я не лише перевіряв дисплей, а й заодно регулював контрастність, оскільки регулювальний резистор був розташований між основною платою та дисплеєм.

Контрастність регулюють, змінюючи напругу на відповідному виводі індикатора ( Vo). Найчастіше її регулюють лише від нуля до певної додатної напруги, але в деяких випадках може знадобитися й від’ємна. Крім того, іноді після заміни дисплея потрібне повторне регулювання.


Якщо ви щойно підключили дисплей до нового пристрою, то дуже ймовірно, що на екрані нічого не побачите або зображення буде надто контрастним і будуть видні самі знакомісця. Саме так виглядає неправильно відрегульована контрастність. Обертанням підлаштувального резистора добиваємося нормальної контрастності. Після регулювання змінний резистор можна замінити двома постійними, особливо якщо дисплей експлуатуватиметься у важких умовах.


Підключив дисплей на вазі, хоча, звісно, так робити не рекомендується, але перехідник було ліньки паяти. Відрегулював контрастність.


Від’ємна напруга для регулювання контрастності зазвичай потрібна дисплеям за технологією VATN, але на його платі знайшовся інвертор, звідки її можна взяти. Контрастність звичайних дисплеїв регулюється додатною напругою. В одному з оглядів я описував доопрацювання: спочатку встановив підлаштувальний резистор, відрегулював контрастність, а потім припаяв на це місце постійний резистор.
Загалом майже в усіх випадках регулювання контрастності розташоване на платі пристрою, а на дисплей уже подається напруга регулювання, тому в переробленому VATN я цей контакт більше нікуди не підключав.


Ось тут оглядуваний дисплей уже підключений і налаштований для роботи з моїм пристроєм.


Кути огляду в дисплеїв цього типу зазвичай дуже сумні, тож, як на мене, їхня єдина перевага — ціна, ну, можливо, ще й поширеність.


Зі спалахом трохи краще. До речі, вище насправді було ввімкнене верхнє світло в кімнаті, але сам дисплей світить яскраво, тому фотоапарат автоматично знижує чутливість, і виходить нісенітниця.


Якщо дивитися нормально, а не скоса, екран цілком добре читається. У реальності він виглядає приблизно посередині між цими фото, ну, можливо, трохи ближче до правого, але не набагато.


Для порівняння — дисплей за технологією VATN із помітно більшим кутом огляду; тут місцями справді дивимося майже скоса.


Ну і, звісно, OLED: із кутами огляду тут усе просто чудово, я навіть не уявляю ситуацій, коли зображення може бути нечитабельним. Але OLED коштує дорого й має менший термін служби.


А це вже зображення з реклами, загалом воно приблизно схоже на те, що показано вище.


Але на результат впливає ще й те, під яким кутом спочатку розрахований дисплей. Є два основні варіанти: 12 і 6 годин. У першому варіанті передбачається погляд згори, у другому — знизу.
Наприклад, перший варіант використовують у приладах, де екран розташований вертикально, і ви дивитеся на нього ніби згори; другий підходить для пристроїв, де екран установлений горизонтально, наприклад у портативних мультиметрах.
Крім того, на кут огляду трохи впливає контрастність: змінюючи її, можна отримати якісніше зображення. Але слід враховувати, що дисплей на 12 годин можна налаштувати для варіанта на 6 годин, а от навпаки — дисплей на 6 годин для варіанта на 12 годин — результат буде гіршим.


Для прикладу — дисплей, який краще читається згори, ніж знизу.


Правильніше розташувати такий дисплей вертикально й дивитися на нього саме згори.


Оглядуваний дисплей орієнтований на «6 годин», тому для нього правильніший такий варіант. Іноді результат може виявитися гіршим, ніж планувалося спочатку, але не з вини самого дисплея, а радше через неправильний вибір.


Крім того, вже існують дисплеї зі змінним кутом огляду. Наприклад, на зображенні — прототип одного з них: ліворуч широкий кут, праворуч вузький, коли збоку нічого не видно.


За схожим принципом компанія Sharp випускала панелі, здатні одночасно показувати кілька зображень для різних зон видимості.
Такі матриці також планували використовувати в автомобілях, де водій бачить на екрані одну інформацію, а пасажир — зовсім іншу, наприклад дивиться фільм.


Наскільки я розумію, телевізори з подібними панелями випускали серійно, але щось не пригадую, щоб вони продавалися в нас. У будь-якому разі оглядуваного РК-екрана це стосується дуже опосередковано, та й узагалі це тема для зовсім іншої розмови.


OLED-дисплеї були показані в оглядах:
Потужного БЖ на 60 Вольт 20 Ампер — посилання
Аудіо ЦАП — посилання

VATN був в огляді вимірювача LCR — посилання

Також у мене був і VFD в огляді регулятора гучності — посилання.


Підсумки будуть короткими: дисплей найзвичайнісінький, як тепер заведено казати — тисячі їх, хоча, мабуть, правильніше сказати — мільйони, адже вони дуже широко поширені. Працює нормально, «за свої гроші». Від себе можу сказати: якщо хочеться без компромісів, то це OLED; якщо плануєте отримати непогане зображення, але грошей мало, то VATN; ну а якщо вирішили додати собі додому «теплого лампового» зображення, то VFD. У всіх інших випадках, найімовірніше, доведеться обійтися звичайним LCD, як показано в огляді.
Особисто мені більше до душі або OLED, або VFD, але і той, і той коштують чималих грошей, а деякі моделі VFD взагалі майже неможливо купити. Наприклад, є VFD 2002, а от 1602 — велика рідкість; аналогічно з 2004: їх ще якось можна знайти, а 1604 я не зустрічав. Альтернатива — матричні, але я не програміст, щоб адаптувати один замість іншого.

На сьогодні все, сподіваюся, було корисно або принаймні цікаво.