Потужний і незвичайний універсальний перетворювач на базі LTC3780

Ось і дійшли в мене руки до незвичайного перетворювача за технологією SEPIC (як мені спочатку здавалося).
Він незвичайний щонайменше тим, що в ньому використано лише один дросель, тоді як у звичайному завжди використовують два (або здвоєний).

Один із користувачів у коментарях до моїх оглядів SEPIC-перетворювачів часто запитував: а чому не Linear?
Ну от тепер буде Linear, а точніше — перетворювач, у якому як керувальний ШІМ-контролер застосовано LTC3780 виробництва компанії Linear Technology.

Мікросхеми компанії Linear Technology зазвичай вирізняються двома речами: високою якістю роботи та високою ціною. Щоправда, є невеликий плюс: ця компанія безкоштовно надсилає зразки своєї продукції, але не завжди й не всім. Та спробувати варто.

Цей перетворювач зацікавив мене відразу, щойно я його побачив. Замовив я його без якоїсь особливої практичної мети — просто щоб самому розібратися й показати іншим, що він собою являє.
Під час огляду трохи розповім про особливості цього типу перетворювачів і плати загалом.

Для початку — доставка. Магазин приємно здивував: запакував його так, ніби він скляний, замотали на совість :)


Але розповідь почну не зовсім із перетворювача. Разом із ним я замовив ось такі клеми. Спочатку мав одну ідею, куди їх застосувати, але ідея зникла, а клеми залишилися.
Ну а оскільки їх мені теж надіслали для огляду, то розповім і про них, хоча під час написання огляду мені спала на думку ідея, куди їх застосувати.
Клеми — посилання на товар у магазині, ціна $2.29.


Клема пружинна; крім самої клеми, у комплект поклали дві пластмасові шайби, пелюстку, шайбу Гровера та гайку.


Клеми мають стандартну різьбу М4 і продаються комплектом: червона + чорна.
Пластмасова шайба зроблена так, що клему можна встановлювати на металеві поверхні, не боячись замикання клеми на корпус. Шайба досить товста, і це плюс.
Усі частини (крім пластмасових шайб) мають покриття під золото. Не думаю, що золото й близько тут лежало, але виглядає красиво.


Досить важкі, але при цьому правий хвіст довший чорний комплект важчий.
Загальна довжина — 40мм, діаметр — 12.5мм, довжина різьбової частини — 16мм


Пружина досить туга, затискають просто чудово.
Спочатку я хотів використати ці клеми для блока живлення, але потім передумав, бо вважаю, що ставити в джерело живлення неізольовані клеми неправильно.
Зараз думаю використати їх в електронному навантаженні (цілком можливо, що в майбутньому), розрахованому на великі струми.


Про роз’єми розповів, тепер можна спокійно перейти до плати перетворювача.
Плата на вигляд не дуже велика, хоча й більша за плату перетворювача з цього огляду.
Розміри плати такі: довжина 77мм, ширина 46мм, висота (повна) 13мм.
За висотою плату можна зменшити на 1.5-2мм, зменшивши висоту паяння контактів роз’ємів і дроселя.


Заявлені характеристики:
Вхідна напруга: DC5-32V
Вихідна напруга: DC1V-30V, регульована
Вихідний струм: тривало 8A, пікове значення 10A
Вихідна потужність: тривало 80W, пікове значення 130W; якщо потужність перевищує 80W, потрібне додаткове охолодження
Пульсації на виході: 50mV
Діапазон робочих температур: -45 ~ + 85 ℃

Якість складання плати трохи засмучує: роз’єми припаяні кривувато, є якісь розводи, сліди флюсу. На працездатність це особливо не впливає, просто виглядає негарно.
Ліворуч розташований роз’єм для підключення вхідного живлення.
Трохи правіше — світлодіод аварійного стану, а точніше, зниження вхідної напруги нижче норми.
У центрі плати розташовані три підлаштувальні резистори. Я добряче замислився, намагаючись зрозуміти, навіщо їх аж три. Виявилося, усе просто.
Перший підлаштувальний резистор регулює поріг вимкнення плати в разі зниження вхідної напруги. Це можна використовувати як захист, щоб заборонити роботу перетворювача за низької вхідної напруги, адже що нижча вхідна напруга, то важче йому працювати. Хоча в інтернеті пишуть, що це може стати в пригоді під час роботи із сонячними батареями.
Другий підлаштувальний резистор регулює поріг обмеження максимального вихідного струму. Коли цього порога досягнуто, перетворювач переходить у режим CC.
Третій підлаштувальний резистор регулює вихідну напругу.
Трохи правіше розташований світлодіод OUT, який показує, що на вихід подано напругу.
Ну і праворуч є клемник для підключення навантаження.


Це фото я додав з двох причин. Спочатку я знайшов його, шукаючи призначення невідомого підлаштувального резистора. Але на сторінці знайшлася ще корисна інформація, на яку я посилатимуся під час огляду.
На фото позначено призначення підлаштувальних резисторів, але, крім того, видно другу (а точніше, першу) версію цієї плати.
Ця інформація є і на сторінці магазину, але там вона менш зрозуміла, тож розповім.
Перетворювач випускається у двох варіантах:
1. З радіатором знизу, при цьому дросель намотаний червоним дротом
2. З радіаторами зверху, обмотка дроселя жовтого кольору.
Магазин надсилає перетворювачі навмання, але мені здається, що плата з радіатором знизу краща, оскільки радіатор там трохи більший. Щоправда, під силовими елементами немає перехідних отворів, тож, можливо, вони однакові.
Але на платі з радіаторами зверху вони приклеєні, тоді як у першому варіанті радіатор прикручений, що, можливо, надійніше.


Оскільки існує версія плати з радіатором знизу, нижній бік плати майже порожній. Є лише контакти дроселя та роз’ємів.


Саме до якості паяння цього дроселя, а особливо роз’ємів, у мене й були претензії. Таке враження, ніби паяли холодним паяльником. Якщо бачите таке, краще перепаяти про всяк випадок.


Як я вже писав вище, товщина плати — лише 13мм, а найвищі компоненти — конденсатори.


З незвичного відзначу наявність запобіжника, щоправда, як на мене, досить незвичного формфактора, що, безперечно, ускладнює його заміну. Але також зауважу, що під час тестів він залишився цілим :)
Поруч також є контакти для керування подаванням напруги на вихід. Я пробував їх замикати — напруга на виході повністю зникає, але ця властивість зумовлена схемотехнікою такого типу перетворювача.


На вході встановлено пару алюмінієвих конденсаторів 330мкФ х 50 Вольт, також є керамічний конденсатор, підключений паралельно до них.
Річ у тім, що перетворювач працює на високій частоті, близько 400кГц, і на таких частотах виробник ШІМ-контролера також рекомендує встановлювати керамічний конденсатор.


На виході все зроблено майже так само, тільки конденсаторів тут уже не два, а три.


Між радіаторами силових елементів розташований дросель. Зверну увагу: дросель не двообмотковий, а просто намотаний двома проводами.
Я звернув на це увагу, бо є топологія перетворювача SEPIC, у якій застосовується один дросель, але з двома обмотками замість двох однакових дроселів.
На сторінці магазину написано:
Inductors using Sendust, 0.8 wound bifilar, heat generating was less. Щодо того, що матеріал осердя — сендаст, сперечатися не буду, бо не можу цього перевірити.
Але от щодо зазначеної біфілярної намотки я посперечаюся. Річ у тім, що біфілярний принцип намотування котушок якраз передбачає відсутність індуктивності. Не вдаватимуся в подробиці, скажу лише, що, найімовірніше, це некоректний переклад, і спочатку йшлося про те, що намотку виконано двома проводами, і все.
Уточнення: біфілярна котушка — це котушка, намотана двома близько розташованими проводами, тож так, котушка біфілярна.

Як на мене, дросель трохи замалий, та й провід можна було взяти більшого перерізу, а ще краще — намотати його взагалі трьома-чотирма такими проводами.


Усім процесом перетворення «керує» ШІМ-контролер LTC3780 виробництва компанії Linear Technology.
Цей ШІМ-контролер не має потужних вихідних каскадів, для роботи йому потрібні зовнішні польові транзистори.
Видно, що плату відмили не дуже добре; на фото контролер уже частково відмитий.


Про цей контролер, а також про таку хитру топологію перетворювача я спробую розповісти трохи докладніше.

Схему цієї плати я не перемальовував, бо це не дуже зручно, але скажу, що кардинальних відмінностей від даташита не виявив, тож цілком можна керуватися документацією виробника.

На диво, попри досить заплутану схему підключення, сама схема не така вже й складна.
На схемі легко виділити:
Контролер
Чотири польові транзистори
Два діоди, підключені паралельно до двох із чотирьох польових транзисторів.
Шунт опором 10мОм. До речі, це одна з відмінностей: на платі встановлено шунт опором 7мОм.
Елементи «обв’язки», коло часової корекції зворотного зв’язку, власне зворотний зв’язок, кола живлення транзисторів «верхнього плеча».


Щоб не заплутувати читача, я зробив зрозумілішу блок-схему. За нею і пояснюватиму принцип роботи цього типу перетворювачів.

Я вже робив огляди перетворювачів різних типів, де описував принципи їхньої роботи; у цьому випадку перед нами гібрид вужа та їжака знижувального й підвищувального перетворювачів.
Так. Спочатку я думав, що цей перетворювач працює за принципом звичайного SEPIC, але все виявилося водночас і складнішим, і простішим.

Топологія перетворювача схожа на мостову, але працює трохи інакше.
На вигляд схема симетрична, але є й відмінності: наприклад, паралельно до двох польових транзисторів підключені діоди, але ліворуч діод унизу, а праворуч — угорі.


Для початку слід пояснити, навіщо потрібні діоди. Щоб підвищити ККД, перетворювач використовує схему синхронного випрямлення, але діоди все одно потрібні, оскільки паразитні діоди польових транзисторів мають гірші характеристики, а в цій схемі діод є частиною топології. Тобто спочатку відкривається діод, а потім його «підхоплює» транзистор.
Що таке синхронний випрямляч.
Під час випрямлення за допомогою діода ми маємо втрати на переході діода, а за великих струмів вони істотні навіть у діодів Шотткі. Щоб зменшити втрати, паралельно діоду встановлюють польовий транзистор, на якому втрати менші. Але просто шунтувати діод можна не завжди.
Річ у тім, що діод перестає пропускати струм, коли змінюється полярність, а польовий транзистор пропускає струм в обох напрямках (коли відкритий). Тому, щоб струм не перетікав назад у джерело, коли дросель передав усю енергію навантаженню, встановлюють схему керування, яка стежить за цим процесом, і шунт у цьому разі відіграє важливу роль.

Але в двопівперіодних схемах синхронне випрямлення можна зробити й простіше: достатньо намотати на трансформатор додаткову пару обмоток, які відкриватимуть транзистори, наприклад, як на схемі нижче.


Як я писав вище, схема схожа на мостову. Спочатку я думав, що перетворювач постійно працює в одному режимі, «накачуючи» дросель відкриванням транзисторів S1 і S4, а потім «зливаючи» енергію в навантаження відкриванням транзисторів S2 і S3. Але все виявилося інакше.
Коротко опишу цикли роботи згідно з даташитом. Формально їх чотири, але насправді цикли 2 і 3 дуже схожі, тому опишу три.
1. Вхідна напруга більша за вихідну.
Транзистор S3 постійно відкритий, а S4 постійно закритий. Транзистори S1, S2, діод VD1 і дросель утворюють класичний знижувальний перетворювач під назвою StepDown (ШІМ виведено на контакти Buck).
2. Вхідна напруга менша за вихідну.
Схема роботи змінюється на протилежну (я якось пояснював в одному з оглядів, що всі ці схеми утворені тими самими компонентами, але по-різному з'єднаними).
Транзистор S1 повністю відкривається, S2 закривається, а транзистори S3, S4, діод VD2 і дросель утворюють не менш класичний підвищувальний перетворювач під назвою StepUp (ШІМ виведено на контакти Boost).
3. Вхідна напруга не надто відрізняється від вихідної.
Найскладніший режим. Не заглиблюватимуся в подробиці, але скажу, що в цьому режимі ШІМ виведено на всі виходи, і формально схема постійно «перекачує» енергію, відкриваючи транзистори по діагоналі: спочатку S1 і S4, потім S2 і S4. Різниця лише в тривалості відкритого стану: для підвищення довше відкрита пара S1 і S4, для зниження — пара S2 і S4. Принаймні так я зрозумів роботу цього перетворювача.

З усього вищесказаного можу зробити висновок, що формально ця схема не є перетворювачем SEPIC у чистому вигляді, а являє собою гібридну схему підвищення/зниження, режими роботи якої динамічно перемикаються залежно від різниці між вхідною та вихідною напругами.


Спрощена структурна схема для розуміння принципу роботи.
Отже: знижувальний + підвищувальний + синхронний випрямляч = LTC3780


Під радіаторами приховані половини силової частини перетворювача — пара транзисторів і діод.
Діод SS54, хоча за розмірами, думаю, це радше SS34, який слабший.
Транзистори AOD4184A. Це польові транзистори, розраховані на напругу до 40 Вольт і струм до 50 Ампер; їхній опір у відкритому стані становить 7-9.5мОм, а ємність затвора — 1.5нФ. Параметри перетворювача можна поліпшити, замінивши транзистори на аналоги з кращими характеристиками. Та й радіатор тоді можна встановити нормально, адже приклеєний радіатор має дуже низьку ефективність.


Також на платі розташований стабілізатор на 5 В.
Поруч із ним — світлодіод «Аварія» та відповідний підлаштувальний резистор для регулювання порога спрацьовування. Щоправда, напис Fault «сповз» кудись аж до запобіжника, але він стосується світлодіода.


Команда «аварія» надходить від ШІМ-контролера.
Причому є перехідний момент, коли світяться обидва світлодіоди — «Аварія» і «Робота».


Також на платі встановлено операційний підсилювач LM358, який відповідає за роботу вузла обмеження струму та аварійного вимкнення перетворювача.
На фото видно, що на платі є два шунти по 7 мОм кожен. Вони з’єднані не паралельно, а послідовно. Перший забезпечує струмовий захист ШІМ-контролера, другий працює в парі з операційним підсилювачем і схемою обмеження максимального струму.
Праворуч видно світлодіод, який світиться, коли на виході є напруга.


Схема вузла обмеження максимального струму та регулювання струму й напруги, а також зв’язків між ними.
До речі, регулювання напруги та струму працює дуже плавно, а точніше — лінійно. Мені без проблем вдавалося встановити напругу і 1 В, і 30.


А це частина схеми, що відповідає за регулювання порога спрацьовування захисту від роботи за зниженої напруги. Наприклад, можна встановити поріг у 10 В, і за вхідної напруги нижче цього порога перетворювач вимикатиметься. Щойно напруга підвищиться, перетворювач відновить роботу.
Але оскільки в схемі немає гістерезису, зниження буде плавним, і перетворювач постійно балансуватиме між увімкненим і вимкненим станами.
Власне, результатом цього є перехідний режим, коли світяться обидва світлодіоди — «Аварія» і «Робота».


На цьому, мабуть, і все — час переходити до тестів.
Для тестування перетворювача було зібрано невеликий стенд, що складався з:
Регульований блок живлення
Електронне навантаження
Осцилограф
Мультиметр
Безконтактний термометр
Ручка й папірець.

Спочатку перетворювач був налаштований на вихідну напругу 12 В, а точніше — 12,07. Я не став її коригувати.


У даташиті зазначено, що мікросхема може працювати від 5 В, але в тому ж даташиті наведено таблицю з даними про ККД і тепловиділення пристрою.
Так от, графік у цій таблиці починається приблизно від 6 В, тому й я тестував, починаючи з 6 В.


Насамперед я перевірив рівень пульсацій і працездатність пристрою за вхідної напруги 6 Вольт, вихідної — 12 і струмів 1.25 Ампера (25% від максимуму) та 4.5 Ампера. За даташитом вихідний струм у такому режимі заявлено на рівні 5 Ампер, але в мене перетворювач переходив у захист, вхідний струм сягав 12-13 Ампер.
На фото погано видно (усі фото в моїх оглядах клікабельні), тому пояснюватиму в процесі й вказуватиму на помічені особливості та недоліки.
1. Вхідна напруга 6 Вольт, на виході 12 Вольт, струм навантаження 1.25 Ампера — усе працює нормально, щоправда, пульсації більші за заявлені Output ripple: 50mV і становлять уже близько 70-75мВ.
2. Вхідна напруга 6 Вольт (на клемах плати), на виході 12.48, струм навантаження 4.5 Ампера. Перетворювач міг видати 5 Ампер, але лише короткочасно. А от пульсації зросли аж до 160мВ.

Трохи відволічуся на точність підтримання вихідної напруги.
Вище я написав, що напруга за струму 4.5 Ампера становила 12.48 Вольта. Загалом перетворювач дуже добре тримає напругу, але поки він холодний. Річ у тім, що на платі встановлено не прецизійні резистори, а звичайні.
Прецизійні резистори відрізняються від звичайних 5% не лише точністю опору, а й зміною опору залежно від температури. ТКО (температурний коефіцієнт опору) точних резисторів помітно нижчий, ніж у звичайних, тому після прогрівання плати вихідна напруга зростала. Варто було хоча б подути на плату, як напруга одразу починала знижуватися.
Підвищити точність можна або поліпшивши охолодження, або замінивши резистори в колі зворотного зв’язку на прецизійні. Щоправда, залишиться підстроювальний резистор, опір якого також має властивість «плисти» від нагрівання, але стабілізація все одно буде кращою.


1. Вхідна напруга 12 Вольт, вихідна — 12, струм навантаження 8 Ампер. Тут усе працювало чудово, лише пульсації становили 150мВ.
2. Цей тест я провів просто з цікавості.
Встановив на виході мінімально можливу напругу — щось близько 0.85 Вольта — і навантажив струмом 6.7 Ампера. Цей тест не потрапив до зведеної таблиці: нагрівання було невеликим, усе працювало чудово. Навіть рівень пульсацій був у межах норми.


Випробовуємо перетворювач у режимі зниження напруги.
На вході 30 Вольт, на виході 12 Вольт. Спочатку струм навантаження становив 8 Ампер, але за кілька хвилин перетворювач вимкнув вихідну напругу (власне, я помітив це за сигналізацією електронного навантаження).
Після цього довелося знизити вихідний струм до 6.7 Ампера — у такому режимі все працювало нормально. Навіть пульсації становили лише близько 60мВ, що ненабагато більше за заявлені 50мВ.


1. Знижуємо напругу з 12 Вольт до 5, струм навантаження 8 Ампер. Перетворювач працює чудово.
2. Підвищуємо напругу з 12 до 30, струм навантаження 3 ампери. Я б сказав, що перетворювач працював чудово, якби не високий рівень пульсацій і поступове відхилення вихідної напруги внаслідок нагрівання.


1. Вхідна напруга 6 Вольт, вихідна — 30 Вольт. Спочатку встановив струм навантаження 1.7 Ампера, але перетворювачу це не дуже сподобалося: почалося сильне нагрівання, робота стала нестабільною.
2. Після зниження струму навантаження до 1.5 Ампера все стало майже нормально, щоправда, нагрівання було досить сильним, та й рівень пульсацій залишав бажати кращого.


Але крім проблем із просіданням напруги через нагрівання, виявилася ще одна проблема.
На фото — експеримент зі зниженням напруги з 30 до 5 Вольт.
Видно, що вихідна напруга стоїть як укопана — чітко 5 Вольт, струм навантаження також незмінний і становить 8 Ампер.
Але споживаний струм на першому фото — 1.4 Ампера, а на другому — 1.7 Ампера.
Це проявилося невдовзі після запуску: я почув сторонній звук від перетворювача (за ввімкнених вентиляторів навантаження) і відразу звернув увагу на цю особливість.
Коли навантаження зростало до 7.5 Ампера, перетворювач «зривався» в самозбудження і починав споживати більше. Я без проблем міг виставити на виході й 8 Ампер — це видно на фото, але, як ви розумієте, він починав досить швидко нагріватися, адже починали виділятися «зайві» 9 Ватт.
Осцилограма перетворювалася на щось незрозуміле (окремо її не зберіг, тому вона є лише на фото).
Коли струм навантаження знижувався до 5.7 Ампера, самозбудження зникало, і перетворювач переходив у нормальний режим роботи. Можна було спокійно підняти струм до 7 Ампер — і він працював абсолютно стабільно.


Усі результати тестів зведено в таблицю, у якій є такі стовпці:
VT_L — температура лівої пари транзисторів (біля вхідного роз'єму)
Cвх — температура вхідних конденсаторів
Дросель — температура дроселя.
VT_R — температура правої пари транзисторів
Cвых — температура вихідних конденсаторів
Uвх — вхідна напруга, округлено.
Iвх — споживаний струм за показами БЖ
Uвых — вихідна напруга за показами мультиметра
I вых — вихідний струм за показами електронного навантаження (округлено)
Рвх — вихідна потужність за показами БЖ
Рвых — вихідна потужність за показами електронного навантаження
КПД — розрахунковий ККД, різниця між вхідною та вихідною потужністю

За малих струмів БЖ реально видає менший вихідний струм, ніж задано, але за струмів понад 2 Ампери працює цілком коректно. Власне, тому розрахований ККД дещо відрізняється від реального. Якщо потрібне точніше вимірювання, можу виміряти за необхідних параметрів, наприклад визначити ККД за певних вхідної та вихідної напруг і струму навантаження.
У деяких тестах дросель сильно нагрівається. Не можу стверджувати, з якого він матеріалу, але порошкові магнітопроводи зазвичай спокійно працюють за температур до 200 градусів, хоча під час тестів у мене виникла підозра на перегрівання. Точніше, поведінка перетворювача була схожа на роботу з перегрітим дроселем на феритовому осерді.


Термограма плати в найгарячішому режимі.
Під час тестів плата просто лежала на столі радіаторами догори — це далеко не найоптимальніше положення з погляду відведення тепла. Краще було б, якби вона працювала у вертикальному положенні радіаторами догори, але тестувати так було б незручно та й некоректно.
Крім того, з таблиці видно, що залежно від режиму роботи (підвищення/зниження) сильніше нагрівається ліва або права пара транзисторів.


Тепер можна проаналізувати цей перетворювач і визначити його переваги та недоліки.
Переваги
Перетворювач працює, і це вже непогано.
Вихідну напругу справді можна регулювати в діапазоні 1–30 В за вхідної напруги 6–30 В.
Перетворювач досить потужний, хоча й не дотягує до заявлених характеристик.
ККД цілком пристойний для такого широкого діапазону.

Недоліки
Якість виготовлення могла б бути й кращою.
У колі зворотного зв’язку встановлено звичайні резистори, а не прецизійні. Через це під час нагрівання вихідна напруга зростає.
Хоча ККД пристрою й непоганий, через погане відведення тепла від транзисторів на максимальних режимах можливе перегрівання.
Пульсації явно більші за заявлені.

Що я думаю про цей перетворювач.
Як на мене, річ однозначно цікава, хоча частково це не готовий виріб, а радше «конструктор». Роботу можна поліпшити, доопрацювавши охолодження та замінивши кілька резисторів на точніші.
Як на мене, найоптимальніший режим — за живлення 12 В. Тобто можна під’єднати блок живлення на 12 В і отримати на виході напругу від 1 до 30 В. Щоправда, я не радив би робити на базі цієї плати саме регульований блок живлення, оскільки максимальний струм різний за мінімальної та максимальної напруги. Не завадило б обмеження максимальної потужності; як варіант — обмеження максимального вхідного струму.
Вище я писав про пульсації. Пульсації — це погано, але на частоті 400 кГц їх можна відносно легко зменшити за допомогою LC-фільтра.
Під час тестування перетворювач показав, що в деяких режимах справді може короткочасно віддавати велику вихідну потужність. Це може стати в пригоді під час роботи з навантаженнями, які зазвичай споживають мало, але періодично можуть споживати великий струм.

Для чого можна ефективно використовувати такий перетворювач.
Заряджання акумуляторів або живлення різних пристроїв від сонячних батарей.
Живлення різних навантажень в автомобілі. Наприклад, можна спокійно живити невеликий комп’ютер, розрахований на 12 В, не боячись його вимкнення під час роботи стартера чи перенапруги під час роботи двигуна. Можна переналаштувати перетворювач і живити ноутбук, а змінивши налаштування в інший бік — заряджати планшет.

Тобто перетворювач може повністю розкрити свої можливості лише там, де потрібна певна вихідна напруга, а вхідна може бути як вищою, так і нижчою за вихідну. Якщо вихідна напруга завжди нижча або вища за вхідну, краще застосувати перетворювач із фіксованим режимом роботи — це буде вигідніше.

На цьому все. Я постарався протестувати основні режими роботи перетворювача, але оскільки діапазон вхідної напруги становить 6–30 В, а вихідної — 1–30 В, комбінацій виходить дуже багато.
Загалом, як завжди, чекаю на запитання, доповнення, виправлення, а також просто коментарі :)

Товар надано магазином для написання огляду.