Перероблення шурупокрута на літій, частина друга: заряджаємо правильно

У попередній раз я розповів, як правильно переробити акумулятор для акумуляторного інструмента. Також я писав, що розповім про особливості заряджання, а предметом огляду цього разу стане плата DC-DC перетворювача.
Кому цікаво — прошу в гості.

Спочатку я планував обмежитися двома частинами: переробленням акумулятора та зарядного пристрою. Але поки готував огляд, у голові визріла ідея для третьої, складнішої частини огляду.
А в цій частині я розповім, як можна переробити рідний трансформаторний зарядний пристрій, якщо він ще працює або якщо ще живий силовий трансформатор.

Плату перетворювача замовив досить давно, одразу кілька штук (про запас). Замовляв спеціально для цієї переробки, адже вона має деякі особливості. Але не забігатиму наперед — усе по черзі.

Для початку поділю зарядні пристрої на три основні типи:
1. Найпростіші — трансформатор, діодний міст і кілька деталей. Такими зарядними комплектують ультрабюджетний інструмент.
2. Фірмові. По суті, те саме, але до складу вже входить простенька «мозкова» частина, яка автоматично вимикає заряджання наприкінці.
3. «Просунуті» — імпульсний блок живлення, контролер заряджання, іноді можливість одночасно заряджати кілька акумуляторів.

Інструмент із першої категорії рідко переробляють, адже часто простіше (і дешевше) купити новий, а третя категорія зазвичай має свої складнощі з переробленням. Загалом можна переробити й пристрої третьої групи, але не в межах цієї статті: типів таких зарядних пристроїв дуже багато, і до кожного потрібен індивідуальний підхід.

Цього разу я перероблятиму зарядний пристрій із другої групи — фірмовий, хоча й простий. Але така переробка має багато спільного і з першою групою, тож буде корисною більшій кількості читачів.

Щоб зарядити акумулятор, недостатньо просто під'єднати його до блока живлення — такий експеримент зазвичай закінчується не дуже добре. Його треба під'єднати до зарядного пристрою. І тут виникає невелике непорозуміння, адже чимало людей звикли називати зарядними пристроями невеликі блоки живлення, від яких заряджають смартфони, планшети й ноутбуки. Це не зарядні пристрої, а блоки живлення.

Чим же зарядний пристрій відрізняється від блока живлення?
Блок живлення призначений для видавання стабілізованої напруги в межах заявлених струмів навантаження.
Зарядний пристрій зазвичай складніший, адже його вихідна напруга залежить від струму навантаження, який, своєю чергою, обмежений. Крім того, у зарядному пристрої є вузол, що припиняє заряджання наприкінці, а іноді й захист від під'єднання акумулятора з неправильною полярністю.

Найпростіший зарядний пристрій — це просто блок живлення та резистор (іноді лампа розжарювання, що навіть краще), увімкнений послідовно з акумулятором. Така схема обмежує струм заряджання, але, як ви розумієте, більше нічого зробити не може.

Трохи складніше, коли додають ще й таймер, який вимикає заряджання через певний час, але такий принцип швидко «вбиває» акумулятори.
Наприклад, так зроблено в одному з недорогих зарядних пристроїв для шурупокрутів (фото не моє).


Наступний клас — більш «розумні» зарядні пристрої, хоча по суті вони не набагато кращі за попередні.
Наприклад, ось фото фірмового зарядного пристрою Bosch, призначеного для заряджання NiCd акумуляторів.


Але всі ці зарядні пристрої здаються дуже простими, якщо поглянути на сучасні варіанти для заряджання літієвих акумуляторів.




Звісно, останній варіант не зовсім вписується в нашу концепцію переробки, адже бажано, щоб наш зарядний пристрій не лише правильно заряджав, а й коштував при цьому якомога менше.

Зарядні пристрої китайських шурупокрутів, звісно, виглядають значно простіше, але, знову ж таки, навряд чи хтось захоче робити такий пристрій із нуля. Хоча саме це я й планую зробити в третій частині — щоправда, правильніше.


Отже, для початку припустімо, що маємо зарядний пристрій, який просто не підходить для нового типу акумуляторів, але справний. Або принаймні в нього справний трансформатор.
Як я писав вище, можна використати навіть просто резистор або лампочку, але це «не наш метод».

Умовна схема типового недорогого зарядного пристрою має приблизно такий вигляд:
Трансформатор, діодний міст, тиристор і схема керування. Щоправда, іноді замість тиристора стоїть реле, струм ніяк не обмежується, а також може бути схема термоконтролю від перегрівання (хоча й вона не завжди рятує).


Але з цієї схеми нам потрібні лише трансформатор і діодний міст, щоправда, доведеться додати ще конденсатор. Так ми отримаємо певну початкову незмінну частину, її позначено червоним, і далі вона не змінюватиметься.


Діодний міст зазвичай розташований на платі, і за потреби його можна використати (якщо він справний). Тобто, по суті, можна випаяти з плати всі радіоелементи, залишивши лише чотири діоди та клеми для підключення акумулятора, а саму плату використати як основу.
Катод діодів позначено смужкою. Точка, де з'єднуються два виводи зі смужками, — це плюс, відповідно, точка з'єднання «непозначених» виводів — мінус. До двох інших точок з'єднання підключається трансформатор.


Щоправда, відкривши зарядний пристрій, ви можете побачити й таку картину (не зважайте на відсутність трансформатора):
У цьому разі доведеться випаювати все.


Діоди на платі зручно замінити готовим діодним мостом: до виводів AC підключається трансформатор, а + і — відповідно йдуть далі в схему.
Можна, звісно, розповісти, як підібрати конденсатор, але я раджу не морочитися й поставити такий, як на фото: ємністю 1000мкФ, на напругу 35 Вольт. Ємність може бути й більшою, наприклад 2200, а напруга — 50 або 63 Вольта. Більша ємність і напруга не мають сенсу, а лише збільшать габарити конденсатора.
Конденсатор може бути будь-яким, підійде навіть «нонейм». Так, ставити його треба в будь-якому разі, незалежно від справності діодного моста.


Тепер переходимо до самого зарядного пристрою, а точніше — до його варіантів. Цей вузол позначено прямокутником на останній схемі.
Найпростіший і водночас відносно правильний спосіб — встановити мікросхему стабілізатора напруги LM317.


Але, як я писав вище, струм заряджання треба обмежувати. Так, багато схем можуть не лише обмежувати, а й стабілізувати його, але, по суті, акумуляторам байдуже, чи становитиме струм заряджання 1, 2 або 3 Ампера, чи буде він стабільним у процесі заряджання, чи «плаватиме». Важливо, щоб струм заряджання не перевищував установленого для акумуляторів значення. Хоча для акумуляторів, які встановлюють у шурупокрути, перевищити його важко, адже вони можуть працювати не лише за великих струмів розряджання, а й заряджання.
Найпростіше рішення — перевести мікросхему LM317 з режиму стабілізації напруги в режим стабілізації струму, а точніше — додати режим стабілізації струму.
Це досягається додаванням одного резистора, як показано на схемі.
Номінал резистора розрахувати дуже просто: 1.25/I (струм в Амперах) = R (номінал резистора в Омах).
Наприклад, потрібен струм 1.5 Ампера, тоді буде 1.25/1.5= 0.83 Ома.


Номінали резисторів подільника напруги також розрахувати досить просто, але я б радив послідовно з верхнім резистором установити підлаштувальний, щоб точно виставити напругу, адже, на відміну від струму, тут точність важлива.
Можна скористатися спеціальним калькулятором, але він не дуже зручний, тому запропоную номінали без нього: для напруги 12.6 Вольта (3 послідовно з’єднані акумулятори по 3.7 Вольта) верхній резистор потрібен на 1.5кОм, послідовно з ним — підлаштувальний на 200 Ом, а нижній резистор — 13кОм.

Я спеціально зазначив, що підлаштувальний резистор ставиться послідовно з верхнім резистором. У разі обриву на виході буде мінімальна напруга. Якщо обірветься нижній резистор, на виході буде максимальна напруга. До речі, у поширених платах DC-DC перетворювачів зроблено навпаки: у разі обриву підлаштувального резистора вони видадуть на вихід максимальну напругу.


Усе добре в наведеній вище схемі: простота, ціна, але велика розсіювана потужність зводить нанівець усі переваги, адже радіатор знадобиться чималий, тому для великих струмів заряджання вона не дуже підходить.

Правильніше буде застосувати знижувальний DC-DC перетворювач. Наприклад, такий:


Звісно, у початковому вигляді він не обмежуватиме струм, але за бажання його можна доопрацювати (якщо він у вас уже є).
Доопрацювання просте, і я вже описував його в одному зі своїх оглядів, щоправда, там наприкінці я застосовував його як драйвер світлодіодів, але суті це не змінює.
Потрібні:
1 транзистор типу BC557 або будь-який аналог (хоча б відомий КТ361 чи КТ3107)
2 резистори номіналом 33-200 Ом будь-якої потужності.
1 резистор як струмовий шунт
1 керамічний конденсатор 0.1мкФ.

Струмовимірювальний резистор розраховується дуже просто, як і у випадку з LM317, тільки значення трохи інші.
0,6/I (струм в Амперах) = R (номінал резистора в Омах).
Наприклад, потрібен струм 1.5 Ампера, тоді буде 0,6/1.5= 0.4 Ома.

Вихід додаткової схеми під’єднується до виводу 4 мікросхеми LM2596. Якщо застосовано іншу мікросхему, шукаємо в описі вивід із позначенням FB і під’єднуємо до нього.

У такому варіанті за допомогою підлаштувального резистора встановлюємо вихідну напругу (на холостому ходу). Щоправда, така схема може трохи недозаряджати акумулятори, хоча й незначно, але це плата за простоту. Щоб заряджати повністю, треба перемкнути вхід вимірювання напруги (один із резисторів подільника напруги) на вихід усієї схеми.


Усі наведені вище способи заряджання працездатні, але не дуже зручні.
Правильніше буде застосувати плату, яка «вміє» не лише стабілізувати вихідну напругу, а й струм.
Наприклад, ось така платка. Відрізнити відповідні плати від інших дуже просто: в описі має бути написано — DC-DC StepDown, а на платі має бути щонайменше два підлаштувальні резистори.


Але, крім регулювання вихідного струму, ця плата має ще один бонус — індикацію:
1. Світлодіод угорі показує режим обмеження струму
2. Пара світлодіодів унизу показує завершення заряджання.

Індикацію заряджання акумулятора реалізовано дуже просто: перемикання світлодіодів відбувається, коли струм падає нижче ніж 1/10 від початково встановленого. Такий режим роботи дуже поширений і використовується в багатьох простих зарядних пристроях.
Тобто, наприклад, ми встановили струм заряджання 1.5 Ампера й під’єднали акумулятор. Коли струм заряджання впаде нижче ніж 150мА, один зі світлодіодів згасне, а другий засвітиться, показуючи, що процес заряджання завершено.



Схема цієї плати також із зазначеного вище огляду, можливо, стане в пригоді.


Отже, ця плата досить добре підходить для заряджання акумуляторів: спочатку виставляємо напругу завершення заряджання з розрахунку 4,2 Вольта на елемент, а потім струм заряджання.
Для гурманів можна запропонувати таку саму плату, але з індикацією струму заряджання та напруги на батареї, хоча, як на мене, у цьому випадку це зайве.
Я робив огляд цієї плати, власне, це фото з того огляду, там же я показував, як самостійно зробити імпульсний блок живлення.


Так цей варіант виглядатиме на блок-схемі.


Ось ми потроху й дісталися предмета огляду, який насамперед зацікавив своєю низькою ціною. У мене є великі підозри щодо «фірмовості» встановленої мікросхеми, але якщо не використовувати її на всі заявлені 3 Ампери, то вона цілком життєздатна.

Так склалося, що спочатку я не планував робити огляд цієї плати. Хоча їх було куплено 4 штуки, вдома в мене залишилася лише одна, та й та вже зі слідами мого втручання.
Я випаяв штатні світлодіоди й припаяв інші.


У початковому вигляді на платі розташовано три світлодіоди:
1. Заряджено.
2. Заряджання
3. Індикація обмеження струму.

Як працює індикація.
Світлодіоди «Заряджання» та «Заряджено» підключені так, що світиться лише один із них, тому їх можна вважати одним. У платах без регулювання струму, де спрацьовує індикація, перемикання відбувається, коли струм заряджання падає нижче 1/10 від значення, заданого резистором «Обмеження струму». У платі, яку ми оглядаємо, можна встановити довільний струм спрацьовування; я б радив виставити 1/5.

Світлодіод індикації обмеження струму працює трохи інакше: він світиться, коли відбувається обмеження струму, тобто коли за встановленої напруги струм намагається зрости понад значення, задане регулятором.
Наприклад, виставили струм 1 Ампер і напругу 10 Вольт (умовно), підключили навантаження, яке за напруги 10 Вольт споживає 0.5 Ампера. На виході буде 10 Вольт і 0.5 Ампера. Потім підключили навантаження, яке за напруги 10 Вольт споживатиме 1.5 Ампера, — на виході буде 1 Ампер і 8 Вольт (умовно), тобто плата знизить напругу до такого значення, за якого струм на виході не перевищуватиме встановленого, і водночас засвітить світлодіод.


Також на платі є три підлаштувальні резистори:
1. Регулювання вихідної напруги.
2. Регулювання порога спрацьовування індикації завершення заряджання.
3. Регулювання порога обмеження вихідного струму.

Плата дуже проста: на ній розташовані власне мікросхема LM2596, стабілізатор 78L05 і компаратор LM358.
LM2596 — власне ШІМ-контролер.
78L05 використовується для живлення компаратора та як джерело опорної напруги.
LM358 «стежить» за струмом і водночас керує індикацією


Як струмовий шунт працює доріжка на друкованій платі.
Такий спосіб вимірювання струму не надто вдалий, оскільки струм «плаватиме» залежно від температури плати. Але оскільки для нас стабільність вихідного струму не має значення, на це можна не зважати.


Розташування контактів, органів керування та індикації зі сторінки товару.


Плати з можливістю обмеження вихідного струму дуже добре підходять для заряджання акумуляторів. А плати з індикацією завершення заряджання дають змогу ще й отримати певну зручність — знати, що акумулятор заряджений.
Але в усіх перелічених вище способів є один мінус: жоден із цих варіантів не може від’єднати акумулятор після завершення заряджання, тобто повністю припинити процес.
Звісно, мені скажуть: а як же працюють акумулятори в блоках безперебійного живлення? А тут є нюанс: для деяких типів акумуляторів розрізняють циклічне заряджання та так званий Standby, тобто підтримувальний режим. Той самий свинцевий акумулятор у циклічному режимі заряджають до 14.3-15 Вольт, а в режимі очікування — лише до 13.8-13.9 Вольта.

Якщо не від’єднати акумулятор, через нього завжди протікатиме невеликий зарядний струм. І хоча літієвим акумуляторам у цьому плані трохи «пощастило» — струм у них значно зменшується, — усе одно залишати їх у такому режимі не рекомендується.
Річ у тім, що кадмієві або свинцеві акумулятори просто починають руйнуватися, нагріватися — і все, а з літієвими можливе займання. Так, літієві акумулятори мають захисний клапан, але зайвий захист ніколи не завадить.

Дуже часто запитують: а як же плата захисту, адже вона може від’єднати акумулятор після завершення заряджання? Може, і не просто може, а й від’єднає, тільки зробить це не за напруги 4.2 Вольта на елемент, а за 4.25-4.35 Вольта, адже функція від’єднання для неї радше захисна, а не основна. Тому так робити вкрай не рекомендується.

Власне, тому я й придумав простеньку схемку, яка від’єднуватиме акумулятор після завершення заряджання. Принцип роботи дуже простий (тому є певні обмеження). Під’єднуємо акумулятор. Оскільки конденсатор С1 розряджений, через нього протікає струм, який відкриває транзистор, а той подає струм на реле. Реле під’єднує акумулятор до зарядного пристрою, а далі живиться через оптрон, під’єднаний до виходу індикації заряджання плати перетворювача.


Відповідно, було розроблено невелику платку, причому в універсальному виконанні.


Ну а далі все просто й знайомо: друкуємо плату на папері, переносимо на текстоліт, травимо.
Кому цікаво, процес виготовлення друкованих плат докладно показано в цьому огляді.

Коли я придумував схему, то намагався максимально її спростити, використавши мінімум компонентів.
1. Реле — будь-яке з напругою обмотки 12 Вольт (для варіантів із 3-4 акумуляторами) і контактами, розрахованими на струм щонайменше вдвічі більший за зарядний струм.
2. Транзистор — BC846, 847 або відомі КТ315, КТ3102, а також аналоги.
3. Діод — будь-який малопотужний діод.
4. Резистори — будь-які в діапазоні 15 — 33кОм
5. Конденсатор — 33-47мкФ 25-50 Вольт.
6. Оптрон — PC817, є на більшості плат блоків живлення.


Зібрав плату.


Плату я зробив універсальною: замість реле можна використати польовий транзистор, частина компонентів залишається тією самою, що й раніше. Крім того, такий варіант універсальніший, оскільки підходить для шурупокрутів із 3-4-5 акумуляторами.
Але така плата має недолік. Усередині транзистора є «паразитний» діод, і якщо залишити акумулятор під’єднаним до зарядного пристрою, але вимкнути його з розетки, акумулятор розряджатиметься через схему зарядного пристрою. У показаному вище варіанті буде схожа проблема, але там струм зовсім малий, близько 0.5мА, і для повного розряджання акумулятора знадобиться близько 4000 годин.

Тут використано трохи інші номінали, хоча, по суті, важливі лише номінали резисторів R4 і R5. Номінал R5 має бути щонайменше вдвічі меншим за номінал R4.


Добираємо компоненти для майбутньої плати. На жаль, транзистор, найімовірніше, доведеться купити, адже в готових пристроях такі використовують рідко. Вони можуть траплятися на материнських платах, але вкрай рідко.




Плата універсальна: можна використати реле й зробити за попередньою схемою, а можна застосувати польовий транзистор.


Тепер структурна схема зарядного пристрою матиме такий вигляд:
Трансформатор, потім діодний міст і конденсатор фільтра, далі плата DC-DC перетворювача, а наприкінці — плата вимкнення.
Полярність виводів індикації заряджання я не позначав, оскільки на різних платах вона може відрізнятися. Якщо щось не працює, просто поміняйте їх місцями, змінивши полярність на протилежну.


Переходимо власне до перероблення.
Насамперед я перерізаю доріжки від виходу діодного моста, клем підключення акумулятора та світлодіода індикації заряджання. Мета — від’єднати їх від решти схеми, щоб вона не заважала «процесу». Звісно, можна просто випаяти всі деталі, крім діодів моста, результат буде той самий, але мені було простіше перерізати доріжки.


Потім припаюємо конденсатор фільтра. Я припаяв його безпосередньо до виводів діодів, але можна встановити окремий діодний міст, як я показував вище.
Пам’ятайте: вивід зі смужкою — плюс, без смужки — мінус. У конденсатора довгий вивід — плюс.


Друковані плати зверху зовсім не поміщалися, постійно впиралися у верхню кришку, тож довелося розмістити їх знизу. Тут, звісно, теж не все було гладко: довелося відкусити одну стійку й трохи підпиляти пластмасу, але в будь-якому разі тут їм було значно краще.
За висотою вони навіть мають запас.


Переходимо до електричних з’єднань. Спочатку припаюємо дроти. Спершу я хотів використати товстіші, але потім зрозумів, що з ними просто не розвернуся в тісному корпусі, тож узяв звичайні багатожильні перерізом 0.22мм.кв.
До верхньої плати припаяв дроти:
1. Ліворуч — вхід живлення плати перетворювача, підключається до діодного моста.
2. Праворуч — білий із синім — вихід плати перетворювача. Якщо використовується плата вимкнення, підключаємо до неї, якщо ні — до контактів акумулятора.
3. Червоний із синім — вихід індикації процесу заряджання; якщо використовується плата вимкнення, підключаємо до неї, якщо ні — до світлодіода індикації.
4. Чорний із зеленим — індикація завершення заряджання. Якщо використовується плата вимкнення, підключаємо до світлодіода, якщо ні — нікуди не підключаємо.

До нижньої плати поки припаяні лише дроти до акумулятора.


Так, зовсім забув: на лівій платі видно світлодіод. Річ у тім, що я зовсім забув і випаяв усі світлодіоди, які були на платі, але проблема в тому, що якщо випаяти світлодіод індикації обмеження струму, струм не обмежуватиметься. Тому його треба залишити (на платі позначений як CC/CV), будьте уважні.

Загалом з’єднуємо все так, як показано на фото; фото клікабельне.


Потім клеїмо на дно корпусу двосторонній скотч. Оскільки нижній бік плат не зовсім гладкий, краще використовувати товстий. Загалом, кожен робить як йому зручно: можна приклеїти термоклеєм, прикрутити саморізами, прибити цвяхами :)


Приклеюємо плати, ховаємо дроти.
У результаті мають залишитися вільними 6 дротів — 2 до акумулятора, 2 до діодного моста і 2 до світлодіода.


На жовтий дріт не зважайте, це окремий випадок: у мене знайшлося лише реле на 24 Вольта, тому я живив його від входу перетворювача.
Готуючи дроти, завжди намагайтеся дотримуватися кольорового маркування: червоний/білий — плюс, чорний/синій — мінус.


Підключаємо дроти до штатної плати зарядного пристрою. Тут, звісно, у кожного буде по-своєму, але загальний принцип, думаю, зрозумілий. Особливо уважно треба перевірити правильність підключення до клем акумулятора; краще заздалегідь перевірити тестером, де плюс, а де мінус. Втім, те саме стосується і входу живлення.


Після всіх цих маніпуляцій обов’язково треба перевірити й, можливо, заново встановити вихідну напругу плати перетворювача, адже під час монтажу можна збити налаштування й отримати на виході не 12.6 Вольт (напругу трьох літієвих акумуляторів), а, наприклад, 12.79.
Також можна підкоригувати і струм заряджання.

Оскільки налаштовувати поріг спрацьовування індикації завершення заряджання не дуже зручно, рекомендую купити плату з двома підлаштувальними резисторами — так простіше. Якщо купили плату з трьома підлаштувальними резисторами, для налаштування треба підключити до виходу навантаження, що приблизно відповідає 1/10 — 1/5 встановленого струму заряджання. Тобто якщо струм заряджання 1.5 Ампера, а напруга 12 Вольт, це може бути резистор номіналом 51-100 Ом потужністю близько 1-2 Ватт.

Налаштували — перед складанням перевіряємо.
Якщо все зробили правильно, під час підключення акумулятора має спрацювати реле й початися заряджання. У моєму випадку світлодіод індикації при цьому гасне, а вмикається, коли заряджання завершено. Якщо хочете зробити навпаки, можна ввімкнути цей світлодіод послідовно з входом оптопари — тоді він світитиме, поки триває заряджання.


Оскільки в заголовку огляду все-таки вказано плату, а сам огляд присвячений переробленню зарядного пристрою, я вирішив перевірити й саму плату. Через пів години роботи зі струмом заряджання 1 Ампер температура мікросхеми була близько 60 градусів, тому можу сказати, що цю плату можна використовувати зі струмом до 1.5 Ампера. Втім, я підозрював це від самого початку: за струму 3 Ампера плата, найімовірніше, вийде з ладу через перегрівання. Максимальний струм, за якого плату ще можна відносно безпечно використовувати, — 2 Ампера, але оскільки плата розташована в корпусі й охолодження не дуже добре, рекомендую 1.5 Ампера.


Усе, скручуємо корпус і ставимо на повний цикл. Щоправда, перед цим мені довелося розрядити акумулятор, бо я зарядив його під час підготовки попередньої частини.
Якщо до зарядного пристрою підключити заряджений акумулятор, реле спрацьовує на 1.5-2 секунди, а потім знову вимикається, оскільки струм низький і блокування не спрацьовує.


Так, а тепер про хороше й не дуже.
Хороше — переробка вдалася, заряджання йде, плата від’єднує акумулятор — загалом усе просто, зручно й практично.
Погане — якщо під час заряджання вимкнути живлення зарядного пристрою, а потім знову ввімкнути, заряджання автоматично не почнеться.
Але є значно більша проблема. Під час підготовки я використав плату з попереднього огляду, але там же писав, що плата без контролера, тому повністю блокуватися не вміє. А ось «розумніші» плати в критичній ситуації повністю вимикають вихід, а оскільки він водночас є і входом, то після підключення до зарядного пристрою, який я переробив вище, він не запуститься. Для запуску потрібна напруга, а платі для запуску потрібна напруга :(

Є кілька способів розв’язати цю проблему.
1. Поставити між входом і виходом плати захисту резистор, через який на клеми надходитиме струм для запуску зарядного пристрою, але я не знаю, як поведе себе плата захисту, та й перевірити немає на чому.
2. Вивести вхід для зарядного пристрою на окрему клему акумулятора — так часто роблять в акумуляторному інструменті з літієвими акумуляторами. Тобто заряджаємо через одні контакти, розряджаємо через інші.
3. Узагалі не ставити плату відключення.
4. Замість автоматики поставити кнопку, як на цій схемі.

Угорі варіант без плати захисту, унизу — просто реле, оптрон і кнопка. Принцип простий: вставили акумулятор у зарядний пристрій, натиснули кнопку — заряджання почалося, а ми пішли відпочивати. Щойно заряджання завершиться, реле повністю від’єднає акумулятор від зарядного пристрою.

Звичайні зарядні пристрої постійно намагаються подати напругу на вихід, якщо вона нижча за певне значення, але такий варіант доопрацювання незручний, а з реле не надто й придатний. Але я ще подумаю, можливо, вдасться зробити все як слід.


Що можна порадити щодо вибору способу заряджання акумуляторів:
1. Просто використати плату з двома підлаштувальними резисторами (вона є в огляді) — просто, цілком коректно, але краще не забувати, що зарядний пристрій увімкнений. Думаю, день-два проблем не буде, але я б не радив їхати у відпустку й забувати зарядний пристрій увімкненим.
2. Зробити, як в огляді. Складно, з обмеженнями, але правильніше.
3. Використовувати окремий зарядний пристрій, наприклад, відомий Imax.
4. Якщо у вашому акумуляторі збірка з двох-трьох акумуляторів, можна використовувати B3.
Це досить просто й зручно.


5. Взяти блок живлення й трохи доопрацювати його. Щось подібне я робив у цьому огляді.


6. Зробити повністю власний зарядний пристрій, з усіма функціями автоматичного вимкнення, правильним заряджанням і розширеною індикацією. Найскладніший варіант. Але це тема третьої частини огляду, втім, там же, найімовірніше, буде й перероблення блока живлення на зарядний пристрій.

Крім того, я часто бачу запитання щодо балансування елементів в акумуляторі. Особисто я вважаю, що це зайве, адже якісні й підібрані акумулятори не так просто розбалансувати. Якщо хочеться простого й якісного рішення, набагато легше купити плату захисту з функцією балансування.

Нещодавно запитували, чи можна зробити так, щоб зарядний пристрій умів заряджати і літієві, і кадмієві акумулятори. Так, зробити можна, але краще не треба, адже, крім різної хімії, акумулятори мають і різну напругу. Наприклад, збірці з 10 кадмієвих акумуляторів потрібно 14.3-15 Вольт, а з трьох літієвих — 12.6 Вольта. Через це потрібен перемикач, який можна випадково забути перемкнути. Універсальний варіант можливий, лише якщо кількість кадмієвих акумуляторів кратна трьом: 9-12-15. Тоді їх можна заряджати як літієві збірки 3-4-5. Але в поширених акумуляторах для інструментів стоять збірки з 10 елементів.

На цьому, здається, все. Я постарався відповісти на деякі запитання, які мені ставлять у приватних повідомленнях. Крім того, огляд, найімовірніше, буде доповнено відповідями на ваші наступні запитання.

Придбані плати цілком працездатні, але мікросхеми, найімовірніше, підроблені, тому навантажувати їх краще не більш ніж на 50-60% від заявленого.

А я поки думаю, що має бути в правильному зарядному пристрої, який робитиму з нуля. Поки що в планах —
1. Автоматичний запуск заряджання після встановлення акумулятора
2. Перезапуск після зникнення живлення.
3. Кілька рівнів індикації процесу заряджання
4. Вибір кількості акумуляторів і їхнього типу за допомогою джамперів на платі.
5. Мікропроцесорне керування

Хотілося б також дізнатися, що вам було б цікаво побачити в третій частині огляду (можна в приватні повідомлення).

Хотів застосувати спеціалізовану мікросхему (здається, навіть безкоштовний зразок можна замовити), але вона працює лише в лінійному режимі, а це нагрівання :((((

Можливо, стане в пригоді, посилання на архів із трасуваннями та схемами, але, як я писав вище, додаткова плата, найімовірніше, не працюватиме з платами, які повністю від'єднують акумулятори.