Однофазне WiFi-реле eWelink із заявленим струмом 63 А

У попередньому огляді я розповів про потужне реле з можливістю дистанційного керування через WiFi, а також іншими «плюшками». Тоді ж я писав, що буде огляд ще одного реле. І ось я закінчив його тестувати та можу поділитися результатами й висновками.

Нагадую: щоб постійно бути в курсі нових тем у блозі, рекомендую підписатися на мій інстаграм, де я публікуватиму сповіщення про всі нові теми й, можливо, просто писатиму про щось цікаве — посилання на акаунт

На перший погляд вам, найімовірніше, здасться, що відмінність між цим і попереднім реле лише в ціні та розмірі, але насправді це не зовсім так, а радше зовсім не так. Утім, буду послідовним і, як зазвичай, почну з упаковки та комплектації.

А тут усе так само: невелика коробочка, реле та інструкція до нього.


Інструкція англійською, але є малюнки, тож загалом усе зрозуміло. Як і раніше, мене цікавили характеристики, з основних:
Діапазон вхідної напруги — 120–280 вольт
Струм комутації — до 63 А
Споживана потужність — не більше 3 Вт


Тепер детальніше про саме реле.


Загалом усе стандартно: для стандартної рейки 35 мм, завширшки в один модуль, що, до речі, за заявленого струму комутації трапляється дуже рідко.
На фото — порівняння з типовими автоматичними вимикачами та попереднім реле. До речі, помітно, що автоматичні вимикачі трохи коротші, а найдовше з усіх — реле з попереднього огляду.


1. На передню панель винесли пару світлодіодів: сервісний (підключення WiFi, налаштування) та індикатор активності виходу.
2. Як видно на попередньому фото, з реле стирчить незрозумілий дротик. Річ у тім, що в корпусі такого розміру складно вмістити ще й повноцінну клему для підключення нуля (хоча це й не неможливо), а оскільки струм у цьому колі невеликий, то просто вивели назовні дротик.
3. Клеми найзвичайнісінькі, для дроту перерізом до 16 мм². Такого дроту в мене не було, але 6 мм² тримають чудово.
4. Вихідна клема, але показати я хотів не її, а отвір трохи нижче, явно призначений для дроту, виведеного крізь щілини корпусу.
5. Збоку є інструкція з налаштування підключення, хоча користі з неї небагато, бо в щитку її все одно не видно.
6. Фіксатор не підпружинений, а має два положення: відчинено/зачинено.


Знову забігаю наперед і показую застосунок до того, як його описав. Ну, вибачайте, тим паче що хотів сказати зовсім не про це.
Річ у тім, що тут індикаторний світлодіод активності виходу зробили правильно: коли вихід активний, світиться червоним, а коли ні — світлодіод вимкнений. Крім того, у застосунку під час перемикання вмикається вібровідгук, а також змінюється тло з темного на біле (вимкнено/увімкнено) — зручно.


Ватметр запускається приблизно за напруги 52–53 вольти, але іноді може працювати нестабільно.


Але варто трохи підвищити напругу — і все працює чудово. Такого ефекту, як із попереднім реле, коли воно працювало, але не підключалося до WiFi, тут немає.
Точність вимірювання напруги загалом нормальна, але перевірити її коректно дуже складно, бо дані виводяться із великою затримкою.
При цьому реле працює цікаво: якщо напруга або струм сильно змінюються, дані оновлюються швидко, іноді аж раз на секунду, але якщо коливання невеликі, то оновлення може відбуватися раз на пів хвилини або й рідше.


Зі струмом ситуація загалом приблизно така сама, трохи гірша, ніж у попереднього реле, але загалом нормально.


Навіть падіння напруги на клемах приблизно таке саме, відповідно, і максимальний тривалий струм я б також обмежив приблизно до 40 А.


Як і з іншими пристроями, що мають великий діапазон вимірювання струму, перевірку проводив із низьковольтним трансформатором і струмовимірювальними кліщами.


Тут загалом теж усе нормально, хоча часом через затримку виведення даних різниця між показами кліщів і ватметра то була меншою, то більшою — кліщі все-таки вимірюють набагато швидше. На фото показав середні значення.


1. Але коли підняв струм до максимального заявленого значення, виявилося, що пристрій починає «брехати» й замість поданих 61.5 А показав лише 54.39 А.
2. Знизив майже до 50 А — показує нормально.
3. Піднімаю до 63 А для повторної перевірки — ні, тепер узагалі показує 52 А.
4. Емпіричним шляхом з’ясував, що струм близько 55 А відображає нормально, а все, що вище, занижує.


Якщо ви думали, що на цьому все, то глибоко помиляєтеся, а вся «сіль» у тому, що дивитися треба було не на струм, а точніше, не лише на струм.
1. Подаю 42 А — усе чудово: струм, потужність.
2. Підвищую до 45 А: зі струмом усе гаразд, а от потужність чомусь знизилася до 7.7 кВт, хоча мала зрости до 10 кВт.
3. Заради цікавості подав 80 і 90 А — ну, тут узагалі повна дичина і зі струмом, і з потужністю...


На цьому я теж не зупинився, а вирішив поміняти місцями фазу й нуль на навантаженні. Як і з попереднім ватметром, вийшло так, що тепер він став трохи завищувати покази, але це не принципово.
Головне, що на похибку вимірювання струму/потужності це ніяк не вплинуло, хоча поріг коректної роботи трохи підвищився і становив близько 44 А.
Причому зазначу, що за навантаження вище певного рівня і струм, і потужність відображаються «як п’яні», тобто часом ніяк не пов’язані з реальними значеннями струму.



Звісно, я міг би сказати, що мені так «пощастило», але у відгуках трапився коментар, де людина теж скаржилася на проблему з вимірюванням потужності, тільки в неї все було ще гірше



Нагрівання перевіряв за струму навантаження близько 60-62А, тут у мене запитань немає.


Переходимо до ПЗ.
Тут усе просто: знаходимо в інструкції QR-код і переходимо за ним на сайт виробника, де пропонують завантажити ПЗ. Можна зробити це й просто через маркет — суть не змінюється, як і доволі низький рейтинг ПЗ: лише 3.3 бала.
Далі заходимо, реєструємося (через телефон або електронну пошту), погоджуємося з тим, що виробник серйозно ставиться до безпеки й потім розішле наші дані кому завгодно, та переходимо до налаштування.


Загалом усе приблизно за тим самим сценарієм, що й у попереднього ватметра, от тільки чомусь підключення тривало довго, а повідомлення про успішне підключення з’явилося саме тоді, коли я вимкнув живлення ватметра. Я вже подумав, що все просто зависло...

До речі, про «зависло»: як же довго відбувається «холодний» запуск ПЗ — близько 15 секунд, тоді як та сама Tuya запускається за 5.


Налаштування теж приблизно ті самі: таймери, розклад. Щоправда, є й відмінності: наприклад, тут головне вікно має чорний фон, коли вихід вимкнений, і білий — коли ввімкнений.

Сюди також перекочували дрібні цифри індикації потужності/струму/напруги. Щоправда, справедливості заради, тут вони все-таки трохи більші, ніж у Tuya/Smart house, але інтерфейс усе одно такий самий нікудишній — і не дивно, коли одні копіюють в інших.


Налаштування теж багато в чому схожі, але є цікаві винятки, наприклад:
1. Індикатор активності мережі: можна вимкнути світлодіоди на панелі, щоправда, при цьому чомусь реле перестає реагувати на команди ввімкнення/вимкнення...
2. Стан після вимкнення — я найчастіше вибираю «останній».
3. Затримка вимкнення: тут задаємо інтервал, після якого реле вимкнеться після ввімкнення, тобто імітація вимикача без фіксації — кнопки.


Є ще різні інші опції, але частина з них стане доступною лише після оплати.


ПЗ уміє вести журнали, а крім того, дає змогу зберігати дані про споживання у файл csv, щоправда, інформація там дуже вже коротка.


Але найбільше мене зацікавила функція захисту: спочатку вас попередять, мовляв, краще прочитати інструкцію, і лише потім допустять до налаштувань.
Можна встановити обмеження за мінімальною/максимальною потужністю, а також за напругою і струмом. Для експерименту встановив 242 вольта.


Подаємо напругу з ЛАТРа, вихід активний, підвищуємо до 260 вольт — і приблизно через 1-3 секунди вихід вимикається. Знижуємо напругу назад, але вихід так і залишається неактивним. Можливо, десь є налаштування, щоб після цього вихід активувався автоматично, але я його не знайшов.
Якщо спробувати примусово ввімкнути вихід, нічого не станеться: він так і залишиться неактивним, а в журнал запишеться команда ввімкнення/вимкнення.


Вирішивши перевірити далі, закрив ПЗ на смартфоні — реле також нормально вимкнулося. Уже зрадівши, спробував узагалі вимкнути WiFi, але тут на мене чекало розчарування: у такому разі захист не спрацьовує.


Звісно, було цікаво зазирнути всередину, особливо після дивних результатів вимірювання струму й потужності. На жаль, простого способу доступу не передбачено, тому висвердлюю гільзи й розбираю ось так.


Усередині — маленька платка й реле, причому, судячи з маркування, реле розраховане на 60А. Тобто якби заклали запас, то якраз вийшло б реле на 40-45А — саме стільки воно, власне, і може максимально під час вимірювання.
Вхідна клема з’єднана з реле дротом, на якому розмістили трансформатор струму. Власне, це і є важлива відмінність від попередніх пристроїв.
Вихідну клему реле зроблено так, щоб вона водночас була вихідною клемою пристрою.


Щоб вийняти плату, спочатку треба зняти кнопку й світловоди індикаторів, причому спочатку плата в корпусі стоїть криво.
Трансформатор струму й реле під’єднані через роз’єми — дрібниця, а приємно.


У верхній частині плати розташована система живлення, і плюс виробникові за те, що не ставив баластний конденсатор. Ліворуч видно запобіжник на 1 ампер.


На вході також є варистор на 470 вольт (330 діючого значення), але ось біда: мало того, що фільтрувальний конденсатор поставили лише на 400 вольт, так ще й варистор підключений до запобіжника. Ну це на випадок, якщо конденсатор не спрацює при перевищенні напруги...


Унизу — модуль WiFi і спеціалізований чип CSE7759B, призначений саме для обліку електроенергії. Що ж треба зробити, щоб він погано працював?


А ось конструкція реле змогла здивувати: річ у тім, що конструктивно воно є частиною корпусу пристрою, а точніше — навпаки, корпус пристрою є корпусом реле.
Загалом рішення цікаве і, на мій погляд, цілком виправдане. Звісно, хтось скаже: «А як його тепер ремонтувати?» — так само, як і інші, тобто ніяк.

На вигляд цілком нормальне реле, до речі. Думаю, свої заявлені 60 А воно може комутувати, але, як я писав, тривалий струм — радше 40 А.


Висновки.
Загалом реле дуже неоднозначне. Спочатку в мене закралася стійка підозра, що спершу це було реле на 40 ампер, але потім виробник вирішив, що так воно погано продається, і треба збільшити струм... змінивши наклейку.
Виходить, що за заявлених 63 А маємо:
1. реле зі струмом 60 А
2. але струм можна вимірювати лише до 50–55 А
3. а щоб вимірювання струму й потужності були коректними, струм має бути не більшим за 40–42 А

Фактично це пристрій зі струмом до 40 А, усе інше — маркетинг. Але навіть це не проблема: відсутність запобіжника перед варистором може додати вражень у разі його пробою, а щоб це виправити, доведеться висвердлювати гільзи. Загалом — морок.
Крім того, ну що складного — зробити так, щоб пороги захисту спрацьовували без зв’язку з хмарою? Це ж одразу значно розширило б можливості.

Отже, це могло б бути непогане компактне реле на 40 А, якби не маркетологи, які вказали струм у 1.5 раза вищий, та інженери, які забули, що запобіжник ставлять перед варистором, а не після нього.

Із переваг відзначу дві:
1. ціна — на мій погляд, 20 доларів це більш-менш нормально
2. розміри — усе-таки 1 місце в щитку вдвічі менше, ніж 2, які займає більшість подібних пристроїв.

Магазин підкинув купон BGb51e5f, з яким ціна становитиме $19.99 до 18 березня. На цьому в мене все, сподіваюся, було корисно, і, як завжди, буду радий запитанням та коментарям.
Це ж реле є на AliExpress за трохи менші гроші — посилання.