Світлодіодна RGB-стрічка та кілька контролерів

Деякий час тому товариш попросив мене написати огляд його товару. Так, не дивуйтеся, і таке буває :)
І ось нарешті дійшли руки й до цього товару. На жаль, посилання на деякі товари вже неактивні, але думаю, що огляд усе одно допоможе зрозуміти, «хто є хто».

Узагалі вся ця історія з контролерами та стрічкою почалася ще влітку. Так випадково вийшло, що товариш подумав, ніби один із контролерів працює через WiFi. Принаймні (наскільки я зрозумів), саме так було заявлено продавцем. Заодно він дав мені різні інші контролери, щоб зробити порівняльний огляд, що я зрештою й вирішив зробити.

Так випадково вийшло, що один із контролерів не потрапив на фото, але в огляді він буде.


До «розумного» контролера я повернуся ближче до кінця огляду, а поки розповім про стрічку.

Замовили RGB-стрічку. Це означає, що вона містить світлодіоди трьох кольорів: червоного, зеленого та синього.


А якщо точніше, на ній встановлені триколірні світлодіоди розміру 5050. У кожному світлодіоді є три кристали, що світяться відповідними кольорами.
Я недарма вище уточнив, що світлодіоди трьох кольорів, адже є й такі стрічки, де світлодіоди зазвичай менші, але їхня кількість у 3-4 рази більша.

Узагалі різновидів стрічок дуже багато, спробую поділити їх на групи;
1. Кількість світлодіодів на метр — 30 — 60 — 120 — 240
2. Напруга живлення — 5 — 12 — 24 — 220
3. Колір — червоний — зелений — синій — білий (теплий, холодний, нейтральний) — RGB — RGBWW.
4. Захист — звичайна — герметична (покрита силіконом).
5. Виконання — однорядна — дворядна
6. Розташування світлодіодів — фронтальне — торцеве.
7. Тип світлодіодів — вивідні — SMD
8. Корпус SMD-світлодіодів — 3014 — 3528 — 3825 — 5630 — 5730 — 5050.

Точніше, це навіть не поділ на типи, а варіанти застосованих компонентів і виконання; стрічку, яку оглядаю, виділено жирним шрифтом.

Крім того, зараз є стрічки з «розумними» світлодіодами, якими можна керувати окремо, але для цього потрібен відповідний контролер. Застосування таких стрічок обмежує також низька напруга живлення, через що струм споживання виходить дуже великим.

Білу стрічку часто використовують для місцевого освітлення. До речі, невелика порада: якщо плануєте робити підсвічування, вибирайте стрічку з високою щільністю, наприклад 120шт/м, і використовуйте розсіювач. Річ у тім, що, наприклад, на кухні популярні рейлінги, і якщо використати стрічку з низькою щільністю без розсіювача, ви бачитимете відбиття світлодіодів у вигляді яскравих цяток, що буде дуже неприємно для очей.
Наприклад, є однорядні стрічки з кількістю світлодіодів 240шт/метр.




Крім того, стрічки, покриті силіконом, теж не завжди корисні, адже силікон з часом темніє, а мити його не дуже зручно.
Тому я радив би використовувати алюмінієві радіатори з розсіювачем: виходить дорожче, зате зручніше й красивіше.

Стрічка складається з невеликих ділянок, на яких розташовані три світлодіоди й три резистори. Світлодіоди одного кольору з'єднані послідовно, а струм через них обмежується за допомогою резистора.
У цьому випадку це резистор 330 Ом і два по 150Ом. Різниця в номіналах зумовлена тим, що на різних світлодіодах різне падіння напруги.


Спочатку перевіримо потужність. Тут я вирішив заодно показати, що світлодіодні стрічки мають нелінійну залежність споживаного струму від напруги.
Наприклад, якось я зустрічав запитання на кшталт: «А від 9 Вольт стрічка працюватиме?»
Працюватиме, тільки потужність дуже сильно зменшиться.

Отже, тестуємо стрічку у двох режимах — за напруги 12 і 10 Вольт — і дивимося, як змінюється споживана потужність.
Причому можна помітити, що потужність по-різному змінюється для світлодіодів різних кольорів.
1. Зелений: 13.8 і 6.75 Ватта, різниця у 2 рази.
2. Червоний: 15.3 і майже 9 Ватт, різниця приблизно у 1.7 раза


1. Синій: 12.2 і 5 Ватт. Різниця майже у 2.5 раза.
2. Усі три кольори разом: 35.8 і 18.6 Ватта, різниця приблизно у 2 рази.


Експеримент показав, що сині світлодіоди чутливіші до падіння напруги, оскільки пряма напруга на них найбільша, а на червоних — навпаки, тому різниця з ними найменша. У випадку з червоними світлодіодами на струмообмежувальному резисторі падає більше напруги, тож є невеликий запас.

Чим загрожує таке падіння.
1. Якщо ви намагаєтеся використовувати таку стрічку як джерело білого світла (що докорінно неправильно), то ближче до кінця стрічки спектр світіння зміниться, адже там напруга падає, і червоний світитиме яскравіше, а синій — слабше.
2. Ближче до кінця стрічки просто зменшиться загальна яскравість.

Перший пункт перевіряти не бачу сенсу, а от другий покажу. Взагалі, я це вже якось робив у своєму огляді, але там була звичайна біла стрічка.
На фото не дуже добре видно, але навіть так помітно, що світлодіоди внизу світять яскравіше, ніж угорі. Думаю, нескладно здогадатися, що вгорі — світлодіоди з кінця стрічки.


Другий варіант знімка. Стрічка світить дуже яскраво й заважає фотографувати.


Якщо хочеться отримати гарантовано рівномірну яскравість світіння стрічки по всій її довжині, це дуже просто вирішити: під’єднати стрічку по діагоналі.
Загальна яскравість стрічки за такого способу підключення залишиться приблизно незмінною, але нерівномірності не буде.


Можливо, хтось скаже: та скільки там падає на тій стрічці? А падає чимало.
Я подав 12 Вольт на один кінець стрічки й виміряв напругу на другому.
1. Зелений: падіння 3.1 Вольта
2. Червоний — 2.5 Вольта
3. Синій — 2.5 Вольта
4. Усі чотири кольори з’єднані паралельно, на другому кінці стрічки, у режимі білого світла — 2.7 Вольта.
Як бачимо, навіть мій експеримент зі зниженням напруги до 10 Вольт не відображає всієї картини: там потужність падала приблизно у 1.7–2.5 раза, а тут напруга ще нижча, тож можна орієнтуватися на значення у 2–3 рази.


На деяких знімках можна помітити, що сумарна споживана потужність стрічки іноді відрізняється, хоча напруга блока живлення стабілізована. Це впливає нагрівання світлодіодів. Що вища їхня температура, то менше падіння напруги на них і то більший струм споживає стрічка.
Під час тестів я не вмикав стрічку надовго, оскільки тестував її на котушці, а в такому режимі вона помітно нагрівається.
На термограмі видно, як за одну хвилину зростає температура.

До речі, в інтернеті часто пишуть, що змотаний у котушку кабель нагрівається через індуктивність. Нижче — наочний приклад того, що нагрівання відбувається лише тому, що велика кількість тепла виділяється на дуже малій площі. Те саме відбувається й з електричним кабелем у подовжувачі, якщо не розмотати його за великого струму навантаження.


Але насправді потужні стрічки можуть перегріватися навіть у розмотаному стані, тому для них використовують спеціальні радіатори.
Крім того, такі радіатори зазвичай можна комплектувати розсіювачами світла, кріпленнями й торцевими заглушками. Тож, якщо хочете, щоб стрічка служила довго, придбайте для неї радіатор або принаймні наклейте її на металеву поверхню. Після наклеювання рекомендую перевірити контакти стрічки й радіатор на відсутність короткого замикання.


Тепер перейдемо до контролерів. Як показала практика, з чотирьох протестованих контролерів однаково працюють лише два, тому я й вирішив трохи їх протестувати.

Для початку — найпростіший контролер.
Виробник заявляє живлення 12–24 В і струм 18 А, але оскільки каналів три, виходить по 6 А на канал.
У більшості випадків такого струму більш ніж достатньо, адже навіть за живлення 12 В це понад 200 Вт.

Контролер триканальний, упакований в акуратну коробочку.


До комплекту входять:
1. Контролер
2. Пульт керування
3. Двосторонній скотч
4. Інструкція.


Інструкція англійською, але, по суті, вона особливо й не потрібна. З неї випливає, що контролер має 20 режимів роботи.


Цю сторінку інструкції я показав лише через схему підключення.
Тут усе просто: чотири контакти стрічки підключаються до чотирьох контактів контролера.


Перша думка, коли побачив контролер: та він же іграшковий :)
На вигляд він справді дуже маленький.

Я не наводжу посилань на контролери, показані в огляді, оскільки посилання вже не працюють, а самі контролери, думаю, нічим не відрізняються від інших таких самих.


Дроти підключаються за допомогою гвинтових клемників, причому живлення можна подавати як через клемник, так і за допомогою блока живлення зі стандартним штекером.
Щоправда, мене дуже непокоїть сумнів, що клемник, не кажучи вже про роз'єм, витримає 18 А. Думаю, реально максимум — 6–8 А при використанні клемника і 4–5 А при використанні роз'єму.

Оскільки зовні нічого цікавого немає, я поліз усередину. Це перший контролер світлодіодної стрічки, який потрапив мені до рук. Раніше з ними не доводилося мати справу, але все буває вперше.


Друкована плата має досить охайний вигляд, клемники доволі якісні, тож, можливо, проблем не буде навіть за струму до 10 А.
Щоправда, електролітичний конденсатор, установлений на платі, навіює смуток. Я навіть згадав свій перший досвід із низьковольтним ШІМ-регулятором потужності, коли дізнався, що конденсатори цілком можуть нагріватися.


Зі зворотного боку плати видно залуджені ділянки доріжок для збільшення їхнього перерізу.
Також видно багато переходів між сторонами плати. Щоправда, користі від них небагато, оскільки вони відводять тепло переважно не від корпусу транзистора, а від двох його виводів.


Силову частину реалізовано за допомогою трьох польових транзисторів NTD4963N.
Опір відкритого каналу цих транзисторів становить 9.6мОм. За струму 6 Ампер і майже статичного режиму роботи це дасть приблизно 0.35Ватта розсіюваної потужності. Але річ у тім, що я не перевірив, яка в них напруга на затворі (а найімовірніше, 4.5-5 Вольт), тому заодно порахую для найгіршого режиму, коли живлення становить 5 Вольт. У цьому разі даташит вказує на опір 16мОм, або майже 0.6 Ватта за безперервного струму 6 Ампер.

Для такого корпусу й такої плати це із великим запасом, думаю, струм можна було б спокійно підняти до 8 Ампер. Щоправда, особливого сенсу в цьому немає, але запас у транзисторів є.
Як драйвер використано мікросхему CD4050BM, а праворуч унизу розташована EEPROM 24C02.

Усім цим пристроєм керує мікропроцесор зі стертою маркіровкою.
За дистанційне керування відповідає ще одна мікросхема, теж зі стертою маркіровкою, хоча мені взагалі незрозумілий сенс такого «шифрування».


Пульт працює на частоті 2.4ГГц, живиться від двох елементів АА. Зовні схожий на шматочок мила :)
Пульт повністю сенсорний, тобто механічних кнопок немає взагалі, що, на мій погляд, дуже незручно.
Річ у тім, що хоч як його тримай, усе одно можна випадково зачепити інший сенсор і перемкнути якийсь режим. Можливо, потрібна практика, але мені не дуже сподобалося.
Зверху — кольоровий круговий сенсор: проводячи по ньому пальцем, можна відносно плавно змінювати колір світіння стрічки.
Знизу — шість сенсорів керування: яскравість, швидкість перемикання, вибір ефекту.


Я перевірив усі контролери на наявність пульсацій. Точніше, навіть не так. Пульсації є в усіх контролерів, оскільки вони використовують ШІМ для регулювання, тому перевіряв дві речі:
1. Частоту роботи й, відповідно, пульсацій.
2. Відсутність пульсацій у режимі 100% яскравості.

За першим пунктом — провал: частота роботи ШІМ-регулювання лише 125 Гц, це мало, дуже мало. Майже на такій частоті мерехтять люмінесцентні лампи з електромагнітним баластом. Але в ламп є післясвічення люмінофора, а тут такого немає, тому я б радив цей контролер лише для епізодичного використання.


Невелике відео про цей контролер. Якщо уважно придивитися, видно, що переходи між кольорами регулюються не дуже плавно, тобто варіантів змішування кольорів не так багато.


Другий контролер дуже схожий на перший. Схожа коробочка, тільки яскравішого кольору.
Але тут заявлено чотири канали й сумарний струм 24 Ампера.


Комплект такий самий, як і в попереднього контролера: контролер, пульт, інструкція та двосторонній скотч.


Інструкція теж майже ідентична, але ефекти трохи відрізняються.


Та й сам пристрій майже один в один. Різниця — у наявності четвертого каналу для керування стрічкою з окремим каналом білого кольору та зміненій програмі.
Річ у тім, що в першому випадку під час увімкнення режиму освітлення (білий колір) вмикаються всі три канали, а тут три кольорові канали вимикаються й вмикаються лише білі світлодіоди.


Підключення й конструкція ідентичні попередньому контролеру.


Хоча на платі змін більше, ніж просто один додатковий транзистор.
Наприклад, вхідний конденсатор уже розрахований на низький імпеданс.


Але доріжки знизу не посилені, хоча заявлений струм більший, ніж у попереднього варіанта.


Загалом плату зібрано досить акуратно.


Застосовано чотири транзистори 09N03, згідно з даташитом, який вдалося знайти, їхня максимальна напруга становить 25 В (тому не рекомендую живити такий контролер від 24 В, як заявлено), а опір — 9 або 12 мОм залежно від напруги керування.
Щодо тепловиділення, картина приблизно така сама, як у попереднього контролера, може, трохи краща, але несуттєво. Тому 6 А на кожен вихід цілком реальні.
Як «драйвер» застосовано ту саму мікросхему.

Ну і, як минулого разу, мікроконтролер зі стертою маркуванням, чип EEPROM і мікросхема радіоприймача.


Пульт майже на 100% ідентичний, але пульти не взаємозамінні, оскільки, ймовірно, мають різне кодування і не заважають один одному.


На осцилограмі бачимо ті самі пульсації з частотою 125 Гц і таку саму відсутність пульсацій у режимі 100% яскравості. Це дає підстави припустити, що контролери ідентичні, звісно, за винятком невеликої зміни програми для керування каналом білого світла.


На цьому відео можна помітити, що під час переходу в режим освітлення стрічка гасне. Це нормально, адже стрічка RGB, а контролер RGBW.


Цей контролер не потрапив на спільне фото, та й узагалі я спочатку якось про нього забув.
Він явно відрізняється від попередніх варіантів, принаймні зовні.

Корпус металевий, заявлені характеристики такі самі, як у першого варіанта: загальний струм 18 А або до 6 А на канал, каналів три.


На мій погляд, цей варіант виконання трохи кращий: корпус можна прикрутити до чогось, та й клемники зручніші й якісніші, але водночас є і звичайний роз’єм живлення.
/На клемник виведено контакти для підключення стрічки та живлення.


Як видно на фото, клемник складається з двох частин: до однієї під’єднуються дроти, а потім цю частину під’єднують до контролера. Так зручніше, особливо у вузьких нішах.
Якщо ви думаєте, що металевий корпус потрібен для охолодження, мушу розчарувати: транзистори не те що не мають із ним теплового контакту — вони взагалі розташовані з іншого боку плати. Хоча, судячи з попередніх варіантів, охолодження їм і не потрібне.


Плата акуратна. Оскільки корпус металевий, а радіохвилі крізь метал ніяк не хочуть проходити, антену розмістили біля роз’єму. Практика показала, що на дальності це особливо не позначається. Точніше, позначається, але дальності роботи в домашніх умовах і в такому виконанні достатньо.


Роз’єми, як завжди, припаяли вже після складання самої плати, тому видно сліди флюсу, доріжки не посилені.


Ключові транзистори ідентичні тим, що були в першому варіанті контролера. Також на платі видно невідомий мікроконтролер, EEPROM і чип радіоприймальної частини, але цього разу з маркуванням.
А от чого тут немає, то це «драйвера» для керування польовими транзисторами, хоча за низьких робочих частот це майже не має значення.


А от пульт кардинально відрізняється. Причому всі фото з цим пультом довелося перезняти, бо він має лежати кнопками догори. Помітив я це лише тоді, коли зрозумів, що яскравість стрічки регулюється навпаки :)
Тут виробникові вдалося зробити водночас і добре, і погано.
1. Добре — кнопки не сенсорні, ними справді зручніше користуватися, ніж сенсорами, бо їх відчуваєш на дотик ЩЕ ДО натискання/дотику.
2. Погано — кружечок регулювання кольору розташований унизу, і під час натискання кнопок його легко зачепити рукою. При цьому контролер зазвичай вимикає останній вибраний режим і переходить у режим регулювання кольору. Але таке спрацьовує не завжди — мабуть, залежить від вибраного режиму роботи.

Живлення пульта — 3 батарейки AAA. Можливо, тому дальність виявилася приблизно такою самою, як у контролерів у пластиковому корпусі. Робоча частота невідома; судячи з антени, припущу, що це не 2.4ГГц, як у попередніх, а близько 433.


За рівнем мерехтіння цей контролер найгірший, бо має не лише низьку частоту пульсацій, а й не вміє подавати живлення безперервно в режимі 100% яскравості, тому на правій осцилограмі видно невеликі провали (осцилограму інвертовано).




Порівняльне фото пультів трьох контролерів.


Не дарма я на попередньому фото показав пульти, хоча в запасі залишився ще один контролер.
Річ у тім, що наступний варіант пультом не комплектується.

А з купівлею цього контролера виникла накладка. Товариш, побачивши робочу частоту 2.4ГГц і заявлене керування зі смартфона, вирішив, що тут WiFi. Загалом така помилка цілком можлива, щоправда, думаю, якби він підтримував WiFi, про це було б написано великими літерами на найвиднішому місці.
Зате в характеристиках зазначено наявність мікрофона, програмованого ввімкнення та ще всяких корисних функцій.


Комплект простий: сам контролер і антена, але розміри контролера помітно більші, ніж у попередніх.


Під час розбирання майже відразу стало зрозуміло, що контролер працює через Bluetooth, адже перше, про що запитало програмне забезпечення: «У вас вимкнено Bluetooth, треба ввімкнути :)»
Дальність роботи напрочуд велика — принаймні в межах моєї квартири все працювало.


Підключення до стрічки та живлення виконано за допомогою таких самих роз’ємних клемників, як і в попередньому варіанті.
З іншого боку розташовані роз’єм для підключення живлення й антени, а також світлодіод (блимає, коли зв’язку немає, і світиться безперервно, коли зв’язок встановлено).


У зібраному вигляді.


Але мені цікавіше, що в нього всередині, власне, тому я й вирішив написати огляд.
Плата стоїть у корпусі так, що вийняти її можна лише в один бік.


Як видно, плата одностороння, зверху розташовані мікрофон і кілька конденсаторів. Вхідний конденсатор навіть менший, ніж у першого варіанта контролера. Матеріал плати — гетинакс.


Силові доріжки досить щедро вкриті припоєм, щоб збільшити переріз.
Загальна якість виготовлення — на трієчку.




Розгляньмо нутрощі уважніше.
1. Транзистори, якщо я правильно зрозумів, — це ISL9N306AD3ST із такими параметрами: 30V, 50A, 6mOhm. Дуже непогано, якби не одне «але». Зверху на корпусі вказано струм — 30А*3, тобто формально виходить, що є три канали по 30 Ампер. Зрозуміло, що це повна нісенітниця і мало б бути написано 30А/3, тобто три канали по 10 Ампер. Але навіть сумарного струму 30 Ампер просто не витримають установлені клемники, не кажучи вже про роз’єм живлення.
Самі транзистори без проблем витримають струм 10 Ампер без додаткового охолодження, при цьому на них розсіюватиметься до 0.6 Ватта.
Якість складання та паяння сумна: транзистори припаяні абияк, та й решта має не надто гарний вигляд.

2. Транзисторами «керує» мікросхема ULN2003, але для такого застосування вона підходить не дуже: забезпечує повну напругу на затворі, проте повільно відкриває транзистори.

3. Підсилювач мікрофона. Перевірив — працює, але чутливість не дуже висока. Хоча якщо контролер буде недалеко від джерела звуку, то працюватиме. Із звукового сигналу виділяються низькі частоти, тож світлодіоди перемикаються в такт із музикою. Загалом, на мій погляд, так собі.

4. Модуль Bluetooth. Спочатку я навіть не помітив, що в цьому контролері немає власне мікроконтролера, який керує режимами роботи. Лише коли готував огляд, зрозумів: зі смартфона не тільки керують пристроєм, а й узагалі виконують усю роботу. По суті, взяли Bluetooth-чип, під’єднали до вільних портів вводу-виводу три канали світлодіодів і сигнал із мікрофона — далі все робить програма. Не дуже зручно.


Заодно помітив, що на виході пристрою виникають досить сильні резонансні завади від перемикання транзисторів. Частково це зумовлено тим, що на виході немає діодів, які гасять ці викиди. Знову заощадили.
Попри всі недоліки, є й переваги:
1. Частота пульсацій тут у 1000 разів вища — близько 125кГц.
2. У режимі повної яскравості пульсації відсутні.
3. Можна встановити дуже низьку яскравість — інші контролери так не вміють.

Висока частота водночас є і недоліком: перемикати транзистори на такій частоті набагато складніше, зростають динамічні втрати й рівень завад. Оптимальнішою була б частота 1-10кГц.


Програма дуже проста. Спочатку я спробував завантажити її з маркету, але вона навіть не встановлювалася. Зрештою зайшов на сайт виробника й завантажив програму звідти — після цього все запрацювало без проблем.
У головному меню можна перейти до меню налаштування освітлення, вибору музики (просто ввімкнути музику на смартфоні — на контролер нічого не передається), налаштувань таймера та меню підключення.

Коли контролер увімкнений, до нього можна під’єднатися.
Таймер я взагалі не дуже зрозумів: якщо для цього смартфон має бути постійно підключений, то ідея виглядає вельми сумнівною.


Меню керування світлом дає змогу ввімкнути білий колір (усі три канали ввімкнені), а також імітує колірний диск звичайних контролерів.
Також можна регулювати яскравість і частоту перемикання світлодіодів у режимі ефектів.
Режими ефектів не надто ефектні, якщо можна так сказати: формально їх лише чотири, деякі залежать від звуку, але мені вони не сподобалися.

А от із налаштуванням Lighting я не зовсім розібрався: під час регулювання до половини яскравість стрічки змінюється від 0 до 100%, а далі світло приглушується.




Що можна сказати про всі ці контролери.
Особисто мені не дуже сподобалося грубе регулювання переходів між кольорами, це помітно й на відео.
Прості контролери мають низьку робочу частоту, але вони повністю автономні, на відміну від версії з Bluetooth, для роботи якої потрібен смартфон.
Усі чотири контролери витримують заявлений струм, але є великі сумніви, що роз'єми живлення витримають такий струм.

Загалом, на мій особистий погляд, такі речі радше підходять для декоративного підсвічування в магазинах, на вивісках тощо. Хоча мої сусіди зробили таке підсвічування вдома, сенс цього вчинку мені не зовсім зрозумілий. Як варіант — святкове підсвічування оселі: дешево й красиво.

Для освітлення стрічка, яку я оглядаю, зовсім не підходить, адже білий колір фактично утворюється трьома одноколірними світлодіодами, а якщо додати низьку частоту пульсацій і 100% коефіцієнт заповнення (у режимі яскравості менш як 100%), то взагалі біда.

Кілька невеликих порад:
1. Якщо плануєте не лише прикрашати приміщення, а й освітлювати його, вибирайте стрічку RGBWW.
2. Для локального підсвічування вибирайте стрічку з високою щільністю світлодіодів.
3. Якщо стрічка має велику потужність (приблизно понад 8-9Вт/м), використовуйте радіатор, тим паче що зараз радіатори бувають найрізноманітніших форм…
4. Із розсіювачем світло рівномірніше, а окремі світлодіоди менш помітні.
5. Для рівномірної яскравості можна використати діагональне підключення.
6. Не всі контролери однаково корисні, краще вибирати ті, що мають вищу робочу частоту ШІМ. Найпростіший спосіб перевірки — «олівцевий тест»: затисніть олівець між двома пальцями й швидко порухайте ним. Якщо бачите чіткі контури олівця — це погано.
7. Як показала практика, у всіх перевірених мною контролерів вихідна потужність обмежена вхідним роз'ємом, а не транзисторами чи їхнім нагріванням. Потужність можна легко збільшити, якщо припаяти дроти від блока живлення безпосередньо до плати.
8. Для довгих стрічок краще шукати моделі на 24 Вольта — менше доведеться боротися з падінням напруги.
9. Напис 2.4ГГц не завжди означає WiFi або Bluetooth, іноді це просто робоча частота радіоканалу, будьте уважні.

На цьому в мене все.

Вітаю всіх із Новим роком.
Бажаю, щоб у всіх цього року було якомога більше вдалих і корисних покупок, а звернень по допомогу чи повернень — якомога менше. Також бажаю, щоб слово «митниця» ви знали лише з фільму «Біле сонце пустелі» й ніколи з нею не спілкувалися.
Ну і, звісно, авторам — побільше читачів, читачам — побільше авторів, а адміністрації — більше і тих, і тих :)