Екран для годинника «Старт-7231» або допис про ностальгію

Є в мене вдома годинник, і служить він мені вже дуже багато років. Але, як ніщо не вічне під Місяцем, так і мій годинник почав старіти. Викинути його в мене просто рука не піднялася, тож вирішив вдихнути в нього друге життя — про це сьогодні й розповім.


Як зазвичай буває з пристроями, у яких стоїть ВЛІ (вакуумно-флуоресцентний дисплей), люмінофор поступово вигорів, і дисплей став підсліпуватим.
Де купити такі дисплеї? Звісно, на різних OLX, Авіто тощо. Що я, власне, і зробив.
Спочатку звернувся до одного з продавців, у якого були лоти і з дисплеями, і з невеликими дефектами, але продавець на моє звернення не відповів. У нього вони коштували по 80грн (приблизно 3 долари).
Ще трохи пошукавши, натрапив на другого продавця. Ціна в нього була нижча — 50грн (трохи менше двох доларів). Написав, повідомивши, що хочу купити дві штуки з відправленням післяплатою з Миколаєва до Харкова, але дівчина, яка їх продавала (я так думав), відповіла, що без передоплати не надсилає. Зважаючи на те, скільки останнім часом розвелося різних шахраїв, я відповів, що купую тільки післяплатою, без передоплати.
За кілька днів я їй передзвонив, і зрештою мені дали номер телефону іншої людини, з якою я вже без проблем домовився про відправлення пари індикаторів. Одразу згадалося: «Ви продаєте слов’янську шафу?» :)

Людина виявилася дуже контактною й товариською, трохи засмутилася, що я хочу купити лише пару, але відповіла, що мені начебто більше й не треба. Заодно запропонувала мікросхеми для цього годинника. Була навіть думка купити, але потім я вибудував у голові ланцюжок: купити індикатор, мікросхему, захочеться зробити плату, потім вигадувати корпус — і передумав. Просто стало ліньки.

Загалом за кілька днів отримав у відділенні Нової пошти свою посилочку й був «приємно» здивований, коли за доставку двох індикаторів мені нарахували 70грн! Із них 48 грн — доставка, а 22 грн — післяплата. При цьому мінімальна сума за післяплату в них — 20грн, а 2грн — це, власне, 2% за сам переказ.

За кілька днів отримував посилку з трансформаторами вагою близько 10-11кг. Доставка посилки коштувала 88грн. Як так?

Гаразд, я відволікся. Отримав на пошті коробочку, у якій були акуратно запаковані два індикатори. Оце п’ять балів — видно, що людина постаралася, коли пакувала :)


А ось і пара красенів — зовні в ідеальному стані.


Так, ті самі, «з дитинства».


Взагалі, заради справедливості, спочатку в наборах Старт-7176 були індикатори без дзвіночка, просто з двома крапками. А вже коли з’явився варіант у корпусі (Старт-7231), з ним продавали індикатори, де замість верхньої крапки був дзвіночок.


Розумію, що варіант із двома крапками автентичніший, але мій годинник у корпусі, та й до того ж другий варіант мені подобається більше.

Після імпортних дисплеїв здається, що сітки наших індикаторів робили з дроту збільшеної товщини — виглядають якось «дубово».


Вигляд знизу.


Дата випуску — лютий 1993 року, виготовлено в Україні.


Коробочка з індикаторами лежала, лежала — і ось нарешті дійшли руки до годинника. Власне, були думки не лише замінити індикатор, а й зробити резервне живлення, але потім вирішив, що не хочеться порушувати те, що й так добре працює, і передумав.


Загалом корпус годинника тут доволі непоганий, але коли я шукав в інтернеті інформацію про цей годинник, а особливо про індикатор, то на форумі Радіокіт натрапив на такий варіант дизайну. Причому, наскільки я розумію, це заводське виконання.
Зверніть увагу: стандартний корпус просто вставлений в інше оформлення.


У моєму варіанті блок живлення закріплений позаду корпусу, але, якщо не помиляюся, його можна було зробити у вигляді вилки — мене тоді такий варіант не влаштував.
Також ззаду помітний фотодатчик для автоматичного регулювання яскравості дисплея шляхом зміни напруги зміщення.


А всередині все дуже сумно: зібрані дуже давно, досвіду було мало, зроблено буквально абияк.


Ліворуч — доробка у вигляді стабілізатора живлення. У початковій схемі його немає, просто звичайний стабілізатор із резистором і стабілітронами. До речі, у блоці живлення я встановив конденсатор на 2200мкФ, запасу енергії вистачає, щоб годинник працював протягом 10-11 секунд.
Чомусь думав, що робив їх наприкінці 80-х, а виявилося — на початку 90-х.


Цікаво, що краї індикатора побіліли, причому ззовні. Але, крім того, вони навіть трохи лущаться.


Проблема з моїм годинником була в тому, що права частина дисплея помітно втратила яскравість. Узагалі дефект дуже дивний: чому саме права частина і чому яскравість так сильно впала.


Заради експерименту виконав два перемикання
1. Поміняв місцями кінці ниток розжарення.
2. Поміняв місцями сітки першого й останнього розрядів.

Як бачимо, абсолютно нічого не змінилося.


Зрештою вирізав індикатор, щоб замінити його на новий, а коли поклав їх поруч, звернув увагу, наскільки вони відрізняються зовні.



Індикатори, як то кажуть, випущені на межі епох: новий — у лютому 93-го, старий — у липні 91-го, приблизно за пів року до розпаду СРСР, але формально ще в "тій країні", тому й має відповідне маркування.
Але реальна різниця між індикаторами — лише 1.5 року, а скільки всього змінилося за цей час...


З платою довелося поморочитися. Насамперед треба було все робити акуратно, адже годинник дуже точно налаштований і досі має просто чудову точність ходу.
Але проблема була в тому, що плата хоч і двостороння, проте без металізації, тож місцями довелося виколупувати залишки виводів індикатора.
Також одразу замінив пару конденсаторів: той, що на 10мкФ, має ємність 8 мкФ, а другий повністю висох, але годинник при цьому працював нормально — ну, якщо не зважати на підсівший індикатор.
Замінив на якісь уживані Sanyo, виколупані з фірмового апарата.


Припаяв усе на місце, встановив індикатор, увімкнув — і бачу, що все працює. Запас яскравості такий, що сегменти видно навіть зі спалахом.


Ну, далі встановив плату на місце, зібрав корпус — і, власне, все. Єдине, помітив, що тепер:
1. Треба буде відрегулювати вузол автоматичного регулювання яскравості, щоб трохи її зменшити.
2. Правий розряд індикатора світить трохи яскравіше за лівий, а точніше, хвилини яскравіші за години. Чи не через це деградував молодший розряд хвилин...

Багато інформації про різні версії конструктора можна знайти тут.


Уже хотів закінчити допис, але натрапив на фотографію одного з конструкторів, який був у мене в дитинстві й дуже мені подобався. Так, це не сучасні "ардуїно", але скільки радості було, коли після складання все працювало. Хоча, мабуть, не так: саме завдяки цьому конструктору я й почав більше захоплюватися радіо, адже все або майже все, що з ним збирали, працювало — схеми й інструкції були дуже продумані.
Конструктори були й до нього, й після, але саме цей запам’ятався мені найбільше.


Ось тепер усе.
Звісно, можна запитати: киричу, навіщо ти відновлюєш цей мотлох? Он скільки на AliExpress сучасних годинників — хоч із РК-дисплеєм, хоч LED, хоч на електронному папері, яких завгодно.
Не знаю, мені здалося, що викинути річ, яка чесно й справно служила мені майже 30 років, — це майже як зрадити друга. У мене просто рука не піднялася б їх викинути, а коли кілька років тому я випадково впустив їх і вони перестали працювати (розвалився корпус і обірвалося кілька дротів), мені їх навіть шкода стало.
Можливо, я став сентиментальним, але вже як є. Комусь може здатися, що вигляд у них "уже не той", але особисто мені він подобається, попри те, що минуло стільки років.


Щодо індикаторів. Працюють, продавець нормальний, тож якщо комусь з України треба — рекомендую. На цьому в мене все, сподіваюся, у вас теж є щось "із дитинства" і ви так само до цього ставитеся.