Бюджетний комплект із чотирьох AHD-камер і відеореєстратора, або що являє собою AHD-M

Оскільки минулого разу я оглядав комплект з IP-камер з роздільною здатністю 1 мегапіксель, то й для цього огляду було підібрано комплект із такими самими характеристиками.
Порівняти «обличчям до обличчя» вже не зможу, бо попередній комплект працює у товариша, але деякі скриншоти залишилися, і вони також братимуть участь у порівнянні.

Отже, завдання — максимально дешеве рішення, не аналогове, з роздільною здатністю 1 Мп (як на мене, це мінімум). Комплект з IP WiFi-камер і реєстратора коштував близько 140 доларів.
Комплект, який оглядаємо, має приблизно ті самі характеристики, за винятком відсутності WiFi.

Власне, характеристики, заявлені виробником.
Реєстратор
Кодек: H.264
Відеовиходи реєстратора: VGA, HDMI
Роздільна здатність під час відтворення: 1080N
Декодування: 4 x 1080N
Кодування: 4 x 1080N
Детекція руху: поділ екрана на 192 зони, регулювання чутливості.
Формат стиснення звуку: G.711A
Запис: HDD, network
Виведення збереженого відео: network, USB hard disk, USB burner, SATA burner
Мережеве підключення: RJ45 10M / 100M
Живлення: 12V / 2A
Споживана потужність: менше 15W
Мова меню: Simplified Chinese, Traditional Chinese, Dutch, English, German, Hebrew, Italian, Kazak, Farsi, Polish, Portuguese, Russian, Spanish, Thai, Korean, Czech, Turkish, Hungarian, Romanian, Bulgarian

Відеокамери
Матриця: 1/4 inch CMOS
Ефективна кількість пікселів: 1280 x 720P
Частота кадрів: 25fps ( PAL ), 30fps ( NTSC )
Мінімальний рівень освітленості: 0.1Lux ( AGC on ), 0.01Lux ( IR on )
Рівень шуму: менше 50dB
Електронний затвор: auto
ІЧ-підсвічування: 36pcs LEDs
Дальність ІЧ-підсвічування: 20m
Оптика: 3.6mm 3MP lens
Живлення: DC12V, 1A
Діапазон температур: -20 - 80 Deg.C
Максимальна довжина кабелю: понад 500m
Рівень захисту: IP66
Кут огляду: 72 degree

Для початку — що таке AHD.
Минулого разу я писав, що системи відеоспостереження поділяються на кілька класів і частково розділив їх лише на аналогові та IP-камери.
Насправді існує цілий проміжний клас обладнання, про який я згадав лише побіжно, і згодом мені про це написали в коментарях.
Я трохи докладніше вивчив це питання й вирішив поділитися тим, що зрозумів. Раніше мені це було просто нецікаво, бо я перейшов з аналогових камер на IP-системи й забув про коаксіальний кабель, як про страшний сон. Тому цілком можливі деякі помилки, але загальну суть я намагався передати правильно.

Оскільки на момент появи IP-відеоспостереження в багатьох людей уже були системи спостереження попереднього покоління, тобто аналогові, постало питання, як модернізувати вже наявні системи.
Хтось, звісно, скаже: та що там переробляти, замінив кабель — і все. Але не все так просто: кабельні мережі можуть коштувати дуже дорого, не завжди є можливість прокласти їх заново, та й сама робота коштує грошей. Часто вартість кабельної лінії до камери може бути вищою за вартість самої камери.

У результаті з’явився цілий клас обладнання — цифрові й аналогові камери підвищеної чіткості, які працюють зі звичайним коаксіальним кабелем.

Усе обладнання можна показати в такій таблиці: у крайньому правому стовпці — IP-камери зі звичним підключенням через виту пару, решта камер використовують коаксіальні лінії.

З усього цього переліку лише камери формату HD-SDI і 3G-SDI є повністю цифровими; в інших камер аналоговий сигнал модульований за певним алгоритмом або є повністю аналоговим. У таблиці 3G-SDI також віднесено до камер з аналоговим інтерфейсом, але, на мою думку, це некоректно.



Уперше я зіткнувся з подібними системами, коли побачив HD-SDI. Серед переваг — відео без затримок, висока якість (1080р), використання наявних кабельних ліній. Щоправда, був і мінус: потрібна була спеціальна плата відеовводу, яку встановлювали в комп’ютер, причому плати були чотириканальними, що не дуже зручно для великих систем.

Про системи AHD заявляють приблизно те саме, наголошуючи, що вони забезпечують більшу дальність передавання сигналу й підтримують роздільну здатність до 1080р.
Якщо порівнювати з IP-системами, більша дальність є суттєвою перевагою, адже максимальна довжина сегмента мережі з використанням витої пари обмежена лише 100 метрами. Але щодо роздільної здатності, то камери 1–2 Мп — це початковий рівень, і вже досить поширені камери на 3.2–4–5 Мп, не кажучи вже про варіанти на 8 Мп (4к).
До речі, наскільки я зрозумів, з роздільною здатністю 4к можуть працювати й системи 6G UHD-SDI (4к 30к/сек) та 12G UHD-SDI (4к 60к/сек), які є одним із варіантів реалізації HD-SDI і 3G-SDI, про які я сказав вище.


Також однією із суттєвих переваг, про яку говорять усі продавці систем AHD, є нульова затримка.
Так, це так, але лише доти, доки ви не починаєте працювати за принципом сервер-клієнт.
Щойно ви вирішите підключатися до реєстратора віддалено, про нульові затримки можна забути: уся ваша система працюватиме як звичайна IP-система — камера передаватиме сигнал на реєстратор, DSP у реєстраторі стискатиме сигнал, а потім передаватиме його кабелем, після чого комп’ютер декодуватиме цей сигнал. Загалом усе те саме, що IP-камера робить усередині себе.
Крім того, правильно налаштована IP-система має не надто велику затримку (сумарно до 0.5-1сек). Це критично для систем спостереження в казино, але вдома ви цього просто не помітите, тож сенс цієї реклами наближається до нуля.
Але в AHD-камер є й невелика перевага: після подавання живлення вони запускаються відразу, тоді як на ввімкнення або перезавантаження IP-камери знадобиться близько 30 секунд.


А тепер перейду до огляду бюджетного комплекту відеоспостереження з чотирьох камер 1мр і реєстратора. У ході огляду я трохи відволікатимуся, порівнюючи його з IP-системами, а також описуватиму ключові відмінності.

Комплект постачається у досить великій коробці, у якій, за задумом, має бути все необхідне обладнання.


На коробці є кольорова рекламна наклейка, а також невелика наклейка із зазначенням назви та логіна за замовчуванням.


На перший погляд (утім, і на другий також) усе звалено докупи, але, як не дивно, лежить досить щільно й нічого не бовтається. Реєстратор при цьому запакований в окреме захисне паковання.


Обладнання розкладене у два шари, верхній шар містить:
1. Реєстратор
2. Блок живлення реєстратора
3. 4 блоки живлення відеокамер
4. Мишка
5. Кабель HDMI
6. Компакт-диск із ПЗ (імовірно)
7. Інструкція
8. Гарантійний талон.
9. Гвинти для кріплення гвинта жорсткого диска.


Комплект папірців, пізніше покажу докладніше.
Кабель HDMI — корисна річ, вважаємо, що стане в пригоді; минулого разу його не було.
Мишка маленька й не дуже зручна: кілька разів замість лівої натискав обидві кнопки
Блоки живлення з європейською вилкою — це плюс. Але вилка в малих БЖ трохи коротша й у розетці із заземленням тримається не дуже надійно.
У камер БЖ на 12 Вольт 1 Ампер, у реєстратора потужніший — на 2 Ампера. Насправді під час роботи з жорстким диском 2.5 дюйма він холодний; 2 Ампера критичні лише для жорстких дисків 3.5 дюйма.


Інструкція англійською мовою, описано все, але дуже стисло, до того ж одразу для кількох варіантів реєстраторів.


Блоки живлення попередньо розібрав і оглянув.
Спочатку блок на 12 Вольт 1 Ампер. Конструкція обох типів БЖ однакова, зовні вони відрізняються лише розміром.
На вигляд досить бюджетний БЖ, хоча якого ще БЖ можна очікувати в комплекті з бюджетним пристроєм.


Подальше розбирання сховав під спойлер, бо, думаю, воно цікаве не дуже великій кількості читачів.


Порівняльне фото й короткий підсумок:
Блоки живлення дешеві: з малими все гаразд, за винятком відсутності запобіжника; з великим краще не використовувати жорсткий диск 3.5 дюйма — і та сама проблема з відсутністю запобіжника.
Не розумію я цієї економії «на сірниках».


Реєстратор — так би мовити, основа системи.
Корпус пластиковий, зверху — світлодіод індикації ввімкнення, світить не дуже яскраво.
Пластик матовий, але сліди від пальців залишаються одразу. Загалом у такому корпусі випускають досить багато реєстраторів під різними назвами, тому він знайомий багатьом.


Оскільки для підключення камер використовується коаксіальний кабель, ззаду розташовані чотири роз'єми BNC. Поруч — пара роз'ємів RCA, вхід і вихід звуку.
Ще правіше — блок із Ethernet і парою роз'ємів USB, далі — вхід живлення. Два роз'єми USB можна записати в переваги, адже минулого разу був лише один, що вкрай незручно.
Знизу — роз'єми для підключення монітора, VGA і HDMI, що також зручно: можна підключити майже будь-який монітор або телевізор.


На сторінці товару є досить наочна схема можливих варіантів підключення: перший — коли реєстратор працює сам по собі, другий — у складі локальної мережі, коли доступ здійснюється з клієнтського комп'ютера.


Корпус має розвинену вентиляцію у вигляді великої кількості щілин знизу й з боків — це плюс.


Відкручуємо чотири саморізи й заглядаємо всередину. Минулого разу я оглядав реєстратор у металевому корпусі й скажу так: пластиковий мені сподобався більше. Металевий корпус іноді резонував від працюючого жорсткого диска, що неабияк дратувало.


Усередині бачимо цілком звичну плату, такі трапляються в переважній більшості недорогих реєстраторів.


Плату прикручено чотирма саморізами, ще трьома прикручено плату роз'ємів для підключення камер.


На додаткову плату винесено роз'єми для підключення камер і аудіовхід/вихід.
Входи для підключення камер захищені супресорами, це тішить: імовірність спалити вхід помітно зменшується. Під час тестів я спеціально підключав камери з під'єднаним живленням — усе чудово.
Але оскільки я порівнюю IP-камери з підключенням за допомогою витої пари зі звичайними, не можу не зазначити, що роз'єми BNC, попри позірну міцність, дуже незручні. Якісні роз'єми коштують чималих грошей, а в дешевих часто зникає контакт. Іноді доходило до того, що кабель просто припаювали напряму.
Так само й із цим реєстратором: я використовував перехідники RCA-BNC, під час експериментів проблем не було. Але потім переніс усю конструкцію в інше місце, і з двох камер зникли обидві. Поворушив роз'єм — усе стало нормально.
Тож у цьому плані RJ-45 мені подобається набагато більше: там теж бувають складнощі, але на порядок рідше. Крім того, підключення Ethernet має гальванічну розв'язку, а аналоговий сигнал — ні.


Плату загалом виготовлено непогано, але дроти живлення жорсткого диска... Адже можна було встановити роз'єм, але, мабуть, простіше залити термоклеєм. Загалом видно явні сліди економії.


Реєстратор не має ні індикації (крім увімкнення), ні вимикача живлення — взагалі нічого. Тому біля роз'єму живлення частина елементів відсутня. Помічено пару захисних супресорів біля роз'єму живлення, але незрозуміло, куди вони ведуть і що захищають, адже частина компонентів поруч із ними відсутня.


Роз'єм для підключення передньої панелі й (імовірно) датчиків навіть не розпаяний, також немає другого роз'єму SATA, хоча процесор підтримує роботу з двома дисками.


Але що справді добре, то це великий радіатор. У попередньому реєстраторі взагалі не було жодного додаткового охолодження, тож за це виробникові плюс. Як на мене, краще заощадити на роз'ємі, але встановити радіатор, ніж навпаки. Хоча, звісно, краще мати і те, й інше.


1. Біля HDMI і VGA також помітні елементи захисту, але все одно краще не підключати монітор «на гарячу».
2. Батарейку для живлення вбудованого RTC (годинника реального часу) вставлено у спеціальний тримач. Поруч є місце під «пищалку», а також невідомий мені роз'єм.


Коротко про компоненти.
1. NVP6124B, чип АЦП, який оцифровує сигнал із камер. Підтримує до 4 камер.
2. Флешпам’ять 25L6406 обсягом 8 МБ для зберігання прошивки реєстратора.
3. ОЗП DDR3 K4B2G1646F обсягом 256 МБ.
4. mb358gm, двоканальний операційний підсилювач, імовірно, відповідає за аудіоканал.
5, 6. Стабілізатори живлення.


На зворотному боці також є трохи компонентів, але для мене головне було те, що там зазначено, який процесор (SoC) застосовано.


1. Судячи з маркування, встановлено Hi3520D
2. 74LVC125 — чотириканальний буферний підсилювач.
3. Також знизу встановлена мікросхема EEPROM.
4. Але заодно знизу виявився ще один захисний супресор, розташований біля роз’єму підключення локальної мережі. Схоже, виробник передбачив простенький захист.


Процесор, встановлений у реєстраторі, — майже повністю інтегроване рішення. Він має вбудовану мережеву карту, контролери SATA, чотири відеовиходи (два композитні, які не використовуються).
Повну конфігурацію можна побачити на цій блок-схемі.
Оцифрований сигнал із мікросхеми АЦП надходить до процесора, який уже займається всім іншим: кодуванням і декодуванням відео, передаванням локальною мережею, записом на жорсткий диск тощо.


Ось я й дістався до камер, ура, товариші. Якщо ви ще не заснули, нагадаю, що читаєте огляд реєстратора з AHD-камерами :)
Камери запаковані другим шаром, лежать у комірках зі спіненого поліетилену.


До всіх камер додається одна інструкція, а крім того, кожен комплект складається з:
1. Відеокамери
2. Комплекту кріплень
3. Шестигранного ключа
4. Пари штекерів BNC.


Інструкція спільна не лише для цих камер, а й для всіх камер, які продає ця фірма.
Наведено технічні характеристики AHD-камер, причому, що цікаво, є два варіанти роздільної здатності (720 і 1080), але три варіанти матриць, точніше, кількості пікселів.
Також зазначено, що використано сенсор 1/3 дюйма SONY, хоча спочатку в характеристиках вказували 1/4
При цьому наведено якісь шалені цифри: 100, 130 і навіть 200 мільйонів пікселів. Словом, інструкція ще та.
Праворуч видно варіанти аналогових камер.


На зворотному боці інструкції наведено ще варіанти камер, але реєстратор їх не підтримує.


1. Комплект кріплень зі звичними зеленими дюбелями та невеликим шестигранним ключиком.
2. Два штекери BNC — дрібниця, а приємно. Я зазвичай завжди використовував свої, але запасні ніколи не завадять. До речі, якщо систему використовують для модернізації старої аналогової, там застосовано такі самі роз’єми, тож уся заміна зводиться до перестановки камер і перемикання роз’ємів.
3. Центральний контакт має гвинтове кріплення, це незвично — частіше використовують паяння.
4. Загальний контакт роз’єму досить масивний, нічого поганого сказати не можу.


Зовні камера найзвичайнісінька, ну, може, трохи інший дизайн, не більше.


А от підсвічування має незвичний вигляд. До речі, під час роботи воно помітне менше, ніж у попередніх камер, і це добре.


1. На корпусі камери зовсім немає жодних позначень, є лише назва фірми. На мій погляд, це мінус, адже я деякий час намагався зрозуміти, чи справді в мене в руках мегапіксельна AHD-камера.
2. Механізм кронштейна досить звичний, хоча в дешевих камерах часто використовують інший принцип, коли кулю затискають гайкою, — це гірше.
3. Опорна площадка камер трохи більша, ніж у того ж Ескама, є й прокладка зі спіненої гуми.
4. З камери виходить один спільний кабель, на кінці якого розташовані роз’єми BNC і живлення. Роз’єм живлення дуже тугий, повна протилежність роз’єму камери Ескам — випадково від’єднати точно не вийде, перевірено.


Я розбирав багато камер, хоча чого там, я звик розбирати все підряд ще з дитинства :)
Конструкція корпусу помітно відрізняється від попередніх камер. Сам корпус металевий, передня пластикова частина кріпиться чотирма саморізами, по всьому периметру є й гумова прокладка.


А ось і вся начинка. Думаю, не дуже помилюся, якщо скажу, що корпус міг бути разів у 5 коротшим.
Плата підсвічування, плата камери, а далі порожньо. Система кріплення теж незвична: плата підсвічування кріпиться до корпусу трьома саморізами, а вже до плати підсвічування прикручена власне камера.


На вигляд підсвічування відрізняється лише типом установлених світлодіодів.


Модуль камери. На вигляд — звичайнісінька аналогова камера.


Плату виготовлено під два розміри, тож за бажання її можна встановити в ще менший корпус.
Деталей мінімум, після IP-камер, особливо фірмових, плата здається зовсім порожньою.


1. Камера побудована на чипі FH8532E, чип підтримує матриці на 1 і 1.3 Мп, а також режими роботи: стандартний вихід CVBS/960H/1280H і 720P60/50/30/25 HDcctv.
2. Ну і кілька перетворювачів живлення.

Мабуть, ви помітили, що на чипі немає радіатора. Можу сказати, що споживання цієї плати дуже мале, власне, тому я вище й написав, що комплектного БЖ достатньо. По-своєму це добре, адже IP-камери споживають більше й, відповідно, сильніше нагріваються.


Оскільки механізм приводу шторки ІЧ-фільтра закривав майже всю плату, я вирішив його зняти, але виявилося, що й з цього боку плати майже нічого немає.



На цьому боці плати розташовані лише драйвер приводу шторки ІЧ-фільтра та мікросхема EEPROM, де зберігаються налаштування чипа обробки відео.
Біля драйвера помітний захисний супресор, який захищає відеовихід камери від виходу з ладу.


Матриця має розміри 4х2.5 мм, або 4.71 мм по діагоналі. В описі було заявлено 1/4 дюйма, в інструкції — 1/3 дюйма. Насправді розмір матриці — щось середнє між цими двома значеннями, адже 5.33 мм — це 1/3, а 4.00 мм — 1/4. Як тут рахувати — незрозуміло.


Загальна концепція всієї цієї складної на вигляд системи дуже проста. Сигнал із матриці надходить на чип обробки, який модулює сигнал і передає його в лінію.
Далі цей сигнал надходить на чип, який оцифровує вхідний сигнал; я показував його в розбиранні реєстратора.
Ну а далі оцифрований сигнал надходить на процесор обробки та стиснення — от і все.

В IP-системі все виглядає інакше: сигнал із матриці надходить на процесор обробки, на кшталт того, що стоїть у реєстраторі, обробляється, стискається, а потім надходить на віддалений реєстратор. Хоча деякі камери можуть записувати й самі на флеш-карту, замінюючи таким чином усе, аж до реєстратора, і для перегляду потрібен лише комп’ютер.


Корпус дає змогу встановлювати жорсткі диски обох розмірів — 2.5 і 3.5 дюйма. У тестах я використовував диск 2.5 дюйма.
Для диска 3.5 дюйма є спеціальні напрямні, хоча особисто мені не зовсім зрозуміло, навіщо вони потрібні.
Для дисків різного розміру передбачені окремі кріпильні отвори — по 4 на кожен розмір. От тільки гвинти для кріплення дали лише під 3.5, а для 2.5 потрібні гвинти меншого діаметра.


На мій погляд, за нинішньої різниці в цінах не має значення, який диск встановлювати, тому я раджу саме 2.5 — він менше нагрівається.


Запускаємо реєстратор. Далі буде багато фото різних меню, але їх так багато, навіть після того, як я частину прибрав, що я сховаю їх під спойлер.


До роботи реєстратора в автономному режимі запитань не виникло: налаштувань мало, але що поробиш — це ж не IP-камера. До речі, якщо порівняти налаштування реєстратора з тією ж IP-камерою Екскам, та й узагалі з будь-якою іншою, то в цьому реєстраторі немає цілого пункту меню налаштувань камери. У цьому пункті зазвичай вибирають розширений динамічний діапазон, захист від засвічення, режим день/ніч тощо. Тут нічого цього немає, зовсім нічого — навіть сам пункт меню «випиляли». Сумно: після IP-камери відчуваєш себе обділеним.

Але спробуймо під’єднатися до реєстратора через мережу.
Спочатку я запустив стандартний IE, який радісно повідомив, що треба встановити додатковий плеєр. Гаразд, встановимо.


Але навіть із ним у браузері були проблеми із зображенням. Картинка то була нормальною (наскільки взагалі можна так сказати про це зображення), то з’являвся зелений екран. Причому зображення постійно змінювалося: то нормальне, то зелене.
І це ще не кажучи про те, що доступу до налаштувань реєстратора немає.


Так, із браузерами не щастить, спробуймо перевірену програму Tecsar. Тут усе запрацювало відразу й без проблем. Програма сама знайшла реєстратор у мережі.


І буквально за кілька секунд вивела зображення на екран, тож про браузери краще забути й користуватися окремою програмою.
Не описуватиму налаштування програми, можу лише сказати, що вони повністю дублюють налаштування реєстратора, хіба що за винятком деяких пунктів, пов’язаних із доступом і безпекою, що цілком логічно.


А тепер можна спокійно перейти до того, що, власне, найважливіше у відеокамері, — якості зображення.
На жаль, частину зображень, зроблених недорогими IP-камерами, було безповоротно втрачено, тож у «вуличному» тесті мені довелося використовувати скриншоти вже перекодованого відео. Виходить, що я опосередковано даю невелику фору камерам, які оглядаю, адже для них використано скриншоти «в чистому вигляді».

Отже, почнімо.
День, якість, м’яко кажучи, не дуже.


IP-камера 1 Мп із недорогого комплекту.


Порівняльне фото, навіть з огляду на те, що зображення IP-камери було стиснуто, показує, що вона знімає краще.
Я пробував «погратися» з контрастністю та яскравістю камери, яку оглядаю, і це давало певне покращення, але тест проводив із налаштуваннями за замовчуванням.


Те саме місце, ніч.
Камера, яку оглядаю.


1 Мп IP


Порівняння. Знову в камери, яку оглядаю (вона всюди праворуч), зображення перетворюється на «молоко». Сумно.


Тут у мене немає фото для порівняння, тому наведено лише скриншоти з AHD-камери.
День.


Вечір, увімкнено вуличне освітлення


Ніч.


Тепер порівняння в домашніх умовах. Освітлення штучне.
Камера, яку оглядаю


1 Мп IP, тут уже повноцінний скриншот, отриманий за допомогою програми для відеоспостереження.


Ліворуч знову IP-камера, праворуч — камера, яку оглядаю. За чіткістю краща IP, за точністю передавання кольорів — та, яку оглядаю, адже диван у нас не зелений :)


Цілковита темрява, порядок камер той самий.
Камера, яку оглядаю


IP


Ліворуч IP-камера, праворуч AHD.
І хоча обидва зображення не дуже, на мій погляд, деталізація ліворуч краща.


І наостанок — тестовий знімок із текстом. Цього разу мені довелося віднести камеру на максимально можливу відстань, оскільки кут огляду в неї невеликий. У результаті до об’єкта було близько 3.1м.


Ті самі умови, але по краях зображення.


Наостанок я вирішив під’єднати до реєстратора хоч і стару, але дуже непогану аналогову камеру Panasonic WV-CP284 з об’єктивом Tokina 6-60. Фокусну відстань довелося викрутити на мінімум — 6 мм, але все одно вона була меншою, ніж у камер, які я оглядав раніше: у них фокусна відстань, імовірно, близько 5 мм. Фокус було налаштовано на тестовий аркуш.
У налаштуваннях виставив режим D1, але знімок екрана чомусь вийшов із роздільною здатністю 960х576, що не зовсім правильно.
Камера, звісно, стара й кілька років пропрацювала на об’єкті, але я не думав, що зображення буде таким поганим. На мій погляд, є несумісність реєстратора й камери.


Відео вийшло довгим, вибачте.
У відео використано 10 фрагментів, але простіше описати так:
1. День
2. Ніч з ІЧ-підсвічуванням (це не сніг і не дощ, а вітер і пил)
3. День
4. Ніч із вуличним освітленням
5. Ніч з ІЧ-підсвічуванням

Випадково виклав відео з фрагментами, що дублювалися, перезалив виправлену версію.



Під час роботи реєстратор нагрівається не дуже сильно, основне нагрівання — в районі перетворювачів живлення. Але я все одно радив би використовувати в таких реєстраторах диски 2.5 дюйма, тим паче що їхня вартість не надто відрізняється від вартості дисків 3.5 дюйма.


На цьому тест і огляд завершено, можна підбити підсумки — місцями невтішні.
Але давайте по порядку. Почну з того, чим відрізняються IP і AHD, тобто з переваг і недоліків.
IP-система
Переваги
Велика кількість додаткових опцій
Можливість роботи з високою роздільною здатністю
Деякі камери можуть працювати як реєстратор
Камера може працювати автономно, без реєстратора, надаючи доступ через інтернет
Можливість живлення через кабель (PoE)
Вища завадостійкість
Можливість роботи через WiFi

Недоліки
Вища вартість
Під час переходу з аналогового відеоспостереження на цифрове потрібно прокладати нову лінію
Нижча надійність через більшу складність.
Обмеження довжини кабелю до камери — 100 м.

AHD
Переваги.
Можливість використання наявних кабельних ліній.
Низька ціна
Простота заміни
Довжина кабелю до камери може сягати 500 м.

Недоліки
Роздільна здатність обмежена рівнем 1920х1080
Низька завадостійкість, я б не використовував системи AHD на промислових об’єктах.
Погана масштабованість рішення.
Потрібен відеореєстратор
Мало налаштувань обробки зображення, точніше, їх майже зовсім немає.
Потрібно прокладати окрему лінію живлення камер або використовувати сплітери.
Немає можливості передавати звук і сигнали керування.

Що можна сказати про реєстратор, який я оглядаю? На мій погляд, у нього лише дві переваги:
1. Ціна. За 85 доларів — повноцінний комплект відеоспостереження з чотирма камерами, реєстратором, п’ятьма блоками живлення, мишкою та всіма потрібними роз’ємами. Це дуже непогано.
2. Можливість просто замінити старі камери на нові.

Якщо планується нова система, а не заміна чи вдосконалення старої, я однозначно віддав би перевагу IP-камерам, без жодних варіантів. На мій особистий погляд, системи AHD — тупикова гілка розвитку й, по суті, «костиль», коли хочеться зробити краще, ніж було, а грошей обмаль.
В огляді я спеціально порівнював приблизно співставні комплекти AHD та IP, щоб зрозуміти, що краще, а що гірше.
Минулого разу я оцінював вартість приблизно так:
4 камери з WiFi по 25 доларів = 100
1 реєстратор із WiFi за 40 доларів = 40
Разом = 140.

А цього разу розклад такий:
4 камери AHD-M по 15 доларів = 60
1 реєстратор за 25 доларів = 25
Разом = 85

Сам по собі комплект, який я оглядаю, теж має право на життя, але радше десь у невеликому приватному будинку та за хорошого освітлення. Можна замінити старі камери й отримати помітно кращий результат. У приміщенні камери показують краще, але через невеликий кут огляду користуватися ними там не дуже зручно — краще вибрати системи з об’єктивом 2.8-3.6 мм.
Звісно, це дуже бюджетне рішення, і, мабуть, не варто вимагати від нього чогось видатного. Власне, проблем у роботі не виявлено: відео записується, нічого самовільно не вимикається й не зависає, але якість відео гірша, ніж у IP-комплекту.

На цьому все. Сподіваюся, мені вдалося трохи розповісти про відеоспостереження AHD, а інформація з огляду стане в пригоді. Комплект я придбав спеціально для порівняння.