Багатофункціональне WI-FI реле ЕМ-126Т від Новатек-Електро

Щось я давненько не копирсався в пристроях від Новатека, і ось мені до рук потрапило кілька кандидатів для вивчення.
Сьогодні йтиметься про багатофункціональне реле, яке поєднує в собі одразу кілька пристроїв, але, як завжди, докладніше — в огляді.


Посилання в заголовку веде до магазину Розетка, для отримання додаткової інформації посилання на сайт виробника, для росіян воно буде іншим, ну або так, ціна 4938 руб.

Трохи забіжу наперед і скажу, що здебільшого цей пристрій дуже схожий на раніше показаний EM-129, тільки він помітно дешевший, зручніший для некваліфікованого користувача, але має меншу потужність та іншу конструкцію.
Також зазначу, що EM-129 працює в мене вже понад рік і поки поводиться пристойно. До того ж на мої прохання щодо доопрацювання ПЗ внесли кілька змін, про які розповім пізніше.

Невелика передісторія. У нас удома є старенький холодильник, який трохи барахлить — усе-таки багато років у роботі. Було б добре замінити його на новий або відремонтувати, але весь час щось заважає. Загалом у нього є «хвороба»: він може нормально працювати, а потім його «заклинює», і він перестає вимикатися. Але якщо відключити його на кілька хвилин, а потім знову ввімкнути, він починає працювати, за пів хвилини штатно вимикає компресор і переходить у нормальний режим роботи.
Поки це не створювало особливих проблем, але так сталося, що ми з дружиною зібралися на тиждень з'їздити на море, і я подумав, що залишати все як є зовсім не можна. Тоді я розв'язав проблему за допомогою іншого пристрою, до речі, теж від Новатека, але він має лише варіант локального керування в межах мережі. А пристрій, який оглядаємо, як і ЕМ-129, уміє підключатися до хмарного сервісу Overvis, і я подумав, що непогано мати вдома про всяк випадок щось, чим можна керувати віддалено й водночас використовувати для моніторингу, просто «про запас».

Щоб було зрозуміло, про що взагалі йдеться, ось список можливостей пристрою
1. Керована WiFi-розетка, також підтримується локальне керування з передньої панелі
2. Термостат
3. Таймер, який можна поєднати з термостатом, тобто задавати різну температуру на різний час.
4. Захист від підвищеної та зниженої напруги в мережі з п'ятьма порогами спрацьовування і, відповідно, різним часом спрацьовування. Два пороги регульовані.
5. Вимірювання напруги, струму, потужності (активної та повної), частоти з налаштовуваним захистом від перевищення потужності та відхилення частоти, а також автономним записом усіх виміряних значень (приблизно за місяць)
6. Підрахунок енергоспоживання в кВт·год із лічильниками — загальним, добовим, тижневим і місячним, із прив'язкою до вартості електроенергії.
7. Можливість роботи як через «хмару» overvis, так і за прямого підключення за IP; розробники можуть завантажити API.
8. Широкий діапазон робочих напруг — приблизно від 50 до 400 вольт.
9. Вбудований годинник реального часу з автономною роботою до 5 діб, живленням від іоністора та синхронізацією через інтернет за протоколом NTP.


Отже, перше, що ми бачимо, — досить велика коробка, усередині якої в картонному лотку лежать саме реле та інструкція до нього.
На упаковці є короткі технічні характеристики та інша допоміжна інформація.


Є два варіанти цього реле: EM-125 і EM-126T. Перше на кілька доларів дешевше, але друге має датчик температури й випускається у двох варіантах — 126Т-1 і 126Т-2, із кабелем завдовжки 10 і 1.8м. У мене, судячи з усього, якийсь третій варіант, оскільки на упаковці вказана довжина 1.6м.


Як завжди, у комплект поклали дуже докладну інструкцію, де є і опис пристрою, і методика його налаштування.
Гарантія — 3 роки, що навіть якось нетипово для Новатека, пристрої якого частіше мають гарантію 5-10 років.
Звісно, інструкція доступна і в електронному вигляді, зазвичай я саме ним і користуюся.


Технічні характеристики: є кілька описок, але загалом усе зрозуміло. Тут же зазначено, що запас автономної роботи вбудованого годинника становить 5 діб, але є примітка: після 30 хвилин перебування під напругою.


Зовні виглядає дуже охайно: світло-сірий колір, якісне лиття корпусу, хороший пластик і припасування деталей. Чесно кажучи, приємно взяти до рук.


1. Зверху — кнопка з підсвічуванням, потрібна для керування, налаштування та індикації режиму роботи. Світиться червоним або синім, хоча, на мою думку, зелений замість синього дратував би менше. Але яскравість можна регулювати, за що окрема подяка.
Нижче — розетка, вказаний максимальний струм 16А, розетка має захисні шторки.
2. Кабель, на кінці — термодатчик, судячи з опису, терморезистор 10кОм.
3. На бічній поверхні — наклейка з QR-кодом, потрібна для підключення до сервісу overvis. Дивно, що в комплекті немає додаткових наклейок: раптом бічна зітреться, порветься, вигорить тощо...
4. Зі зворотного боку, навпроти розетки, є відповідно вилка для підключення пристрою до електромережі. І тут знову похвалю якість складання та пластику корпусу: усе дуже міцне, нічого не люфтить — загалом п’ять балів.


Розташування органів керування та розміри пристрою — з інструкції.


Звісно, розбираємо: для цього треба відклеїти бічну наклейку й викрутити три саморізи, що скріплюють половинки корпусу.


Усередині пристрою є дві плати. На великій встановлено мікроконтролер від STM, EEPROM, операційний підсилювач, шунт для вимірювання струму опором 1мОм і модуль ESP.
Монтаж не сказати щоб ідеальний, але загалом цілком нормальний.


На другій платі зібрано блок живлення. Знімати плату не став, але й так добре видно, що він, найімовірніше, зібраний на ШІМ-контролері серії LNK від Power Integrations; гальванічної розв’язки немає. Також ліворуч видно, ймовірно, передстабілізатор для надійнішої роботи за підвищеної вхідної напруги. Складається враження, що пристрій ще передсерійний, адже є щонайменше один резистор, явно встановлений вручну.


1. Проводи обтиснуті, виглядає акуратно, але мені, як перфекціоністу, ріже око використання жовто-зеленого проводу. Невже Одескабель перестав випускати синій і коричневий провід?
2. За комутацію силового кола відповідає реле Omron, заявлений ресурс — від 100к до 1М циклів залежно від навантаження. Поруч є варистор на 420 вольт (у цьому разі — діючого значення).
3. Плата живлення буквально напхана конденсаторами, там же видно дросель перетворювача та полімерний конденсатор.
4. Як резервне джерело живлення годинника використано іоністор 0.33Ф, поруч ще один полімерний конденсатор, що тішить.


Переходимо до опису роботи та налаштувань.
Підключення гранично просте, щоправда, я трохи затупив під час підключення, але не суть.

Сканую QR-код, переходжу за посиланням на overvis, де вже видно мій EM-129; там само можна подивитися лічильник спожитої електроенергії на цей момент.
Пристрій додався до списку, але, звісно, повідомив, що я не маю рації й спочатку треба виконати початкове налаштування підключення. Для цього пропонується почитати інструкцію, але хто ж її читає до початку роботи? :)


Відкриваємо інструкцію (дякую, що вона вже є в електронному вигляді), пригадуємо процес, який, по суті, знову ж таки нічим не відрізняється від ЕМ-129.
Затискаємо кнопку на сім секунд, відпускаємо, індикатор блимає синьо-червоним, відкриваємо на смартфоні список доступних мереж, знаходимо мережу з назвою ЕМ-126Т і підключаємося.


Після підключення відкриваємо на смартфоні браузер і переходимо на сторінку em.com, де потрапляємо в меню налаштувань приладу.
1. Далі прилад автоматично шукає доступні мережі, але чомусь не знаходить мій новий і хороший роутер.
2. Не біда, вручну вводжу назву мережі та пароль для підключення.
3. Зберігаю налаштування, прилад перезапускає підключення й пропонує перейти за посиланням, хоча насправді це вже не принципово, адже я вже додав його в overvis.


Індикатор має чимало станів, які він відображає:
синій (блимає з періодом 0,5 с) – виконується підключення до точки доступу Wi-Fi;
синій (світиться) – навантаження ввімкнене;
синій (спалахує кожні 5 секунд) – живлення є, навантаження вимкнене;
червоний (блимає з періодом 0,5 с) – триває відлік часу АПВ;
червоний (світиться) – наявна аварія або виріб заблоковано через аварію;
синьо-червоний (блимає з періодом 0,35 с) – увімкнено режим налаштування підключення Wi-Fi;
синьо-червоний (блимає з періодом 0,1 с) – виконується скидання налаштувань до заводських;
пурпуровий (блимає з періодом 0,1 с) – оновлення вбудованого програмного забезпечення.

Крім того, мені вдалося перевести прилад у недокументований режим із синьо-червоним блиманням, але про це — наприкінці огляду.

І тут знову відзначу зручну функцію регулювання яскравості індикації — від ледь помітної до досить яскравої.


1, 2. Після переходу до пристрою одразу потрапляємо на екран «стан», де відображається як поточна інформація, так і дані, накопичені лічильниками. До речі, на моє прохання розробники все-таки зменшили розмір кнопки ввімкнення/вимкнення; для порівняння, на другому скриншоті видно, який вигляд вона мала раніше. Річ у тім, що через ЕМ-129 у мене живиться вся квартира, і, думаю, зрозуміло, що нічого хорошого не буде, якщо випадково вимкнути живлення, адже роутер теж вимкнеться... Ще я просив розробників подумати над варіантом повторного запиту підтвердження дії, щоб повністю виключити випадкове натискання.
Крім того, тут також відображаються вимірювання потужності (активної та повної), напруги, струму й частоти мережі.
3. Клацнувши праворуч угорі, потрапляємо в меню вибору параметрів приладу.

Так, якщо у вас не рахують лічильники енергії, потрібно просто виконати їхнє початкове скидання — таке трапляється на новому пристрої.


Оскільки пристроїв у мене вже два, можна швидко вибрати будь-який із них. А оскільки це просто вікно в браузері, ніщо не заважає відкрити хоч два вікна одночасно.
Праворуч — результати роботи ЕМ-129 за понад рік.


Але рухаймося далі й переходимо до меню налаштувань — тут майже все ідентичне моделі ЕМ-129.
1. Налаштування назви приладу та пароля доступу до нього.
2, 3. Налаштування корекції температури, гістерезису та режиму — нагрівач або охолоджувач.


1. Параметри підключення до мережі. У новій прошивці розробники додали автоматичне повторне підключення до WiFi, після чого в мене виникли проблеми з підключенням до репітера, тому в новій версії ПЗ додали параметр вимкнення цієї функції. До речі, прошивку пристрій завантажує автоматично, а потім повідомляє про її наявність і пропонує оновити, тож головне, щоб інтернет був оплачений.
2. Налаштування синхронізації часу — нічого незвичного, також можна синхронізувати час із ПК або смартфоном.
3. Запланована відпустка. Якщо чесно, я так до кінця й не зрозумів, що робить ця функція. Може, тому, що в мене ніколи не було відпустки...


1. Увімкнення віддаленого доступу через хмару — загалом усе нормально, налаштування за замовчуванням.
2. Сервісні налаштування — усе, крім яскравості підсвічування кнопки, залишив як є.
3. Нижче є кнопки перезавантаження та скидання лічильників, а також процедура повного скидання й інформація про версію прошивки.


Як і ЕМ-129, прилад може захищати підключені до нього пристрої. Для цього передбачені такі параметри:
1, 2. Захист за верхнім і нижнім порогами вхідної напруги: задаються як поріг (240-290 і 160-230В), так і затримка. Для верхнього порога затримка становить 0.2-2с, для нижнього — 0.2-60с.
3. Захист за струмом. Тут так само можна задати струм (1-16А з кроком 0.1А) і затримку (0.2-10с).


1, 2. Захист від перевищення потужності (100-3680Вт із кроком 10Вт), причому можна вибрати активну або повну потужність.
3. Захист за частотою мережі живлення.


Уважний читач помітить, що в приладі є термодатчик, вимірювання температури й навіть налаштування точності вимірювання та гістерезису. Але виникає закономірне запитання: де параметри реакції на ці показники?
Усе це є в меню «розклад», яке також схоже на меню таймера в ЕМ-129, але доповнене реакцією на температурні пороги. Тобто маємо такий собі просунутий варіант таймера.


Під час роботи виявився невеликий «нюанс»: у вертикальній орієнтації екрана вгорі відображається лише інформація про температуру, а в горизонтальній або на ПК — потужність і температура. Здавалося б, дрібниця, але, на мій погляд, ніщо не заважало вмістити всю інформацію й у вертикальній орієнтації.


Переходимо до тестів. Почну з вимірювання споживаної потужності й температурного режиму. Тут запитань немає: потужність відповідає заявленому максимуму в 2.5Вт, корпус трохи теплий. За повного навантаження нагрівання, звісно, буде трохи сильнішим, але вже видно, що запас є.


Вимірювання напруги та робота пристрою. Оскільки власного екрана в пристрою немає, я поклав поруч смартфон, на який реле передавало результати вимірювань.

Запускається за напруги близько 40 вольт, упевнено підключається до мережі й, відповідно, передає дані, але напругу показує нульову.
За 50 вольт починає відображати вхідну напругу — одразу правильно.
Далі також вимірює з пристойною точністю.
Вимкнулося за напруги 255-256 вольт при встановленому порозі 255 (за замовчуванням) — також без нарікань.
До напруги 350 вольт вимірює правильно, але якщо піднімати її вище, то вже за 360 вольт на вході починає помітно занижувати результат.
За заявлених максимальних 400 вольт без проблем витримало підвищення до 450 вольт.


Під час тесту пристрій записував у журнал усі спрацьовування. Причому якщо у штатному режимі запис ведеться раз на п’ять хвилин, то аварійні події записуються всі.


Через пів години за вхідної напруги 400 вольт температура корпусу була близько 35–37 градусів.



Точність вимірювання потужності я радше оцінив, ніж виміряв. На мій погляд, усе нормально, тим паче я знаю, що мій ватметр завищує покази приблизно на 1% — якось порівнював його з мультиметром.
Мінімальний поріг з’ясувати складно: потужність близько 5–6 Вт він показує відносно коректно, оскільки тут велику похибку має і сам ватметр, і те, що ЕМ-126 враховував споживання і ватметра, і навантаження.
За потужності близько 130 і 2000 Вт також жодних питань, особливо з огляду на те, що виробник обіцяє похибку +-0.3А.


Кілька осцилограм роботи захисту за напругою.

1, 2. Увімкнення після спрацювання за нижнім порогом.
3, 4. Увімкнення після спрацювання за верхнім порогом.

Тут і в усіх інших випадках під час перевірок увімкнення/вимкнення майже завжди відбувалося в одній і тій самій півхвилі синусоїди.


1, 2. Підвищення напруги від нормальної до 260–270 вольт; за замовчуванням час затримки — 0.5с, приблизно так і виходило. У налаштуваннях можна змінити його від 0.2 до 2 секунд.
3, 4. Підвищення від 240–250 до приблизно 320 і вище; заявлена затримка — 0.02с, у реальності здалося, що трохи довше, але тут треба враховувати, з якого моменту синусоїди починався відлік. Ця затримка не регулюється.


На російській версії сайту натрапив на рекламне відео :)


На цьому місці я б дуже хотів похвалити цей прилад, але користувався ним близько тижня, паралельно спостерігав за ним, і час від часу мені спадало на думку: чому...


Спробую пояснити на прикладах.

Для початку — статистика, а точніше, запис подій. Судячи з опису, пристрій може запам’ятовувати до 10000 подій, а далі, звісно, відбувається циклічний перезапис. У штатному режимі події записуються раз на 5 хвилин, відповідно, за добу — 288 подій, або трохи більше ніж за місяць. Хоча в мене було відчуття, що записів більше, але щойно перевірив — так, у ЕМ-129 показало 1 місяць і 6 днів.

Це справді зручно, але вся ця зручність нівелюється тим, що вибрати конкретну дату не можна, і щоб, наприклад, подивитися, що було місяць тому, доведеться завантажити всі записи по черзі! Причому завантажити все одразу не можна — треба завантажувати за кожну добу окремо. Тож з урахуванням швидкості завантаження, щоб подивитися, що було місяць тому, доведеться натискати кнопку приблизно 5 хвилин
Що заважає виділити в пам’яті область для збереження усередненого тижневого, місячного та річного графіка?

Про можливість вибирати дату я вже писав розробникам, але поки що якось безрезультатно. А щодо графіка за довший період — ця думка щойно спала мені на думку. Тим паче не думаю, що це складно реалізувати. Ну і, звісно, хотілося б мати можливість зберігати результати.

Приклад добових графіків роботи холодильника, підключеного через ЕМ-126


Але якщо попереднє стосувалося поліпшення роботи, то далі будуть уже зауваження.

Як я писав вище, у мене були проблеми з холодильником, тому для експерименту я й підключив його через ЕМ-126, тобто повністю відтворив свою задачу з передмови до огляду.
Відповідно, час від часу поглядав на смартфоні, як він почувається, але цього разу, звісно, нікуди не їхав.

І ось чергового разу намагаюся підключитися, а мені пише, що зв’язку немає. Ну, загалом це нормально: холодильник, особливо старий, — доволі неприємне навантаження. Думаю, ті, хто колись користувався «Сінклером», пам’ятають. Можливо, увімкнулося автоматичне перепідключення WiFi — така опція тепер є, але якось часто.


Гаразд, трохи почекав — не працює. Вимкнув/увімкнув пристрій, він поморгав і засвітився синім вогником, мовляв, усе гаразд. Але тиша, усе одно пише, що зв’язку немає.
Заходжу в роутер, бачу, що пристрій у мережі, на корпусі ЕМ-126 кнопка світиться синім, мовляв, підключено, але зв’язку немає... Перепідключаю живлення — те саме. Відключаю, несу в іншу кімнату (умови зв’язку приблизно такі самі), вмикаю — працює. Несу назад, вмикаю — начебто запрацювало.

На скриншоті відключень — це я відключав пристрій від мережі, намагаючись перезапустити. Що це було — не знаю, але якось дивно.


Якщо попередній збій не такий уже й критичний, адже пристрій продовжував працювати й у крайньому разі перепідключився б пізніше, то наступний значно критичніший.

Для початку просто як доповнення: у логах не завжди реєструється споживання, хоча накопичені кВт·год реєструються коректно (виділено зеленим). Водночас іноді пристрій встигає зареєструвати короткі піки, наприклад під час запуску компресора. Як працює логіка запису в пам’ять, не знаю, до недоліків не відношу, просто спостереження.


Але повернімося до проблеми. Сиджу я вночі, працюю, іноді виходжу на кухню покурити й тут помічаю, що холодильник уже давно не вмикався. Підходжу й бачу, що він узагалі вимкнений, а ЕМ-126 якось дивно блимає світлодіодами: синім, а потім коротко й тьмяно червоним. Зовні це блимання було схоже на те, ніби пристрій намагається запуститися, але йому бракує живлення.
Виймаю з розетки, вмикаю знову — спрацьовує реле, відповідно запускається холодильник.

Загалом, судячи з усього, під час чергового запуску компресора прилад або завис, або якось дивно перезавантажився, але в будь-якому разі сталося погане: він знеструмив вихід, і якби я цього не помітив, то до ранку отримав би калюжу під холодильником.
Ба більше, якби я був десь далеко від дому, то нічого не зміг би вдіяти, адже пристрій, звісно, не був би в мережі.

На скриншоті нижче видно, що останні дані пристрій зберіг о 00.40, а наступні — о 1.03, уже після того, як я його перезавантажив.


Під час огляду також виявилася проблема, пов’язана з безпекою використання.
Якщо подивитися інструкцію, то видно, що заявлено клас електробезпеки, а також номінальну напругу ізоляції 450 вольт, і сам пристрій, судячи з усього, цим вимогам відповідає.


Але цьому не відповідає виносний датчик: на його кабелі цілком чітко зазначено, що максимум — 300 вольт. Потім я ще раз розкрив пристрій, щоб переконатися, що гальванічної розв’язки справді немає. Ну не могли ж інженери Новатека так накосячити — виявляється, могли.

Хоча навіщо далеко ходити, я ще пам’ятаю, як їхній АВР спалив мені комп’ютер через криву трасировку друкованої плати.


Ви, звісно, скажете: та годі, невже цей кабель не витримає мережевої напруги? Ну, як сказати: найімовірніше, витримає, але в будь-якому разі пристрій уже точно не відповідає заявленому класу електробезпеки. Крім того, для виносного датчика використано кабель для слабкострумових кіл.

Але поясню ще одну складність. Річ у тім, що, крім перерізу жил і електричної міцності ізоляції, є ще один параметр — механічна міцність кабелю. Тобто припустімо, у вас є мережа 230 вольт, світильник, скажімо, з лампочкою на 10Вт, і вам треба прикинути, яким кабелем під’єднати його до розетки.
Перша думка: струм малий, вистачить перерізу 0.1мм.кв. Ні, не вистачить, бо такий кабель буде тонким і його можна випадково обірвати, тому й обирають кабель більшого перерізу. Думаю, думка зрозуміла.

Є ще одна проблема з такими кабелями. Нижче — рядок з інструкції, де зазначено, що мінімальна контрольована температура становить -10 градусів. Застосований кабель сам по собі хороший і м’який, але м’який він, поки теплий. А спробуйте зігнути його на морозі. Я пробував згинати кабель «аларм» за -20 — він просто ламається від одного згину, одразу. Тут -10 і кабель трохи інший, але не думаю, що ситуація буде набагато кращою, а на ньому може бути фаза.
До речі, проблема є і з верхньою межею: заявлено 90 градусів, а вище на фото кабелю зазначено, що максимум — 80...



Висновки.
Як це часто буває, моя думка про пристрій розділилася. З одного боку, він досить непогано зібраний, має акуратний корпус і непоганий розетковий вузол, принаймні на вигляд надійний.
Також перевагою є те, що це не просто «WiFi-кнопка», а реле захисту від перенапруги, є можливість вимірювати струм, напругу, потужність (активну й повну), температуру, а також таймер і ведення журналів із доступом як через хмару overvis, так і безпосередньо всередині мережі. До речі, реле запам’ятовує свій стан перед вимкненням і після ввімкнення відновлює його, якщо, звісно, не сталося події, яка має його змінити.
Крім того, зручно, що пристрій інтегрується з хмарним сервісом overvis, хоча насправді він просто надає доступ до пристрою, а можливості взаємодії між пристроями немає, і це шкода. Узагалі не розумію, чому б не зробити інтеграцію, наприклад, з ЕМ-129, установленим на вводі: задаємо межу потужності, він бачить пристрої серії ЕМ-126 і в разі перевантаження просто вимикає найменш важливих споживачів. Блін, треба брати гроші за ідею, адже по суті це суто програмна функція.

Доповнення: виявилося, що функція інтеграції є, але в системі керування перетіканням потужності EPS 1+1.


Тепер про не дуже хороше. Звісно, частина читачів скаже: чому так дорого, якщо є WiFi-розетки від китайських виробників у кілька разів дешевші? Так, ви маєте рацію, але лише частково, адже ЕМ-126 — помітно функціональніший прилад.
По суті, це близький аналог ЕМ-129, але в іншому корпусі, з меншою потужністю, термодатчиком і нижчою ціною.

І тут я хочу кинути камінь у город розробників. Я вважав би ціну нормальною, якби пристрій був краще налагоджений, тобто належав до категорії «дорого-якісно», а такий клас пристроїв справді має попит. Але програмні недоліки, слабкий функціонал і невідповідність заявленим характеристикам електробезпеки не дають мені цього зробити.
Ну от що заважає додати сюди:
1. взаємодію між пристроями, тобто створити певну екосистему
2. можливість вибрати конкретну дату без послідовного завантаження всіх проміжних
3. перегляд усереднених результатів за тиждень/місяць/рік
4. збереження журналів на ПК для аналізу

І, звісно, апаратні нюанси:
1. пристрій працює у складних умовах, не завадило б додати фільтри, адже імпульс у силових колах іноді скидає підключення до Wi-Fi як у ЕМ-126, так і в ЕМ-129, хоча в EM-129 це трапляється на порядок рідше.
2. підвищити безпеку: або гальванічна розв’язка + тонкий кабель, або без розв’язки, але безпечніший кабель.
3. я б ще подумав про встановлення всередині Wi-Fi-антени для кращого зв’язку, але загалом і так працює нормально.
4. ну і дроти всередині точно не мають бути жовто-зеленими

Особисто я поки бачу дві ключові проблеми: безпеку термодатчика і те, що пристрій зміг зависнути, знеструмивши навантаження за штатних параметрів мережі.

З цікавості запустив тест другого пристрою, згодом відзвітують, але можу сказати, що ось уже кілька днів він працює значно стабільніше, зв’язок надійніший, жодних зависань чи «відвалів» не було.


На цьому поки все, і, як завжди, буду дуже радий і запитанням, і просто коментарям.