Чотириканальний зарядний пристрій Vapcell S4 plus зі струмом заряджання до 3 А на слот

Ті, хто читає мої огляди акумуляторів, напевно помічали, що практично жоден тест не обходиться без «тренувального» циклу, який проводиться за допомогою відносно простого зарядного пристрою. Огляд цього пристрою я зробив огляд понад 5 років тому, і весь цей час він служив мені вірою і правдою. Але, на мою думку, настав час замінити його на щось зручніше й потужніше, тож сьогодні йтиметься про зарядний пристрій Vapcell S4 plus.


Почну з пояснення, чому слово «тренувальний» узято в лапки. Я скептично ставлюся до поняття «розкачати», коли йдеться про літієві акумулятори, тому для мене цей цикл радше просто підготовчий, а крім того, він дає змогу швидко оцінити ємність.
Багато років я проводжу цей цикл за допомогою відносно простого і, тим не менш, правильного зарядного пристрою. Його «правильність» полягає в тому, що він уміє вимірювати ємність під час розряджання, причому зі струмом 250 або 500 мА (залежно від вибраного струму заряджання). Трохи згодом я ще повернуся до порівняння «віч-на-віч».

Так от, цей зарядний пристрій почав «втомлюватися»: і пружинки вже не ті, і контакти якось погіршали, та й індикатор став трохи тьмянішим. А тут надійшла пропозиція спробувати зарядний пристрій від Vapcell — ну і чому б мені відмовлятися? Взагалі, в інтернеті є його огляд, причому настільки докладний, що навряд чи я зможу його перевершити, та й не бачу сенсу це робити.
Ні, звісно, тести будуть, куди ж без них, але особисто для мене важливою була реальна експлуатація на цілком реальних завданнях. Саме тому огляд виходить зараз, а не два місяці тому, коли я його отримав. Крім того, ви могли бачити його в моїх нещодавніх оглядах акумуляторів, але перейдемо до огляду.

Я отримав його разом з акумуляторами, на цей момент вони вже протестовані й показані. Коробка велика, на ній є вся необхідна інформація про характеристики пристрою та режими роботи.


Усередині упаковки все просто складено, без жодних пінопластових комірок та іншого.
Комплектація гранично проста:
1. Зарядний пристрій
2. Інструкція
3. Блок живлення.

Зауважу, що є варіант без блока живлення в комплекті, він коштує на 6 доларів дешевше, але, як на мене, за такої різниці в ціні має сенс купувати повний комплект.


Інструкція англійською мовою, у ній є інформація про характеристики, а також описані режими роботи й налаштування.
Зовні блок живлення виглядає якісно, а експлуатація показала, що й працює він стабільно. Напруга 12 вольт, струм до 5 ампер, причому, судячи з характеристик зарядного пристрою, він використовує майже всю його потужність.
Вилка без заземлення, штекер підключення до зарядного пристрою має розмір 5.5/2.1, а не 5.5/2.5, як можна було б очікувати за таких струмів навантаження.


Перш ніж перейти до опису, наведу кілька корисних посилань: на сайт виробника, там же є посилання на повний огляд англійською мовою, а також на сайт lacrosse-nn з описом російською мовою. Оскільки пристрій надав безпосередньо виробник, не думаю, що щось порушу, якщо наведу ці посилання на додачу до посилання на офіційний магазин.

Опис
Чотири повністю незалежні канали для заряджання акумуляторів
•Підтримка Li-ion 4.2V (IMR/INR/ICR), Ni-MH, Ni-Cd акумуляторів
•Використання акумуляторів завдовжки до 75 мм (зокрема з платою захисту)
•Підтримка акумуляторів малої ємності
•Спосіб заряджання Li-ion акумуляторів: заряджання постійним струмом (CC) і постійною напругою (СV)
•Автоматичне визначення завершення заряджання за падінням напруги (-dV) для Ni-Cd / Ni-Mh акумуляторів
•Автоматичний і ручний вибір режиму роботи
•Встановлення оптимального струму заряджання в автоматичному режимі на основі аналізу внутрішнього опору акумуляторів
•Швидке заряджання Li-ion / IMR акумуляторів (до 3А на канал)
•Регульований струм заряджання:
Li-ion : 0.25А / 0.5А / 1.0А / 1.5А / 2.0А / 2.5А / 3.0А
Ni-Cd / Ni-Mh: 0.25А / 0.5А / 1.0А
•Регульований струм розряджання: 0.25А / 0.5А / 1.0А (1А у 1-му та 4-му слотах)
•Режим РОЗРЯДЖАННЯ для усунення «ефекту пам’яті» та вимірювання залишкової ємності
•Режим ТЕСТ для вимірювання реальної ємності
•Режим ВІДНОВЛЕННЯ/РЕМОНТ для підвищення напруги надмірно розряджених Li-ion акумуляторів і відновлення ємності Ni-Cd / Ni-Mh акумуляторів
•Визначення внутрішнього опору акумуляторів
•Активація захищених Li-ion акумуляторів
•Дисплей із вимиканням підсвічування
•Відображення на дисплеї інформації про тип акумулятора, час заряджання, струм заряджання, ємність, напругу, внутрішній опір, відсоток заряду й температуру акумулятора

Технічні параметри пристрою
Вхід: 12V DC, 5A
Діапазон струму заряджання 250 ~ 3000mA
Діапазон струму розряджання 250 ~ 1000mA
Вага пристрою: 330г.
Розмір пристрою (Д х Ш х В): 115 х 170 х 40мм.

Зовні нагадує інші моделі зарядних пристроїв, наприклад той самий Opus, чотири екземпляри якого я використовував для підготовки іншого огляду, тож можу порівняти з ним і пристрій, який оглядаю.


А це порівняння з моїм зарядним пристроєм, яким користуюся найчастіше: через нього пройшли майже всі акумулятори, які я перевіряв.
Він також уміє вимірювати ємність під час розряджання, але називається 4S, а не S4, як пристрій, який оглядаю, та й розмір у нього явно менший.


Кожен слот має термодатчик для вимірювання температури елемента. Рішення, звісно, спірне, адже за таких умов досить складно забезпечити нормальний тепловий контакт. Крім того, термодатчик частково нагрівається електронікою самого зарядного пристрою, особливо під час розряджання крайніх акумуляторів.


Зовні може здатися, що влізуть і чотири акумулятори 26650, але ні — я перевіряв. Максимум, що можна втиснути, — це по краях 26650, а посередині пару 21700. Заявлено, що за довжиною підтримуються 21700 із захистом. Судячи з того, що після встановлення «незахищених» 21700 ще залишається місце, цілком вірю, що вони влізуть. У мій старий зарядний можна було встановити або 18650 із захистом, або 21700 без нього.
Пружина надійно утримує як короткі елементи завдовжки 35мм, так і 70мм. На жаль, у моєму старому зарядному короткі акумулятори вже тримаються не так надійно.


Під дисплеєм розташовані три кнопки для керування режимами роботи:
Кнопка MODE (режим)
Натисніть і утримуйте кнопку MODE протягом 2 секунд, щоб змінити режим роботи вибраного слота. Послідовно натискайте кнопку MODE, щоб вибрати один із режимів: Charge (Заряджання), Discharge (Розряджання), Cap test (Тестування), Repair (Відновлення). Щоб змінити режим наступного слота, натисніть кнопку DISPLAY.
Кнопка DISPLAY (дисплей)
Використовується для вибору потрібного слота. Параметри, що відображаються на дисплеї, стосуються одного акумулятора. Послідовно натискайте кнопку DISPLAY, щоб вибрати потрібний слот CH1-CH4 і вивести на дисплей показники відповідного акумулятора.
Кнопка CURRENT (струм)
У режимі Manual користувач може самостійно вибрати потрібний струм заряджання/розряджання.
Протягом перших 6 секунд після встановлення акумулятора в пристрій натисніть кнопку CURRENT, щоб вибрати бажаний струм заряджання. Після підтвердження вибраного налаштування на початковому етапі в режимі Manual струм змінити не можна. Якщо ви вирішите змінити силу струму, потрібно довго натиснути кнопку MODE і кнопкою CURRENT вибрати потрібний струм.

Загалом усе гранично просто, якби не один невеликий нюанс, а то й цілих три:
1. У моєму старому зарядному була одна кнопка: коротке натискання змінювало струм заряджання/розряджання (500/250мА або 500/1000мА), довге — режим роботи: заряджання/вимірювання ємності. Якщо підсвічування згасало, перше коротке натискання знову вмикало його.
2. Окремого вибору слота не було, режими встановлювалися одразу для всіх чотирьох слотів.
3. Вибір струму заряджання не скидає лічильник А·год/Вт·год, а тут лічильник обнуляється, що незручно.
Гранично лаконічно й зручно. Тут же користувачеві надають вибір: можна, наприклад, налаштувати один слот на заряджання, другий — на заряджання, третій — на вимірювання ємності. Але практика показує, що така потреба виникає досить рідко, тому, на мій погляд, не завадив би режим спільного керування, який можна було б вибирати, наприклад, перемикачем.

Збоку, до речі, є перемикач ручного/автоматичного режиму.
У режимі Auto пристрій аналізує внутрішній опір акумулятора й автоматично встановлює оптимальні параметри заряджання та розряджання. Якщо Ви вирішите змінити силу струму, потрібно довго натиснути кнопку CURRENT і вибрати потрібний струм.
Можна встановити попередньо задані значення заряджання:
Струм заряджання Li-ion: 0.25А / 0.5А / 1.0А / 1.5А / 2.0А / 2.5А / 3.0А
Ni-Cd / Ni-Mh: 0.25А / 0.5А / 1.0А
Струм розряджання: 0.25А / 0.5А / 1.0А (1А у 1-му та 4-му слотах)

Як бачимо, насправді режим «Авто» дає змогу вибирати параметри й у ручному режимі. За замовчуванням після подавання живлення вмикається режим заряджання, а струм заряджання залежить від режиму роботи та параметрів акумулятора.


Індикатор явно спеціалізований, тобто призначений для конкретного пристрою з певним набором функцій. На повністю засвіченому дисплеї видно, що пристрій може працювати лише з нікелевими та літій-іонними акумуляторами: ні високовольтні літієві, ні LiFePO4 не підтримуються. Якщо перше не так уже й важливо (принаймні для мене), то відсутність підтримки LiFePO4, на мою думку, — велике упущення. Можливо, так зробили тому, що автоматично вибрати тип акумулятора не вийде, і з міркувань безпеки його не додали, хоча я вважаю, що цей режим потрібен.

Після початкової ініціалізації пристрій вимірює внутрішній опір акумуляторів і, якщо вибрано автоматичний режим роботи, задає струм заряджання. До речі, в одному з режимів роботи, коли було встановлено акумулятор великої ємності з високим опором, мені, наприклад, не вдалося примусово встановити максимальний струм заряджання.

Підсвічування синє, рівномірне. В описі зазначено:
Підсвічування дисплея вмикається після натискання будь-якої кнопки й автоматично гасне через 25 секунд. Режими роботи зарядного пристрою

Насправді все трохи не так: підсвічування світиться, поки триває робота, і гасне, коли всі акумулятори заряджені, розряджені або протестовані, тобто завершено всі цикли в усіх слотах. Якщо потім натиснути будь-яку кнопку (я зазвичай натискав Display), підсвічування вмикається, але більше не вимикається...

Індикатор має не дуже великий кут огляду по вертикалі. Точніше кажучи, нижній край віконця частково закриває нижню частину дисплея, тому краще дивитися зверху, а не спереду.


Якщо акумулятори не встановлено, відображається Null, а якщо встановлено — виводиться вся необхідна інформація про роботу пристрою.


З протилежного боку корпусу є роз'єм живлення та USB.


З боків є кілька вентиляційних отворів, і, скажу я вам, вони тут зовсім не зайві.


Знизу — чотири гумові ніжки, а також знову наведено всі необхідні параметри пристрою. Тож навіть якщо ви загубите і коробку, і інструкцію, все одно буде зрозуміло, що він уміє.


Пристрій має USB-порт і може працювати як повербанк, причому можна задіяти будь-яку кількість слотів. Вихід активується автоматично, щойно з'являється навантаження; якщо його немає, за кілька секунд пристрій переходить у режим очікування. У робочому режимі на екрані відображається відсоток заряду акумуляторів, також передбачено захист від надмірного розряджання: порт вимкнеться, якщо напруга на акумуляторах упаде до 3 вольт.
Усе було б добре, але максимальний вихідний струм становить лише 1 ампер, до того ж список підтримуваних протоколів заряджання дуже скромний. Але режим є, і він працює.


Вихід USB працює лише від акумуляторів, причому тільки літієвих, зате будь-якої ємності й будь-якого розміру. Після подавання зовнішнього живлення він вимикається.


Звісно, зарядний пристрій було повністю розібрано й уважно оглянуто. Зробив я це і просто з цікавості, і щоб зрозуміти, що саме використовуватиму для подальших оглядів акумуляторів. Вище я писав, що є хороший огляд від відомого автора, але чого мені в ньому бракувало, то це саме розбирання.
Щоб розібрати пристрій, потрібно викрутити знизу шість саморізів, чотири з яких заховані під гумовими ніжками.


Загальна якість складання цілком гідна, принаймні якихось явних недоліків я не помітив.


Біля кожного слота видно здвоєні діоди для розв’язки слотів під час роботи перетворювача USB-виходу, вище розташований чип перетворювача.


У перетворювачі застосовано чип FP6276 з максимальним струмом до 5 ампер і синхронною схемою випрямлення, що для заявленого струму в 1 ампер явно має великий запас.


Також на цьому боці встановлено вимірювальні шунти номіналом 0.3Ома: по одному для середніх слотів і по парі для крайніх, де максимальний струм розряджання вдвічі більший. Тут же розташовані контролер, а також польові транзистори керування заряджанням і захисту від переполюсування.


Маркування контролера стерте, поруч є чип HCF4051 — восьмиканальний аналоговий комутатор. Найімовірніше, він стоїть у вимірювальному колі, щоб заощадити входи АЦП мікроконтролера.
Поруч розташовані корпуси з маркуванням TC4953 і 9926A: перший — збірка з двох P-канальних транзисторів, другий — така сама збірка, але з двох N-канальних транзисторів.


Щоб вийняти плату, спочатку треба якось відчепити пружини. Скажу, що зробити це не так просто, як може здатися.
Вийнявши основну плату, бачимо, що всередині є ще одна, з’єднана з основною за допомогою плоского шлейфа.
На додатковій платі встановлено пару контролерів LCD-дисплея, маркування також стерте.
У пластмасі корпусу є спеціальні канали, заповнені теплопровідною пастою. Вони виходять до металевих пластинок біля плюсового контакту акумулятора й потрібні для передавання тепла до датчиків температури.


На зворотному боці основної плати розташовані перетворювачі, що відповідають за заряджання, а також транзистори, які розсіюють тепло в режимі розряджання. Крім того, видно сталеві напрямні, потрібні для зменшення опору рухомого мінусового контакту.


Чипи DC-DC-перетворювачів я розпізнати не зміг: їх чотири, а поруч, відповідно, чотири дроселі. При цьому частина плати в цьому місці залита чимось на кшталт клею.
Вище встановлено пару транзисторів 30N06, які відповідають за розряджання в середніх слотах.


Чотири термодатчики біля плюсових контактів, наскільки я розумію, торкаються металевих пластинок, які показано на самому початку огляду.


Роз’єм живлення на вигляд якісний, поруч — USB-гніздо й дросель перетворювача. По краях — ще пара потужних транзисторів на радіаторах, які використовуються під час розряджання акумуляторів у крайніх слотах.

Як я писав вище, у середніх слотах максимальний струм розряджання становить 500мА, у крайніх — 1А. Відповідно, максимальна розсіювана потужність становить від 12.6Вт на самому початку до 7.8 перед вимкненням, середня — близько 10-11Вт. Але на транзисторах розсіюється не вся ця потужність: частина «осідає» на вимірювальних шунтах і захисних транзисторах. Та все одно потужним транзисторам, показаним на фото, доводиться несолодко, адже, наприклад, корпус ТО-220 дає змогу розсіювати без радіатора до 1Вт, а тут виходить близько 1.5-1.6. Поки я користувався зарядним пристроєм, він працював цілком нормально. Крім того, на відміну від мого старого, тут транзистори рознесені в різні частини корпусу, тому тепло розподіляється рівномірніше й менше локальних перегрівань. Так, мій зарядний пристрій працює так уже кілька років, але транзистори все одно працюють у режимі дуже високого теплового навантаження.


Спочатку я хотів провести різні вимірювальні тести, але потім подумав, що, мабуть, краще показати зарядний пристрій у роботі.
Для початку — робота автоматики, а точніше, те, як вона вирішує, який струм заряджання використовувати. Увесь аналіз ґрунтується на оцінці внутрішнього опору акумулятора: що він вищий, то менший струм заряджання. Наприклад, за 40-60мОм струм становив 1.5А, за 150мОм — уже лише 250мА, а за 25-30 без проблем виставляло 2.5А. Максимальних 3А я, здається, не бачив, хоча пробував із досить високострумовим Samsung 20S, який, відповідно, має малий внутрішній опір.



Після завершення всіх операцій зарядний пристрій вимикає підсвічування, але зображення все одно видно, особливо у світлі фотоспалаху.


Вимірювання ємності. Загалом усе чудово, за винятком однієї дрібної, але неприємної деталі.
У ручному режимі задаю струм заряджання 3 ампери, струм розряджання пристрій виставив сам — 1 ампер, тут усе чудово. Акумулятор розрядився, але далі заряджання відбувалося струмом 250мА. Скажу, що це дуже велика проблема, адже заряджання акумулятора ємністю 5А·год триває понад 20 годин! Так, нещодавно в мене було кілька оглядів акумуляторів VapCell, і я тестував їх цим зарядним пристроєм. Наскільки пам’ятаю, щонайменше у 17 випадках із 18 заряджання також відбувалося струмом 250мА. Щодо одного тесту не впевнений, бо, здається, там було 500мА. Пізніше з’ясував, що струмом 500мА заряджання відбувається, якщо вибрати режим «Авто».
Повний тест виглядає так: заряджання струмом 3А (встановлено вручну), пауза 2 хвилини, розряджання струмом 1А (наскільки я розумію, використовується максимальний струм слота) до напруги 2.6 вольта, заряджання струмом 150мА до напруги 2.9 вольта, заряджання струмом 250мА до напруги 4.2 вольта, припинення заряджання після падіння струму до 100мА.
Праворуч унизу — фото завершення тесту: акумулятор повністю заряджений, виміряна ємність за струму 1А (0.5С) — 1937мА·год (в огляді я отримав 2013мА·год).


Робота з NiMh, а також попутна перевірка режиму відновлення.
Для тесту взяв добряче пошарпані життям і часом акумулятори ємністю 1800мА·год, яким, думаю, років 18–20. На фото видно, що один уже навіть почав протікати.
Увімкнув режим відновлення, але перший слот показав помилку — саме в ньому був акумулятор, що протік. Вийняв його, трохи почистив контакти, встановив знову — далі заряджання пішло без проблем.
За два цикли зарядний пристрій трохи їх розгойдав, але є невеликий нюанс: наприкінці тесту показує ємність, витрачену на заряджання, а не на розряджання.


Видно, що в третього слота трохи дивна ємність. Це був єдиний випадок, коли зарядний пристрій не зміг коректно виявити завершення заряджання за дельтою напруги й припинив заряджання за якоюсь іншою умовою. Акумулятори були ледь теплими, тож тут сварити не буду, тим паче що всі наступні тести пройшли чудово.



Тести коректної роботи визначення завершення заряджання проводилися попутно з тестом вимірювання ємності, а ще в цьому режимі було зручніше їх «розгойдувати».
Загалом було проведено 5 повних циклів заряджання/розряджання для чотирьох акумуляторів, тобто фактично 20 тестів. Усі тести пройшли чудово, але зростання ємності дуже швидко припинилося, і реально я отримав близько 1200мА·год із заявлених спочатку 1800. Після стількох років це дуже навіть непогано, хоча останні 5–6 років акумулятори просто валялися в шухляді столу.


Але, як на мене, робота з літій-іонними акумуляторами все ж актуальніша, і ці тести були мені цікавіші.
Взяв чотири елементи Sony VTC4, огляд яких я також робив кілька років тому.


Повністю зарядив акумулятори й поставив на розряджання максимальними струмами: крайні слоти — по 1А, середні — по 0.5А.


Судячи з датчиків зарядного пристрою, температура крайніх піддослідних становила 61–62 градуси. Причому вона була однаковою і через годину після початку тесту, і через дві, тобто встановилася теплова рівновага.


Окремо мушу сказати про не зовсім коректне вимірювання відсотка заряду. Вище це було помітно, але не так, як хотілося б. На правому фото показано 41% заряду, але насправді акумулятор уже майже розряджений.

Чітко простежується зв’язок між відсотком і напругою на елементі, але не враховано криву розряджання, адже зазвичай напруга падає не зовсім лінійно.
У підсумку маємо таке:
За реальних 65% показує 83
За реальних 3–4% показує 24–25

А оскільки далі напруга падає дуже швидко, то так само швидко зменшується і показаний відсоток заряду. 0% буде за напруги 2.6 вольта.


Під час розряджання контролювалася температура. Отримав три результати: через годину після початку тесту, через дві (завершення розряджання крайніх акумуляторів) і через три з половиною (завершення розряджання середніх акумуляторів).
На диво, акумулятори хоч і добряче нагрілися, але температура не сягнула, на мій погляд, критичних 60 градусів. З огляду на те, що охолодження пасивне, я очікував вищої температури.
Крім того, видно, що температура майже не відрізнялася ні через годину, ні через дві. Відповідно, під час тестування акумуляторів більшої ємності все буде приблизно так само.


Завершення тесту. Тут також є невелике спостереження: наприкінці заряджання й наприкінці розряджання показується напруга, яка була в момент вимкнення, а далі напруга вже не відстежується.
Отримано:
1. 1935мА·год 6.96Вт·год
2. 1902мА·год 6.83Вт·год
3. 1754мА·год 6.22Вт·год
4. 1800мА·год 6.42Вт·год

Здивував такий розкид ємності акумуляторів, хоча вони мають одну дату випуску й експлуатувалися зазвичай однаково.


Звісно, я виміряю реальний струм заряджання/розряджання, але набагато наочніше буде порівняти результати вимірювання ємності моїм основним тестером — EBC-A10H.
Річ у тім, що зазвичай прості зарядні пристрої — і Opus, і LiitoKala, і мій старий — завищують результат. І відбувається це не лише через неточне калібрування (як часто думають), а й тому, що через підвищення температури акумулятори віддають більше, ніж за кімнатної температури.

Але тут на мене чекала дивина: результати майже не відрізнялися. Перевірив акумулятори 1 і 3 — відповідно з першого й третього слотів.
У підсумку:
1. 1935мА·год 6.96Вт·год (VapCell) і 1938мА·год 7.108Вт·год (EBC)
3. 1754мА·год 6.22Вт·год (VapCell) і 1746мА·год 6.471Вт·год (EBC).

Чесно кажучи, я навіть здивувався, що виміряна ємність в А·год практично збігається з показами мого основного тестера. Результати вимірювання у Вт·год відрізняються, але за двопровідного підключення так і має бути: EBC-A10H враховує падіння напруги на контактах, а VapCell — ні.
В обох випадках акумулятори заряджали за допомогою VapCell, а розряджали до 2.6 вольта однаковими струмами (1А перший і 0.5А третій).


Тепер цикл заряджання.
Після запуску з повністю розрядженими акумуляторами зарядний пристрій встановив струм 2–2.5А залежно від опору, і тут теж є «нюанс». Опір вимірюється постійним струмом, тому в повністю розряджених акумуляторів він буде вищим, а в автоматичному режимі струм заряджання може бути меншим, ніж якщо задати його вручну або заряджати акумулятори, заряджені хоча б на 20–30%.
У такому режимі зарядний пристрій спочатку споживав близько 20–25Вт, але через 5–7 секунд потужність зросла до 40Вт завдяки плавному запуску.
Мене це зовсім не влаштовувало, тож довелося перевести його в ручний режим, щоб задати максимальний струм — по 3 ампери на слот.
Тут потужність уже сягала 70Вт (без урахування втрат у БЖ), тобто сам зарядний пристрій споживав близько 60Вт.


Перед переходом заряджання у фазу CV я виміряв температуру й отримав 72 градуси в районі розташування DC-DC перетворювачів. Температура акумуляторів при цьому становила близько 50–53 градусів, корпус блока живлення нагрівся лише до 47 градусів. На термознімку видно, що нагрівання припало на ділянку типового розташування вихідних діодних збірок.


Трохи вимірювань.
Точність напруги під час циклу заряджання. Перевірку проводив за максимального струму 3 ампери.
У всьому діапазоні напруги — від початку заряджання й майже до самого кінця — реальна напруга на акумуляторі була на 70мВ меншою, ніж показував зарядний пристрій. Покази почали збігатися лише тоді, коли струм заряджання знизився, а напруга становила 4.2 вольта.
Напруга завершення заряджання четвертого каналу — 4.1939 вольта. Мій старий зарядний пристрій заряджав до 4.22–4.23 вольта.


Цикл розряджання.
Різницю напруги під час циклу заряджання я ще якось міг пояснити, наприклад падінням напруги на контактах і доріжках плати, а от звідки береться різниця під час циклу розряджання, для мене так і залишилося загадкою.
Річ у тім, що під час заряджання напруга на акумуляторі була трохи меншою, ніж показував зарядний пристрій. Але під час циклу заряджання похибка вимірювання була в той самий бік, що нелогічно, до того ж сама похибка була більшою, хоча струм розряджання втричі менший за струм заряджання.

Загалом різниця між реальною та відображеною напругою становила близько 120–130мВ. Крім того, поки напруга на клемах акумулятора не впала до 4.07 вольта, зарядний пристрій продовжував показувати 4.20 вольта. У мене склалося враження, що це програмна похибка, тобто до реальної напруги просто додавалося певне значення. Інакше я поки не можу цього пояснити, тим паче різниця між реальною та відображеною напругою була однаковою і за 3 вольтів, і за 4.2.


Розряджання вимкнулося за реальної напруги 2.5006 вольта, а зарядний пристрій при цьому показав 2.53 вольта, хоча, наскільки я знаю, заявлено 2.6 вольта. Але тут це не критично, адже зазвичай на цьому етапі крива розряджання різко падає.


Струм заряджання й розряджання.
Оскільки в коло акумулятора було ввімкнено мультиметр, опір зріс, і максимальний струм заряджання, який я зміг встановити, становив 2 ампери. Якщо намагався встановити більше, заряджання все одно відбувалося струмом 2 ампери. Такий собі захист від спроб заряджати «слабкі» акумулятори великими струмами.

1, 2. У всіх режимах спостерігалися коливання струму: наприклад, за струму заряджання 500мА фактично було 480–510мА
3, 4. У режимах 1 і 2А реальне значення струму було заниженим, особливо за 2 амперів.
5, 6. Під час розряджання струм був стабільнішим, хоча й трохи заниженим.


Інші канали поводилися майже так само, наприклад, можна порівняти з першим.
1. Струм заряджання 500мА, різниця між фактичною та відображуваною напругою — 15-20мВ
2-4. За струму 3 ампери різниця становила 60мВ, наприкінці заряджання напруга була 4.1955 вольта.
5, 6. Під час розряджання різниця була в той самий бік, що й під час заряджання, і становила ті самі 120-140мВ, що й у четвертого каналу, що знову свідчить на користь певної програмної «корекції».


Розряджання завершилося за напруги 2.5086 вольта, на екрані зарядного пристрою було 2.53 вольта, як і в четвертого каналу.


Із заряджанням/розряджанням усе також було приблизно так само, як із четвертим каналом.


Осцилограми. Для цього довелося послідовно з акумулятором установити резистор опором 100мОм, який виконував роль шунта для вимірювання струму, відповідно, осцилограф під'єднав до шунта.
Опір 100мОм вибрав як компромісний варіант, щоб було зручніше оцінювати струм і водночас він відносно мало впливав на коло.

Цікаво, що зарядний пристрій показав не 22-32мОм + опір шунта, тобто 122-132мОм, а лише 71мОм, а коли акумулятор трохи підзарядився — узагалі 64мОм. Я вже якось писав, що всі ці вимірювання за допомогою простих зарядних пристроїв дуже відносні, і наведений приклад якраз це підтверджує.


Увімкнення.
Після встановлення акумулятора зарядний пристрій спочатку вимірює його внутрішній опір. Це відбувається за струму 0.5А, потім іде пауза, після чого зарядний пристрій переходить у режим заряджання. У ручному режимі струм заряджання завжди становить 0.5А, в автоматичному — залежить від опору акумулятора. Наприклад, ліву осцилограму знято в ручному режимі, праву — в автоматичному.
Внутрішній опір вимірюється лише один раз — під час установлення акумулятора.


Заряджання.
Нижче наведено чотири осцилограми, зняті за струмів 0.5, 1, 2 і 3 ампери. Щоб зняти осцилограму за максимального струму, довелося трохи «обдурити» зарядний пристрій: я закоротив шунт, установив акумулятор, зарядний пристрій виміряв внутрішній опір і дозволив задати струм заряджання 3 ампери. Із шунтом для вимірювання струму я отримував максимум 2 ампери.
Видно, що тут усе досить красиво: пульсації струму не дуже великі, що свідчить про коректне регулювання.


Розряджання.
А ось тут картина неоднозначна, я б навіть сказав — непоказна. Річ у тім, що розряджання відбувається не в режимі CC, а в імпульсному: струм розряджання перевищує задане значення, але подається переривчасто.
1, 2. Струм 250мА. Я спеціально зробив два знімки екрана, щоб показати «розгойдування». Воно є й в інших режимах, але трохи менше.
3. Струм 500мА
4. Струм 1А

Фактично в мене вийшло, що за середнього струму 250мА акумулятор розряджається імпульсами струму 1.3-2А. Відповідно, за струму 0.5А імпульси вже становлять близько 3.2А, а за 1А сягають 5.2А.

А тепер про те, чим це погано. Під час огляду я кілька разів згадував таке поняття, як внутрішній опір. Так от, він не дуже добре реагує на нелінійний, а імпульсний режим, адже в цьому разі акумулятор нагрівається сильніше, та й навантаження на нього загалом зростає. Спробую пояснити.
Для прикладу візьмемо резистор номіналом 100мОм: коли через нього протікає струм 1А, на ньому буде падіння напруги 0.1 вольта, а розсіювана потужність становитиме 0.1Вт.
Якщо струм становитиме 5А, але час дії буде в 5 разів коротшим (середнє значення залишиться тим самим — 1А), то отримаємо падіння напруги на резисторі 0.5 вольта, або 2.5Вт. Але оскільки час дії в п'ять разів менший, то потужність відповідно становитиме 2.5/5=0.5Вт.

Виходить, що за однакового середнього струму 1А в першому випадку розсіюється 0.1Вт, а в другому вже 0.5Вт. Звісно, усе це сильно залежить від величини внутрішнього опору, але в будь-якому разі спричиняє похибку вимірювання та підвищене навантаження на акумулятор.

На жаль, на цей недолік страждає багато подібних зарядних пристроїв. Думаю, так роблять навмисно, щоб зменшити теплове навантаження на силові транзистори.


Вимірювання внутрішнього опору. Для прикладу наведу порівняння з тестером YR-1030. Видно, що різниця суттєва, але тут є одне велике застереження, і навіть не одне. Річ у тім, що принцип вимірювання в зарядному пристрої та тестері різний: зарядний вимірює на постійному струмі, а тестер — на змінному. Часто в даташитах на акумулятори наведено обидва значення, причому опір на постійному струмі вищий, ніж на змінному.
Крім того, опір на постійному струмі значно більше залежить від рівня заряду акумулятора, на відміну від вимірювання на змінному струмі.


Я все-таки не втримався й розібрав блок живлення. Для початку сподобалося, що корпус на засувках, а не склеєний.


Усередині явно вживана плата, що не може не тішити, адже, найімовірніше, вона ще й фірмова.


1. Повноцінний вхідний фільтр із двома дроселями, термістором і варистором на 470 вольт. Вхідний конденсатор — 68 мкФ
2. Конденсатор у колі живлення ШІМ-контролера Rubycon, але цікаве не це, а те, що блок живлення має не лише захист від перенапруги на виході, а й терморезистор, який відповідає за захист від перегрівання!
3. Дві діодні збірки встановлено на невеликому радіаторі — саме вони «світилися» на термознімку. Поруч також розташований вельми симпатичний трансформатор. На виході блока живлення стоїть синфазний дросель.
4. Вихідні конденсатори також Rubycon, обидва на 25 вольт, але різної ємності: 1500 і 820 мкФ.


Знизу все акуратно: ШІМ-контролер, обв'язка, вузол зворотного зв'язку та захист від перенапруги на виході. Загалом передчуття мене не підвело: блок живлення чудовий, тож свої 6 баксів він однозначно відпрацьовує.


Висновків сьогодні буде багато, і вони будуть доволі неоднозначними.
Почну з того, що скажу: зарядний пристрій працює нормально, свої основні функції виконує на 100%: заряджає, розряджає, коректно вимірює ємність, уміє відновлювати акумулятори, непогано «ловить дельту» під час заряджання нікелевих акумуляторів, не дає встановити великий струм заряджання для «слабких» акумуляторів та й узагалі сам коректно визначає струм, яким заряджатиме.

Тепер про «нюанси».
Заряджання.
Загалом усе працює нормально: зарядний пристрій легко заряджає струмом до 3 ампер усі чотири слоти одночасно, не перезаряджає. У ручному режимі автоматично стартує з 500 мА, а в автоматичному залежно від внутрішнього опору встановлює 2–2.5 А для високострумових елементів.

Розряджання
Тут зауваження лише до самого принципу розряджання — імпульсного, а не лінійного. В іншому питань немає: два слоти до 1 А і два слоти до 0.5 А.

Вимірювання ємності
Усе чудово, за винятком того, що після циклу розряджання заряджання відбувається струмом лише 250 мА (500 мА в режимі авто). Це довго, дуже довго...

Відновлення
Працює, може допомогти відновити нікелеві акумулятори, можливо, і літієві, але тут складніше — я просто не рекомендую використовувати такі елементи. Уміє активувати плату захисту, що вимкнулася через надмірне розряджання.

Загалом.
Якщо порівнювати з «Опусом», то тут більший струм заряджання й немає надокучливого вентилятора, але завдяки вентилятору в Опуса струмом 1 А можна розряджати всі чотири слоти, а тут — лише два.
Оскільки зарядний пристрій має великий струм заряджання, у комплект поклали вельми непоганий блок живлення — на відміну від тих, що давали до Опусів і з якими вони в мене іноді некоректно запускалися, коли були зайняті всі чотири слоти, або грілися як пічки.

Керування.
З одного боку, керувати зарядним пристроєм просто, з іншого — моїм старим керувати ще простіше, але йому бракувало гнучкості, адже режими вибиралися одразу для всіх чотирьох слотів. За два місяці я вже, загалом, настільки звик до нового зарядного пристрою, що перестав помічати різницю в керуванні, хоча хотілося б мати змогу вручну задавати для режиму «вимірювання» ємності не лише струм заряджання на першому етапі, а й для решти режимів.

Недоліки.
Особисто я бачу два ключові недоліки: відсутність підтримки LiFePO4 і малий струм заряджання в режимі вимірювання ємності. Можна ще поскаржитися на відсутність підтримки HV Li-ion, але таких акумуляторів мало. Причому обидва недоліки можна було б усунути програмно, але тут постає питання безпеки: можна встановити LiFePO4, а зарядний пристрій заряджатиме їх до 4.2 вольта. Саме тому в Опуса перемикач розташований усередині корпусу.
Розряджання в імпульсному режимі. Недолік, але, заради справедливості, більшість подібних зарядних пристроїв працює так само.

Чи сподобався мені цей зарядний пристрій? І так, і ні: працює він нормально, вимірює непогано, але все-таки хотілося б підтримки LiFePO4, більше налаштувань і можливості вибирати синхронне керування каналами.

На цьому в мене все. Сподіваюся, було корисно. Якщо є запитання або приклади якихось тестів, буду радий відповісти. У міру використання, можливо, додам ще інформації.