USB 3.0-хаб Orico та USB-адаптер Bluetooth 5.0

Під час нещодавнього розпродажу придбав собі USB-хаб і BT-адаптер, вирішив поділитися враженнями — раптом комусь стане в пригоді :)

Взагалі спочатку не планував писати огляд, думка зробити це з’явилася після розбирання й огляду нутрощів, а особливо після порівняння з іншими пристроями.
Оскільки інформації по суті буде не дуже багато, то заодно в одному огляді покажу й Bluetooth-адаптер.

Отже, замовив, отримав — усе разом обійшлося в $12.48: хаб коштував $9.13, адаптер — $4.35, ну і купон застосував.

Пакування... Так, воно було, але таке враження, ніби його жували. Принаймні така думка виникла, коли побачив коробочку з хабом.


У комплекті, крім хаба, дали ще інструкцію та смужку двостороннього скотчу, але пакування було сильно зім’яте, тож помітив я це набагато пізніше — тому й вийшло два фото.


Конструктивно виконаний у вигляді пласкої коробочки, на передній бік якої виведено роз’єми. Я вже якось пояснював, що мені зручніший саме такий формфактор корпусу, і, як виявилося, зараз мало хто робить пристрої в такому вигляді.
Крім того, замовляв модель із кабелем завдовжки 1.5м, хоча є варіанти з кабелем 30см і 1м. До цього використовувався хаб із коротшим кабелем і доводилося користуватися подовжувачем, що, звісно, не дуже зручно.

Зверху є крихітний отвір для світлодіода індикації наявності живлення. Світить слабко, але спрямовано, тому тепер уночі на стелі видно синю пляму.


До цього використовував хаб від Ugreen і був дуже задоволений його роботою, поки не спалив його, власне, тому й довелося замовляти новий. Загалом міг замовити точно такий самий Ugreen, але він коштував дорожче, та й подумав: ну яка різниця? Виявилося, що різниця є.

1. Як і в попереднього, роз’єми виведені на передній торець, але в попереднього один із них був зверху — там стирчав Bluetooth-адаптер.
2. Також одним із критеріїв було правильне розташування роз’ємів — контактами донизу. Тут усе чудово.
3. Ще важливою була можливість під’єднати зовнішнє живлення, і тут, як і в Ugreen, встановили роз’єм microUSB, тож я просто під’єднав свій старенький БЖ Dlink до нового хаба.
4. Кабель у нового хаба помітно тонший, ніж у «старенького», за гнучкістю приблизно такий самий.

Взагалі після придбання клавіатури з вбудованим хабом потреба в зовнішньому стала меншою, але в клавіатури хаб 2.0, а іноді потрібна швидкість.
Але є ще один нюанс: іноді треба під’єднати телефон або тепловізор, щоб завантажити файли, і якщо вони хоч трохи розряджені, то одразу просаджують живлення, починаючи заряджатися, і, звісно, у системі їх не видно. А лазити щоразу під стіл зовсім не хочеться.


Але перед використанням вирішив відкрити — на щастя, відкривається він просто: тут навіть немає засувок, лише кілька штифтів.


Усередині платка, але чомусь здалося, що компонентів замало, а деякі взагалі не запаяні.


Хаб зібраний на базі VL817-Q7, праворуч видно чип EEPROM.


Щоб зрозуміти, що саме не так, знайшов фото попереднього хаба і взагалі зовсім старенького. Як я писав, перший я спалив, хотів переставити чип з іншого, який просто валявся без діла, але не склалося: чип хоч і той самий, але в іншому корпусі.

Але тут можна помітити, що компонентів в обох хабах явно більше, та є важлива відмінність: в обох є запобіжник у колі живлення.


Прозвонюванням з’ясував, що в Orico вхід для зовнішнього живлення безпосередньо з’єднаний із шиною живлення лінії до ПК. Це з’єднання небезпечне тим, що в разі знеструмлення комп’ютера він намагатиметься отримувати живлення з боку блока живлення хаба, а запобіжника немає...

Загалом узяв діод 1N5822 і встановив його анодом до дроту живлення з боку ПК, який, звісно, попередньо відпаяв від хаба, а катодом — до майданчика відсутнього конденсатора.
До речі, тут також заощадили на конденсаторах у шинах живлення USB-роз’ємів, не кажучи вже про будь-який захист ліній даних.


Звісно, варіант із діодом так собі: не допомагає навіть те, що встановлено діод Шотткі, — падіння напруги збільшує ще й відносно довгий кабель.
У підсумку маємо
1, 2. Живлення лише від ПК, без навантаження та з під’єднаним SSD — близько 4.55-4.7 вольта
3, 4. Із зовнішнім БЖ усе, звісно, краще: понад 5 вольт у всіх режимах, але це й зрозуміло — напруга обмежується лише падінням на контактах.


До швидкості копіювання в мене претензій немає, цілком влаштовує.
Але на самому початку чомусь під час підключення до одного з USB-портів ПК виникла дивина: пристрої USB 2.0 визначалися й працювали, а всі USB 3.0 — ні. Перемкнув в інший порт — запрацювало нормально.


USB Bluetooth-адаптер також замовляв на заміну згорілому. На вибір у продавця було два варіанти: BT 4.0 і 5.0. Замовив 5.0, щоправда, не знаю навіщо — подумав, хай буде, хоча особисто мені байдуже.
Упакований у блістер, який також пом'яли в дорозі. Крім адаптера, була ще інструкція, з якої я дізнався, що адаптер називається BTA-508, у ньому встановлено чип RTL8761BUV і, судячи з опису, це справді BT 5.0.


На вигляд трохи відрізняється від старого. Попередній був мені зручний, зокрема як заглушка верхнього USB-порту хаба. Новий трохи більший, але оскільки його буде встановлено в передній роз'єм, то цілком підійде і так.


З одного боку є напис Orico і невеликий отвір для світлодіода активності, з іншого — нічого. Збоку є отвір для шнурка, але самого шнурка в комплекті, здається, не було. Та й хто при здоровому глузді носитиме BT-адаптер на шнурку?
У старого після пробою частково розплавилися нутрощі, ремонту не підлягає — буде брелоком, хоча отвору, як у Orico, у нього немає :)


Підключаю адаптер і, звісно, починаю шукати, де взяти для нього драйвер. Виявилося, що десь унизу сторінки є посилання.


Гаразд, переходжу за посиланням, завантажую, намагаюся встановити, але ні — лається. І лише потім я вирішив подивитися, що там у диспетчері пристроїв. Виявилося, що адаптер уже давно визначився і працює.


Властивості адаптера — USBVID_0BDA&PID_8771&REV_0200, що відповідає Realtek Bluetooth 5.0 Adapter.


Для перевірки запустив пошук пристроїв поблизу й без проблем знайшов кілька штук, причому лише один із них був моїм, та й той невідомий.


Для перехресної перевірки виконав пошук пристроїв із телефона — одразу виявився мій ПК із підключеним адаптером.


Ну а щоб остаточно з'ясувати, чи працює зв'язок, підключив до ПК навушники — усе також минуло без проблем.
У кімнаті, де стоїть ПК, і в сусідньому приміщенні зв'язок працює стабільно. Звук почав «заїкатися» лише тоді, коли я відійшов приблизно на 8 метрів і між мною та ПК було дві стіни.


Висновки.
До Bluetooth-адаптера в мене взагалі немає запитань, тим паче він мені потрібен переважно для перевірки різних пристроїв, а не для постійного користування. А от до хаба є певні претензії.
Так, хаб працює, швидкість мене також влаштувала, як, утім, і сама конструкція, але те, що на деталях явно зекономили, — це погано.
Виробник не встановив ані додаткових блокувальних конденсаторів у колах живлення USB-виходів, ані розв'язки з живленням від ПК, ані навіть запобіжника. Після встановлення діода в коло живлення користуватися ним стало безпечніше, і загалом на цей момент він мене влаштовує.
На жаль, якби я знав, що так буде, то, мабуть, усе-таки переплатив би кілька доларів і узяв Ugreen, який показував вище.

На цьому, здається, все. Сподіваюся, інформація була корисною.