SC6038 чи зарядний пристрій для батареї 7.4V власноруч.

Якось я відволікся від оглядів різноманітних саморобок, які є моєю основною темою.
У цьому огляді вирішив виправити це упущення.
Отже, зустрічайте зарядний пристрій із балансуванням для батареї з двох літієвих акумуляторів.


Почну, як завжди, з класики. З того, як усе приїхало.
Знаю, що є читачі, яким не подобаються фото розпакування. Але не показати цього я не міг.
Мікросхеми їхали з трек-номером. Скільки саме їхали, вже не пам’ятаю, але посилка потрапила на свята, тож швидко це точно не було.
Побачивши у відстеженні, що мікросхеми прибули до мого відділення зв’язку, після роботи заїхав по них. Заходжу й кажу: мовляв, мені б бандерольку забрати, а радше конвертик — скільки там можуть займати місця десять мікросхем.
Але продавець мене вразив. Він запакував ці мікросхеми в картонну коробку.
Розміри коробки видно на фото.


Усередині лежав пакет із пухирчастої плівки. У мене були посилки, які добре запакували, але щоб так запакувати — це ще треба постаратися. Продавцеві однозначно респект.
Загалом моє замовлення їхало по-царськи.


Усередині всієї цієї купи пакувального матеріалу все-таки знайшлося моє замовлення.
Усе чинно й акуратно: пакет із застібкою та надрукована вкладка з назвою мікросхем.
Якби продавець ще й даташит поклав, я б, мабуть, цього вже не витримав, але, видно, він знає міру :)))))


Видно, що все моє замовлення на місці, мікросхеми — у стандартній стрічці.


Маркування на мікросхемах чітке, але дуже лаконічне, виробника взагалі не вказано.


Чомусь мені здавалося, що знизу в цих мікросхем має бути теплорозсіювальна пластина для паяння. Але знизу нічого немає. У даташиті теж немає уточнень із цього приводу.


Треба було підтвердити замовлення, а як підтверджувати, якщо незрозуміло, чи вони взагалі працюють.
Загалом нашвидкуруч накидав платку для зарядного пристрою.


А після цього спеціально для огляду накреслив схему.
Раптом хтось захоче повторити.


Не наводитиму весь процес виготовлення плат, його дуже докладно описано в моєму огляді паперу для цієї справи.
Але на виході я отримав ось це.


А до цього вже підібрав усі необхідні деталі. Щоправда, на фото не всі деталі: світлодіоди й конденсатор додав пізніше.
Замість двох світлодіодів краще використати один двоколірний, із двома виводами.
Червоний колір показує процес заряджання, зелений — що акумулятор заряджений.


У результаті в мене вийшла ось така платка.
Струм заряджання я виставив 400мА, бо більше мені й не потрібно було, та й мікросхема суттєво нагрівається (градусів до 100). Правильніше було б зробити двосторонню плату й з’єднати сторони великою кількістю перемичок, але я вчинив трохи інакше.
На платі (а особливо на кресленні друкованої плати) видно дві перемички, вони виконують роль тепловідводу.
Якщо припаяти до цих перемичок зі зворотного боку шматочок фольгованого склотекстоліту, тепловідвід покращиться. Хоча й самі перемички допомагають доволі непогано.
Тому, попри те, що фактично вони нічого не з’єднують, запаювати їх усе-таки треба.

Струм заряджання розраховується за формулою — IOUT =Vcs/RSET
Де Vcs — значення внутрішньої опорної напруги, що становить 200мВ, а RSET — опір вимірювального резистора.
Тобто в моєму варіанті струм дорівнює — 200/0.5=400мА.


А ось так усе це виглядає трохи ближче.
Замість резисторів на 10к стоять 12к, бо 10к закінчилися.


У реальності струм заряджання виявився трохи меншим.
Початковий струм заряджання становив 370мА


Приблизно через 20 хвилин я ще раз виміряв струм заряджання, а заодно й температуру мікросхеми — вона становила 100.1 градуса.
Насправді це не так страшно: за такої температури вона цілком може довго й щасливо працювати.
Таку температуру спричиняє ще й те, що плата живиться від 12 Вольт; якщо знизити напругу до 10 Вольт, температура помітно падає.
Загалом, отримати більший струм можна, але за двох умов: не завищувати вхідну напругу й збільшити тепловідвід.
Після прогрівання струм упав до 350мА
Заодно перевірив: мікросхема не боїться замикання вхідних проводів.


Окремо варто сказати про особливість цього пристрою загалом — балансир акумуляторів.
Думаю, для багатьох не секрет, що при послідовному з’єднанні елементів може виникнути дисбаланс, адже ємність акумуляторів не буває ідеально однаковою.
Схему балансира я описував в огляді перероблення акумулятора радіостанції Kenwood.
Тут застосував те саме рішення, але цього разу вирішив провести невеликий експеримент.
До мене потрапили два акумулятори 18650 ємністю близько 1800мА·год. Так склалося, що один був майже розряджений, а другий — майже заряджений.
Я під’єднав акумулятори до плати й почав періодично вимірювати напругу та записувати її в таблицю. Дані я заносив не через чіткі проміжки часу, бо не завжди міг це зробити, та й увесь процес тривав близько двох діб (різниця була дуже великою).
Нехай вас не дивує, що сумарна напруга батареї зростає: це не вічний двигун :)
Просто заряджений акумулятор перебував на своєму «плато», тобто напруга на ньому майже не падала, а на розрядженому швидко зростала, бо він ще не дійшов до ділянки, де напруга ледь повзе вгору.
Плата перекачувала енергію із зарядженого акумулятора в розряджений. Цей процес можна прискорити, наприклад, спробувавши замінити накопичувальний конденсатор на ємніший, але я б цього не робив.
Загалом, ось така таблиця в мене вийшла.


На цьому, мабуть, усе.

Отже, підсумок.
Переваги.
Мікросхеми працюють
Пакування більш ніж чудове.
Продавець нормальний.

Недоліки.
Не виявлено.

Так, звісно, можна було купити готовий пристрій, але не завжди вдається знайти готовий потрібного розміру, та й іноді мікросхеми доводиться використовувати у власних розробках.

Сподіваюся, інформація була корисною та цікавою. Вибачте, сьогодні без котика :(

Ну і, як завжди, матеріали для завантаження, даташити, друкована плата, схема.