Блок живлення Sanmim GPA50A-12 — ну дуже цікава модель

Ще один блок живлення, і знову Sanmim, але цього разу на 50 ватів. Чимось він схожий на Meanwell LRS-50-12, який я оглядав буквально нещодавно.
Якщо коротко, то блок живлення дуже цікавий.

Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, писатиму просто про щось цікаве — посилання на акаунт

Також підписатися на оновлення та нові статті можна в телеграм-каналі — https://t.me/KirichBlog


Чим же схожі цей піддослідний і попередній Meanwell LRS-50-12? Ну, щонайменше характеристиками: обидва на 50 ватів, обидва на 12 вольтів, обидва від відомих виробників. Але вони відрізняються розмірами, виконанням і ціною, причому різниця в ціні майже вдвічі, і це іноді може стати вирішальним чинником.
До речі, щодо ціни: цей блок є і на AliExpress, щоправда, ціна чомусь зависока. Можливо, є дешевше — навіть, найімовірніше, є, але, судячи з переглядів і пошуків, у нас Sanmim зазвичай коштує дешевше.

Отже, до цього блока живлення є даташит, скриншоти з якого я, як завжди, наводитиму під час огляду.


Замовив один екземпляр, упакований у коробочку з тонкого картону.


Ситуація така сама, як із попереднім Meanwell: потрібен був на 15 вольтів, але з найближчих у наявності був лише на 12. Хоча в лінійці є шість моделей із усіма популярними вихідними напругами, але, як завжди, найрідкісніші — на 9 і 15 вольтів.


Зовні виглядає навіть по-своєму красиво, та й фірмовий стиль Sanmim тут уже виразно помітний.


Розміри трохи відрізняються від поширенішого формату — двох коробок сірників 2×1 (4×2 дюйми): ширина трохи більша — 58 мм, а не 51.
Так, є певні умовно стандартні розміри, і 2×1 дюйм — один із них.


І щоразу, коли відкриваю даташит блоків цієї фірми, тішить їхній підхід до креслень — красиво :)


Та й сам блок живлення виглядає не менш красиво. Щільність монтажу середня, водночас, наприклад, транзистор можна замінити, не знімаючи радіатора. Та й узагалі майже все розташовано справді зручно.


Майже, але не все. Наприклад, ось мережевий фільтр — він кращий, ніж у Meanwell. Тут не лише повноцінний фільтр, причому з двома X-конденсаторами, а й варистор 14D417. Єдине, до чого можна причепитися, — розташування варистора: якщо він проб'ється, то пошкодить і дросель, і сусідній X-конденсатор.


Усі електролітичні конденсатори виробництва Aishi, і це цілком собі бренд.
1. На вході встановлено конденсатор на 100 мкФ, 400 вольтів; поруч пара конденсаторів і дросель — це коло живлення ШІМ-контролера.
2. Транзистор 12N60NZ встановлено на зовсім крихітному радіаторі.
3. Оптронів два, реалізовано два незалежні кола: загальний зворотний зв'язок і вузол захисту від перенапруги на виході. Якщо перше вийде з ладу, спрацює друге.
4. Вихідні конденсатори — 1000 мкФ, 16 вольтів, і тут я поскаржуся так само, як із Meanwell: хотілося б на 25 вольтів.
5. На виході також є дросель для зменшення пульсацій, після нього встановлено конденсатор на 470 мкФ. Але поруч є ще якісь конденсатори — про них пізніше.
6. Вихідна діодна збірка EBR30L100F



Плата чиста, монтаж акуратний, на мій погляд, навіть кращий, ніж у Meanwell.


1. ШІМ-контролер OB5269. До речі, блок запускається дуже швидко, практично без затримки.
2. Як і в попереднього Meanwell, у снаббері встановлено супресор, але він помітно менший за розміром.

Окремо зазначу, що розвели й коло захисту від перегрівання, причому встановили не один терморезистор, а два, з'єднані послідовно. Оригінально. Як припущення, так виходить краща чутливість, але можу помилятися.


На виході також усе акуратно, знизу видно місце під контролер синхронного випрямляча. Ну от знову, як у Мінвела. Цікаво, який там має стояти чип, хтось знає?
ОС типова, на базі TL431, захист від перенапруги через ланцюг зі стабілітроном і транзистором. На мою думку, це краще, ніж просто стабілітрон з оптроном.,


А тепер повернімося до дивних конденсаторів.
На фото видно, що ліворуч розташований незрозумілий вузол із чотирьох конденсаторів і дроселя. Більші конденсатори на 470 мкФ 25 В стоять перед дроселем, менші на 220 мкФ 16 В — після дроселя.
Нижче явно є місце для встановлення чогось, а біля вихідного роз’єму є нерозпаяний контакт, тобто має стояти роз’єм на 5 контактів, а стоїть на 4.


Пояснюється все просто: у цій серії є моделі з двома вихідними напругами, причому виробник заморочився і зробив не просто два виходи, а два повністю стабілізовані виходи. І це справді круто.
Поясню. У звичайній схемотехніці стабілізація відбувається за найпотужнішим виходом або виходом із найбільшим струмом навантаження, інші стабілізовані лише умовно, бо напруга на них хоч і залежить від основного виходу, але змінюється залежно від навантаження, а точніше — від комбінацій навантажень на виходах.


Тут два виходи мають повну стабілізацію: основний — силами самого БЖ, додатковий — завдяки платі DC-DC. Ну молодці ж.
Але ще більші молодці в тому, що у версії з однією вихідною напругою вони залишили конденсатори й дросель для другого виходу, тож, по суті, можна окремо купити платку перетворювача й отримати два виходи. Або мати другий фільтрований вихід на 12 В.


Регулювання вихідної напруги немає, споживання без навантаження прямує до нуля.


Усі тести проводилися з навантаженням EBC-A10H, для підвищення точності вимірювань використовувалося чотирипровідне підключення.


Під час тесту навантажувальної здатності блок справді здивував: за заявленого максимуму 4,2 А він видав 8 амперів!
Причому точність підтримання вихідної напруги була просто чудовою.


Для цієї моделі заявлено ККД на рівні близько 86–87%.


Але в мене вийшло трохи менше. Хто винен — виробник чи мій ватметр, сказати складно, треба виміряти іншими методами.
ККД вимірювався в діапазоні струмів навантаження 0,5–8 А з кроком 0,5 А.


Так, вище на скриншоті перевірки навантажувальної здатності БЖ не дотягнув до 8 амперів, а насправді навіть «перетягнув» — просто саме під час цього тесту чомусь вимкнувся трохи раніше. Коли я вимірював ККД, БЖ спокійно працював зі струмом на виході 8 амперів і, відповідно, вихідною потужністю 96 Вт.


А як щодо нагрівання? На графіках виробника нічого незвичайного: робочий діапазон від -30 до +60, за вищої температури потужність треба знижувати. При цьому заявлено, що 100% потужності можна знімати в діапазоні вхідної напруги від 85 до 240 В.


Температурний режим перевірявся за струмів навантаження 2, 4, 6, 7 і 7,5 А: спочатку інтервалами по 20 хвилин, потім близько 15 хвилин за 7 А і наприкінці 10 хвилин за 7,5 А. При цьому блок не вимикався, тест зупинив я сам.
У міру прогрівання напруга на виході трохи знизилася з початкових 12,01 В до 11,95 В. І це саме через нагрівання, адже після зняття навантаження на виході так і залишилося 11,95 В, а після охолодження напруга повернулася до початкових 12,01 В.


Температури видно не дуже добре, тому продублюю текстом. Намагався, щоб у центрі опинився трансформатор.
1. 2 ампери, трансформатор — 45 градусів, діодна збірка — 50
2. 4 ампери, трансформатор — 61 градус, діодна збірка — 70
3. 6 амперів, трансформатор — 77, діодна збірка — 92.
4. 7 амперів, трансформатор — 87, діодна збірка — 104.

Температуру діодної збірки наводжу тому, що вона була найгарячішою на платі, і тепловізор перескакував на неї.


7,5 ампера — тут уже цікавіше.
1. Трансформатор — 93 градуси
2. Обмотка трансформатора — 107 градусів.
3. Транзистор — 80 градусів, щось у районі трансформатора нагрілося до 99. Подумав на супресор, але він розташований під платою ліворуч.
4. Вихідна діодна збірка — 128 градусів.

Так, гаряче, дуже навіть, але все ж температури ще не захмарні. Власне, закономірне запитання: а чому не спрацьовує захист? А річ у тім, що терморезистори розташовані під радіатором транзистора, а він нагрівається лише до 80 градусів. І, до речі, мене справді здивувало, що за вихідної потужності близько 90 Вт транзистор на крихітному радіаторі нагрівався лише до 80 градусів.

Але особисто мені здається, що захист від перегрівання реалізовано надто грубо, адже перегрівання можливе. Я б трохи підкоригував це коло, щоб захист спрацьовував раніше. Та попри це, блок нормально працював у такому режимі. До того ж, можливо, захист розраховано на менший струм, але вищу температуру довкілля.


Пульсації, як зазвичай, спочатку ВЧ; фільтр С+С не використовувався, щуп було під’єднано безпосередньо до вихідного роз’єму.
1. Без навантаження частоту знижено, пульсації 20 мВ
2. За навантаження 2.5 А основні пульсації — 20 мВ, з урахуванням «голок» — близько 35 мВ
3. За 5 А картина майже не змінилася, хіба що стало 25 і 45 мВ відповідно.
4. За 7.5 А трохи зросли: основна частина становила 35 мВ, з урахуванням «голок» було 55 мВ.

Як ми знаємо, голки зазвичай досить легко гасяться, вони «осідають» буквально навіть на проводах до пристрою, але й з ними, і з урахуванням майже двократного перевантаження все просто чудово.


На НЧ картина також була цілком нормальною. Щось відносно помітне з’явилося, коли навантажив до 7.5 А, але, на мою думку, це вже явно вище за заявлені 4.2 А, тож результат закономірний.


Висновки.
По-справжньому причепитися я, мабуть, можу лише до «тугого» захисту від перегрівання, адже в усьому іншому блок працював просто чудово.
У підсумку маємо випадок, коли Sanmim виявився кращим за Мінвел і з погляду схемотехніки, і за якістю складання та роботи. Та й розмір у нього менший, а ціна нижча — приблизно вдвічі.

Ну що тут сказати, я дуже приємно здивований, а якщо додати сюди ще й розпаяний другий вихід, але без перетворювача, то це взагалі, на мою думку, супер.
Другий вихід я, до речі, не перевіряв, а оскільки він під’єднаний до тієї самої діодної збірки, але має окреме коло фільтрації, то нічого нового я б не дізнався.

Якщо коротко: однозначно купувати, він точно вартий своїх грошей.

На сьогодні в мене все, сподіваюся, огляд був корисним і, як завжди, дякую за ваші коментарі!