Комп’ютер геометрів чи просто Acute Angle AA-B4

Вже травень на носі, а в мене ще не було жодного огляду комп’ютера. Виправлятиму цю недоробку, і сьогодні йтиметься про модель, яка по-своєму вирізняється серед безлічі інших пристроїв. Зрозуміло, що дизайн — справа тонка: комусь подобається одне, комусь інше, але варто визнати, що цей варіант точно оригінальний по-своєму.
Як завжди, в огляді — огляд, розбирання, тести, висновки та підсумкова табличка.




Почну з технічних характеристик:
Система: Windows 10
Процесор: Intel Celeron N3450 1.1 ГГц (2.2ГГц у турборежимі)
Графіка: Intel® Intel® HD Graphics 500
Пам’ять: 8GB RAM + 64GB ROM + 128GB SSD M.2
LAN — Gigabit LAN
WiFi — 2.4/5 ГГц
Bluetooth 4.0
Екран: HDMI
Зовнішні інтерфейси: 3x USB 3.0
Аудіовихід — 3.5мм джек
Габарити: 255 x 255 x 40
Маса: 660гр (фактично 640гр)


Як можна помітити, з погляду апаратної частини комп’ютер не є якоюсь новинкою: тут стоїть давно відомий процесор (SoC) N3450 на ядрі Apollo Lake. Ці процесори анонсували ближче до кінця 2016 року, а поширення вони набули ближче до середини 2017-го. Тоді ж я писав огляд комп’ютера з N3450 — це був Beelink M1, а згодом з’явилося ще кілька інших моделей.
Фактично всі ці моделі дуже схожі, а продуктивність визначається переважно процесором, який у них однаковий. Але в цьому випадку виробник вирішив збільшити обсяг оперативної пам’яті до 8 ГБ, а також додав до пам’яті eMMC SSD-накопичувач обсягом 128 ГБ. Щоправда, навіщось прибрали кардридер, та й USB-роз’ємів замало, але про це пізніше.

Щойно береш коробку до рук, виникає відчуття, що пристрій дорогий. І це не реклама — так воно і є насправді: коробка велика, з товстого картону.
Усередині все щільно вкладено в лотки пластикового вкладиша, зверху лежить інструкція, а на задньому боці коробки наведено перелік характеристик.


А от комплект дуже скромний: тут немає другого, короткого HDMI-кабелю та кріплення VESA, як у Білінка. Втім, через особливості корпусу все це, власне, і не потрібно.
Отже, до комплекту входять:
1. Комп’ютер Acute Angle AA - B4
2. HDMI-кабель
3. Блок живлення
4. Інструкція
5. Чохол



Інструкція з ілюстраціями, також є згадка про гарантію, причому навіть російською мовою, але щось мені підказує, що навряд чи ця гарантія діятиме в нас.



Кабель HDMI найзвичайнісінький, завдовжки 1.5м, також у комплекті був охайний тканинний чохол, чимось схожий на шапочку.
Блок живлення 12 Вольт 2 Ампера з європейською вилкою.

Мабуть, певне нерозуміння викликає лише чохол: із ним пристрій має солідний і охайний вигляд, але доцільність його використання майже нульова. Наприклад, я слабо уявляю, що хтось користуватиметься ним у реальному житті, але для надання солідності — чому б і ні.


Дизайн дуже оригінальний: наприклад, мені вперше трапляється пристрій, у якому на чільне місце (у прямому й переносному сенсі) поставлено зовнішній вигляд.


Але, найімовірніше, за задумом його розраховано на вертикальне встановлення.
Спереду — кнопка ввімкнення, трохи нижче — отвір кнопки скидання, а в самому низу — пара роз’ємів USB 3.0.


Мені не вдається зробити фото в інтер’єрі, але в реальності цілком уявляю, як він виглядатиме саме на дерев’яному столі


Мабуть, непогано виглядав би в комплекті з таким самим монітором і клавіатурою :)


Але ми відволіклися.
Ззаду розташовані всі інші роз’єми: живлення, Ethernet, HDMI, ще один USB і вихід аналогового звуку.


Збоку й зверху є вентиляційні отвори, хоча, на мій погляд, їхній діаметр замалий, але подивимося, як пристрій поводитиметься під час тестів.


До речі, щодо вентиляції.
На сторінці товару показано, що повітря виходить збоку, там, де багато отворів.


Ба більше, є зображення, де комп’ютер лежить на столі. Так от, класти його саме в такому положенні категорично не можна, адже перекриваються бічні отвори, які слугують для забору холодного повітря, тоді як гаряче викидається зверху.
Найкраще розташувати його, як на заголовному зображенні, тобто вертикально, кнопкою живлення догори. Альтернативний варіант — на боці, кнопкою живлення ліворуч!
Усередині встановлено вентилятор, але працює він надзвичайно тихо: більшу частину часу або вимкнений, або обертається на зовсім мінімальних обертах. Максимальні оберти я чув кілька разів по 1–2 секунди, коли запускав важкі тести. Вентилятор розкручувався на повну й одразу переходив у якийсь середній режим, але не шумів навіть за максимального навантаження.


Біля роз’ємів є обрамлення з підсвічуванням. Призначення цього підсвічування було для мене незрозумілим, а ще незрозуміліше було те, що воно є навіть знизу (за вертикального встановлення). Світить воно дуже слабко.


Друга «прикраса» — лазерне гравіювання логотипа виробника, теж майже непомітне й у будь-якому разі краще за всілякі блискучі шильдики.


Майже на самому початку я писав про роз’єми USB. Так от, є певна незручність.
1. Передні роз’єми розташовані «догори ногами» порівняно зі звичним варіантом. Наприклад, поруч у мене стоїть хаб із правильно розташованими роз’ємами (контакти спрямовані вниз), і коли я переставляв флешку між хабом і комп’ютером, дратувало, що її щоразу треба перевертати.
2. Те, що спереду є два роз’єми, — чудово: наприклад, у мене тут під’єднані флешка й радіомодуль клавіатури. Але якщо ви користуєтеся дротовими клавіатурою та мишкою, логічно під’єднати їх ззаду, щоб не псувати зовнішній вигляд зайвими дротами, а там лише один роз’єм. Не знаю, що завадило встановити два роз’єми, місце є.


Як завжди, обов’язково розбираю пристрій. При цьому маю уточнити, що комп’ютер я розбирав уже після основних тестів.
Спочатку знімається задня частина, закріплена чотирма гвинтами. І тут виробник знову мене здивував: мало того, що задня частина металева, так ще й на гвинтах є сліди фіксатора різьби. Але остаточно мене вразив дріт, що з’єднує задню частину з радіатором, який, своєю чергою, з’єднаний із заземлювальним провідником плати.


Далі розбирання трохи загальмувало: з’ясувалося, що для правильного розбирання треба відтиснути або вийняти два пластмасові фіксатори по краях пластмасового віконця. Загалом можна їх і не виймати, але тоді можуть постраждати світловоди підсвічування задньої частини.


Корпус. Спочатку я вирішив, що це MDF, тобто матеріал, із якого роблять ламінат, а по суті — просто пресований картон. Але зараз я все ж схиляюся до думки, що це дерево. По-перше, MDF зазвичай не покривають лаком, а тут він є — це помітно не лише на вигляд, а й на запах. По-друге, фактура більше схожа саме на дерево, та й по-третє, на дотик це також радше дерево.
Коли вже зібрав усе назад, то пошкодував, що не спробував поковиряти його чимось гострим, але через не дуже зручне розбирання не хочеться розбирати знову.


Усередині так зване «шасі» з пластмаси, у якому встановлено всю начинку.


Подальше розбирання, як завжди, під спойлером.


Опис програмної частини, як завжди, почну з BIOS і можу одразу сказати — там порожньо, тобто майже жодних налаштувань, буквально самий мінімум. До речі, тут також видно, що під час запуску годинник не синхронізований, а після запуску Windows встановлюється час, на який комп’ютер було вимкнено, а далі відбувається автоматична синхронізація.


Під час завантаження відображається логотип виробника. Час завантаження не засікав, але досить швидко.


Далі йшов звичний етап першого запуску: запитало, яку мову системи вибрати (російської не було), яку країну, мову введення тощо.
Після введення всієї необхідної інформації комп’ютер завантажився і показав звичний робочий стіл Windows 10.


Система була повністю англійською, тому знімок екрана диспетчера дисків також англійською, ще до русифікації.
У цьому випадку один накопичувач не розділено на два, а встановлено два незалежні: система встановлена на eMMC (щоб не було проблем із ліцензією), а SSD на 128 ГБ повністю вільний.




Після русифікації стандартними засобами ОС я отримав повністю русифіковану Windows. Короткий опис процесу русифікації — під спойлером.


Активація системи відбувається автоматично.


Інформація про систему з CPU-Z. Оскільки процесор давно відомий, нічого нового тут немає, хіба що CPU-Z чомусь не визначила версію вбудованого графічного ядра.
Тут же провів перші тести, згодом їх буде додано до загальної таблиці.


Інформація про встановлений SSD. Власне, накопичувач безіменний, нічого цікавого.


Трохи тестів пам’яті eMMC, SSD і швидкості USB 3.0 під час роботи із зовнішнім SSD, установленим у боксі.
Зазначу, що вбудована пам’ять eMMC працює дуже непогано: рідко в яких екземплярів швидкість читання/запису становить близько 200/100 МБ/сек.


Навіть дешевий SSD насправді не так уже й сильно їй поступається: швидкість читання в нього близько 500, запису — 150 МБ/сек.


А ось і тести продуктивності, і знову нічого нового: за прикидками, різниця з іншими моделями десь на рівні похибки тесту.


PassMark видає підсумковий бал на основі вимірювання продуктивності всього, зокрема й накопичувачів, тому комп’ютер з основним SSD, а не eMMC, покаже вищий результат.


Але за бажання можна порівняти й окремі частини тесту. Власне, від самого початку було зрозуміло, що це радше «друкарська машинка» або мініПК для інтернету/мультимедіа.


PassMark 9


3Dmark2006 — дуже старий тест, я зазвичай запускаю його радше з цікавості, а також для оцінювання перегрівання. Тут зауважень немає.


Нова версія 3Dmark. З якоїсь причини комп’ютер відмовився проходити тест TimeSpy і наприкінці видав 0, тому результат дещо неповний.


Geekbench


Вбудований тест WinRAR — падіння продуктивності немає.


Наступні тести більше спрямовані на перевірку головного лиха китайських (і не тільки) комп’ютерів — перегрівання, адже решту +/- можна було трохи передбачити й без тестів.

LinX, 25 проходів, максимальна температура — 83 градуси. Її зафіксовано дуже короткочасно (близько 1 сек) на самому початку тесту; під час тесту температура трималася на рівні 70-75 градусів, середня за тест становила 72 градуси.
Я пробував запускати комп’ютер кілька разів по 50 проходів — нічого не змінюється.


OCCT, годинний тест; точніше, сам тест триває 54 хвилини, а 1 хвилину на початку і 5 хвилин наприкінці комп’ютер простоює.
Також чудовий результат: два тести я проводив поспіль. Нижче — знімок екрана із завершення другого тесту: максимальна температура — 75 градусів, середня — 73 градуси.


Після завершення OCCT зберігає графік тесту. Я взяв результат того ядра процесора, температура якого була максимальною.


Тест CPU. З якихось причин цей тест сильніше нагріває комп’ютер, хоча в системах попередніх поколінь сильніше нагрівався блок живлення (показано вище). Але навіть тут максимальна температура — 85 градусів, середня — 73 градуси.
Щодо максимальної температури: у процесорів на кшталт того самого N3450 та інших на ядрах Apollo Lake і Kaby Lake є «глюк»: на самому початку вмикається турборежим, температура миттєво, буквально на секунду, підскакує до 85–89 градусів, а потім так само різко падає до 65–70. Але оскільки ПЗ фіксує і ці стрибки, то в результаті бачимо максимальну температуру 85 градусів, хоча насправді це значення помилкове.




За мережу відповідає все той самий звичний гігабітний чип Realtek і все той самий дводіапазонний WiFi від Intel — просто класика, як вона є.


Чутливість WiFi також не дуже висока — характерна особливість модулів Intel.


А от зі швидкістю все відносно непогано: у діапазоні 2.4 ГГц близько 50 Мбіт у межах великої кімнати, причому майже не залежить від відстані та перешкод; у 5 ГГц — близько 150 Мбіт за порівнянних умов. Був стрибок до 225 Мбіт, але думаю, що це випадковість.


І, як завжди, рекомендую користуватися дротовим підключенням, тим паче що на борту є гігабітний порт. У такому режимі швидкість передавання даних легко сягає 700 Мбіт. Результат тесту залежить від завантаження другого комп’ютера, тож трохи просів; насправді швидкість ближча до 750–800. Нижче для порівняння — швидкість WiFi у діапазонах 2.4 і 5 ГГц


Відтворення відео навіть якось нецікаво тестувати, адже сучасні комп’ютери практично без проблем декодують навіть «важкі» файли. Наприклад, у тесті з відомими «качками» 4K із потоком близько 240 Мбіт завантаження становило приблизно 6–10%, а про простіші файли й говорити нічого.


З порівняльної таблиці видно, що продуктивність комп’ютера не краща й не гірша за інші моделі на базі того самого процесора, що, власне, й не дивно.


Невелика відеодемонстрація роботи.
Браузер Chrome. З усіх протестованих вкладок перед записом відео я відкривав лише головну сторінку AliExpress і свій блог, тож усе показане завантажується не з кешу.


За результатами певного спілкування з цим комп’ютером і проведених тестів можу сказати таке:
1. До конструкції претензій немає. Можливо, вона незвична, але по-своєму навіть зручна.
2. До перегрівання, шуму та продуктивності також питань немає: працює тихо, не перегрівається.
3. Однозначно тішить, що тут не 4, як це часто буває, а 8 ГБ ОЗП. Також приємно, що встановили додатковий SSD.
4. Є зауваження до кількості та розташування USB-роз’ємів: усе-таки трьох замало, це ж не ТВ-бокс.
5. Немає батарейки. Навіть не знаю, що з цього приводу сказати, дуже дивно.

В іншому — непогана машинка. Принаймні за той час, що я нею користувався, у мене склалося враження, що над нею все-таки думали — причому не лише над конструкцією, а й над зовнішнім виглядом. Власне, саме зовнішнім виглядом вона й вирізняється серед інших, бо більше в ній нічого особливого немає, тож тут усе залежить від смаку.
Порадувала система охолодження: працює тихо, без сторонніх звуків — «свисту», «гарчання», як іноді буває. Лише тихе шелестіння повітря, та й то переважно під значним навантаженням.

Якщо влаштовує ціна й хочеться чогось оригінального, цілком можна брати. Якщо ні — можна пошукати щось інше, дешевше й у звичнішому виконанні.

Ціна з урахуванням купона GBCNLJ01 — $179.99, доступно 20 шт. до 31.05. Є ще повна копія, Martrea Acute Angle, різниця лише в бічній табличці, ціна з купоном QTFAHMOCH4 — ті самі $179.99.

На цьому в мене все. Сподіваюся, огляд був корисним, і, як завжди, буду радий запитанням і просто коментарям.