Цифровий годинник з «аналоговим» VFD-дисплеєм

Цей годинник, а точніше цей дисплей, я вперше побачив понад рік тому. Він мене так зацікавив, що зрештою довелося час від часу стежити за ним і спостерігати за всією еволюцією годинників на його основі. Нарешті ціна опустилася до відносно доступної, тож я зрештою купив собі такий годинничок. Утім, як завжди, докладніше — в огляді.


Отже, як я вже писав вище, цей дисплей я побачив, мабуть, понад рік тому, коли познайомився з ТаоБао. А оскільки я великий шанувальник різних речей із подібними дисплеями, то відразу ним зацікавився.
Спочатку його продавали окремо, коштував він близько 55–65 доларів, щоправда, здається, з платою керування, але стверджувати не буду.


Там же була й коротка інструкція, але згодом я знайшов даташит і текстовий опис:
Рекомендовані умови експлуатації:
• Напруга нитки розжарення: 2.4 V AC
• Струм нитки розжарення: 453 mA
• Напруга сітки: 30 V
• Струм сітки: 8 ~ 16 mA
• Напруга відсікання сітки: -7 V DC
• Напруга анода: 30 V
• Струм анода: 7 ~ 14 mA
• Яскравість: 700 cd/m²
• Коефіцієнт заповнення: 1/13
• Тривалість імпульсу: 100 μS
• Ресурс: 30,000 годин



Ще через деякий час приблизно за тією самою ціною на ТаоБао, eBay та Amazon почали з'являтися як готові плати годинників, так і набори для їх складання.


Усі ці варіанти були без корпусу. Потім я побачив оригінальний варіант оформлення і навіть хотів купити, але щось мене зупиняло. Хоча я чудово знаю, що саме: ціна. Усе-таки ті самі 50–60, а іноді й майже 70 доларів — це справді багато.


Восени минулого року цей самий дисплей мені знову трапився на одному з популярних сайтів для любителів годинників на VFD та ІН-ках. Звідти й відео.


Той самий годинник, але в якомусь кустарному корпусі, виглядає дещо... неохайно, хоча й оригінально.


Крім того, пропонували купити дисплей із платою живлення та драйвером, який можна під'єднати до Arduino, але оскільки я далекий від Arduino, то вирішив іще почекати.


І ось у березні цього року я побачив те, що хотів, за прийнятнішою ціною, та ще й у гарному корпусі на ТаоБао. Там вони коштують 25 доларів плюс 2 долари за доставку Китаєм, разом 27 доларів без урахування послуг посередника.

Я вже навіть поклав їх у кошик, де збирав товари для чергової посилки, але вирішив подивитися, що відбувається на AliExpress. А там виявилося два лоти: один за ті самі 56 доларів, другий — за приємніші 39.44.


Постала дилема, де купувати, але підвернувся купон на 6 доларів плюс купон продавця на 4 долари від 35 (зараз є тільки 3/35). У підсумку все виходило в $29.93, що виявилося навіть дешевше, ніж купувати на ТаоБао. Навіть майнула думка, що продавець не відправить. Але зрештою через три тижні я забрав на пошті конверт із невеликою коробочкою, у якій лежав мій годинничок.



У комплекті лише сам годинник. Вище є посилання на лот за 56 доларів, там ще дають кабель, але 17 доларів за кабель — це якось не дуже бюджетно...


Спереду наклеєна захисна плівка.


Ззаду майже нічого немає: роз'єм для під'єднання блока живлення та єдина кнопка керування.
Фактично цей годинник має дві ключові відмінності від показаних вище. З хорошого — у нього дуже охайний корпус, явно фабричного виготовлення, з лазерним гравіюванням і точним припасуванням світлофільтра. Але є й погане: у нього немає будильника, хоча, наскільки я знаю, у перших варіантів він був.


Знайшовся і невеличкий косяк: на якість роботи він не впливає, але дратує. На задній панелі годинника є гравіювання, і ось частину його, схоже, нанесли двічі зі зміщенням. У результаті виникає враження, ніби двоїться в очах. Недорогому годиннику я б таке пробачив, але за 40 доларів хотілося б бачити акуратніше виконання.


На жаль, захисна плівка дуже щільна, тож використовувати її як захисну не вийде — знімати доведеться в будь-якому разі.


Кілька слів про керування. Спочатку цього опису ніде не було; максимум — опис китайською у вигляді фотографії, та й той дуже короткий, тож довелося розбиратися самому. Але коли почав писати огляд, то помітив, що продавець виклав інструкцію.

Керування за допомогою однієї кнопки. Якщо коротко, то все працює так:
1. Утримання кнопки протягом 5 секунд — перехід у режим налаштування часу. Спочатку блимає годинна стрілка, коротке натискання переводить її на одну годину, повторне утримання понад 3 секунди — налаштування хвилин.
2. Коротке одноразове натискання — увімкнення/вимкнення режиму «прослизання» секундної стрілки. У ввімкненому режимі стрілка робить дуже короткий стрибок на +2 секунди, а потім крок назад на одну секунду — виглядає нормально. Вище на відео можна побачити цей ефект, але в цих годинників він коротший, тому нормально зняти його мені не вдалося.
3. Подвійне натискання — збільшення яскравості, наступні короткі натискання регулюють яскравість (її показує хвилинна стрілка навпроти годинних позначок). Режими з 1-го по 8-й — ручне регулювання яскравості, 9-й — автоматичне.
4. Потрійне натискання — зменшення яскравості, суть та сама. А оскільки регулювання відбувається по колу, цілком вистачає й попереднього режиму.
5. П'ятикратне натискання — засвічуються всі сегменти індикатора, вихід із режиму — коротким натисканням кнопки.
6. Тривале утримання понад 10 секунд — скидання налаштувань до заводських.



Далі я спробував розібрати годинник, але максимум, що вдалося зробити, — зняти світлофільтр, та й він знімається дуже важко. Мало того, що він сидить із невеликим натягом, так ще й по периметру приклеєний двостороннім скотчем. Знімав канцелярським ножем: трохи підважив з одного боку, а далі поступово пройшовся по всьому периметру.
А далі, на жаль, схоже, що плата приклеєна до корпусу. Але гірше те, що зверху просто нема за що вхопитися, а спроба виштовхнути її з боку роз'єму ні до чого не привела.
Якби в них щось зіпсувалося і був вибір — полагодити чи остаточно зламати, то, звісно, я спробував би якось її витягти. А просто так ризикувати й розбити дисплей мені не дуже хочеться.


Ось він, красень. Дисплей фактично займає всю передню панель, є невеликі зазори вгорі й унизу, буквально по кілька міліметрів.


Через велику ширину й дрібні сегменти встановлено 17 ниток розжарення! До речі, під час роботи передня панель відчутно тепла.


Як зазвичай, без світлофільтра дисплей тьмяніє, тому використовувати VFD-дисплеї без нього нецікаво. Частково саме тому я й не купував попередні варіанти: поки підбереш нормальний світлофільтр...


Але повернімося до ниток розжарення та яскравості. У режимі мінімальної яскравості розжарення ледь помітне.


За максимальної яскравості розжарення стає помітним. І тут я не впевнений, чи регулюється також напруга розжарення, чи це відбувається через якісь інші чинники.


Порівняльне фото мінімальної та максимальної яскравості. Розжарення починає помітно червоніти приблизно після 4–5-го рівня яскравості.


Зібрав усе назад і вже потім подумав, що навіть не подивився, де захований датчик освітленості. Якщо дивитися прямо, крізь світлофільтр можна побачити сегменти й нитки розжарення, але вони ледь помітні. На мій погляд, світлофільтр підібрано дуже вдало: він не надто зменшує яскравість, але не дає помітно просвічувати неактивним сегментам.


Кут огляду більш ніж достатній, але це заслуга самого принципу роботи VFD-дисплеїв: їхній кут огляду наближається до 180 градусів.


Споживання — від 250 мА в режимі мінімальної яскравості до 410 мА за максимальної, тому годинник можна живити від USB-порту комп'ютера.
Щодо користування скажу, що мені комфортно на четвертому рівні яскравості, третій якось замалий, а вище не потрібно. Автоматичне регулювання яскравості я вимкнув.


Із «красивостей» є ефект встановлення стрілок під час увімкнення, але оскільки годинник зазвичай працює постійно, побачити його можна, лише вимкнувши й увімкнувши годинник.
Ледь не забув: крапка між 12 і 1 позначає час після полудня. Годинник же 12-годинний, а не 24-годинний.


Виглядають справді класно. Взагалі тут мало бути фото, де вони стоять на підставці монітора під екраном, але виробники моніторів просто обожнюють дзеркальні поверхні, тож нормально сфотографувати не вдалося :(


Підсумки.
Якщо коротко — клас. Але якщо трохи заглибитися, то можна помітити, що це просто годинник: у нього немає синхронізації, немає відображення днів тижня, навіть будильника немає. Є «стрілки», «циферблат» і автоматичне регулювання яскравості. Фактично це просто декоративний годинник, адже навіть зчитувати інформацію про час тут складніше, ніж у годинника з "цифровим" дисплеєм.

Але з погляду саме декоративності сміливо ставлю 5 балів: виглядає охайно, незвично й привертає погляд, на відміну від звичайного годинника. Якість виготовлення — на 5-, мінус за неякісне лазерне гравіювання.

З недоліків конструкції — майже повна нерозбірність корпусу, а рано чи пізно розбирати його доведеться, наприклад років через 5, коли потрібно буде замінити батарейку. Це якщо виробник не використав замість неї іоністор, що дуже малоймовірно.
Точність ходу вкладається в заявлені для SD3078 10 секунд на місяць, можливо, трохи менше, але спеціально не вимірював: за тиждень годинник "поспішив" приблизно на пару секунд, мені більш ніж достатньо.

На цьому все, сподіваюся, було цікаво.