Мінікомп’ютер HYSTOU P04 i3-7100U, або комп’ютер, який я не зміг перегріти

На початку осені я тестував і, відповідно, опублікував огляд свого цікавого мінікомп’ютера HYSTOU FMP04 із процесором i5-7200U. На жаль, тоді ж я показав в огляді «ахіллесову п’яту» як цього пристрою, так і багатьох інших китайських пристроїв — перегрів.
Після цього я вирішив спробувати трохи менш продуктивний варіант із процесором i3-7100U, і він справді зміг мене здивувати. Утім, краще про все прочитати в огляді.


Цей комп’ютер продається у чотирьох варіантах комплектації:
1. Лише «системний блок», без ОЗП і SSD; щодо WiFi точно не скажу, але, судячи з попереднього досвіду, він має бути — $246.17
2. Комп’ютер із попередньо встановленими 4 ГБ ОЗП і 128 ГБ SSD — $326.09
3. Комп’ютер + 8 ГБ ОЗП і 256 ГБ SSD — $382.56
4. Комп’ютер + 16 ГБ ОЗП і 256 ГБ SSD — $448.63

В огляді — варіант під номером 2, але, на мій погляд, найоптимальніші варіанти — 1 і 4. Спробую пояснити.
Процесор тут може використовувати до 32 ГБ ОЗП, але, оскільки слотів лише два, а модулі на 16 ГБ коштують дуже дорого, найчастіше використовують комплект 8+8 ГБ. Тож комп’ютер із 4 ГБ варто брати лише тоді, коли плануєте зробити «несиметричний» варіант із 12 ГБ, як зараз у моєму основному комп’ютері. В інших випадках планка на 4 ГБ, найімовірніше, залишиться в шухляді столу.
Тобто можна просто взяти коробку без ОЗП і SSD та купити все окремо, або ж варіант із 8 ГБ, а потім додати ще 8. До того ж там і SSD на 256 ГБ, що також цікавіше.

Технічні характеристики:
Система: не встановлена
Процесор: ICORE-I3-7100U
Графіка: Intel® HD Graphics 620
Пам’ять: макс. 16 ГБ, SODIMM DDR3L, 2 слоти, спочатку встановлено 4 ГБ
SATA — 2 x SATA 6 Гбіт/с + 1 х mSATA (встановлено 128 ГБ)
Підтримка: 802.11b/g/n WiFi 2.4 GHz
LAN — Gigabit LAN
Відеовиходи: HDMI і VGA
Зовнішні інтерфейси: 4x USB 3.0, 3x USB 2.0, 2хCOM (RS232)
Аудіовихід — 3.5мм джек
Аудіовхід — 3.5мм джек
Габарити: 234 x 100 x 50 (без урахування ніжок, антени та роз’ємів)
Маса: 1250гр

Усе акуратно запаковано в білу коробочку.


Комп’ютер запаковано досить добре, а з огляду на металевий корпус, не думаю, що його легко пошкодити.
До комплекту входять:
1. Комп’ютер HYSTOU P04
2. Блок живлення
3. Кабель живлення
4. Кабель живлення SATA
5. Кабель SATA
6. Дві антени
7. Кріплення
8. Інструкція
9. Компакт-диск із драйверами.
10. Килимок


Комплектація нічим не відрізняється від версії FMP04: та сама інструкція, той самий блок живлення і навіть той самий подарунковий килимок.
На фото килимок лежить на моєму, і видно, що мій більший, хоча цей уже новий, а він, своєю чергою, менший за попередній.


Ті, хто читав першу частину про HYSTOU FMP04, напевно, зараз скажуть: «Та це ж одне й те саме!» І так, ви матимете цілковиту рацію, на всі 100%. Відрізняються ці дві моделі лише процесором. Звісно, відрізняється обсяг ОЗП/SSD, але у FMP04 теж була версія з 4 ГБ ОЗП і 128 ГБ SSD, тож цю відмінність не враховуємо.


Власне, через цю «однаковість» комп’ютерів огляд буде дещо скороченим, і сьогодні не буде повного розбирання «до гвинтика», але загальну інформацію я, звісно, надам усю.


Спереду — ті самі три роз’єми USB 2.0, кнопка ввімкнення та отвір для світлодіодів.


Ззаду — повний набір різноманітних роз’ємів: відеовиходи HDMI і VGA, порти COM і USB 3.0, аудіовхід та аудіовихід, пара роз’ємів для антен WiFi і, звісно, Ethernet та роз’єм живлення.


Таке саме масивне ребрування корпусу. Щоправда, знову наклейка з назвою виробника сильно виступає і дратує, коли під час розбирання комп’ютер крутиться на ній, наче дитяча карусель. Я б уже волів гарне гравіювання.


Задня панель із встановленими антенами.


Знизу — чотири ніжки, чотири отвори для встановлення додаткового жорсткого диска 2.5 дюйма і чотири отвори, щоб закріпити комп’ютер на чомусь. Але слід враховувати, що штатних способів кріплення комп’ютера позаду монітора, як у маленьких моделей, не передбачено. Та й вішати важкий блок позаду монітора, на мій погляд, не надто цікаво.
Дно корпусу також зроблене з алюмінію і певною мірою допомагає основному радіатору.


А всередині панує той самий безлад із дротами. Звісно, зазвичай цього ніхто не бачить, але мій внутрішній перфекціоніст протестує й хоче порядку.


Ну от що заважало прокласти дроти трохи акуратніше, як я робив минулого разу. Під час встановлення одного жорсткого диска вони, звісно, не заважатимуть, а от якщо встановити два «бутербродом» — запросто.


Тимчасово відсуваємо дроти вбік і оглянемо материнську плату та нутрощі.


Що тут сказати, плата повністю ідентична, аж до версії — GSKL1-VERB


Модуль WiFi і накопичувач mSATA, як і минулого разу, трохи поскаржуся, що в комп’ютері з процесором сьомого покоління, випущеному наприкінці 2016 року, немає M.2.
Тут же розташовані ще два додаткові роз’єми SATA, а як і минулого разу, роз’єм живлення лише один — Y-подільника в комплекті немає, у своєму комп’ютері я змайстрував його сам.


Виймаємо всю начинку, наскільки це можливо.


1, 2. Невелика зміна: у FMP04 у комплекті була пам’ять Samsung і наклейка Hystou, а тут пам’ять Micron із рідною наклейкою.
3, 4. SSD той самий, тільки два чипи флешпам’яті не розпаяні, а обсяг — 128 ГБ проти 256.
5, 6. WiFi також не змінився — AzureWave з діапазоном 2.4 ГГц.


Крім основної плати, встановлено ще дві додаткові: одна з роз’ємами USB, яких знову чомусь три, хоча сама плата розрахована на чотири, і плата кнопки ввімкнення з парою світлодіодів, які світять куди завгодно, тільки не в призначений для них отвір, але це, мабуть, навіть на краще.


Усі внутрішні інтерфейси й нерозпаяні роз’єми.


Угорі видно гребінку для підключення передньої панелі, портів COM, роз’ємів USB 2.0 та аудіо.


Ззаду видніється той самий аудіочип від Realtek, який мені так і не вдалося запустити у Windows 7, хоча проблема виявилася набагато глибшою.
Праворуч видно запобіжник для портів USB, трансформатор гальванічної розв’язки гігабітного мережевого порту та чип Diaplay port-VGA.


Маркування материнської плати. До речі, ця плата трапляється досить часто не лише в комп’ютерах Hystou


Підсистема живлення візуально відрізняється лише кольором кількох конденсаторів.



Оскільки апаратно комп’ютер повністю ідентичний (за винятком процесора) раніше оглянутому HYSTOU FMP04, далі розбирати не став — це просто не має сенсу. Але зняв задню панель і подивився на термоінтерфейс між процесором і корпусом: усе так само, один в один — алюмінієва пластинка з термопастою.

Перше знайомство також починаємо з BIOS, тим паче що формально комп’ютер постачається без ОС, хоча виробник і встановив «демоверсію».


На жаль, з опцією автоматичного ввімкнення після подавання живлення тут та сама біда — її немає :(. Я перерив якщо не всі меню, то точно більшу частину, але так і не знайшов такої функції. Шкода.
В іншому все приблизно так само.


Спочатку комп’ютер завантажився з низькою роздільною здатністю екрана й лише англійською мовою. Роздільну здатність я змінив одразу, а щоб змінити мову, довелося під’єднатися до інтернету, оскільки потрібно було завантажити мовний пакет. Загалом нічого складного, я нещодавно вже якось описував цей процес.


Після кількох перезавантажень комп’ютер повністю русифікувався штатними засобами Windows, і тепер можна подивитися, що він собою являє.
Попередньо встановлено нелегальну активовану Windows 10.


Диспетчер пристроїв.


SSD розбито на три розділи: системний, основний (диск C) і додатковий (диск D).


CPU-Z загалом показав майже те саме, що й у FMP04, з тією лише різницею, що ревізія плати тут датована 2017 роком, а у FMP04 — 2018-м, що трохи дивно.
Процесори відрізняються тим, що в i5-7200U частота становить 2.5 ГГц із турборежимом до 3.1 ГГц, а в процесора, який оглядаємо, турборежиму немає, базова частота — 2.4 ГГц. В іншому — той самий техпроцес, та сама кількість ядер тощо.
Фактично ключова відмінність між ними лише в тому, що тут немає турборежиму. Подивимося, як це позначиться на підсумковій продуктивності.


Як і минулого разу, немає інформації про загальний час роботи та обсяг прочитаних/записаних даних SSD, хоча на момент створення знімка екрана комп’ютер пропрацював уже приблизно добу в різних тестах.


SSD-Z також не показав нічого нового.


Швидкість перевіряли файлами обсягом 45 ГБ для диска D і 30 ГБ для диска C. Результати однакові: лінійний запис — близько 150 МБ/с, читання — близько 520 МБ/с. Швидкість запису трохи замала, але загалом прийнятна, до швидкості читання зауважень немає.


CrystalDiskMark підтвердив результати попереднього тесту, а заодно я перевірив швидкість USB 3.0 із зовнішнім SSD.


А тепер — корисніша інформація: продуктивність.
Першим іде тест Cinebench. Тут комп’ютер, який я оглядаю, звісно, поступився в обчисленнях, але виявився трохи швидшим в обробці графіки.
Графіка — 24.48/33.25 проти 23.30/31.55 у FMP04
Обчислення — 2.84/256 проти 3.64/324


А далі було цікавіше: Performance test 8 показав різницю лише у 10%. Щоправда, тут рахується усереднена продуктивність за різними тестами.



Performance test версії 9 показав аналогічну різницю у 10% на користь FMP04.


3Dmark: комп’ютер, який я оглядаю, виявився на 10% швидшим за FMP04 із потужнішим процесором.


Новіша версія 3DMark також показала різницю у 10% на користь моделі, яку я оглядаю. Лише тест Ice Storm дав результат майже такий самий, як у FMP04.


Geekbench 4
Знову відставання в обчисленнях і перевага в графіці. У FMP04 було 3499/6610 і 14558


А ось, здавалося б, суто обчислювальний тест під час роботи з архіватором WinRAR показав, що FMP04 відстає приблизно на 7%. Досить незвично.


Ну ось, я поступово дістався й до каменя спотикання моделі FMP04 — тесту на нагрівання. Якщо пам’ятаєте, тоді мене здивувала висока температура за доволі великої площі радіатора і, здавалося б, малопотужної версії процесора.

Запускаю LinX на 20 проходів, паралельно контролюю температуру й отримую лише 53 градуси...


Перша думка — якась нісенітниця. Гаразд, запускаю тест удруге — 55 градусів. Містика: у FMP04 і після першого запуску було 92, не кажучи вже про другий.


Ну, припустімо, 20 проходів замало. Ставимо 50 і запускаємо тест на пів години. Так, температура зросла — до 59 градусів. Є прогрес...
До речі, модель, яку я оглядаю, показала в цьому тесті 43.94 ГФлопс, а FMP04 — лише 39.54. Так, перевага моделі, яку я оглядаю, невелика, але ж тут процесор слабший.


Температура корпусу безпосередньо перед завершенням тестів — максимум я отримав 45 градусів.


Так, із тестом LinX мені не пощастило, запущу OCCT.
55 хвилин тестування, максимальна температура — 53 градуси, у FMP04 було до 86. Щоправда, варто сказати, що на знімку екрана — другий запуск. Зазвичай я роблю знімок безпосередньо перед завершенням тесту, а цього разу просто проґавив момент, тож довелося запустити ще раз, «щоб надіслати фото до журналу».


Ну і тест із найбільшим тепловиділенням: тут мені вдалося прогріти процесор аж до 61 градуса проти 99 у FMP04.
Чесно кажучи, я очікував, що i3-7100U буде трохи холоднішим, але ж не настільки. Спробую пояснити: абсолютна різниця становила 38 градусів — 61 проти 99, а відносна, з урахуванням температури повітря, виявилася двократною.


Навіть після трьох годин тестування я отримав 49 градусів на корпусі й 48 на блоці живлення. Справді, корпус здавався лише трохи гарячим, а після зняття навантаження температура відносно швидко поверталася до кімнатної, тобто процесор у звичайному режимі взагалі майже не нагрівається.


За зв’язок із зовнішнім світом також відповідають гігабітна дротова мережева карта та модуль Wi-Fi 2.4 ГГц.


Оскільки Wi-Fi такий самий, як у FMP04, то й результат зіставний: поблизу знайшлося 77 точок доступу.


Швидкість зв’язку в межах великої кімнати коливалася в діапазоні 15-60 Мбіт залежно від відстані та умов.


Під час підключення кабелем отримав стабільні 800-900 Мбіт.


Минулого разу, під час тестування продуктивності в режимі кодування відео, я припустився великої й прикрої помилки, про яку дізнався лише згодом. Річ у тім, що тоді я взяв файл проєкту й спробував закодувати його на новому комп’ютері. Різниця становила приблизно півтора раза, чому я, звісно, зрадів.
Насправді я помилково провів тест із кодуванням в інший формат, припустивши, що це налаштування також зміниться під час копіювання файлу проєкту.
Тож цього разу я провів уже коректний тест і отримав 26 хв 33 сек проти 31 хв 43 сек у мого старого i3-5010U. Небагато, але все ж таки.


Але під час роботи виникла проблема: і i3-7100U, і i5-7200U виявилися несумісними з моїм звичним Vegas. Я пробував різні способи; трохи допомогло оновлення відеодрайвера. Після цього вдалося перекодувати п’ятихвилинний ролик, але під час спроби запустити кодування в попередній формат (як у минулому огляді) я все одно отримував помилку. Спочатку FMP04 працював коректно: я кілька разів кодував ролик для огляду й помітив проблему лише згодом.
Загалом розв’язати цю проблему відносно просто — треба лише вимкнути апаратне прискорення відеокартою, але продуктивність при цьому помітно падає.
У тесті i5-7200U ролик кодувався 20 хвилин, i3-7100U мав би працювати приблизно так само, але за повністю програмної обробки це зайняло майже пів години. Переходити з Vegas якось не дуже хочеться, тож поки не знаю, що робити. Пошук в інтернеті показав, що це дуже поширена проблема, яка проявляється так:
Запускаємо кодування проєкту.
За пів хвилини, дві, три — неважливо — програма зависає. Лічильник продовжує відлік, але кадри не рендеряться.
Штатно вийти з цього режиму неможливо, збільшення обсягу ОЗП не допомагає.


Розгадка низької температури криється в меншому енергоспоживанні.
1, 2. У вимкненому стані та в режимі робочого столу все однаково — 2-6 Ватт.
3. А ось за максимального навантаження в OCCT було не 37, як у попереднього, а лише 25.
4. Пікова потужність становила приблизно ті самі 37 Ватт, у FMP04 було 39. Але зафіксувати цю потужність вдалося, лише переглянувши її в режимі Hi ватметра.


Підсумкові результати трохи дивні: десь швидший i5-7200U, а десь — i3-7100U. Тест Linx з i3-5010U та i5-7200U наведено для тестового файлу 4096 МБ, а для i3-7100U — 2448 МБ: більше програма не дозволила через менший обсяг ОЗП. Але оскільки зі збільшенням обсягу результат також зростав, можна сказати, що в цьому тесті i3-7100U все одно виявився швидшим. Цей момент я також порівнював за однакових умов — результат був 39/43 на користь моделі, яку оглядаю.


Підсумовуючи, можу сказати, що за продуктивністю в середньому i3-7100U виявився повільнішим: десь помітно, десь зовсім трохи. Але були й тести, у яких він переміг, особливо в роботі з графікою, а також у тестах LinX і WinRAR.
Конструктивно комп’ютери повністю ідентичні, але різниця в тепловиділенні величезна. Там, де i5-7200U нагрівався до 96-99 градусів, i3-7100U мав лише 59-60. Звісно, з погляду економії електроенергії це крапля в морі, але для надійності це суттєво: менше нагрівається сам процесор, а отже, менше впливає на додаткові компоненти на кшталт того самого SSD; до того ж менші температурні деформації плати, а отже, система служитиме довше.
Загалом, на мій погляд, ця модель цікавіша й справді змогла приємно здивувати.

Водночас у обох комп’ютерів є лише одна проблема — певна несумісність із програмою Vegas. Хоча, мабуть, правильніше сказати, що це проблема Vegas, а не комп’ютерів, адже вона трапляється й з іншими конфігураціями. Можливо, хтось порадить рішення.

Магазин надав знижку за купоном GBP04, з ним ціна становить $299.99.

На цьому все, сподіваюся, огляд був корисним. Якщо маєте ідеї щодо додаткових тестів — пропонуйте, спробую перевірити.