WiFi-лічильник електроенергії з функцією захисту та керування ЕМ-129 від Новатек-Электро

Цей пристрій складно віднести до «побутового» сегмента, хоча, звісно, його цілком можна використовувати й так. Але основна сфера застосування — малий бізнес, офісні будівлі, приміщення, що здаються в оренду, тощо.
Попри це, пристрій виявився по-своєму цікавим, і я планую застосувати його у себе вдома. Утім, краще про все прочитати в огляді.


Перш ніж перейти до опису пристрою й огляду, думаю, варто зробити невелике пояснення, щоб не виникло плутанини.
У заголовку зазначено — лічильник електроенергії, але цей лічильник призначений для некомерційного обліку, тобто ви не зможете використовувати його замість звичайного й опломбувати: він має дещо інші функції, і принаймні одна з них суперечить роботі в такій якості.
Можливо, виникне логічне запитання: навіщо він тоді потрібен? На це та інші запитання я відповім в огляді, а якщо про щось забуду, це завжди можна буде уточнити в коментарях. Тим паче, що особливо складні запитання можна переадресувати виробникові для уточнення.

Для кращого розуміння уявімо гіпотетичну ситуацію: ви отримали у спадок від далекого родича велике приміщення, поділили його на кілька приміщень, зробили ремонт і вирішили здавати їх в оренду — комусь під офіс, комусь під магазин, а комусь, можливо, під склад. Але електрика потрібна всім, і хотілося б не просто вести її облік, а й мати деякі додаткові можливості.
Далі я описуватиму особливості ЕМ-129 саме на цьому прикладі.

Пристрій упакований у ту саму фірмову коробку. Якби не наклейка, їх, мабуть, можна було б сплутати з попереднім пристроєм.


Комплект той самий: модуль та інструкція.


Але в цьому випадку це вже, мабуть, не інструкція, а цілий фоліант із повним описом роботи, налаштування та застосування.
Цікавий нюанс: на сайті заявлена гарантія 5 років, а в паспорті й PDF-файлі — вже 10 років. Наскільки я розумію, пріоритет має паперова версія паспорта.


Перш ніж перейти до огляду, наведу короткий опис із паспорта та технічні характеристики.

Призначення виробу
EM-129 — це мікропроцесорний пристрій із підключенням до Wi-Fi, призначений для некомерційного обліку електроенергії.
ЕМ-129 дає змогу вмикати й вимикати електрообладнання (холодильник, кондиціонер, пральну машину, теле-, відео- й аудіотехніку тощо) за розкладом або вручну, водночас захищаючи його від різних аварійних ситуацій, пов’язаних із напругою, частотою та перевищенням потужності.
ЕМ-129 зберігає у внутрішній пам’яті журнал своєї роботи та дані про енергоспоживання за останній місяць.
ЕМ-129 має захист від перегрівання й вимикає навантаження, якщо температура всередині корпусу виробу перевищить 80 ºС (через перевищення номінального струму навантаження, поганий контакт унаслідок недостатнього затягування гвинтів клемника тощо).
ЕМ-129 оснащений однією кнопкою керування (для входу в режим налаштування Wi-Fi або ручного керування навантаженням) і двоколірним індикатором (для відображення аварій, стану навантаження та підключення до мережі Wi-Fi).
Після підключення ЕМ-129 до сервісу «my.overvis.com» керувати EM-129 можна з будь-якої точки світу, де є доступ до інтернету.
Ви можете заощаджувати електроенергію та власні кошти, використовуючи ЕМ-129 для керування опалювальними або вентиляційними приладами за заздалегідь заданим розкладом.

Основні можливості:
Облік електроенергії, спожитої навантаженням;
Вимірювання напруги та частоти мережі;
Вимірювання струму, споживаного навантаженням;
Вимірювання потужності, споживаної навантаженням;
Захист навантаження від аварійних напруг у мережі;
Захист навантаження від перевищення споживаного струму;
Захист навантаження від перевищення споживаної потужності;
Захист від перегрівання внутрішніх елементів;
Годинник реального часу з резервом ходу до 5 діб (за відсутності живлення);
Автоматична синхронізація часу із сервером точного часу (NTP);
Автоматичне керування навантаженням за заданим користувачем розкладом;
Обмеження часу роботи навантаження;
Ручне керування навантаженням із передньої панелі;
Блокування ручного керування через заданий проміжок часу.

Технічні характеристики багато в чому повторюють характеристики реле напруги РН-263t, до яких додано можливість керування та моніторингу, але про це пізніше.

Крім того, згодом з’ясувалося, що електронна й паперова версії інструкції відрізняються заявленими технічними характеристиками:
1. Час готовності після подавання напруги: 0.4с 1.5с
2. Вимірювана напруга: 50-450В 100-350В.
3. Діапазон вимірювання потужності: 15-30000Вт 300-30000Вт.
4. Категорія перенапруги: II III


Модуль постачається зі стрічкою, на якій наклеєні самоклейні стікери з інформацією про MAC-адресу пристрою та його унікальний номер для дистанційного керування.


Ширина — 2 модулі, або 35 мм, корпус такий самий, як у РН-263t.


Вхід і вихід мають відповідні позначення на корпусі, розмикається лише фазний провідник, тож за потреби можна використовувати трипровідне підключення, де нуль під’єднується провідником меншого перерізу.
На корпусі є схема підключення, фіксатор для встановлення на рейку підпружинений. Виробник рекомендує підключати пристрій до мережі через АВ з характеристикою В і максимальним струмом 63А.


А ось передня панель кардинально відрізняється від РН-263t: якщо там були індикатор напруги, світлодіоди режиму роботи, підлаштувальні резистори, то тут усе гранично лаконічно — одна кнопка й один двоколірний світлодіод. У звичайному режимі роботи він або блимає, або світиться синім (залежно від наявності підключення),


Але насправді режимів індикації більше, і вони пов’язані з кнопкою керування. Загалом їх три:
1. Примусове ввімкнення/вимкнення реле
2. Запуск налаштування Wi-Fi
3. Скидання всіх налаштувань до заводських


Вмикаємо — світлодіод починає блимати. Якщо WiFi налаштовано, то після підключення світиться безперервно, споживання при цьому становить близько 1-1.2 Вт.

Опис режимів індикації
Індикація станів:
· Синій (блимає) — виконується підключення до точки доступу Wi-Fi;
· Синій (світиться) — навантаження ввімкнене, є підключення до Wi-Fi;
· Синій (блимає раз на 5 секунд) — навантаження вимкнене, є підключення до Wi-Fi;
· Червоний (блимає) — триває відлік часу АПВ;
· Червоний (світиться) — наявна аварія або виріб заблоковано через аварію;
· Синьо-червоний (блимає) — увімкнено режим налаштування підключення Wi-Fi;
· Ліловий — виконується скидання налаштувань до заводських, оновлення
вбудованого програмного забезпечення або натиснуто кнопку керування «Wi-Fi».


Перед тестами я все-таки вирішив спочатку оглянути нутрощі — на щастя, пристрій розбирається дуже просто.


1. Клеми трохи ближче. Зазначу, що вони нормально затискають провід перерізом не менше 2.5мм.кв, максимальний переріз вказано як 16мм.кв.
2. Конструкція така сама, як у РН-263t: плати з’єднані Г-подібно, при цьому верхня плата додатково фіксується засувками, які, своєю чергою, додатково притиснуті боковинами верхньої частини корпусу. Просто, надійно й елегантно.
3, 4. Нульова шина реалізована так само, як у реле напруги.


А ось начинка явно відрізняється. З того, що я бачив у РН-263t, можу відзначити лише вузол вимірювання струму на базі здвоєного ОП.
Ліворуч видно перетворювач напруги на базі TPS5430, посередині — лінійний стабілізатор AMS1117, праворуч — польовий транзистор STD2NK90Z з напругою до 900 вольт.
Також праворуч є ще один дросель, але він виконує функцію придушення перешкод і трохи надломлений. Щоправда, це може бути й моя провина, але в будь-якому разі для нього це не має значення.



Фото з іншого ракурсу. Уже пізніше помітив, що номінали резисторів у колі підключення до шунта вимірювання струму відрізняються: замість 1кОм тут стоять по 2кОм. Просто спостереження.
Зазначу, що якість паяння чудова, самі плати при цьому абсолютно чисті навіть у тих місцях, де паяння явно виконувалося вручну. Плямка флюсу біля однієї з контактних площадок — уже моя: відпаяв провід, щоб не заважав фотографувати.


Оскільки пристрій має RTC (годинник реального часу), то є й елемент для його живлення. Тільки в цьому разі це не батарейка, а іоністор, що, на мій погляд, навіть краще: міняти батарейку в такому пристрої було б не дуже зручно, а іоністор має довший термін служби. За заявою виробника, після годинного заряджання годинник працює протягом 5 діб, але навіть у разі знеструмлення потім не доведеться налаштовувати час — підтримується синхронізація через NTP)
На платі також видно невеликий танталовий конденсатор і полімерний ємністю 330мкФ, причому припаяний він не зовсім технологічно — фактично висить у повітрі, але наявність такого конденсатора явно має піти на користь у важких умовах експлуатації.


Силове реле абсолютно таке саме, як у РН-263t — NRL709BC, тому не бачу сенсу його тестувати. Кому цікаві перевірка та висновки, можна прочитати в огляді реле напруги.
Розрахунковий струм реле — до 80А, виробник пристрою заявляє максимальний струм 63А.


У колі живлення внутрішньої електроніки є варистор і конденсатор для придушення перешкод, але варистор мене трохи збентежив, оскільки розрахований на 420 вольт. Щоправда, не варто плутати його зі звичайними варисторами: у цьому випадку це Epcos S10K420 на 420 вольт діючої (RMS) напруги, тоді як звичайні варистори розраховані на амплітудну напругу мережі.
Але все одно для пристрою заявлено максимальну тривалу напругу 450 вольт, а варистор — на 420.

На фото також видно термодатчик, але тут його приклеєно до силового контакту реле, і, на мій погляд, це правильніше, оскільки під час роботи реле може нагріватися сильніше за інші компоненти.


Система живлення тут явно складніша, повністю вона має такий вигляд:
1. Вхідна напруга надходить на лінійний стабілізатор із польовим транзистором як регулятором
2. Далі встановлено основний DC-DC на базі LNK306 (на першому фото).
3. Від першого стабілізатора живляться схема керування реле та два допоміжні стабілізатори на базі TPS5430 і AMS1117.

Після LNK306 встановили конденсатор Hitano 220мкФ 25 вольт (друге фото), ще два невеликі конденсатори цієї фірми розташовані біля контактів реле.
На вході, після лінійного стабілізатора, встановлено два конденсатори 4.7мкФ 400 вольт, з’єднані паралельно через дросель для зменшення перешкод від мережі; поруч із ними — ще один конденсатор, 220мкФ 25 вольт (третє фото).

На мій погляд, усе дуже гарно й доволі надійно, за винятком одного нюансу: варистор фактично під’єднаний паралельно до вхідних клем, причому без запобіжника; захистом слугує лише обвідна доріжка на платі біля проміжку (четверте фото).

Проблема в тому, що варистори не можна встановлювати без запобіжника перед ними, а автоматичний вимикач на 63А для цього зовсім не годиться. Поки не знаю, чому розробники зробили саме так, але можу сказати: у разі пробою варистора ця доріжка випарується раніше, ніж спрацює ввідний автоматичний вимикач, причому процес може супроводжуватися спецефектами. Таке може статися за високої вхідної напруги — понад 420 вольт, і ймовірність цього прямує до нуля, але все ж.


Зверху на другій платі встановлено чип WiFi ESP8266 і пам’ять 25Q16. Цікаво, що виробник не став використовувати стандартну плату WiFi, а розробив власну; на ній також розміщена антена WiFi.
На цю плату також виведено інтерфейси програмування як ESP, так і керувального мікроконтролера — у цьому випадку, найімовірніше, під STlink.


Випаювати плату я не став, оскільки знизу розташовані лише 32-бітний мікроконтролер STM32F091CCT6, чип пам’яті та кілька пасивних компонентів.


Як і минулого разу, виробник на моє прохання надав схему пристрою. Схема плати з мікроконтролером не має великого сенсу, тому я її не просив, а от силова частина була цікава.
Загалом усе написане вище підтвердилося, особливо щодо системи живлення. Крім того, видно, що вузли, які відповідають за вимірювання струму й напруги, такі самі, як у РН-263t. Наприклад, вхідна напруга вимірюється в обох півперіодах, що за збігу певних чинників може пришвидшити реакцію на аварію.


Перейдемо до тестів, і почну я їх трохи інакше: не зі звичних вимірювань, а з опису керування.
Річ у тім, що, як ви вже встигли помітити, цей пристрій не має власного індикатора, якщо не рахувати світлодіода, тому вся інформація тут доступна лише за віддаленого підключення.

В інструкції докладно описано спосіб підключення, і можу сказати, що опис справді відповідає дійсності, тобто якщо виконати зазначені дії в потрібному порядку, усе працюватиме. Звісно, хтось скаже: «Ну і що тут такого?», на що я відповім: якось у мене були дешеві камери спостереження, які, за задумом, теж мали легко підключатися. Ага, теоретично :)

Ну гаразд, повернімося до пристрою. Є два способи підключення: безпосередньо до самого пристрою та через хмарний сервіс Overvis. Виробник наполегливо рекомендує саме другий спосіб, і, випробувавши обидва варіанти, я з ним цілком згоден.
Підключення здійснюється через WEB-інтерфейс, а не застосунок. З одного боку, це, можливо, недолік, але є й перевага — кросплатформність, тобто ви можете під’єднатися як зі свого смартфона на Android, так і зі звичайного ПК, тож далі в огляді, найімовірніше, побачите знімки екрана обох варіантів.

Для початку — пряме підключення. Його перевага в тому, що не потрібні жодні роутери, точки доступу тощо, а крім того, ви можете «достукатися» до пристрою будь-коли — головне, щоб він був увімкнений.

Натискаємо кнопку пристрою й утримуємо її 5-6 секунд, відпускаємо — світлодіод має почати блимати червоним і синім.
Після цього пристрій створює точку доступу з назвою EM-129, підключаємося до неї.
Запускаємо браузер, переходимо за посиланням http://em.com, — відкриється доступ до вебінтерфейсу, і насамперед буде запропоновано підключитися до вашої точки доступу. У моєму випадку чомусь мого роутера не було видно, хоча інші відображалися чудово.


Можна вибрати режим «увійти на пристрій без пароля» й отримати доступ до налаштувань. На майбутнє пароль усе ж краще встановити.
Відкривається вікно з інформацією про потужність, напругу, струм і частоту, а також... великою круглою кнопкою. Функція кнопки проста: вмикати й вимикати подавання напруги на вихід реле. Якщо прокрутити нижче, з’явиться інформація про спожиту потужність за місяць, тиждень і добу, а також загалом. При цьому відображається як активна, так і повна потужність, а лічильник рахує активну.

Якщо клацнути прямокутник у правому верхньому куті екрана, відкриється меню налаштувань і доступу до журналу подій. Власне, це меню фактично є головним, адже, щоб повернутися назад, треба вибрати режим «стан». Просто під час запуску цей режим завантажується автоматично.


У деяких випадках потрібне керування навантаженням за часом, тобто найпростіший таймер. Для цього є вкладка «Розклад».
Налаштування просте: двічі клацаємо потрібний рядок, а потім розтягуємо зелену область угору або вниз. Якщо після цього двічі клацнути зелений рядок, відкриється додаткове меню, де можна точніше налаштувати час.

Такий функціонал потрібен, коли живлення в окремих приміщеннях (або просто навантажень) треба вимикати відповідно до графіка роботи. При цьому можна налаштувати різний час для різних днів тижня.


На комп’ютері це робити трохи зручніше, але через вертикальну орієнтацію таблиці значень видно більше, та все одно вона не поміщається повністю. Червона горизонтальна лінія — поточний час.


Захист.
За напругою, частина налаштувань така сама, як у РН-263t: верхній поріг 240-290 вольт, нижній — 160-230. Але є й додаткові параметри: можна налаштувати затримку вимкнення — для перевищення напруги в діапазоні 0.2-2 сек, для зниження — 0.2-60 сек.
Варто пояснити, що, як і в РН-263t, захист має три пороги спрацьовування при перевищенні та два при зниженні напруги, але в ЕМ-129 перший поріг можна налаштовувати. Режими виглядають так:
Плавне підвищення від установленого значення, час налаштовується
Напруга вища за встановлену на 30 вольт — вимкнення через 0.2 сек
Напруга вища за 300 вольт — вимкнення через 0.02 сек

При зниженні налаштовується час плавного зниження від установленого значення, але якщо напруга впала до 145 вольт, вимкнення відбувається через фіксований час — 0.25сек.

Гістерезис — дуже корисне налаштування, регулюється в діапазоні 5-20 вольт, що може стати в пригоді за слабкої мережі.
Тут також задається час повторного ввімкнення після аварії (АПВ), за замовчуванням 5сек. Крім того, можна вказати кількість автоматичних відновлень; за замовчуванням автоблокування вимкнене.
Крок налаштування часу АПВ — 0.1сек, що, на мій погляд, зайве: достатньо кроку в 1сек.


Захист за струмом налаштовується в діапазоні 1-63А, крок налаштування — 0.1-0.2А, час спрацьовування — 0.2-10 сек.
Тут також є налаштування автовідновлення, але за замовчуванням уже встановлено 60 секунд і 3 спроби. За потреби можна вибрати «ніколи», 1, 2, 3, 5, 7, 10 і «завжди». Якщо пристрій заблокувався, а спроби вичерпалися, скинути блокування можна, вимкнувши живлення на кілька секунд.

Захист за потужністю має трохи більше налаштувань: додано вибір між активною та повною потужністю, а також можливість вимкнути цю функцію.
Ця функція зручна, коли, наприклад, ви домовляєтеся з орендарем про максимально допустиму потужність і треба якось зробити так, щоб він про це «не забув», рекламуючи, скажімо, у своєму магазині нову партію обігрівачів.

Захист за частотою — дуже незвичне налаштування. Припускаю, що воно може знадобитися під час живлення від генератора або перетворювача. Верхній діапазон — 50-65Гц, затримка вимкнення — 5-10 сек, час АПВ за замовчуванням — 60 сек. Також можна вибрати кількість відновлень. Спочатку вимкнено.


Журнал.
Під час роботи ЕМ-129 реєструє дані про струм, потужність і напругу, а раз на п’ять хвилин зберігає їх в енергонезалежній пам’яті. Глибина архіву — 10000 записів, після заповнення запис ведеться по колу.

Тут можна переглянути графіки потужності, напруги, струму та спожитої енергії в кВт·год. У цьому випадку до пристрою був підключений холодильник, тож графік потужності нагадує «гребінець», а графік спожитої енергії — майже рівну лінію.


Якщо сталася аварійна подія, вона зберігається в пам’яті одразу, незалежно від п’ятихвилинних інтервалів. Потім, натиснувши на червону точку, можна переглянути опис події.


Підключення до хмарного сервісу Overvis.
Насправді це треба було зробити від самого початку, але хронологічно так склалося, що я зробив це пізніше. Тому перед подальшим описом налаштувань покажу процедуру підключення, хоча налаштування модуля можна змінювати й без цього.

У головному вікні або після натискання пункту «налаштування» отримуємо доступ до списку доступних WiFi-мереж. Знаходимо свою, вводимо пароль, і після збереження пристрій спробує підключитися до вашої мережі. Якщо все пройде нормально й на пристрої безперервно світитиметься синій світлодіод, можна перейти за запропонованим посиланням.


Після цього ви потрапите до хмарного сервісу Overvis. Унікальний номер пристрою буде введено автоматично; також можна скористатися посиланням або QR-кодом з наклейки.
Вводимо пароль (за замовчуванням — admin) і бачимо наш пристрій. У цьому випадку він один, але можна переглядати й кілька, якщо вони зареєстровані.
Щоб отримати повний доступ, реєструємося: потрібно ввести електронну пошту, пароль, номер телефону та своє ім’я. Після цього на пошту надійде підтвердження реєстрації — і все, процес завершено.


Далі все просто: заходимо, вводимо логін і пароль та потрапляємо в меню вибору підключених пристроїв. А оскільки доступ здійснюється через хмару, з’являються й налаштування доступу до неї: можна змінити номер телефону, ім’я та пароль.

Вибравши підключений пристрій, ви потрапите у вікно з великою круглою кнопкою, показаною на самому початку опису. Тобто далі інтерфейс не змінюється, і все сказане вище залишається актуальним.


Налаштування пристрою.
1. Назва та пароль доступу. Думаю, зрозуміло, що замість ЕМ-129 краще задати щось зрозуміліше, наприклад «Офіс», «Склад», «Магазин», а пароль краще змінити на безпечніший, ніж admin.
Також можна задати вартість кВт·год і валюту, адже іноді орендодавці встановлюють ціну, відмінну від тієї, за якою купують електроенергію в постачальника.
2. Назва підключеної мережі, пароль, налаштування TCP/IP і призначена IP-адреса (пізніше я використовував її для прямого підключення з комп’ютера).
Запланована відпустка — не зовсім зрозумів, що це. Після вибору пропонується задати діапазон із двох дат у форматі рік/місяць/число.
3. Налаштування синхронізації часу. Я нічого не змінював — і так працює. Є можливість примусово синхронізувати час із сервером або підключеним ПК.


1. Увімкнення/вимкнення віддаленого доступу через хмарний сервіс. За замовчуванням увімкнено; якщо не користуєтеся, для підвищення безпеки можна вимкнути.
2. Блокування передньої панелі, точніше — інтервал, протягом якого реле не реагуватиме на кнопку керування. За замовчуванням вимкнено.
Блокування навантаження, точніше — заборона автоматичного відновлення для всіх режимів. За замовчуванням вимкнено, максимальний час — 720 хвилин.
Час скидання лічильників повторних увімкнень — 1-60 хв.
Яскравість індикації — мабуть, найнесподіваніший пункт налаштувань. Можна змінювати яскравість світіння світлодіода на передній панелі в діапазоні 1-15 пунктів, і це справді працює :)
3. Перезавантаження пристрою, очищення журналу та те, про що я писав на самому початку, — скидання лічильника електроенергії. Тобто саме через це його точно не вдасться використовувати для комерційного обліку, хоча насправді причин набагато більше: і конструкція корпусу, і відсутність приладу в держреєстрі тощо.


А тепер тести. Для початку — точність вимірювання напруги.
Реле запускається за напруги близько 40–41 вольта; у цьому випадку мається на увазі, що воно починає працювати й підключається до WiFi.


В описі вказано робочий діапазон 100–450 вольт і діапазон вимірювання 50–450 вольт.
З першим усе навіть краще: реле працює в діапазоні 40–450 вольт. А от із другим трохи гірше: вимірювати починає, як і зазначено, з 50 вольт, але останні коректні покази напруги обмежуються рівнем 388–390 вольт.
За вхідної напруги понад 390 вольт покази занижені, і що вища напруга, то більша різниця. За вхідних 450 вольт реле показує лише 417.
Пізніше розробник відповів, що фактичний діапазон вимірювання становить 100–350 вольт і саме це значення вказано в паперовій версії паспорта.


Зі струмом було трохи складніше: до 9 А я використовував лампи розжарювання та пару різних прасок, а для більших значень довелося пристосувати трансформатор, підключений через ЛАТР, бо звичайним способом удома я не отримаю ні 63 А, ні зможу відвести 14 кВт.


Загалом результат можна було б назвати навіть непоганим: результати тесту вкладаються в заявлені 2%, фактично вийшло навіть 1%, але знову є «нюанс».
В описі вказано —
Діапазон вимірювання струму: 0.3–65 А
Діапазон вимірювання потужності: 15–30000 Вт

Щодо більших значень у мене запитань немає, принаймні щодо струму: я бачив покази близько 64.5 А, далі не піднімав — спрацював захист. А от із меншими значеннями все гірше.
Під час тестування я підвищував струм, починаючи з навантаження 15 Вт, потім 40, 60, 60+15, але реле вважало таке навантаження нижчим за поріг, хоча воно перевищувало обидва заявлені значення: і 0.3 А, і 15 Вт.
Плавно підвищувати навантаження далі було не дуже зручно: у мене немає навантаження змінного струму (принаймні поки що), тому я підключив навантаження зі струмом 0.5 А — тут усе було гаразд. Фактично струм, за якого реле починає його враховувати, лежить десь у діапазоні від 0.33 А до 0.5 А.


Крім того, провів ще пару додаткових тестів.
Спочатку виміряв падіння напруги на контактах реле за струму 50 А. У мене вийшов загальний опір фазної шини близько 0.75 мОм — це дуже непогано, розсіювана потужність становить лише 1.85 Вт. Думаю, ці результати можна віднести й до РН-263t.



Другим був тест стійкості до вхідної напруги 450 вольт, заявленої як максимальної.


Реле, звісно, перейшло в захист, але продовжувало вимірювати напругу й будувати графік, щоправда, зі зсувом за напругою — фактичне значення вказано на фото вище. Відповідно, поки я проганяв реле за напругою, у лог сипалися повідомлення про аварії.


Час спеціально не засікав, але вийшло близько 50 хвилин. Реле при цьому було ледь теплим; на фото — верх, права стінка й низ.
Температуру нижньої частини вимірював, бо там розташований варистор на 420 вольт, а на вході було 450. Але він навіть не нагрівся — принаймні тепловізор не зафіксував аномалій.


Як третій тест я вирішив перевірити, що буде, якщо підключити реле навпаки. Звісно, у такому разі його спочатку доведеться запустити, щоб реле стало на самопідхоплення (точніше, на його аналог, оскільки реле поляризоване).
Найбільше мене цікавило, як при цьому відбуватиметься підрахунок потужності. Тест показав, що в такому варіанті реле зовсім не враховує активну потужність, а точніше, навіть не «бачить» її, зате повноцінно рахує повну потужність у бік збільшення.
На мою думку, у такій ситуації непогано було б записувати в лог, що сталася помилка вимірювання.


Час спрацьовування.
Як я писав вище, для підвищеної напруги є три градації, а для зниженої — дві. Я перевіряв дві градації для підвищеної напруги (середню й швидку) та одну для зниженої (швидку), а також увімкнення після усунення аварії.

Спочатку — режим усунення аварії, тобто ввімкнення, повністю ініційоване пристроєм.
1, 2. увімкнення після низької напруги
3, 4. увімкнення після високої напруги.

Розділовий трансформатор у мене не дуже потужний, думаю, через це синусоїда після нього спотворена, оскільки на вході пристрою стоїть DC-DC.
Як і в РН-263t, увімкнення відбувається близько до максимуму синусоїди, причому нижньої півхвилі.


Реакція на зниження напруги нижче встановленого порога.
Ліворуч встановлено поріг 180 вольт, угорі зниження до 140, унизу — до 110 вольт.
Праворуч встановлено поріг 160 вольт, угорі зниження до 180, унизу — до 110 вольт.

У більшості випадків вимкнення відбувалося близько до нуля синусоїди, але не завжди: вимкнутися могло як у верхній, так і в нижній частині. Затримка вимкнення становила 0.25-0.28 сек, що майже вкладається у вказані в паспорті 0.25 сек.


Як і минулого разу, тесту на вимкнення за підвищеної напруги я приділив більше уваги, оскільки такі ситуації критичніші для обладнання. Тести будуть аналогічні тестам РН-263t.

Для початку встановив поріг спрацьовування на 240 вольт і подавав на вхід 265, 280, 310 і 340 вольт.
1. 265 вольт, вимкнення через 0.5сек, як і встановлено в налаштуваннях
2. 280 вольт, оскільки різниця між уставкою та вхідною напругою перевищує 30 вольт, вимкнення відбулося через 0.2 сек згідно з інструкцією.
3, 4. За вхідної напруги 290-310 вольт починає працювати «швидкий» режим, відповідно за 310 вимкнення має відбутися менш ніж за 0.05сек, насправді вийшло 0.02-0.03сек.
5, 6. За вхідної напруги 340 вольт затримка така сама — 0.02-0.03сек.

Час вимкнення або відповідає вказаному, або ще менший, що краще. Вимкнення при цьому найчастіше відбувалося біля нуля, але іноді трохи запізнювалося. Усі тести проводилися по кілька разів для перевірки.


Поріг спрацьовування — 250 вольт, у цьому режимі я тестував за вхідної напруги 265, 310 і 340 вольт.
1, 2. За 265 вольт пауза згідно з налаштуваннями — 0.5сек.
3, 4. 310 вольт, вимкнення через 0.02-0.03 сек
5, 6. 340 вольт, аналогічно до попереднього режиму.

Усе так само, як я писав у попередньому тесті: реле вимикається поблизу нуля синусоїди, але не завжди. При цьому вимкнення може припасти як на позитивну, так і на негативну півхвилю.


Поріг вимкнення — 280 вольт, тут я подавав 310 (угорі) і 340 вольт (унизу).
Тут загалом усе так само, як і раніше, але помітніше, що вимкнення не завжди відбувається при нулі, хоча видно, що певна синхронізація з мережею є.


Під час тесту виявив дивну особливість у роботі реле, а точніше — режиму АПВ (автоматична пауза перед увімкненням).
Ще коли імітував перепади напруги, то помітив, що після нормалізації напруги реле одразу вмикає навантаження, хоча в налаштуваннях задано паузу 5 секунд. Я зв’язався з розробником, і він повідомив, що пауза АПВ відраховується від моменту вимкнення, а не від моменту нормалізації напруги. З одного боку, так навантаження буде підключено швидше, а паузу водночас буде витримано; з іншого — іноді після нормалізації напруга знову може вийти за встановлену межу, і в результаті матимемо короткий цикл увімкнення/вимкнення, що не дуже корисно.


Ну і кілька слів про інші пристрої цієї серії.
Хоча ЕМ-129 і є новинкою, насправді подібні пристрої вже випускаються. За функціональністю вони дуже схожі: також можуть працювати як лічильник електроенергії, пристрій захисту, засіб дистанційного ввімкнення/вимкнення навантаження, а також мають доступ через сервіс Overvis. Але є й відмінності: інша конструкція, менший максимальний струм, коштують удвічі дешевше. При цьому реле ЕМ-126Т має датчик температури, але й коштує на пару доларів дорожче за ЕМ-125.
Обидва пристрої, на відміну від EM-129, належать до «побутового» сегмента, тому гарантійний термін на них — 3 роки. Якщо когось зацікавить, думаю, можна буде зробити огляд одного з них. Обидва ці реле доступні через російську версію сайту.


Після тестів можу сказати, що пристрій справді зацікавив — і не лише тим, що вміє рахувати електроенергію та вмикати/вимикати навантаження, а більшою мірою тим, що має у своєму складі просунутий пристрій захисту від перепадів у мережі. Налаштувань тут справді більше, ніж у РН-263t, хоча загальний принцип збережено. Саме тому я планую замінити вдома те реле, яке встановив понад 10 років тому.

Фактично це багато в чому аналог РН-263t, але з набагато ширшими можливостями як щодо налаштувань — наприклад, захист не лише за струмом, а й за потужністю та навіть частотою, — так і щодо функціональності (WiFi). При цьому схему живлення тут повністю змінено, і, на мій погляд, вона має бути надійнішою.

Щоправда, є деякі «нюанси», на які, на мій погляд, розробникам варто звернути увагу.
1. Віртуальна «кнопка» вмикає навантаження без витримки часу затримки, що за випадкового вимкнення/ввімкнення може бути критичним для тих самих компресорів. Думаю, варто додати можливість вибору — із затримкою чи без.
2. «Кнопка» реагує практично без затримки, що може призвести до випадкового вимкнення, особливо якщо через таке реле ввімкнена квартира, де стоїть роутер, через який керують реле. Результат, думаю, зрозумілий. Було б добре додати паузу для утримання кнопки.
3. Діапазон вимірювання струму/потужності в паперовій (коректнішій) документації заявлено як 0.3А/300Вт. Мої тести показали, що реальна мінімальна потужність ближча до 100Вт, але все одно якось забагато, особливо якщо використовується функція лічильника електроенергії.
4. Варистор увімкнений у силове коло без запобіжника. Імовірність виходу з ладу не дуже висока: я тривалий час подавав 450 вольт, але, попри це, з міркувань безпеки перед варистором має бути запобіжник.

На цьому поки все. Далі планую встановити пристрій у домашній щиток, щоправда, з деяким доповненням, про яке розповім іншим разом. Також буде додаткова «перевірка часом», хоча пристрій у мене працює з холодильником уже майже тиждень і поки що поводиться просто чудово — без хибних спрацьовувань та інших проблем.

Сподіваюся, це було корисно. Якщо є якісь запитання, я можу передати їх розробникам і опублікувати відповідь.