Корпус і блок живлення C400 для перетворювача RK6006

Якось я анонсував новинку від компанії RuiDeng — корпус із блоком живлення, і ось нарешті до мене дістався замовлений комплект. Саме про нього я сьогодні й хочу розповісти.

Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт

Також можна підписатися на оновлення та нові статті в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog


Усе почалося з огляду нової моделі регульованого перетворювача RK6006. Тоді він мені дуже сподобався, але я неабияк здивувався, коли побачив, що компанія RuiDeng випустила для нього не лише корпус, а й первинний блок живлення. Причому блок живлення не якийсь стандартний, а цілком спеціально розроблений для корпусу й нового перетворювача. Звісно, я відразу замовив новинку й ось через деякий час отримав її. На жаль, під час замовлення я трохи помилився й указав львівську адресу, тож посилка ще й помандрувала Україною. Зате тепер це посилка «з історією» (Траса 60).

Загалом отримав я ось таку картонну коробку, хоча, якщо чесно, спочатку очікував звичну коробку з пінопласту. Судячи з усього, упаковку спочатку розробляли для повного комплекту: перетворювач + корпус + блок живлення.


Усередині був корпус, запаяний у плівку, і більше нічого. Тож повторюся: вигідніше купувати саме повний комплект, адже так ви отримуєте ще й кабелі.


1. Спереду — отвір для встановлення перетворювача й пара клем. Клеми найпростіші: штекери тримаються чудово, але затиснути провід не вийде, тому я, мабуть, рекомендував би замінити їх на затискні, як у перетворювачах серії RD-60xx.
2. Ззаду — отвори для виходу повітря, роз’єм живлення та вимикач. Вимикач від початку встановлений правильно: праворуч — увімкнення, ліворуч — вимкнення (якщо перетворювач повернутий до вас передньою панеллю).
3. Ліворуч — перемикач напруги мережі. І тут я навіть здивувався, наскільки добре все продумали: отвір для доступу до перемикача заклеїли плівкою! Чесно, дрібниця, але видно, що про безпеку подбали.
4. Знизу — чотири гумові ніжки, доволі тверді, але блок на столі стоїть надійно.


Корпус рівний, метал товстий, фарбування відмінне. Та й причепитися мені було ні до чого. Загалом я не дуже люблю, коли все йде добре: підсвідомо чекаєш підступу. Але поки що я більш ніж задоволений.


Усередині — плата блока живлення, і тут мушу сказати, що вона явно непроста, адже потрібної напруги можна було досягти, помітно заощадивши на компонентах та їхній кількості.



1. Силові проводи вже припаяні, так само як і провід із роз’ємом для підключення вентилятора.
2. Але вже з вигляду плати зрозуміло, що вентилятор не просто підключений через неї — плата лише використовує цей сигнал.


Вентилятор розміром 40х40х10мм, але розрахований на 12 вольт. Отже, плата блока живлення однозначно лише використовує команду для ввімкнення вентилятора, адже спочатку перетворювач розрахований на вентилятори на 5 вольт, до того ж малопотужні.
Але забігаючи наперед, скажу: вентилятор не лише розрахований на 12 вольт, а й доволі потужний (і, на жаль, шумний). Керується він двома способами: вмикається та вимикається за командою від перетворювача, а також плавно регулює оберти за командою від самого ІІП. Тобто десь на платі вони встановили термодатчик, який може регулювати оберти вентилятора залежно від температури блока живлення.
Фактично сигнал керування вентилятором можна не підключати — він і так працюватиме. І все було б чудово, якби не одне «але»: поріг увімкнення доволі низький, тому вентилятор починає працювати вже за пів години, навіть без навантаження, хоча й на малих обертах.



Конструкція розбирається дуже просто, тут теж усе продумано: роз’єми, клеми, тож відкручуємо 5 гвинтів і виймаємо плату.


Вхідний фільтр — просто класика, бракує лише варистора, а в іншому жодних питань. Хоча ні, є одне: запобіжник міг би бути й більшим, тим паче місце є.
Між діодним мостом і конденсатором установлено низькоомний резистор. Я думав, що він стоїть додатково до термістора, але ні. Просто зверніть на нього увагу — пізніше я до нього повернуся.


1. Діодний міст.
2. Вхідні фільтрувальні конденсатори: пара по 470мкФ, з’єднані послідовно й додатково зашунтовані плівковим конденсатором. Розмір конденсаторів — 36х22мм, максимальна допустима висота корпусу — 41мм.
3. Високовольтні силові транзистори LSB65R099GF встановлені на невеликих радіаторах. Транзистори на 700 вольт, 0.099 Ома, струм до 120А — загалом, як на мене, для ІІП на 400 ват це цілком нормально.
4. Обв’язка транзисторів і розділовий трансформатор верхнього транзистора.


1. Трансформатор із магнітопроводом розміру E42/21/13, чого також цілком достатньо для такої потужності; ліворуч — вихідний накопичувальний дросель, на якому є допоміжна обмотка. Зазначу, що між трансформатором і дроселем вклеєно термостат для захисту від перегрівання. Тут також зазначу, що наявність термозахисту — це добре, але мене більше здивувало те, що його промарковано як NTC4, тоді як NTC1 — це вхідний термістор. А де ж NTC2 і 3? І це ще не все: фактично NTC 4 взагалі не термістор.
2. На виході встановлено діодну збірку MUR3060PT на 600 вольт, 15+15А
3. Три вихідні конденсатори на 220мкФ 80 вольт. Конденсатори такого типу ця фірма встановлює у свої перетворювачі, і претензій до їхньої якості в мене немає. Розміри конденсаторів — 20х10мм. Вихідного LC-фільтра немає.
4. Також на платі виявився вимірювальний шунт, і, судячи з його розташування, він стоїть у вихідній частині.

Виходить, тут є захист від перевантаження інвертора, а також, як доповнення, функція обмеження вихідного струму — оце так, респект!
Це я, власне, до згадки про низькоомний резистор біля діодного моста.


ШІМ-контролер зі своєю обв’язкою встановлено на окремій платі. Там же розташований і невеликий транзистор, найімовірніше, у колі живлення ШІМ-контролера, а на основній платі — захисний супресор.
Застосований ШІМ-контролер NCP1252 від Onsemi.


Біля вихідної частини блока живлення — ціла купа компонентів, є навіть операційний підсилювач, а також можливість регулювання вихідної напруги. За замовчуванням блок видає напругу 68 вольт. Діапазони регулювання не перевіряв, бо це, по суті, вузькоспеціалізоване джерело, а для перетворювача RK6006 оптимально мати на вході близько 68 вольт.
Також зазначу два оптрони: лівий — це зворотний зв’язок, а правий, найімовірніше, стоїть у колі керування вентилятором.
Операційний підсилювач, імовірно, відповідає за дві функції: зворотний зв’язок за струмом і керування вентилятором. Але де саме розташований термістор, я так і не зрозумів. Тут є два варіанти: або він під компаундом, або замість нього встановлено діод.

У допоміжних колах стоять якісь недорогі конденсатори — можливо, це цілком нормально.


Також на платі є транзистор TIP127, він стоїть у колі регулювання обертів вентилятора. При цьому за максимальної потужності напруга на вентиляторі становить близько 12.8 вольта, струм — 100мА.
До речі, на платі ШІМ-контролера вказано дату розробки — 20 вересня 2022 року, тобто майже рік тому. Мабуть, розробку вели давно, але чекали, поки перетворювач надійде у продаж.


Знизу компонентів немає, сама плата відносно чиста, паяння акуратне, захисні прорізи є — майже 5 балів.


Коли я писав анонс, то за фото сказав, що блок, найімовірніше, побудований за класичною напівмостовою топологією. Але коли подивився на друковану плату й уважніше її вивчив, з’ясувалося, що це зовсім не так. Цей ІІП побудований за так званою топологією «косий напівміст».
Про це свідчить те, що тут стік одного транзистора й витік іншого під’єднані до різних виводів первинної обмотки, а також відсутність розділового конденсатора й наявність вимірювального шунта в первинному колі.
Хоча, справедливості заради, я був упевнений, що це напівміст, аж поки не підняв друковану плату. І навіть коли побачив, що встановлено ШІМ у восьмививідному корпусі, подумав, що це щось на кшталт UCC28083.


Дно корпусу закрите пластиковим ізолятором, і все було б чудово, якби не одне «але»: гвинтів кріплення 5, а стійок у корпусі 7. Причому для двох стійок, що залишилися, у пластику також пробито отвори.


Одна зі стійок виходить до отвору під трансформатором, а друга — в район високовольтної частини. Так, вона не потрапляє на доріжки плати, але все ж я вирішив перестрахуватися й наклеїв в обох місцях кружечки з електрокартону із самоклейкою — залишилися від павербанків.



Загалом вхідні конденсатори можна замінити на вищі й трохи більшого діаметра, але запас невеликий, та й, як на мене, така доробка не має особливого сенсу. Єдине, щодо заміни яких конденсаторів я б подумав, — це зелені, але це радше для підвищення надійності.


Ось і зібралися разом дві половинки регульованого блока живлення: власне корпус із первинним ІІЖ та регульований перетворювач.


Установлення гранично просте, до того ж навіть тут усе продумано до дрібниць.
1. Проводи до клемника не перехрещуються, тобто їх від початку виведено так, як у перетворювача.
2. Провід керування вентилятором краще від'єднати від блока живлення, під'єднати до перетворювача і лише потім вставляти його в корпус — так однозначно зручніше.
3. Далі акуратно вставляємо перетворювач на штатне місце.
4. Поправляємо проводи — і, власне, все.

Але, на жаль, тут усе-таки знайшовся прорахунок розробників: вікно під перетворювач трохи завелике, через що «лапки» тримають слабко. Саме тому силові проводи довелося поправити, щоб вони не виштовхували перетворювач із корпусу.


На мій погляд, виглядає більш ніж охайно: нічого не стирчить, не бовтається й не лізе куди не треба.


Увімкнув поки що у відкритому вигляді, щоб за потреби підкоригувати напругу, але нічого робити не довелося: перетворювач показав, що на вході 68.17 вольта.
Принаймні без навантаження на виході я отримав максимальні 61 вольт, вхідна напруга просіла на 40мВ, але насправді це нічого не означає.


Думаю, ви пам'ятаєте, що до перетворювача можна під'єднати зовнішній термодатчик, але, як і у випадку з перетворювачами серії RD-60xx, не передбачено, що він виходитиме назовні. Для запланованих мною завдань він зовні й не потрібен, тому залишив його всередині для вимірювання температури, а точніше — температури силового дроселя.

До речі, тут можна помітити, що перетворювач висунувся з корпусу. Це сталося буквально через те, що я вкладав провід термодатчика. Потім я все поправив і перезняв фото, але вирішив залишити саме це — для наочної демонстрації проблеми.


Особливо тестувати тут, власне, нічого, але деякі випробування я все-таки провів.
Для початку — тест під навантаженням: щонайменше 6 ампер блок без проблем витримує на виході. Можна було підвищити ще, але особливого сенсу я не бачив.


Невеликий термопрогрів: навантаження відносно швидко перегрівалося. І все ж цього вистачило, щоб скласти певне враження.
По-перше, як я писав раніше, вентилятор досить сильно шумить. На жаль, із цим нічого не вдієш, бо треба відводити багато тепла, а корпус компактний.
По-друге, навантаження 360 ват блок витримує впевнено, повітря на виході тепле, але не гаряче.
По-третє, пам'ятаєте, я додавав термодатчик? Так от, на нижній парі фото добре видно, що після зняття кришки температура відразу починає зростати, а варто надіти кришку — і температура знижується.

Загалом, грубо кажучи, пристрій працює нормально, але знімати кришку, як і ставити її навпаки, не рекомендується. Також, мабуть, я б порадив замінити вентилятор на якийсь фірмовий, наприклад Sunon. Не знаю, чи працюватиме він тихіше, але знаю, що точно працюватиме довше.


Одразу виявилися три компоненти з досить високою температурою.
1. Загальний вигляд.
2. Один із резисторів снабера нагрівається до 110 градусів — загалом терпимо.
3. Термістор нагрівається майже до 150 градусів — теж терпимо, але вже на межі. Один із високовольтних транзисторів нагрівається до 100 градусів — нормально, але інший явно холодніший.

Власне, що особисто мені не сподобалося в плані нагрівання. На фото видно гарячий термістор і гарячий транзистор поруч із ним: по суті, вони там нагрівають один одного, тож із цим треба щось робити — або рознести їх у просторі, або доопрацювати схему.

Сильніше нагрівається нижній транзистор напівмоста; імовірно, саме на нього припадає основна частина процесу розмикання кола.



Якось мене не влаштувало, що термістор нагрівається, а ще більше не влаштувало, що він нагріває радіатор одного з транзисторів, тому вирішив трохи доопрацювати блок живлення.
Для цього, по суті, потрібне лише реле, хоча в мене додався ще й резистор, ну і всяка дрібниця на кшталт проводів і стяжки.


Реле з обмоткою на 12 вольт, опір обмотки — 283 Ома.
За напруги 12 вольт струм споживання становить 42мА, нормально запускається за 9 вольт, при цьому струм споживання знижується до 31мА, а споживана потужність — до 0.28 Вт.
Але, власне, тут питання не в споживаній потужності, а в тому, що на платі є напруга близько 14 вольт, яка зайва, і я не хочу, щоб нагрівалося ще й реле. Саме тому я вирішив послідовно з котушкою реле додати резистор на 100 Ом. При цьому на реле буде близько 10 вольт. Можна було додати резистор на 130–140 Ом, але такого не було, а складати з двох я не хотів.


Недалеко від роз’єму вентилятора є конденсатор, на якому присутня допоміжна напруга живлення. Червоним я позначив плюс, синім — мінус, хоча для реле полярність не має значення, але раптом хтось підключатиме щось інше.


Контакти реле підключаються паралельно термістору. Звісно, контакти мають замикатися під час подавання напруги на обмотку реле.


Провід живлення реле проклав поверх плати: не захотів тягнути тонкі дроти під платою, де є висока напруга.


Резистор сховав у термоусадку, а провід у місці згину про всяк випадок також захистив термоусадкою.
Реле приклеїв двостороннім скотчем до перемикача вхідної напруги й додатково притягнув стяжкою до конденсатора.


Ось, власне, і все — можна перевіряти. Перевірка показала, що реле спрацьовує приблизно через 1–2 секунди після ввімкнення блока живлення, а вимикається через 3–4 секунди. На мою думку, чудово. Виходить, якщо вимкнути БЖ, а через 5–10 секунд увімкнути знову, кидка струму не буде, на відміну від повторного ввімкнення з іще гарячим термістором.


Після цього прикрив корпус кришкою й перевірив під майже повним навантаженням. Не скажу, що довго ганяв, але приблизно так само, як і минулого разу.


Навіть побіжного погляду достатньо, щоб помітити: тепер видно нагрівання навіть діодного моста, а найгарячішим компонентом є резистор снабера діодної збірки.
1. Загальний вигляд.
2. Резистор снабера
3. Транзистор також став холоднішим — близько 85–86 градусів, до переробки було понад 100. Вважаю, що це чудово, хоча, на мою думку, допомогло б і збільшення висоти радіаторів, точніше, одного радіатора біля правого транзистора.


Наостанок подивився на пульсації. На жаль, перевіряти довелося з підключеним перетворювачем, тобто навантаження підключалося до перетворювача, а перетворювач — до блока живлення, тому розмах пульсацій вийшов чималий.
1, 2. Навантаження 180 і 360 ват, вихід БЖ
3, 4. Вихід перетворювача, 30 вольт, струм 3 і 6А
5, 6. Вихід перетворювача, 61 вольт, 3 і 6А

Попри те, що до перетворювача на виході є чималий розмах пульсацій, на виході перетворювача все досить гарно. Навіть з урахуванням «голок» я отримав 60мВ, а «тіло» — ще менше.


Усе, тепер уже точно можна зібрати все в робочий стан. На мій погляд, виглядає симпатично.


А ось і спільне фото, щоб було зрозуміло, які розміри. Навіть мій відносно компактний блок на базі ІІП від Meanwell потужністю 500 ват і перетворювача RD6006P виходить у 1,5–2 рази більшим.


З’явилася думка продовжити знімати відео для каналу. Не знаю, чи є в цьому сенс, сподіваюся, що так. Загалом, це відеоверсія огляду, а точніше — доповнення до текстового огляду.


Висновки.
Почну з хорошого. Здебільшого мені сподобалися і корпус, і блок живлення. Корпус із товстого металу, добре й акуратно пофарбований, та й узагалі має чудовий вигляд. Блок живлення також щонайменше на тверду четвірку, а то й вище. Пристойна потужність, хороша стабільність, захист від перевантаження як з боку високої, так і низької напруги, непогана елементна база, захист від перегрівання, автоматичне регулювання обертів засобами самого БЖ.
Є й певні недоліки. Наприклад, не дуже зручні вихідні клеми, завелике вікно для встановлення перетворювача, підвищене нагрівання одного з транзисторів інвертора, хоча до перегрівання ще далеко. Та все ж я вирішив доопрацювати блок. Ну і, мабуть, вентилятор: він досить шумний, саме тому рекомендую використовувати автоматику блока живлення, а не команду від перетворювача.

Особисто на мою думку, перетворювач вартий своїх грошей. Щоправда, ціна коливається, тож треба ловити знижки. А загалом рекомендую: і виглядає добре, і працює нормально. Руиденгам плюс у карму.

Ну а в мене на цьому поки все. Сподіваюся, було корисно, і, як завжди, буду радий вашим коментарям, запитанням, порадам і рекомендаціям.