ТВ-бокс Beelink GT-King Pro на базі нового Amlogic S922X-H

Деякий час тому представили по-своєму амбітну ТВ-приставку Beelink GT-King Pro, яка, по суті, є оновленою версією ТВ-приставки Beelink GT1-K. Сьогодні йтиметься про цю новинку: як завжди, оглянемо її, розберемо, протестуємо й підсумуємо.


Взагалі, щойно з’явилася Beelink GT1-K, я нею зацікавився, тим паче що це була справжня новинка, яка відрізнялася від уже звичних моделей на базі процесора 912. Але, на жаль, посилка, яку мені відправили наприкінці травня, загубилася десь на безкраїх поштових просторах, і, можливо, хтось зараз користується моєю ТВ-приставкою. Щасти йому.

Як завжди, почну з технічних характеристик.
SoC – шестиядерний процесор Amlogic S922X-H big.LITTLE із 4 ядрами Arm Cortex A73 @ до 2.21 ГГц, 2 ядрами Arm Cortex A53 @ 1.8 ГГц, графічним процесором Arm Mali-G52MP6; техпроцес 12 нм
Оперативна пам’ять – 4 ГБ LPDDR4 RAM
Накопичувач – 64 ГБ флешпам’яті eMMC, слот для SD-карти
Відеовихід – HDMI 2.1 до 4K @ 75 Гц
Відео – AVE-10 із підтримкою декодування відео 4K UHD H.265 / VP9 / AVS2 до 60 fps, Dolby Vision, Advanced HDR10, HDR10 +, HLG і PRIME HDR із розширеним динамічним діапазоном
Аудіо – цифровий звук через HDMI, аналоговий стереозвук через аудіороз’єм 3.5 мм, ліцензії DTS + Dolby, аудіо ЦАП ESS9108
Мережа – гігабітний Ethernet, дводіапазонний 802.11 b / g / n / ac 2×2 MIMO WiFi 5, Bluetooth 4.1
USB – 3 порти USB 3.0, 1 порт USB 2.0 OTG Type-A
Різне – кнопка ввімкнення, світлодіодний індикатор живлення, ІЧ-приймач, порт RS232
Живлення – 12 В DC / 1.5 A
Розміри – 119 x 119 x 17.9 мм
Вага – 380 грамів

Як ви вже помітили, процесор цієї ТВ-приставки має індекс H. Річ у тім, що SoC Amlogic S922X випускається в кількох варіантах, причому S922X — це, так би мовити, «базова» версія. Є ще такі версії:
S922X-B — підтримка кодування H.265 і додаткові параметри HDR
S922XJ — з ліцензією Dolby
S922X-H — з ліцензіями Dolby і DTS

Інформація не зовсім точна, знайшов її в інтернеті, але вона цілком схожа на правду. Крім того, там же знайшлася блок-схема нового процесора. Також трапляється інформація про наявність у нових процесорах блока NPU — Neural Processing Unit.


Упакована в акуратну чорну коробочку, на дні якої наведено технічні характеристики пристрою. Усередині є поролонова вставка для захисту ТВ-приставки, але все інше просто звалено докупи й досить вільно там бовтається.


Комплект незвично скромний для пристроїв компанії Beelink, до нього входять:
1. ТВ-приставка Beelink GT-King Pro
2. Пульт дистанційного керування
3. Блок живлення
4. Кабель HDMI
5. Інструкція


Інструкція й кабель нічим особливим не вирізняються, такий кабель додають до багатьох пристроїв цієї компанії.
А от блок живлення сподобався: він розрахований на 12 В із струмом до 2 А, що явно потужніше, ніж звичні 5 В 2 А. Забігаючи наперед, скажу, що блок живлення без проблем тягне і саму ТВ-приставку, і водночас жорсткий диск на 7200 об/хв, SSD та перетворювач HDMI-VGA, до того ж майже не нагрівається навіть під навантаженням.


Пульт із голосовим керуванням працює через радіоканал, але використовує власний USB-приймач. Точно такий пульт є в комплекті з Magicsee N5 NOVA. Зручно лежить у руці, та й користуватися ним приємно, тим паче що пульт має функцію Air-mouse.
Зверну увагу на особливість встановлення батарейок: на фото цього погано видно, але тут використовуються не пружини, а підпружинені штифти. Дуже зручно, але батарейки вставляються не «валетом», а в одному напрямку, будьте уважні.


Дизайн ТВ-приставки схожий на Beelink GT1-K, але насправді відмінностей багато.
Корпус повністю металевий
Очі черепа не світяться, це просто малюнок.

Подібні корпуси Beelink використовувала для комп’ютерів на «Атомах».


Розміри корпусу — 119х119х18мм. Він досить важкий, це відчувається, щойно береш його в руки.


Спереду є «віконце» з написом, який також трапляється на більшості пристроїв Beelink. Виглядає акуратно й лаконічно. Не знаю, кому як, а мені такий дизайн подобається.
Під час увімкнення загоряється невеликий білий світлодіод. Світить тьмяно, але насправді це добре. Тож якщо мене читає хтось із розробників Beelink — усе чудово, світить як треба, надяскраві сині світлодіоди ставити не потрібно!!!


Роз’ємів тут багато, перелічу їх:
Ліворуч — два USB 3.0 і слот для карти пам’яті SD. Зверніть увагу: Білінк часто встановлює саме слот SD, а не MicroSD. Тут же розташований отвір для кнопки скидання налаштувань.
Праворуч — ще один USB 3.0 і USB 2.0, який підтримує OTG. На фото виробника другий роз’єм чорний, а насправді обидва сині, як у USB 3.0
Ззаду — аудіовихід, Ethernet, HDMI, RS-232, живлення та кнопка ввімкнення.

Є спірний момент щодо роз’єму аудіовиходу: спочатку вказувалося, що це AV-вихід, але тут він позначений лише як аудіо.
Крім того, ви, мабуть, помітили деяку дивність: наприклад, немає S/PDIF, зате є вкрай незвичний для ТВ-бокса RS-232. Чесно кажучи, для мене так і залишилося загадкою, навіщо його тут встановили. Ба більше, якби кнопку ввімкнення перенесли на передню панель, на її місце цілком можна було б поставити S/PDIF — оптичний або у вигляді 3.5-мм джека.

На нижній частині корпусу роз’ємів немає, зате є пара отворів із різьбою та попередження, що корпус знизу гарячий.


Зацікавила незвична конструкція ніжок, якщо їх можна так назвати. Насправді це смужки гуми, які дуже добре чіпляються за поверхню столу.


Під «ніжками» розташовано чотири гвинтики. Повністю відклеювати гумові смужки не потрібно, достатньо відчепити лише краї, причому передні гвинтики розташовані помітно ближче, ніж задні.


Спочатку кришка знімається дуже важко, оскільки частково тримається завдяки теплопровідній пасті. Не треба різко смикати.


Дуже цікава конструкція системи охолодження. Думаю, не треба пояснювати, що це нижня кришка, з усіма пов’язаними з цим проблемами. Але цікавий сам профіль. З торців видно, що крізь профіль проходять отвори, та, крім того, вони точно збігаються з отворами в корпусі самого ТВ-бокса. Тому, якщо підвісити його вертикально боком, охолодження має покращитися.
Загалом конструкція по-своєму цікава, але китайські інженери не були б китайськими інженерами, якби зробили все класно й одразу. Річ у тім, що в частині, яка прилягає до процесора, є виїмка, тому контакт фактично відбувається приблизно на 50% площі.
Уточнення: як виявилося під час детальнішого огляду, фрезерування також квадратне, тобто тепловий контакт відбувається по всій площі. Паста заважала це розгледіти, але один із користувачів написав про це. Перевірив — усе сходиться.


Компонування дуже щільне, але при цьому ніщо одне одному не заважає, та й дротів, власне, дуже мало.


До появи реальних оглядів цього бокса в інтернеті були сумніви: мовляв, якщо корпус металевий, то як зроблено антени? Насправді все дуже просто: антени (їх дві) виведені до того самого декоративного «віконця» спереду корпусу. Варіант, звісно, не найкращий, але цілком робочий. Антени під’єднуються за допомогою роз’ємів, тому охочі щось покращити можуть докупити й установити зовнішні антени.
Але годі про антени, тим паче що я завжди рекомендую під’єднувати подібні пристрої кабелем. Я маю сказати про інше. Тут є батарейка! Здавалося б, дрібниця — батарейка за пару десятків центів, але з нею набагато зручніше: вмикаєш ТВ-бокс і не чекаєш, поки він синхронізує час. Наприклад, у моєму випадку це може тривати довго, а без цього браузер запросто видає помилку. Наскільки пам’ятаю, це, здається, третій ТВ-бокс із батарейкою, причому два попередні теж були від Білінк (Sea і Lake).


Ну от нарешті виробники ТВ-боксів прислухалися (або придивилися) до доробок, які робили деякі користувачі (зокрема й я), і замість дохлої теплопровідної гумки встановили мідну пластину. Що тут сказати — однозначно молодці. Сама пластина велика, приклеєна до процесора, а тепло відводить на корпус через пасту.


Похвалив, тепер трохи посварю. Вище я писав, що все тепло добре відводиться, але на нижню частину корпусу, хоча логічніше й правильніше було б відводити його на верхню, тим паче що вона теж металева. Але, на жаль, сподіваюся, виробник колись це врахує.


Плата ТВ-бокса з від’єднаними антенами.


На передню частину плати виведено ІЧ-фотоприймач для пульта, але в цьому випадку бокс комплектується радіопультом, тому фотоприймач не використовується. Думаю, якщо докупити звичайний пульт, ним теж можна буде керувати.
Праворуч є фіксатори для кабелів антен, але вони не використовуються. Ще правіше видно... мікрофон — принаймні, цей компонент ні на що інше не схожий. Пізніше покажу його ближче. Спроба використати цей мікрофон закінчилася провалом: мікрофон пульта працює, а вбудований — ні.
Далі — батарейка, а під нею маленький світлодіод.


Частина плати з роз’ємами.


Вихід HDMI має елементи захисту, і це добре. Біля лівої пари USB-роз’ємів розташовані якісь перетворювачі напруги, і, судячи з усього, вони живлять саме ці роз’єми. Цікаво, що біля правої пари таких перетворювачів немає.


Знизу майже порожньо.


Одна з важливих особливостей, якої я раніше жодного разу не зустрічав (перепрошую за фото догори дриґом).
Річ у тім, що тут використано окремі ЦАПи, причому, наскільки можу судити за трасуванням плати, вони роздільні для лівого та правого каналів.
Взагалі, спочатку ЦАП ES9018 є восьмиканальним, але тут він виконаний в іншому корпусі й має інше маркування — ES9018JPA, проте даташит знайти не вдалося.
До виходу ЦАПа підключено два підсилювачі RT6862D/TR, здатні працювати на низькоомне навантаження, наприклад навушники.

Схемотехнічне рішення, коли канали розділяються ще до ЦАПа, я вже зустрічав раніше, але тоді це був саморобний пристрій із претензією на High-End, адже такий варіант дає змогу краще розділити канали. Але щоб таке було в, по суті, масовому пристрої…
Дуже сподіваюся, що це зробили саме для підвищення якості, а не тому, що в когось накопичилася велика кількість некондиційних кристалів ЦАПів, які помістили в інший корпус і встановили по одному чипу на канал.


Тепер коротко про використані компоненти.
1. ОЗП від Мікрон, наскільки бачу, встановлено 2 чипи.
2. Флешпам’ять Foresee на 64 ГБ — дуже дивно бачити її в аж ніяк не бюджетному пристрої.
3. Гігабітний мережевий чип від Realtek
4. Модуль WiFi-Bluetooth
5. RTS5411, USB 3.0-хаб
6. AT8563, годинник реального часу, нижче — його кварцовий резонатор.
7. Пара ЦАПів ES9018JPA
8. Підсилювачі RT6862D, також по одному на кожен канал.
9. Незрозумілий чип біля гнізда 3.5 мм. Припущу, що це захист, але не певен.


1. MAX232, перетворювач рівнів UART-RS232, тобто маємо повноцінний порт.
2. Елементи захисту виходу HDMI
3. Захист слота карти пам’яті
4. Якісь перетворювачі, встановлені між слотом карти пам’яті та USB
5. Ще перетворювачі, встановлені біля USB-роз’ємів
6. Знову, ймовірно, перетворювач, цього разу, найімовірніше, для живлення ЦАПа.
7. Компоненти під батарейкою, видно світлодіод індикації ввімкнення
8. Мікрофон, чомусь позначений як LED.
9. Невідомий чип, імовірно мікроконтролер R08A5


Знизу плати також є компоненти — це захист USB. Наскільки бачу, він розпаяний однаково для обох правих роз’ємів, хоча заявлено, що один із них — USB 2.0.
Праворуч — лінійний стабілізатор напруги.


Біля другої пари USB-роз’ємів також є якісь компоненти, а ближче до HDMI та Ethernet — супресор.


Думаю, ви помітили, що я часто звертаю увагу на ті чи інші захисні компоненти, тим паче що в цьому ТВ-боксі вони стоять майже всюди, схоже, навіть на аудіовиході.
Річ у тім, що пробій у цих колах — явище доволі часте, причому в деяких випадках усе закінчується дуже сумно. У моїй практиці вже було два випадки, коли через шину HDMI згоріла не лише відеокарта, а й основна плата телевізора, до якої її було підключено.
Зовсім нещодавно був такий випадок: до телевізора підключили комп’ютер. Після перепідключення отримали згорілу (з димом) плату телевізора та відеокарту, в якій з одного боку — дірки у двох чипах, а з іншого деякі компоненти взагалі випарувалися.
І це не через грозу, а просто тому, що комп’ютер спробував заземлитися через телевізор, адже той заземлений через антенний кабель.


На цьому з оглядом і розбиранням усе, можна перейти до програмного забезпечення та тестів. А почати я вирішив зі спроби підключити мишу до COM-порту ТВ-бокса.
Але, на жаль, мишу він так і не побачив. Звісно, таке поєднання виглядає трохи дико: стародавня миша й найновіший SoC.



Перше ввімкнення, стандартні налаштування, нічого нового. У списку доступних WiFi моєї чомусь не було, але згодом вона все-таки знайшлася, хоча вже на цьому етапі можу сказати, що чутливість не дуже висока.


Процес завантаження швидкий і має такий вигляд. "Мурашки" на зображенні — це не артефакти конвертування відео, так і є. Крім того, помітив, що Білінк чомусь вирішив трохи змінити свій логотип.


Робочий стіл, думаю, також знайомий користувачам ТВ-боксів, принаймні такий вигляд я бачу далеко не вперше.


Меню налаштувань нічим не вирізняється, одразу наведу інформацію про бокс. Особливість: якщо затиснути кнопку ввімкнення на пару секунд, з’явиться додаткове меню, де є й кнопка створення знімка екрана.
Загалом кнопка ввімкнення дуже м’яка й розташована так, що під час перепідключення флешок я неодноразово випадково натискав її, вимикаючи ТВ-бокс.


Налаштування відео, як на мене, дуже скромні. Максимальну роздільну здатність показує саме так, бо монітор підключений через адаптер HDMI-VGA, але це нормально. А от те, що тут немає меню вибору режиму AFR, здивувало: якось дивно бачити бокс такого рівня без цієї функції. Утім, пізніше я все-таки перевірю, чи працює вона.


Керування CEC і налаштування аудіо, також можна вибрати режим роботи кнопки ввімкнення.
Загалом налаштування незвично скромні, у менш дорогих боксах я зустрічав набагато більше опцій.


Порадувало, що можна перейти до звичнішого меню — можливо, комусь так буде зручніше. Але тут є опції, яких немає в попередньому меню, і навпаки: тут немає деяких пунктів, які є там.


Інформація про флешпам’ять і ОЗП. Якщо коротко, то тут усього із запасом.


Уже після тестів я вирішив перевірити наявність оновлень і був приємно здивований, коли виявилося, що їх аж два. Так уже виходило, що переважна більшість ТВ-боксів, які раніше потрапляли до моїх оглядів, під час спроби оновитися повідомляли, що встановлено останню версію, хоча насправді ПЗ було далеко не найновішим. А тут оновлення є, і вони надходять.


Як і в інших моїх оглядах, тести почну з інформації про ТВ-бокс, отриманої за допомогою CPU-Z. Попередня версія повідомила, що її краще оновити, тож я завантажив новішу.


У меню датчиків температури виявилося, що контролюється не лише температура процесора, а й ОЗП.


А тепер тести: спочатку Antutu версій 5 і 6.


Далі було кілька спроб запустити версію 7, але всі вони закінчилися невдало. До речі, мушу сказати, що спочатку деякі програми самовільно згорталися, я вже почав хвилюватися, але потім усе якось само "устаканилося". Що це було — не знаю.
Так от, Antutu 7 працювати не захотіла, та й версія 8 запустилася не одразу: довелося кілька разів завантажувати 3D-оновлення, бо пару разів тест (не ТВ-бокс) зависав на одному й тому самому етапі — Terracotta.


Тест швидкості накопичувачів проводився з підключеним зовнішнім жорстким диском на 500ГБ і SSD на 120ГБ, через що з’явився напис про використання кешування. Тест внутрішніх накопичувачів кешування не використовує і показав непоганий результат — 115 і 110МБ/сек. Утім, висока швидкість роботи з флешпам’яттю була помітна ще під час встановлення програм — усе буквально літає.


Geekbench версій 3 і 4. Не наводитиму жодних порівнянь — краще потім усе побачите у зведеній таблиці.


1. Ice storm Extreme
2. Ice storm Unlimited
3. Ice storm Performance
4. PCmark

Як видно, два тести з чотирьох завершилися повідомленням Maxed out, тобто результат перевищив ліміт. На жаль (чи на щастя), це повідомлення з’явилося і для тесту Ice storm Extreme, результати якого я додаю до зведеної таблиці.


Тест EpicCitadel також майже вперся у свій ліміт, показавши майже 60к/сек. Водночас я використовую цей тест і для перевірки боксів на перегрів, і тут усе було просто чудово: температура становила близько 32–35 градусів.


Bonsai benchmark нагрів процесор до 44 градусів, що, на мою думку, також є чудовим результатом.


Останнім часом я вирішив додавати до оглядів тест на перегрів за допомогою спеціалізованішого ПЗ.
У цьому випадку тривалість тесту становила півтори години, максимальна температура — 71 градус. ТВ-бокс просто лежав на столі; якщо поставити його вертикально, температура ще трохи знизиться.


AnTuTu Video також показав хороший результат: не підтримується лише один тип файлів. За моїм досвідом, лише три ТВ-бокси пройшли цей тест повністю.


Як і очікувалося, WiFi не дуже чутливий, принаймні в діапазоні 2.4ГГц: через велику кімнату швидкість становила близько 10Мбіт, а за кілька метрів зросла до 40-45 Мбіт. У діапазоні 5 ГГц було вже помітно краще: за кілька метрів від роутера я отримав приблизно від 125 до 250 Мбіт. Так, розкид саме такий.


За дротового підключення швидкість становить 600-900 Мбіт. Тут я радше грішу на завантаженість тестового комп’ютера, адже встановлений чип зазвичай показує 800-900Мбіт.



Попередньо встановлене ПЗ.
Цей розділ буде дуже коротким, адже спочатку майже нічого не встановлено: бачимо найосновніші програми. Щоправда, після оновлення додався ще застосунок Miracast, але не думаю, що це щось суттєво змінює.
І так, навіть Kodi та YouTube не встановлені.


Файловий менеджер дуже сподобався: працює швидко, виглядає нормально, щоправда, переклад кульгає. Наприклад, операцію Paste (вставити) так і переклали — «Паста». Звісно, смішно, але ж можна було перекласти нормально, тим паче тексту там явно не на «Війну і мир».
Без проблем під’єднався до домашнього файлового сховища, подивився трохи кілька фільмів.


Спроба скористатися голосовим керуванням була вдалою: у трьох із чотирьох спроб запит розпізнало правильно. Але коли я спробував сказати «Білінк», мене щоразу перекидало на білінг.
Крім того, варто сказати, що пошук працює лише в браузері, точніше, після запуску голосового пошуку програма відкриває пошук у Google за цим словом.


Застосунок YouTube довелося встановити самостійно. Я б сказав, що все просто чудово: відео відтворюється плавно, без пригальмовувань, зависань та іншого, але... максимум у FullHD.


З онлайн-ТБ також усе було гаразд, принаймні ЛанетТВ працював цілком пристойно.


І як не згадати про важливу відмінність цього ТВ-бокса — окремий ЦАП для виведення аналогового звуку. Тут можу сказати дві речі:
1. Звук є — і це вже добре, бо, знаючи китайських інженерів, я б не здивувався, якби вони "забули" який-небудь драйвер чи ще щось.
2. Звук справді непоганий. Не писатиму про "прозорі верхи" й повітряну середину", скажу просто — звучить нормально.

Під час тестів я під’єднував до виходу і навушники (ізодинамічні ТДС-15), і підсилювач з акустикою — нехай простенькою, але точно кращою за вбудовану в телевізори. Мене влаштували обидва варіанти.
Щоправда, я так і не зрозумів, якого біса виробник поставив на вихід підсилювач для навушників, якщо це стаціонарний пристрій і якщо його кудись і підключатимуть, то значно ймовірніше — не до навушників. Або, як варіант, можна було перемикати вихід за допомогою реле.


Файли у форматі flac відтворюються без проблем, а в dsf — тиша...



Робота з різними відеофайлами
1024x768_h265_AC3.mkv — ОК
2560x1600_AAC .mp4 — невеликі пропуски кадрів
3840x2160_AAC .mp4 — невеликі пропуски кадрів
4096x2160_AAC .mp4 — невеликі пропуски кадрів
gopro-hero-3-be-avc-high@l5.1-4096x2160-12p-aac-2ch.mp4 — ОК
GraysPeak8HDR_Dolby AC3.mp4 — ОК
LG 4K Paris_AAC.mp4 — ОК
LG 4K Story-of-Earth_AAC.mp4 — ОК
LG_Chess_HDR.mp4 — ОК
Philips_UHD_supershopdemo_1.mp4 — ОК, але в самому кінці було невелике зависання
samsung-note-3-3840x2160-high@l5.1-AAC-2ch-2.mp4 — ОК
4K HD.Club Changhong-Furano-100mbps.mp4 — ОК
Sony_4K_HDR_Camp.mp4 — ОК
Molly — Holy Molly (2016) 4К UHD_60 fps.mkv — помітні пропуски кадрів
Ducks.Take.Off.1080p.QHD.CRF25.x264-CtrlHD.mkv — ОК
Ducks.Take.Off.2160p.QHD.CRF25.x264-CtrlHD.mkv (243Мбит) — невеликі пропуски кадрів навіть із вбудованої пам’яті
4K HD.Club TCL-super_car-Part-1-HEVC.mp4 — ОК
4K HD.Club Changhong-Furano-100mbps HEVC.mp4 — ОК
Colours Of Culture Bali (6K.3240p.x264).mkv — відео немає.

Загалом непогано: звук був усюди, навіть під час спроби переглянути відео у форматі MKV, але засмутило те, що ТВ-бокс іноді пригальмовував на таких файлах, які нормально відтворювалися навіть на пристроях за 30–40 доларів.
Крім того, попередньо встановлено два плеєри — "Відеопрогравач" і "Movie Payer". Перший більше гальмував і на деяких файлах спотворював кольори, другий поводився значно адекватніше, тож результати наведено саме для нього.


4k hdr demo 60fps wildlife video for 4k oled tv 1920x1080
4k hdr demo 60fps wildlife video for 4k oled tv 2560x1440
4k hdr demo 60fps wildlife video for 4k oled tv 3840x2160
Peru HDR 60FPS 1920x1080
Peru HDR 60FPS 2560x1440
Peru HDR 60FPS 3840x2160
Peru HDR 60FPS 7680x4320

Тут відтворювалися всі ролики, але відео з роздільною здатністю 8к приблизно через 10 секунд після запуску починало гальмувати. Спроба запустити його з вбудованої пам’яті не дала позитивного результату.


Із коректним виведенням FullHD проблем немає, перевірити 4к не зміг.


Із виведенням відео в 4к склалася зовсім незрозуміла ситуація. Річ у тім, що я перевіряю не за допомогою телевізора чи монітора, а використовую «спеціально навчений» ТВ-бокс, який уміє емулювати вхідний сигнал 4к, видаючи при цьому на виході іншу роздільну здатність.
Під час спроби провести тест приставка, яку оглядаю, вперто видавала максимум FullHD.
<

Не буду стверджувати нічого напевно, адже перевіряв усе-таки не за допомогою телевізора, але, наприклад, з іншими моделями боксів такий трюк проходить нормально: виводиться не лише роздільна здатність 4к, а й відображається реальна частота кадрів. Ось приклад тесту іншого ТВ-бокса.
Крім того, судячи з інших оглядів, приставка виводить 4к60 на телевізор без проблем, а отже, найімовірніше, причина в тому, що її підключили не до телевізора.


Для порівняння, у зведену таблицю я вибрав пару моделей на базі RK3399 — однієї з найпродуктивніших SoC для ТВ-боксів. Можу сказати, що за продуктивністю в ігрових тестах новинка порвала старичків як Тузик грілку, а в математичних тестах різниця була вже не такою великою: у деяких вони йшли майже «ніздря в ніздрю».


Напевно, один із найскладніших моментів під час написання огляду — підбивати підсумки, але спробую коротко розповісти про головне.
Конструкція та продуктивність — тут узагалі жодних питань. Компанії Amlogic справді вдалося випустити на ринок не лише потужну SoC, а й, що не менш важливо, енергоефективну, тобто потужна система охолодження їй не потрібна. Але компанія Билинк вирішила діяти на випередження й перестрахуватися, сконструювавши ТВ-бокс так, щоб процесор тут не перегрівався. Є деякі зауваження, або, точніше, дрібні нюанси, які не впливають на якість охолодження, але подекуди хотілося б бачити конструкцію ще продуманішою. У будь-якому разі ТВ-бокс не перегрівається, працює стабільно й забезпечує чудову продуктивність.

Тепер щодо мультимедійних функцій.
Тут усе якось неоднозначно. Так, процесор має ліцензії для роботи з Dolby і DTS, крім того, усередині встановлено два окремі ЦАПи, і все було б чудово, якби не подекуди дивна робота з відеофайлами, відтворення яких не викликало труднощів навіть у дешевих боксах. Можливо, виробник усе-таки це «допиляє», тим паче що оновлення виходять.
Але що справді викликало подив, то це відсутність AFR. У пристрої вартістю понад 100 доларів дивно бачити його відсутність.

В іншому, на мій погляд, усе непогано: пам’ять за формулою 4/64, Wi-Fi 2,4/5 ГГц, дві антени з роз’ємами, гігабітна мережа, чотири USB, пульт з аеромишкою та голосовим керуванням, чудова продуктивність. Ціну хотілося б трохи нижчу, але думаю, це лише питання часу.

Мабуть, ще можу сказати, що так і не зрозумів, навіщо йому роз’єм COM і чому замість кнопки не встановили S/PDIF, а саму кнопку не перенесли на передню панель або взагалі не прибрали.

На цьому в мене все. Сподіваюся, інформація була корисною. Якщо є пропозиції щодо проведення тестів, особливо стосовно відтворення якихось конкретних форматів відео чи звуку, можу перевірити.