Блок живлення NVVV S-800-70 для перетворювача RD6012

Деякий час тому в продажу надійшла нова версія перетворювача під назвою RD6012. Оскільки до нього потрібен і блок живлення, я замовив у тому самому магазині відповідний блок живлення — у цьому випадку потужністю 800 Вт і напругою 70 вольт.
Огляд буде не дуже довгим — чому саме, стане зрозуміло в процесі, але тести все одно будуть.


Блок живлення і перетворювач я замовив одночасно, їх навіть відправили разом, хоча й окремими посилками. Так вийшло, що перетворювач трохи затримався в дорозі, тож спершу розглянемо блок живлення. Крім того, якщо перетворювач надіслали для огляду, то блок живлення я купив, адже фірма Ruideng лише торгує ними, а виробляє їх зовсім інша компанія.

Упаковка, як завжди, на п’ять із плюсом: велика коробка з пінопласту, усередині якої в окремому, також пінопластовому ложементі щільно зафіксовано блок живлення.


Блок живлення запаяний у поліетилен, у комплекті до нього поклали невеликий пакетик із резистором.


Якщо коротко, цей резистор треба під’єднати паралельно до виходу, якщо блок живлення без навантаження пищить, тобто просто навантажити його. Опір резистора — 2 кОм, відповідно, розсіювана потужність становитиме 2.45Вт.
Якщо блок живлення не пищить або вас влаштовує його робота, резистор краще не встановлювати — навіщо розсіювати зайве тепло.


Кришка майже дзеркальна, габаритні розміри блока живлення — 240х124х65мм.


Клемник має кришку, праворуч розташовані світлодіод індикації ввімкнення та підлаштувальний резистор для встановлення вихідної напруги.
На протилежному торці — отвори для виходу повітря від вентилятора.

За даними з наклейки, блок живлення має такі характеристики:
Вхідна напруга — 100-120 або 200-240 вольт, за замовчуванням вибрано 200-240.
Вихідна напруга — 70 вольт
Вихідний струм — 11.4А
Вихідна потужність — 800Вт


Спочатку на виході напруга була близько 70.1 вольта, але буквально за 10-20 секунд знизилася до 69.92 і залишалася на цьому рівні.
Діапазон регулювання — 57.35-73.44 вольта, регулювання досить плавне, принаймні його точність вища, ніж зазвичай потрібно для таких блоків живлення.


А тепер я підійшов до пояснення, чому немає сенсу писати великий огляд. Річ у тім, що я вже тестував подібний блок живлення, і щось мені підказує, що виробник перетворювача вибрав його для комплектації нової моделі не просто так. Кому цікаво — огляд моделі на 600Вт: там можна знайти багато спільного з тією, яку я оглядаю.


1. На вході є синфазний дросель, Y- і X-конденсатори, щоправда, немає варистора, та й запобіжник підкачав — могли б поставити й повнорозмірний.
2. Діодний міст установлено на радіаторі.
3. А ось і важлива відмінність від попереднього блока: тут термістор після запуску блока живлення замикається за допомогою реле.
4. Вхідні конденсатори мають ємність 1000мкФ.


Одразу помітив недолік: розв’язувальний конденсатор установлено так, що з одного боку він упирається в потужний резистор, а з іншого — у маленький конденсатор. Якось негарно, я б його принаймні підняв вище.


У вузлі обмеження струму, як і раніше, застосовано трансформатор струму, ліворуч — підлаштувальний резистор для встановлення струму спрацьовування захисту.
Між підлаштувальним резистором і трансформатором струму є роз’єм для під’єднання вентилятора, ліворуч установлено резистор (сірого кольору), його номінал визначає напругу на вентиляторі у звичайному режимі роботи.


ШІМ-контролер той самий — 3525, але іншої фірми, поруч також установлено ОП LM358.


1. На відміну від менш потужної моделі, терморезистор розташований не впритул до радіатора, а трохи осторонь і, по суті, вимірює температуру повітря в корпусі, що, на мій погляд, не зовсім коректно.
2. На виході — великий накопичувальний дросель і чотири конденсатори ємністю 470мкФ, виробник той самий, що й у вхідних.
3. Транзистори інвертора встановлені на досить великому радіаторі, який при цьому прикручений до корпусу.
4. Вихідна діодна збірка MUR3060CT також установлена на радіаторі, але, на відміну від радіатора транзисторів, він повністю ізольований від корпусу.
5, 6. Трансформатор пристойних габаритів, але намотаний звичайним дротом, а вже непогано було б застосувати й літцендрат.


Для трохи детальнішого огляду довелося вийняти плату з корпусу. До речі, її фіксують три гвинти з п’яти, рекомендую додати хоча б ще один посередині плати.


Забігаючи наперед, скажу: вентилятор продуктивний, але водночас досить шумний, особливо на другій швидкості. На щастя, вона вмикається вкрай рідко. Саме через шум я й писав вище про резистор біля його роз’єму: думаю, цілком можна помітно знизити оберти без жодної шкоди.


За додаткове живлення також відповідає окремий вузол на базі VIPer22A, транзистори інвертора — IRFPS37N50A, причому зовні транзистори помітно відрізняються.


Ємність вхідних конденсаторів майже відповідає заявленій, а оскільки вони з’єднані послідовно, підсумкова вхідна ємність становить 477 мкФ, що замало для потужності 800 Вт.


Паяння відносно акуратне, загалом навіть чисте.


Є захисні прорізи, а крім того, маска не суцільна: є смуга без неї, що розділяє первинну та вторинну частини..


Зауваження було лише до одного з виводів трансформатора: контактний майданчик не був повністю залитий припоєм.


Тести почав із пари електронних навантажень із максимальною вхідною напругою до 200 вольт. Без навантаження блок живлення споживає близько 6 Вт.


Паралельно проводилися два тести: вимірювання рівня пульсацій і ККД. Але в процесі виникла складність: два показані вище навантаження мають сумарну потужність до 450 Вт, а потрібно було більше. Третє навантаження допомогло б отримати сумарно не 800, то хоча б точно 700–750 Вт, але його максимальна напруга — лише 50 вольт. Довелося встановити мінімальну вихідну напругу блока живлення, щоправда, у такому режимі електронне навантаження працювало поза штатним режимом.


За вихідного струму понад 11.5 А і напруги 57.13 вольта блок живлення почав знижувати вихідну напругу, намагаючись перейти в режим стабілізації струму. Максимальна вихідна потужність за такої напруги становила 657 Вт, на вході було близько 750 Вт. Орієнтовний ККД — 87%, що дуже непогано.


Графік ККД, можливо, вийшов трохи неточним, оскільки вимірювання проводилися за різної вихідної напруги, а кроки не були чітко прив’язані до потужності. Та й точність встановлення струму кульгала, але загалом розібратися можна. На ньому показано діапазон вихідної потужності приблизно від 140 до 657 Вт, поділений на 5 частин.


Розмах пульсацій вимірював у тому самому діапазоні потужностей. У результаті отримав:
1. Без навантаження на виході майже чисто.
2. За 140 Вт розмах близько 150 мВ
3, 4. У діапазоні 280–420 майже однаково — 450 мВ.
5. За максимального навантаження, яке вдалося отримати, а це майже 660 Вт, пульсації майже не збільшилися — 500 мВ.
6. Цікаво, що періодично в усіх режимах розмах пульсацій зменшувався приблизно в 1.5–2 рази. Наприклад, тут також результат за потужності 660 Вт.

Спочатку може здатися, що пульсації дуже великі, але це не так. Якщо подивитися на осцилограму, видно, що основну частину становлять дуже короткі викиди, які досить легко зрізати найпростішим LC-фільтром. Водночас основна частина пульсацій, яку складно придушити, становить лише 20–40 мВ у діапазоні 140–660 Вт. Для блока з вихідною напругою 70 вольт це дуже навіть добре.


Для термопрогрівання використовували всі три навантаження, сумарна потужність при цьому становила близько 630 Вт, а на вході було 721 Вт. Відповідно, на блоці живлення «розсіювалося» 90 Вт потужності.


Тест тривав годину, але насправді для блоків живлення з активним охолодженням стільки й не потрібно. Приблизно через 20 хвилин він почав періодично вмикати вентилятор на повну потужність і так працював до кінця годинного тесту. Тобто приблизно хвилину працював на повній потужності, а 3 — на середній.

1. На початку тесту блок живлення вже був трохи прогрітий після вимірювання ККД і пульсацій.
2, 3. Через пів години загалом нічого не змінилося, але виявилася зона з явним перегріванням — понад 200 градусів, хоча температура решти компонентів становила 60–85 градусів.


Ще через пів години температура компонентів залишилася незмінною. Це свідчить про те, що встановилася теплова рівновага, і подальші зміни залежать лише від температури навколишнього повітря.
1. Загальний вигляд, температура трансформатора — усе ті самі 60 градусів.
2. Температура резистора снабера — близько 80 градусів. У попередньому огляді я скаржився на сильне нагрівання цього вузла.
3. Вихідний дросель мав ті самі 85–86 градусів, що й пів години тому, але поруч, як і раніше, був елемент із дуже високою температурою — 225–230 градусів.


З’ясувалося, що дуже сильно нагріваються резистори RC-ланцюгів, увімкнених паралельно до вихідних діодів: їхня температура коливалася в діапазоні 180–230 градусів залежно від того, на якій потужності працює вентилятор і чи закрита кришка.
На фото нижче показані ці резистори. Навіть помітно, що посередині вони трохи змінили колір. Рекомендую замінити їх на потужніші з тим самим номіналом (68 Ом).


Підсумовуючи, можу сказати, що цей БЖ сподобався мені більше, ніж попередня модель на 600 Вт. Насправді вони схожі лише схемотехнічно: трасування друкованої плати суттєво змінено, додано реле, що замикає термістор, змінено номінали снабера у високовольтному колі, збільшено трансформатор і ємність вхідних конденсаторів, а в інверторі встановлено транзистори, розраховані на струм у 1,5 раза більший. Загальна якість виготовлення хоч і не відмінна, але досить непогана.
При цьому блок працює стабільніше, відхилень напруги залежно від нагрівання не помічено. Є лише невелике зниження після запуску, тому краще виставляти напругу через 20–30 с після ввімкнення.
Рівень пульсацій також можна порівняти з менш потужною моделлю. На самому початку я писав, що в комплекті дали «антипищальний» резистор, але я його встановлювати не став. Якщо без навантаження писк і був, то дуже слабкий, але це вже як пощастить — комусь може пощастити менше.

Не обійшлося й без недоліків. Не сподобалося нагрівання резисторів снаберів вихідних діодів — однозначно треба замінити. Також не сподобався вхідний запобіжник і досить гучний вентилятор. Якщо вже залазити всередину, можна заодно зменшити оберти.
Вихідний струм обмежений на рівні 11.5 А за заявленого максимуму 11.4 А. Можна підлаштувати, але я б залишив як є або, якщо й підвищував, то незначно. У разі перевищення блок живлення переходить у режим стабілізації струму.

До речі, такий БЖ теоретично можна спробувати зробити регульованим, оскільки в нього є допоміжне джерело живлення, а стабільність роботи ШІМ-контролера не залежить від вихідної напруги. Крім того, подібні БЖ загалом можна навіть вмикати паралельно.

Якщо зовсім коротко, то можу сказати, що це, звісно, не Мінвелл, але загалом непоганий блок, хоча й потребує невеликого доопрацювання.

На сьогодні в мене все, сподіваюся, було корисно.