Регульований перетворювач напруги DPS-5020 і корпус для нього

Сьогодні на моєму робочому столі — регульований перетворювач напруги з вихідною напругою до 50 В і струмом до 20 А. Наскільки мені відомо, у лінійці продукції RuiDeng цей перетворювач найпотужніший. Крім того, за характеристиками він дуже схожий на ZXY-6020, який я вже оглядав раніше, тож сьогодні порівняю з ним предмет огляду.
Заодно хочу подякувати одному з моїх постійних читачів, без якого цей огляд навряд чи з’явився б.


Загалом, мій огляд цієї плати, та й продукції цієї фірми взагалі, далеко не перший і навіть не десятий, тож навряд чи я розповім щось кардинально нове. Але все ж постараюся поділитися враженнями, особливо порівняно з модулем іншої фірми. Вважайте цей огляд невеликим доповненням до вже наявних. :)

У попередньому огляді я нарікав, що перетворювач надійшов у простенькій коробці, але цього разу отримав «повний комплект», тобто звичну для інших користувачів велику коробку з пінопласту, усередині якої лежали окреме паковання з перетворювачем і корпус для нього.


Сам перетворювач з усіма аксесуарами запакований окремо, і тут варто подякувати виробникові за те, що він подбав про належне паковання, яке справді захищає його продукцію дорогою до покупця.
На пакованні також розміщено інформацію про модельний ряд і короткі технічні характеристики інших моделей.


Характеристики всього модельного ряду перетворювачів RUIDENG


Ця модель продається у трьох варіантах комплектації:
1. Лише сам перетворювач
2. Перетворювач + USB-адаптер для підключення до комп’ютера
3. Перетворювач + USB + Bluetooth-адаптер.

В огляді буде показано останній, найповніший варіант комплектації, хоча, на мою думку, виробникові не завадило б зробити плату-адаптер для одночасного підключення обох адаптерів. Інакше комплект із двох типів втрачає сенс — використовуватиметься лише один із них. В огляді блока з платою ZXY6020 я показував, як можна під’єднати обидва адаптери одночасно, щоправда, USB-адаптер там був трохи інший.


1. У комплекті була доволі непогана інструкція китайською та англійською мовами, крім тексту є пояснювальні малюнки.
2. Також поклали пару шлейфів для з’єднання модулів і клеми-вилки для підключення проводів до силової плати.
3, 4. Плати USB і Bluetooth я докладніше описував в огляді плати 8005, тому тут наведу лише загальний вигляд.
Якщо коротко, маємо плату Bluetooth і RS232ttl-USB. Обидві мають однаковий роз’єм для підключення до перетворювача, з’єднувальні проводи є в комплекті. Крім того, на платі USB-адаптера є гальванічна розв’язка, а модулю Bluetooth вона, з цілком зрозумілих причин, не потрібна :) Наскільки можу судити, усі ці модулі мають стандартні сигнали RX/TX і живлення 5 В.


Модуль, що встановлюється на передню панель, схожий — та що там схожий, зовні він буквально один в один із модулем DPS8005, тому частково скористаюся інформацією з попереднього огляду.


Спереду розташовані кнопки керування й енкодер, ззаду — два роз’єми для підключення до силової плати.

Керування
1. Три кнопки
Вгору — переміщення меню, зміна параметра, увімкнення режиму зміни напруги. Якщо натиснути й утримувати, активується перша комірка пам’яті.
SET — вхід у режим налаштувань і вихід із нього; якщо натиснути й утримувати, відображається комірка М0, а налаштування скидаються до початкових значень.
Вниз — переміщення меню, зміна параметра, увімкнення режиму зміни струму. Якщо натиснути й утримувати, активується друга комірка пам’яті.

2. Екран, на який виводяться параметри, а також меню керування.
3. Енкодер, за допомогою якого змінюють параметри. Енкодер має кнопку: натискання змінює крок регулювання (на головному екрані) або активує пункт меню (у режимі налаштувань), а тривале натискання блокує чи розблоковує керування.
4. Кнопка активації виходу


Знімаємо задню кришку — до того ж це все одно доведеться зробити, бо вона заважає під’єднати один із роз’ємів. Усередині бачимо лише голу плату з роз’ємами, позначеними LCD і KEY: перший — для дисплея, другий — для клавіатури.
У того ж ZXY6020 конструкція була поділена трохи інакше: силова плата окремо, а «мізки» з кнопками й дисплеєм — окремо. На жаль, у цьому випадку я похвалю саме ZXY, адже порушити його роботу перешкодами значно складніше. Тут же траплялися збої на екрані та в керуванні, якщо дроти підключення проходили поруч із силовими: наведені перешкоди збивали роботу слабкострумових сигналів керування.


А це і є сам перетворювач. Наскільки я можу судити, тут є все: силова частина й «мізки», зовні — лише органи керування та дисплей.


Плата дуже компактна.


Якщо приблизно порівняти її розміри з комплектом ZXY6020, то вона взагалі здається крихітною. Частково це ще й тому, що в ZXY використовується великий радіатор із пасивним охолодженням, а в DPS — активне охолодження. Але навіть так різниця велика.


На одному з довгих боків плати розташовані роз’єми для підключення модуля індикації та керування, а також невеликий роз’єм для Bluetooth-модуля або USB-конвертера.


1. Вхідні клеми самі по собі непогані, але затиснути в них одинарний дріт як слід не вийде — доведеться використовувати комплектні «вилочки», інакше дріт виштовхує.
2. На вході встановлено три конденсатори 470 мкФ 63 В. На мій погляд, напругу конденсаторів, особливо з огляду на імпульсний характер навантаження, вибрано впритул. Якщо плата використовується за максимальної вхідної напруги 60 В, я б замінив їх на щось пристойніше — з напругою 80 або 100 В.
3. На виході встановлено три конденсатори й шунт для вимірювання струму, складений із трьох дротин. Перед шунтом стоять 2×470 мкФ, після нього — 1×330 мкФ, усі на 63 В, але тут вони працюють за напруги до 50 В, тож запас у них більший. Сумарна ємність вихідних конденсаторів становить 1270 мкФ, що накладає обмеження під час роботи з «ніжними» навантаженнями на кшталт світлодіодів тощо. Не рекомендується підключати таке навантаження в режимі CC за значно завищеної вихідної напруги порівняно з очікуваною. Наприклад, якщо розрахункове падіння напруги на світлодіодному модулі становить 10 В, то краще не виставляти більше ніж 11 В. А ще краще спочатку підключити його, а потім поступово підвищувати напругу.
4. На виході встановлено накопичувальний дросель, намотаний трьома дротами досить великого перерізу. Сам дросель менший за той, що використовується в ZXY, але частково це пояснюється тим, що там потужність була понад 1200 Вт, а тут — 1000 Вт.


Вхідний стабілізатор напруги, який живить усю електроніку плати, а також мікроконтролер.


Радіатор досить маленький, зверху встановлено вентилятор, який керується автоматично залежно від температури під радіатором. Для цього на платі є термодатчик.


Як і в ZXY, знизу нічого цікавого немає.


1. А ось цього моменту я не зрозумів: на вході встановлено пару польових транзисторів. Поки що можу припустити лише одне — захист від переполюсування на вході. Але навіщо він тут...
2. Живлення низьковольтної частини забезпечує XL7005A. Це ШІМ-контролер, розрахований на вхідну напругу до 80 В, але, чесно кажучи, цей вузол мені не подобається. У блоках живлення на базі плат ZXY я послідовно встановлював у ланцюг живлення стабілітрон, щоб знизити напругу, яка надходить на вузол додаткового живлення. Це зменшує нижню межу діапазону вхідної напруги, але підвищує надійність вузла живлення. Достатньо встановити щось на кшталт 1.5KE10.
3. Невеликий стабілізатор на 3,3 В, імовірно, для живлення мікроконтролера.
4. І власне сам мікроконтролер, а знизу, схоже, якийсь невеликий операційний підсилювач.


Подивімося, що під радіатором. Для цього достатньо викрутити два гвинти й від’єднати роз’єм живлення вентилятора. До речі, гвинти кріплення були затягнуті не дуже сильно, тож рекомендую перевірити їх перед початком експлуатації.
Крім того, не завадило б замінити термопрокладку на термопасту, але, на жаль, для цього транзистори мають бути точно в одній площині, а так буває не завжди. Та й сам принцип відведення тепла від корпусів транзисторів недосконалий, адже матеріал, з якого виготовлено корпус елемента, погано проводить тепло.


Під радіатором розташовані чотири потужні транзистори й інша дрібнота.


Силовий вузол виконано за схемою синхронного випрямляча: два транзистори працюють як вхідний ключ, а друга пара замінює діод. Схемотехніка — Stepdown із синхронним випрямлячем.
Таке рішення помітно підвищує ККД, і ZXY у цьому плані точно програє, адже там усе значно спрощено.
Усі чотири транзистори AOD2810 — N-канальні, на 80 В, з опором 8.5 мОм і струмом до 46 А.
У центрі видно термодатчик із позначенням RT1


1. Як основний ШІМ-контролер застосовано TL594 — вдосконалений аналог добре відомої TL494. Трохи дивно бачити настільки стару мікросхему в доволі новому пристрої, адже вона вже морально застаріла, а альтернатив є значно цікавіших.
2. Поруч із ШІМ-контролером розташований здвоєний операційний підсилювач Rail-to-Rail SGM8582. Не скажу, що я повністю розбирав схемотехніку цього перетворювача, але на цей ОП надходить вихідна напруга (звісно, через подільник), тож припускаю, що цей підсилювач стоїть у колі вимірювання струму й напруги самим мікроконтролером.
3. Судячи зі схеми підключення, це драйвер польових транзисторів, а оскільки застосовано N-канальні транзистори, то, відповідно, драйвер верхнього плеча.
4. А от цей вузол я не зрозумів. Спочатку вирішив, що це низькоомний резистор як шунт, а поруч — мікросхема контролера синхронного випрямляча, але біля резистора є ще один маленький польовий транзистор...
Ні, найімовірніше, це справді вузол керування синхронним випрямлячем, але як він працює, я не зовсім зрозумів.


Під шунтами знайшлися ще компоненти. Загалом монтаж плати дуже щільний, водночас нижній бік плати порожній, хоча, як на мене, частину компонентів можна було перенести туди.


1. Ще компоненти під шунтами
2. Світлодіод індикації перегорання вихідних запобіжників.
3, 4. А ось і самі запобіжники. Досить незвичні за співвідношенням розмірів і струму в 20 А. На виході встановлено два паралельно, на вході — один, адже за нормальної експлуатації вхідний струм не перевищуватиме 20 А, а на виході через стрибки струму така ситуація цілком можлива.


Підключення гранично просте: два шлейфи між модулем передньої панелі та перетворювачем позначені на платі, тож треба просто з’єднати однойменні. Модуль Bluetooth або USB підключити неправильно взагалі проблематично — роз’єм на платі лише один.
Пам’ятайте, що з’єднувальні дроти не мають проходити поруч із силовими!


Для початкових тестів я використав свій звичний регульований БЖ на базі ZXY6005.


Діапазон вхідної напруги становить 6-60 В, за вхідної напруги 6 В споживаний струм — 70 мА. Якщо підняти напругу до 60 В, струм падає до 10 мА, але потужність зростає в півтора раза.


Версія прошивки контролера — 1.6, а в нещодавно показаного мною 8005 була попередня, 1.5, але різниці я не помітив.
Меню налаштувань ідентичне DPS8005, різняться лише діапазони вихідної напруги й струму, а також потужність, але це цілком логічно. Решта налаштувань точно такі самі.
>

Оскільки налаштування й керування ідентичні попередньому перетворювачу, я скопіюю опис і зображення з минулого огляду. Якщо вас цікавить докладніший опис керування або його особливостей, краще прочитати це в огляді DPS8005, адже тексту багато, і переносити його весь ще й сюди немає сенсу.



Як і минулого разу, відзначу доволі непогану точність як вимірювання, так і встановлення вихідних параметрів.
Спочатку вимірювання вхідної напруги. Хоча цей параметр не дуже критичний, навіть у найгіршому випадку (максимальна вхідна напруга) точність становила чотири останні цифри, а в решті діапазону — 1–3 цифри.


Тут я перевіряв одразу два параметри: точність встановлення вихідної напруги та похибку її вимірювання самим контролером перетворювача. І знову скажу, що, на мою думку, все добре: під час вимірювання найбільше відхилення становило дві останні цифри, а під час встановлення — ще менше. Максимальна розбіжність під час встановлення становила 0.01 Вольта.


Зі струмом ситуація трохи гірша: наприклад, замість 10 мА я отримав 20, а замість 20.1 Ампера — лише 20.73, але в решті діапазону все було краще.
А от вбудований вимірювач у цьому режимі працює гірше, що, власне, підтверджує сказане мною вище: точність встановлення вихідних параметрів вища за точність їх вимірювання контролером перетворювача.


Далі перевіримо рівень пульсацій, адже, на мою думку, це навіть важливіше за точність встановлення напруги та струму.
За «живильник» правитиме «конкурент» на базі ZXY6020.


Вхідна напруга в усіх тестах — 60 Вольт, вихідна — 25 Вольт.
1. Без навантаження
2. 2.5 Ампера
3. 5 Ампер
4. 7.5 Ампера
5. 13 Ампер
6. 20 Ампер

Як на мене, рівень пульсацій дуже великий, але гірше інше — власне характер пульсацій: це не короткі піки, а виразна пилка. Але про це згодом.


Спробуємо на максимальній для мого БЖ потужності — близько 700 Ватт.
Вхідна напруга — 60 Вольт, вихідна — 34 Вольти, струм навантаження — 20 Ампер.


Розмах пульсацій від піка до піка становить близько 160 мВ.


Пам’ятаючи, що ці плати чутливі до блока живлення, я вирішив перевірити з іншим. Цього разу це був БЖ 48 Вольт 5 Ампер, але вихідну напругу в ньому було піднято приблизно до 52 Вольт.


Вихідна напруга — 21 і 30 Вольт, відповідно навантаження — близько 135 і 270 Ватт, струм — 6 і 9 Ампер.
Власне, нічого не змінилося.


Вирішивши все-таки довести цей тест до кінця, я взяв лінійний БЖ, який уже точно не мав би створювати жодних завад.
Хоча, справедливості заради, коли я проводив тест роботи без навантаження й бачив пульсації, то пробував від’єднувати блок живлення від мережі, щоб він працював від своїх вхідних конденсаторів, але різниці не було.

На виході 3 Вольти, струм навантаження 16 Ампер, на вході відповідно 20 Вольт і струм близько 2.6 Ампера.


1. Без навантаження.
2. Напруга 3 Вольти, струм 16 Ампер.

Ну що тут сказати: так, пульсації зменшилися, але ж і напруга на виході невелика, як і потужність — лише близько пів сотні ватів.
Загалом пилка на виході — цілковита «заслуга» саме перетворювача, а не блока живлення, причому блоки живлення майже ні на що не впливали.


І останній тест — на нагрівання. Для цього я під’єднав одразу два навантаження й навантажив перетворювач приблизно на 650 Вт, що становить 65% від максимальної потужності.


Подивився на плату тепловізором через п’ять хвилин, а потім ще приблизно через 15 хвилин — нічого не змінилося.
ККД спеціально не вимірював, але, загалом, мені цілком вистачило оцінки за тепловиділенням, і можу точно сказати, що ККД плати на високому рівні: навіть за 65% навантаження компоненти були ледь теплими, а дросель узагалі мав температуру тіла.
Найгарячіший компонент на платі — перетворювач живлення електроніки.



Поки що відкладемо перетворювач убік і перейдемо до корпусу.
На додачу до плати перетворювача магазин запропонував корпус. Я не став відмовлятися й узяв його «за компанію», хоча скептично ставлюся до конструкцій із зовнішнім живленням, про що кілька разів писав у коментарях.

Посилання на корпус, ціна $23.37 (варіант 2).



Корпус досить охайний, є всі необхідні отвори для встановлення вимикача й клем, а також отвір для USB-роз’єму — власне, цим він і відрізняється від звичайної версії.


Усередині корпусу лежав об’ємний пакет із кріпленням та іншими аксесуарами.


Конструкція проста, як кут будинку: дві П-подібні частини, які разом утворюють коробочку. Кришка була прикручена парою гвинтів.


Усього до комплекту входять чотири пакети з різними дрібницями.


1. В одному пакеті були дроти й вентилятор
2. Вентилятор на 5 В, розмір 40 мм.
3. Переріз комплектних дротів — близько 2.5 мм²; для порівняння, ліворуч звичайний дріт 2.5 мм², праворуч — 1.5 мм²
4. У другому пакеті були клеми, ніжки й вимикач живлення.
5. Найбільше зауваження — до вимикача живлення: він не призначений для комутації постійного струму, про це трохи нижче окремо.
6. Окремо поклали подарунок — пару простеньких «крокодилів».

Тепер щодо вимикача. Я вже якось писав, що реле, як і вимикач, розраховане на комутацію постійного струму з напругою понад 30 В, — річ не лише нетривіальна, а й зазвичай дорога. Річ у тім, що під час розмикання кола постійного струму, на відміну від змінного, може виникнути дуга — приблизно як під час зварювання. Наслідки досить прості: вимикач або реле згорають зі спецефектами.
Тут вимикач комутує напругу до 60 В. Ситуацію трохи пом’якшує те, що після нього стоять конденсатори й одразу отримати велику напругу між контактами не вдається, але все одно так робити вкрай не рекомендується.


Крім цього, було сім пакетиків із кріпленням, причому кожен тип кріплення лежав в окремому пакеті.


І, звісно, плата живлення вентилятора, яка водночас є своєрідним перехідником від клем до дротів, що йдуть до перетворювача та вимикача.
1. Верх
2. Низ
3. Встановлено перетворювач на тій самій мікросхемі, що й в основному перетворювачі.
4. Також є запобіжник на струм 20 А
5. У комплекті не було гнізда для під’єднання вентилятора, довелося пошукати серед плат, підготовлених до розпаювання, і випаяти його звідти.
6. Звісно, можна просто впаяти дроти в плату, але, на мій погляд, із роз’ємом краще.

До речі, тут цілком можна додати регулювання обертів вентилятора залежно від температури, як я робив у блоці живлення на базі ZXY6005: там терморезистор стояв у колі зворотного зв’язку перетворювача, який живив вентилятор.


Ось тепер майже все, що є на фото, я й запихатиму в корпус.


Спочатку — USB-адаптер для під’єднання до комп’ютера.
Тут усе просто: пластикові стійки й гайки, а також пара гвинтиків. Усе стало просто ідеально.


Вимикач і клеми.


1. Клеми мають пластикову вставку некруглої форми, яка захищає від провертання; таку саму виїмку має й друга пластикова шайба.
2. Після монтажу на кожній клемі має залишитися по одній гайці.
3. Задні клеми розташовуються так, щоб червона була вгорі, інакше не вдасться під’єднати плату живлення вентилятора або доведеться встановлювати її «догори дриґом». Вимикач я розташував так, щоб він вмикався вліво; тоді, якщо вмикати його за звичного положення БЖ екраном до себе, він вмикатиметься вправо. Мені здалося, що так логічніше.
4. Спереду клеми можна встановлювати як завгодно, але я також поставив червону зверху.


Вентилятор, плата, дроти.


Ось тут виявився недолік. Річ у тім, що до плати підключається і вимикач, але діаметр отворів у платі для його підключення явно замалий, а використовувати дроти іншого перерізу неправильно, тому довелося просто припаяти їх зверху контактних майданчиків.


Найскладніше на цьому етапі — не перегріти контакти вимикача під час припаювання дротів, краще паяти трохи перегрітим паяльником. Дріт до вентилятора я сховав під нього, щоб він не потрапив у крильчатку.


1. Усе, що залишилося від комплектних дротів. Звісно, замало, але має вистачити.
2. У комплекті було сім вилочок, якими треба обтиснути кінці дротів. Перед цим краще залудити дріт і не робити кінець надто довгим.
До речі, до плати також додали чотири «вилочки», тож тепер у мене в запасі аж п’ять штук :)


Можна встановлювати плату в корпус, але ви напевно запитаєте: а що це за залізячки зліва внизу, їх начебто не було в комплекті.


Так, я вирішив установити плату трохи «нестандартно», а оскільки під рукою не було нормальних стійок заввишки 25 мм, то я відрізав їх від алюмінієвої трубки. Узагалі краще, щоб стійки були заввишки 26 мм, але 25 теж цілком підійшло б.
Але врахуйте: пластмасові стійки мають залишитися! Плата не повинна контактувати з корпусом, оскільки не всі контактні майданчики під стійками з’єднані із землею.


Такий спосіб установлення плати здався мені найоптимальнішим, оскільки розв’язує три завдання:
1. Охолодження не погіршується (а може, навіть поліпшується)
2. Силові дроти мають мінімальну довжину.
3. Силові дроти ніде не перетинаються з дротами до дисплея та кнопок керування, адже це може спричинити великі проблеми.

Був ще другий варіант установлення плати — компонентами догори, дроселем до передньої панелі. У такому разі роз’єми модуля індикації опиняються біля задньої частини, а дроти прокладаються під платою. Але мені захотілося зробити так, як на фото.


А ось так виглядає начинка мого БЖ на базі ZXY6020.


І хоча знизу друкованої плати розташований полігон землі, дроти до USB-адаптера я все одно скрутив між собою, щоб на них наводилося менше завад.
Залишилося приклеїти ніжки й скрутити коробочку.


Ось і все. До зовнішнього вигляду в мене була лише одна претензія: вгорі є щілина, спричинена трохи неправильно зігнутим металом. В іншому все цілком нормально.


Підключаємо — начебто все працює. Але відразу зазначу, що вентилятор досить помітно шумить, причому шумить постійно, поки БЖ увімкнений.
Заодно виникла ідея підключити його до роз’єму живлення вентилятора на платі перетворювача, але при цьому збільшити розміри радіатора приблизно у 2-3 рази. Тоді ми «вб’ємо одразу двох зайців»:
1. Працюватиме автоматичне регулювання
2. Транзистори охолоджуватимуться приблизно так само, як і з рідним вентилятором.



Запитання щодо цієї та подібних моделей перетворювачів.

Ще під час підготовки огляду деякі мої читачі знали, що я готую огляд цієї плати, і ставили мені різні запитання, на які я зараз спробую відповісти.


Буквально кілька слів про програмне забезпечення. Тут усе майже так само, як у DPS8005. Єдине — програма для 8005 під час запуску з цією платою добряче вилаялася й написала, що треба шукати іншу версію, що я, власне, і зробив. Тут можна завантажити програму для Windows і Android.

Встановив програму — запустилася без жодних проблем. До речі, на цьому скриншоті якраз під’єднано акумулятор і від’єднано зовнішнє живлення, тому на вході плати напруга нижча, ніж на виході.


Подаємо живлення від блока живлення — усе приходить до норми. Блок живлення був налаштований на автоматичне ввімкнення, на виході — напруга акумулятора, струм заряджання — 1 Ампер.


Вкладка розширених параметрів програми.


Наприкінці в мене залишилися подарункові затискачі-крокодили, пара гвинтиків, п’ять клем і Bluetooth-адаптер.
Щодо адаптера ще можна подумати: наприклад, встановити його замість USB або під’єднати їх паралельно, як я робив в огляді ZXY6020.


Ну і спільне фото. Тут, звісно, далеко не всі блоки живлення, які в мене є, але показані мають багато спільного.
ZXY6020S
ZXY6005S
DPS5020

До речі, ZXY6020 і ZXY6005 відрізняються не лише вихідним струмом: у ZXY6020 більше налаштувань, хоча спочатку може здатися, що вони однакові.


Що можу сказати за результатами огляду й тестів.
Спочатку про перетворювач.
Конструкція дуже цікава, ККД справді високий, а параметри добре збалансовані. Програмні можливості самого модуля сподобалися менше, ніж у ZXY, зате можливості програми для комп’ютера/планшета значно ширші. ZXY простіший в керуванні й має вищу частоту оновлення екрана, що робить його зручнішим, але ці модулі досить великі, та й ціна відрізняється приблизно вдвічі.
З погляду схемотехніки краще зроблений саме DPS: у нього верхній ключ — N-канальний, зі спеціальним драйвером; крім того, DPS має синхронне випрямлення й правильніше регулювання обертів вентилятора.
Якби зробити якийсь гібрид ZXY+DPS, то, мабуть, така комбінація наблизилася б до ідеального блока живлення, але, на жаль.

У DPS не сподобалися досить значні пульсації на виході, а також можливість наведень на дроти, що йдуть до екрана й кнопок.
Крім того, на вході встановлено лише один запобіжник на 20 Ампер, і наприкінці експериментів, коли пристрій уже був у корпусі, він перегорів із клацанням. Тобто було подано напругу 52 Вольта, я просто клацнув вимикачем — і запобіжник перегорів. При цьому, схоже, у вимикачі був поганий контакт, і контакти трохи «прикипіли». Після заміни запобіжника перемичкою все працює, як і раніше.
Як на мене, на вході краще також ставити два запобіжники паралельно й додавати їх у комплект для можливої заміни.

Тепер про корпус і його комплектацію.
Акуратне фарбування, непоганий зовнішній вигляд, у вентилятора навіть є отвори у формі гайок, тому монтувати його дуже зручно. У комплекті є все необхідне кріплення, роз’єми тощо, тож складання проходить досить приємно.
Але є й недоліки. Верхня кришка посередині не прилягає до нижньої частини, через що виріб загалом виглядає менш акуратно. На платі немає роз’єму для вентилятора, отвори для під’єднання вимикача замалі за діаметром, дроти — впритул. Якщо встановити плату так, як задумано, то дротів, найімовірніше, взагалі не вистачить.
Вентилятор шумний і працює постійно. Краще замінити його на інший, а штатний радіатор — на більший.
Про вимикач скажу окремо: його взагалі не можна встановлювати, оскільки він не розрахований на комутацію постійного струму за напруги понад 20-30 Вольт, тим паче зі струмом до 20 Ампер. Краще комутувати живлення в колі 220 Вольт до блока живлення.

І знову скажу: особисто мені не дуже подобається сама ідея, коли блок живлення окремо, а перетворювач окремо. Але корпус сподобався, і навіть була думка зробити для нього імпульсний блок живлення потужністю близько 300 Ватт, який помістився б на штатне місце. Тоді можна було б використовувати з ним компактний DPS8-8005 і отримати невеликий та зручний регульований блок живлення на кшталт того ж ZXY6005. В ідеалі взагалі не використовувати силовий вузол перетворювача, а взяти лише зворотний зв’язок і поєднати його зі зворотним зв’язком блока живлення.

Загалом на цьому все. Напевно, щось забув. Якщо є запитання — буду радий відповісти. Сподіваюся, огляд був корисним.