Tamiya L6.2, роз’єми для під’єднання акумуляторів

У своїх оглядах я часто згадую, що намагаюся використовувати роз’ємні з’єднання.
Звісно, паяння — це дуже надійно, але далеко не завжди зручно. Власне, сьогоднішній огляд — про один із різновидів роз’ємів.
Але оскільки навряд чи я можу сказати щось нове, це огляд із серії «подивіться, що мені прийшло» :)

Невеликий відступ від теми. У заголовку вказано ціну 4.99 і 3.99. Я купував 4 лоти, а в продавця є знижка на купівлю більш ніж двох лотів.
Власне, роз’єми я купував не собі, а товаришеві: вони йому потрібні для підключення акумуляторних блоків до різних іграшок. Але один комплект залишив собі, погратися :)

Продавця обирали за найнижчою ціною. Можливо, є й дешевше, але на той момент мені такий не трапився.
Посилка йшла з трек-номером, тип доставки — ePacket. Відправили за день-два, а ще через 10 днів замовлення було в мене в руках. Загалом продавцеві за це плюс.


Оскільки пакети однакові, я відкрив перший-ліпший.
До кожного лота входить 10 повних комплектів «тато-мама». Як видно на фото, усе прийшло відповідно до замовлення.


Роз’єми я віддав товаришеві, але один комплект залишив собі — над ним і трохи поекспериментую.
Наскільки я зрозумів, ці роз’єми розробила фірма Tamiya, і найчастіше їх використовують саме для підключення акумуляторів у різних іграшках з радіокеруванням.
Принаймні я знайшов цю інформацію у Вікіпедії.


Судячи з тієї ж інформації, вони бувають двох типорозмірів: стандартні та малогабаритні.
Я замовляв стандартні. Ось, власне, креслення з розмірами, щоб було зрозуміло, що це взагалі таке.


Роз’єм має засувку. Дуже схожі засувки використовують у з’єднувачах на материнських платах для підключення блока живлення. Засувка досить м’яка, але тримає добре — сам роз’єм точно не від’єднається.
Також роз’єми захищені від неправильного підключення завдяки формі корпусу. Я пробував вставити навпаки: швидше роз’єм зламається, ніж з’єднається неправильно, хоча якщо дуже постаратися :)


Щоб допомогти з пошуком, товариш дав зразок роз’єму, яким він користується.
Проблем із сумісністю не виникло, роз’єми повністю ідентичні.


Коли я уважно розглядав контакти, то трохи здивувався їхній конструкції.
Річ у тім, що частина, яка переходить у провід, і власне контактна частина з’єднані невеликими перемичками.
Знаючи, що роз’єм розрахований на струм 20 (за іншими джерелами — 30) А, я здивувався: переріз цих перемичок не дуже великий.


З інформації, знайденої в інтернеті, я дізнався, що цей тип роз’ємів розрахований на під’єднання проводів до 14AWG, приблизно 1.63мм.кв
Але загалом без особливих проблем можна використовувати й провід перерізом 2.5мм.кв.
На фото ліворуч вставлено провід 2.5мм, праворуч — 1.0мм.
Скоріше, тут важлива механічна міцність: провід 2.5мм зазвичай менш гнучкий, ніж 1-1.5мм.


Під час паяння до контактів цього роз’єму зручно зачищати провід на довжину близько 5мм.


Так, я знаю, що для таких роз’ємів є спеціальні обтискні кліщі. Але купувати кліщі для рідкісного використання якось задорого, до того ж я особисто вважаю, що паяне з’єднання набагато надійніше.
Контакти паяються просто чудово. Я пробував паяти без жодних додаткових флюсів — використовувався лише той, що є в припої.
Матеріал контактів невідомий, але принаймні він точно не магнітиться, а це вже непогано.


Ну і, звісно, який же огляд без тестів.
Загалом для коректного тесту добре було б покористуватися роз’ємом деякий час із періодичними навантаженнями, але я трохи спростив випробування.
Спочатку мій комплект пролежав приблизно тиждень на столі, потім я поклав його на балкон майже на місяць.
Оскільки новий роз’єм має кращі характеристики завдяки тому, що пружні властивості контактів ще добрі, я зробив кілька десятків перепід’єднань і лише потім узявся до тесту.
Під час тесту я вимірював опір контактів від точки паяння одного контакту до точки паяння другого. Думаю, опором паяних з’єднань можна знехтувати, оскільки переріз у цьому місці дуже великий порівняно з самим контактом.


Далі я провів тест у діапазоні струмів 1-22 Ампера. Загалом 6 тестів по п’ять хвилин, одночасно контролюючи напругу на контактах і температуру.
У результаті сумарний опір контактної групи в мене вийшов близько 2.8мОм.
Порахувати це дуже просто: наприклад, під час тесту зі струмом 10 Ампер напруга на контактах становила 28мВ. Ділимо 0.028 Вольта на 10 Ампер — отримуємо 0.0028 Ома, або 2.8мОм.
Або ж у останньому тесті 0.063 В ділимо на 22 А — отримуємо ті самі 2.8 мОм.
Найцікавіше було те, що контакти майже не нагрівалися. ІЧ-термометр показав 36.6 градуса за максимального струму 22 Ампера.
Думаю, це відбувалося тому, що частина тепла відводилася проводами, тобто вони працювали як радіатори.


Наступний тест не стосується огляду, але останнім часом я часто натрапляю на тести різних USB-кабелів, і доволі часто їх проводять без урахування довжини кабелю та напруги.
Загалом коректно вимірювати падіння напруги не на всьому кабелі, а перераховувати його на одиницю довжини, наприклад 0.1В на метр.
Крім того, важливо дивитися не на те, яка напруга після кабелю, а на те, наскільки вона на ньому впала. Це не одне й те саме.

Для прикладу я взяв кабель ШВВП 2х2.5мм виробництва Інтеркабель (загалом неважливо, який кабель, це просто приклад) завдовжки 6м.
Перевіряв я лише 1 провід у кабелі. Є ще варіант з’єднати на одному кінці кабелю проводи й перевірити весь кабель «в обидва боки» — це може підвищити точність вимірювання завдяки більшому падінню напруги на кабелі.

Отже, під’єднав 1 провід завдовжки 6м, подав струм 10 Ампер і отримав падіння 0.53 Вольта.
Ділимо отримані 0.53 Вольта на 10 Ампер — отримуємо 0.053 Ома. Оскільки кабель завдовжки 6м, ділимо на 6. Отримуємо 0.0088 Ома на метр.
Або 0.53/6=0,088 Вольта на метр проводу, відповідно 0.176 Вольта на метр кабелю за струму 10 Ампер.

Що можна дізнатися з цієї інформації.
Наприклад, узяти ці 0.0088 Ома, помножити на 1000 і отримати 8.8 Ома. Потім зайти на цю сторінку і подивитися, якому перерізу нормального мідного проводу відповідає наш.
Для цього знаходимо в таблиці графу — Ω/km, шукаємо найближче значення опору й дивимося, який це переріз мідного проводу.

У мене вийшло, що мій цілком гарний і товстий кабель має реальний переріз близько 2мм.кв.
Звісно, можна сказати, що такі речі простіше виміряти комплектом штангенциркуль + калькулятор, але переріз може бути правильним, а самі жили — зі суміші фольги й картону. Та й вимірювати штангенциркулем переріз багатожильного проводу взагалі не дуже зручно.


Ну а ось так виглядає зібраний комплект.


На цьому, здається, все.
Продавець нормальний, відправляє швидко, пакує добре, посилка теж дійшла швидко.
Роз’єми хоч і здалися мені слабенькими, але працюють без проблем, паяти їх дуже зручно.

Загалом, як на мене, якщо ціна влаштовує, цілком можна купувати — мене вони влаштували.

Я шукав даташит на ці роз’єми, бо хотів дізнатися, яким має бути опір контакту в такого комплекту, але такої інформації не знайшов. Тому наведені вище вимірювання — радше для статистики, щоб потім було з чим порівняти.