Реле напруги РН-119 від Новатек-Електро

У мене вже є огляд непоганого реле напруги РН-263t, і ось до мене потрапило простіше, але, можливо, не менш корисне реле РН-119.


Для початку пояснення щодо заголовного зображення: на ньому зображено два практично однакові реле — РН-118 і РН-119. Різниця між ними лише в максимальному комутованому струмі: 10 і 16 А відповідно. Та й коштує РН-118 лише на 10 грн (35 центів) дешевше, тому мені не зовсім зрозуміло, навіщо він потрібен.

Посилання веде на українську версію сайту, росіяни можуть перейти на російську версію.

Упаковано в невелику картонну коробку, збоку є наклейка з назвою моделі та адресою фірми-виробника.


Комплект простий: інструкція (вона ж і гарантійний талон) та реле.


Інструкція докладна, хоча й не без нюансів. Крім того, в інструкції зазначено заявлений гарантійний строк — 10 років.


І, як завжди, є документація в електронному вигляді, деякі фрагменти я покажу в процесі.

І, як завжди, почну з технічних характеристик.

Уже тут видно, що реле має чотири порогові напруги спрацьовування: дві фіксовані та дві змінювані. У реле РН-263t порогів було на один більше.
Фіксовані пороги — нижче 145 і вище 420 В, а змінювані — 160–220 і 230–290. У першому випадку реле спрацьовує максимально швидко, у другому — із затримкою: 7 секунд при зниженні напруги нижче встановленого значення і 0.5сек при підвищенні напруги вище порогового значення.
Також є питання щодо порога 420 В, але до цього я повернуся в розділі тестів.



Щось нове про зовнішній вигляд сказати складно: звичайний типовий корпус від Новатека, утім виглядає охайно.


Одна з головних особливостей цього реле — його ширина становить лише один юніт, тобто така сама, як у звичайного АВ, що іноді може бути дуже корисним.


Для підключення проводів використано вже знайомі мені з інших пристроїв Новатека клеми. До якості й надійності питань немає, єдине — на мій погляд, для тривалих 16 А вони все-таки трохи слабкуваті.
Збоку корпусу є схема підключення, що, звісно, зручно. Реле фіксується на рейці за допомогою двох підпружинених засувок.


Друга особливість: усередині встановлено не поляризоване реле, а звичайне. Крім того, воно перемикальне, а його контакти гальванічно ізольовані від решти кіл. А отже, його можна використовувати не лише у типовому варіанті підключення, коли контакти розривають силове коло, а й для подавання керувального сигналу про вихід напруги за межі налаштувань.
Обидва варіанти підключення є на схемі в інструкції.


На передню панель виведено:
1. Трирозрядний семисегментний індикатор.
2. Три світлодіоди індикації: увімкнення навантаження, відліку часу АПВ (затримки ввімкнення), режиму реле максимальної напруги.
3. Пара кнопок.


Призначення органів керування та індикації, а також розміри модуля.


Як завжди, перед тестами я розберу пристрій. Робиться це досить просто: спочатку знімаємо верхню кришку, потім розділяємо корпус на дві частини. Гвинтів немає, усюди засувки, але вони не надто тугі.


Ось такий вигляд має пристрій у повністю розібраному стані.


Усередині все виявилося досить просто, принаймні зовні, і частково тому, що тут немає ні контролю струму, ні потужного реле, ні термозахисту. Це ні добре, ні погано: просто функціонально реле тут простіше, відповідно, і реалізовано його простіше.


Конструкція складається з трьох плат: основної, на якій розміщено мікроконтролер, плати живлення/реле та плати індикації/керування. На дотик конструкція вийшла досить жорсткою.


На нижній платі елементів не набагато менше, ніж на основній. Зазначу, що доріжки до контактів реле кардинально підсилені дротом, а крім того, між контактами клемника є захисні прорізи. Загалом зроблено із запасом.


1. На вході є конденсатор для придушення перешкод і баластний елемент кола живлення, праворуч — реле, судячи з маркування NT75, найімовірніше Ningbo Forward Relay, з котушкою на 24 вольти й контактами на 16 А.
2. На верхній платі — невеликий індикатор, кнопки та світлодіоди. Кнопки зміщені вправо, найімовірніше, не просто так, а для кращої ергономіки. Так вони опинилися ближче до вертикальної плати, тому менша ймовірність зламати плату, натискаючи на них.
3. Мікроконтролер Atmega48 та інша дрібнота.
4. Конденсатор кола живлення на 35 вольт за напруги живлення 24 вольти — усе гаразд, праворуч стабілізатор LM317.


Виробник надав схему пристрою, за що йому окрема подяка.
Спочатку коло живлення: тут застосовано те саме рішення, що й у РН-263


Схема основної плати, мікроконтролера та кола стабілізації напруги


І схема плати індикації та керування. Нічого особливо цікавого тут немає, але якщо вона є, то чому б її не додати


Збираємо, вмикаємо й перевіряємо.

Після подавання живлення (у режимі роботи за замовчуванням) спочатку з’являється напис STA, потім відраховується час АПВ (затримка подавання живлення), а після цього на екран виводиться поточна напруга мережі. Якщо напруга в нормі, індикатор світиться постійно, якщо ні — блимає.
Від мережі модуль зі ввімкненим реле споживає 1.3 Вт.


Перед тестами розгляну режими керування. В інструкції все це описано й навіть наведено малюнок, але якось трохи заплутано, тому далі краще розповім своїми словами, як я це зрозумів.


Є три рівні меню: верхній, середній і нижній.
Перший режим вмикається натисканням верхньої кнопки. На дисплеї послідовно відображаються повідомлення про максимальну зареєстровану напругу, значення напруги, мінімальну напругу та її значення.
Зручно, але є нюанс: після відображення показів лічильники обнуляються, і під час наступного натискання реле покаже покази, накопичені від моменту останнього натискання.


Друге меню вмикається одночасним натисканням обох кнопок. Тут можна налаштувати:
Мінімальну напругу 160-220 В
Максимальну напругу 230-290 В
Час АПВ 5-900 сек
Режим роботи реле (про це далі)

Щоб змінити параметр, треба вибрати його кнопками вгору/вниз, потім одночасно натиснути обидві кнопки, а тоді кнопками вгору/вниз змінити значення. Напруга змінюється з кроком 5 вольт, час — з кроком 1 сек.


1. Щоб перейти до третього меню, у режимі tyP треба знову одночасно натиснути обидві кнопки — потрапимо до налаштування режиму роботи реле. Увага: тут перемикання також виконується кнопками вгору/вниз, але не по колу.
Реле може працювати не лише як звичайне реле напруги, тому є кілька варіантів:
2. Реле мінімальної напруги: реле ввімкнене, коли напруга вища за встановлений мінімальний поріг.
3. Реле максимальної напруги: реле ввімкнене, коли напруга вища за встановлений максимальний поріг
4. Реле напруги, звичайний режим роботи: вимикаємо вихід, коли напруга виходить за встановлений діапазон.
5. Реле часу: після подавання живлення відраховує час АПВ і вмикає навантаження.
6. Якщо працює режим мінімальної напруги або реле часу, захист від перенапруги не спрацьовує, відповідно, реле буде ввімкнене, навіть якщо на вході 400 вольт.
Мінімальний поріг у 145 вольт спрацьовує в усіх режимах, крім реле максимальної напруги, тобто реле вимкне навантаження, якщо напруга впаде нижче цього порога.

Вище є невелика плутанина: у реле є стан «вихід активний», який відображається світлодіодом. Так от, в одних режимах він світиться, коли на обмотку реле подано напругу (реле напруги, реле мінімальної напруги, таймер), а в режимі реле максимальної напруги — коли реле знеструмлене.


На YouTube є відео з демонстрацією всіх перелічених режимів.


Реле намагається запуститися за напруги близько 50-55 вольт, а за 65 переходить у робочий режим, уже досить точно вимірюючи вхідну напругу.
У діапазоні 65-400 вольт похибка вимірювання — до 4 вольт, далі вона починає помітно зростати, і за вхідної напруги 455 реле показує лише 419 вольт. Працездатність перевіряв за напруги до 480 вольт: окрім великої похибки вимірювання напруги, проблем немає. Така сама «особливість» була й у РН-263t.


Якщо уважно подивитися на фото вище, видно, що в діапазоні 200-350 вольт реле завищує напругу, а за 400 і вище — занижує. Заради експерименту знайшов точки «перелому».
Понад 240 вольт починає завищувати, а понад 390 — занижувати. На мою думку, це програмна помилка, і її можна було б виправити, але загалом можна й не зважати — не така вже й критична.


Раз уже дійшов до випробування напругою, вирішив перевірити й нагрівання. Для цього подав на вхід близько 425 вольт і залишив так більш ніж на годину.


Невелике нагрівання є, але все в межах норми, температура не перевищувала 50 градусів. Можна було б подати й більшу напругу, але не бачив сенсу, адже тривалий час отримувати в мережі понад 420 вольт не так уже й просто.


Ну і щоб «двічі не бігати», знизив напругу до номінальної та прогнав ще пів годинки з увімкненим реле. Зрештою температура впала до 40 градусів з одного боку корпусу й до 35 — з іншого. На першому термознімку добре видно, де розташоване реле: саме воно й нагрівається.


Падіння напруги на контактах реле окремо не вимірював, перевірив комплексним методом, тобто з урахуванням як контактів реле, так і провідників із клемами. Основні дані з даташита на встановлене реле.



За струму близько 9.2 ампера падіння становило 39.2мВ, що дає опір 4.26мОм або втрати 0.36Вт. Відповідно, за заявлених 16А падіння становитиме 68мВ, а втрати зростуть до 1.1Вт. Як на мене, дуже навіть непогано.


І, звісно, вимірювання часу реакції на вихід напруги за встановлені межі.
Як я писав, у реле чотири порогові значення напруги: два фіксовані (145 і 420) і два змінні. Для початку перевіримо реакцію на зниження напруги.
1–4. Зниження напруги нижче встановленого порога, але вище мінімального. За паспортом реле має вимкнутися за 7 секунд, у мене приблизно так і вийшло, синхронізації вимкнення з фазою мережі немає.
5, 6. Зниження напруги нижче 145 вольт. За паспортом має встигнути за 0.15 сек, у мене вийшло близько 0.1-0.15, що також нормально.


Щодо підвищення напруги: нагадаю, що в паспорті вказано фіксований поріг у 420 вольт. Це здалося мені дещо дивним, адже за такого варіанта ймовірність спрацювання реле в побутовій мережі мінімальна, я б навіть сказав — прямує до нуля.
1, 2. Встановлено поріг 250 вольт, подав 255 — реле вимкнулося за 0.45-0.5 секунди, як і заявлено.
3, 4. Той самий поріг, подано 320 і 330 вольт. Як видно, реле чітко встигає вимкнутися за заявлені 0.02 секунди, що якраз відповідає верхньому (нерегульованому) порогу.


Увімкнення реле також не синхронізоване з мережею:
1, 2. увімкнення після заниженої напруги
3, 4. увімкнення після завищеної напруги.

Також тут опишу алгоритм відліку часу АПВ.
Якщо живлення було повністю вимкнене, час відлічується повністю. Якщо реле вимкнуло навантаження, то після нормалізації напруги живлення на навантаження буде подано не раніше ніж через встановлений час. Наприклад, встановлено 60 сек, реле вимкнуло вихід на 40 сек — після нормалізації таймер відлічить решту 20сек. Якщо реле вимкнуло живлення на 60 сек або більше, то після нормалізації одразу ввімкне вихід.


Раз уже я періодично порівнював це реле з РН-263t, тепер можна порівняти їх і візуально.


На мою думку, реле корисне. Передбачувано, у чомусь воно поступається РН-263, але все ж має свою нішу застосування.
Мабуть, єдине, чого мені в ньому бракує, — це досконалішого алгоритму визначення перенапруги, як у РН-263: там було 3 ступені, тут лише 2.
Реле можна використовувати як власне реле напруги, так і для керування окремим контактором або подавання керувальної команди на інший пристрій. При цьому розробники не лише вмістили все в один корпус, а й установили невеликий індикатор, що дуже зручно.
Як варіант, можна, мабуть, реалізувати й захист трифазного навантаження, встановивши три реле з послідовним з’єднанням контактів і керуванням зовнішнім контактором, але, мабуть, простіше встановити спеціалізоване трифазне реле.

Щодо верхнього порога, можливо, хтось із представників виробника зможе пояснити: це я неправильно зрозумів чи помилка в інструкції?

Якщо коротко, то сподобалося: працює нормально, складання акуратне, ціна цілком доступна, плюс гарантія 10 років.

На сьогодні в мене поки все, сподіваюся, було корисно.